Психологiчнi основи застосування комп'ютерiв у процесi навчання

КУРСОВА РОБОТА

ПСИХОЛОГРЖЧНРЖ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП'ЮТЕРРЖВ У ПРОЦЕСРЖ НАВЧАННЯ

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. ЗАСТОСУВАННЯ КОМП'ЮТЕРРЖВ У ПРОЦЕСРЖ НАВЧАННЯ ЯК ПРОБЛЕМА ПСИХОЛОГРЖЧНОРЗ НАУКИ

1.1 Проблема комп'ютеризацii освiти в лiтературi з психологii й педагогiки

1.2 Психолого-педагогiчнi проблеми застосування комп'ютерiв у процесi навчання

1.3 Роль та мiсце персональних комп'ютерiв у iндивiдуалiзованому навчаннi

РОЗДРЖЛ 2. МЕТОДИЧНРЖ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП′ЮТЕРРЖВ У НАВЧАННРЖ

2.1 Позитиви i негативи комп'ютеризацii освiти

2.2 Психологiчнi проблеми використання комп'ютерного посiбника в навчальному процесi

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ

ВСТУП

На початку XXI столiття вiдбуваються глибокi перетворення у всiх сферах громадського життя. Глобалiзацiя економiки, використання новiтнiх технологiй у виробництвi i комунiкацiях принципово змiнили розвиток суспiльних потреб i умов для iхнього задоволення Сучасний етап розвитку iнформацiйноi цивiлiзацii жадаi вiд кожноi краiни вiдповiдноi перебудови системи використання новiтнiх досягнень iнформацiйних технологiй Один з важливих компонентiв цiii перебудови тАФ пiдготовка кадрiв, що володiють умiннями i навичками пошуку, обробки й аналiзу економiчноi iнформацii. Пiдготовка кадрiв повинна починатися в середнiй школi i продовжуватися у вищих навчальних закладах, як це передбачено законом Украiни [4]

Основний напрямок удосконалювання навчального процесу будь-якоi дисциплiни в майбутньому тАФ це застосування комп'ютерних iнформацiйних технологiй (КРЖТ). КРЖТ ТСрунтуються на сучасних апаратно-програмних засобах, iнформацiйних технологiях, розподiленiй обробцi даних у мережах, на використаннi економiко-математичних методiв i моделей, систем пiдтримки прийняття рiшень i експертних систем.

Уперше в iсторii людства поколiння речей i iдей змiнюються швидше поколiнь людей. Це створюi складнi проблеми в життiдiяльностi людини, якому приходиться змiнювати професiйну орiiнтацiю неодноразово протягом свого життя. Це також створюi цiлий ряд психологiчних проблем, зв'язаних iз вiком i можливостями людини.

З цього випливаi, що одна з важливих проблем у майбутньому людства це проблема пошуку вiдповiдноi органiзацiйноi структури системи освiти i нових принципiв утворення, що стали б одним з основних факторiв розвитку людини. При цьому повинний здiйснитися перехiд вiд принципу Влутворення на все життяВ» до принципу Влутворення протягом усього життяВ».

Удосконалювання методiв i засобiв сучасних КРЖТ створюють реальнi умови для iхнього використання в системi утворення з метою розвитку творчих здiбностей людини на кожнiм кроцi його життя. Але використання КРЖТ у навчальному процесi створюють i своi психолого-педагогiчнi проблеми.

З новими КРЖТ ми сьогоднi зв'язуiмо реальнi можливостi побудови вiдкритоi системи утворення, у якiй кожна людина може вибрати свою траiкторiю навчання. Використання комп'ютерiв сприяi iндивiдуалiзацii навчального процесу за рахунок програмування й адаптацii навчальних програм. РЖндивiдуалiзацii навчального процесу допомагаi також використання формалiзованих методiв соционики i психологii.

Зовсiм новi можливостi для навчального процесу вiдкривають Internet i телекомунiкацiйнi технологii, заснованi на глобальних мережах i iнтелектуальних комп'ютерних системах. Об'iднання таких систем i мереж складають основу новоi iнформацiйноi цивiлiзацii, що створюi, формуi власний свiт присвячених. Творцi цього свiту вже мають iнший спосiб мислення, новою етикою i культурою взаiморозумiння. Становлення iнформацiйного суспiльства, створення якого в 1981 р. проголосили японцi, уперше зiштовхуi нас iз феноменом над бiологiчних i над психологiчних змiн в особистостi людини Це! свiт вiдкриваi новий вимiр свiдомостi, зв'язуi його в iдине цiле i створюi упорядковану систему новоi культури.

Використання КРЖТ створить принципово новi можливостi для удосконалювання людиною чутливостi сприйняття Створюiться i швидко поширюiться новий напрямок екранного мистецтва КРЖТ, що даi будь-якiй людинi з комп'ютером доступ до шедеврiв свiтовоi культури Дуже великий емоцiйний вплив на людину, що навчаiться, робить художнi вiдображення нових створiнь архiтектури, скульптури, живопису в супроводi багатоаспектноi текстовоi iнформацii i музичних добуткiв Це даi можливiсть розвитку в людини специфiчного художнього смаку й одержання знань в областi культури, мистецтва й iсторii розвитку людини Так, наприклад, фiрма Intel уже на виставцi iнформацiйних технологiй ВлCOMDEX/FALL 2000В» у Лас-Вегасе (США) (13-17 листопаду 2000 г) провела презентацiю нового комп'ютера Pentium 4 з розширеними можливостями, що дозволяi працювати з зображеннями об'iктiв ВлреальногоВ» свiту. Вiртуальна дiвчин-ведуча мало чим вiдрiзнялася вiд живоi дiвчини. Комп'ютер знайшов здатнiсть працювати з багатьма ВлреальнимиВ» об'iктами i програмами за законами реального свiту [2] У своiму виступi на виставцi Бiлл Гейтс заявив, що епоха персональних комп'ютерiв закiнчуiться На його думку, розроблювачi програмного забезпечення (ПО) повиннi звернути увагу на мову XML, що дозволяi обмiнюватися даними, незважаючи на розходження в операцiйних системах РЖнтегрування iнтернет-технологiй у прикладне ПО стаi потребою часу. Це повiдомлення даi можливiсть спрогнозувати, що в недалекому майбутньому нам доведеться змiнювати парк ЕОМ i знову переглядати сам процес навчання з урахуванням нових можливостей комп'ютерiв

Необхiднiсть застосування обчислювальноi технiки в утвореннi зараз нi в кого не викликаi сумнiву, однак не усi задумуються над тим, що використання ЕОМ не тiльки удосконалюi навчальний процес, але i формуi особливе сприйняття людиною навколишнього середовища, у якiй присутнi об'iкти фiзичноi реальностi поряд iз представленнями про них у людськiй свiдомостi й у системi представлень в iнформацiйному просторi. При цьому в людськiй свiдомостi реалiзуiться взаiмодiя мiж психiчними i кiбернетичними просторами, що складаi тих цiкавих i таiмниче, що вимагаi визначених дослiджень

Сьогоднi погляди, смаки та ставлення до подiй, що вiдбуваються, формуються у пiдростаючого поколiння переважно пiд впливом засобiв масовоi iнформацii, комунiкацii та новiтнiх iнформацiйних технологiй, що викликаi необхiднiсть актуалiзацii питання комп'ютеризацii освiти. Цiй важливiй проблемi пильну увагу придiляють не тiльки дiячi освiти, а й психологи, фiлософи. Комп'ютеризацiя, передусiм, передбачаi використання технiчних засобiв у процесi певноi дiяльностi.

Реалii XXI столiття у превалюючому поступi гуманiстичного над технократичним, вимагають пильного погляду на основний чинник iнформацiйного суспiльства тАФ персональний комп'ютер, його роль i мiсце в освiтнiй вертикалi.

Комп'ютерне навчання повинно сприяти всебiчному i гармонiйному розвитку особистостi кожного учня, а передусiм, що i нинi великою проблемою комп'ютеризацii освiти, тАФ активiзацii i пiдвищенню творчих здiбностей.

Мета дослiдження полягаi у теоретичному обТСрунтуваннi психологiчних аспектiв застосування комп'ютерiв у процесi навчання i аналiзi iх.

Об′iкт дослiдження: учнi i вчителi загальноосвiтньоi школи у процесi застосування комп'ютерiв у навчаннi.

Предмет дослiдження: процес застосування комп'ютерiв у навчаннi.

Задачi дослiдження

1. Проаналiзувати наукову психолого-педагогiчну лiтературу з проблеми дослiдження.

2. Здiйснити аналiз психолого-педагогiчних проблем застосування комп'ютерiв у процесi навчання.

3. Визначити роль та мiсце персональних комп'ютерiв у iндивiдуалiзованому навчаннi.

4. Проаналiзувати методичнi аспекти застосування комптАЩютерiв у навчаннi.

РОЗДРЖЛ 1. ЗАСТОСУВАННЯ КОМП′ЮТЕРРЖВ У ПРОЦЕСРЖ НАВЧАННЯ ЯК ПРОБЛЕМА ПСИХОЛОГРЖЧНОРЗ НАУКИ

1.1. Проблема комп'ютеризацii освiти в лiтературi з психологii i педагогiки

Беззаперечно, що процес iнформатизацii освiти набув незворотного характеру. Значнi завдання по його iнтенсифiкацii поставлено у доповiдi Мiнiстра освiти i науки Украiни В.Г. Кременя на II Всеукраiнському з'iздi працiвникiв освiти, Нацiональнiй доктринi розвитку освiти Украiни у XXI столiттi.

Разом з цим, стосовно кожного зi ступенiв навчання у педагогiчнiй пресi лунаi ряд застережень. Можливi негативнi наслiдки використання iнформацiйних технологiй можна пiдроздiлити на двi основнi групи:

а) погiршення фiзичного здоровтАЩя дiтей та юнацтва;

б) поява психопатологiчних симптомiв.

Не викликаi сумнiву, що причини названих негативiзмiв заслуговують на всебiчний аналiз та серйозну примiтивну роботу.

Ставлячи у пiднятiй проблемi на терези "за" i "проти", чимало аргументiв "проти" пов'язуються зi шкiдливими впливами на здоров'я людей.

Президент асоцiацii комп'ютерноi екологii В.М. Бондаровська називаi такi основнi фактори ризику для фiзичного i психiчного здоров'я користувача: комптАЩютернi випромiнювання; якiсть зображення на екранi; оформлення та освiтлення примiщення; кiлькiсть часу, який користувач проводить за комптАЩютером; ергономiчна та психологiчна якiсть програм; стреси, що виникають у звтАЩязку зi специфiкою застосування комп'ютерiв.

На думку завiдувача лабораторii гiгiiни дитинства Украiнського науково-гiгiiнiчного центру МОЗ Украiни п.С.Польки, всi гiгiiнiчнi вимоги i нормативи (стандарти) до органiзацii навчання учнiв молодшого, середнього i старшого шкiльного вiку iз застосуванням комп'ютерноi технiки тАФ аналогiчнi, крiм нормативiв безперервноi працi за екраном персонального комп'ютера та особливоi уваги i суворих вимог до меблевого забезпечення кабiнетiв комп'ютерноi технiки Влвiдповiдно до зросту..В».

Соцiально-фiлософський аспект комп'ютеризацii розглядали вченi Ю. Абаков, Г. Смирнова, В. Венда, К. Зуiв, В. Винокуров, А. РаКРЖТов, Т. Андрiанова, А. Самарський, Г. Смолян та iншi. Не менше значення придiляiться гуманiтарному аспекту комп'ютеризацii. Серед учених, якi займалися цiiю проблемою, - А. Глинн, Д. Равич, В. Зiнченко, Ю. Сачков, М. Новiк, Д. Поспiлов. З думкою В.Зiнченко можна погодитися в тому планi, що обчислювальна технiка, яка увiйшла в усi сфери людського життя, створюi все новi форми людськоi дiяльностi, як окремого iндивiда, так i в цiлому всього нашого суспiльства. Саме цей чинник значною мiрою впливаi на психологiю людини (до його когнiтивноi, операцiйно-технiчноi сфер, до мотивацii, до здiбностей та iн.). Зрозумiло, якщо такий вплив на психiку людини не враховувати при використаннi комп'ютерiв у процесi навчання, розробцi програмних продуктiв, то це може негативно вiдбитися на розвитку особистостi. В цьому випадку можна погодитися з думкою: Вл..засоби iнформатики кардинально змiнюють предмет людськоi дiяльностi. Вона нiби втрачаi свою онтологiю i стаi ВлгносеологiчноюВ». Це дiяльнiсть не з предметами, а з рiзними формами iх, модельного, знакового, символiчного вiдображення. V такiй ситуацii можлива втрата не тiльки побутового, предметного характеру дiяльностi, а й викривлення ii сутi, яка прискорена в буттiВ».

Деякi психологи вiдзначають, що в наше сторiччя технiки i новiтнiх iнформацiйних технологiй слiд говорити не тiльки про соцiальнi, а й актуальнi теми психологiчних наслiдкiв комп'ютеризацii (О.Тихомиров, Н.Тализiна, Л.Федоров та РЖн.). Вiдомий психолог О.Тихомиров видiляi такi психологiчнi проблеми застосування ЕОМ, що необхiдно враховувати: Вл1) вплив iнформатики, обчислювальноi технiки, засобiв автоматизацii на психiку людини; 2) вплив iх на психологiчну науку, що вивчаi закони психiчного життя; 3) використання наукових психологiчних знань у працях з РЖнформатики та обчислювальноi технiкиВ».

Учений визначаi комп'ютеризацiю та мету ii впровадження як вимогу часу. Використання технiки викликане суспiльними потребами. Але тим важливiшим i забезпечення прiоритетних напрямiв, що сприяють позитивному розвитку суспiльства. РЖ, безперечно, за допомогою психологiчноi науки можна добитися кращого результату. Бо й при комп'ютеризацii у першу чергу, йдеться про людину та суспiльство, в якому вона знаходиться, а це тАФ прiоритетнi напрями психологii. Слiд додати, що новi комп'ютернi системи надають принципово нових можливостей для упорядкування, органiзацii та подання навчального матерiалу, що iстотно впливаi на педагогiчну практику. ЦРЖ новi можливостi зумовленi появою лазерних вiдео-дискових програвачiв, цифрових синтезаторiв звукiв, графiчних редакторiв, екологiчних екранiв iз високою чiткiстю зображення та змiною архiтектури комп'ютерiв.

Нинi спостерiгаiться прорив у комп'ютеризацii рiзноманiтних видiв дiяльностi, викликаний розвитком мультiмедiа технологiй. Графiка, анiмацiя, фото, вiдео, звук, текст в iнтерактивному режимi роботи створюють iнтегроване iнформацiйне середовище, в якому користувач набуваi нових можливостей. При цьому використовуються майже всi сенсорнi канали людини.

Психолог М.Калашникова визначаi такi актуальнi психологiчнi проблеми комп'ютеризацii навчання: Вл1. Дослiдження РЖ оцiнка психологiчних ефектiв комп'ютеризацii навчання РЖ обТСрунтованi рекомендацii використання комп'ютера як засобу навчання i розвитку. 2. Вирiшення психологiчних питань при створеннi програмного забезпечення для комп'ютерiв з широким використанням закономiрностей засвоiння рiзного навчального матерiалу в певний вiковий перiод. 3. Створення психодiагностичних програм та iх використання з рiзною дидактичною i профконсультацiйною метоюВ».

Видатний психолог Б. Ломов вiдзначаi, що комп'ютер i таким засобом, знаряддям людськоi дiяльностi, застосування якого якiсно змiнить можливостi пiзнання, збiльшить можливостi накопичування та застосування знань кожною людиною. О.Тихомиров вважаi, що використання ЕОМ появу нових форм мислення, анемiчноi, творчоi дiяльностi, що можна розглядати як iсторичний розвиток психiчних процесiв людини.

Застосування ЕОМ сприяi формуванню таких якостей, як експериментування, гнучкiсть, структурнiсть. Вони створюi можливостi нового, нетрадицiйного сприймання очевидних фактiв, встановлення оригiнальних зв'язкiв мiж новою та старою iнформацiiю (старе сприймаiться з новим баченням).

При розглядi комп'ютера як засобу навчання необхiдно зважити на використання цього засобу з точки зору психологiчноi науки i при цьому оцiнювати його вплив на людину. Цьому питанню придiляли увагу психологи Н. Садовська, Л. Земцова, А. Луканкiна.

Можна видiлити три пiдходи, що склалися в психологii до проблеми ВлЕОМ тАФ iнтелектуальна дiяльнiсть людиниВ». Звiдси випливаi висновок, зроблений деякими фахiвцями-психологами, що програма роботи ЕОМ i теорiiю людського мислення, бо з допомогою машини стало можливим вирiшення тих завдань, якi ранiше були пiд силу тiльки людинi. РЖ природно виник фактор впливу ЕОМ на мислитель ну дiяльнiсть, враховуючи який можна зробити висновок, що ЕОМ змiнюi iндивiд в усiх сферах власноi розумовоi працi. Це i i Влтеорiя замiщенняВ». Але при цьому не враховуiться дуже важливий чинник про Влреальнiсть вiдношень мiж мисленням людини та роботою комп'ютераВ», i те, як впливаi комп'ютер на мислення людини. Саме тому виникла iнша теорiя тАФ Влтеорiя доповненняВ». Суть ii полягаi в тому, що комп'ютер виступаi якоюсь мiрою помiчником людини та доповнюi ii можливостi чисто технiчними прiоритетами (обсяг пам'ятi, швидкодiя та iн.). Але ще в кiнцi 70-х рокiв О.Тихомировим була сформульована теорiя перетворення, якою вчений доводить, що Влвiдбуваiться не втрата мислення, а перетворення розумовоi дiяльностi людини, поява нових форм опосередкування, за яких ЕОМ як зброя розумовоi дiяльностi змiнюi цю дiяльнiстьВ». Саме ця концепцiя i визнана Влметодологiчною основоюВ» при вивченнi всiх особливостей мислення у взаiмодii користувачiв та ЕОМ.

Дослiдженням найважливiшого аспекту комп'ютеризацii навчання тАФ створенням психологiчних основ програмування тАФ займалися психологи А. Раiв, П. Гальперiн. Н. Тализiна та iн. Уперше Н. Тализiна i Г. Габай висловили думку про те, що використовувати електронну, обчислювальну технiку в процесi навчання необхiдно тiльки в тих випадках, коли це сприяi його ефективностi. Головна функцiя при цьому вiдведена комп'ютеру помiчнику вчителя в органiзацii nish вальноi дiяльностi учнiв. Найбiльш доцiльним, на наш погляд, i перспективнiша участь психолога в навчальних комп'ютерних системах.

В. Глушков, як вiдомо, займав дослiдженням застосування та вплив комп'ютерiв у рiзних галузях людськоi дiяльностi: медицинi, економi автоматизацii навчання та органi: цiнного управлiння, проектно конструкторських роботах та iн. У своiх працях вiн придiлив велику увагу, де впровадження комп'ютерiв у рiзних краiнах. Учений виступив за навчання за так званим Влпрограмован пiдручникомВ» i його комп'ютерну актуалiзацiю тАФ застосування ЕОМ.

Однiiю з основних функцiй с числю вальних засобiв називають використання саме як технiчного : особу навчання, з допомогою яке можна значно iнтенсифiкувати, iндивiдуалiзувати навчальний процес. Але при цьому обов'язково пост проблема доцiльного, рацiонально ефективного застосування ЕОМ, РЖ обхiднiсть включення технiчних засобiв на певному етапi вивчення, закрiплення навчального матерiалу, використання необхiдних розроблених методик i програмних продуктiв, якi максимально вичерпували можливостi комп'ютерiв.

У становленнi шкiльноi та вузiвськоi комп'ютеризацii провiдну роль вiдiграли дослiдження Б. Гершунського, А. РДршова, Ю. Машбиця, В.Монахов, Б. Гершунський називаi три основнi чинники необхiдностi прискорення темпу комп'ютеризацii освiти: Вл1) с ТСрунтований об'iктивною необхiднiстю iстотного розширення масштабу пiдвищення якостi професiйноi пiдготовки висококвалiфiкованих спецiалiстiв.. 2) ..пов'язаний з необхiднiстю вирiшення завдань масовоi комп'ютерноi грамотностi.. формування специфiчних якостей користувача.. з внутрiшнiми потребами системи освiтиВ», тобто використання ЕОМ у сферi освiти i педагогiчноi науки. Вчений називаi чотири напрями, за якими може ви користуватися ЕОМ у навчальному процесi

тАФ комп'ютерна технiка та iнформатика як об'iкти вивчення;

тАФ комп'ютер як засiб навчально - виховноi дiяльностi;

тАФ комп'ютер як компонент системи педагогiчного управлiння;

тАФ комп'ютер як засiб пiдвищення ефективностi науково-педагогiчнi дослiджень.

А.Петровський наводить деякi галузi застосування ЕОМ у навчальному процесi школи: Вл1) моделювання рiзних процесiв i явищ; 2) автоматичне проектування пристроiв i систем; 3) iнформацiйно-довiдкова служба; 4) автоматизацiя навчання; 5) розрахунки, обробка результатiв вимiрiв та експериментальних дослiдженьВ».

За останнiй час значне використання нових iнформацiйних технологiй пов'язане з проблемою розробки програмних продуктiв, якi б могли використовувати люди з рiзним рiвнем володiння технiчними засобами. Чинник вигоди i допустимостi використання визначаiться тим, наскiльки повно врахованi психолого-педагогiчнi вимоги до розроблених засобiв. Тому необхiдно враховувати роль комп'ютерноi мови при використаннi ЕОМ. Слiд вiдзначити, що саме комп'ютерна мова i засобом дiяльностi, а не сама машина. Природно, що це посилено впливаi на мислення людини, може ускладнити або спростити процес роботи. Тому вибiр мови програмування повинен бути обов'язково адекватний тому чи iншому застосуванню. О.Тихомиров i Н. Повякель дослiджували цю проблему i визначили, що одним iз важливих завдань у психологii забезпечення комп'ютеризацii вищоi школи i саме проблема комп'ютерноi мови при взаiмодii з ЕОМ. Хотiлося б додати, що при виборi комп'ютерноi мови для навчального процесу потрiбно враховувати вiковi особливостi учнiв, iхнiй iндивiдуальний хист та рiвень iнтелектуального розвитку (мови бувають рiзноi складностi). На наш погляд, це питання повинно вирiшуватися творчо, щоб учень мав вибiр i можливiсть попрацювати з кiлькома мовами. При такому пiдходi i можливiсть розкриття потенцiйних можливостей учень, що бiльш ефективно i позитивно вплине на засвоiння ним навчального матерiалу. Крiм того, учень сам зможе оцiнити всi переваги та недолiки тiii або iншоi комп'ютерноi мови. Проблеми психологiчних аспектiв програмних засобiв дослiдженi ще недостатньо, залишаiться багато вiдкритих питань. Дослiдженням проблем створення пакетiв прикладних навчальних програм займалися Р.Андерсон, Л.Горський, Дж. Гримм, В. Коропiв, Д. Корягiн, С. Новиков, Н. Тализiна та багато iнших учених. Питання архiтектури ЕОМ, операцiйноi системи, структури даних та алгоритмiв, мов програмування, машинноi графiки, штучного iнтелекту дослiджували зарубiжнi вченi Рональд Д. Левкин, Амар Групта, Пiтер Дж. Деннiнг, Роберт Л.Браун, Косневськи,

Нiклас Вiрт, Лоуренс Г. Теслер, Террi Виноград, Андрiесван Дам та iн.

Важливе мiсце у вузiвському процесi навчання посiдаi комп'ютерне моделювання, в тому числi екологiчних моделей, об'iктiв, явищ. Цi питання дослiджували РЖ. Кузьмiн, М. Вальдман, Ю. Панов та iн.

На наш погляд, програми моделювання за допомогою комп'ютера дають унiкальну можливiсть дослiджувати складнi процеси та явища, прогнозувати кiнцевi результати цих дослiджень. Експериментуючи з моделлю, учнi багато дiзнаються про властивостi, недолiки конкретноi моделi, одержуючи при цьому можливiсть реально брати участь у процесi. Це ефективно впливаi на мотивацiю, iнтерес, пiзнавальну активнiсть учня.

Ю. Кузнецов видiляi чотири режими застосування комп'ютерiв: з) режим пасивного користування. Тут комп'ютер виконуi лише обчислювальнi завдання; б) режим реактивного дiалогу. До цього режиму можна вiднести навчальнi та контролюючi системи, коли комп'ютер видаi завдання, а потiм сам оцiнюi; в) режим активного дiалогу. Цей режим являi собою сукупнiсть перших двох; г) режим . iнтерактивного дiалогу. Тут комп'ютер Влведе себеВ» бiльш активно у порiвняннi з вище згаданими режимами. При цьому 'ЕОМ може вести повноправний дiалог з учнем i викладачем, оскiльки, за визначенням Ю. Кузнецова, з'являiться нова схема Влучитель тАФ комп'ютер тАФ ученьВ». Слiд вiдзначити, що iснуючi режими можна застосувати як незалежно один вiд одного, так i всi разом, залежно вiд того, який результат ми хочемо отримати.

Велику увагу придiляють вченi використанню ЕОМ при вивченнi дисциплiн мовознавчого циклу (В. Редько, Г. Кияшко, Г. Мальковський, М. Фурдуй, В. Ризун). ВлВикористовуючи ЕОМ, мовознавець може автоматизувати трудомiсткi, але найнеобхiднiшi для його науковоi i навчальноi дiяльностi операцii. Укладання словникiв, алфавiтних i частотних, пiдготовка дидактичного матерiалу для навчання орфографii, пунктуацii, лексицi, граматицi тАФ це вже зараз може взяти на себе ЕОМВ». Для вивчення мов розроблено системи обробки текстiв. Посилюiться мотивацiя навчання учень не боiться зробити помилку, оскiльки комп'ютер вiдразу ж показуi ii, а тому можна бiльше уваги придiлити смисловим та стилiстичним моментам при написаннi певних робiт (на наш погляд, саме цим аспектам у вузi потрiбно придiляти бiльше уваги).

Проблеми використання комп'ютерiв при вивченнi технiчних дисциплiн дослiджували В. Мартинкус, П. Сторожилова, П. Кущ, Ю. Таран, Н. Акименко, К. Вузлiв, РЖ. Матюшко, М. Бугаiць та iн. А проблемами впровадження комп'ютерiв при вивченнi дисциплiн медичного циклу (зокрема, дiагностичнi комп'ютернi системи, комп'ютерна томографiя, комп'ютерна хiрургiя тощо) займалися РЖ. Булах, Л. Добровольська, О. Шушляпiн, О. Медведев, Г. Владимирова. ВлПрограмованi ситуацiйнi контрольно-навчаючi завдання тАФ важливий елемент формування у учнiв-медикiв знань (умiнь) в диференцiйно-дiагностичнiй i диференцiйно-терапевтичнiй тактицi лiкаряВ».

Питання екологiчного навчання за допомогою комп'ютерiв розглядали вченi Т. Кирiiнко, В. Грискова, Л. Волкова, А. Карпюк. ВлЕкологiчна освiта iз широким застосуванням комп'ютерних технологiй навчання надаi нового смислу сучасному освiтньому процесу. Новий пiдхiд до екологiчноi освiти вимагаi вiд учнiв особистоi участi у вирiшеннi проблем, причому надiйним помiчником та постiйним учителем служить ПЕОМ i прикладне програмне забезпеченняВ».

Необхiдною умовою iнформатизацii освiти i пiдготовка викладача до використання в навчальному процесi нових iнформацiйних технологiй. Новiтнi системи дозволяють будувати процес навчання, зберiгаючи основнi переваги навчання пiд керiвництвом педагога, даючи йому невичерпнi творчi можливостi.

ЕОМ усе бiльше застосовуються в медицинi, народному господарствi, космосi та iнших сферах людського життя. Широке використання комп'ютерiв у промисловостi, науцi, освiтi вносить кардинальнi змiни в цi галузi, стимулюi подальший розвиток та пропонуi новiтнi iнформацiйнi технологii.

1.2 Психолого-педагогiчнi проблеми застосування комп'ютерiв у процесi навчання

Впровадження комп'ютерiв у сферу освiти змiнюi форми, змiст, засоби навчання, наближаi його до реалiй сучасного життя. Основним завданням викладача в такому разi i, як вважаi В.Васильiв, Влрозвиток особистостi того, хто вчиться, творчий пошук в органiзацii навчального процесу, добiр, розробка РЖ вибiр найкращих i найдоцiльнiших для навчання програмних продуктiвВ». Пiд час роботи на ЕОМ наявнi комфортнi умови для активного пiзнання, прийняття самостiйних рiшень, моделювання реальних процесiв. Усе це i значним фундаментом для випускникiв вузiв. Питання розвитку комп'ютерноi технiки дослiджували О. Алексеiнко, М. Брусенцов, Б. Виноградов, РЖ. Громов, В. Котляров, Л. Корольов, Л. Левенталь, В. Бардаченко, Ю. Корольов видiляють кiлька етапiв комп'ютеризацii освiти. Зрозумiло, що застосування ЕОМ у навчальному процесi призвело до змiни засобiв та органiзацiйних форм навчання. РД можливiсть використання, залежно вiд бажання учень, рiзних електронних довiдникiв, iлюстративного матерiалу, методичних порад. Цi можливостi пропонуються в будь-якому iндивiдуальному обсязi. Можна всiляко варiювати самостiйну дiяльнiсть учень; включення його в процес мислення та засвоiння нових знань вiдбуваiться в умовах спiлкування з комп'ютером; iснуi можливiсть вiзуалiзацii не тiльки безпосередньо отриманого результату, а й усього ходу мислення; комп'ютернi технологii можна використати в рiзних формах управлiння навчальною дiяльнiстю. Саме комп'ютер може виступати як пасивним елементом, так i активним, все залежатиме вiд того, яка роль для нього вiдведена користувачем; виникають рiзнi новi форми органiзацii навчання: дистанцiйне навчання, електроннi конференцii, електронна пошта.

Дiяльнiсть учнiв теж помiтно зазнаi змiн. Вони одержують можливiсть самостiйно приймати рiшення. Не звертаючись до педагога, можуть отримати необхiдну iнформацiю з комп'ютерноi системи i навiть проекспериментувати з нею, розглядаючи рiзнi шляхи розв'язання задачi, з частковою, повною допомогою комп'ютера або взагалi без неi. Завдяки творчого пошуку, i, що важливо тАФ можуть не боятися зробити помилку: комп'ютер не дозволить. Учнi, таким чином, застрахованi вiд зайвих емоцiйних стресiв. Ще одним важливим аспектом i можливiсть займатися дослiдницькою роботою, простежуючи в динамiцi розвиток рiзних явищ та процесiв.

З активним упровадженням комп'ютерноi технiки виникають питання, пов'язанi з комп'ютерною грамотнiстю та iнформацiйною культурою.

Проблему комп'ютерноi грамотностi деякi автори розглядають дуже вузько, як Вловолодiння вмiннями розв'язувати задачi на комп'ютерiВ». З цим не можна погодитися тому, що розв'язуванням задач функцii комп'ютера не обмежуються, бо, застосовуючи комп'ютери, можна продивлятися текстову iнформацiю, наприклад, з рiзних галузей знань. ЕОМ можна використовувати при прогнозуваннi, моделюваннi рiзних явищ, процесiв i т. iн. РЖснуi точка зору, що комп'ютерна грамотнiсть включаi в себе тiльки знання про можливостi комп'ютера, iншi дослiдники називають тiльки практичне застосування ЕОМ при розв'язуваннi складних задач. Ми вважаiмо, що комп'ютерна грамотнiсть включаi в себе знання новiтнiх iнформацiйних технологiй та iх функцiонування; умови бiльш ефективного застосування тих або iнших технологiй; обов'язкове знання мережi Internet та умiння працювати в нiй; знання застосування комп'ютерiв в усiх галузях людськоi дiяльностi; знання алгоритмiчних мов та умiння iх, практичного застосування (не тiльки для фiзико-математичного циклу навчальних дисциплiн); умiння працювати з програмними продуктами, в тому числi й з текстовими редакторами; знання архiтектури ЕОМ. У свою чергу комп'ютерна грамотнiсть даi учням знання про вплив загальноi автоматизацii на дiяльнiсть суспiльних iнститутiв.

РЖнтенсивне впровадження комп'ютерних технологiй в освiту актуалiзуi питання змiсту, форм самостiйноi роботи учнiв. Вiд викладачiв вищоi школи вимагаiться якомога бiльше уваги придiляти рiзним видам самостiйноi роботи, бо вони i важливим чинником культури навчальноi працi. Практично всi програмнi засоби (комп'ютернi електроннi пiдручники, гiпертексти, експертнi системи) мають деякi елементи самостiйноi роботи. Питанням самостiйноi органiзацii навчальноi дiяльностi iз застосуванням комп'ютерiв займалися вченi В. Глушков, В. Коржуков, Н. Полякова та iн. Органiзацiя самостiйноi роботи учнiв iз застосуванням ЕОМ може водночас здiйснюватися по кiлькох напрямах. Наприклад, Н.Полякова видiляi такi: Влрозробка часткових алгоритмiв розв'язання типових задач; розробка евристичних приписiв нетипових задач; розробка навчаючих програм, як бiльш вищий ступiнь алгоритмiзацii; iндивiдуалiзацiя самостiйних робiт; спецiалiзацiя самостiйноi роботи з урахуванням практичних задач спецiальностi; розробка систем рефератiв з окремих роздiлiв лекцiйних курсiв; розробка спецiальних методiв навчання; забезпечення спецiальною й довiдковою лiтературою, застосування ПЕОМ i т. iн.В».

Практичне використання комп'ютерноi технiки в навчальному процесi надаi можливiсть вибирати рiзнi органiзацiйнi форми роботи тАФ iндивiдуальну, групову або колективну. Це ще раз спростовуi помилковiсть думки про те, що комп'ютерне навчання за органiзацiйною формою завжди маi тiльки один певний вид. Використання колективноi навчальноi дiяльностi в навчальному процесi також маi переваги. Завдяки такiй дiяльностi учень може виступати i як викладач, i як учень. В цьому випадку також передбачаiться виховна мета, а саме: в учнiв формуються навички спiльноi дiяльностi, з'являiться почуття вiдповiдальностi за всю групу, умiння поважати думку iнших при обговореннi рiшення певноi задачi. Колективна форма навчання даi можливiсть спiлкування, обговорення ходу рiшення задачi (при цьому кожний учень висловлюi свою точку зору,) ii кiнцевого результату. Вiдбуваiться врахування всiх пропозицiй, висловлених у процесi обговорення. Пiдвищуiться ефективнiсть навчального процесу, особливо iндивiдуального навчання. Учень стаi об'iктом педагогiчного впливу й активним суб'iктом навчальноi дiяльностi. Цi проблеми дослiджували В. Глушков, В. Крутецький, В. Галузинський, В. Наурзоков, РЖ. Резвицький та iн. Отже, можна зробити висновок, що ЕОМ iз точки зору використання органiзацiйних форм у навчальному процесi i унiверсальною.

Серед першочергових завдань, що стоять перед вищими навчальними закладами, i збiльшення кiлькостi ЕОМ з використанням сучасних обчислювальних технологiй (iнтегрованi бази даних та знань, текстовi, експертнi системи, сучасне програмне забезпечення, вiзуальне та графiчне подання iнформацii).

1.3 Роль та мiсце персональних комп'ютерiв у iндивiдуалiзованому навчаннi

Умови, створюванi з допомогою комп'ютера для iндивiдуалiзацii навчання, повиннi сприяти формуванню зв'язкiв i закономiрностей. Справдi, ефективним можна вважати тiльки таке комп'ютерне навчання, при якому забезпечуються можливостi формування i пiдвищення мислитель них процесiв в учнiв. На основi сучасноi педагогiчноi та психолого-педагогiчноi теорii комп'ютер як новий засiб навчання знайшов своi мiсце в навчальному процесi. Крiм того, вiн даi можливiсть iндивiдуалiзувати процес навчання. Працюючи за персональними ЕОМ, учнi можуть працювати у своiму зручному ритмi, не зазнаючи жодного дискомфорту, нi на кого, не орiiнтуючись.

Комп'ютер вносить iстотнi змiни й доповнення до тих завдань, що використовуються при традицiйному пiдходi. Тут можливi завдання на моделювання, планування, прогнозування, iмiтацiю рiзноманiтних дiй, на занурення в певне середовище, де учень, виконуючи певнi дii, сам змiнюi навчальну ситуацiю. Зазнав значних змiн i такий вид навчальноi дiяльностi, як викладення нового матерiалу. З'явилися рiзнi середовища, зокрема, такi, як гiпертексти, звуковi, графiчнi, анiмацiйнi, при використаннi яких дуже змiнюються всi види й форми навчального впливу. Дидактичнi можливостi графiки колосально збiльшуються завдяки тому, що з'являiться можливiсть моделювання тривимiрного зображення. Дiалогова взаiмодiя учня з комп'ютером i необхiдною умовою ефективного застосування сучасних комп'ютерних систем у процесi навчання. Як i будь-яке iнше спiлкування, так i спiлкування Влучень тАФ комп'ютерВ» маi вiдповiдати певним вимогам, особливо психологiчним. Потрiбно домагатися, щоб навчальнi системи, якi застосовуються, були якомога краще адаптованi до спiлкування з учням, вiдповiдали таким умовам, як гнучкiсть, комфортнiсть, простота, кольоровiсть, вiдкритiсть, максимальне спрощення спiлкування, мiнiмальна витрата часу на ознайомлення з певною системою тощо.

В умовах використання сучасноi iнформацiйноi технологii в навчальному процесi мiнiмальний обсяг знань, умiнь i навичок викладачiв повинен включати в себе: знання правил технiки безпеки при роботi з комп'ютером, знання призначення основних пристроiв комп'ютера тАФ процесора, клавiатури, дисплею, принтера, модему; умiння працювати з будь-якими видами iнформацii; умiння працювати з довiдковими системами; умiння працювати з основними операцiйними системами; знати та умiти працювати з основними редакторами (текстовi, графiчнi, музичнi та iн.); знати архiтектуру комп'ютера; володiти мовами програмування; умiти розiбратися з новими програмними пакетами; застосовувати в навчальному процесi якомога широкий спектр навчаючих комп'ютерних систем.

Використання персональних комп'ютерiв у навчальному процесi не повинно змiнювати логiку, системнiсть i цiлiснiсть матерiалу, що вивчаiться. Перед тим, використати ЕОМ у навчальному процесi, викладачу необхiдно визначити прiоритети, за якими буде подаватися навчальна РЖнформацiя, доцiльнi та ефективнi форми, засоби й види органiзацii навчальноi дiяльностi. Тiльки такий пiдхiд до вирiшення найважливiших питань методичного, психологiчного й педагогiчного планiв може гарантувати якiсть i ефективнiсть використання комп'ютерноi технiки.

Можна навести такi позитивнi моменти застосування комп'ютерноi технiки при iндивiдуалiзованому пiдходi до навчального процесу:

тАФ викладач не повинен орiiнтуватися на середнiй рiвень, оскiльки його об'iктивно не РЖснуi. Навiть у так званих середнiх ученьiв у кожного своi особливостi пам'ятi, мислення, уяви, сприймання, рiзнi iнтереси (у такому разi, звичайно, однi нудьгують, iншi не встигають);

тАФ застосування комп'ютерiв у навчаннi тАФ це постiйний i об'iктивний контроль;

тАФ надаiться можливiсть учням не тiльки вiдповiдати на вже сформульованi питання, а й формулювати iх;

тАФ за допомогою комп'ютерних тренажерiв ефективно формуються навички практичноi роботи з будь-яким технiчним обладнанням;

тАФ iндивiдуалiзована форма органiзацii навчання для учнiв i бiльш ефективною при оволодiннi вмiннями та навичками, поглибленнi теоретичних знань i застосуваннi iх у практичнiй роботi. При правильному пiдходi до органiзацii такого навчання формуiться потреба до самоосвiти;

тАФ персональний комп'ютер даi змогу реалiзувати в навчаннi довiдково-iнформацiйнi, комунiкативнi, конструкторськi, мультiмедiа функцii. За допомогою, такого широкого спектру можливостей при вирiшеннi рiзноманiтноi складностi задач пiдвищуiться iнформацiйна культура як окремого iнд

Вместе с этим смотрят:

Cистема роботи шкiльного психолога з профiлактики та подолання проблем статево-рольовоi поведiнки старшокласникiв

Features of evaluation and self-esteem of children of primary school age

Positive and negative values of conformism

РЖндивiдуально-психологiчнi особливостi здiбностей людини

Абрахам Маслоу о потребностях человека