Професiйне самовизначення учнiв старших класiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛРЖЗ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСРЖЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ У ЮНАЦЬКОМУ ВРЖЦРЖ

1.1 Система сучасноi професiйноi орiiнтацii.

1.2 Спрямованiсть особистостi, ii роль у виборi професii.

1.3. Психологiчна характеристика юнацького вiку, соцiальна ситуацiя розвитку та проблема провiдноi дiяльност

1.4. Рефлексивний компонент професiйного самовизначення

РОЗДРЖЛ 2. Методи та методика дослiдження процесу професiйного самовизначення та профорiiнтацii старшокласникiв

2.1. Методологiчнi засади практичноi профорiiнтацiйноi роботи iз старшокласниками

2.2. Форми та методи профорiiнтацiйноi роботи у школi

2.3. Методи професiйноi консультацii й профвибору на основi професiографii й психограми.

РОЗДРЖЛ 3. Експериментальне дослiдження процесу професiйного самовизначення в юнацькому вiцi

3.1. Методика i результати дослiдження комунiкативно-органiзаторських здiбностей старшокласникiв

3.2. Методи та результати дiагностики професiйноi самосвiдомостi

3.3. Результати вивчення рефлексивних компонентiв професiйного самовизначення старшокласникiв

3.4. Розробка тренiнгу з професiйного самовизначення для учнiв та осiб, що працевлаштовуються

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

ДОДАТОК Г

ВСТУП

Актуальнiсть i доцiльнiсть дослiдження. Проблема професiйного самовизначення учнiвськоi молодi посiдаi важливе мiсце у педагогiчнiй та вiковiй психологii, оскiльки стосуiться вирiшального моменту у життiвому становленнi особистостi. Особливоi актуальностi вона набуваi у ранньому юнацькому вiцi. У звтАЩязку з цим, центральним i досить складним завданням сучасноi школи i формування в учнiвськоi молодi здатностi до свiдомого та самостiйного вибору професii i подальшого оволодiння нею. Вирiшення цього завдання багато в чому залежить вiд активноi позицii самих учнiв, вiд усвiдомленостi себе субтАЩiктом власного життя, прагнення до особистiсноi самореалiзацii, вмiння виважено i самостiйно приймати вiдповiдальнi рiшення. Тому вивчення професiйного самовизначення старшокласникiв може вiдкрити новi шляхи його оптимiзацii.

Теоретичнi передумови розробки цiii проблеми вивчались у психолого-педагогiчних дослiдженнях психiчного розвитку особистостi таких вчених, як Г.О.Балл, РЖ.Д.Бех, М.Й.Боришевський, РЖ.А.Зязюн, Г.С.Костюк, Н.Г.Ничкало, П.С.Перепелиця, В.В.Рибалка, В.А.Семиченко, О.В.Скрипченко та iн. Проблема психiчноi регуляцii професiйного самовизначення поступово вичленовувалась у розробках таких вiтчизняних психологiв, як Б.Г.Ананьiв, О.Ю.Голомшток, Ф.М.Гоноболiн, РД.О.Клiмов, В.О.Моляко, В.Ф.Моргун, О.Г.Мороз, Д.Ф.Нiколенко, Н.А.Побiрченко, В.В.Синявський, В.О.Сластьонiн, М.Л.Смульcон, Б.О.Федоришин та iн.

Аналiз психологiчноi лiтератури з проблеми професiйного самовизначення свiдчить про те, що у дослiдженнях акцент ставиться на необхiдностi вивчення ролi субтАЩiкта у цьому процесi. А це вимагаi бiльш глибокого розумiння психологiчних механiзмiв як таких, що забезпечують самоаналiз та самооцiнку властивостей особистостi, iх зiставлення з вимогами майбутньоi професii, що i необхiдним на всiх етапах професiйного самовизначення. Викликаi великий iнтерес у практичних та шкiльних психологiв також проблема профорiiнтацiйноi роботи iз старшокласниками, ii методи та форми, рiзноманiтнi методики професiйного самовизначення. Виходячи з цього та зважаючи на значну соцiальну значущiсть проблеми вибору майбутньоi професii саме в старшому шкiльному вiцi, ми обрали наступну тему дипломного дослiдження - тАЬПрофесiйне самовизначення в юнацькому вiцiтАЭ.

ОбтАЩiкт дослiдження: процес професiйного самовизначення учнiв старших класiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв.

Предмет дослiдження: система сучасноi професiйноi орiiнтацii,вiковi психологiчнi особливостi прояву, функцiонування i розвитку компонентiв професiйного самовизначення особистостi у юнацькому вiцi.

Мета: визначення вiкових психологiчних закономiрностей, регуляцii учнями процесу професiйного самовизначення i розробка на цiй основi психолого-педагогiчних засобiв оптимiзацii процесу вибору професii та створення сприятливих умов для ii подальшого опанування старшокласниками.

Концептуальна iдея дослiдження: дослiдження особливостей психологiчнихних компонентiв професiйного самовизначення в контекстi особистiсно-дiяльнiсного пiдходу дозволить виявити додатковi можливостi пiдвищення ефективностi професiйного самовизначення учнiв на основi розробки нових психолого-педагогiчних засобiв, що базуються на здатностi юноi особистостi до кращого розумiння власних потреб, цiлей, здiбностей, можливостей i обмежень та iх зiставлення з вимогами майбутньоi професiйноi дiяльностi.

Гiпотеза дослiдження складаiться з припущень: а) ефективнiсть професiйного самовизначення старшокласникiв суттiво залежить вiд особливостей дii його психiчних компонентiв, якщо розглядати iх з позицii особистiсно-дiяльнiсного пiдходу;

б) оптимiзацiя професiйного самовизначення в старшому шкiльному вiцi можлива через цiлеспрямований розвиток здатностi учнiв до регуляцii здатностi до професiйного самовизначення шляхом використання спецiальних навчальних, дiалогових, консультативних та тренiнгових форм роботи зi старшокласниками.

Для реалiзацii мети дослiдження було поставлено такi завдання:

1. В ходi теоретичного аналiзу наукових даних з проблеми професiйного самовизначення учнiвськоi молодi, визначити роль вiкових та психолого-бiологiчних особливостей психiчних компонентiв у здiйсненнi цього процесу та методологiчний пiдхiд до iх вивчення i розвитку. Розглянути психологiчну характеристику юнацького вiку, соцiальну ситуацiю розвитку та проблем провiдноi дiяльностi, а також систему сучасноi профорiiнтацii та ii методологiчнi засади.

2. Визначити психологiчнi аспекти та бар'iри професiйного самовизначення у ранньому юнацькому вiцi.

3. Розробити концептуальну модель функцiонування рефлексивних компонентiв професiйного самовизначення особистостi старшокласника та вивчити ситуацii ii самоактуалiзацii.

4. ЗтАЩясувати методологiчнi засади практичноi профорiiнтацiйноi роботи iз старшокласниками на основi професiографii та складання психограм.

5. Довести дiiвiсть рiзнманiтних форм та методiв профорiiнтацiйноi роботи у школi, визначити роль та завдання шкiльного психолога у цьому процесi.

6. Визначити комплекс показникiв, критерiiв i методiв психодiагностики компонентiв професiйного самовизначення в ранньому юнацькому вiцi та вивчити особливостi iх функцiонування i вiкову динамiку в умовах профiльного та професiйного самовизначення старшокласникiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв.

7. Розробити ефективнi методичнi рекомендацii (та проект тренiнгу) щодо покращення професiйного самовизначення старшокласникiв.

Головне завдання даноi роботи: надання допомоги школярам у визначеннi iх життiвого шляху за допомогою дiагностичноi оцiнки особистостi, ii здатностi виконувати ту чи iншу роботу. Слiд враховувати, що професiйна орiiнтацiя гарантуiться Конституцiiю. Отже, законодавчо профорiiнтацiя i одним iз видiв соцiальноi допомоги людинi в ii самовизначеннi.

Методологiчну основу дослiдження склали принципи детермiнiзму, iдностi свiдомостi i дiяльностi; розвитку психiки; системно-структурний принцип; принцип особистiсного пiдходу у педагогiчнiй та вiковiй психологii, принципи психологii працi та професiйноi пiдготовки; фiлософськi положення про iднiсть природного i набутого, iндивiдуального i соцiального у становлення особистостi.

Теоретичною основою дослiдження i концепцii розвитку особистостi Л.С.Виготського,К.О.Абульхановоi-Славськоi,О.О.Бодальова,Л.РЖ.Божович,

П.Я.Гальперiна,Ю.Б.Гiппенрейтера,О.М.Леонтьiва,К.К.Платонова, О.В.Петровського, С.Л.Рубiнштейна, Р.С.Нiмова та iн., основнi теоретичнi положення, здобутi у дослiдженнях проблеми професiйного самовизначення, профорiiнтацii i профвiдбору такими вченими, як О.О.Вайсбург, О.Ю.Голомшток,РД.А.РДндальцев,РД.О.Клiмов,РД.М.Павлютенков, О.В.Мудрик, М.С.Пряжнiков,О.С.Татенко,В.В.Синявський,С.Н.Чистяков, Б.О.Федоришин та iн., теоретичнi положення стосовно структури та механiзмiв самосвiдомостi i рефлексii, представленi у працях таких вчених, як, Р.Бернс, РЖ.С.Кон,Ю.О.Миславський,Р.В.Овчаров,Ю.М.Орлов,РЖ.В.Дубровiна,О.О.Реан, Л.Д.Столяренко,Д.РЖ.ФельдштейнЗ.Л.Становська; методологiчнi пiдходи у наданнi психолого-педагогiчноi допомоги особистостi у проблемних ситуацiях, сформульованi О.Ф.Бондаренком, Л.М.Деркач, В.Г.Панком, Н.В.Чепелiвою, Т.С.Яценко та iн.

Методи дослiдження: теоретичнi тАУ аналiз, узагальнення, синтез, систематизацiя наукових даних, за допомогою яких проведено теоретико-методологiчне вивчення змiсту професiйного самовизначення старшокласникiв, визначено показники i критерii професiйного самовизначення; емпiричнi тАУ спостереження, бесiда, опитування, тестування, самозвiти, констатуючий експеримент; розвивальнi тАУ консультацiя; якiсноi i кiлькiсноi обробки та iнтерпретацii даних тАУ методи математичноi статистики, узагальнення даних.

Органiзацiя дослiдження.

Дослiдження проводилось впродовж 2006-2007 року в три етапи. На першому етапi проаналiзовано психолого-педагогiчну лiтературу з проблеми, здiйснено аналiз наукових пiдходiв до вивчення рефлексii та особистiсного i професiйного самовизначення в юнацькому вiцi, пiдбирався психодiагностичний iнструментарiй дослiдження. На другому етапi проводилась апробацiя психодiагностичних методик та тренiнгу у пiлотажному експериментi, уточнювались показники та критерii компонентiв професiйного самовизначення, проводився констатуючий експеримент. На третьому етапi узагальнювались результати експериментальноi роботи, перевiрялась iх вiдповiднiсть гiпотезi та метi дослiдження, проводилось оформлення дипломноi роботи.

Експериментальна база: експериментальною роботою було охоплено учнiв 9-х, 10-х та 11-х класiв загальноосвiтнього навчального закладу №2 Жовтневого району м. Запорiжжя.

Наукова новизна дослiдження: уточненi змiстовно-функцiональнi характеристики психологiчних механiзмiв процесу професiйного самовизначення старшокласникiв; вперше в науковий апарат дослiдження введено i обгрунтовано поняття тАЬрефлексивна ситуацiятАЭ, розроблено концептуальну модель функцiонування рефлексивних компонентiв в структурi професiйного самовизначення учнiвськоi молодi; набули подальшого розвитку уявлення про психологiчнi умови та засоби розвитку здатностi старшокласникiв до регуляцii професiйного самовизначення, а також запропонований комплексний пiдхiд до проблеми професiйного самовизначення.

Теоретичне значення роботи полягаi у поглибленнi наукових уявлень про психологiчнi механiзми самосвiдомостi юнацтва у ходi професiйного самовизначення; науковому та експериментальному обТСрунтуваннi особистiсно-дiяльнiсного пiдходу у дослiдженнi проблеми, що вивчаiться; розробцi концептуальноi моделi функцiонування рефлексивних компонентiв в структурi професiйного самовизначення старшокласникiв; науковому обТСрунтуваннi комплексу психологiчних параметрiв i критерiiв вивчення та розвитку компонентiв професiйного самовизначення.

Практичне значення роботи полягаi у розробцi комплексноi методики психодiагностики психологiчних компонентiв професiйного самовизначення старшокласникiв, розробцi рекомендацiй щодо психолого-педагогiчноi допомоги школярам та особам, що мають намiр працевлаштуватись, у професiйному самовизначеннi. Цi розробки можуть бути використанi вчителями, практичними психологами для оптимiзацii професiйного самовизначення учнiв старшого шкiльного вiку. Легкi в застосуваннi та проведеннi, нашi розробки зможуть допомогти батькам визначити нахили i особистiснi якостi iхньоi дитини.

Вiрогiднiсть та надiйнiсть результатiв дослiдження забезпечуiться методологiчною та теоретичною обТСрунтованiстю вихiдних положень, використанням валiдних та надiйних взаiмодоповнюючих методiв, що вiдповiдають метi та завданням дослiдження, репрезентативнiстю вибiрки дослiджуваних, порiвняльним аналiзом даних iнших дослiджень, кiлькiсним та якiсним аналiзом отриманих результатiв,використанням методiв математичноi статистики.

Структура та обсяг дипломноi роботи. Дипломна робота складаiться iз вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел з 64 найменувань, 4 додаткiв на 15 сторiнках. Загальний обсяг дипломноi роботи становить 114 сторiнок.

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛРЖЗ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСРЖЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ У ЮНАЦЬКОМУ ВРЖЦРЖ

1.1 Система сучасноi професiйноi орiiнтацii

Питання професiйноi орiiнтацii й професiйного вибору хвилювали людство з незапам'ятних часiв. Ще в 1575р. в РЖспанii вийшла книга лiкаря Хуана Уарте "Дослiдження здатностей до наук", що принесла авторовi всеiвропейську славу. Це була перша в iсторii психологii робота, що ставить як спецiальне завдання вивчення iндивiдуальних вiдмiнностей у здатностях з метою професiйного вибору. Уарте мрiяв про органiзацii професiйного вибору в державному масштабi: "Для того, щоб нiхто не помилявся у виборi тiii професii, що найбiльше пiдходить до його природному даруванню, державi варто було б видiлити вповноважених людей великого розуму й знання, якi вiдкрили б у кожного його дарування ще в нiжному вiцi; вони тодi змусили б його обов'язково вивчати ту область знання, що йому пiдходить.." [24;112].

На рубежi XX сторiччя iндустрiальний прогрес, звернувши iнтереси психологii до виробничоi дiяльностi, обумовив зародження професiйноi орiiнтацii. Тут пiонером виступив Парсон, автор книги "Вибiр професii", що органiзував у Бостонi (США) спецiальне бюро, у завдання якого входило:

а) допомогти особистостi за допомогою психологiчних тестiв одержати iнформацiю про своi психiчнi властивостi й здатностi;

б) ознайомитися з вимогами, якi пред'являються до психофiзичноi органiзацii людини рiзними професiями, а потiм

в) зiставивши цi двi групи вiдомостей, дати рацiональну рекомендацiю.

У цiлому, конкретний стан суспiльного подiлу працi визначаi взаiмозв'язок людини й дiяльностi. У кожен даний момент тип цього взаiмозв'язку залежить вiд iснуючого набору видiв працi.

Якщо розглядати даний процес iсторично, то видно, що з розвитком суспiльного подiлу працi кiлькiсть професiй безупинно збiльшувалася. Перетерплювали змiни i якiсна сторона професiй - залежно вiд складностi технологii, форм органiзацii працi й умов пiдготовки працiвника.

Наприклад, в епоху патрiархального рабства в Грецii було бiля десятка професiй: муляри, теслi, гончарi, лимарi, майстри по обробцi металiв й iн. Пiзнiше, в V-РЖ вв. до н.е., у Грецii налiчувалося близько 50 професiй. В XРЖVст. у Франкфуртi-на-Майнi iснувало близько 200. Словник професiй, опублiкований у США в 1965р., уже мiстив опис майже 22 тисяч видiв робiт, або понад 35 тисяч найменувань професiй i спецiальностей. На цей час, за пiдрахунками фахiвцiв, у свiтi налiчуiться 50 тисяч професiй.

Кiлькiсне збiльшення видiв працi i iхня якiсна змiна i наслiдком безперервного, що розвиваiться швидкими темпами ускладнення виробництва, його iнтеграцii.

По деяких пiдрахунках, бiльше 50% iснуючих у нашi днi професiй i спецiальностей були невiдомi ще 30 рокiв тому. Варто помiтити, що поява нових професiй зв'язано не тiльки з механiзацiiю й автоматизацiiю й iншими напрямками науково-технiчного прогресу, але й з появою нових галузей виробництва.

Оскiльки процес утворення нових галузей i розвитку науково-технiчного прогресу нескiнченний, остiльки безмежний й процес утворення нових професiй. Виникнення зовсiм нових професiй i однiiю iз провiдних форм розвитку професiоналiзацii, значно впливаючи й на розвиток уже iснуючих професiй, спецiальностей i трудових функцiй [63;12].

Таким чином, з'iднання людини й професii i динамiчним процесом, що залежить вiд рiзних виробничих i соцiальних умов.

Професiйна орiiнтацiя в нашi днi стаi важливим фактором, що сприяi ефективному використанню трудових ресурсiв. Крiм того, вона покликана виконувати роль важливого засобу вiдтворення квалiфiкованих працiвникiв для народного господарства. Професiйна орiiнтацiя також необхiдна з соцiально-економiчноi точки зору, тому що виступаi засобом рацiонального, дбайливого використання трудових ресурсiв, тобто такого iхнього використання, що винаходить максимальний ефект i вимагаi мiнiмальних витрат на пiдготовку й подальше професiйне вдосконалювання.

Основою ефективного i якiсного забезпечення органiзацiй i пiдприiмств кадрами необхiдних професiй i квалiфiкацii i профорiiнтацiйна робота серед учнiв середнiх загальноосвiтнiх шкiл, що вчаться, якi в сучасних умовах вiдтворення робочоi сили i основним джерелом поповнення трудових ресурсiв у всiх сферах виробництва.

В умовах багатогалузевого народного господарства випускниковi школи не просто уявити собi потреба виробництва в кадрах тих або iнших професiй, реальнi можливостi працевлаштування або продовження навчання, специфiку рiзних професiй, правильно оцiнити своi здатностi. У цей час iснуi бiльше 40 тис. професiй: вузи готовлять фахiвцiв з 340 професiй, технiкуми - по 450. Щорiчно народжуiться бiльше 500 нових професiй, причому природне вiдмирання старих професiй вiдбуваiться повiльнiше, нiж виникають новi. У той же час результати численних дослiджень свiдчать про те, що продуктивнiсть працi працiвникiв, якi по своiх якостях вiдповiдають вимогам професii, у середньому на 20-40% вище, нiж у тих, хто таким вимогам не вiдповiдаi, а близько 40% працiвникiв, що мiняють мiсце роботи - це тi, хто обрав роботу не по здiбностях. Тому органiзацiя професiйноi орiiнтацii молодi виступаi важливою умовою пiдвищення ефективностi дiяльностi органiзацiй i пiдприiмств.

Пiд професiйною орiiнтацiiю розумiiться науково обТСрунтована система форм, методiв i засобiв впливу на що навчаються й працевлаштовуються осiби, що сприяi своiчасному залученню iх у суспiльне виробництво, рацiональному розмiщенню, ефективному використанню й закрiпленню за мiсцем роботи на основi об'iктивноi оцiнки й облiку схильностей, здатностей й iнших iндивiдуальних якостей людини .

Органiзацiя професiйноi орiiнтацii, складаiться з декiлькох взаiмозалежних етапiв: професiйноi iнформацii, професiйноi консультацii, професiйного вiдбору й професiйноi адаптацii. Професiйна iнформацiя (бiльше ширше - профпросвiта) покликана забезпечити постiйне й планомiрне професiйне iнформування учнiв загальноосвiтнiх шкiл, що вчаться, iхнiх викладачiв i батькiв, органiзацiю професiйноi пропаганди провiдних i масових професiй, установлення й змiцнення постiйних контактiв мiж колективами органiзацiй, пiдприiмств, професiйно-технiчних училищ i загальноосвiтнiх шкiл.

РЖнформацiя, важлива для оптимального вибору професii, мiстить у собi вiдомостi:

- про свiт професiй i вимоги, якi вони пред'являють до людини;

- про потребi суспiльства в кадрах;

- про особистi якостi людини, iстотнi для самовизначення;

- про систему навчальних закладiв (шляхах одержання професii).

Цi чотири групи вiдомостей тiсно зв'язанi мiж собою - з ними знайомляться школярi в процесi професiйноi освiти. Розiбратися у своiх особистих особливостях i спiввiднести iх зi свiтом працi покликана допомогти професiйна консультацiя. Завданнями професiйноi консультацii i надання допомоги молодi в оцiнцi своiх здiбностей до рiзних видiв трудовоi дiяльностi в сферi суспiльного виробництва, видача конкретних рекомендацiй про вибiр професii й можливих шляхiв оволодiння нею (навчання у вузах; технiкумах, профтехучилищах, пiдготовка в мiжшкiльных учбово-виробничих комбiнатах або безпосередньо на виробництвi й т.п.). Професiйну консультацiю проводять квалiфiкованi консультанти-психологи, що складаються з штату рiзних пiдроздiлiв по профорiiнтацii молодi. Консультацiя проводиться на основi медичних висновкiв, характеристик, результатiв спецiальних психофiзiологiчних i психологiчних дослiджень.

Видiлення в рамках профорiiнтацii таких ii частин, як професiйна iнформацiя, професiйна пропаганда й профконсультация, маi не тiльки теоретичний змiст. Розумiння структури й змiсту профорiiнтацiйноi роботи дозволяi знайти бiльш конкретнi форми, бачити етапи цiii роботи, зробити ii бiльше ефективноi й цiлеспрямованоi. Зрозумiло, на дiлi всi цi форми певним чином зливаються, представляються в iдностi. Бiльше того, вiд умiння сполучати, з'iднувати всi форми профорiiнтацii iстотно залежить ii успiшнiсть.

Головним завданням професiйного вибору i науково обТСрунтоване визначення професiйноi придатностi кожного пiдлiтка до конкретного виду трудовоi дiяльностi з урахуванням його здiбностей i потреб виробництва. Завершуiться робота з органiзацii професiйноi орiiнтацii розробкою й здiйсненням комплексу заходiв щодо виробничоi й соцiальноi адаптацii працiвникiв у трудових колективах. Для пiдвищення ролi профорiiнтацii в рiшеннi актуальних завдань соцiальноi й кадровоi полiтики передбачений розвиток мережi територiальних i галузевих служб профорiiнтацii, у тому числi в складi центрiв зайнятостi населення; створення таких пiдроздiлiв на основi кооперацii пiдприiмств й установ; органiзацiя профконсультацiйних кооперативiв, проведення дiй по пiдвищенню ролi кадрових служб i пiдроздiлiв соцiального розвитку в зазначенiй областi. Це завдання широкого використання сучасних методiв професiйноi орiiнтацii при перерозподiлi й перенавчаннi працiвникiв, що звiльняють, пiдготовцi й пiдвищеннi квалiфiкацii кадрiв, працевлаштуваннi молодi, iнвалiдiв i пенсiонерiв, що бажають працювати, iнших груп населення [21;132].

Для рiшення цих завдань необхiдно вiдробити взаiмодiю рiзних органiв i пiдроздiлiв, налагодити механiзм керування профорiiнтацiною роботою. Складовими дiючого сьогоднi механiзму керування професiйною орiiнтацiiю i:

- кабiнети й лабораторii профорiiнтацii загальноосвiтнiх шкiл i профтехучилищ;

- галузевi кабiнети профорiiнтацii й лабораторii профвибору пiдприiмств й органiзацiй, дiяльнiсть яких направляiться галузевими радами професiйноi орiiнтацii молодi;

- територiальнi мiжвiдомчi центри профорiiнтацii й центри зайнятостi населення.

На територiях, що обслуговуються центрами професiйноi орiiнтацii(ЦПО), iх районними й мiськими профконсультацiними пунктами, центри зайнятостi надають послуги профорiiнтацiйного характеру в основному дорослому населенню пiд методичним керiвництвом вiдповiдного ЦПО.

Керування профорiiнтацiйною роботою здiйснюiться координацiйними радами по професiйнiй орiiнтацii, мiжвiдомчими комiсiями, а також радами по народному утворенню при мiсцевих органах влади;

загальнодержавними органами в особi вiддiлiв i комiтетiв з працi й соцiальним питанням, якi щорiчно розробляють разом з iншими органiзацiями координацiйнi плани роботи iз професiйноi орiiнтацii в регiонi, здiйснюють контроль за дiяльнiстю профорiiнтацiйних пiдроздiлiв незалежно вiд iхньоi вiдомчоi пiдпорядкованостi, поширюють передовий досвiд роботи в цiй областi. Крiм того, цi органи розробляють балансовi розрахунки додатковоi потреби регiону в кадрах i забезпечують доступнiсть такоi iнформацii для учнiв, педагогiчних колективiв, батькiв, iнших категорiй громадян, готовлять рекомендацii iз профiлiв трудового навчання шкiл. Керування системою профорiiнтацiйноi роботи прийнято розглядати в трьох аспектах.

Соцiально - економiчний аспект припускаi процес засвоiння певноi системи знань, норм, навичок й умiнь, що дозволяють здiйснювати соцiально - професiйну дiяльнiсть, що вiдбиваiться на полiпшеннi якiсного складу робочоi сили й пiдвищеннi задоволеностi молодi працею.

Психолого - педагогiчний аспект передбачаi виявлення й формування iнтересiв, схильностей i здатностей учнiв, а також допомогти iм у виборi професii, найбiльш вiдповiдним iндивiдуально-психологiчним особливостям особистостi.

Медико - бiологiчний аспект припускаi реалiзацiю вимог до здоров'я й окремих фiзiологiчних якостей людини, необхiдний для виконання певноi професiйноi дiяльностi. При цьому успiшнiсть у проведеннi профорiiнтацiйноi роботи на будь-якому рiвнi залежить вiд того, наскiльки комплексно й системно здiйснений пiдхiд до керування даними процесами.

До основних методiв керування профорiiнтацiiю вiдносяться:

1.Програмно-цiльовий метод (визначення головноi мети профорiiнтацii, розробка програми ii досягнення, створення механiзму керування з реалiзацii програми);

2.Метод прогнозування (облiк сучасних i перспективних вимог до рiзних працiвникiв, тенденцii науково-технiчного прогресу, а також прогноз кадровоi полiтики на перспективу, а також у цiлому;

3.Метод моделювання (побудова моделей керування профорiiнтацiiю на пiдприiмствi, воб'iднаннi, галузi, регiонi);

4.Органiзацiйно-розпорядницький (пiдготовка вiдповiдних документiв-наказiв, розпоряджень, положень, стандартiв, що регламентують порядок функцiонування системи профорiiнтацiйноi роботи, контроль за iхнiм виконанням).

Професiйна орiiнтацiя на виробництвi може досягти ефективних результатiв, якщо вона буде утворена в iдину, стiйку й динамiчну систему. У значнiй мiрi цьому сприяi визначення етапiв, аспектiв, функцiй, методiв, а також основних цiлей i напрямкiв керування нею [24;72].

Вся робота з професiйноi орiiнтацii припускаi здiйснення двох головних напрямкiв:

1) формування в молодi особистiсних рис й iнтересiв з урахуванням потреб суспiльного виробництва;

2) приведення у вiдповiднiсть особистiсних орiiнтацiй молодi з можливостями iхньоi суспiльноi реалiзацii.

Звiдси цiль всiii системи професiйноi орiiнтацii тАУ знайти оптимальне сполучення особистiсних бажань i суспiльних потреб.

Зазначимо, що виняткова важливiсть правильностi вибору iндивiдом професii полягаi в знаходженнi вiдповiдностi його психофiзiологiчних даних, схильностей й iнтересiв вимогам професii, обраному виду трудовоi дiяльностi й iнтересам суспiльства. Допомогти в цьому кожному парубковi чи дiвчинi - завдання всiх органiв професiйноi орiiнтацii, у тому числi й кадрових служб пiдприiмств й органiзацiй, шкiльних психологiв та працiвникiв центрiв зайнятостi та професiйноi пiдготовки.

1.2 Спрямованiсть особистостi, ii роль у виборi професii

У психiцi людини iснуi сукупнiсть стiйких iстотних властивостей, яка виявляiться у всiх видах дiяльностi. Характер тАФ придбанi в конкретних соцiальних умовах загальнi способи взаiмодii особи з середовищем, складовий тип ii життiдiяльностi. Своiрiднiсть характеру кожноi людини визначаiться його спрямованiстю (стiйкою мотивацiйною сферою особи) i особливостями здiйснення дiяльностi тАФ вольовими якостями.

Дiяльнiсть i поведiнка людини i стiйкою системою вiдносин. Якщо у тварин мотивацiя поведiнки постiйно змiнюiться залежно вiд стану органiзму i зовнiшнiх умов, то дiяльнiсть людини i сталою системою вiдносин.

Тому риси характеру визначаються i класифiкуються перш за все залежно вiд спрямованостi особистостi [42;67].

Ця сфера особистостi об'iднуi в собi домiнуючi у даноi особи потреби, вiдчуття, установки, iнтереси, бажання, iдеали, переконання i свiтогляд. Система вiдносин особистостi i основною ii якiстю.

Вся система вiдносин особистостi, ii спрямованiсть i пiдструктурою, мотивацiйно-регуляцiiю особи, що визначаi загальнi особливостi ii поведiнки.

Система стiйких вiдносин особи пiдроздiляiться на наступнi групи:

1. Вiдношення людини до суспiльства, мiкросередовища, до окремих людей.

2. Вiдношення людини до себе тАФ його самосвiдомiсть.

Самосвiдомiсть маi свою структуру тАФ систему самовiдносин, яка визначаiться здiбнiстю особи до самопiзнання.

3. Вiдношення до працi i iнших видiв дiяльностi.

4. Вiдношення до речей як продуктам людськоi працi.

Разом з вищезгаданим пiдроздiлом вiдносин особи за змiстом розрiзняються властивостi цих вiдносин, якi також виявляються у виглядi окремих якостей характеру особи.

Розрiзняються наступнi властивостi вiдносин особи:

1. Соцiальна значущiсть вiдносин людини, рiвень iх суспiльноi цiнностi, який визначаi моральнi якостi людину, моральнiсть ii повсякденноi поведiнки, вiдповiднiсть спрямованостi особи прогресивним соцiальним iдеям.

2. Рiзноманiтнiсть потреб особи, широта ii iнтересiв i усвiдомлення центральних стрижньових iнтересiв, якi визначають цiлеспрямованiсть особи.

3. Ступiнь стiйкостi вiдносин, що визначаi послiдовнiсть i наполегливiсть особи в досягненнi мети тАФ цiлiснiсть характеру.

Широка система поглядiв, уявлень i понять про навколишню дiйснiсть, знання основних ii взаiмозв'язкiв i вищою мотивацiйно-орiiнтовною основою поведiнки особи тАФ ii свiтогляд. Особливостями свiтогляду як найважливiшоi властивостi особи i ступiнь ii самопiзнання, цiлiснiсть i науковiсть. Розвинений свiтогляд тАФ показник зрiлостi особи.

З свiтоглядом пов'язано формування системи переконань тАФустойчивого мотивацiйноi освiти, в якiй знання синтезуються з вiдчуттями, з глибокою вiрою в них. Переконання тАФ це знання, що стали принципом дiяльностi.

Вiдносини особи формуються на основi ii знань, уявлень, життiвого досвiду. Таким чином, досвiд особи, система ii знань i найважливiшою пiдструктурою характеру.

Негативнi наслiдки неправильно вибраноi професii зачiпають як саму людину, так i все суспiльство. За пiдрахунками американських учених, правильний вибiр професii в 2-2,5 разу зменшуi текучiсть кадрiв, на 10-15% збiльшуi продуктивнiсть працi i в 1,5-2 рази зменшуi вартiсть навчання кадрiв.

Для оцiнки професiйного особового типа застосовують методику Джона Голланда [18,34]. Згiдно його концепцii вiн видiлив 6 типiв соцiальноi спрямованостi особи.

1. Реалiстичний тип - несоцiальний, орiiнтований на сьогодення емоцiйно стабiльний, такий, що займаiться конкретними об'iктами (речами iнструментами, машинами), вiддаi перевагу заняттям, що вимагають моторноi спритностi, конкретностi. Розвиненi математичнi, невербальнi здiбностi.

Рекомендуються професii: механiк, електрик, iнженер, агроном i т.д.

2. РЖнтелектуальний тип - несоцiальний, рацiональний, незалежний оригiнальний. Переважають теоретичнi цiнностi, любить вирiшувати задачi що вимагають абстрактного мислення, iнтелектуал. Гармонiйно розвиненi вербальнi i невербальнi здiбностi.

Рекомендуються професii наукового характеру: ботанiк, астроном, математик, фiзик i т.д.

3.Соцiальний тип - володii соцiальними умiннями, потребуi контактiв.

Риси його вдачi: прагнення повчати i виховувати, психологiчний настрiй на людину, гуманнiсть. Представник даного типа стараiться триматися в сторонi вiд iнтелектуальних проблем; активний, але часто залежимо вiд думки групи людей. Проблеми вирiшуi спираючись на емоцii, вiдчуття, умiння спiлкуватися. Володii хорошими вербальними здiбностями.

Рекомендуються професii: лiкар, вчитель, психолог i т.д.

4. Конвенцiальний тип - вiддаi перевагу чiтко структурованiй дiяльностi.

Характер стереотипний, конкретний, практичний. Не проявляi критичнiсть оригiнальнiсть, консервативний, залежимо, не любить змiну дiяльностi. Слабо розвиненi органiзаторськi здiбностi, переважають математичнi здiбностi.

Рекомендуються професii, пов'язанi з канцелярiiю i розрахунком.

5. Заповзятий тип - обираi цiлi, якi дозволяють проявити енергiю, ентузiазм, iмпульсна, любить пригоди. Представник даного типа домiнантний, любить визнання, любить керувати. Йому не подобаiться практичний праця, а також заняття що вимагають iнтелектуальних зусиль, посидючостi.

Добре вирiшуi задачi, пов'язанi з керiвництвом, статусом i владою агресивний i заповзятливий, володii хорошими вербальними здiбностями.

Рекомендуються професii: артист, журналiст, телеоператор, завiдуючий директор, дипломат i т.д.

6. Артистичний тип - спираiться на емоцii, уяву, iнтуiцiю; маi складний погляд на життя. Незалежний в рiшеннях, оригiнальний. Високо розвиненi моторнi i вербальнi здiбностi. Для представникiв даного типа характерний високий життiвий iдеал iз затвердженням свого "я". Вiн несоцiальний в тому сенсi, що не дотримуiться умовностей суспiльства.

Рекомендуються творчi заняття: музика, малювання, лiтературне творчiсть i т.д.

Повертаючись до об'iкту нашого дослiдження, особливо важливо буде пiдкреслити проблему юнацького самоусвiдомлення власноi iндивiдуальностi, неповторностi i несхожостi на iнших, формування стiйкоi самооцiнки. Важливо вiдмiтити, що Я- концепцiя i не статичною, а динамiчною психологiчною освiтою.

Формування, розвиток i змiна Я-концепцii обумовленi чинниками внутрiшнього i зовнiшнього порядку. Соцiальне середовище (сiм'я, школа численнi формальнi i неформальнi групи, в якi включена особа) робить сильний вплив на формування Я-концепцii.

Фундаментальний вплив на формування Я-концепцii в процесi соцiалiзацii робить сiм'я. Причому цей вплив сильно не тiльки в перiод найранiшоi соцiалiзацii, коли сiм'я i iдиним (або абсолютно домiнуючоi) соцiальним середовищем дитини, але i надалi. З вiком все бiльш вагомим в розвитку Я-концепцii стаi значення досвiду соцiальноi взаiмодii в школi i в неформальних групах. Проте разом з тим сiм'я як iнститут соцiалiзацii особи продовжуi грати найважливiшу роль i в пiдлiтковому, i в юнацькому вiцi.

У найзагальнiшому виглядi в психологii прийнято видiляти двi форми Я-концепциi тАФреальную i iдеальну. Проте можливi i бiльш приватнi ii види, наприклад, професiйна Я-концепцiя особи або Я-професiйне. У свою чергу, професiйна Я-концепцiя особистостi також може бути реальною i iдеальною.

Поняття ВлреальнаВ», як справедливо помiчаi X. Ремшмiдт, зовсiм не припускаi, що ця концепцiя реалiстична. Головне тут уявлення особи про себе, про те, Влякий я iВ». РЖдеальна ж Я-концепцiя (iдеальне ВлЯВ») тАФ це уявлення особи про себе вiдповiдно до бажань (Вляким би я хотiв бутиВ»).

Звичайно, реальна i iдеальна Я-концепцii не тiльки можуть не спiвпадати, але в бiльшостi випадкiв обов'язково розрiзняються. Розбiжностi мiж реальною i iдеальною Я-концепцiiю можуть мати рiзнi, як негативнi, так i позитивнi наслiдки. З одного боку, розузгодження мiж реальним i iдеальним Я може стати джерелом серйозних внутрiшньоособових конфлiктiв. З iншого боку, неспiвпадання реальноi i iдеальноi Я-концепцii i джерелом саморозвитку i самоудосконалення особи. Можна сказати, що багато що визначаiться мiрою цього розузгодження, а також його внутрiшньоособовою iнтерпретацiiю. У будь-якому випадку безпiдставно чекати повного збiгу Я-реального i Я-iдеального, особливо якщо йдеться про пiдлiтковий i юнацький вiк. По сутi на уявленнi про те, що статистичною нормою i закономiрне неспiвпадання реальноi i iдеальноi Я-концепцii, побудованi i деякi методики вимiрювання адекватностi самооцiнки, одна з таких методик використовуiться в данiй роботi.

Розбiжностi мiж реальною i iдеальною Я-концепциiiю можуть мати рiзнi, як негативнi, так i позитивнi наслiдки. З одного бокурозузгодження мiж реальним i iдеальним Я може стати джерелом серйозних внутрiшньоособистiсних конфлiктiв. З iншого боку, неспiвпадання реальноi i iдеальноi Я-концепцii i джерелом саморозвитку i самоудосконалення особи. Можна сказати, що багато що визначаiться мiрою цього розузгодження, а також його внутрiшньоособовою iнтерпретацiiю. У будь-якому випадку безпiдставно чекати повного збiгу Я-реального i Я- iдеального, особливо якщо йдеться про пiдлiтковий i юнацький вiк.

Не дивлячись на очевидну близькiсть психологiчнi поняття самооцiнки i Я-концепцii мають вiдмiнностi. Я-концепцiя представляi набiр швидше описових, чим оцiнюючих уявлень про себе. Хоча, звичайно, та або iнша частина

Вместе с этим смотрят:

Cистема роботи шкiльного психолога з профiлактики та подолання проблем статево-рольовоi поведiнки старшокласникiв

Features of evaluation and self-esteem of children of primary school age

Positive and negative values of conformism

РЖндивiдуально-психологiчнi особливостi здiбностей людини

Абрахам Маслоу о потребностях человека