Розподiл ролей в сiм'i як фактор тривалого шлюбу
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ
ВРЖДКРИТИЙ МРЖЖНАРОДНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ
РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ "УКРАРЗНА"
ХЕРСОНСЬКА ФРЖЛРЖЯ
КАФЕДРА ПСИХОЛОГРЖРЗ
ДИПЛОМНА РОБОТА
Розподiл ролей в сiмтАЩi як фактор тривалого шлюбу
Студента спецiальностi 7.040101 "Психологiя"
освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень "Спецiалiст"
Соклiнськоi Ольги Миколаiвни
Науковий керiвник: адтАЩюнкт-професор психологii
Голiв С.В.
Допущена до захисту ДЕК протокол
№ 5 вiд " 12 " травня 2009 р.
Завiдувач кафедри "Психологiя"
Студент Соклiнська О.М.
Робота захищена _______червня 2009 р.
з оцiнкою "_______________"
Херсон 2009
Змiст
Вступ
Роздiл 1. Теоретико-методологiчнi засади соцiального домiнування та ролевоi структури сiмтАЩi
1.1 Загальнi вiдомостi шлюбу
1.2 Динамiка ролевоi структури сiмтАЩi в iсторii
1.3 Мотиви визнання чоловiчого/жiночого верховенства
Роздiл 2. Характеристика методик для дiагностики сiмейних вiдносин
2.1 Методи вивчення особливостей спiлкування, взаiмин та iндивiдуальностi подружжя
2.2 Методи дослiдження iндивiдуальностi подружжя
2.3 Методи вивчення етично-психологiчних та дитячо-батькiвських стосункiв
2.4 Методи терапii у вирiшеннi сiмейних проблем
Роздiл 3. Дослiдження характеру верховенства та розподiлу ролей в сiмтАЩi
3.1 Аналiз отриманих даних по методицi "ДМВ" Т. Лiрi
3.2 Аналiз отриманих даних по методицi "Розподiл ролей в сiмтАЩi"
3.3 Обговорення результатiв по методикам
Висновки та рекомендацii
Висновок
Список використаноi лiтератури
Додатки
Актуальнiсть. У психологii традицiйно значна частина дослiджень присвячена вивченню сiм'i i внутрiшньо подружнiх стосункiв. Сумiжнi дисциплiни (родинне право, соцiологiя i демографiя) також виявляють цiкавiсть до негативних явищ в розвитку iнституту сiм'i, тому iх досягнення i результати активно використовуються психологiiю для створення i вдосконалення моделей сучасноi сiм'i.
Також вочевидь, що бiльшiсть авторiв, окрiм значущостi iнших чинникiв, мають на увазi або вiдкрито визнають велику роль особових, соцiально обумовлених характеристик подружжя в оцiнцi якостi iх шлюбу i загального здоров'я сiм'i. Тому дослiдження останнiх рокiв продовжують розкривати особливостi цiннiсних орiiнтацiй i уявлень про сiм'ю i шлюб у людей тих, що як створили свою сiм'ю, так i пiдготовлюваних до цього (Торохтiй В.С., 1966; Ейдемiллер Е.Г., Юстiцкис Ст, 1999; Дружiнiн В.Н., 2000; Моськвiчева н. л., 2000; Гурова Р.Г., 2000 i iн).
Дослiдження ж установок (аттитюдiв) подружжя зафiксованi, переважно, в роботах психотерапевтiв рiзних напрямiв (В. Сатiр, А. Еллiс, М. Боуен, Е.Г. Ейдемiллер, В. Юстiцкис i iн). Проте, хоча аттитюд вивчався досить широко (В.Н. Мясищев, А.Н. Леонтьев, П.Н. Шихирев, РЖ.Р. Сушков, В.А. Отрут, А.Г. Асмолов i iн), до цього дня робляться спроби задати йому чiткiшi кордони, виявити реальнi умови i чинники, що визначають силу i можливостi його впливу на реальну поведiнку.
Все це, а також ряд розбiжностей вiдносно критерiiв успiшностi - неуспiшностi шлюбу, дозволяi нам зробити висновок про те, що сучасна картина процесiв, що вiдбуваються в сiм'i, i подружжя, що впливаi на задоволенiсть, шлюбом, потребуi пильнiшого розгляду. Тому будь-яке дослiдження (у тому числi, i наше), що стосуiться iнституту сiм'i i шлюбу, i актуальним, оскiльки отриманi знання можуть збагачувати як фундаментальнi теоретичнi представлення ученого, так i методологiчний iнструментарiй практикуючого фахiвця, що займаiться питаннями оптимiзацii стосункiв в сiм'i.
Особливий сплеск активностi у вивченнi сiм'i i шлюбу доводиться на перiод до середини 90-х рокiв XX столiття. Характерний iнтерес до проблеми схожостi - вiдмiнностi подружжя в планi особових характеристик, а також рольових i цiннiсних орiiнтацiй (А.Н. Волкова, А.К. Дмiтренко, Т.В. Галкина, Д.В. Ольшанський, А.П. Ощепкова, Б.М. Пiвнiв, К. Вiтек, Д. Майерс i iн), тобто вивчалися чинники подружньоi сумiсностi i iх вплив на стабiльнiсть шлюбу. Великий блок робiт присвячений проблемi орiiнтацiй подружжя у сферi родинних ролей (Н.Н. Обозiв, Н.Ф. Федотова, В.В. Матiна, Е.В. Антонюк i iн). На необхiднiсть облiку в дослiдженнях змiн, що вiдбуваються в сiм'i на рiзних стадiях ii життя, вказують Ю.Е. Алешина, А.Н. Волкова, Т.М. Мiшина, Т.А. Гурко i iн.
Всi цi дослiдження об'iднанi загальною метою: вивчити чинники, що впливають на подружню задоволенiсть шлюбом, значення якоi i дозволяi судити про те, що краще для подружжя i на якiй стадii розвитку сiм'i - традицiйнiсть або егалiтарнiсть рольовоi структури, висока домiнантнiсть або низька i так далi
У роботах вiтчизняних i зарубiжних дослiдникiв накопичений великий досвiд вивчення сiм'i i такi ii особливостi як рольова i поло рольова структура. Бiльшiсть авторiв (Антонюк Е.В., Суслова Т.Р., Лекторськая Е.В., Алешина Ю.Е., Голод С.РЖ., Най Р.РЖ., Роллiнгз Е.М., Хаас Л. i iн) погоджуються на думцi, що спостерiгаiться активний процес егалiтаризацii родинних стосункiв. РЖншi ж автори (Москвiчева Н.Л., Белiнськая Е.РЖ., Кулiкова Е.П. i iн) свiдчать про сьогоднiшню популярнiсть, хоча i ледве меншiй, традицiйнiй моделi сiм'i.
Об'iкт дослiдження i верховенством в сiм'i. Як буде показано пiзнiше, це поняття тiсно пов'язане з поняттями соцiального домiнування, лiдерства рольовоi структури сiм'i i рольовоi для поло диференцiацii.
Предметом дослiдження i характер верховенства в сiм'i в сучасних подружнiх парах.
Протирiччя. РЖсторiя приписуi чоловiковi в сiм'i роль глави. Соцiальна психологiя розумii пiд цим, як правило, патрiархальну традицiйну модель (яка не i оптимальноi для всiх етапiв розвитку сiм'i). Це дозволяi сформулювати проблему у виглядi питання: "А чи i патрiархальний брак традицiйним, де iснуi жорстка ролева поло диференцiацiя i чи iснуi вiдмiннiсть мiж матрiархальними сiм'ями i патрiархальними сiм'ями з питання чинникiв, що впливають на тривалiсть шлюбу?"
Мета дослiдження: вивчити рольову структуру, виявити чинники, що впливають на неi, на характер верховенства в матрiархальнiй i патрiархальнiй сiм'ях.
Гiпотези дослiдження: Якщо в шлюбах, якi укладенi в 50-80х рр. домiнувала чоловiча роль, то в сучасних сiм'ях 21столiття присутнi верховенство жiночоi ролi.
Незалежна перемiнна: термiн шлюбу.
Залежна перемiнна: домiнування жiночого або чоловiчого верховенства в сiмейних стосунках.
Основнi задачi:
1. Провести аналiз лiтератури по темi рольовоi структури сiм'i i соцiального домiнування.
2. Проаналiзувати погляди на шлюб та сiм'ю.
3. Розкрити психологiчнi особливостi верховенства в шлюбi.
4. Висунути i обТСрунтувати гiпотези.
5. Розробити програму емпiричного дослiдження вiдповiдно до висунутих гiпотез.
6. Привести кiлькiсний аналiз емпiричних даних.
7. РЖнтерпретувати данi вiдносно висунутих гiпотез.
8. Узагальнити результати теоретичного i емпiричного дослiдження, сформулювати основнi висновки i практичнi рекомендацii.
Теоретичне значення: ознайомитися з загальними вiдомостями шлюбу, подружньою сумiснiстю, видами сiмей за способом розподiлу ролей та iнше.
Практичне значення: дослiдити проблему верховенства жiночоi/чоловiчоi ролi в сiмтАЩi.
Структура роботи:
Дипломна робота складаiться зi вступу, трьох роздiлiв, загального висновку, списку використаноi лiтератури, та 10 додаткiв. Змiст викладений на 76 сторiнках друкованого тексту, включаi 10 таблиць. Список використаних джерел нараховуi 64 робiт вiтчизняних та зарубiжних авторiв.
Перший роздiл включаi теоретичнi засади соцiального домiнування та ролевоi структури. В другому розглядаються методики дiагностики сiмейних вiдносин. Третiй роздiл присвячений психодiагностичному дослiдженню характеру верховенства та розподiлу ролей в сiмтАЩi.
Для дослiдження характеру верховенства чоловiка в сiм'i використовувалися методики:
Методика "Розподiл ролей в сiм'i" (Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубоская Л. М);
"Методика дiагностики мiжособистiсних вiдносин" Т. Лiрi;
анкетування.
Сiм'я - мала соцiальна група, заснована на шлюбi, кровнiй спорiдненостi або усиновленнi i зв'язана спiльнiстю побуту, стосунками взаiмодопомоги i взаiмною вiдповiдальнiстю.
Форми сiмей всiлякi, iх типологiзацiя залежить вiд предмету вивчення.
Видiляють наступнi види соцiально-аксиологiчнiй спрямованостi сiм'i:
суспiльно-прогресивна (пiдтримка цiнностей соцiуму, iднiсть поглядiв, хорошi мiжособовi стосунки);
протирiччя (вiдсутнiсть iдностi поглядiв, взаiмовiдношення на рiвнi боротьби одних тенденцiй з iншими);
антигромадська (протирiччя цiннiсних iдеалiв iдеалам суспiльства).
Сiм'ю характеризують такi параметри, як дiiздатнiсть i активнiсть. Дiiздатнiсть сiм'i може бути:
обмеженою (через психосоматичнi, вiковi особливостi ii члени не здатнi самостiйно заробляти кошту для iснування i вписатися в систему соцiальних стосункiв - пенсiонери, iнвалiди);
тимчасово обмеженою (психосоматичнi, вiковi особливостi лише тимчасово обмежують соцiально-економiчну самостiйнiсть);
необмеженою (члени сiм'i мають повний спектр можливостей вписатися в соцiальний простiр i адаптуватися до змiнюючих умов, що не носять характеру соцiального катаклiзма);
Активнiсть сiм'i характеризуi орiiнтацiю на нарощування i актуалiзацiю ii ресурсiв, тобто мiра самозабезпечення i самодопомоги. Видiляють три види активностi:
власне активнiсть (орiiнтацiя на своi сили, висока мобiльнiсть, розвиток адаптацiйних здiбностей);
обмежена активнiсть;
пасивнiсть (орiiнтацiя на утриманство, низька мобiльнiсть, нерозвиненiсть адаптацiйних здiбностей).
РЖснуi також типологiзацiя, в основу якоi покладений феномен психологiчного здоров'я сiм'i - iнтегральний показник ii функцiонування, який вiдображаi якiсну сторону соцiально-психологiчних процесiв сiм'i, показник соцiальноi активностi ii членiв у внутрiсiмейних стосунках, в соцiальному середовищi i професiйнiй сферi, а також стани душевного психологiчного благополуччя сiм'i, що забезпечуi адекватну життiвим умовам регуляцiю поведiнки всiх ii членiв. Цей показник роздiляi всi сiм'i на двох основних типiв:
благополучнi сiм'i. РЗх проблеми, як правило, викликанi як внутрiшнiми протирiччями, так i конфлiктами, якi пов'язанi iз змiнюючими умовами життiдiяльностi в соцiумi, вiдповiдно:
1) з надмiрним прагненням захистити один одного, допомогти iншим членам сiм'i;
2) з тим, що власнi уявлення про сiм'ю не вiдповiдають тим вимогам, якi пред'являi до неi соцiум на даному етапi розвитку;
неблагополучнi сiм'i. Психологiчнi проблеми виникають iз-за незадоволених потреб одного або декiлькох членiв сiм'i пiд впливом надсильних внутрiсiмейних i загальносоцiальних життiвих чинникiв. Одним з основних проявiв неблагополуччя i дитячо-батькiвськi стосунки. У неблагополучних сiм'ях у батькiв частенько виявляються рiзнi психогеннi вiдхилення: проекцiя на дитяти власних небажаних якостей, жорстокiсть i емоцiйне вiдкидання, нерозвиненiсть батькiвських вiдчуттiв i так далi.
Неблагополучнi сiм'i роздiляють на конфлiктних, кризисних i проблемних.
Конфлiктнi сiм'i. У взаiминах подружжя i дiтей i сфери, в яких iнтереси, потреби, намiри i бажання членiв сiм'i наводить в зiткнення, породжуi сильнi i тривалi негативнi емоцiйнi стани. Шлюб може зберiгатися тривалий час завдяки взаiмним поступкам i компромiсам, а також iншим чинникам.
Кризиснi сiм'i. Протистояння iнтересiв i потреб членiв сiм'i носить особливо рiзкий характер i захоплюi важливi сфери життiдiяльностi родинного союзу. Члени сiм'i займають непримиреннi i навiть ворожi позицii по вiдношенню один до одного, не погоджуючись нi на якi поступки або компромiснi рiшення. Кризиснi шлюби розпадаються або знаходяться на межi розпаду.
Проблемнi сiмтАЩi. Для них характерна поява особливо тяжких ситуацiй, здатних привести до розпаду шлюбу. Наприклад, вiдсутнiсть житла, важка i тривала хвороба одного з подружжя, вiдсутнiсть коштiв на утримання сiм'i, засудження за кримiнальний злочин на тривалий термiн i цiлий ряд iнших надзвичайних життiвих обставин.
Функцiя - це життiдiяльнiсть сiм'i, пов'язана iз задоволенням певних потреб ii членiв. Виконання сiм'iю ii функцiй маi значення не лише для членiв сiм'i i родичiв, але i для суспiльства в цiлому.
Функцii сiм'i тiсно пов'язанi з розвитком ii структурноi органiзацii. Особливостi родинного устрою впливають на характер взаiмин ii членiв один з одним i iз зовнiшнiм оточенням.
Роздiляють два основнi аспекти родинного функцiонування:
1) Актуальнi функцiональнi обов'язки, сiм'i, що делегуються членами, ii соцiальним оточенням;
2) Поведiнковi феномени i процеси, що виявляються в сiм'i.
Деякi автори видiляють специфiчнi i неспецифiчнi функцii сiм'i (Харчев А.Р., Антонов А. РЖ, Медков С.М., Навайтiс Р.). Специфiчнi функцii сiм'i витiкають з сутностi сiм'i i вiдображають ii особливостi як соцiального явища, тодi як неспецифiчнi функцii - це тi, до виконання яких сiм'ю змушують певнi iсторичнi обставини.
З часом вiдбуваiться змiни у функцiях сiм'i: однi втрачаються, iншi з'являються вiдповiдно до нових соцiальних умов.
Порушення функцiй сiм'i - це такi особливостi ii життiдiяльностi, якi утрудняють або перешкоджають виконанню сiм'iю ii функцiй. ТРрунтуючись на даному поняттi, видiляють двох основних типiв сiмей: що нормально функцiонують i дисфункцiональнi.
Нормально функцiонуюча (гармонiйна) сiм'я - це сiм'я, яка вiдповiдально i диференцiйовано виконуi всi своi функцii, унаслiдок чого задовольняiться потреба в зростаннi i змiнах як сiм'i в цiлому, так i кожного ii члена.
Дiсфункциональная сiм'я - це сiм'я, в якiй виконання функцiй порушене, через що в подружнiй, батькiвськiй, матерiально-побутовiй i iнших сферах життiдiяльностi не досягаються цiлi членiв сiм'i i суспiльства в цiлому. Це перешкоджаi особовому зростанню i блокуi потребу в самоактуалiзацii.
Структура сiм'i - це склад сiм'i i число ii членiв, а також сукупнiсть iх взаiмин. У поняття "Структура сiм'i" входять:
1) склад сiм'i;
2) системи рiзних рiвнiв (вся сiм'i в цiлому, пiдсистема батькiв, дитяча пiдсистема, iндивiдуальнi пiдсистеми);
3) основнi параметри (згуртованiсть, iiрархiя, гнучкiсть, зовнiшнi i внутрiшнi кордони, ролева структура сiм'i);
4) характер структурних проблем (мiжпоколiннi коалiцii, реверсiя iiрархii, тип незбалансованостi родинноi структури).
Аналiз родинноi структури дозволяi зрозумiти, як сiм'я реалiзуi своi функцii: хто здiйснюi керiвництво i хто i виконавцем, як розподiленi мiж близькими права i обов'язки. З точки зору структури можна видiлити сiм'i, де керiвництво зосереджене в руках однiii людини, i сiм'i, де явно виражена рiвна участь всiх членiв в управлiннi.
РЖснуi безлiч рiзних варiантiв складу, або структури, сiм'i:
"нуклеарна сiм'я" складаiться з мужа, дружини i iх дiтей;
"поповнена сiм'я" - збiльшений по своiму складу союзу - подружня пара i iх дiти плюс батьки iнших поколiнь, наприклад бабусi, дiдусi, дядьки, тiтки, що живуть всi разом або в тiснiй близькостi один вiд одного i складовi структури сiм'i;
"змiшана сiм'я" i "перебудованою" сiм'iю, що утворилися унаслiдок шлюбу розведених людей. Змiшана сiм'я включаi нерiдних батькiв i нерiдних дiтей, оскiльки дiти вiд попереднього браку вливаються в нову одиницю сiм'i;
"сiм'я батька-одинака" i сiм'iю з одним батьком (матiр'ю або батьком) iз-за розлучення, вiдходу або смертi чоловiка або тому, що шлюб нiколи i не був укладений.
Видiляють по складу (Антонов А.РЖ., Медкiв С.М.):
нуклеарнi сiм'i, якi в даний час найбiльш розповсюдженнi i складаються з батькiв i iх дiтей, тобто з двох поколiнь. У нуклеарнiй сiм'i i не бiльше трьох нуклеарних позицiй (батько-чоловiк, мати-дружина, син-брат або дочка сестра);
розширеною сiм'iю називають сiм'ю, засновану на кровнiй спорiдненостi i таку, що складаiться з декiлькох нуклеарних сiмей, принаймнi в трьох поколiннях;
коли треба пiдкреслити наявнiсть в нуклеарнiй сiм'i, заснованiй на полiгамному браку, два або бiльш за дружин-матерiв (полiгiнiя) або чоловiкiв-батькiв (полiандрiя), тодi говорять про складену, або складнiй, нуклеарнiй сiм'i.
Характер розподiлу обов'язкiв по iх виконанню мiж подружжям i пiдставою для дiлення сiмей на традицiйних i егалiтарнi. Причому в традицiйному шлюбу ролi i обов'язку можуть жорстко розподiлятися за взаiмною угодою або по нормах, наказаних статевими ролями /Суслова Т.Ф., 1999, с.48/.
Наприклад, М.Ю. Арутюнян пропонуi вважати за традицiйну сiм'ю, в якiй:
а) iснуi традицiйне роздiлення чоловiчоi i жiночоi ролi у сферi "вторинних" функцiй;
б) виражена система норм, що обТСрунтовують це розподiл, позицiя вiдповiдальностi за сiмейнi функцii;
в) провiдна роль в ухваленнi сiмейних рiшень належить чоловiковi; високий авторитет батька, що здiйснюi соцiальний контроль поведiнки i виховання дiтей /Арутюнян М.Ю., 1984/.
Таким чином, можна ще раз пiдкреслити, що традицiйна рольова структура сiм'i припускаi закрiплення за подружжям вiдповiдно до iх статi певних ролей. Дружина граi роль матери i хазяйки, а чоловiк, в основному, вiдповiдальний за матерiальне забезпечення, сексуальнi стосунки i за органiзацiю дозвiлля /Антонюк Е.В., 1999; Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовськая Е.Н., 1987; Олiсаiва А.М., 1999 i др./.
Згiдно М.Ю. Арутюнян, модернiзована ж сiмейна модель припускаi:
а) егалiтарний розподiл ролей в побутовiй сферi, заснований на вiдноснiй рiвностi внескiв подружжя в зовнiшню дiяльнiсть. Позицiю поiднання вiдповiдальностi за виконання функцiй сiм'i;
б) демократичну структуру лiдерства;
в)"егалiтарну концепцiю сiмейного життя", тобто норми рiвностi чоловiка i дружини в сiм'i i поза нею /Арутюнян М.Ю., 1984/.
При цьому на вiдмiну вiд традицiйноi, егалiтарна рольова структура не припускаi жорсткий розподiл ролей за статевою ознакою. Вiдзначимо, що психотерапевт В.Л. Психа пропонуi розглядувати розподiл ролей через ступiнь рiвномiрностi i справедливостi розподiлу.
Егалiтарному шлюбi властивий рiвномiрний i справедливий розподiл ролей. Рiвномiрне, але несправедливе роздiлення характеризуi модель шлюбу, що маi риси, загальнi з егалiтарним. Нерiвномiрний, але справедливий розподiл властивий традицiйному шлюбу, де "чоловiчi" ролi протиставляються "жiночим". РЖ, нарештi, нерiвномiрний i несправедливий розподiл ролей - це прямий шлях до розлучення /Психа В.Л., 1998, с.53-56/.
РЖнший пiдхiд до систематизацii ролей i вiдповiдних iм рольових структур демонструi соцiолог К. Кирпатрiк. Вiн видiляi ролi традицiйнi, товариськi i партнерiв. Товариськi ролi мають багато загального з традицiйними, але вiдрiзняються вiд них вираженою романтичною любов'ю з боку чоловiка i турботою з боку дружини.
Ролi партнерiв вимагають рiвноi участi подружжя в домашньому господарствi i в матерiальному забезпеченнi сiм'i. При цьому дружина маi бути готова до вiдмови вiд рицарства з боку чоловiка /Ковалев С.В., 1987, с.23-24/.
В цiлому, рiзнi автори згоднi з тим, що сьогоднi спостерiгаiться активний процес егалiтаризацii внутрiсiмейних стосункiв. Але iснують i iншi думки.
Наприклад, в представленнях дiвчаток-лiцеiсток сiм'я i "буфером", мiсцем самореалiзацii в разi невдачi на професiйному теренi; чоловiк же представляiться рiвним партнером в шлюбi. З iншого боку, дiвчатка iнтернату (50% опитаних) орiiнтуються на виконання традицiйноi жiночоi ролi - мати, дружина /Белинская Е.П., Кулiкова РЖ.В., 2000, с.143-144/.
Хоч би це порiвняльне дослiдження проспективноi iдентичностi пiдлiткiв говорить, що уявлення пiдлiткiв про сiм'ю вiдображають не лише особливостi iх статевоi приналежностi, але i змiст пануючих або "престижних" соцiальних стереотипiв (останнi вiдповiдають устремлiнням середнього класу на Заходi), моделi життя батькiв, тобто радянськоi сiм'i / Белинская Е.П., Кулiкова РЖ.В., с.146-147/.
Схожi результати отриманi i на дорослiй вибiрцi.
Дослiдження, проведене в 1996 роцi в Петербурзi i iнших регiонах Росii, показало, що серед населення вiдроджуiться популярнiсть традицiйноi моделi органiзацii сiмейного життя, при якому чоловiк займаiться професiйною дiяльнiстю i фiнансовим забезпеченням сiм'i, а жiнка - домашнiм господарством (40% опитаних).57% респондентiв орiiнтованi на сучаснiшу модель сiм'i з двома працюючим подружжям /Москвичева Н.Л., 2000, с.66/.
В свiтлi цього переконливим здаiться вислiв А.М. Олiсаiвой про те, що численнi статистичнi i опитнi матерiали свiдчать не лише про помiтне розповсюдження модернiзованого варiанту патрiархальноi сiм'i, "але i про наявнiсть ii рацiональних моделей" /Олисаева А.Н., 1999, с.66/. Вони вдають iз себе перехiдну форму сiм'i, лежачу мiж традицiйною i егалiтарною сiм'iю.
Такий, наприклад, шлюб - спiвдружнiсть, де дружина хоча i виконуi, перш за все, ролi матери i хазяйки, але i величезна увага придiляi також виконанню ролi друга по вiдношенню до чоловiка /Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовськая Е.М., 1987, с.29/.
Таким чином, шлюб - спiвдружнiсть маi загальне з товариськими ролями по К. Кирпатрiку. РЖншим варiантом перехiдноi форми шлюбу i ролi, розподiленi рiвномiрно, але несправедливо.
РЖснують рiзнi оцiнки основних типiв шлюбiв. Наприклад, В.М. Дружинiн /2000, с.32/ вважаi, що егалiтарний тип сiм'i i результатом кризи сiм'i як соцiального iнституту i маскуi ii розпад: "Хоча розповсюдження гомосексуальних стосункiв, замiнюючих сiм'ю, наводить на думку про прогресивнiсть вiдмови вiд сiм'i., наслiдки цiii вiдмови катастрофiчнi для процесу соцiалiзацii дiтей".
З iншого боку, М.С. Пек вважаi, що чiтка диференцiацiя ролей в сiм'i характерна для поведiнки пасивно-залежних психопатiв, якi прагнуть швидше до збiльшення, чим до зменшення своii взаiмозалежностi /Пек М.С., 1996, с.98/.
Проте треба вiдразу обмовиться, що не можна однозначно стверджувати, що егалiтарна сiм'я - "добре", а традицiйна - "погано", оскiльки кожен даний тип сiмейних стосункiв характерний для певного суспiльства, даноi соцiальноi групи i так далi
Крiм того, за критерiй традицiйностi/егалiтарностi сiм'i Е.М. Роллiнгз i Ф.РЖ. Най вважають участь жiнки в матерiальному забезпеченнi сiм'i. При цьому Л. Хаас виявив, що для егалiтарного розподiлу ролей маi значення не стiльки сам факт роботи дружини, скiльки ii заробiток i престижнiсть ii заняття /Антонюк Е.В., 1992, с.28/. Хоча, по Ю.Е. Алешиной /1985, с.27/, в нижчому соцiальному класi жiнки працюють ради матерiальних благ i допомоги чоловiковi, а в середньому i вищому - ради реалiзацii своiх потреб i iнтересiв.
При цьому поiднання жiнкою професiйних i сiмейних ролей двояко вiдбиваiться на ii духовних можливостях. З одного боку, робота сприяi збагаченню особи, а з iншоi - господарювання i виховання дiтей, поiднуючись з роботою, обмежуi соцiальне спiлкування i збагачення особи /Голод С.РЖ., 1990, с. 20/. Це пiдтверджуi дослiдження М.В. Сафоновоi /1996, с. 196/: для успiшноi кар'iрноi жiнки професiйна i сiмейнi ролi i однаково значущими, що часто приводить до конфлiкту i дисгармонii в сiмейних стосунках.
РЖ майже до протилежноi тези зводиться аналiз робiт вiтчизняних i зарубiжних авторiв Т.Ф. Сусловоi /1999, с.67/: успiхи жiнок в професiйних i суспiльних сферах сприяють оптимiзацii ii функцiй в сiм'i.
Проте, необхiднiсть поiднувати професiйну i сiмейнi ролi для деяких жiнок i об'iктивною реальнiстю. Тому, успiшне поiднання цих ролей може забезпечити, вважають Ю.Е. Алешина i Е.В. Лекторськая, позитивне вiдношення чоловiка до роботи дружини /1989, с.88/.
Розiбравши уявлення про сiмейнi ролi i типiв рольових структур, ми можемо перейти до розгляду проблеми верховенства.
Приклади iснування i розвитку рiзних систем сiмейних стосункiв ми можемо спостерiгати в iсторичнiй i культурнiй перспективi.
В.М. Дружинiн розглядуi язичеську культуру, як приклад традицiйноi системи стосункiв, де антропоморфнi боги мали чоловiчу або жiночу стать, а iнколи - обидва вiдразу. Самi древнi релiгii характеризуються домiнуванням жiночого начала. Звiдси напрошуiться висновок, що це була епоха матрiархату (пантеон богiв очолювали богинi - вавiлонська Астарта, аккадська РЖштар i iн).
Проте ми повиннi вiдзначити, що не всi фахiвцi пiдтримують точку зору про iснування такоi форми традицiйних сiмейних стосункiв, як матрiархат /Михайлов Ю.П., 2000, с.64-65/.
Потiм в старогрецькiй мiфологii виявляiться iнший тип сiмейних стосункiв - демократичний: Зевс хоча i i номiнальним ведучим, але знаходиться в постiйному протиборствi з Герою /Дружинин В.М., 2000, с.51-57/. Тут права подружжя приблизно рiвнi i не iснуi чiткого розмежування обов'язкiв за статевою ознакою.
Проте, в iсторичнiй перспективi, потiм положення змiнилося: за порушення подружньоi вiрностi жiнки каралися набагато суворiше, нiж чоловiки /Витек К., 1988, с.35/. Тим самим чоловiковi повертаiться бiльш домiнантна роль.
Аналог взаiмин мiж антропоморфними богами видно в стосунках в росiйськiй сiм'i XII - XIV столiть. Але, згiдно В.М. Дружинiну, стосунки чоловiка i дружини будувалися не на стосунках "домiнування - пiдпорядкування", а на початковiй конфлiктностi. Жiнка не пiдпорядкована чоловiковi, вона - носiй особливоi жiночоi сили. Таiмна жiноча могутнiсть була причиною ii влади над чоловiком i вселяла страх, повагу i навiть ненависть /Дружинин В.М., 2000/
У XIV столiттi Сильвестр, наставник РЖвана IV, виклав структуру iдеальноi православноi сiм'i в положеннях "Домострою". Верховенство чоловiка перетворювалося на деспотизм: побоi не переслiдувалися, а заохочувалися звичаiм, неугодних дружин ув'язнювали в монастирi i так далi. Фактично це була епоха двовiрства, оскiльки питання домiнування-пiдпорядкування i боротьби поколiнь вирiшувалися силомiць i, швидше, по-язичному /Дружинин В.М., 2000, с.75-79/.
Пiзнiше, в XVIII столiттi i далi, дворянська сiм'я керуiться швидше захiдноiвропейською християнською моделлю сiм'i, що передбачаi бiльше рiвноправ'я.
В. Немiровiч-Данченко приводить цiннi для нас данi щодо цiii епохи: "До Петра вже з'явилися ряднi записи, в яких наречений зобов'язався не бити свою майбутню дружину. При жорстокому поводженнi чоловiка вона за другою скаргою на нього отримувала право розлучення. Колись майно дружини належало цiлком чоловiковi, i вона не могла розташовувати iм на свiй розсуд, але вже при царях право власностi не робило вiдмiнностi мiж статями. Жiнка могла володiти маiтками, майном, капiталами." /Швейгер-Лерхенфельд А.Ф., 1998, с.675/.
Звiдси можна вважати, що "до Петра" сiмейнi стосунки характеризувалися патрiархальнiстю, а потiм - прагненням до демократичностi.
З приходом капiталiзму "багатство стало головним чинником в об'iднаннi полови" /Елизаров А.Н., 1996, с.56/ i до кiнця XIX - початку XX столiття все сильнiше давала себе знати хисткiсть патрiархальноi сiмейноi моделi.
"Колишня, звична сiм'я, - писала А.М. Коллонтай, - де роздiлом i годувальником був чоловiк, а дружина полягала при чоловiку, не маючи нi своii волi, нi свого часу, - ця сiм'я на наших очах мiняiться" /Голод С.РЖ., 1990, с.5/.
Пiсля революцii 1917 року пропагувалися так зване "соцiальне материнство", що привело до звеличення ролi жiнки, а чоловiковi вiдводилася другорядна роль /Дружинин В.Н., 2000; Голод С.РЖ., 1990/.
Згiдно iсторичнiй перспективi, в роки вiйни роль жiнки зростала зважаючи на високу чоловiчу смертнiсть.
Далi, iз зростанням економiчноi незалежностi сiм'i вiд держави, почала рости соцiальна, економiчна i полiтична роль чоловiка. Згiдно В.Н. Дружинiну, саме в цей час виникаi конфлiкт мiж "радянською" i егалiтарною моделлю сiм'i.
У динамiцi змiни однiii форми внутрiсiмейних стосункiв, що розгледiла вище, iнший ми бачимо певну закономiрнiсть, навiть чергування впродовж столiть: вiдношення на прикладi антропоморфних богiв (традицiйна форма) змiнялися стосунками, описаними в старогрецькiй мiфологii (егалiтарний тип з присутнiстю боротьби суперечностей сторiн); потiм ми знову бачимо верховенство жiнки, але в росiйському сiмейному господарствi XII - XIV столiття, що i традицiiю. Пiсля - патрiархальнi економiчнi стосунки минулого столiття i почало цього, змiнюванi егалiтарними сiм'ями сьогоднi.
Цiлком логiчно було б припустити, що XXI столiття принесе нам повернення до традицiйноi системи стосункiв з чiтким розподiлом обов'язкiв мiж чоловiком i дружиною. Але ми не нацiленi на подiбнi неспроможнi прогнози.
Для того, щоб почати складати чiтку картину сьогоднiшньоi сiмейноi рольовоi структури в сiм'ях нам слiд зупинитися на проблемах сiмейних ролей, задоволеностi шлюбом.
Функцii сiм'i задаються потребами, суб'iктами яких виступають суспiльство, група (сiм'я) i особа. Функцii сiм'i реалiзуються в процесi виконання ролей членами сiм'i i тому вони i найважливiшими ознаками сiм'i як соцiального iнституту.
Як однiii з найiстотнiших характеристик сiм'i як малоi групи дослiдники називають ii структуру; при цьому рольова структура розглядуiться як найважливiша ознака структури сiм'i. Якщо функцii сiм'i визначають, перш за все, змiст сiмейних ролей в цiлому, то рольова структура характеризуiться, насамперед, розподiлом ролей, тобто тим, якi обов'язки виконуi в сiм'i кожен ii член i на яких принципах побудованi рольовi стосунки /Борисова О.Н., 1979, с.46-49; Олiсаiва А.М., 1999, с.94-95/.
Вперше iнтерес до проблематики сiмейних ролей зрiс пiсля виходу в 1955 роцi книги пiд редакцiiю Т. Парсона i Р. Бейлза "Сiм'я, соцiалiзацiя i процес взаiмодii" /Антонюк Е.В., 1992, с.12/.
Як ми вже сказали вище, суть сiмейних ролей визначаiться потребами i функцiями сiм'i. В цiлому, функцii сiм'i аналiзувалися як соцiологами (Харчев, Мацновський i iн), так i психологами (Ейдемiллер Е.Г. i Юстiцкiс С., Обозов Н.Н., Федотова Н.Ф., Елiзаров А.Н. i iн).
Тому ми приводимо тi, що найчастiше згадуються з них:
1) Виховна функцiя сiм'iполягаi в тому, що задовольняються iндивiдуальнi потреби в батькiвствi i материнствi; у контактах з дiтьми i iх вихованнi; у тому, що батьки можуть "реалiзуватися" в дiтях. В ходi виконання виховноi функцii сiм'я забезпечуi соцiалiзацiю пiдростаючого поколiння, пiдготовку нових членiв суспiльства.
2) Господарчо-побутова функцiясiм'i полягаi в задоволеннi матерiальних потреб сiм'i (у iжi, даху i так далi), сприяi збереженню iх здоров'я: в ходi виконання сiм'iю цiii функцii забезпечуiться вiдновлення витрачених в працi фiзичних сил.
3) Емоцiйна функцiя сiм'i - задоволення ii членами потреб в симпатii, пошанi, визнаннi, емоцiйнiй пiдтримцi, психологiчному захистi. Дана функцiя забезпечуi емоцiйну стабiльнiсть членiв суспiльства, активно сприяi збереженню iх психiчного здоров'я.
4) Функцiя духовного (культурного) спiлкування - задоволення потреб в сумiсному проведеннi дозвiлля, взаiмному духовному збагаченнi. Вона граi значну роль в духовному розвитку членiв суспiльства.
5) Функцiя первинного соцiального контролю - забезпечення виконання соцiальних норм членами сiм'i. Особливо тими, хто через рiзнi обставини (вiк, захворювання i тому подiбне) не володii достатньою мiрою здатнiстю самостiйно будувати свою поведiнку в повнiй вiдповiдностi з соцiальними нормами.
6) Сексуально-еротична функцiя - задоволення сексуально-еротичних потреб членiв сiм'i. З погляду суспiльства поважно, що сiм'я при цьому здiйснюi регулювання сексуально-еротичноi поведiнки ii членiв, забезпечуючи бiологiчне вiдтворення суспiльства /Эйдемиллер Е.Г., Юстицкис С., 1999, с. 20-21/.
Цi ролi Т. Парсон i спiвавтор дiлять на:
iнструментальних (пов'язанi iз зовнiшнiм оточенням сiм'i);
експресивних (внутрiшня дiяльнiсть в сiм'i).
При цьому чоловiк визнаiться iнструментальним лiдером, а дружина - експресивним.
Бiльшого поширення набуло видiлення ролей годувальника, вихователя дiтей i органiзатора побуту /Антонюк Е.В., 1992, с.12-13; Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовськая Е.М., 1987, с.30/. Потiм, згiдно Е.В. Антонюк, Ф.РЖ. Най, узагальнивши дослiдження iнших авторiв, видiлив окрiм цих ролей так званi "новi ролi": психотерапевтичну, рекреацiйну, роль сексуального партнера. На думку Ф.РЖ. Ная i цитованих ним авторiв, цi ролi з'явилися завдяки виступаючiй на перший план емоцiйнiй функцii сiм'i.
Психотерапевтична роль полягаi в допомозi, що надаiться подружжям один одному у вирiшеннi проблем. Рекреацiйна роль - це обов'язки по органiзацii дозвiлля сiм'i, дiяльностi, якою iндивiд займаiться, перш за все, для отримання задоволення. Роль сексуального партнера i "новою" для чоловiкiв, на думку Ф.РЖ. Ная, саме як роль. Рольова позицiя дружини вже давно включала обов'язок задоволення сексуальних потреб чоловiка. Поява ролi сексуального партнера як частки позицii чоловiка пов'язано iз змiною поглядiв на природу жiночоi сексуальностi, з визнанням здатностi i права жiнки на отримання сексуального задоволення.
Один iз вiтчизняних пiдходiв до видiлення подружнiх ролей демонструi Т.С. Яценко, коли згадуi чотири основнi ролi:
сексуальний партнер,
друг (аналог емоцiйноi функцii i функцii культурного спiлкування),
опiкун (виховання дiтей),
покровитель (господарчо-побутова роль).
Т.С. Яценко вважаi, що для нормального шлюбу достатньо дотримуватись двох правил: "По-перше, присутнiсть всiх чотирьох ролей (хоча якась з них може очолювати). По-друге, виключення додаткових ролей (якщо тiльки iх наявнiсть не узгоджена мiж подружжям i не викликаi у них протесту)" /Ковалев С.В., 1997, с.23/. Фактично, модель Т.С. Яценко iгноруi функцiю первинного соцiального контролю, оскiльки термiн "опiкун" в росiйськiй мовi маi чiтке значення стосункiв з дiтьми.
Головним аспектом розгляду сiмейних ролей в зарубiжнiй соцiальнiй психологii i соцiологii i iх розподiл за статевою ознакою. В цьому випадку вони називаються статевими ролями, полорольовою системою. Тобто розподiл сiмейних ролей розглядуiться в цьому контекстi як ядро полорьолевоi диференцiацii.
Статевi ролi - це система культурних норм, рiзноi статi, що приписуi представникам, певна поведiнка i особовi якостi. Полорольова система маi два аспекти, двi частки.
Перша частка - це культурнi стереотипи маскулинностi/фемiнностi, тобто набори фiзичних i психiчних якостей, якi приписуються "iдеальному чоловiковi" i "iдеальнiй жiнцi". У захiднiй культурi вiдзначають ученi, стереотипи маскулинностi/фемiнностi традицiйно були полярними i взаiмодоповнювальними. Основними рисами iдеалу фемiнностi одностайно визнаються пасивнiсть, залежнiсть, емоцiйнiсть i тому подiбне при цьому "справжньому чоловiковi" i "справжнiй жiнцi" забороняiться володiти рисами, властивими iншiй статi.
Другий аспект, або друга частка, полорольовоi системи - це культурнi очiкування щодо соцiальних ролей, соцiальних деятельностей, "вiдповiдних" для чоловiкiв i жiнок. У системi культурних полорольових норм змiст ii другого аспекту виходить iз змiсту першого, а саме: набiр особових якостей, якими повиннi володiти або володiють чоловiки i жiнки, роблять iх пристосованими для одних, а не iнших дiяльностей. Основною лiнiiю диференцiацii ролей чоловiкiв i жiнок в захiднiй культурi i лiнiя "будинок - робота". Вiд чоловiка традицiйно потрiбний, насамперед, щоб вiн був професiоналом, зайнятим на постiйнiй, добре оплачуванiй роботi. Сiм'я повинна розглядуватися iм як щось пiдпорядковане, другорядне по вiдношенню до роботи. На жiнку покладаiться вiдповiдальнiсть за будинок, сiм'ю, дiтей; професiйна дiяльнiсть допускаiться, але як щось другорядне по вiдношенню до сiм'i i в тiй мiрi, в якiй вона не заважаi основному призначенню жiнки. Така ролева модель вважаiться за головну ознаку традицiйного шлюбу.
Поняття верховенства тiсно пов'язане з поняттями лiдерства i
Вместе с этим смотрят:
Cистема роботи шкiльного психолога з профiлактики та подолання проблем статево-рольовоi поведiнки старшокласникiв
Features of evaluation and self-esteem of children of primary school age
Positive and negative values of conformism
РЖндивiдуально-психологiчнi особливостi здiбностей людини
Абрахам Маслоу о потребностях человека