Формування життiвоi перспективи у юному вiцi
Змiст
Вступ
1 Роздiл.Теоретичнi основиВа формування життiвоi перспективи у юнакiв.
1.1 Теоретичнi аспекти проблеми ВаформуванняВа життiвоi перспективи в юнацькому вiцi
1.2 Характеристика юнацького вiку в контекстi формування життiвих перспектив
1.3 Формування свiтогляду в раннiй юностi
2 Роздiл. Дайджест сучасних праць з проблеми дослiдження
2.1ВлВипускник 2003В»
2.2 Пiдприiмницькi цiнностi з точки зору старшокласникiв (спроба соцiолого-педагогiчного дослiдження)
2.3 Культура психiки i ii виховання як необхiдна умова у формуваннiжиттiвих перспекив та гуманiзацii сучасного суспiльства
Виссновки
СписокВа використаноiВа лiтератури
Вступ
Актуальнiсть та доцiльнiсть курсовоi роботи. Соцiально-полiтичнi та соцiально-економiчнi зрушення, якi вiдбуваються в Украiнi, зумовили суттiвi змiни в сприйняттi свiту та самих себе молодими людьми. Зазначенi зрушення актуалiзують процеси пошуку юнаками i дiвчатами власноi перспективи в життi, яка б найбiльшою мiрою вiдповiдала iхнiм здiбностям i можливостям, i, водночас, реалiзацiя якоi дозволила б у майбутньому зайняти гiдне мiсце в суспiльствi. В сучасних умовах, коли процес особистiсного та професiйного становлення молодоi людини, отримання бажаноi освiти, а згодом i роботи за фахом, повтАЩязанi зi значними, часто непередбачуваними труднощами, проблема становлення життiвоi перспективи у перiод юнацтва набуваi особливо гостроi актуальностi.
Знання закономiрностей розгортання життiвого шляху особистостi виступають необхiдною умовою науково обТСрунтованого керування розвитком здатностi юнакiв i дiвчат до побудови реального образу бажаного майбутнього. Значний внесок у дослiдження проблематики життiвого шляху внесли як зарубiжнi (А.Адлер, Е.Берн, Ш.Бюлер, Е.Ерiксон, Ж.Пiаже, К.Юнг), так i радянськi та вiтчизнянi вченi (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьiв, РД.РЖ.Головаха, О.О.Кронiк, В.А.Роменець, С.Л.Рубiнштейн, Л.В.Сохань, Т.М.Титаренко та iн.). Теоретико-методологiчний аналiз iх здобуткiв даi можливiсть видiляти наявнiсть двох основних пiдходiв до розгляду життiвого шляху особистостi: часового та структурно-смислового. РЖснуi незначна кiлькiсть дослiджень, де образ бажаного майбутнього життя розглядаiться пiд кутом зору iдностi часового та смислового вимiрiв.
Активне усвiдомлення власного життiвого шляху особистiстю припадаi на юнацький вiк. Юнацький вiк тАУ час вiдповiдального життiвого самовизначення особистостi. Випробовування рiзних соцiальних ролей та видiв дiяльностi, розвиток рефлексii закладають фундамент для вироблення молодою людиною активноi життiвоi позицii, власноi фiлософii життя. Суттiвою особливiстю юнацького самовизначення i його орiiнтованiсть на майбутнi (Л.РЖ.Божович, РЖ.С.Кон, Л.О.Регуш та iншi). Аналiз результатiв соцiально-психологiчних дослiджень (РД.РЖ.Головаха, РЖ.О.Мартинюк, Л.В.Сохань, В.О.Ядов), а також психолого-педагогiчних (РЖ.В.Дубровiна, Б.С.Круглов, Л.О.Тодорiв, Н.М.Толстих, Д.РЖ.Фельдштейн) засвiдчив, що автори розглядають становлення життiвоi перспективи особистостi як основне новоутворення юнацького вiку.
Смисловий вимiр, що детермiнований рiвнем сформованостi смислових утворень та визначаi спрямованiсть життiвоi перспективи особистостi, вивчений недостатньо. Водночас, органiчна взаiмоповтАЩязанiсть часового та смислового вимiрiв образу майбутнього, що i складовою уявлень особистостi про свiт та себе в цьому свiтi, виступаi необхiдною передумовою становлення узгодженоi життiвоi перспективи. Як складне утворення узгоджена життiва перспектива визначаiться усталенiстю уявлень про майбутнi, засвiдчуi здатнiсть особистостi до ефективноi самореалiзацii власного Я, ii готовнiсть до прийняття рiшень та самостiйних дiй у нових, незвичних умовах.
Отже, iснуюча соцiальна потреба у подальшому вивченнi означеноi проблеми, ii психолого-педагогiчна та практична значущiсть зумовили вибiр теми курсовоi роботи: тАЬФормування життiвоi перспективи у ранньому юнацькому вiцiтАЭ.
ОбтАЩiкт дослiдження тАУ розвиток життiвих перспектив в юнацькому вiцi.
Предмет дослiдження тАУ психологiчнi особливостi становлення життiвоi перспективи особистостi в ранньому юнацькому вiцi.
Мета роботи: виявити психологiчнi особливостi становлення життiвоi перспективи в ранньому юнацькому вiцi.
1 Роздiл. Теоретичнi основиВа формування життiвоi перспективи у юнакiв
1.1Теоретичнi аспекти проблеми становлення життiвоi перспективи в юнацькому вiцi
У сучаснiй зарубiжнiй та вiтчизнянiй психологiчнiй науцi проблемою життiвого шляху займалося багато вчених тАУ представникiв рiзних шкiл та напрямiв. Встановлено, що зарубiжнi фахiвцi акцентують увагу на обтАЩiктивних закономiрностях тАУ етапах онтогенетичного розвитку людини. Життiвий шлях розумiiться як: послiдовнiсть життiвих подiй, змiна переживань та цiнностей (Ш.Бюлер); розгортання життiвого сценарiю (Е.Берн); iсторiя iндивiдуалiзацii та самоусвiдомлення, сповнена внутрiшнiх конфлiктiв (К.Юнг), послiдовнiсть стадiй психосоцiального розвитку (Е.Ерiксон) та iн.
СубтАЩiктний пiдхiд розглядаi життiвий шлях через його обтАЩiктивацiю в результатах життiдiяльностi особистостi, ii здатностi органiзовувати та скеровувати власний розвиток. Це концепцii: культурно-iсторичного розвитку особистостi як субтАЩiкта життя (С.Л. Рубiнштейн); життiвоi стратегii (К.О. Абульханова-Славська); реалiзацii вчинкового принципу (В.А. Роменець), еволюцii та iнволюцii субтАЩiктних механiзмiв психiчноi активностi (В.О. Татенко), зростання субтАЩiктностi шляхом послiдовних модифiкацiй ставлення до себе i до iнших людей (Т.М.Титаренко). В межах субтАЩiктного пiдходу висвiтлюються iдеi життiтворчостi як особливоi форми творчого самовизначення та самоздiйснення (В.М.Донiй, О.Г. Злобiна, РЖ.О. Мартинюк, Г.М. Несен, Л.В. Сохань, В.РЖ. Шинкарук).
Констатована багатоаспектнiсть та варiативнiсть розумiння поняття життiвого шляху особистостi дозволила виокремити як найбiльш перспективний структурно-динамiчний пiдхiд, за яким життiвий шлях представлений динамiчною характеристикою в концепцiях: життiвого свiту (Ф.Ю. Василюк, Т.М. Титаренко); субтАЩiктивноi картини життiвого шляху (Б.Г. Ананьiв, О.О. Кронiк); iмплiцитноi картини свiту як системи особистiсних конструктiв (Дж. Келлi).
Структурним вимiром життiвого шляху i часова перспектива, яка визначаi спрямованiсть людського життя та надiляi ознаками тривалостi життiву перспективу. Складовими життiвоi перспективи виступають психологiчне минуле, теперiшнi та майбутнi, органiчна iднiсть яких становить часову цiлiснiсть. Життiва перспектива i образом бажаного, усвiдомлюваного як можливого майбутнього життя за умов досягнення певних цiлей. За К.О. Абульханова-Славською, життiвi перспективи включають сукупнiсть обставин та умов життя людини, якi надають можливостi для оптимального життiвого просування. Становлення життiвоi перспективи характеризуiться емоцiйно забарвленим ставленням особистостi до свого майбутнього. Окрiм того, цей процес тiсно повтАЩязаний з рiвнем розвитку когнiтивних здiбностей iндивiда.
Суттiвим моментом теоретичного аналiзу проблеми i обТСрунтованi РД.РЖ. Головахою критерii оцiнювання часового вимiру життiвоi перспективи: 1) оптимiстичнiсть, 2) диференцiйованiсть, 3) довготривалiсть, 4) реалiстичнiсть, 5) узгодженiсть, якi лягли в основу нашого емпiричного дослiдження.
Структурними компонентами, якi забезпечують реалiзацiю життiвоi перспективи, i життiвi цiлi, плани та програми, набутий життiвий досвiд особистостi.
Життiвi цiлi виступають основними мотивацiйними орiiнтирами життiвого шляху особистостi щодо власного майбутнього, виконують функцiю мисленнiвого передбачення результатiв дiяльностi i i предметною та хронологiчною вiхою актуального майбутнього. Видiляють рiзновиди цiлей: реальнi, утопiчнi, iдеальнi. Здатнiсть особистостi вiддiляти мрiю вiд реальностi, фантазiю вiд дiйсностi, зосереджувати зусилля на реальних цiлях i визначальним чинником становлення реалiстичноi перспективи.
Життiвi плани i засобом здiйснення життiвих цiлей, iх конкретизацiiю в хронологiчному та змiстовому аспектах. Життiвi плани та життiвi стратегii визначають порядок дiй, необхiдних для реалiзацii життiвих цiлей. Умовою реалiзацii цiлi i ii предметна визначенiсть та узгодженiсть з термiном виконання плану. Розширеним варiантом життiвого плану i життiва програма особистостi, яка охоплюi не тiльки близькi цiлi, а й спрямована на планування всього життя людини. Побудова життiвих планiв та програм спираiться на життiвий досвiд особистостi i коректуiться ним.
Спрямованiсть у майбутнi, окрiм часового, маi смисловий вимiр, детермiнована пошуком смислу життя, становленням життiвоi позицii i дотриманням життiвоi лiнii. Передумови реалiзацii життiвоi перспективи повтАЩязанi iз здатнiстю особистостi до саморегуляцii: висунення цiлей, уявлення про шляхи та засоби iх досягнення, готовнiсть щодо виконання програми дiй та реалiзацii власних планiв, а також наявнiсть системи субтАЩiктивних критерiiв, за якими вiдбуваiться контроль та оцiнка результатiв.
Особистiснi смисли, впливаючи на органiзацiю життiвого шляху, утворюють динамiчну смислову систему: особистiснi цiнностi, смисловi конструкти та смисловi диспозицii (локус контролю). Цiннiсно-смислова система, яка виконуi функцii регуляцii та контролю життiтворчостi особистостi, маi також просторово-часовий вимiр свого розгортання. На цiй пiдставi ми вважаiмо гармонiйну взаiмоповтАЩязанiсть часового та смислового вимiрiв життiвого свiту особистостi необхiдною умовою становлення узгодженоi життiвоi перспективи.
Система особистiсних цiнностей i засобом диференцiацii предметiв i явищ довкiлля за iхньою значущiстю, визначаi стiйке ставлення субтАЩiкта до навколишнього свiту, яке формуiться в процесi свiдомого вибору життiво важливих для нього обтАЩiктiв. Сформованiсть iiрархiчноi системи особистiсних цiнностей забезпечуi гармонiйну цiлiснiсть, моральну усталенiсть особистостi, ii здатнiсть до самовизначення в майбутньому. РЖнтенсивне становлення узгодженоi системи особистiсних цiнностей починаiться в ранньому юнацькому вiцi.
Проведений теоретичний аналiз специфiки юнацького вiку показав, що психологiчний змiст зазначеного етапу онтогенезу повтАЩязаний iз входженням молодоi людини в нову соцiальну ситуацiю, становленням узгодженоi життiвоi перспективи, життiво важливим процесом особистiсного та професiйного самовизначення.
Юнацький вiк хронологiчно визначаiться у психологii порiзному, найбiльш часто дослiдниками виокремлюiться рання юнiсть (старший шкiльний вiк) вiд 15 до18 рокiв, та пiзня юнiсть (вiд 18 до 23 рокiв).
У зарубiжнiй психологii дослiдженнями особливостей юнацького вiку займалися в рiзних напрямах: становлення iдентичностi (Е.Ерiксон, Д. Марсiа), Я-концепцii (Р. Бернс), розвитку мотивiв самоактуалiзацii (Е.Шостром) та iн. У вiтчизнянiй психологii до вивчення особливостей юнацького розвитку звертались М.РЖ.Алексiiва, Л.РЖ. Божович, РЖ.С. Булах, Л.С. Виготський, РЖ.В. Дубровiна, РЖ.С. Кон, Б.С. Круглов, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.А. Петровський, Т.М.Титаренко, Д.РЖ. Фельдштейн, Г.П.Фурманюк та iн.
Особистiсне самовизначення в юнацькому вiцi детермiновано рядом новоутворень: розвитком самосвiдомостi, що повтАЩязане зi здiйсненням особистiсноi рефлексii, iнтелектуальним розвитком, становленням власноi iдентичностi, пошуком смислу життя, потребою встановлення iндивiдуалiзованих стосункiв зi значущими iншими, тАЬромантизмомтАЭ (Л.РЖ. Божович, Е. Ерiксон, М. Кле, РЖ.С. Кон, Ж. Пiаже, В.А. Роменець, С.Л. Рубiнштейн, Т.М. Титаренко).
На вiдмiну вiд пiдлiткового вiкового етапу, в юнацькому вiцi особливу значущiсть набуваi особисте майбутнi, розширюються хронологiчнi межi життiвоi перспективи, пiдвищуiться самооцiнка особистостi (Дж.Л.Клiнеберг, РЖ.С.Кон). Однак створення особистiстю образу майбутнього ще недостатнi для органiзацii власного життя. Необхiдною умовою i визначення цiлей, вмiння вiдбирати необхiднi дii та послiдовно iх реалiзовувати. Молодi люди часто недооцiнюють вплив обтАЩiктивних факторiв: iхнi життiвi плани недостатньо реалiстичнi, вiдображають високi домагання та максималiзм у виборi життiвих цiлей. Або, навпаки, вони перебiльшують значущiсть обтАЩiктивних чинникiв, що може бути джерелом сумнiвiв та тривоги, вiдмови вiд проектування життiвих перспектив.
Усвiдомлення потреби та необхiдностi в плануваннi життiвого шляху спричинюi виникнення особливого утворення - життiвоi перспективи, що включаi минуле, теперiшнi та майбутнi особистостi, де подii минулого, теперiшнього та майбутнього займають певне мiсце та надiленi вiдповiдним статусом (РД.РЖ.Головаха, О.О.Кронiк) у визначеннi подальших етапiв життiвого шляху. Становлення системи глобальних життiвих цiлей виникаi на основi усвiдомлення цiннiсно-смислових аспектiв власноi самореалiзацii. Згiдно з М.Р.Гiнзбургом, вже в ранньому юнацькому вiцi цiннiсно-смисловий аспект самовизначення превалюi над часовим.
Встановлено, що виникнення життiвого плану забезпечуi новий тип саморегуляцii поведiнки, органiзацii особистiсного життя. Бiльш висока визначенiсть та оптимiстичнiсть життiвих планiв повтАЩязана з особистiсною та соцiальною зрiлiстю (Л.РЖ.Божович, Н.М.Толстих).
Вiдомо, що в юнацькому вiцi провiдною i навчально-професiйна дiяльнiсть (Д.Б.Ельконiн). Вибiр професii або ii спецiалiзацii стаi важливою складовою особистiсного самовизначення, що вiдбуваiться внаслiдок аналiзу майбутньоi дiяльностi пiд кутом зору ii практичного використання, а також оцiнки власних особистiсних ресурсiв (Ш.Бюлер, Л.С.Виготський). Таким чином, осмислене проектування життiвих перспектив, повтАЩязаних iз набуттям майбутньоi професii, стаi певним тАЬафективним центром життiвоi ситуацiiтАЭ юнакiв (Л.РЖ.Божович).
1.2 Характеристикаюнацького вiку в контекстi формування життiвих перспектив
Усвiдомлення та переживання людиною життiвоi перспективи починаiться в раннiй юностi, впливаi на побудову особистiстю життiвого шляху, розгортання процесу життiтворення,Ва виступаi показником зрiлостi особистостi, тому юнацький вiк заслуговуi на бiльш пильну увагу, порiвняно iз iншими вiковими етапамиВа розвитку людини.Ва У зв'язку iз труднощами i дискусiями щодо визначення перiодизацii життiвого шляху особистостi, доцiльно дотримуватись думки О.В. Толстих щодо дiлення людського життя на зрозумiлi всiм етапи: дитинство, отроцтво, молодiсть, зрiлiсть, старiсть, i розглядати юнiсть як перший етап молодостi [7, с. 57; 4].
ВлЖиттiва перспективаВ» - це система уявлень людини про можливе майбутнi, не завжди бажане, але нерiдко - очiкуване з тривогою i побоюванням [1, с. 23]. Згiдно з РД.РЖ. Головахою, поняття Влжиттiва перспективаВ» ширше за поняття Влмайбутня часова перспективаВ» i доцiльнiше для використання при характеристицi основних часових, структурно-змiстових компонентiв, пов'язаних iз уявленнями людини про власне майбутнi [1]. Життiвi цiлi та плани, цiннiснi орiiнтацii i ядром життiвоi перспективи, ii основною функцiiю - регулятивна, смисловою вiссю - мета, Влкартину майбутньогоВ», на яку орiiнтуiться iндивiд при побудовi iiрархii цiлей i засобiв iх досягнення [1, с. 23; 6, с. 123]. Формування життiвоi перспективи залежить, насамперед, вiд вiкових особливостей сприйняття теперiшнього, минулого i майбутнього, маi динамiчний характер i вiдбуваiться протягом всього життя людини [8, с. 7].
Зростання самосвiдомостi пiдлiтка, поява першого часового новоутворення - Влпочуття дорослостiВ» призводять до розумiння безперервностi часового плину, закладають основи для появи в подальшому можливостей реконструкцii минулого, передбачення майбутнього, його органiзацii. У пiдлiтковому i ранньому юнацькому вiцi формуiться механiзм вищих психiчних функцiй, якi забезпечують процес цiлепокладання, що призводить до появи перших життiвих цiлей-напiвмрiй, а дещо пiзнiше - життiвих планiв. Мрii i фантазii людини входять до системи уявлень про майбутнi як складовi бажаноi картини майбутнього (не обов'язково реалiстичноi чи здiйсненоi згодом) поряд iз очiкуваннями неприiмних подiй, тривогами i побоюваннями, що можуть вiдбутися у життi кожноi людини i яких, по можливостi, потрiбно уникати [1, с. 16].
Згiдно з результатами сучасних дослiджень iндивiди у вiцi 18-23 роки мають цiлiснi уявлення про часову перспективу: видiляiться найбiльш значуща часова орiiнтацiя, що залежить вiд психiчного складу, часовi уявлення будуються на основi iндивiдуальних переживань i спостережень. Саме у перiод юнацтва уявлення про час переходять на найбiльш високий рiвень i наближаються до абстрактного вiдображення часу, при чому особистий досвiд, побудований на власному переживаннi i безперервностi сприймання часу, виступаi головним фактором у становленнi даних уявлень i понять [3]. Слiд зазначити, що в юнацькому вiцi ще невiдоме вiдчуття швидкоплинностi часу, його реальноi обмеженостi для здiйснення всiх мрiй i планiв, що створюi позитивний емоцiйний фон. У зв'язку iз цим О.В. Посацький висловив припущення, що у раннiй юностi образ майбутнього i складним iнтегративним утворенням, яке охоплюi цiннiснiВа орiiнтацii, першi життiвi плани, планованi та очiкуванi подii, елементи рефлексii та самооцiнки, засвоiнi стереотипи поведiнки, настанови та емоцiйне ставлення до майбутнього [5, с. 265].
Для юнацького вiку характерне розкриття дiалектичного зв'язку минулого, теперiшнього i майбутнього, формування життiвих планiв, абсолютизацiя перспективноi орiiнтацii [2, с. 63]. Мрii, фантазii, пошуки iдеалу, спрямованi у майбутнi прагнення, сприяють поступовiй побудовi реальних життiвих планiв, пов'язаних iз вибором майбутньоi професii чи родуВа дiяльностi. Формування життiвих планiв, утворення усталеного ядра цiннiсних орiiнтацiй особистостi на основi узагальнення поставлених цiлей та iiрархiзацii мотивiв дiяльностi виступаi найхарактернiшою рисою юнацтва.
Отже, становлення узгодженоi життiвоi перспективи у юнацькому вiцi i свiдченням наявностi потенцiалу розвитку особистостi у майбутньому та виступаi основним фактором, вiд якого залежить подальше життя людини та рiвень ii соцiальноi ефективностi й успiшностi.
1.3 Формування свiтогляду в раннiй юностi
Психологiчною особливiстю раннього юнацького вiку i спрямованiсть у майбутнi. Найважливiшим фактором розвитку особистостi в раннiй юностi i прагнення старшокласника будувати життiвi плани, осмислювати побудову життiвоi перспективи. Життiвий план тАФ широке поняття, що охоплюi всю сферу особистого самовизначення (рiд понять, стиль життя, рiвень домагань, рiвень доходiв i т.д.). У старшокласникiв життiвi плани найчастiше ще досить розпливчастi i не видiляються iз мрii. Старшокласник просто уявляi себе в найрiзноманiтнiших ролях, порiвнюi ступiнь iхньоi привабливостi, але не спроможний остаточно вибрати щось для себе i часто нiчого не робить для досягнення задуманого.
Про життiвi плани в точному змiстi слова можна говорити лише тодi, коли в них включенi не тiльки цiлi, але i способи iх досягнення, коли молода людина прагне оцiнити власнi суб'iктивнi й об'iктивнi ресурси. Л. Виготський розглядав життiвi плани як показник оволодiння особистiстю своiм внутрiшнiм свiтом i як систему пристосування до дiйсностi, пов'язуючи з ними цiльову регуляцiю принципово нового типу. Попереднi самовизначення, побудова життiвих планiв на майбутнi тАФ центральний психологiчний новотвiр юнацького вiку.
Основою для планування суб'iктом власного майбутнього i iснуюча в суспiльствi модель Влтипового життiвого шляхуВ» члена даного суспiльства. Ця модель закрiплена в культурi, системi цiнностей суспiльства, у ii основу покладений принцип своiчасностi: у який час суб'iкт повинен укластися, щоб соцiально ВлвстигнутиВ» у потрiбний час зробити наступний крок. Цi орiiнтири не завжди вiдомi сучасним старшокласникам, крiм того, самi цi орiiнтири в останнi десятилiття пiддалися iстотному перегляду.
Пiдростаюче поколiння найчастiше надане саме собi, змушено самостiйно розробляти життiвi цiлi i знаходити способи iхнього виконання. У результатi багато аспектiв свого майбутнього життя юнаки i дiвчата сприймають як проблемнi. Якщо старшокласники 1960-1970-х рр. чекали своi майбутнi з оптимiзмом, то старшокласники 1990-х рр. переживали своi майбутнi як проблему. У захiднiй психологii процес самовизначення визначаiться як процес формування iдентичностi.
Е. Ерiксон розглядав пошук особистiсноi iдентичностi як центральну задачу перiоду дорослiшання, хоча перевизначення iдентичностi може вiдбуватися також в iншi перiоди життя. РЖдентичнiсть як свiдомiсть тотожностi суб'iкта самому собi, безперервностi власноi особистостi в часi вимагаi вiдповiсти на питання: ВлЯкий я? Яким менi хотiлося б стати? За кого мене приймають?В»
У перiод дорослiшання, на тлi рiзких фiзичних i психiчних трансформацiй i нових соцiальних очiкувань, необхiдно досягти новоi якостi iдентичностi, тобто об'iднати рiзнi властивостi, пов'язанi iз сiмейними, тендерними, професiйними ролями, у несуперечливу цiлiснiсть (якою я i дочкою i внучкою, спортсменкою i студенткою, майбутнiм лiкарем i майбутньою дружиною), що суперечать iй вiдкинути, погодити внутрiшню оцiнку себе й оцiнку, дану iншими.
Ерiксон вважав, що криза iдентичностi включаi ряд протистоянь: тимчасова перспектива або розпливчасте почуття часу; впевненiсть у собi або сором'язливiсть; експериментування з рiзними ролями або фiксацiя на однiй ролi; учнiвство або паралiч трудовоi дiяльностi; сексуальна поляризацiя або бiсексуальна орiiнтацiя; вiдносини лiдер-послiдовник або невизначенiсть авторитету; iдеологiчна переконанiсть або сплутанiсть системи цiнностей.
Якщо iндивiд успiшно переборе цю першу кризу iдентичностi, то йому буде легше справитися з подiбними переживаннями в майбутньому. На цьому складному шляху можуть бути i невдачi. Дифузiя iдентичностi (або рольове змiшання) характеризуiться тим, що молода людина протягом бiльш-менш тривалого часу здатна завершити психосоцiальне самовизначення, що змушуi ii повернутися на ранню ступiнь розвитку.
При цьому можуть виникнути специфiчнi труднощi: дифузiя часу тАФ порушення сприйняття часу, що виявляiться двоiстим чином: або виникаi вiдчуття найжорстокiшого цейтноту, або розтягнутостi i порожнечi часу, нудьги i нiкчемностi; застiй у роботi тАФ порушення працездатностi, що виражаiться в захопленнi непотрiбними для подальшого розвитку речами на шкоду всiм iншим заняттям, поверненнi до едiпових ревнощiв i заздростi до братiв i сестер; нездатнiсть нi продовжити освiту, нi обрати роботу; негативна iдентичнiсть виявляiться в запереченнi всiх пропонованих ролей i цiнностей, орiiнтацiя на ВлпротилежнеВ» тАФ небезпечний, шкiдливий, небажаний зразок, вiд якого наполегливо застерiгають (алкоголь, наркотики).
Ерiксон ввiв поняття Влпсихосоцiальний мораторiйВ» для позначення певного iнтервалу часу мiж пiдлiтковим перiодом i дорослiстю, коли суспiльство терпимо ставиться до проб рiзних соцiальних i професiйних ролей молодими людьми. Так, системi вищоi освiти iнодi приписують роль вiдстрочки остаточного вибору дорослих ролей. Таким чином, вибудовування життiвоi перспективи може проходити вiдносно благополучно при оптимальному сполученнi минулого, сьогоднiшнього i майбутнього Я, а може вiдбуватися i у кризових формах.
Багато дослiджень присвяченi розвитку i якостi Я-концепцii у молодих людей, дослiдженню спiввiдношень мiж Я реальним i Я iдеальним, особливо важливим у цей перiод. Пiдкреслюiться, що по мiрi дорослiшання, нагромадження досвiду реальноi дiяльностi i спiлкування складаiться бiльш реалiстична оцiнка власноi особистостi i зростаi незалежнiсть вiд думки батькiв i вчителiв. Позитивна Я-концепцiя, почуття самоповаги, самоцiнностi сприятливо позначаiться на постановцi перспективних цiлей i активному прагненнi до iхнього досягнення.
Переоцiнка власних можливостей, Влюнацька самовпевненiстьВ» зустрiчаiться досить часто i часом штовхаi молодих людей на невиправданий ризик. Негативна Я-концепцiя (низька самооцiнка i низький рiвень домагань, слабка вiра в себе, острах одержати вiдмовлення) впливаi найбiльш негативно. РЖз заниженою самоповагою i негативною самооцiнкою пов'язують соцiальну пасивнiсть, самотнiсть, конформiстську позицiю, деградацiю, агресивнiсть i, нарештi, злочиннiсть.
Розвитку самосвiдомостi й особистостi Л. Виготський вiдводив у юностi центральну роль. У цьому вiцi вiдбуваiться вiдкриття Я власного свiту думок, почуттiв i переживань, що здаються самому суб'iкту неповторними й оригiнальними. Тенденцiя сприймати своi переживання як унiкальнi маi небезпеку перерости у вiдгородженiсть i замкнутiсть, заснованi на помилковiй переконаностi в тому, що зрозумiти його (пiдлiтка) особливий внутрiшнiй свiт не зможе нiхто.
Прагнення пiзнати себе як особистiсть призводить до рефлексii, до заглибленого самоаналiзу: як i чому вчинив у тих або iнших обставинах, проявив себе розумно, стримано або поводився розв'язно, або послухав пораду iншого. Мiркуючи про риси характеру, про своi достоiнства i недолiки, молода людина починаi вдивлятися в iнших людей, зiставляти властивостi iхньоi особистостi i поведiнки i власнi, вiдшукувати подiбнiсть i несхожiсть. Це пiзнання iнших i самопiзнання призводить до постановки задач самовдосконалення.
У багатьох особистих щоденниках молодих людей знаходить вираження прагнення до самовиховання, самоорганiзацii, до роботи над собою. Взагалi, юнацькi щоденники виконують безлiч важливих функцiй: фiксацii спогадiв, що додають життю наступностi i безперервностi; емоцiйного катарсису; замiни партнера по спiлкуванню або Влiдеального другаВ»; творчого самовираження та iн.
У юностi формуються цiннiснi орiiнтацii (науково-теоретичнi, фiлософськi, моральнi, естетичнi), у яких виявляiться сама сутнiсть людини. Складаiться свiтогляд як система узагальнених уявлень про свiт у цiлому, про навколишню дiйснiсть, про iнших людей i самого себе, про готовнiсть керуватися цим свiтоглядом у дiяльностi.
Формуiться усвiдомлене, узагальнене, пiдсумкове ставлення до життя, що дозволяi вийти на проблему змiсту людського життя. У юностi створюються сприятливi умови для становлення iнтегративного психiчного утворення, сенсу життя. Наявнi життiвi сили, новi можливостi спрямовують пiдлiткiв, особливо юнакiв, на пошук перспективи i життiвого змiсту. З'являiться зацiкавлене, схвильоване ставлення до особистого сенсу життя.
Активно розвиваiться в юностi сфера почуттiв. Спрямованiсть на майбутнi, вiдчуття розквiту фiзичних i iнтелектуальних можливостей, нових перспектив створюють у юнакiв i дiвчат оптимiстичне самопочуття, пiдвищений життiвий тонус. Загальне емоцiйне самопочуття стаi бiльш рiвним, нiж у пiдлiткiв. Рiзкi афективнi спалахи, як правило, залишаються в минулому; але в деяких ситуацiях, наприклад, коли погляди молодоi людини, ii максималiстськi судження розходяться з поглядами спiврозмовника, можуть виникати несподiванi реакцii.
Юнiсть тАФ це перiод, якому властивi суперечливi переживання, внутрiшнi невдоволення, тривожнiсть, метання, але вони менш демонстративнi, нiж у пiдлiтковому вiцi. Емоцiйна сфера в юностi стаi значно багатшою за змiстом i тоншою за вiдтiнками переживань, пiдвищуiться емоцiйна сприйнятливiсть i здатнiсть до спiвпереживання.
У той же час емоцiйна сприйнятливiсть часто сполучаiться з категоричнiстю i прямолiнiйнiстю юнацьких оцiнок навколишнього середовища, з демонстративним запереченням моральних аксiом, аж до морального скепсису. Отже, важливо усвiдомлювати, що це вiдображення власного iнтелектуального i морального пошуку, прагнення критично переосмислити Влабетковi iстиниВ» i прийняти iх не як нав'язанi ззовнi, а як вистражданi i змiстовнi.
2 Роздiл. Дайджест сучасних праць з проблеми дослiдження
2.1 ВлВипускник тАФ 2003В»
ДослiдженняВа проведено в травнiВаВа 2003 р.;Ва опитано 197 випускникiв мiських, селищних та сiльських шкiл. Наведемо вiдповiдi випускникiв на запитання: Ви закiнчуiте школу. Якi вашi найближчi життiвi плани?
тАв Пiду працювати на будь-яке пiдприiмництво - 2,09 %.
тАв Пiду працювати в колективно-селянське господарство - 1,57%.
тАв Хочу вступити до вищого навчального закладу - 70,16 %.
тАв Буду продовжувати навчання в професiйно-технiчному училищi-9,42 %.
тАв Пiду вчитись на будь-якi курси, щоб здобути спецiальнiсть - 10,99 %
тАв Хочу деякий час вiдпочити: не буду нi вчитися, нi працювати - 1,05 %
тАв Буду займатися бiзнесом - 3,14%.
тАв БудуВаВа працюватиВаВа уВаВа своiмуВаВа фермерськомуВаВа господарствi - 0,0%.
тАв Пiду служити в армiю - 2,09%.
тАв Що не визначився у своiх життiвих планахВа - 3,14
У подальшiй перспективi - робота, яка маi бути: цiкавою - 70,62%; високооплачуваною -Ва 58,25%; не повинна шкодити здоров'ю - 47,42%.
Позитивно оцiнюi шкiльнi роки кожен третiй випускник, який все таки хотiв би вчитися в приватнiй школi, вважаючи, що вона б забезпечила йому вищий рiвень знань.
Якою маi бути молода людина, щоб досягти успiху в життi?
тАв Сильною,Ва готовою до подолання будь-якихВа перешкод - 84,97%.
тАв БутиВа вiдповiдальною перед людьми за своi дii - 47,67%.
тАв Мати високий рiвень освiтиВа - 43,01%.
тАв Доброю, люблячою людей -Ва 39,38% .
тАв Бути висококультурною -29,53%.
тАв Мати високу робiтничу квалiфiкацiю - 20,21%
тАв Знати норми та правила поведiнки та дотримуватися iх постiйноВа - 17,62%.
тАв Чинити в життi тiльки на власну користь, не зважаючи нi на кого - 7,25% .
тАвНе виявляти жалю нi до когоВа - 5,7% .
А як школа пiдготувала до цього життя?
Школа дала менi достатньо знань, вважаi кожен п'ятий. За прiоритетами ця вiдповiдь знаходиться на шостому мiсцi. Першi мiсця займають тi напрями знань, яких школа недодала, i яких, на думку учнiв, iм не вистачатиме: економiчних - 60,11%,ВаВа вмiнняВа володiтиВа комп'ютером -
53,19%, знання законiв Украiни - 44,68%.
Що означаi для Вас Влдобре життя?
тАв Мати хорошу сiм'ю, дiтей64,95%.
тАв Мати надiйних друзiв - 48,97 %.
тАв Мати цiкаву роботу - 29,38%.
тАв Бути здоровим - 59,79%.
тАв Мати роботу, корисну людям, суспiльству - 5,67%.
тАв Мати чисту совiсть - 19,07%.
тАв Багато мандрувати, в т. ч. i за кордоном - 11,34% .
тАв Мати стiльки грошей, щоб нi в чому не вiдчувати нужди - 33,51%.
тАв Мати красивi, моднi речi - 1,55%.
тАв Весело проводити час -7,22%.
тАв Вдало вийти замiж (одружитися) - 1 7,01 % .
тАв Бути керiвникомВа - 4,12%.
тАв Не працювати - 0,0%.
тАв Мати можливiсть вiдвiдувати музеi, виставки, концерти, театр - 4,2%.
Знання яких предметiв, вивчених у школi Нам найбiльше знадобляться у життi?
тАв Украiнськоi мови -48,2%.
тАв Математики - 45,2%.
тАв РЖсторii - 33,0%
А вже згадуванi iнформатика, економiка, право зайняли вiдповiдно 11, 12 i 13-те мiсця (7,6%; 6,6%; 6,8%).
Кожна людина може подивитися на себе, нiби на стороннього. Цю здатнiсть людини психологи назвали рефлексiiю. Чи може бути всебiчна i об'iктивна рефлексiя? Останнi соцiологiчнi дослiдження показали, що на однi й тi ж самi речi вчителi та учнi дивляться по-рiзному.
Проблема шкiльних пiдручникiв: вони повнiстю задовольняють кожного восьмого учня i жодного вчителя. Мiжнароднi соцiологiчнi дослiдження i маркетингова практика стверджують, що ставлення до пiдручникiв у дiтей не менш професiйне, нiж у дорослих: 28% учнiв та 45% вчителiв хотiли б мати право вибору пiдручникiв.
Соцiально психологiчна ситуацiя в краiнi зумовлюi рiзне ставлення. Як би Ви визначили свiй емоцiйний стан у зв'язку з цим?
Стан активностi характерний для 46% вчителiв i 48% учнiв, песимiзм домiнуi у 18% учнiв i 41% вчителiв, розчарування тАФ вiдповiдно у 12% i 25%, апатiя тАФ 19% та 34%, на краще сподiваються 80 %ВаВаВа учнiв та 75% вчителiв.
Збiгаються два основних мотиви це необхiднiсть знань для майбутньоi професii та загальноприйнята, обов'язковiсть освiти. Але i i розходження.
ЯкВа ВиВа думаiте, якiВа визначальнi мотивиВа навчання учнiв?
Вчителi перебiльшують роль авторитарних факторiв i недооцiнюють значення пiзнавальних iнтересiв.
За прiоритетами видiленi три групи якостей. Перша, найважливiша для випускникiв, характеризуi стосунки вчителiв i учнiв. На другому мiсцi тАФ комплекс особистiсних характеристик, тобто для учнiв важливо, якою людиною i вчителi, i лише третi мiсце займають його фаховi вмiння та навички.
Наше сьогодення викликаi стурбованiсть психологiчним Самопочуттям та станом здоров'я випускникiв. Кожен третiй маi проблеми зi здоров'ям. Кожен другий пояснюi виникнення стресiв та нервовi зриви станом здоров'я.
Досить високим i рiвень конфлiктностi в повсякденному життi респондентiв. Дослiдження показало, що часто сiм'я i джерелом психологiчноi нестабiльностi учнiв: 58.38% випускникiв вiдзначають, що конфлiкти з батьками трапляються часто уВа 17,28%, зрiдка у 75,92% i i при чиною iх поганого настрою. Дiти звертаються за психологiчною допомогою до шкiльних психологiв i 39,7% з них, отримавши ii, як правило, налагоджують своi стосунки з батьками.
З якими почуттями Ви вступаiтеВа в новий етап свого життя?
тАвЯ сподiваюся, що у мене все буде добре i моi мрii збудуться -67,53%.
тАв Я боюся свого майбутнього - 5,15%.
тАв У мене немаi впевненостi в тому, що я зможу досягти того, чого хочуВаВаВаВаВа 13,40%.
тАв Я досягну в життi всього, чого захочу-10,31% .
тАв Своi майбутнi я спрогнозувати не можу-5,67%.
тАв Влсвiтла майбутньогоВ» я для себе не бачу-0,0%.
тАв Важко вiдповiсти-2,06%.
Прiоритетним способом проведення вiльного часу для випускникiв, наприклад, Волинi, i спiлкування з друзями (77,2%).
Тема соцiального портрета молодого сучасника важко вичерпати на кiлькох сторiнках. Що можна побажати випускникам? Життя щасливого у щасливiй краiнi.
2.2 Пiдприiмницькi цiнностi з точки зору старшокласникiв (спроба соцiолого-педагогiчного дослiдження)
Ринкова економiка висуваi якiсно новi завдання у вихованнi та освiтi молодi. Зважаючи, що перехiдний перiод до цивiлiзованоi економiки невиправдано затягнувся, а економiчно активна молодь все бiльше вiдходить у бiк усе дозволеностi, постаi питання, чи готове молоде поколiння змiцнити нашу державнiсть i забезпечити вихiд iз кризи. Що для цього треба зробити владним структурам, системi освiти? Для виявлення цiннiсних економiчних орiiнтацiй та перспектив iх розвитку в учнiвськоi молодi Приднiпровського району м. Черкас проведено засiдання кафедри соцiального менеджменту Черкаського iнженерно-технологiчного iнституту та Черкаського унiверситет-ту.
Автори видiлили основнi блоки запитань.
1.Цiннiснi орiiнтацii та iнтереси, економiчна та трудова спрямованiсть учнiвськоi молодi.
2.Ставлення до iснуючоi системи освiти.
3. Проблеми економiчноi освiти та виховання учнiв.
4. Пiдприiмництво та свiтогляд старшокласникiв.
5. Оцiнювання старшокласникамиВа перспектив економiчного та соцiального розвитку Украiни.
Було проведено дослiдження 329 респондентiв (учнiв 8тАФ11-х кл. тАФ 146 юнакiв i 183 дiвчат).
Як свiдчить опитування, досить значна iх частина плануi пов'язати своi майбутнi саме з економiчною дiяльнiстю. Пiдтвердженням цього i вiдповiдi на запитання: ВлЧи збираiтеся Ви в майбутньому стати пiдприiмцем, бiзнесменом? ВлТакВ» тАФ вiдповiли 14,2 % респондентiв; Влтак, але ще вагаюсяВ» 24,2%; Влмабуть, нiВ» 26,9%; ВлнiВ» 18.4% , завагалися вiдповiсти тАФ 17,2%. Таким чином, бiльше третини старшокласникiв маi намiр зайнятися пiдприiмництвом, в цiлому це вiдрадний факт.
Вiдповiдi на запитання: Якi психологiчнi якостi необхiднi людинi сьогоднi?- рiзнi. В бiльшостi випадкiв адекватне ставлення старшокласникiв до деяких характерних рис нових людей тАФ наполегливiсть, умiння спiлкуватися.
Нинi в свiдомостi школярiв вiдбуваiться процес переоцiнки цiнностей. Причиною цьому i не життiвий досвiд, а, головним чином, засоби масовоi iнформацii.
Наступне запитання (табл. 1): Чи готовi ви порушити закон з метою отримати грошi, прибуток?
Таблиця 1