Розвиток батькiвськоi сфери, як особистiсноi стратегii у перiод юностi i дорослостi

ЗМРЖСТ:

Вступ

Роздiл 1. Теоретичнi основи формування батькiвськоi сфери у перiод юностi i дорослостi

1.1 Системний пiдхiд у формуваннi готовностi молодi до майбутнього батькiвства у психологiчнiй теорii та практицi

1.2 Соцiально-психологiчнi особливостi компонентiв батькiвства

1.3 Формування готовностi молодi до виконання статево-рольових функцiй матерi та батька

1.4 Вплив статевих вiдмiнностей та особливостей на формування батькiвськоi сфери у молодi

Роздiл 2. Емпiричне дослiдження формування та розвитку батькiвськоi сфери у перiод юностi та дорослостi

2.1 Органiзацiя та проведення психологiчного дослiдження

2.2 Результати дослiдження та iх аналiз

2.3 Психологiчна пiдготовка старшокласникiв до виконання ролейВа матерi та батька

Висновки

Список використаноi лiтератури

Додатки

Вступ

Актуальнiсть дослiдження. Якiсть виховання, усвiдомлене виконання батькiвськоi ролi визначають стан суспiльства, iнституту родини i психологiчне здоров'я особистостi наступних поколiнь. У наш час звичайними явищами стають малодiтна родина, вiдхiд вiд традицiйного розподiлу ролей i вiдповiдальностi в родинi, збiльшення кiлькостi однодiтних родин, фемiнiзацiя, ослаблення виховноi ролi батькiв, рiст бездоглядностi, значне зниження стабiльностi родини, i iншi актуальнi явища в сферi родини та дитячо-батькiвських вiдносин. Все це змушуi звертати пильну увагу на дану сферу.

Практично кожна людина стаi батьком або матiр`ю, i якiсть виховання, сiмейноi взаiмодii залежить вiд стану батькiвства. З появою дитини в родинi, чоловiк i жiнка свiдомо або неусвiдомлено здобувають нову роль тАУ батькiв. Прийняття батькiвськоi ролi вiдбуваiться раз i назавжди. Бiологiчна здатнiсть бути батьком або матiр`ю не завжди збiгаiться iз психологiчною готовнiстю до батькiвства. Готовнiсть до батькiвства, усвiдомлення себе родителем i способи реалiзацii батькiвства в парi зi своiм чоловiком / дружиною формуються пiд впливом рiзних факторiв.

Батькiвство вiдiграi значну роль у життi конкретноi особистостi. Протягом всього життя батьки залишаються значимою фiгурою для iндивiда. Батькiвство включаi феномени материнства й батькiвства, але не зводиться до iхньоi простоi сукупностi. Однак при вiдносно активнiй розробцi окремих проблем материнства (А.Я. Варга, Г.Г. Фiлiппова) [16], [55], [56] батькiвство i практично невивченим (РЖ.С. Кон, В.А. Сухомлинский) [43], [54]. Також необхiдно вiдзначити й стосовно батькiвства в цiлому тАУ у психологii немаi чiткого визначення батькiвства, немаi обТСрунтування цього феномена iз психологiчноi точки зору, за винятком дослiдження етнографiчного аспекту батькiвства (РЖ.С. Кон) [43].

Родина i першим iнститутом соцiалiзацii дитини. Саме сiмейне виховання i найбiльш природним i вiдiграi визначальну роль у розвитку й формуваннi особистостi. На молодих батькiв виявляiться постiйний тиск iз боку авторитетних джерел: як необхiдно доглядати за дитиною i як треба ii виховувати. Вибираючи свiй стиль поводження у взаiмодii з дитиною, батьки виявляються в ситуацii невизначеностi й можуть вiдчувати непевнiсть у собi, почуття провини i так далi. Все це визначаi потребу в психологiчному супроводi родини i сiмейного виховання.

Психологiчна робота з батьками тАУ досить складний напрямок. Нерiдко батьки не сумнiваються у своiй компетентностi, обвинувачуючи у випадку виникнення труднощiв у дитячо-батькiвських вiдносинах школу, суспiльство. Часто батькам складно визнати помилковiсть своiх думок, почуттiв, дiй. На тлi цього усерединi родини мiж батьком i матiр'ю нерiвномiрно розподiляiться виховна активнiсть. У бiльшостi випадкiв, вихованням, емоцiйним спiлкуванням з дiтьми займаiться мати, батько ж робить це Влза настроiмВ». У пiдсумку, у родинi не спостерiгаiться системностi впливiв. Батьки для дитини рiдко виступають iдиним цiлим.

Проблема дослiдження мiститься у виявленнi i вивченнi компонентiв, рiвнiв розвитку батькiвства як iнтегрального психологiчного утворення особистостi, особливостей статево-рольовоi iдентифiкацii у жiнок та чоловiкiвВа в перiод народження дитини; визначеннi психологiчних факторiв формування батькiвства для розробки технологii формування усвiдомленого батькiвства.

Дослiдженню проблем становлення та розвитку сiмтАЩi присвятили своi роботи РЖ. Бестужев-Лада [13], Д. Варга [16], РЖ. Гребеннiков [18], Г. Гурко [19], Н.РЖ. Гусак [20], [21], [22], С.С.Жигалiн [31], [32], [33] Г.Г. Филипова [55], [56] та iн. Проблеми пiдготовки молодi до сiмейного життя висвiтленi у дослiдженнях В. Г. Захарченко [53], С.Ю. Мещеряковоi [48], РЖ.М. Мачуськоi [47], С.С.Жигалiна [32], [33], [34]та iн.

Дослiдники РЖ. Кон [43], А.С.Батуiв [11], В.Н. Колбановський [44] акцентували увагу на питаннях статевоi вiдмiнностi та диференцiацii соцiальних ролей. Формуванню усвiдомленого батькiвства присвяченi роботи О. Безпалько [12], Т. Веретенко [17], Н.РЖ. Гусака [21], [22], Р. Овчаровоi [49].

Разом з тим вiдчуваiться недолiк наукових даних, що розкривають особливостi знань i уявлень юнакiв i дiвчат про батькiвство, а вони, разом з тим, необхiднi для розробки навчальних програм, що сприяють оптимiзацii iх майбутнiх та вже iснуючих батькiвських позицiй, орiiнтування на формування в молодi вiдповiдального вiдношення до батькiвства й шлюбу, а також для потреб психолого-педагогiчноi консультативноi роботи.Ва Це i зумовило вибiр теми курсового дослiдження ВлРозвиток батькiвськоi сфери, як особистiсноi стратегii у перiод юностi i дорослостiВ».

ОбтАЩiкт дослiдження тАУ батькiвська сфера та психологiчна готовнiсть молодих людей до батькiвства.

Предметом дослiдження виступили особливостi формування, структура психологiчноi готовностi молодi до батькiвства, розвиток батькiвських почуттiв та ставлень до дитини пiсля ii народження.

Мета дослiдження тАУ проаналiзувати закономiрностi розвиткуВа розвиток батькiвськоi сфери в перiод очiкування сiм`iю дитини та пiсля ii народження, а також в експериментальному виявленнi розвитку структурних компонентiв психологiчноi готовностi юнацтва до батькiвських стосункiв.

Гiпотеза дослiдження:

тАв батькiвство i iнтегральним психологiчним утворенням особистостi, що мiстить ряд компонентiв, кожний з яких включаi когнiтивнi, емоцiйну й поведiнкову складовi;

тАв формування батькiвства залежить вiд ряду суб'iктивно-психологiчних факторiв, складовi яких належать рiзним iiрархiчно органiзованим системам;

У вiдповiдностi з метою, предметом, обтАЩiктом та гiпотезою дослiдження були визначенi такi науковi завдання:

1. Вивчити основнi теоретичнi пiдходи до розгляду феномена батькiвства i його складових.

2. Вивчити структуру батькiвства як iнтегрального психологiчного утворення особистостi.

3. Провести дослiдження готовностi молодi до майбутнього батькiвства;

4. Дослiдити еволюцiю поглядiв на батькiвство в батькiв i матерiв, у перiод очiкування дитини, та пiсля ii народження.

5. Розробити рекомендацii для роботи по формуванню психологiчноi готовностi молодих людей до майбутнього батькiвства засобами активного соцiально-психологiчного навчання.

Теоретико-методологiчнi засади дослiдження випливають iз системноi iнтеграцii вiдомих положень психологiчноi науки про становлення особистостi та органiчний взаiмозвтАЩязок свiдомостi та самосвiдомостi, iднiсть психiки та дiяльностi, детермiнацiю психiки соцiальними факторами, закономiрностi функцiонування i розвиток мотивацiйно-потребовоi сфери особистостi.

Методи дослiдження. У ходi дослiдження застосовано комплексний пiдхiд, який полягав у поiднаннi теоретичного аналiзу наукових джерел iз застосуванням психологiчного емпiричного експерименту.

тАв Обсервацiйнi методи тАУ безпосереднi спостереження за поведiнкою подружнiх пар, що i батьками в родинi й за ii межами з метою розробки загальноi картини феномена батькiвства.

тАв Оглядово-аналiтичне теоретичне вивчення психологiчноi, педагогiчноi, фiлософськоi, соцiологiчноi лiтератури по дослiджуванiй проблемi для з'ясування ii розробленостi й визначення подальших шляхiвВаВа дослiдження.

тАв Експериментальний метод: модифiкований методика PARI (parental attitude research instrument) тАУ ВлБатькiвсько-дитячi вiдносиниВ», для визначення психологiчноi готовностi юнацтва до батькiвства, анкетування майбутнiх або молодих батькiв, проективна методика ВлБатькiвський твiрВ».

тАв Суб'iктивно-оцiнний метод тАУ заснований на аналiзi вiдповiдей випробуваних на питання i iнтерпретацiя авторськоi анкети i опитувальника.

тАв Якiсний i кiлькiсний аналiз отриманих результатiв.

База дослiдження. Дослiдно-експериментальна робота здiйснювалась на базi Рiвненськоi ВаЗОШ № 25. У дослiдженнi прийняли участь 30 старшокласникiв, учнi 11 класiв, них 16 юнакiв та 14 дiвчат. Також вибiрку склали 10 подружнiх пар, якi вже i молодими батьками (10 жiнок та 10 чоловiкiв).

Наукова новизна та теоретичне значення дослiдження полягаi у тому, що:

- проаналiзовано психологiчну модель готовностi до майбутнього батькiвства юнакiв та дiвчат;

- розкрита сутнiсть i змiст психологiчноi готовностi молодi до батькiвства, визначено ii критерii та показники;

- обТСрунтовано рекомендацii для психокорекцiйних занять, спрямованих на розвиток компонентiв психологiчноi готовностi юнацтва до свiдомого батькiвства та створення сiмтАЩi.

Практичне значення одержаних результатiв полягаi у визначеннi психологiчноi моделi готовностi молодi до майбутнього батькiвства. Результати дослiдження дають можливiсть показати значимiсть юнацького вiку як етапу формування та становлення психологiчноi основи майбутнього батькiвства, говорять про необхiднiсть спецiально органiзованоi пiдготовки молодi до сiмейного життя. Основнi висновки й положення можуть бути врахованi й використанi при складаннi програм i навчальних курсiв сiмейнознавчоi тематики, у практицi психологiв, педагогiв i фахiвцiв шлюбних консультацiй, що здiйснюють роботу з молоддю з питань органiзацii сiмейного життя. ВаМатерiали курсового дослiдження можуть використовуватися при вивченнi навчальних дисциплiн ВлПсихологiяВ», ВлОснови вiковоi психологiiВ»; а також при подальшому дослiдженнi даноi проблематики, або сумiжних тем.

Структура дослiдження:
Дослiдження складаiться зi вступу, двох роздiлiв, висновкiв, списку використаних лiтературних джерел, який мiстить 57 найменуваннь та додаткiв.

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ БАТЬКРЖВСЬКОРЗ iЕРИ У ПЕРРЖОД ЮНОСТРЖ РЖ ДОРОСЛОСТРЖ

1.1 Системний пiдхiд
у формуваннi готовностi молодi до майбутнього батькiвства у психологiчнiй теорii та практицi

Проблема сiмейно тАУ шлюбних вiдносин завжди привертала увагу вчених. Й. Дементьiва [25], С.В. Ковальов [41], Л.Б. Шнайдер [57] основною особливiстю сучасноi сiмтАЩi визначають перехiд вiд жорстко заданих рольових взаiмовiдносин до гнучких, бiльш динамiчних. Така змiна робить особливо важливим спiлкування подружжя, яке i результатом спiльноi творчостi.

Батькiвство i батькiвська поведiнка вивчаються в психолого-педагогiчних науках у рiзних аспектах. РЖ це зрозумiло, якщо врахувати iхню важливiсть для становлення особистостi дитини. На рiвнi особистостi батькiвство розглядаiться як частина особистiсноi сфери людини, яка маi свою онтогенетичну iсторiю i як соцiально-психологiчне утворення, представлене соцiальними установками рiзного рiвня узагальнення й конкретизацii (B.B. Бойко [14], Р.В. Овчарова [49]).

Формуванню усвiдомленого батькiвства присвяченi роботи О. Безпалько [12], Т. Веретенко [17], Р. Овчаровоi [49].

Окремим аспектам пiдготовки молодi до створення сiмтАЩi i виконання батькiвських функцiй присвяченi ряд дисертацiйних дослiджень. Так, моральна пiдготовка старшокласникiв до створення сiмтАЩi та можливого майбутнього батькiвства у звтАЩязку iз цим дослiджувалась Т.Г. Веретенко [17], Н.РЖ. Гусаком [23]; С.С. Жигалiн [38] к дослiджував пiдготовку старшокласникiв до створення сiмтАЩi i виконанняВа виховних батькiвських функцiй; В.П. Кравець [45] розглядав iндивiдуальний пiдхiд до старшокласникiв у процесi пiдготовки до створення сiмтАЩi. Проблема пiдготовки юнацтва до сiмейного життя в батькiвський сiмтАЩi знайшла своi вiдображення в дослiдженнях Н.РЖ. Гусака [21], РЖ.В. Гребенникова [18].

У сучаснiй психологii уявлення учнiв середнiх i старших класiв про сiмтАЩю вивчали Т.А. Демiдова [26], Л.В. Долинська [30], РЖ.М. Мачуська [47] та iншi.

Ними виявлено, що шлюбно-сiмейнi та батькiвськi уявлення старшокласникiв вiдрiзняються недостатньою повнотою, невисокою оцiнкою себе як майбутнього подружжя. Уявлення про кохання, майбутнi сiмейне життя, а також майбутнi батькiвство i слабкими, уявлення про майбутнi сiмейне життя формуються переважно в батькiвськiй сiмтАЩi, а уявлення про чоловiка i жiнку складаються у сферi взаiмовiдносин з протилежною статтю. Аналiз розходжень в уявленнях майбутнього подружжя дозволив РЖ.В. Гребенникову виявити такi особливостi: найчастiше партнери мають рiзнi уявлення про участь батька та матерi у доглядi за дитиною, у вихованнi кооперацiю домашньоi працi i свою участь у нiй, про виховання дiтей взагалi, способи проведення вiльного часу, планування бюджету [18, 29].

Таким чином, формування уявлень про створення майбутньоi сiмтАЩi та майбутнi батькiвство i важливою складовою процесу становлення сучасноi сiмтАЩi i повинно носити цiлеспрямований характер. У 1984 роцi в школах у старших класах був уведений новий предмет "Етика i психологiя сiмейного життя", але вiн не змiг досягти поставленоi мети яка полягала в формуваннi у старшокласникiв потреби в створеннi сiмтАЩi, готовнiсть до майбутнього батькiвства, до вступу в шлюб, умiння правильно будувати сiмейнi вiдносини i виховувати майбутнiх дiтей. Однак практика показуi, що все-таки доцiльно було б зберегти у школi курс ВлЕтика i психологiя сiмейного життяВ». При цьому необхiдно удосконалювати змiст i методику навчання старшокласникiв основам психологii сiмейного життя, враховуючи вiковi iнтереси i особливостi цього перiоду, зокрема мiжособовi взаiмовiдносини i статево - рольову поведiнку в юнацькому вiцi.

Узагальнення рiзних наукових позицiй показало, що для юнацького вiку характерна спрямованiсть на засвоiння норм взаiмовiдносин, активна соцiалiзацiя особистостi в спiлкуваннi.

Узагальнення рiзних наукових позицiй показало, що старшокласники значною мiрою не задоволенi вiдносинами з батьками i дорослими i орiiнтуються на пошук нових форм спiлкування з ровесниками.

Статева iдентичнiсть i статево-рольова поведiнка в юнацькому вiцi формуються в результатi тiсноi взаiмодii бiологiчних, психологiчних i психосоцiальних факторiв. Найбiльш повний огляд цiii проблеми вiдображено в психологiчних розробках, присвячених iдентифiкацii з батьками (С.С. Жигалiн) [37], диференцiацii статевих ролей (РЖ.С. Кон) [43], формуванню особистостi майбутнiх чоловiка та жiнки (С.В. Ковальов, Т.А. Демидова) [41], [28].

На основi проведеного аналiзу теоретичних джерел з обраноi проблематики, можна зробити висновок про необхiднiсть пошуку та обТСрунтування нових шляхiв та умов, якi б забезпечили бiльш ефективне формування адекватних уявлень про майбутнi батькiвство, майбутню сiмтАЩю при пiдготовцi юнацтва до сiмейного життя з урахуванням вiкових особливостей.

1.2 Соцiально-психологiчнi особливостi компонентiв батькiвства

Батькiвство тАУ усвiдомлення духовноi iдностi зi шлюбним партнером стосовно своiх або прийомних дiтей, що представляi собою iнтегральне психологiчне утворення особистостi, що включаi сукупнiсть цiннiсних ориентаций родителя, установок й очiкувань, батькiвських почуттiв, вiдносин i позицiй, батькiвськоi вiдповiдальностi й стилю виховання. Кожен компонент мiстить емоцiйнi, когнiтивнi й поведiнковi складовi. Родительство проявляiться як на суб'iктивно-особистiсному рiвнi, так i на надiндивiдуальному рiвнi.

Зв`язок компонентiв батькiвства здiйснюiться через взаiмозумовленiсть складових iх когнiтивних, емоцiйних i поведiнкових аспектiв, якi i психологiчними формами прояву батькiвства.

Особливiстю сiмейних цiнностей i те, що вони, по своiй сутi, представляють сплав емоцiй, почуттiв, переконань i поведiнкових проявiв.

Когнiтивна складова цiннiсних ориентаций чоловiка й жiнки характеризуiться тим, що iнформацiя в нiй перебуваi на рiвнi переконань. Насамперед, це переконання в прiоритетностi якихось цiлей, типiв i форм поведiнки, а також переконання в прiоритетностi якихось об'iктiв у деякiй iiрархii.

Емоцiйна складова реалiзуiться в емоцiйному фарбуваннi й оцiнному вiдношеннi спостережуваного явища. Саме емоцiйний аспект, що визначаi переживання й почуття людини, показуi значимiсть тiii або iншоi цiнностi, i своiрiдним маркером визначення прiоритетiв.

Поведiнковаскладова може бути як рацiональною, так i iррацiональною; головне в нiй тАУ спрямованiсть: на реалiзацiю цiннiсноi орiiнтацii, досягнення значимоi мети, захист тiii або iншоi суб'iктивноi цiнностi й так далi [27, 150].

Розглядаючи даний компонент у планi формувальностi, важливо брати до уваги вiдносну стiйкiсть цiнностей як особистiсного утворення. Однак, з огляду на провiдну роль батькiв у формуваннi цiнностей дитини, необхiдно робити акцент на усвiдомленнi й переживаннi цiнностей родини в ходi психологiчноi роботи з батьками, демонструвати передачу цiнностей вiд поколiння до поколiння, сприяючи тим самим формуванню цiннiсного компонента. Для усвiдомлення значимостi тiii або iншоi цiнностi в деякiй iiрархii для особистостi родителя можна вести психологiчну роботу з опорою на емоцiйну складову цiннiсних ориентаций.

Батькiвськi установки i очiкування i установками на мету й засоби дiяльностi в областi батькiвства.

Когнiтивний аспект стосуiться знань i подань про репродуктивну норму суспiльства, про розподiл батькiвських ролей, а також включаi реальний й iдеальний образ дитини.

Емоцiйний аспект являi собою сукупнiсть поглядiв, суджень, оцiнок, а також домiнуюче емоцiйне тло щодо реалiзацii батькiвських установок й очiкувань.

Поведiнковий аспект батькiвських установок й очiкувань реалiзуiться в репродуктивному поводженнi, у взаiминах чоловiка й жiнки, у батькiвському вiдношеннi, стилi сiмейного виховання.[27, 152]

Формування й розвиток даного компонента повинен стосуватися на наш погляд, насамперед, корекцii iдеальних i реальних образiв дитини й батькiв.

Батькiвськi установки й очiкування, а також сiмейнi цiнностi i основними для iнших компонентiв родительства й реалiзуються в спрямованостi особистостi родителя й спрямованостi його поведiнки.

Батькiвське вiдношення тАУ вiдносно стiйке явище, змiст якого включаi амбiвалентнi елементи емоцiйно-цiннiсного вiдношення й може змiнюватися в певних межах. Батькiвське вiдношення реалiзуiться, зокрема, у регулюваннi емоцiйноi дистанцii. Зазвичай дистанцiювання здiйснюiться неусвiдомлено.

Когнiтивнаскладова мiстить подання про рiзнi способи й форми взаiмодii з дитиною, знання й подання про цiльовий аспект цих взаiмин, а також переконання в прiоритетностi тих напрямкiв взаiмодii з дитиною, якi реалiзують батьки.

Емоцiйна складова включаi оцiнки й судження про рiзнi типи батькiвського вiдношення, а також домiнуючий емоцiйний фон, що супроводжуi поведiнковi прояви батькiвського вiдношення.

Поведiнкова складова являi собою форми й способи пiдтримки контакту з дитиною, форми контролю, виховання взаiминами, шляхом визначення дистанцii спiлкування [48, 23].

Особлива увага в планi формування повинна придiлятися навичкам i формам спiлкування батькiв, аналiзу взаiмодii в родинi, розвитку поваги до особистостi дитини. Крiм того, розвиток i корекцiя батькiвського вiдношення повиннi ТСрунтуватися на усвiдомленнi сприйняття з погляду дитини того або iншого типу батькiвського вiдношення.

Батькiвськi почуття тАУ особлива група почуттiв, що займаi особливе мiсце по значимостi в життi людини серед iнших емоцiйних зв'язкiв. Одне з основних почуттiв, − батькiвська любов, − джерело й гарантiя емоцiйного благополуччя людини, пiдтримки фiзичного й психiчного здоров'я. Змiст батькiвських почуттiв може бути амбiвалентним i суперечливим.

Когнiтивнаскладова проявляiться на двох рiвнях:

- соцiально-схальнi знання i уявлення вiдносно того, якi почуття мають вiдчувати батьки по вiдношеню до своiх дiтей;

- знання i уявлення про той образ дитини (iдеальний або реальний), який визиваi весь спектр батькiвських почуттiв.

Емоцiйна складова представлена всiiю гамою почуттiв i домiнуючим емоцiйним фоном, що супроводжуi оцiнку образу дитини i себе як родителя.

Поведiнкова складова включаi довiрчiсть, емоцiйну близькiсть, турботу про дитину, афективнi стереотипи контактування з дитиною. На наш погляд, поведiнкова складова може бути як конгруентною, так i не конгруентною стосовно емоцiйноi складовоi [48, 25].

Формування компонента батькiвських почуттiв повинно опиратися на розвиток умiння розумiти почуття членiв родини, насамперед, дитини, i адекватно виражати своi почуття, а також розвиток навичок рефлексii виконання батькiвськоi ролi. З метою корекцii негативних сторiн батькiвських почуттiв, можна опиратися на когнiтивну складову компонента в планi усвiдомлення самоцiнностi дитини, а не як засобу для досягнення якихось цiлей родителя.

Батькiвськi позицii являють собою реальну спрямованiсть взаiмодii з дитиною, в основi якоi лежить свiдома або несвiдома оцiнка дитини.

Когнiтивна складова включаi уявлення про реальний й iдеальний образ дитини, про позицii родителя, про свою батькiвську позицiю.

Емоцiйна складова являi собою домiнуючий емоцiйний фон, судження й оцiнки щодо реального образу дитини, своiх батькiвських позицiй i щодо взаiмодii батьки тАУ дiти.

Поведiнкова складова мiстить комунiкативнi позицii батькiв, прогностичний аспект (планування) подальшоi взаiмодii з дитиною. З погляду Т.А Демидовоi, батькiвськi позицii реалiзуються в поведiнцi батька й матерi в тому або iншому типi виховання, тобто в тих або iнших способах впливiв i характерi спiлкування з дитиною[27, 150-151].

Формування батькiвських позицiй повинно опиратися на усвiдомлення й розвиток прогностичного аспекту форм взаiмодii з дитиною з використанням рiзних батькiвських позицiй, а також корекцii рiвня домагань родителя стосовно дитини.

Батькiвська вiдповiдальнiсть у своiй основi маi дуальну природу: це вiдповiдальнiсть перед соцiумом i перед безособовою природою (своiю совiстю).

Член родини може вiдповiдати за iнших окремих членiв родини (дружину, чоловiка, дiтей) i за родину в цiлому. Роль лiдера, глави родини припускаi саме вiдповiдальнiсть за родину в цiлому: i не просто за окремих близьких людей, а за соцiальну групу як цiле.

Когнiтивна складова включаi уявлення про вiдповiдальне й безвiдповiдальне поводження родителя, про розподiл вiдповiдальностi мiж чоловiком i дружиною в iнших родинах й у своiй родинi.

Емоцiйна складова стосуiться вiдношення до розподiлу вiдповiдальностi в родинi, емоцiйних переживань, пов'язаних iз цим, i оцiнка себе як родителя з погляду вiдповiдальностi.

Поведiнкова складова стосуiться контролю своii поведiнки й подiй, що вiдбуваються, характеризуiться займаною роллю в родинi. [28, 65]

Формування компонента вiдповiдальностi повинне опиратися на орiiнтацiю родителя саме на внутрiшню вiдповiдальнiсть тАУ перед власною совiстю, а не перед суспiльством стосовно власноi родини i ii членiв.

Стиль сiмейного виховання i виразником взаiмодii перерахованих вище компонентiв, його прояв найбiльш очевидний. Стиль сiмейного виховання бiльшою мiрою, у порiвняннi з iншими компонентами батькiвства, детермiнуi особистiсне становлення й розвиток дитини.

Когнiтивна складова ТСрунтуiться на батькiвських установках й очiкуваннях вiдносно образу дитини й ролi у вихованнi людини. Також, ця складова включаi загальнi подання батькiв про можливi способи взаiмодii з дитиною й стилях виховання. Крiм перерахованого вище, фундаментальною пiдставою когнiтивноi складовоi i цiнностi батькiв, якi детермiнують не тiльки дану складову стилю виховання, але й спрямованiсть особистостi родителя, у тому числi й всю його поведiнку.

Емоцiйну складову стилю сiмейного виховання визначають батькiвськi почуття, емоцiйний фон в спiлкуваннi з дитиною, почуття до шлюбного партнера, вiдношення до розподiлу вiдповiдальностi й ролей у родинi. Оцiнка себе як родителя, у цiлому.

У поведiнковiй складовiй реалiзуiться виховний аспект форм i способiв взаiмодii з дитиною; надання дитинi вiдносноi волi; вiдносини залежностi/незалежностi; втручання у свiт дитини; акцент на дитинi й iншi [40, 62].

1.3 Формування готовностi молодi до виконання статево-рольових функцiй матерi та батька

Ретроспективний аналiз розвитку iнституту шлюбу i сiмтАЩi вiд давнiх форм до розмаiття сучасних, характерних для початку XXI столiття, пiдтвердив, що за усiх часiв молодому поколiнню передавалися знання про сiмтАЩю, устрiй родинного життя, виконання подружнiх i батькiвських ролей. СiмтАЩя-родина забезпечувала людинi стабiльнiсть, визначала мiцнiсть народу та держави.

Вивчення соцiально-психологiчного портрета сучасного чоловiка дало можливiсть видiлити такi моральнi вимоги до нього: знання про взаiмнi, особистi права i обовтАЩязки сiмтАЩянина; рiвнiсть чоловiка i жiнки при розподiлi внутрiшньосiмейних обовтАЩязкiв; спiльне вирiшення всiх питань життя сiмтАЩi; надання один одному необхiдноi допомоги; активна участь у повсякденному життi родини; взаiмна пiдтримка; бережливе ставлення до сiмейноi честi; потреба мати i виховувати дiтей; увага i взаiморозумiння в сiмтАЩi; вимогливiсть до себе i членiв сiмтАЩi; рiвноправнiсть подружжя в сiмейних стосунках.

Характерним для сучасного шлюбу i iнший, нiж ранiше, розподiл ролей i функцiй чоловiкiв та жiнок у сiмтАЩi, виникнення нового типу взаiмовiдносин у нiй, своiрiдного поiднання колишнiх, традицiйних i нових стосункiв. Аналiз численних дослiджень даноi проблеми пiдтверджуi, що традицiйна роль батька, яка залишалася незмiнною протягом багатьох поколiнь, набуваi суттiвих змiн: ранiше батько уособлював владу, силу, рiшучiсть дiй, а сьогоднi вiн повинен бути вiдповiдальним, лагiдним i турботливим у вiдношеннях з дiтьми. Зростаi i роль батька у вихованнi дiтей, при цьому його влада значно зменшуiться [6, 101].

ВаНа формування уявлень про батькiвство юнакiв впливають вiдношення до батька, взаiмини в родинi, життiвi змiсти родителiв i батькiвський вплив.

Уявлення юнакiв з неповних родин про батькiвство пов'язанi з батькiвським вiдношенням до свiту; взаiминами батька й матерi; вiдношенням до батькiв, осiб протилежноi статi, родини й сфери особистого життя, як цiнностi. При цьому при позитивному вiдношеннi iхнiх батькiв до навколишнього свiту вони представляють себе родителем демократичним; при негативному вiдношеннi до батька й матерi − жорстоким, пiдозрiлим i недружнiм.

Не сформованi вiдносини з батьком, вiдсутнiсть батькiвськоi пiдтримки пiдсилюють тенденцiю юнакiв до самоствердження, у тому числi й у батькiвськiй сферi через посилення авторитарностi.

Орiiнтацiя юнакiв з неповних родин на самоствердження (власний престиж, високе матерiальне становище, сферу суспiльного й професiйного життя) пов'язана з уявленням про себе як батька незалежного, не альтруiстичного, недружнього.

Позитивне вiдношення до родини в цiлому сприяi спрямованостi на розвиток, досягнення, збереження власноi iндивiдуальностi, до формування образа батька − глави родини, i навпаки.

Модальнiсть вiдносин мiж родителями в батькiвськiй родинi корелюi з вiдношенням юнакiв до протилежноi статi, цiннiсним вiдношенням до сiмейноi сфери, характером активностi соцiальних контактiв юнакiв й iнших параметрiв.

Молодi люди, що виросли в родинi без батька, в основному негативно ставляться до матерi й вiдсутнього батька. Це впливаi на iхнi погляди, i батькiвство представлене такими якостями, як недовiра до людей, пiдвищена тривожнiсть, прагнення до самоствердження. У вiдносинах це егоiстична людина, що ставить своi iнтереси вище всього; вона прагне до самореалiзацii в професii й сферi освiти. При цьому надаi великого значення родинi як основi життя [6, 121].

Молодi люди з повноi родини позитивно ставляться й до матерi, i до батька. Вiдносини в родинах благополучнi, вони представляють батька як особистiсть, для якоi мають велике значення всi аспекти людських взаiмин. Вони прагне реалiзувати себе у всiх життiвих сферах. Для них головне − це благополуччя родини. Рiшенню ii проблем вiддаiться багато сил i часу. Як наслiдок − зацiкавленiсть у професiйнiй дiяльностi, що гарантуi матерiальне благополуччя. Це авторитетний лiдер, завзятий i наполегливий, настроiний до навколишнiм позитивним образом.

При деякiй схожостi уявлень про iдеального батька i iстотна рiзниця в розмiщеннi акцентiв. В уявленнi молодих людей з повних родин батько − це сильна й вiдповiдальна особистiсть, що поважаi дiтей, здатна спiвробiтничати з ними, допомагати iм i навчати iх.

Юнаки з неповних родин вважають, що батько повинен пишатися своiми дiтьми, бути люблячим, добрим, цiкавитися ними, умiти прощати iх. Вiн повинен бути справедливою й розсудливою людиною.

Методологiчно важливим в процесi пiдготовки юнацтва до майбутнього батькiвства i гендерний пiдхiд як усвiдомлення молодими людьми своii приналежностi до жiночоi та чоловiчоi статi, набуття психологiчних, поведiнкових, соцiальних та культурних властивостей, що повтАЩязано iз засвоiнням певноi гендерноi ролi, стереотипу, який традицiйно асоцiюiться iз чоловiчою або жiночою соцiальною функцiiю.

Зазначенi теоретичнi уявлення про ролi матерi та батька в сучаснiй сiмтАЩi i найважливiшими орiiнтирами в розробцi ефективноi методики процесу пiдготовки юнацтва до виконання соцiальних ролей матерi та батька.

На основi аналiзу соцiологiчних, психологiчних та соцiально-педагогiчних пiдходiв до визначення сутностi поняття Влсоцiальна рольВ» ми розумiiмо соцiальну роль батька або матерi як сукупнiсть норм, якi визначають iх поведiнку в системi Влмати-дитина-батькоВ», й обумовленi сформованими у молодих людей загальнокультурними, моральними, матерiальними цiнностями та традицiями сiмтАЩi. Соцiальна роль батька та матерi тАУ це сукупнiсть функцiй, реалiзацiя яких забезпечуi створення сприятливих умов для розвитку та виховання дитини на основi дотримання батькiвських та материнських прав та обовтАЩязкiв [8, 52-53].

Аналiз психолого-педагогiчноi лiтератури дали змогу видiлити такi критерii пiдготовки старшокласникiв до виконання соцiальних ролей матерi та батька: розумiння соцiальноi значущостi сiмтАЩi та можливостi самореалiзацii у нiй сутностi чоловiка та жiнки; самооцiнка старшокласниками морально-етичних якостей готовностi до виконання соцiальних ролей матерi та батька; знання основних сiмейних функцiй та практичнi навички iх виконання; статева вихованiсть − передумова вiдповiдального партнерства.

1.4 Вплив статевих вiдмiнностей та особливостей на формування батькiвс
ькоi сфери у молодi

У психолого-педагогiчнiй науцi недостатньо висвiтлюiться проблема статевих ососбливостей у формуваннi майбутнього батька чи майбутньоi матерi. Саме тому вивчення ТСендерноi соцiалiзацii було б неповним без аналiзу гендерних особливостей демографiчного виховання та пiдготовки учнiвськоi молодi до виконання материнських i батькiвських функцiй.

Потреба в дiтях тАУ найiнерцiйнiша частина репродуктивноi поведiнки. Будучи результатом засвоiння репродуктивного досвiду попереднiх генерацiй i вiдповiдних репродуктивних норм, потреба в дiтях змiнюiться вкрай повiльно. Репродуктивнi норми, якi детермiнують репродуктивну поведiнку особистостi або сiмтАЩi, являють собою принципи i взiрцi поведiнки, повтАЩязанi з народженням певноi кiлькостi дiтей у рiзних соцiальних групах. Репродуктивнi норми мають властивiсть трансформуватися в звичаi та традицii з причин iх усталеностi в низцi генерацiй, зберiгаючись тривалий час пiсля того, як обставини та умови життя, що викликали iх, вичерпають себе [11, 69].

У зменшеннi потреби в дiтях величезну роль вiдiграла економiчна незалежнiсть жiнок, iх професiйна зайнятiсть, позасiмейнi орiiнтацii та iнтереси. Проте емансипацiя жiнок супроводжувалася й низкою негативних наслiдкiв, якi також прискорили перехiд до малодiтностi. В першу чергу тАУ це перевантаження жiнок хатнiм господарством i недооцiнка у громадськiй думцi соцiальноi значущостi сiмейних функцiй як жiнок, так i чоловiкiв. Неабияку роль у зниженнi народжуваностi дiтей у сiмтАЩi вiдiграли слабкий розвиток обслуговування i вкрай складнi житловi умови. Отже, злитi ранiше воiдино докорiннi рiзновиди людськоi поведiнки й життiдiяльностi тАУ самоохоронна, шлюбна, сексуальна й репродуктивна поведiнка особистостi тАУ в результатi сексуальноi й контрацептивноi революцii розпалися й доля народжуваностi стала цiлком залежною вiд потреби особистостi й сiмтАЩi у дiтях.

А. РЖ. Антонов i В.М. Мiдков у працi ВлСоцiологiя сiм`iВ» вiдмiчають, що Влпотреба в дiтях i соцiально-психологiчною властивiстю соцiалiзованого iндивiда, яка проявлялась у тому, що без наявностi дiтей i належноi iх кiлькостi iндивiд вiдчуваi ускладнення як особистiстьВ» [9, 38]. Дiти потрiбнi для задоволення однiii, хоч i дуже важливоi потреби, тАУ потреби мати обтАЩiкт альтруiстичноi турботи та опiки, потреби у вiдчуттi власноi необхiдностi i корисностi для любовi i турботи. Потреба в дiтях належить найвищому рiвню потреб особистостi, куди входять також потреби у творчостi, освiтi, вiльному часi, й конкуруi з потребами iнших рiвнiв тАУ потребами соцiально-психологiчного рiвня: у спiлкуваннi, повазi й любовi, проявi пiклування та опiки; потребами в безпецi й самозбереженнi й, нарештi, фiзiологiчними потребами у снi, iжi, водi.

Емпiричнi вивчення репродуктивних установок i мотивiв свiдчать, що для потреби у 5 та бiльше дiтях провiдними i економiчнi мотиви народжуваностi; для потреби у 3тАУ4 дiтях тАУ соцiальнi, а для потреби в 1тАУ2 дiтях тАУ психологiчнi. РЖсторичне зменшення потреби в дiтях виявляi себе у змiнi генерацiй через механiзм частковоi, неповноi реалiзацii наявного рiвня потреби в дiтях. На думку одних з провiдних дослiдникiв, котрi працюють у галузi соцiологii народжуваностi, А. РЖ. Антонова та В.М. Мiдкова, Ваголовною причиною зниження потреби сiмтАЩi в дiтях i зменшення ii опосередковуючоi ролi в системi Влсуспiльство тАУ сiмтАЩя тАУ особистiстьВ» [9, 46].

Репродуктивна установка i нiщо iнше, як психiчний регулятор поведiнки, схильнiсть особистостi, яка визначаi узгодженiсть рiзного роду дiй, зумовлених позитивним або негативним ставленням до народження певноi кiлькостi дiтей. Вона складаiться з трьох компонентiв: когнiтивного (пiзнавального), афективного (емоцiйного) та поведiнкового (спонукального). Сутнiсть репродуктивноi установки виявляi себе у взаiмодii всiх трьох компонентiв. Когнiтивний компонент вiдображаi орiiнтацii на ту чи iншу кiлькiсть дiтей, на iнтервали мiж iх народженнями, установку на бажану стать дитини, на вагiтнiсть та ii щасливе завершення. Емоцiйний компонент репродуктивноi установки складають позитивнi та негативнi почуття, повтАЩязанi з народженням тiii чи тiii кiлькостi дiтей. Поведiнковий компонент репродуктивноi установки характеризуi iнтенсивнiсть спонук до народження, потужнiсть або сла

Вместе с этим смотрят:

Cистема роботи шкiльного психолога з профiлактики та подолання проблем статево-рольовоi поведiнки старшокласникiв

Features of evaluation and self-esteem of children of primary school age

Positive and negative values of conformism

РЖндивiдуально-психологiчнi особливостi здiбностей людини

Абрахам Маслоу о потребностях человека