Технологiя соцiальноi роботи iз жертвами сiмейного насилля

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Чорткiвське педагогiчне училище

iменi О. Барвiнського

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Предметна (циклова)

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа комiсiя викладачiв

психолого-педагогiчних Вадисциплiн

Технологiя соцiальноi роботи iз жертвамиВа сiмейного насилля

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ТворчаВа робота

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа зi спецiальностi:

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 5.010105

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Соцiальна педагогiкаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Студент-виконавець:

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Макар Юлiя Михайлiвна,

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа група СП-4

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Керiвник:

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаСавiнська Свiтлана РЖванiвна,

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВавикладач психолого-педагогiчних

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВадисциплiн

Чорткiв

2008

План

1. Домашнi насилля, його особливостi та види.ВаВаВа

2. Соцiально-психологiчнi характеристики жiнок та дiтей ВатАУжертв сiмейного насилля.

3. Методи соцiальноi роботи з жертвами сiмейного насилля.

Востаннi роки проблема насильства над жiнкоюВа та дитиною в сiм'i все бiльше привертаi увагу фахiвцiв. У США та Захiднiй РДвропi першi роботи, присвяченi цiй проблемi, стали з'являтися, починаючи з 70-х рокiв. Пiзнiше були розробленi рiзнi соцiальнi програВнми для профiлактики наслiдкiв такого насильства.

В Украiнi проблема насильства над жiнкою та дитиною в сiм'i тривалий час не була предметом спецiальних дослiджень соцiологiв, психологiв та соцiальних працiвникiв. Нею займалися, в основному, криВнмiналiсти при вивченнi злочинiв, якi здiйснювалися в сiмейно-побутовiй сферi. Однак, практика останнiх рокiв доводить концептуальне осмислення цього пиВнтання на державному рiвнi. Свiдченням цього i i сприйняття законодавчоi бази, i створення кризових центрiв роботи з тими, хто потерпаi вiд насильства вВа родинi.

В Украiнi вiдбуваються першi спроби запровадВнження й реалiзацii певних моделей роботи: превенВнтивноi, навчально-тренiнгових програм, роботи з правоохоронними органами, органiзацii притулкiв для жiнок, кризових консультативних центрiв (очВнних та заочних), центрiв реiнтеграцii, груп взаiмопiдтримки чи самодопомоги, психотерапевВнтичних програм (iндивiдуальних та групових).

Отже, об'iктом творчоi роботи i домашнi насилля над жiнкою та дитиною.

Предметом роботи - жiнки та дiти - жертви домашнього насилля.

Мета - виокремлення основних соцiально-педагогiчних та психологiчВнних характеристик жiнки та дитини - жертви домашнього насилля.

Завдання роботи:

- Вавивчення та аналiз основних соцiально-педагогiчних та психолоВнгiчних характеристик жiнок та дiтей - жертв домашнього насилля;

- Варозробка загальних шляхiв корекцii основних соцiально-педагогiВнчних та психологiчних проблем жiнок та дiтей - жертв домашнього насилля.

Домашнi насилля - це проблема, яка часто замовчуiться сiм'ями. Але вiд мовчання ситуацiя не вирiшуiться, а навпаки - образи переростають у бiйки, тривожнiсть - у депресiю, страх - в апатiю. Насилля - це проблеВнма всiii сiм'i, але найбiльш вiд нього страждають жiнки[1]

На вiдмiну вiд iнших типiв насильства домашнi наВнсильство маi своi особливостi:

♦ Це не одноразова дiя. Це - процес, який складаiться iз циклiв насильства, якiтримаються на продовженнi стоВнсункiв потерпiлоi i кривдника.

♦ Якщо насильство виявилось в сiм'i хоч один раз, воно обоВнв'язково повториться!

♦ Це насильство завжди вiдбуваiться протягом тривалого промiжку часу i маi тенденцiю до зростання!

♦ Це насильство мiж особами, якi i, як правило, залежними один вiд одного. Найчастiше домашнi насильство замовВнчуiться i приховуiться обома сторонами вiд оточуючих.

♦ На думку винуватця, воно i ефективним, швидким спосоВнбом досягнення мети, без великих РЖ затрат. РЖншi, ненасильВнницькi, методи вимагають значних зусиль. Людина не вiдмоВнвиться вiд того, що даi ефект, якщо iй не запропонувати альтернативи. Якщо насильник не навчиться iншому ефекВнтивному способовi спiлкування з близькими людьми, то вiн буде продовжувати здiйснювати над ними насильство.

Слiд зауважити, що реакцiя як суспiльства, так i мiлiцii на випадки домашнього насильства часто i неадекватною i навiть ворожою стосовно потерпiлоi жiнки, а кримiнальнi покарання домашнiх кривдникiв бувають бiльш м'якими порiвняно з покаВнраннями за аналогiчнi порушення, здiйсненi проти стороннiх осiб.

92-97% насильницьких дiй стосовно жiнок здiйснюють чоловiки. Чому так вiдбуваються? Не тому , що чоловiки вiд природи гiршi, а тому, що iснують в Васистемi, в якiй перевагу мають влада, сила, грошi.

Утриманнячоловiком сiм'i призводить до залежностi жiнки, адже домашня праця (виховання дитини, догляд за оселею тощо) суспiльством працею необТСрунтовано не вважаiться.

У ставленнi до дiтей чоловiки i жiнкиВа здiйснюють акти насильства однаковою мiрою. Дитина найбiльше може стати жертвою, тому що вона не може себе захистити. Жiнки потерпають вiд чоловiкiв-кривдникiв, а дiти потерпають як вiд чоловiкiв так i вiд жiнок тАУ жертв домашнього насильства. Так утворюiться страшний ланцюг насильства. Це слiд пояснити жiнкам, якi потерпiли, тодi вони в бiльшостi випадкiв припиняють насилля над своiми дiтьми.

Насильство дорослих дiтей над батьками маi своi коренi в минулому: часто це тi дiти, якi вже виросли i повертають батькам насильство, що здiйснюють проти них в дитинствi.

Насильство старших дiтей над молодшими здiйснюiться як вiдображення ситуацii "батько - мати". Старшi дiти вiдчуВнли смак влади. Вони вважають, що свою владу, своi переваги над слабшими слiд використовувати.

У насильствi одних членiв сiм'i над iншими беруть участь свекри, невiстки, тещi, зятi, дiдусi, бабусi, дiти, дядьки. Насильство здiйснюiться над бiльш слабкими i беззахисними: людьми старшого вiку чи дiтьми; людьми з обВнмеженими фiзичними i психiчними можливостями; людьми, якi залежать вiд iнших.

Фiзичне насильство: вбивство, спроба вбивства, побиття, знущання, нанесення фiзичних ушкоджень, штовхани, опiки, шпурляння рiзними предметами.

Психологiчне i емоцiйне насильство: позбавлення свободи чи утримання пiд наглядом мимо волi жiнки, постiйне вислiджування, погрози, залякування, шантаж, постiйний контроль життя i спiлкування з оточуючими, iзоляВнцiя, заборона на спiлкування (навiть з рiдними).

Поведiнка, яка призводить до емоцiйного розладу, що вклюВнчаi залякування, погрози чи емоцiйний шантаж, у тому числi навiювання почуття страху за власну безпеку, за здоров'я дiтей чи близьких, погрози стосовно права опiки над дiтьми, а також агресивна поведiнка, iгри з ножами, пiстолетом чи рушницею.

Примус жiнки силою чи погрозами до будь-якоi поведiнки чи дii, вiд яких жiнка маi право ухилитися; постiйна поведiнка, мета якоi - зганьбити, дискредитувати чи принизити особисту гiднiсть жiнки, глузування над розумовими i фiзичними даниВнми, висмiювання i словеснi образи, приниження жiнки перед нею самою чи перед близькими. Безпiдставнi обмеження можливостi розпоряджатися спiльним майном, нанесення шкоди домашнiм тваринам. Позбавлення можливостi належним чином харчуватися iВа вiдпочивати. Примусовi аборти i примусовi вагiтностi.

Сексуальне насильство: ТСвалтування чи сексуальне домагання (iнодi в присутностi дiтей, iнших людей).

Економiчне насильство: фiнансовий контроль i фiнансовi обмеження, заборона займатися певним видом дiяльностi, працювати взагалi, заборона вчитися чи пiдвищувати квалiфiкацiю. Свiдоме знищення майна, навмисне нанесення шкоди особистому майну людини, позбавлення можливостi користуватися одягом чи майном. Позбавлення iжi, позбавлення медичноi допомоги. [2]

Але найбiльш поширеним видом домашнього насилля i насилля чоловiка над жiнкою та батькiв над дитиною.

Як вiдомо з дослiджень жiнки - жерВнтви насилля в сiм'i стикаються з рiзними видами соцiально-педагогiчних та психологiчних проблем. Розглядають такi соВнцiально-педагогiчнi та психологiчнi характеристики жiнок - жертв домаВншнього насилля:

тАФ Вафрустрацiя та депресiя;

тАФ Васоцiальна iзоляцiя;

тАФ самознищення (суiцид);

тАФ Вазалежнiсть (емоцiйна, психологiчна, економiчна, фiзична, сексуальна);

тАФ Вавiдчуття провини;

тАФ Ванизька самооцiнка;

тАФ Вакриза iдентифiкацii;

тАФ Вавтрата вiдчуття загрози;

тАФ Васумирнiсть.

Це основнi соцiально-педагогiчнi та психологiчнi хаВнрактеристики жiнок - жертв домашнього насилля на основi зарубiжного досвiду. Не всi вони притаманнi украiнським жiнкам, але необхiдно розглянути iх i видiлити основнi шляхи корекцii.

Ображена жiнка проходить крiзь довгi страждання, ii переживання стражденне, i вона схильна до фрустрацii. РЗi депресивний стан виявляiться в такiй поведiнцi, як iстерика, скарги на вiдчуття безпорадностi або втоми, психосоматичнi симптоми. Корекцiя такого стану маi бути направлена на роботу з релаксацii, роботу з вiдчуттями.

РЖнша видима характеристика жiнки-жертви - це пiдвищення соцiальВнноi iзоляцii. Поступово цi жiнки вiдчувають, що в них перериваються роВндиннi зв'язки. Вони бiльше не вiдвiдують свою сiм'ю, друзiв, бо iх кривдник вважаi це не потрiбним, таким, що засмучуi його та дружину. Це процес контролю та ревнощiв з боку чоловiка. Корекцiя: психолого-педагогiчна робота з особистою iдентифiкацiiю (робота над пiдвищенням самооцiнки, вiдгородження себе вiд гнiтючих стосункiв), соцiальна робота з налагоВндження зв'язкiв.

Суiцид - це головна проблема жертв насильства. Жiнки-жертви маВнють низький рiвень умiння вирiшувати проблеми та прийняти рiшення, i одним з виходiв вони вважають смерть. Також жiнки-жертви мають пiдвиВнщений ризик наркотичноi та алкогольноi залежностi. Корекцiя маi бути наВнправлена на зняття внутрiшнього хвилювання методами релаксацii, пiдвиВнщення самооцiнки. Необхiдно навчити жiнку навичкам прийняття адекватВнних рiшень.

Жiнка-жертва знаходиться в залежностi вiд свого партнера. Емоцiйна залежнiсть проявляiться в тому, що жiнка висловлюi своi емоцii згiдно з настроiм кривдника, щоб не кликати в нього агресii.

Психологiчна залежнiсть - поступове пристосування жертви до ситуВнацii насильства. Дуже часто чоловiк маскуi контроль турботою, i дружина повiльно потрапляiВаВа вВаВа повнуВаВа залежнiсть.ВаВа КолиВаВа жВаВа починаiВаВа розумiти свiй стан, наштовхуiться на агресiю з боку нападника, i для того, щоб уникВннути актiв насильства, напрацьовуi захиснi реакцii (це може бути замовчуВнвання своiх вiдчуттiв, постiйне вiдчуття страху тощо). Чоловiк постiйно обВнражаi жертву словами (найчастiше використовуються висмiювання ii поВнмилок, образи ii тiла); контролюi ii зовнiшнiй вигляд, вчинки.

Економiчна залежнiсть виражаiться в повному контролi сiмейного бюджету з боку партнера: жiнка-жертва вiддаi свою зарплатню чоловiку, i з цього часу вiн розпоряджаiться фiнансами. У цьому випадку жертва втрачаi самостiйнiсть, не маi права витрачати грошi на особистi потреби або потреби дiтей без дозволу чоловiка. Це спричиняi жiнцi доВндатковий стрес, викликаi вiдчуття заниженоi самозначущостi.

Фiзична залежнiсть проявляiться в тому, що жiнка не маi права вiдчуВнвати втому, вiдпочивати, якщо це не подобаiться кривднику. Чоловiк, неВнзважаючи на фiзичний стан жiнки, ii бiль або погане самопочуття, продовВнжуi вимагати виконання домашньоi роботи, при цьому не маючи намiру взяти на себе допомогу. Ситуацiя може стати критичною, якщо жiнка вагiтВнна або маi серйозне захворювання.

Сексуальна залежнiсть виражаiться в повному пiдкореннi жертви баВнжанням чоловiка. Вiн може вимагати сексуальних стосункiв, коли жiнка не бажаi цього, ТСвалтувати ii увi снi чи в непритомному станi, виконувати секВнсуальнi фантазii без згоди жiнки, примушувати ii мати сексуальнi стосунки з iншими партнерами або заробляти грошi проституцiiю.

Корекцiя всiх видiв залежностi повинна базуватися на пiдвищеннi самооцiнки жiнки: потрiбно навчити ii висловлювати своi емоцii, любити своi тiло, вiдчувати свою значущiсть; також необхiднi знання психологiчного захисту.

Жiнка-жертва намагаiться знайти пояснення вчинкам свого кривдниВнка. Дуже часто знаходить його в невмiннi чоловiка контролювати або висВнловлювати своi емоцii, у проблемах на роботi. Потiм з'являiться думВнка, що винна вона сама, бо це вона провокуi чоловiка на насильство. ЖерВнтва вiдчуваi провину, постiйно контролюi своi вiдчуття й поведiнку, щоб не засмутити партнера, не викликати в нього агресiю. Корекцiя цiii поведiнки маi бути спрямована на вiдокремлення своiх вiдчуттiв i помилок вiд проВнблем партнера, навчання вмiння висловлювати реВнальнi, а не очiкуванi вiдчуття й емоцii, пiдвищення самооцiнки.

Насильник, який постiйно ображаi жертву, ставить пiд сумнiв ii фiзичнi та iнтелектуальнi здiбностi, контролюi ii вчинки, поступово досягаi своii мети - повноi залежностi й самознищення жiнки як особистостi. Корекцiя - це основна робота з жiнками-жертвами.

Жертва домашнього насильства втрачаi своi его. Це означаi, що вона вже не впевнена в тому, хто вона, i iдентифiкуi себе з роллю матерi, береВнгинi, господарки, не називаючи себе жiнкою, спецiалiстом, красунею, роВнзумницею. Жiнка перестаi турбуватися про свою особистiсть: врода, гiгiiна, професiйний зрiст тощо. Корекцiя: пошук усiх ролей, повернення iдентиВнфiкацii з роллю жiнки, навчання навичок турботи про своi тiло.

Скривджена жiнка втрачаi вiдчуття межi загрози, вона не до кiнця роВнзумii, що насилля веде до серйозних наслiдкiв як для неi, так i для дiтей. Жiнка звикаi до страху, синцiв, поламаних кiсток, залежностi, дитячих слiз, для неi вже немаi межi болю. Корекцiя маi бути направлена на поглиблене вивчення та аналiз насилля, усвiдомлення жiнкою повноi картини домашнього насильства та його наслiдкiв, а потiм навчання вмiння приймати адекватнi рiшення.

Жiнки-жертви, якi були дiтьми насильникiв або вже довго знаходяться в ситуацii насильства, дуже звикають до цього стану i навiть бачать у ньому свою долю. Корекцiя сумирностi - це комплексна робота над зняттям вiдчуття провини, пiдвищення самооцiнки, навичкам адекватного реагуванВння та прийняття рiшень.[3]

Про поширенiсть жорстокого поводження з дiтьми можна судити по такому показнику як вiдiбраних протягом року у батькiв, якi були позбавленi батькiвських прав. Кiлькiсть таких дiтей збiльшилася за 5 рокiв в 3 рази. За той же промiжок часу число дiтей, що вiдбираються щорiчно|щорiк| у батькiв без позбавлення останнiх iх батькiвських прав, виросло в 2 рази. Цей показник вiдображаi|вiдбивати| як число дiтей, що пiддалися жорстокому поводженню|звертання,обiг|, так i випадки зневаги|нехтування| основними потребами|нужда| дiтей. Неухильно росте|зростати| число "соцiальних сирiт" - дiтей, що залишилися без пiклування батькiв. Якщо в 1992 р. iх було враховано 428,4 тис., то в 2000 р. офiцiйнi данi дають 662,5 тисячi.

Це можуть бути:

- посттравматичнi стресовi розлади;

- фiзичнi прояви|вияв|;

- емоцiйнi|емоцiональний| реакцii;

- когнiтивнi розлади.

Тому, необхiдно пам'ятати, що всi наслiдки або симптоми, виниклi в результатi дii травмуючих подiй, впливають один на одного i зазнають динамiчнi змiни.

Проаналiзувавши всi вище перелiченi характеристики жiнок - жертв сiмейного насилля, у корекцiю негативних станiв потрiбно включати:

Ва- соцiальну роботу з налагодження зв'язкiв;

Ва- педагогiчну роботу: навчання таким навичкам, як позитивне спiлкуВнвання (вирiшення конфлiктiв, адекватне висловлювання), адекватне мисВнлення i ставлення до себе, прийняття рiшень та психоВнлогiчного захисту, сприяння пiдвищенню рiвня самооцiнки жiнки;

Ва- психологiчну роботу зi зняття вiдчуття провини, емоцiйноi та фiзичВнноi релаксацii. Маючи на увазi всi цi соцiально-педагогiчнi та психологiчнi характериВнстики жiнок - жертв домашнього насилля, вважаiться провести доцiльну компВнлексну корекцiйну роботу, основна мета якоi - пiдвищення самооцiнки жiнок.[5]

- ВаВстановлення природи (етiологii) порушень, що i|наявний| у дитини|дитя|

- ВаРЖдентифiкацiя чинникiв|фактор| ризику насильства з боку сiм'i

- ВаВизначення характеру|вдача| необхiдних змiн в сiм'i

- Визначення необхiдностi втручання з боку органiв опiки i iнших служб для того, щоб вилучити дитину|дитя| з|iз| небезпечноi для ii здоров'я ситуацii або змiнити|зрадити| ii.[6]

Окреслення глибини проблеми насильства, його впливу на життя людини ранiше було спрямоване здебiльшого на фiзичнi аспекти. Розгляд цих проблем крiзь призму психосоцiальних наслiдкiв спрямований на розвиток нових перспектив ii подiлення. Це доводить необхiднiсть органiзацii конструктивнiшого пiдходу до системи пiдтримки жертв сiмейного насилляВа що включав би форми та методи роботи i стратегiй допомога потерпiлим вiд сiмейного насилля.

Тому до вирiшення проблеми сiмейного насилля необхiдно пiдходити конструктивно, шукаючи найоптимальнiшi способи вирiшення цiii проблеми, комплексно застосовуючи iх i лише тодi можна буде досягнути ефективних результатiв.

Пiд час написання творчоi роботи було вивчено та проаналiзовано основнi соцiально-педагогiчниi та психолоВнгiчниi характеристики жiнок та дiтей - жертв домашнього насилля. А також було розроблено загальнi шляхи корекцii основних соцiально-педагогiВнчних та психологiчних проблем жiнок та дiтей - жертв домашнього насилля.

Та для повного вирiшення даного питання необхiдно пiднести його на рiвнi держави, щоб кожен задумався i почав вирiшення цього питання з роботи над собою, усвiдомлення важливостi вирiшення проблеми сiмейного насилля, i лише тодi можна говорити про ефективне вирiшення цiii проблеми.

Держава також повинна пiклуватися про розвиток i належне функцiонування соцiально-психологiчних служб, про Вапiдготовку квалiфiкованих психологiв та соцiальних педагогiв, адже саме iхня дiяльнiсть повинна приносити найширшi та найефективнiшi результати щодо вирiшення проблеми сiмейного насилля серед украiнських сiмей.

Список використаноi лiтератури

1. Мiнакова К. ОсновнiВа соцiально-педагогiчнi та психологiчнi характеристики жiнки тАУ жертви сiмейного насилля // Соцiальна педагогiка.-2005.-№2.-С.43-47

2. Савчук О.М. Стратегii роботи iз спiвзалежними жiнками, якi зазнають насилля в сiмтАЩi // Практична психологiя та соцiальна робота. -2003.-№4.-С.51-60

3. Савчук О.М. ОбтАЩiктивiзацiя впливу тренiнгу асертивностi на психологiчний стан жiнок, якi зазнали насильства // Практична психологiя та соцiальна робота. -2003.-№6.-С.74-76

4. Сафонова Т.Я.Ва Жесткое обращение с детьми // Практична психологiя та соцiальна робота.- 2007.-№2.- С.17-29

5. Шахрай В.М. Технологii соцiальноi роботи. Навчальний посiбник.-К.: Центр навчальноi лiтератури.- 2006.-464с.

Вместе с этим смотрят:

Cистема роботи шкiльного психолога з профiлактики та подолання проблем статево-рольовоi поведiнки старшокласникiв

Features of evaluation and self-esteem of children of primary school age

Positive and negative values of conformism

РЖндивiдуально-психологiчнi особливостi здiбностей людини

Абрахам Маслоу о потребностях человека