Особливостi компонентiв подружньоi сумiсностi та задоволеностi шлюбом

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Особливостi подружньоi сумiсностi

1.1 Психологiчний клiмат молодоi сiмтАЩi

1.2 Подружня сумiснiсть, як фактор стабiльностi шлюбу

1.3 Рольовi очiкування подружжя як складова частина подружньоi сумiсностi

1.4 СубтАЩiктивнi та обтАЩiктивнi показники якостi шлюбу. Задоволенiсть шлюбом

1.5 Методи дiагностики подружнiх взаiмин

Роздiл 2. Органiзацiя, методика та результати дослiдження рiвня подружньоi сумiсностi

2.1 Методика та органiзацiя дослiдження

2.2 Результати дослiдження подружньоi сумiсностi на основi запропонованих методик

2.2.1 Дослiдження особливостей задоволеностi шлюбом

2.2.2 Дослiдження задоволеностi шлюбом залежно вiд розподiлу ролей у сiмтАЩi

2.2.3 Дослiдження рольових очiкувань i домагань у шлюбi та iх взаiмозвтАЩязок з показниками задоволеностi шлюбом

Висновки

Список використаноi лiтератури

Додатки

Вступ

Актуальнiсть теми. СiмтАЩя i необхiдним елементом соцiальноi структури людського суспiльства, важливим iнститутом соцiалiзацii особистостi. Негативнi тенденцii розвитку сучасноi сiмтАЩi (збiльшення кiлькостi розлучень за психологiчними мотивами, зменшення народжуваностi, рольове перевантаження молодого подружжя та iн.) викликають занепокоiння фахiвцiв рiзних галузей науки, а також актуалiзують практичнi соцiально-психологiчнi дослiдження закономiрностей функцiонування сучасноi сiмтАЩi, ефективних форм i методiв психологiчноi допомоги сучасному подружжю.

СiмтАЩя i обтАЩiктом ретельного наукового аналiзу дослiдникiв з рiзних психологiчних галузей. Дослiдження психологiчноi готовностi сучасноi молодi до шлюбних стосункiв, особливостей статеворольовоi диференцiацii в умовах сучасноi сiмтАЩi, причин i механiзмiв порушень функцiй сiмтАЩi, загальних тенденцiй розвитку украiнськоi сiмтАЩi i важливою основою для розширення психодiагностичних i психокорекцiйних методiв сiмейного консультування й психотерапii.

Але поруч iз проблемою психологiчноi корекцii сiмейних стосункiв не менш актуальною постаi проблема профiлактики дисгармонiй сiмейного спiлкування, виникнення та деструктивного розвитку сiмейних конфлiктiв, виявлення подружньоi несумiсностi. Адже вiдомо, що можливих порушень легше запобiгти, нiж iх усунути. Саме в контекстi профiлактики сiмейних конфлiктiв спрямовано дослiдження особливостей та компонентiв подружньоi сумiсностi, рольових очiкувань (експектацiй) як важливого регулюючого компоненту мiжособистiсного спiлкування.

ОбтАЩiкт дослiдження тАУ подружня сумiснiсть та задоволенiсть подружжя шлюбом.

Предмет дослiдження тАУ особливостi компонентiв подружньоi сумiсностi та задоволеностi шлюбом, особливостi впливу рольових очiкувань подружжя, як складовоi сiмейно-рольовоi взаiмодii, на характер сiмейного спiлкування шлюбних партнерiв.

Мета дослiдження тАУ дослiдити особливостi подружньоi сумiсностi, задоволеностi шлюбом, рольовi очiкування та домагання у шлюбi.

Досягнення мети курсового дослiдження здiйснювалось послiдовним вирiшенням таких завдань:

Визначення поняття подружньоi сумiсностi, ii компонентiв.

Аналiз рольових очiкувань в структурi мiжособистiсноi взаiмодii.

Визначення рольових очiкувань подружжя як компоненту сiмейно-рольовоi взаiмодii, зтАЩясування особливостей подружнiх рольових очiкувань, що обумовлюють конфлiктогеннiсть сiмейного спiлкування.

Розробка програми емпiричного дослiдження подружньоi сумiсностi та рольових очiкувань подружжя як складовоi сiмейно-рольовоi взаiмодii.

ЗтАЩясування особливостей впливу подружньоi сумiсностi та рольових очiкувань подружжя на характер сiмейного спiлкування i задоволенiсть сiмейними стосунками.

Методологiчна та теоретична основадослiдження: рольовi теорii особистостi, в яких пiдкреслюiться концептуальна роль взаiмодii у формуваннi соцiально-психологiчних явищ, концепцii статево-рольовоi соцiалiзацii? рольовоi соцiалiзацii особистостi; концепцiя психологii сiмейних вiдносин (Т.В.Андрiiва [4], В.М.Дружинiн [9], С.В.Ковальов [11], М.М.Обозов [17], [18]); сучаснi теорii системноi сiмейноi психотерапii.

Методи дослiдження. Теоретичнi методи: аналiз психологiчноi та психолого-педагогiчноi лiтератури; емпiричнi: спостереження, тестування, анкетування; методи математичноi обробки даних: статистичнi та аналiтичнi. У психодiагностичний комплекс увiйшли традицiйнi стандартизованi методики. До методик належать: Методика ВлРольовi очiкування i домагання у шлюбi (РОД)В» О. Волковоi, Г. Трапезниковоi, методика ВлЗадоволенiсть шлюбомВ» (В.В.Столiн, Т.Л.Романова, Г.П.Бутенко), методика ВлРозподiл ролей у сiмтАЩiВ» (Ю.РД.Альошина, Л.Я.Гозман, РД.М.Дубовська)

Вибiрку склали 10 молодих подружнiх пар, жителi м. Рiвне.

Теоретичне значення отриманих результатiв. Теоретичне обТСрунтування понять Влподружня сумiснiстьВ» та Влрольовi очiкуванняВ», зтАЩясування особливостей впливу узгодженостi рольових очiкувань подружжя на характер сiмейного спiлкування i задоволенiсть шлюбом.

Практичне значення отриманих результатiв. Для практики психологiчноi допомоги сiмтАЩi мають значення результати дослiдження складових сiмейно-рольовоi взаiмодii (подружня сумiснiсть, рольовi очiкування, узгодженiсть сiмейних цiнностей, рольова адекватнiсть подружжя), iх звтАЩязок iз показниками сiмейного благополуччя. Виявленi закономiрностi щодо узгодженостi функцiонально-рольовоi структури сiмтАЩi, спрямованостi на шлюбного партнера можуть бути використанi в психодiагностичнiй, психопрофiлактичнiй та психокорекцiйнiй роботi з конфлiктними сiмтАЩями.

Матерiали та результати дослiдження можуть також бути використанi при написання наукових, курсових, дипломних та iнших робiт, повтАЩязаних з даною проблематикою.

Структура дослiдження: курсова робота зi вступу, двох частин, перша, з яких тАФ теоретична, друга тАФ практична, складаiться з емпiричного психологiчного експерименту, обТСрунтування результатiв дослiдження та розробки психологiчних рекомендацiй, висновкiв, додаткiв та списку використаноi лiтератури, який налiчуi 37 найменувань.

Роздiл 1. Особливостi подружньоi сумiсностi

1.1 Психологiчний клiмат молодоi сiмтАЩi

За останнi роки вiтчизняна психологiчна лiтература збагатились значною кiлькiстю робiт з проблем сiмтАЩi, але низка важливих питань залишаiться мало вивченою. До них можна вiднести психологiчний клiмат в сiмтАЩi, а саме шляхи створення сприятливого клiмату та методи дiагностики i корекцii несприятливого. Аналiзовi деяких аспектiв проблеми i присвячена ця стаття.

Будь-яка сiмтАЩя i iнтимною соцiальною групою, життя в якiй маi свою специфiку; люди, якi ii створюють тАУ iндивiдуальнi i неповторнi. Головне, що вiдрiзняi сiмтАЩi, тАУ це характер атмосфери, яка пануi в родинних стосунках.

Характерний для тiii чи iншоi сiмтАЩi бiльш чи менш стiйкий емоцiйний настрiй прийнято називати психологiчним клiматом (синонiм тАУ психологiчна атмосфера). Вiн i наслiдком сiмейноi комунiкацii, тобто виникаi в результатi сукупностi настроiв членiв сiмтАЩi, iх душевних переживань i хвилювань, ставлення одне до одного, до iнших людей, до роботи, до оточуючих, до суспiльних подiй. Отже, не тiльки особливостi рольових та мiжособистiсних стосункiв членiв сiмтАЩi вiдбиваються на психiчному ii станi (мiкроклiматi), але й вiн, у свою чергу, впливаi на мiжособистiснi стосунки ii членiв, на iхнi свiтовiдчуття, самооцiнку, саморегуляцiю та життiздатнiсть сiмейного колективу загалом [5, 43].

Психологiчний клiмат тАУ це комплекс психологiчних умов, що сприяють чи перешкоджають згуртуванню сiмтАЩi, це сукупнiсть психологiчних станiв, настроiв, стосункiв ii членiв. Психологiчний клiмат тАУ не стале поняття. Його творять члени кожноi сiмтАЩi, i саме вiд iхнiх зусиль залежить, яким вiн буде. Вмiння i бажання розумiти одне одного, задовольняти потребу партнера в рiвноправтАЩi, пiдтримувати уявлення членiв родини про сiмейнi ролi тАУ ось складовi психологiчного клiмату [5, 46].

Психологiчний клiмат нерозривно повтАЩязаний iз iдейно-моральними цiнностями сiмтАЩi i i показником якостi мiжособистiсних стосункiв мiж членами родини. Ось чому його нерiдко називають морально-психологiчним клiматом, маючи на увазi емоцiйну iднiсть, загальний стиль життя сiмтАЩi, характер стосункiв у нiй [5, 47].

Зазвичай вченi видiляють два типи психологiчного клiмату в сiмтАЩi: сприятливий та несприятливий. Представниками такоi теорii розподiлу i М. Алексеiва, В. Сердюк, С. Кулаков РЖ. Шилов, РЖ. Гребенников [8].

Ознаками сприятливого психологiчного клiмату i: згуртованiсть, подружня сумiснiсть, можливiсть всебiчного розвитку особистостi кожного члена родини, висока доброзичлива вимогливiсть одне до одного i до себе самого, почуття захищеностi та емоцiйноi задоволеностi, висока внутрiшня дисциплiнованiсть, принциповiсть, вiдповiдальнiсть, бажання й умiння зрозумiти iншого, можливiсть вiльно висловлювати свою думку з будь-якого питання в прийнятнiй для iншого формi, прагнення проводити вiльний час разом (хай то буде домашнiй вечiр у колi сiмтАЩi чи подорож), умiння адекватно розподiлити обовтАЩязки, щоб усi були завантаженi в залежностi вiд своiх можливостей. Ознакою сприятливого психологiчного клiмату i також вiдкритiсть сiмтАЩi, а саме тАУ доброзичливi стосунки з родичами, сусiдами, друзями, знайомими.

Найяскравiше психологiчний клiмат проявляiться в сумiсностi людей. Зовнiшнiм i обтАЩiктивним показником сумiсностi i сам факт збереження сiмтАЩi. Внутрiшнiм i субтАЩiктивним показником цього i вiдчуття у членiв родини психологiчного комфорту, надiйностi, захищеностi, задоволення вiд спiлкування одного з одним.

У дослiдженнi Д. РЖванова, яке здiйснювалося в руслi концепцii самоактуалiзацii (А. Маслоу), показано деякi особливостi процесу самореалiзацii особистостi в шлюбно-сiмейних стосунках. Самореалiзацiя особистостi завжди опосередкована пiзнанням i ставленням людини до iншоi людини та iнших людей до неi. У шлюбi найближчою людиною, яка значною мiрою сприяi самореалiзацii, i шлюбний партнер. Образ тАЬЯтАЭ як програма самореалiзацii опредмечуiться кожним шлюбним партнером у конкретних результатах шлюбно-сiмейноi взаiмодii [35, 132].

Шлюб слугуi гармонiзацii рiзноманiтних потреб чоловiка та жiнки в умовах тiсного i тривалого контакту. Вченi вважають, що шлюбний потенцiал складаiться iз матерiального, фiзичного, духовного, сексуального i психологiчного чинникiв. Для формування стабiльних шлюбних стосункiв вирiшального значення набуваi не лише наявнiсть у подружжя тих чи iнших позитивних якостей по кожному з факторiв, але й ступiнь вiдповiдностi цих якостей очiкуванням [36, 131].

Матерiальний чинник визначаiться внеском партнера до матерiального рiвня сiмтАЩi i вiдповiднiстю цього внеску очiкуванням i вимогам iншоi сторони. Вiдповiднiсть зазвичай i високою при задоволеннi великих вимог, але тiii ж вiдповiдностi можна досягти, якщо внесок невеликий, але й вимоги невисокi. Зрозумiло, що матерiальний чинник значно залежить вiд важливостi для кожного з партнерiв матерiальноi сторони шлюбу. Цi якостi закладаються ще в дитинствi. Дитина, що звикла до благополуччя та достатку в батькiвськiй родинi, в подальшому прагнутиме отримати належний рiвень забезпеченостi та комфорту i в своiй сiмтАЩi. Практична оцiнка матерiального чинника здiйснюiться спiввiдношенням прибуткiв i майнового стану партнерiв iз врахуванням взаiмних претензiй i докорiв у цьому планi. В цьому звтАЩязку соцiальна допомога молодим сiмтАЩям i важливою i необхiдною, оскiльки самостiйно швидко заробити кошти на придбання необхiдних матерiальних благ майже неможливо. Опитування тАЬНастроi, цiнностi та орiiнтацii украiнськоi молодi: червень 2007 рокутАЭ виявило, що серед видiв допомоги молодiй сiмтАЩi видiлили допомогу на отримання чи будiвлю житла 76 % респондентiв, а 57 % тАУ надання кредитiв для придбання речей тривалого користування.

Фiзичний чинник часто маi неусвiдомлений характер: незалежно вiд статевоi належностi одна людина може викликати в iншоi симпатiю чи антипатiю. Сприйняття людей одне одним суто iндивiдуальне i визначаiться зовнiшнiм виглядом, голосом, манерою поведiнки, мовою, мiмiкою, жестикуляцiiю, одягом, запахом. Фiзичний чинник зазвичай маi вирiшальне значення на початку спiлкування мiж людьми i носить винятково стiйкий характер, довго зберiгаючи своi позитивне чи негативне забарвлення. В процесi спiлкування можливi лише незначнi корекцii: посилення симпатii, бiльша терпимiсть чи, навпаки, загострене сприйняття негативного вiдтiнку.

Ознакою подружньоi сумiсностi буде схожiсть темпоритмiчноi активностi, iндивiдуальна психомоторика. Висока психомоторна сумiснiсть допомагаi досягти оптимальноi спрацьованостi пари. Проте така висока сумiснiсть скорiше виняток, нiж правило. Нижча спрацьованiсть у тiii пари, де iндивiдуальнi показники контрастнi: в одного партнера тАУ високi, в iншого тАУ низькi. РЗхнi спроби практичноi взаiмодii будуть переважно асинхронними i не спiвпадатимуть. Прикладом цього може бути спiльна дiяльнiсть холерика i меланхолiка. Перший постiйно поспiшатиме, а другий тАУ вiдставатиме. Сприйняття одним одного теж буде неадекватним, оскiльки меланхолiк весь час дорiкатиме: тАЬКуди ти поспiшаiш?тАЭ, а холерик роздратовано пiдганятиме меланхолiка.

Контраст психомоторики породжуi постiйну неузгодженiсть взаiмодii i викликаi вiдчуття якоiсь несумiсностi, що постiйно нервуi подружжя i викликаi незадоволення одне одним. Найнижча спрацьованiсть у пари, де обидва мають низькi показники психомоторноi активностi. В них усе падаi з рук, спiльна дiяльнiсть вiдбуваiться мляво, вони навiть заважають одне одному, бо як слiд не можуть розподiлити обовтАЩязки, проте субтАЩiктивна задоволенiсть iх одне одним вища, нiж у контрастноi пари [36, 138].

Духовний чинник визначаiться спiввiдношенням iнтелектуально-культурних запитiв партнерiв, а на практицi здiйснюiться спiввiдношенням освiтнiх iндексiв, колом культурних iнтересiв, дозвiллям (спiльнi вiдвiдування театрiв, кiно, музеiв, читання, перегляд телепрограм), а також врахуванням взаiмних претензiй у цьому планi. Вираженiсть цього чинника досить мiнлива протягом життя.

До духовноi сумiсностi можна включити i соцiальну: сумiснiсть свiтоглядiв, iдеалiв, цiннiсних орiiнтацiй, життiвих планiв, спiльнiсть суспiльно-полiтичних i трудових спрямувань людей. Слiд зазначити, що справжнi кохання, а, отже, духовна iднiсть, а вiдтак i щасливий шлюб неможливi мiж людьми, якi по-рiзному дивляться на свiт, мають неоднаковi життiвi цiлi i плани, життiву спрямованiсть. Якщо психологiчнi i фiзiологiчнi сторони можна гармонiзувати як при iх тотожностi у партнерiв, так i при iх протилежностi, то соцiальна сумiснiсть вимагаi повного збiгу поглядiв [25, 88-89].

Слiд мати на увазi, що неспiвпадання за змiстом основних цiнностей у сiмтАЩях вiдбуваiться не так часто. Частiше сумiснiсть (або несумiснiсть) проявляiться в оцiнцi цiнностей, у iх iiрархii: що i головним, що другорядним у життi сiмтАЩi? При незбiговi оцiнки цiнностей суперечностi мiж членами родини можуть виникати з незначних причин, зовнiшньо нейтральних. Ними можуть бути переглянутий кiнофiльм, прочитана книга, навiть i суперечка мiж знайомими чи сусiдами тощо.

РЖншим випадком прояву соцiальноi сумiсностi (чи несумiсностi) i рiзний ступiнь збiгу поглядiв на способи досягнення тих чи iнших цiлей, якi способи вважати прийнятними, гiдними, якi тАУ нi. Причинами виникнення соцiальноi несумiсностi часто i рiзниця в освiтi, вiцi, загальному культурному рiвнi подружжя.

Наступний рiвень сумiсностi тАУ iнтелектуальний. Вiн передбачаi iднiсть пiзнавальних iнтересiв, близький рiвень освiти, стиль мислення. РЖ тут важливi не стiльки рiвень ерудованостi кожного з партнерiв, скiльки вмiння правильно зрозумiти одне одного. Процес взаiморозумiння передбачаi подолання змiстових бартАЩiрiв, оскiльки трапляються такi ситуацii, коли одну подiю люди сприймають по-рiзному. Постiйне взаiмонепорозумiння, нездатнiсть та небажання збагнути духовну сутнiсть одне одного призводять до повного iнтелектуального i комунiкативного вiдчуження, що в подальшому породжуi конфлiктнi ситуацii. Духовно та iнтелектуально розвинена людина прагне насамперед до розумовоi близькостi, вона скорiше пробачить партнеровi недбалiсть у господарствi, нiж повне iнтелектуальне вiдчуження та духовну обмеженiсть.

Сексуальний чинник визначаiться вiдповiднiстю реальноi сексуальноi поведiнки кожного з партнерiв очiкуванням iншого. Сексуальнi запити партнерiв можуть дуже вiдрiзнятися. Це залежить вiд особливостей виховання в батькiвськiй родинi, вiд життiвих установок, дiапазону прийнятностi, а також вiд ряду бiологiчних характеристик: вiк, темперамент, стан здоровтАЩя [25, 103].

На нашу думку, важливо врахувати природну рiзницю мiж моделями жiночоi та чоловiчоi сексуальностi як в якiсному планi, так i в вiковому ракурсi.

Говорячи про сексуальну сумiснiсть, треба згадати i про фiзичну, бо саме вони найтiснiше повтАЩязанi мiж собою. Тобто, сексуальна сумiснiсть тАУ це вiдповiднiсть потреб в iнтимному спiлкуваннi одного шлюбного партнера можливостям i потребам iншого. В останнiй час набула популярностi теорiя тАЬпробного шлюбутАЭ. Зазвичай ii прихильниками i молодi люди, якi вважають, що до того, як брати шлюб, обовтАЩязково треба перевiрити сексуальну сумiснiсть. Але слабким мiсцем такоi теорii i те, що пiд час закоханостi, тобто на перших етапах iнтимних взаiмин, фiзiологiчна несумiснiсть майже не проявляiться. Вона стаi проблемою пiсля кiлькох рокiв спiльного проживання, коли минула перша емоцiйна закоханiсть, вiдбулося звикання партнерiв одне до одного.

Вченi довели, що бiльшiсть випадкiв сексуальноi несумiсностi молодят залежить не вiд фiзiологiчних чинникiв, а вiд рiвня iх вихованостi та особливостей характеру [20, 52].

За матерiалами дослiдження тАЬНастроi, цiнностi та орiiнтацii украiнськоi молодi: червень 2007 рокутАЭ 51 % опитаних поставились позитивно до тАЬпробного шлюбутАЭ, 26 % висловилися за можливiсть такого спiвжиття, але не для себе особисто. Ще 18 % поставилися негативно.

Психологiчна сумiснiсть тАУ це сумiснiсть темпераментiв, характерiв, емоцiйно-вольових особливостей людей. Наприклад: екстраверт постiйно прагне до спiлкування, обмiну думками, нових знайомств, але цього зовсiм не розумii iнтроверт, який прагне усамiтнення i почуваiться незручно в новому товариствi.

Психологiчна сумiснiсть шлюбних партнерiв ТСрунтуiться на взаiмному позитивному психологiчному сприйняттi якостей характеру, темпераменту, розуму, звичок та потреб. Вона теж iстотно залежить вiд взаiмноi поваги, симпатii, дружби, кохання, вiд iдностi поглядiв i уявлень; обовтАЩязково психологiчна сумiснiсть включаi в себе здатнiсть до психологiчноi адаптацii.

Якщо говоримо про взаiморозумiння в повсякденному життi, то мало тотожно вiдчувати, треба, щоб спiвпадали способи вираження цих почуттiв. Так, людина, яка звикла зовнi стримувати своi емоцii в кризовiй ситуацii, може мати вигляд жорсткоi для свого емоцiйно розкутого партнера i вже це може стати причиною конфлiкту [20, 58].

Важливою рисою i здатнiсть своiю реакцiiю продовжувати реакцiю партнера, вiдчуваючи ii та розвиваючи. Саме невмiння вiдчути i вiдреагувати на емоцiйний стан партнера i однiiю з найпоширенiших проблем у шлюбi.

Отже, можна зазначити, що в шлюбi кожен з подружжя може виступати як психотравмуючий фактор. Особливо яскраво це проявляiться, якщо один з подружжя стаi на завадi у задоволеннi потреб, iнтересiв та намiрiв iншого. Виходить, що намiри i бажання одного блокуються незгодою та протидiiю iншого. У такiй ситуацii подружжя стаi вже не союзниками i партнерами, а суперниками, i такий стиль суперництва вкрай негативно впливаi на психологiчний клiмат.

Велике значення у збереженнi позитивного психологiчного клiмату вiдiграi психологiчна установка. Песимiсти i оптимiсти по-рiзному сприймають перiоди, за яких превалюють позитивнi i негативнi емоцii.

Наступним, дуже впливовим на почуття людей чинником, а вiдтак i на психологiчний клiмат в родинi, i сезоннi цикли. Навеснi i влiтку переважають свiтлi i теплi романтичнi почуття i настроi i, вiдповiдно, набагато легше створювати в родинi доброзичливий настрiй. Але взимку i восени зазвичай недолiки стають рельiфнiшими i помiтнiшими. У цей час набагато складнiше стримувати своi негативнi, песимiстичнi настроi. Ось i сiмейнi проблеми!

Ще одним важливим чинником спiвiснування в шлюбi i сприйняття партнерами часу. Приблизно тричi на день настаi змiна настрою та фiзичних сил. РЖ часто у членiв подружжя вона не синхронiзуiться. Вмiння тАЮпiдлаштуватисятАЭ одне до одного, не зашкоджуючи iншому, теж визначаi сприятливiсть мiкроклiмату в родинi.

Отже, ми виокремили найважливiшi чинники, що впливають на психологiчний клiмат у родинi. Але не варто забувати, що кожна родина iндивiдуальна, шляхи досягнення сприятливого психологiчного клiмату теж рiзнi, однак завжди базуються на повазi, талантовi поступатися та спiвчувати.

1.2 Подружня сумiснiсть, як фактор стабiльностi шлюбу

Функцiонування людини як живоi iстоти припускаi реалiзацiю рiзних потреб. Деякi з них можуть бути задоволенi самостiйно дорослою людиною, деякi тАУ тiльки спiльно з ким-небудь, а саме при створенi сiмтАЩi. СiмтАЩя тАУ це результат i творець цивiлiзацii. Вона займаi важливе мiсце в людському суспiльствi. Протягом усiii iсторii подружня сумiснiсть була запорукою стабiльностi в державi. Тому дана проблема i досить актуальною в наш час.

Широке коло питань повтАШязаних з проблемами сiмтАЩi, формування шлюбно-сiмейних стосункiв та розгляд подружньоi сумiсностi дослiджували В.А. Семиченко [24], В.Н. Дружинiн [9], М.М. Обозов [18].

СiмтАЩя тАУ найважливiше джерело соцiального i економiчного розвитку суспiльства. Вона породжуi головний суспiльний скарб тАУ людину. Через неi вiдбуваiться змiна поколiнь людей, у нiй здiйснюiться виховання, первинна соцiалiзацiя людини, досягнення нею громадянськоi зрiлостi. Вона слугуi ефективним засобом для вiдновлення, пiдтримки духовних i фiзичних сил людини, включення ii в суспiльне життя [5, 53]. В.РЖ. Постовий визначаi молоду сiмтАЩю як тАЮфазу або перiод у життi людини, яка характеризуiться вiдчутною змiною умов, духовного спiлкування щонайменше двох людей, незалежно вiд iхнього вiку, поiднання iхньоi економiчноi взаiмодii, що позначаiться на створеннi матерiальноi бази сiмтАЩi, активному дiтонародженнi та освоiннi виховноi функцiiтАЭ [5, 81].

Хороша сiмтАЩя створюiться не за один день, а будуiться поступово. Багато душевних сил вкладаiться при пiдготовцi до шлюбу i пiсля його заключення. Виникають житлово-побутовi труднощi, матерiальнi, економiчнi, якi можна подолати лише за умови мiцних подружнiх стосункiв, пiдтримки, допомоги з боку держави. Сьогоднi державою створено багато служб, якi допомагають молодим сiмтАЩям, пiдтримують iх у скрутний час. Проте кiлькiсть розлучень не зменшуiться, а навпаки збiльшуiться. Чому?

Створення мiцних вiдносин, що ТСрунтуються на довiрi, повазi один до одного, повинно виховуватися не на початку сiмейного життя, а ще у батькiвськiй сiмтАЩi. Мова йде про виховання культури дошлюбних та подружнiх взаiмовiдносин паралельно з вихованням старшого поколiння тАУ батькiв молодих сiмей. Для того, щоб побудувати будинок, потрiбно все ретельно пiдготувати: купити частину землi, спроектувати будинок i лише потiм закласти фундамент. Це ж саме стосуiться i створення щасливого шлюбу.

Часто люди говорять тАЮЯ хочу одружитисятАЭ, проте не замислюються над труднощами, з якими доведеться зiткнутися. Статистика свiдчить, що майже птАЩятдесят вiдсоткiв молодих сiмей, якi одружилися за останнi птАЩять рокiв, розпалися. Аналiз причин цього явища досить складний, але одним з аспектiв i сiмейнi конфлiкти. Вони повтАЩязанi з неправильним розумiнням сутностi шлюбу та сiмтАЩi, з вiдсутнiстю кохання, з проблемами виховання та нездатнiстю зрозумiти дiтей, збагатити iхнiй духовний свiт. Вiд того наскiльки молодi люди будуть сумiснi, вступаючи в шлюб, залежить згуртованiсть сiмтАЩi. При цьому сумiснiсть однiii людини з iншою означаi схожiсть цiннiсних 103 орiiнтацiй, iнтересiв, поглядiв на життя. Чоловiк i дружина повиннi розумiти один одного, iти на поступки.

Подружня сумiснiсть багатопланова. Видiляють такi види подружньоi сумiсностi: соцiальну, психологiчну, сексуальну, сiмейно-побутову. Соцiальна сумiснiсть тАУ особливий погляд людини на свiт, цiннiснi орiiнтацii. Вона полягаi в розумiннi сенсу життя, суспiльнiй активностi, вiдносинах до себе i до iнших людей. Дуже важко витримати таку несумiснiсть у шлюбi протягом усього життя. Психологiчна сумiснiсть полягаi у взаiмодii характерiв, темпераментiв, особистiсно-вольових якостей подружньоi пари. Саме вiд неi залежить емоцiйний настрiй у сiмтАЩi.

Гармонiйнiсть, вiдповiднiсть потреб у iнтимному спiлкуваннi обох сторiн подружжя забезпечуi сексуальна сумiснiсть, яка формуiться на знаннях з анатомii i фiзiологii людини, на культурi i технiцi статевого спiлкування. Сiмейно-побутова сумiснiсть означаi iднiсть поглядiв на стиль життя, на призначення сiмтАЩi, на сiмейнi ролi. Якщо партнери будуть мати схожi погляди на побутовi питання, то у сiмтАЩi завжди буде панувати комфорт i затишок [5, 72-75].

Рiзнi види сумiсностi взаiмоповтАЩязанi i доповнюють один одного. Тому у сiмейних вiдносинах потрiбно враховувати кожен аспект, щоб не порушувати злагоди, яка так важко здобуваiться.

Високий рiвень подружньоi сумiсностi значно збiльшуi вiрогiднiсть подружньоi гармонii, але вирiшальною все ж таки i загальна культура партнерiв, яка полягаi у толерантностi, вмiннi не розпускатися, контролювати i стримувати негативнi емоцii, у розумiннi того, що добрi стосунки, а не порядок, затишок i смачна iжа i головною цiннiстю сiмейного життя. При наявностi такоi культури подружня несумiснiсть мало помiчаiться i не псуi подружнiх стосункiв, тодi, коли у неврiвноважених, нестриманих, агресивних та грубих партнерiв вона викликаi постiйнi конфлiкти. Ученi радять, вступаючи до шлюбу, памтАЩятайте, що це не дружнiй союз, який можна розiрвати, коли того забажаiш. Це велика вiдповiдальнiсть i привтАЩязанiсть обох партнерiв.

Розрив у сiмтАЩi погано впливаi на саме подружжя, iхнiх дiтей. Бiльшiсть розлучень вiдбуваiться у молодих сiмтАЩях тому, що молодi люди легко можуть зруйнувати тiльки що створене сiмейне вогнище, вважаючи, що всi тАЮсерйознiтАЭ стосунки ще попереду. Вони найчастiше не готовi до обмеження особистоi свободи, не готовi принести у жертву щось заради iншоi людини, навiть коханоi. Молодята з легкiстю погоджуються на розлучення, не думаючи про те, що саме iхня сiмтАЩя могла бути тiiю сiмтАЩiю, у якiй вони, за умови терпiння i розумiння, були б щасливi i могли б реалiзувати своi можливостi. Якщо ви хочете створити щасливу сiмтАЩю, сповнену любовi i турботи, радощiв i затишку, то запамтАЩятайте, що сiмейне життя тАУ це праця розуму i серця, рук i нервiв. Тому необхiдно при створеннi сiмтАЩi серйозно вiднестися до своi прав i обовтАЩязкiв.

Отже, лише у сiмтАЩях де i спiвпадання темпераментiв, характерiв, iнтелекту, функцiонально-рольових очiкувань, цiннiсно-орiiнтацiйноi iдностi, особистiсна i соцiальна зрiлiсть подружжя можна говорити про подружню сумiснiсть та стабiльнi шлюбно-сiмейнi вiдносини.

1.3 Рольовi очiкування подружжя як складова частина подружньоi сумiсностi

ТРрунтуючись на фундаментальних положеннях розумiння особистостi як активного субтАЩiкта дiяльностi i вiдносин зi свiтом, соцiальнi очiкування розглядаються як прояв самосвiдомостi особистостi, базовий психологiчний механiзм саморегуляцii поведiнки, а також як компонент соцiальних цiнностей i цiннiсних орiiнтацiй особистостi.

Соцiальнi очiкування розглядаються багатьма дослiдниками, як мотивацiйний компонент особистостi, як компонент комунiкативноi взаiмодii, що вiдображаi обтАЩiктивну необхiднiсть узгоджених дiй; як вид соцiальноi оцiнки i прояв особистiсноi рефлексii).

В теорiях атрибуцii та мiжособистiсноi перцепцii пiдкреслюiться провiдна роль експектацiй у процесi становлення i збереження взаiморозумiння. В теорiях рольовоi поведiнки та теорii конвенцiональностi, соцiальнi очiкування розглядаються як компонент соцiальноi ролi, як нормативнi очiкування, що виступають в ролi соцiальних санкцiй [33, 228].

Рольовi очiкування, в контекстi даного дослiдження тАФ це компонент функцiонально-рольовоi структури сiмтАЩi. Рольова структура сiмтАЩi забезпечуi ефективне ii функцiонування й задоволення потреб усiх ii членiв за умов рольовоi узгодженостi тАУ несуперечливостi сiмейних ролей, якi утворюють цiлiсну систему. Основними параметрами рольовоi структури сiмтАЩi i характер керiвництва, який визначаi систему стосункiв влади й пiдпорядкування, тобто, iiрархiчну побудову сiмтАЩi i розподiл ролей у вiдповiдностi з тими завданнями, якi вирiшуi сiмтАЩя на певнiй стадii свого життiвого циклу.

Егалiтаризацiя сiмтАЩi, яка вiдбуваiться на сучасному етапi, призводить до необхiдностi по-новому подивитися на соцiальнi функцii чоловiка й жiнки в сiмтАЩi. Сучаснi труднощi функцiонування сiмтАЩi слiд шукати у спiввiдношеннi традицiйних i егалiтарних тенденцiй розподiлу сiмейних ролей, особливостей сiмейно-рольовоi взаiмодii у сучасному подружжi.

Розподiл моделей сiмтАЩi на традицiйнi й егалiтарнi зумовлений функцiонально-рольовим розподiлом у сiмтАЩi, а також розподiлом сфер влади й вiдповiдальностi. Для традицiйноi моделi сiмтАЩi характерна сувора статеворольова диференцiацiя сiмейних ролей. У традицiйнiй патрiархальнiй сiмтАЩi природним i верховенство чоловiка, яке виявляiться в тому, що в його руках зосередженi економiчнi ресурси i прийняття основних рiшень. Традицiйна сiмтАЩя потребуi вiд своiх членiв пiдкорення й покiрливостi, а це в свою чергу може стати джерелом конфлiктiв i навiть початком розриву стосункiв [33, 229].

Украiнська традицiйнiсть у сферi шлюбно-сiмейних вiдносин дещо вiдрiзняiться вiд психологii статевого, насамперед чоловiчого шовiнiзму, iсторично притаманного iншим словтАЩянським народам. На думку багатьох вiтчизняних дослiдникiв, домiнуючою гендерною рисою украiнцiв i пошана до жiнки та ii волi, партнерство статей, взаiмна довiра i рiвнiсть. Специфiчну роль у ментальностi украiнцiв вiдiграi архетип Матерi, що зумовлюi особливе мiсце жiнки у системi родинних стосункiв.

Егалiтарна модель сiмтАЩi характеризуiться однаковим залученням шлюбних партнерiв до реалiзацii сiмейних ролей. Рольовий розподiл у данiй моделi сiмтАЩi вiдбуваiться насамперед виходячи з особистiсних уподобань i на основi взаiмноi домовленостi подружжя, а не на основi статеворольвоi диференцiацii. Однак, саме свобода вибору егалiтарноi моделi дуже часто стаi тим пiдводним каменем, на який наражаiться молодий тАЬсiмейний човентАЭ. На думку Т.А.Гурко, труднощi у взаiморозумiннi молодого подружжя зумовленi, насамперед, тим, що в сучаснiй сiмтАЩi зразки поведiнки чоловiка i дружини стають менш жорсткими [34, 211].

Аналiз традицiйноi й егалiтарноi моделi функцiонально-рольового розподiлу в сiмтАЩi доводить, що не слiд вести мову про однозначну перевагу однiii моделi над iншою, тим бiльше, що змiни характеру розподiлу ролей у сiмтАЩi в процесi сiмейного циклу i природними i сприяють успiшнiй адаптацii сiмтАЩi до нових життiвих ситуацiй. Для успiшного сiмейного життя бiльш важливим i збiг уявлень про рольову поведiнку й рольовi очiкування подружжя в контекстi прийнятоi моделi.

На думку вiтчизняних та зарубiжних дослiдникiв (П.П.Горностай, А.М.Обозов, М.М.Обозов, Ю.Н.Олейник) [17], [18], показником ефективноi сiмейно-рольовоi взаiмодii подружжя i сiмейно-рольова сумiснiсть, як вид мiжособистiсноi сумiсностi. На думку А.Н.Волковоi та Т.М.Трапезнiковоi, сiмейно-рольова сумiснiсть подружжя передбачаi узгодженiсть сiмейних цiнностей, узгодженiсть рольових очiкувань i рольових домагань подружжя, загальну рольову адекватнiсть шлюбних партнерiв [7].

Теоретичний аналiз проблеми рольових очiкувань подружжя, як складовоi сiмейно-рольовоi взаiмодii, дав змогу виявити властивостi функцiонально-рольового розподiлу, якi за певних обставин обумовлюють конфлiктогеннiсть сiмейного спiлкування. Це суперечливiсть сiмейних ролей, вузькi межi iх виконання, що не задовольняють особистiсних потреб членiв сiмтАЩi, рольова перевантаженiсть шлюбних партнерiв (зокрема, жiнки), невизначенiсть рольових очiкувань подружжя, невiдповiднiсть сiмейних ролей можливостям особистостi, загальна ригiднiсть i хаотичнiсть функцiонально-рольовоi структури сучасноi сiмтАЩi.

Вивчаючи задоволенiсть подружжя шлюбом, Ю.РД.Альошина та РЖ.Ю.Борисов послуговуються у своiму дослiдженнi таким поняттям, як Влстатево-рольова диференцiацiяВ», що i комплексним показником, який враховуi як реальний розподiл ролей у сiмтАЩi, так i ставлення до нього кожного з подружжя [2, 28].

Статево-рольова диференцiацiя визначаiться на основi таких характеристик:

1. Уявлення подружжя про ролi чоловiка та жiнки (статево-рольовi установки);

2. Уявлення подружжя про розподiл ролей у сiмтАЩi (приватнi статево- рольовi установки);

3. Рольова поведiнка подружжя (реальний розподiл ролей);

4. Статева iдентичнiсть (фемiннiсть-маскулiннiсть як характеристики кожного з подружжя). Чiтка статево-рольова диференцiацiя сприяi звуженню кола обовтАЩязкiв кожного з партнерiв, що даi змогу iм бути бiльшою мiрою включеними в реалiзацiю завдань та функцiй, якi перед ними безпосередньо стоять.

Подiбна диференцiацiя дозволяi парi в цiлому бiльш успiшно вирiшувати проблеми, справлятися з великою кiлькiстю завдань, внаслiдок чого пiдвищуiться задоволенiсть шлюбом. Водночас збереження жорсткоi диференцiацii, коли необхiднiсть у нiй вже вiдпала (сiмтАЩя повнiстю адаптувалася до ситуацii чи проблемнiсть ii зменшилася), навпаки, може призводити до зниження задоволеностi шлюбом).

Реалiзацiя сiмейних функцiй безпосередньо впливаi на характер подружнiх взаiмин. М.М.Обозов та О.М.Обозова змiстом сiмейно-рольовоi сфери подружнiх вiдносин вважають спiвробiтництво шлюбних партнерiв при реалiзацii сiмейних функцiй [17, 148].

Функцii сiмтАЩi зумовленi розвитком суспiльства, вони i iсторично змiнними i тому в часi змiнюються ролi чоловiка та жiнки в сiмтАЩi, всього устрою сiмтАЩi. Багатьма авторами висловлюються мiркування про велике значення й одночасно про тiсний зв'язок один з одним параметрiв, що характеризують розподiл i реалiзацiю подружнiх ролей у сiмтАЩi [5, 89]. Той факт, що вони пов'язанi зi статтю подружжя, тобто з бiологiчними основами сiмтАЩi, пiдкреслюi iхню значимiсть i базовий характер, дозволяi розглядати iх як детермiнанту багатьох внутрiшньосiмейних процесiв.

Комплексний показник, що враховуi як реальний розподiл ролей у сiмтАЩi, так i вiдношення до нього подружжя, одержав у лiтературi назву гендерно-рольовоi диференцiацii.

1.4 СубтАЩiктивнi та обтАЩiктивнi показники якостi шлюбу. Задоволенiсть шлюбом

Мiцнiсть та стабiльнiсть сiмейних стосункiв, а, значить, i факт задоволеностi подружжя стосунками в сiмтАЩi, фактично повнiстю залежить вiд соцiально-економiчних умов в суспiльствi. Урбанiзацiя, мiграцiйнi процеси, можливiсть швидкого перемiщення як у межах краiни, так i за ii кордонами, майже повна анонiмнiсть особистiсного життя людини у мiстi, радикальнi i практично постiйнi змiни у виробництвi внаслiдок науково- технiчного прогресу, вплив масовоi культури, агресивноi реклами, послаблення дii на життя людини релiгiйних норм, кризовi ситуацii у розвитку суспiльства, висока напруженiсть особистiсного життя тАУ все це не сприяi змiцненню сiм'i.

Багато молодих i не тiльки молодих людей не витримують таких навантажень. Це призводить до рiзноманiтних зривiв, розладу сiмейного життя, адюльтеру, розлучень. Але все сказане не з

Вместе с этим смотрят:

Cистема роботи шкiльного психолога з профiлактики та подолання проблем статево-рольовоi поведiнки старшокласникiв

Features of evaluation and self-esteem of children of primary school age

Positive and negative values of conformism

РЖндивiдуально-психологiчнi особливостi здiбностей людини

Абрахам Маслоу о потребностях человека