Психологiчнi особливостi явища РЖнтернет-аддикцii в молодiжному середовищi
змiст
вступ
роздiл 1. психологiчнi Особливостi явища iнтернет-аддикцii
1.1 Проблема РЖнтернет-аддикцii в сучаснiй психологiчнiй науцi
1.2 Особливостi спiлкування в мережi РЖнтернет
1.3 Поняття аддиктивноi поведiнки особистостi
1.4 Психологiчнi дослiдження явища РЖнтернет-аддикцii
роздiл 2. РЖнтернет-аддикцiя в молодiжному середовищi
2.1 Психологiчнi причини РЖнтернет-аддикцii
2.2 Форми РЖнтернет-аддикцii
Висновки
Список використаних джерел
вступ
Актуальнiсть. Бурхливий розвиток сучасних iнформацiйних технологiй зумовив появу новоi для нашого суспiльства проблеми тАУ проблеми залежностi вiд РЖнтернету. У звтАЩязку з цим, визначення особливостей формування залежностi вiд РЖнтернету, вивчення психологiчних особливостей особистостi, що i характерними для осiб, залежних вiд РЖнтернету, проведення заходiв, спрямованих на запобiгання подальшому зростанню адиктивноi поведiнки, розробка ефективних стратегiй подолання РЖнтернет-залежностi i надзвичайно актуальним.
Виникнення РЖнтернет-аддикцii не пiдпорядковуiться закономiрностям формування залежностей, виведеним на пiдставi спостережень за курцями, наркоманами, алкоголiками або патологiчними гравцями: якщо для формування традицiйних видiв залежностей потрiбнi роки, то для РЖнтернет-залежностi цей термiн рiзко скорочуiться: за даними К.Янг, 25% набуття залежностi вiдбуваiться протягом пiвроку пiсля початку роботи в РЖнтернетi, 58% - протягом другого пiврiччя, а 17% - незабаром по закiнченнi року. Крiм того, якщо довгостроковi наслiдки залежностi вiд алкоголю або наркотикiв добре вивченi, то стосовно до РЖнтернет-аддикцii вiдсутня можливiсть довготривалого спостереження.
ОбтАЩiкт дослiдження i явище РЖнтернет-аддикцii
Предмет дослiдження тАУ психологiчнi особливостi явища РЖнтернет-аддикцii в молодiжному середовищi
Мета дослiдження: дослiдити причини виникнення та особливостi прояву РЖнтернет-аддикцii
Завдання:
1. дослiдити теоретичну лiтературу з зазначеноi проблеми
2. розкрити поняття аддиктивноi поведiнки субтАЩiкта
3. визначити особливостi прояву РЖнтернет-аддикцii в молодiжному середовищi
Практична значущiсть дослiдження полягаi в тому, що теоретичнi положення, зiбраний матерiал, представленi висновки можуть бути використанi психологами-практиками у професiйнiй дiяльностi.
Мета та завдання курсовоi роботи обумовили ii структуру, яка складаiться з вступу, двох роздiлiв, висновкiв та списку використаних джерел.
роздiл 1. психологiчнi Особливостi явища iнтернет-аддикцii
1.1 Проблема РЖнтернет-аддикцii в сучаснiй психологiчнiй науцi
Дослiдження проблеми психологii залежностi вiд РЖнтернету як поведiнковоi адикцii широко висвiтлено здебiльшого у зарубiжнiй лiтературi у працях таких науковцiв як М. Шоттон, Д. Грiнфiлд, Дж. Грохот, К. Янг та iн. У вiтчизнянiй психологiчнiй науцi, нажаль, ще недостатньо вивчено та висвiтлено цю тему. Серед вiтчизняних науковцiв, що присвятили своi дослiдження проблемi РЖнтернет-залежностi, можна назвати А.РД. Войскунського, Л.В. Кулiкова, Н.В. Чудову, А.Г. Асмолова, Н.А. Цвiткову, А.В. Цвiткова тощо.
З метою розкриття змiсту поняття залежностi ми звернулися до ресурсiв довiдковоi лiтератури. У Психiатричному енциклопедичному словнику поняттям тАЮзалежнiстьтАЭ визначаiться тАЮстан людини або ii поведiнка, коли вона знаходиться у пiдкореннi iншоi людини або ситуацiiтАЭ [7, с.329]. При цьому, окрiм залежностi вiд психоактивних речовин, вказано на iснування також залежностi вiд певних iдей, особистостей, вiд азарту, вiд вiросповiдань тощо [7, с.329]. Залежнiсть буваi тАЮфiзiологiчною, якщо сам органiзм маi потребу в данiй речовинi для нормального функцiонування, або психологiчною, якщо ця потреба маi афективну природутАЭ [8, с.147]. Здебiльшого та чи iнша залежнiсть виникаi в ходi певноi активностi, певноi поведiнки, дiй, акцiй, i виявляiться вона у поведiнцi, що i характерною для певного з видiв залежностi [5, с.337].
У вiтчизнянiй лiтературi поняття тАЮзалежнiстьтАЭ, тАЮузалежнена поведiнкатАЭ, тАЮадикцiятАЭ, тАЮадиктивна поведiнкатАЭ розглядаються здебiльшого як еквiвалентнi. Термiн тАЮадикттАЭ походить вiд латинського addicere тАУ ВлблаговолитиВ», ВлсприятиВ». Адикцiя у сучаснiй науковiй лiтературi визначаiться як пристрасть до якоiсь речовини або роду дiяльностi, яка включаi безконтрольне прагнення приймати цю речовину або практикувати вид дiяльностi для досягнення бажаного психiчного ефекту. В рамках проблеми РЖнтернет-залежностi термiни тАЮзалежнiсть вiд РЖнтернетутАЭ, тАЮРЖнтернет-адикцiятАЭ, тАЮнадзмiрне застосування РЖнтернетутАЭ також наповнюються однаковим змiстом.
Розглядаючи види залежностi, Л.В. Куликов розрiзняi хiмiчну залежнiсть (алкоголiзм, наркотизм, токсикоманiя, залежнiсть вiд лiкiв, нiкотинiзм), акцентуйовану активнiсть (iгроманiя, РЖнтернет-залежнiсть, трудоголiзм, сексоманiя) та культову залежнiсть [5, с.337].
Залежнiсть вiд РЖнтернету, як вказуi А.РД. Войскунський, розумiiться широко i включаi в себе такi форми ii прояву: пристрасть до роботи з комптАЩютером (програмуванню, iгровiй та iншим видам дiяльностi); пошук iнформацii у вiддалених базах даних; пристрасть до опосередкованих РЖнтернетом азартних iгор, онлайнових аукцiонiв та електронних покупок; залежнiсть вiд спiлкування в чатах, вiд участi у групових iграх i телеконференцiях; залежнiсть вiд порнографiчних сайтiв, обговорення сексуальноi тематики в чатах [2, с.92].
Досить схожою i типологiя РЖнтернет-залежностi К. Янг, яка розрiзняi: кiберсексуальну залежнiсть тАУ нездоланне прагнення до вiдвiдування порносайтiв i заняття кiберсексом; пристрасть до вiртуальних знайомств тАУ надмiрнiсть знайомих i друзiв в Мережi; навтАЩязлива потреба в Мережi тАУ гра в онлайновi азартнi iгри, постiйнi покупки або участь в аукцiонах; iнформацiйне перевантаження тАУ мандрування Мережею, пошук iнформацii по базах даних та пошуковим сайтам; комптАЩютерна залежнiсть тАУ навтАЩязлива гра в комптАЩютернi iгри [9, с.25].
Не зважаючи на рiзнобiчнiсть активностi користувачiв РЖнтернету, можна вiдокремити три основнi види здiйснюваноi ними дiяльностi: пiзнавальну, iгрову i комунiкативну [1, с.177].
При роботi в РЖнтернетi залежнi виявляють ряд специфiчних поведiнкових характеристик: неможливiсть, небажання вiдiрватися вiд роботи та роздратування при необхiдностi вiдволiктися; прагнення проводити за роботою все бiльше часу; схильнiсть забувати про домашнi справи, навчання, службовi обовтАЩязки; прагнення позбавитися почуття провини, безпорадностi, тривоги, депресii; вiдчуття емоцiйного пiдйому; готовнiсть миритися iз втратою сiм`i, близьких, друзiв, кола спiлкування; нехтування власним здоровтАЩям, особистою гiгiiною тощо [2, с.91-92].
Аналiз вiтчизняних науковоi здобуткiв з теми дослiдження показав, що проблему психологii залежностi вiд РЖнтернету можна розглядати в рiзних ракурсах.
По-перше, питання РЖнтернет-залежностi розкриваються в рамках проблеми девiантноi поведiнки. Згiдно з класифiкацiiю Ц.П. Короленко та Т.О. Донських, всi поведiнковi девiацii подiляються на двi групи: нестандартну i деструктивну поведiнку. Нестандартна поведiнка може мати форму нового мислення або таких дiй, що виходять за рамки стереотипiв поведiнки. Деструктивна поведiнка в залежностi вiд спрямованостi подiляiться на внутрiшньодеструктивну поведiнку (суiцидальна, конформiстська, аутична поведiнка) та зовнiшньодеструктивну поведiнку, яка, в свою чергу, подiляiться на антисоцiальну поведiнку (полягаi у дiях, якi порушують iснуючi закони i права iнших людей у формi асоцiальноi поведiнки) та адиктивну поведiнку (передбачаi використання яких-небудь речовин або специфiчноi активностi з метою вiдходу вiд реальностi i отримання бажаних емоцiй) [4, с.97-98].
Рiзнi види адиктивноi поведiнки мають своi специфiчнi особливостi, прояви i наслiдки, але етапи формування адикцii i спiльними. Початок формування адиктивного процесу завжди вiдбуваiться на емоцiйному рiвнi як переживання гостроi змiни психiчного стану у виглядi пiдвищеного настрою, почуття радостi, екстазу, неймовiрного пiдйому у звтАЩязку з вживанням певних речовин чи певними дiями. Наступний етап характеризуiться формуванням певноi послiдовностi звертання до засобiв адикцii. На третьому етапi адиктивна поведiнка стаi стереотипною, типовою, на четвертому - повнiстю домiнуючою, а на птАЩятому вона руйнуi як психiку, так i бiологiчнi процеси [6, с.463-465].
Незалежно вiд виду залежностi iснують загальнi ознаки адиктивноi поведiнки: стiйке прагнення до змiни психофiзичного стану; безперервний процес формування i розвитку адикцii; циклiчнiсть узалежненоi поведiнки; закономiрне виникнення особистiсних змiн i соцiальноi дезадаптацii; формування адиктивноi установки, тобто сукупностi когнiтивних, емоцiйних i поведiнкових особливостей, якi викликають адиктивне вiдношення до життя; черезмiрне емоцiйне вiдношення до обтАЩiкту залежностi; перетворення обтАЩiкту адикцii у мету iснування; заперечення залежностi та ii тяжкостi [3, с.120-122]. Поряд з тим, А.РД. Войскунський наводить такi критерii, що визначають залежнiсть: прiоритетнiсть, змiна настрою, толерантнiсть, симптоми розриву, конфлiкт та рецидив [2, с.91].
По-друге, виникнення РЖнтернет-залежностi розглядаiться як наслiдок зниження психологiчноi стiйкостi особистостi [5, с.113-114]. Оскiльки психологiчна стiйкiсть оберiгаi особистiсть вiд дезiнтеграцii i особистiсних розладiв, складаi основу внутрiшньоi гармонii, повноцiнного психiчного здоров`я, то зниження психологiчноi стiйкостi призводить до дезiнтеграцii особистостi, порушення регуляцii поведiнки та дiяльностi, розпаду системи життiвих цiнностей, мотивiв, цiлей, що пiдвищуi ризик виникнення залежностi.
Дослiдники рiзних галузей знання вважають, що адиктивна поведiнка виникаi як результат складноi взаiмодii спадкових, бiохiмiчних, соцiальних та iндивiдуально-психологiчних факторiв. Серед таких можна вiдокремити: зовнiшнi умови фiзичноi середи; зовнiшнi соцiальнi умови; внутрiшнi спадково-бiологiчнi, психофiзiологiчнi та iндивiдуально-типологiчнi передумови; внутрiшньоособистiснi причини i механiзми узалежненоi поведiнки [3, с.125-129].
Аналiз науковоi лiтератури з теми дослiдження показав, що проблема психологii залежностi вiд РЖнтернету включаi ряд нерозкритих питань. Зокрема, недостатньо уваги придiлено вивченню особистостi залежних, до цього часу немаi чiткого порiвняльного психологiчного портрету осiб з рiзними формами залежностi вiд РЖнтернету. Вивчення структури особистостi РЖнтернет-залежних, урахування iх характерологiчних особливостей сприятиме прогнозуванню ризику виникнення адиктивноi поведiнки, а також розробцi бiльш точних i ефективних профiлактичних i корекцiйних заходiв. У звтАЩязку з цим, перспективами подальших дослiджень ми вважаiмо вивчення психологiчних особливостей особистостi, якi i характерними для залежних з рiзними формами РЖнтернет-адикцii та виступають передумовою виникнення залежностi вiд РЖнтернету.
1.2 Особливостi спiлкування в мережi РЖнтернет
У зв`язку iз щорiчним подвоiнням обсягу iнформацii надшвидкими темпами розвиваiться мова, i особливо ii лексичний пласт. Хто, скажiмо, з нашiм батькiв вiльно користувався такими поняттями, як комптАЩютер, сайт, чат, РЖнтернет? А тим часом сьогоднi жодна наука без РЖнтернету немислима, тому що вiн став найпопулярнiшим iнструментом отримання актуальноi iнформацii i свого роду засобом спiлкування.
Спiлкування в РЖнтернетi вiдбуваiться в клубах чи мiж власниками комп`ютерiв. Вiдвiдувачами клубiв i переважно студенти чоловiчоi статi, якi полюбляють розважитися в мережi, попрацювати, а нерiдко й списати готовий реферат чи курсову роботу. Щодо жiночоi половини, в клубах вона репрезентована надзвичайно бiдно тАУ студенток РЖнтернет цiкавить переважно як джерело iнформацii. Сучасне суспiльство не даi можливостi для повноцiнного безпосереднього спiлкування молодi, змушуючи ii шукати якусь альтернативу [10].
Назвемо основнi риси РЖнтернет-спiлкування:
В· Анонiмнiсть, яка може призвести до безкарностi, розкутостi, i безвiдповiдальностi поведiнки учасникiв спiлкування.
В· Вiдсутнiсть невербальноi iнформацii. Як правило, спостерiгаiться установка на бажанi риси партнера.
В· Добровiльнiсть контактiв. Користувач добровiльно зав'язуi контакти чи може перервати iх у будь-який момент.
В· Стiйке прагнення до емоцiйного наповнення тексту, що виражаiться у створеннi спецiальних знакiв для позначення емоцiй.
В· Прагнення до нетиповоi, ненормативноi поведiнки. Найчастiше користувач презентуi себе по-iншому, нiж у реальному життi, програi не реалiзованi в дiяльностi поза мережею ролi, сценарii, i, не знаючи спiврозмовника, створюi його образ, вiдмiнний вiд реального.
В· ВаБiльша, нiж у реальному свiтi, залежнiсть вiд спiврозмовника у спiлкуваннi. Наслiдком i порушення безпосереднього живого спiлкування.
В· Вiдсутнiсть iдностi простору i часу, тобто РЖнтернет даi можливiсть бути одночасно у рiзних мiсцях, а також спiлкуватися з людьми з iнших годинних поясiв.
В· Характер спiлкування тАУ майже завжди письмовий.
Причиною звертання до РЖнтернету як до iнструменту спiлкування може бути:
В· Недостатнi насичення спiлкуванням у реальних контактах. У подiбних випадках користувачi швидко втрачають iнтерес до РЖнтернет-спiлкування, якщо виникають можливостi для задоволення вiдповiдних потреб у реальному життi.
В· Можливiсть реалiзацii якостей особистостi, програвання ролей, переживання емоцiй, якi з тих чи iнших причин неможливi у реальному життi. Подiбна можливiсть обумовлена перерахованими вище особливостями спiлкування за допомогою мережi - анонiмнiстю, нежорсткою нормативнiстю, своiрiднiстю процесу сприйняття людини людиною. Бажанням переживання тих чи iнших емоцiй пояснюiться, ймовiрно, i прагнення до емоцiйного наповнення тексту [17].
В· До можливостi взаiмодii "людина - комп'ютер" додаiться можливiсть комунiкацii "людина - комп'ютер - людина".
Мовнi дослiдження в цiй областi ведуться вiдносно недавно. Телекомунiкацii за допомогою комп'ютерних мереж - принципово новий шар соцiальноi реальностi, i фахiвцi придiляють пильну увагу його мовному оформленню.
Вони видiляють наступнi форми спiлкування в РЖнтернетi:
- телеконференцiю;
- чат (маiться на увазi IRC (Internet Relay Chat);
- веб-пейджеры (наприклад, ICQ, Instant Messager);
-листування електронною поштою (e-mail).
Дослiдники РЖнтернет-спiлкування звичайно роздiляють засоби спiлкування в РЖнтернетi за ступенем iх iнтерактивностi. Найбiльш iнтерактивними осередками спiлкування вважаються чати i ICQ, найменш iнтерактивними - e-mail i телеконференцii. У телеконференцii i при спiлкуваннi за допомогою e-mail спiлкування вiдбуваiться в режимi off-line, на вiдмiну вiд чата i ICQ, де люди спiлкуються on-line.
У конференцii спiлкування вiдбуваiться навколо визначеного предмета, у той час як чат, як правило, своii теми не маi. (Хоча iснують i тематичнi чати, наприклад, коли яку-небудь вiдому людину запрошують у канал IRC чи web- чат, i вона вiдповiдаi на всi питання). Фахiвцi визначають чат у такий спосiб: "Специфiчна форма спiлкування на Wеb'е, яка називаiться IRC (Internet Relay Chat), чи просто chat (бесiда, балаканина).
Це коли в одному мiсцi, на якомусь сайтi вiдбуваiться зустрiч двох чи декiлькох користувачiв у реальному часi. Сайт виконуi роль грифельноi дошки, на якiй пишуть послання i передають один одному". Хоча останнiм часом "класичнi" IRC практично витиснутi "веб-чатами", якi i вже iншим видом програм, i далекi вiд своiх "прабатькiв" IRC, суть явища залишилася тiiю ж. Думки, висловлюванi в чатах, здебiльшого образнi i невтiшнi. "Тинейджеровськi балачки", "треп у мережах", "эскапистський наркотик", "вiдчуття тихого божевiлля" тАУ ось далеко не найяскравiшi визначення. РЖ на перший погляд вони абсолютно справедливi [13].
При першому вiдвiдуваннi чату людина спостерiгаi величезну мiшанину рiзнобарвних реплiк рiзного ступеня пристойностi. Тобто, практикуiться переважно спiлкування заради самого спiлкування. У той же час як телеконференцii найчастiше присвяченi конкретнiй проблемi. Як окремий жанр в РЖнтернетi можна видiлити спiлкування в так званих MUDs (вiд "multi-user dimension" - рольова гра, у якiй багато користувачiв об'iднанi в одному вiртуальному просторi). Це близько до комунiкацii в чатi тим, що вiдбуваiться on-line, але вiдрiзняiться вiд нього - прагненням виграти.
В РЖнтернетi легко знайти цiкавого спiврозмовника, вiдповiдно до своiх iнтересiв, реалiзувати своi фантазii, миттiво переносячись з однiii точки земноi кулi в iншу, i навiть бути присутнiм у кiлькох мiсцях одночасно, конструювати не схожi на себе вiртуальнi особистостi [18].
1.3 Поняття аддиктивноi поведiнки особистостi
Аддиктивна поведiнка - одна з форм деструктивноi поведiнки, яка виражаiться в прагненнi до вiдходу вiд реальностi шляхом змiни свого психiчного стану за допомогою прийому деяких речовин або постiйноi фiксацii уваги на певних предметах або активностях (видах дiяльностi), що супроводжуiться розвитком iнтенсивних емоцiй [12].
За останнi роки спостерiгаiться розповсюдження аддиктивноi поведiнки серед дiтей та молодi, тому лiкаревi кожного фаху дуже важливо знати психологiчнi основи ii формування та шляхи медико-психологiчноi допомоги.
Аддиктивна особистiсть в своiх спробах шукаi свiй унiверсальний i дуже одностороннiй спосiб виживання - вiдхiд вiд проблем. Природнi адаптацiйнi можливостi аддикта порушенi на психофiзiологiчному рiвнi. Першою ознакою цих порушень i вiдчуття психологiчного дискомфорту. Психологiчний комфорт може бути порушений з рiзних причин, як внутрiшнiх, так i зовнiшнiх. Перепади настрою завжди супроводжують наше життя, але люди по-рiзному сприймають цi стани i по-рiзному на них реагують. Однi готовi протидiяти мiнливостям долi, брати на себе вiдповiдальнiсть за те, що вiдбуваiться i ухвалювати рiшення, а iншi насилу переносять навiть короткочаснi i незначнi коливання настрою i психофiзичного тонусу. Такi люди володiють низькою переносимiстю фрустрацiй. Як спосiб вiдновлення психологiчного комфорту вони вибирають аддикцiю, прагнучи штучноi змiни психiчного стану, отриманню суб'iктивно приiмних емоцiй. Таким чином, створюiться iлюзiя рiшення проблеми. Подiбний спосiб боротьби з реальнiстю закрiплюiться в поведiнцi людини i стаi стiйкою стратегiiю взаiмодii з дiйснiстю. Привабливiсть аддикцii в тому, що вона i шляхом якнайменшого опору. Створюiться суб'iктивне враження, що, таким чином, звертаючись до фiксацii на якихось предметах або дiях, можна не думати про своi проблеми, забути про тривоги, пiти вiд важких ситуацiй, використовуючи рiзнi варiанти аддиктивноi реалiзацii [15].
Бажання змiнити настрiй за аддиктивном механiзмом досягаiться за допомогою рiзних аддиктивних агентiв. До таких агентiв вiдносяться речовини, що змiнюють психiчнi стани: алкоголь, наркотики, лiкарськi препарати, токсичнi речовини. Штучнiй змiнi настрою сприяi також i залучення в якiсь види активностi: азартнi iгри, гральнi автомати (гемблiнг), комп'ютер, секс, переiдання або голодування, робота, тривале прослуховування ритмiчноi музики.
Руйнiвний характер аддикцii виявляiться в тому, що спосiб аддиктивноi реалiзацii iз засобу поступово перетворюiться на мету. Вiдволiкання вiд сумнiвiв i переживань у важких ситуацiях перiодично необхiдне всiм, але у разi аддиктивноi поведiнки воно стаi стилем життя, в процесi якого людина опиняiться в пастцi постiйного вiдходу вiд реальноi дiйсностi.
Аддиктивна реалiзацiя замiнюi дружбу, любов, iншi види активностi. Вона поглинаi час, сили, енергiю i емоцii до такого ступеня, що аддикт виявляiться нездатним пiдтримувати рiвновагу в життi, включатися в iншi форми активностi, одержувати задоволення вiд спiлкування з людьми, захоплюватися, розлаблятися, розвивати iншi сторони особистостi, проявляти симпатii, спiвчуття, емоцiйну пiдтримку навiть найближчим людям [17].
А.Е. Лiчко, В.С. Бiтенський (1991) вказують на необхiднiсть розмежування понять: мотивацii (як спонукання до дiяльностi, визначеноi потребами) i мотивування (суб'iктивного пояснення своiх вчинкiв). РЖнодi з мотивацiiю змiшують об'iктивно дiючi чинники середовища. Слiд розрiзняти мотивацiю iнiцiальну i хворобливу (основним i потяг). Наголошуiться екстрапунитивна спрямованiсть мотивувань, тобто перебiльшення впливу зовнiшнiх причин.
Характернi риси аддиктивноi особистостi.
Поведiнка аддиктiв в мiжособових вiдносинах характеризуi ряд основних загальних особливостей:
Понижена переносимiсть труднощiв зумовлена наявнiстю установки гедонiзму (прагненням до негайного отримання задоволення, задоволенню своiх бажань). Якщо бажання аддиктiв не задовiльняються, вони реагують або спалахами негативних емоцiй, або вiдходом вiд проблем, якi з'явилися. Аддикту не пiдходить формула Г. Селье: тАЬСтрес тАУ це аромат i смак життятАЭ. Для нього це загроза i привiд для втечi. Це поiднуiться з пiдвищеною образливiстю, пiдозрiлiстю, що спричиняi за собою частi конфлiкти.
Прихований комплекс неповноцiнностi знаходить своi вiддзеркалення в частих змiнах настрою, невпевненостi, уникненнi ситуацiй, в яких iх здiбностi можуть бути об'iктивно перевiреними.
Тривожнiсть у аддиктiв тiсно пов'язана з комплексом неповноцiнностi, залежностi. Особливiсть полягаi в тому, що в кризових ситуацiях тривожнiсть може вiдступати на другий план, тодi як в звичайному життi вона може виникати без видимих причин або при подiях, що не i дiйсним приводом для переживань [14].
Механiзм формування та домiнування алкогольноi, наркоманiчноi, токсикоманiчноi потреб та iнших видiв психологiчноi залежностi: еволюцiйний, деструктивний, повтАЩязаний з аномалiiю розвитку особистостi.
Для особистостi пiдлiткiв з аддиктивною поведiнкою характернi наступнi риси, якi можуть стати тАЬмiшенями психопрофiлактикитАЭ: незрiлiсть, тАЬафективна логiкатАЭ, лабiльнiсть, легкiсть фрустрацii, зниження самооцiнки, тривожнiсть, блокування потреби в захищеностi, свободi, самоствердженнi, потреба в схваленнi, страх оцiнки, егоцентризм, невпевненiсть, звинувачення iнших, уникнення проблем. Крiм того, у цих пiдлiткiв блокована потреба в безпецi i материнськiй любовi, здатнiсть планувати довгострокове майбутнi. Змiненi й цiннiснi орiiнтацii. Характерно пасивне проведення часу. Коло iнтересiв у цих пiдлiткiв звужене, серед них в 3 рази менше тих, хто займаiться спортом, технiчною творчiстю, вiдвiдуi культурнi заходи. У мiру поглиблення аддикцii цi якостi посилюються.
Експериментально-психологiчнi дослiдження споживачiв ПАР iз залежнiстю i без неi виявили низку закономiрностей. Зокрема пiдтвердили високу частоту акцентуацii характеру, схильнiсть до емансипацii вiд старших, делiнквентну поведнку i алкоголiзацiю, а також легку провокованiсть алкогольних асоцiацiй, зниження швидкостi розумових процесiв i якiсних показникiв iнтелектуально-мнестичноi дiяльностi, нездатнiсть до побудови життiвоi перспективи, перебiльшення своiх прав i нiвеляцiю обов'язкiв, iнверсiю по шкалi мужностi-жiночностi (ММРI), низькi показники по шкалi соцiальноi iнтраверсii, високий показник нестiйкостi i низький - сенситивностi.
Азартнi iгри не пов'язанi з прийомом змiнюючих стан свiдомостi речовин, але вiдрiзняються характерними ознаками: постiйним залученням, збiльшенням часу, який проводиться в ситуацii гри; витiсненням колишнiх iнтересiв, постiйними думками про процес гри; втратою контролю (нездатнiстю вчасно припинити гру); фiзичним нездужанням, дискомфортом; поступовим почастiшанням ритму iгровоi активностi, прагненням до ризику; зниженням здатностi чинити опiр фатальнiй пристрастi. Разом з цим може вiдбуватися зловживання алкоголем, наркотичними речовинами i т.д. в цiлях стимуляцii активностi i загострення вiдчуттiв. Сприяти ризику розвитку пристрастi до азартних iгор можуть дефекти виховання в сiм'i: гiпоопiка, емоцiйна нестабiльнiсть, зайва вимогливiсть, прагнення до престижностi i переоцiнка значущостi матерiальних благ [19].
Кiмберлi Янг наводить 4 симптоми РЖнтернет -залежностi:
1. нав'язливе бажання перевiрити e-mail;
2. постiйне очiкування наступного виходу в РЖнтернет;
3. скарги оточуючих на те, що людина проводить дуже багато часу в РЖнтернет;
4. скарги оточуючих на те, що людина витрачаi дуже багато грошей на РЖнтернет.
Бiльш розгорнену систему критерiiв наводить РЖван Голдберг:
1. Толерантнiсть. Кiлькiсть часу, який потрiбен для РЖнтернет, щоб досягти задоволення, помiтно зростаi, якщо людина не збiльшуi кiлькiсть часу, то ефект помiтно знижуiться.
2. Характерний "синдром вiдмови": припинення або скорочення часу, що проводиться в РЖнтернет. Два або бiльше з наступних симптомiв (розвиваються протягом перiоду часу вiд декiлькох днiв до мiсяця): психомоторне збудження; тривога; нав'язливi роздуми про те, що зараз вiдбуваiться в РЖнтернет; фантазii або мрii про РЖнтернет; довiльнi або мимовiльнi рухи пальцями, що нагадують друкування на клавiатурi. Використовування РЖнтернет дозволяi уникнути симптомiв "синдрому вiдмови".
3. РЖнтернет часто використовуiться протягом бiльшоi кiлькостi часу або частiше, нiж було задумане.
4. РЖснуi постiйне бажання або безуспiшнi спроби припинити або почати контролювати використовування РЖнтернет.
5. Величезна кiлькiсть часу витрачаiться на дiяльнiсть, пов'язану з використовуванням РЖнтернет (покупку книг про РЖнтернет, пошук нових браузерiв, пошук провайдерiв, органiзацiя знайдених в РЖнтернет файлiв).
6. Значуща соцiальна, професiйна дiяльнiсть, вiдпочинок припиняються або редукуються у зв'язку з використовуванням РЖнтернет.
7. Використовування РЖнтернет продовжуiться, не дивлячись на знання про наявнi перiодичнi або постiйнi фiзичнi, соцiальнi, професiйнi або психологiчнi проблеми, якi викликаються використовуванням РЖнтернет (невиспанiсть, сiмейнi (подружнi) проблеми, спiзнення на призначенi на ранок зустрiчi, зневага професiйними обов'язками, або вiдчуття покинутостi значущими iншими) [16].
1.4 Психологiчнi дослiдження явища РЖнтернет-аддикцii
Основнi рiзновиди дiяльностi, якi здiйснюються за допомогою РЖнтернет, а саме, спiлкування, пiзнання та гра (розвага) тАУ мають властивiсть захоплювати людину цiлком та повнiстю, не залишаючи iй iнший раз нi часу, нi сил на iншi види дiяльностi.
В зв'язку з цим в даний час iнтенсивно обговорюiться феномен (захворювання, або синдром) "залежностi вiд РЖнтернету", або "РЖнтернет-аддикцii" (Internet Addiction Disorder,або IAD). Це чи не iдина область у всьому спектрi гуманiтарних дослiджень в РЖнтернетi, на розробку якоi не претендуi нiхто, крiм клiнiчних психологiв. Дослiдники виходять з положення про можливiсть розвитку залежностi (аддикцii) не тiльки вiд введення в органiзм матерiальних речей, але й вiд продукованих суб'iктом дiй та супроводжуючих цi дii емоцiй [12].
ВаОбговорення даного феномену почалося недавно: в 1994 р. К.Янг розробила й помiстила на web-сайт спецiальний опитувальник i незабаром одержала майже 500 вiдповiдей, з яких близько 400 були класифiкованi, згiдно до обраного критерiю, аддиктами. У 1995 р, РЖ.Голдберг запропонував набiр дiагностичних критерiiв, побудований на основi ознак патологiчноi пристрастi до азартних iгор при цьому не спираючись на клiнiчнi матерiали по IAD, що викликало неприйняття тАУ повне або часткове тАУ у ряду спецiалiстiв (М. Грiффiтс, Дж. Грохол, Дж.Сулер).У 1997-1999 рр. були створенi дослiднi та консультативно-психотерапевтичнi Web-служби з проблематики IAD. У 1998-1999 рр. опублiкованi першi монографii з даноi проблеми (К. Янг, Д. Грiнфiлд, К. Сурратт).
При цьому велика частина дослiджень методично побудована як опитувальники в мережi, iнтерв'ю та груповi обговорення з участю дослiджуваних, якi вiдчули дискомфорт i самi iнiцiювали взаiмодiю з дослiдниками. Контрольнi групи, як правило, не формувались. Значне мiсце у дослiдницькiй практицi займають якiснi методи [11].
Виникнення РЖнтернет-аддикцii не пiдпорядковуiться закономiрностям формування залежностей, виведеним на пiдставi спостережень за курцями, наркоманами, алкоголiками або патологiчними гравцями: якщо для формування традицiйних видiв залежностей потрiбнi роки, то для РЖнтернет-залежностi цей термiн рiзко скорочуiться: за даними К.Янг, 25% аддиктов набули залежностi протягом пiвроку пiсля початку роботи в РЖнтернетi, 58% - протягом другого пiврiччя, а 17% - незабаром по закiнченнi року. Крiм того, якщо довгостроковi наслiдки залежностi вiд алкоголю або наркотикiв добре вивченi, то стосовно до РЖнтернет-аддикцii вiдсутня можливiсть довготривалого спостереження.
Частiше всього РЖнтернет-аддикцii розумiiться, як залежнiсть вiд комп'ютера, тобто обсессивна пристрасть до роботи з комп'ютером (iгор, програмування або iнших видiв дiяльностi); "iнформацiйне перенавантаження", тобто компульсивна навiгацiя по " onclick="return false">
Проблемою залежностi вiд РЖнтернету займаються в основному фахiвцi з психiчного здоров'я; може бути, тому "iнформацiйне перенавантаження" практично не пiддаiться вивченню. Аналiз може бути, на наш погляд, суттiво доповненим, виходячи з iнших теоретичних мiркувань. У дiяльностi "аддикту" i очевидною глибока зацiкавленiсть, безкорислива цiкавiсть, гiпермотивованiсть. РЖнтернет-адикцiя межуi з описом суб'iкта, захопленого процесом пiзнання, випробування себе або творчостi; найбiльш адекватним психологiчним аналогом феномену залежностi вiд РЖнтернету буде досвiд "потоку" (flow), або аутотелексичний досвiд (М. Чiксентмiхайi). Досвiд потоку можна розумiти як одну з можливих конкретизацiй процесiв внутрiшньоi мотивацii. Виникаi вiдчуття перенесення в нову реальнiсть; досвiд потоку веде до порушення вiдчуття часу, вiдволiкання вiд навколишнього фiзичного та соцiального середовища. Крiм того, досвiд потоку межуi з викликом наявним у суб'iкта знань, умiнь, навичок i здiбностей, в цiлому його компетентностi у вирiшеннi проблем. При цьому аутотелелексичний досвiд не прив'язаний до конкретних видiв дiяльностi [16].
Може бути висловлене припущення, що супутнi феномену РЖнтернет-аддикцii (або в будь-якому разi таких ii рiзновидiв, як "iнформацiйне перенавантаження") заглиблення у дiяльнiсть, пiзнавальна активнiсть, вiдволiкання вiд оточення, забування обов'язкiв i "виключенiсть" з актуального часу, готовнiсть до подолання можливих проблем мають ту ж саму природу, що й досвiд потоку
ВаОстаннiм часом було висловлено i в результатi великого емпiричного дослiдження пiдтверджено (Д. Хоффман i Т. Новак) припущення, згiдно з яким досвiд потоку детермiнований в дiяльностi користувачiв РЖнтернету (навiгаторiв у " onclick="return false">
В· високий рiвень умiнь (що вiдносяться до роботи в РЖнтернетi) та контролю;
В· високий рiвень мобiлiзованностi (робота в РЖнтернетi сприймаiться як виклик - challenge - здiбностям i вмiнь) i збудження;
В· фокусуваннi уваги (висока концентрацiя);
В· iнтерактивнiсть (швидкiсть роботи комп'ютера, швидкiсть завантаження веб-сторiнок) i "телеприсутнiсть", або telepresence (здатнiсть забувати, поринати в "кiберпростiр" i сприймати його як реальнiсть).
Дана операцiоналiзацiя досвiду потоку i його заломлення в дiяльностi користувачiв РЖнтернету знаходить застосування пiд час опису пiзнавальноi дiяльностi, опосередковано через РЖнтернет. Висловивши думку про перспективнiсть концепцii потоку та аутотелексичного досвiду для аналiзу дiяльностi людини в РЖнтернетi знаходиться пiдтвердження цьому. Представляiться, що теорiя аутотелексичного досвiду може бути плiдно використана для вироблення психологiчного (не плутати з патопсихологiчним) пояснення ефекту прихильностi безлiчi людей до РЖнтернету та iх залежностi вiд рiзноманiтних видiв дiяльностi в мережi. Феномен залежностi вiд РЖнтернету може i повинен бути зрозумiлим не просто як виключно обсессивне захоплення, вiд якого слiд будь-якою цiною позбуватися, але i як багата внутрiшньою мотивацiiю пiзнавальна дiяльнiсть, винагороджуючи так званих аддиктiв вiдчуттям потоку [15].
роздiл 2. РЖнтернет-аддикцiя в молодiжному середовищi
2.1 Психологiчнi причини РЖнтернет-аддикцii
Всесвiтня мережа сьогоднi бiльше нагадуi чарiвну казку, у якiй "користувач" володii надприродними можливостями, на вiдмiну вiд реального життя. Не дивно, що РЖнтернет найбiльше вiдповiдаi мiфологiчному мисленню маленькоi дитини. Таке мислення нiколи не зникаi повнiстю, а тiльки витiсняiться зi свiдомостi з вiком, воно зберiгаiться в несвiдомому дорослоi людини, породжуючи вiру в прикмети i магiчнi ритуали. Отже, РЖнтернет i iдеальним середовищем для актуалiзацii багатьох психiчних процесiв несвiдомого, архетипного характеру. Для багатьох людей, у психологiчному сенсi, Всесвiтня мережа стала дверима в той чарiвний казковий свiт, який людина змушена була покинути в дорослому вiцi, пiд тиском об'iктивних умов реального свiту [18].
У процесi соцiалiзацii дитини, безпосереднi афективне сприйняття i реагування придушуiться виконанням набору соцiально-схвалювальних норм i правил. РЖ в ситуацii, коли чиннi норми i правила стають непотрiбними або втрачають свою силу, проявляiться первинний, примiтивний, такий, що дотепер придушувався, засiб реагування. Подiбнi висновки, тiльки стосовно культурного життя, зробив Зiгмунд Фройд у працях ВлМайбутнi однiii iлюзiiВ» i ВлНевдоволення культуроюВ». Вiн вважав, що процес вiдмови вiд суворих культурних норм завжди повинен супроводжуватися певним задоволенням. Саме воно, поряд з iншими чинниками, i i тiiю притягальною силою, що змушуi користувачiв проводити багато годин за екраном монiтора. Це твердження достатньо добре iлюструi "ефект азарту", тобто тягу до самого процесу пошуку iнформацii, на шкоду ii вивченню, аналiзу i переробцi. РЖншими словами, вiдбуваiться зсув акценту з аналiтичноi дiяльностi на пошукову активнiсть
Про детальний психологiчний механiзм цього явища поки що рано робити якiсь висновки. Проте, можна припустити, що тут знову ж вiдiграють роль чинники своiрiдного регресу психiчноi дiяльностi, оскiльки пошукова активнiсть i генетично бiльш давньою i менш енергозатратною дiяльнiстю в порiвняннi з аналiтичною [13].
РЖнтернет став доволi привабливим i простим способом вiдходу вiд реальностi, гарним засобом сховатися вiд рiзноманiтних проблем для тих, хто страждаi вiд негараздiв у сiм'i, на роботi, схильний до депресiй. Психiатри вважають, що це схоже на пристрасть до алкоголю або азартних iгор i призводить не лише до того, що людина вiдкладаi прийняття важливих рiшень, але також i до змiни ii особистостi. Особливостi вiртуальноi реальностi такi, що користувач, який опинився в нiй, ВлзмушенийВ» актуалiзувати витiсненi в несвiдоме iнфантильнi уявлення i поведiнковi патерни. Ефект посилюiться ще й тим, що це здебiльшого вiдповiдаi власним психологiчним потребам користувача
За проявами залежностi вiд РЖнтернету нерiдко ховаються iншi адикцii (патологiчнi залежностi) або психiчнi вiдхилення. Страждання людей, якi мають межовi психологiчнi стани, може, зокрема, проявитися в ненормальнiй пристрастi до РЖнтернету, до онлайнових систем спiлкування тощо. Вони просиджують весь час за комп'ютером, забуваючи про iжу, сон, цiлком захопленi мерехтiнням
Вместе с этим смотрят:
Features of evaluation and self-esteem of children of primary school age
Positive and negative values of conformism
РЖндивiдуально-психологiчнi особливостi здiбностей людини
Абрахам Маслоу о потребностях человека