Формування класного колективу старшокласникiв

Вступ

Актуальнiсть дослiдження. Людина не може iснувати iзольовано вiд суспiльства. Вона постiйно знаходиться у русi, здобуваi новi знання i обмiнюiться iнформацiiю з оточуючими. Протягом життя iснування людини постiйно змiнюiться, у неi формуються новi погляди та iнтереси. Ще з самого дитинства, з народження людину оточуi сiмтАЩя, яка виховуi в неi почуття поваги та любовi i поступово вiдкриваi шлях у дорослий свiт.

Вiд того, в якому оточеннi перебувала людина, якi поради та настанови вона отримувала, залежатиме i ii життя. Буде зрозумiло, чи зможе вона досягти чогось у життi i стати тим, ким прагне бути.

Тож, як бачимо, проблема колективу доволi актуальна i потребуi обговорення.

Колектив тАУ це не просто сума iндивiдiв, а це особливий iдиний цiлiсний органiзм, що живе по своiх законах. Саме взаiмозв'язку, вiдношення i переваги дають можливiсть колективу придбати певну структуру, емоцiйний тон, особливий ВлдухВ».

Не можна не враховувати в шкiльному вихованнi вплив колективу. А для цього необхiдно знати, згiдно яким закономiрностям вiн структуруiться i функцiонуi, в яких феноменах виявляiться. Це знання даi можливiсть вчителевi або шкiльному психологовi знаходити новi виховнi шляхи, методи, прийоми. Дозволяi будувати виховну роботу з учнями з урахуванням знання закономiрностей розвитку колективу i розвитку кожноi окремоi особи в ньому.

Об'iктом даного дослiдження i формування класного колективу старшокласникiв.

Предметом даноi курсовоi роботи i особливостi формування класного колективу учнiв старшого шкiльного вiку.

Мета курсовоi роботи на теоретичному та практичному рiвнi дослiдити особливотсi формування класного колективу старшокласникiв.

У курсовiй роботi перевiряiться гiпотеза: особливостi формування класного колективу старшокласникiв забезпечуi повноцiнний розвиток кожного члена колективу.

Мета конкретизуiться в наступних завданнях:

1) Проаналiзувати психологiчний змiст проблематики питання в науковiй лiтературi;

2) Провести практичне дослiдження конкретного класного колективу з метою виявлення особливостей формування класного колективу старшокласникiв;

3) Проаналiзувати отриманi данi;

4) Зробити висновки i описати результати.

Методи дослiдження.

В· Метод спостереження;

В· Метод анкетування;

В· Метод самоаналiзу;

В· Метод вивчення продуктiв дiяльностi;

В· Соцiометричний метод.

Роздiл 1. Теоретичнi особливостi формування класного колективу учнiв старшого шкiльного вiку

1.1 Колектив. Види, сутнiсть, змiст i функцii колективу

Слово ВлколективВ» походить вiд латинського ВлcollectivusВ», яке виникло вiд слова ВлcollegereВ» - збирати разом. Проте в сучасному розумiннi колектив - це зовсiм не механiчне обтАЩiднання iндивiдiв.

Колектив тАФ соцiально значима група людей, якi об'iднанi спiльною метою, узгоджено дiють для досягнення мети i мають органи самоврядування.

Його характеризують iднiсть цiлей, високий рiвень мiжособистiсного спiлкування, згуртованiсть, внутрiшня дисциплiна, специфiчнi норми спiвжиття. Вiн i ланкою, що з'iднуi особистiсть iз суспiльством. Виховання особистостi в колективi i втiленням закономiрностей розвитку суспiльства, адже в колективних взаiминах створюються умови для соцiально-психiчного ii розвитку. Вiдокремившись вiд колективу, людина опиняiться в соцiально-психологiчному вакуумi, що значно ускладнюi ii розвиток.

Колектив i соцiальною системою, яка виконуi такi функцii:

В· органiзаторську (полягаi в об'iднаннi особистостей для виконання певних завдань);

В· виховну (спрямована на створення оптимальних умов для всебiчного виховання, психiчного й соцiального розвитку особистостi);

В· стимулюючу (сприяi формуванню морально-цiннiсних стимулiв дiяльностi особистостi, регулюi поведiнку членiв колективу, впливаi на формування в особистостi цiлеспрямованостi, волi, гуманностi, працьовитостi, совiсностi, чесностi, гiдностi тощо).

Унiверсальне поняття тАЬколективтАЭ охоплюi рiзнi його види, до яких належать:

В· Первинний колектив. Об'iднуi людей (школярiв), згуртованих у порiвняно невелику соцiальну групу, учасники якоi перебувають у постiйних дiлових, товариських, побутових стосунках. Ним може бути колектив класу, виробничоi бригади на пiдприiмствi, професiйноi групи в установi, пiдроздiлу у вiйськових частинах та iн. За кiлькiсним складом нараховуi 10тАФ15 осiб. За бiльшоi кiлькостi в ньому вiдбуваiться розподiл на мiкроколективи. Якщо в соцiальнiй групi менше 7тАФ8 осiб, вона не i колективом у соцiально-педагогiчному смислi. Це тАФ замкнена група друзiв, приятелiв;

В· За якiсним складом у колективi маi бути приблизно однакова кiлькiсть осiб обох статей. Якщо ця вимога загалом витримуiться у колективах загальноосвiтнiх закладiв, то на виробництвi, в системi професiйноi освiти цього досягти значно складнiше, що породжуi значнi труднощi у розвитку колективу, органiзацii мiжособистiсних стосункiв;

В· Загальношкiльний колектив. Об'iднуi усiх учнiв i педагогiчних працiвникiв загальноосвiтнього навчально-виховного закладу. Здебiльшого у них перебуваi 500тАФ 600 осiб. У таких колективах усi знають один одного, час вiд часу збираються разом. У ньому теж бажано, щоб була однакова кiлькiсть осiб обох статей. Якщо в загальноосвiтнiх школах, iнших навчально-виховних закладах нараховуiться 1500тАФ2500 осiб, то колективу, по сутi, немаi. Особа в такому соцiальному об'iднаннi i анонiмною, що вкрай негативно впливаi на ii виховання;

В· Тимчасовий колектив. Складаiться з осiб, якi належать до постiйних колективiв для виконання тимчасових завдань, задоволення своiх пiзнавальних i соцiальних iнтересiв (танцювальний колектив, хор, туристська група та iн.). Чисельно вони невеликi, згрупованi на основi соцiальних iнтересiв;

В· Виробничий колектив. Це тАФ група професiоналiв, об'iднаних для науково-дослiдноi роботи, виробничоi дiяльностi, охорони порядку, лiкування людей тощо;

В· Сiмейний колектив. Його складають члени однiii родини. Склався iсторично як важливе соцiальне утворення суспiльства. [Фридман Л.М., Пушкина Т.А., Каплунович и.Я. Изучение личности учащегося и ученических. тАУ М., 1988. с. 131]

Колективи можуть бути одновiковi й рiзновiковi. У традицiях народноi педагогiки тАФ виховання особистостi в рiзновiковому колективi, де старшi за вiком i соцiальним статусом передають свiй досвiд молодшим, турбуються про iх захист, допомагають долати труднощi. Молодшi прагнуть оволодiвати соцiальним досвiдом старших, вiдчувають вiдповiдальнiсть перед ними.

Колектив як людська спiльнота, що утворюi систему колективiстських стосункiв, i основним чинником формування громадськоi сутностi особистостi, розвитку ii iндивiдуальностi.

Виховний колектив вiдзначаiться розмаiттям видiв, форм суспiльно корисноi працi та спiлкування. Його сутнiсть реалiзуiться в рiзних аспектах. Економiчний аспект передбачаi залучення дитини в економiчнi вiдносини, активну участь в них, знання економiчних проблем. Це забезпечуi виховання колективiзму, творчого ставлення до працi.

Полiтичний аспект означаi залучення старшокласникiв до шкiльного самоуправлiння, полiтичних кампанiй (перепису населення, пiдготовки до свят, фестивалiв), участi у громадському життi.

Соцiальний аспект i виявом турботи про розвиток, побутовi умови дитини. У ii свiдомiсть закладаються прагнення до соцiальноi справедливостi, гуманiзму, iнiцiативностi, вiдповiдальностi, зближення колективних i власних iнтересiв.

Моральний аспект передбачаi розумiння моралi як суспiльного явища, усвiдомлення суспiльноi моралi як вiдповiдальностi перед iншими людьми, самим собою, колективом. Аналiз стосункiв у колективi переконуi в необхiдностi чесноi, добросовiсноi працi, формуi основи моральностi.

Громадсько-цiннiсний аспект переконуi, що колектив тАФ це iдейна, цiннiсно-орiiнтована iднiсть людей, для яких органiзацiйна структура i засобом досягнення спiльних цiлей.

Культурно-естетичний аспект виявляiться у вiльному спiлкуваннi старшокласникiв, що забезпечуi iх новими враженнями, знаннями, сприяi пiдвищенню естетичного рiвня iх повсякденних стосункiв, естетичноi органiзацii всього життя. Художня творчiсть у колективi i засобом змiстовного використання вiльного часу, розвитку старшокласникiв.

Юридичний аспект свiдчить, що взаiмини в колективi торкаються i правового аспекту життя. Усвiдомлення дитиною мотивiв моральних та аморальних вчинкiв, правова освiта, поiднана з практичним засвоiнням дiтьми прав та обов'язкiв тАФ важливий чинник формування правосвiдомостi.

Психологiчний аспект означаi, що колектив тАФ органiзоване соцiальне середовище. Цiлеспрямованiсть його дiяльностi породжуi здоровий моральний клiмат, мажорний тон у вiдносинах, добровiльну участь у спiльних справах, вiдчуття потреби у колективному спiлкуваннi, психологiчнiй сумiсностi з товаришами.

Органiзацiйний аспект свiдчить про iнтуiтивне прагнення старшокласникiв до об'iднання в певнiй органiзацii. Педагогiчно органiзована дiяльнiсть колективу ставить старшокласникiв у дiловi стосунки керiвництва й пiдлеглостi, взаiмовимогливостi та взаiмодопомоги.

РЖндивiдуально-особистiсний аспект враховуi можливiсть тимчасового вiдокремлення дитини вiд колективу, можливiсть оглянутися навколо, зазирнути в себе, осмислити своi взаiмини з оточуючими. Це сприяi самосвiдомостi, формуванню внутрiшнього морального свiту особистостi.

Виховний колектив тАФ педагогiчно органiзована система вiдносин. Вiн маi органи самоврядування й координацii, що уповноваженi представляти iнтереси старшокласникiв i суспiльства, традицii, громадську думку, об'iднуi учнiв спiльною метою та органiзацiiю працi. Вiн необхiдний як середовище взаiмодii й ефективного впливу на старшокласникiв, формування колективiстських якостей, як форма органiзацii життя, що виховуюче впливаi на всiх членiв колективу й кожного зокрема. Первинний колектив також маi органи самоврядування, актив, своiх представникiв у загальношкiльних органах. Така структура виховного колективу сприяi врахуванню вiкових особливостей та iнтересiв старшокласникiв, налагодженню взаiмозв'язкiв мiж первинними колективами старших i молодших учнiв, рiзновiковими загонами й групами.

Виховний колектив виконуi такi функцii:

В· залучення старшокласникiв до системи суспiльних вiдносин, набуття ними досвiду таких вiдносин. Колектив акумулюi основнi риси й вимоги суспiльства, передаi практичний досвiд використання iснуючих суспiльних вiдносин;

В· органiзацiя самостiйноi дiяльностi старшокласникiв: навчальноi, трудовоi, громадськоi, iгровоi. Колективна дiяльнiсть сприяi формуванню дiлових стосункiв (взаiмозалежностi, вiдповiдальностi, контролю, взаiмодопомоги, керiвництва, пiдлеглостi, вимогливостi, дружби, товариськостi, симпатii). Чим мiцнiша органiзацiйно-дiлова структура колективу, тим кращi умови для створення у ньому високоморальноi атмосфери;

В· формування моральноi сутностi особистостi, ii морально-естетичного ставлення до свiту й самоi себе. Колективiстськi стосунки сприяють формуванню гуманiстичних якостей особистостi, колективiстськоi свiдомостi;

ефективного педагогiчного засобу впливу на особистiсть, групу старшокласникiв. Завдяки цьому вiдбуваiться коригування й регулювання iх поведiнки та дiяльностi. Сформована в колективi громадська думка i дiiвим iнструментом педагогiчного впливу, сила якого залежить вiд рiвня розвитку колективу. [Массен П., Конджер Д, Каган Дж., Х'юстон А. Развитие личности ребенка //психология подростка / сост. Ю.И. Фролов. тАУ М., 1997. с 192-194]

1.2 Соцiально-психологiчнi проблеми колективу

В сучасних експериментальних дослiдженнях були виявленi певнi соцiально тАУ психологiчнi проблеми колективу, серед яких головне мiсце займають проблеми, повтАЩязанi з розшаруванням класного колективу на декiлька мiкрогруп. Роздiлення класу це не рiдкiсть. Вчитель повинен прагнути лiквiдувати в колективi подiбну роз'iднанiсть, розрiзненiсть, долати будь-якi форми своiрiдноi Вл самоiзоляцiiВ» таких груп вiд колективу.

Учень може входити до груп рiзного роду, якi звичайно стихiйно складаються на основi сумiсного проведення часу, загальних iнтересiв, загальноi iгровоi дiяльностi i якi знаходяться, як правило, поза межами педагогiчного контролю.

Деякi з дворових, вуличних об'iднань не носять асоцiального характеру, хоча вчителi звичайно вiдносяться до них з упередженням. В таких компанiях пiдлiтки задовольняють свою потребу вiдчувати себе дорослими, незалежними, знаходять пiдтримку, можливiсть говорити прямо i вiдверто. Для деяких пiдлiткiв школа, гуртки, клуби не сталi тим середовищем, де вони могли б задовольнити свою потребу в активностi, спiлкуваннi, самостiйностi, дати вихiд своii енергii. Вплив таких груп на пiдлiтка дуже великий.

Наданi самим собi, пiдлiтки пiддаються негативному впливовi тАУ палять, лихословлять, дiвчатка, прагнучи бути схожим на дорослих, фарбують нiгтi, пiдводять брови, роблять собi неймовiрнi зачiски. Рiзнi учнi користуються в колективi рiзним ступенем популярностi, авторитетностi.

Звичайно в класному колективi i 3-4 найпопулярнiших школярiв. Популярнiсть визначаiться такими рисами, як товариськiсть i контактнiсть (умiння встановлювати контакти ), чуйнiсть, рiвний, доброзичливий характер, всебiчний кругозiр i ерудицiя, готовнiсть завжди прийти на допомогу товаришу, щедрiсть. Не останнi мiсце займаi зовнiшня привабливiсть, а також фiзична сила i спритнiсть (у хлопчикiв).

Непопулярнiсть викликаiться такими рисами, як замкнутiсть, неконтактнiсть, заздрiснiсть, лукавство, лицемiрство i егоiзм. Маi значення i байдужiсть до успiхiв в навчаннi, вузький кругозiр, низький рiвень знань i навичок. Втiм, в групах i колективах низького рiвня часто можна спостерiгати, що популярнiсть визначаiться такими рисами, як зневага до навчання, самовпевненiсть, зухвалiсть по вiдношенню до дорослих; непопулярнiсть же, навпаки, такими рисами, як вiдповiдальне вiдношення до навчання, успiшнiсть в навчаннi, дисциплiнованiсть, культурнiсть i т.д.

Статус популярного або непопулярного члена колективу, звичайно, впливаi на психологiчний стан i поведiнку школяра. Учень, що займаi положення улюбленого, популярного члена колективу, вiдчуваi упевненiсть в собi, емоцiйний пiдйом i вiдчуття благополуччя (емоцiйний комфорт). Деякi вiдчувають себе невпевнено, неспокiйно, роблять спроби будь-яким шляхом змiнити свiй статус в колективi або, зневiрившись, звикають до свого становища. Група школярiв звичайно не будуiться на основi рiвних мiжособистiсних вiдносин ii учасникiв. В цих вiдносинах видiляються форми керiвництва i пiдкорення. Кожна група маi свого керiвника (лiдера).

В окремих класах i категорiя школярiв, на яку необхiдно звернути особливу увагу. У сферi мiжособистiсних стосункiв вони займають положення iзольованих. Це не просто непопулярнi члени колективу. Вони викликають до себе негативне ставлення, iм вiдмовляють в дружбi, в особистiй симпатii.

Причини цьому можуть бути рiзнi, частiше всього - явна зневага iнтересами колективу, яскраво вираженi розбещенiсть i егоiзм, деякi негативнi риси (замкнутiсть, нелюдимiсть). З такими школярами майже не спiлкуються, iх всi стороняться, iх не приймають в iгри, не хочуть сидiти з ними за однiiю партою. Цi дiти i самi поводять себе iзольовано, тримаються осторонь, часто вiдчувають самотнiсть, iнколи навiть пригнiченiсть. Школярi, якими нехтують, намагаються влитися до колективу, але не завжди вдало. Тодi вони або погоджуються зi своiм положенням, або озлоблюються (i стають схильними до агресii, невиправданих вчинкiв), або прагнуть пiти з колективу (з класу, зi школи), знайти собi вiдповiдне мiкросередовище, де б на них зважали, визнавали iх, де б iх соцiометричний статус оцiнювався достатньо високо.

Вчителю слiд спецiально думати про те, як зробити iзольованих учнiв повноправними членами колективу, як налагодити iх взаiмостосунки з оточуючими, як змiнити тi риси особи, якi викликають антипатiю товаришiв.

Слiд вiдмiтити тих учнiв, якi знайомляться з колективом перший раз, це тАУ новачки у класi. Це одна з типових фiгур дитячого колективу. Вчителi та класнi керiвники у своiй роботi постiйно мають справу з новачками, це повтАЩязано з явищем мiграцii населення, бурхливим будiвництвом житла. Почуття безпорадностi викликаi у нього гостру потребу отримувати iнформацiю про те, що його тут очiкуi, як поводити себе в тiй чи iншiй ситуацii, що тут тАЮможнатАЭ, а що тАЮне можнатАЭ, кого треба побоюватися, а кому можливо довiряти. В той самий час у школяра виникають певнi очiкування стосовно свого становища у новому колективi. Вiн сподiваiться, що йому вдасться проявити себе по новому, показати себе у вигiдному свiтi. Це потребуi також знання того, що цiниться, а що засуджуiться в даному колективi.

Опинившись у новiй обстановцi, помiчаi часто такi факти, явища оточуючого середовища, якi для iнших членiв колективу являються звичними, i вони не помiчають iх зовсiм. Це закономiрно, оскiльки вся iнформацiя, яка оточуi дитину у новому колективi, являiться для неi новим та значним подразником. РЖстотне значення для новачка в цей перiод вiдiграi культура поведiнки, спiлкування старшокласникiв у школi та доброзичливе ставлення до нього. Саме це впадаi до нього в око в першу чергу. Цi ознаки на перших етапах визначають тАЮпочуття захищеностiтАЭ дитини. Особисто значимою для школяра i така характеристика членiв колективу школи, як тАЮпривiтнiсть тАУ непривiтнiстьтАЭ, доброзичливiсть, уважнiсть один до одного. При цьому не маi принципового значення, хто цi люди тАУ товаришi по класу, вчителi, технiчнi працiвники.

На другому етапi у школярiв виявляiться тенденцiя тАЮввiйтитАЭ до внутрiшньоi структури класу. Активнiсть цього процесу знаходиться у прямiй залежностi вiд позитивноi чи негативноi оцiнки школярем нового колективу. Починають усвiдомлюватися цiнностi колективу, традицii, норми поведiнки. На цьому етапi яро виступаi тенденцiя до сприйняття подiй, фактiв, та iнших знакiв, якi дають новачку iнформацiю про тi сфери дiяльностi, де вiн зможе проявити себе. Бiльшiсть новачкiв намагаiться засвоiти iснуючу систему цiнностей, що пояснюiться iх iстотною потребою сподобатись товаришам.

На третьому етапi хлопцi та дiвчата починають розумiти характер внутрiшньо колективних вiдносин тАУ хто з ким дружить, за що кого поважають.

Через мiсяць тАУ пiвтора у новому колективi школяр, як правило, хоча ще повнiстю не адаптувався, але вже включився так чи iнакше у колективнi вiдносини. Новачок вже вiдчуваi певнi зобовтАЩязання перед товаришами i перед колективом, рiзко знижуiться ступiнь його вiдвертостi, i вiн опиняiться на рiвнi тАЮстарихтАЭ членiв колективу.

Таким чином, найбiльш важкими для новачка i найбiльш сприятливими для педагога i першi днi перебування в колективi, а потiм тАУ наступний мiсяць. Насправдi ж новачки порушують встановлену рiвновагу сил у класi, тут вiдбуваiться перегрупування членiв колективу. Встановленi товариськi групи приймають новачка - i тодi, якщо новачку притаманнi значимi для групи якостi, вiн займаi одне з керiвних положень, витискаючи когось зi старих членiв колективу. Якщо ж колектив не приймаi новачка, проявляi до нього негативне чи байдуже ставлення, новачок змушений замкнутися в собi або активно тАЮвибиратитАЭ з iнших груп товаришiв для себе. Бувають випадки, що тiлькитАУно прибувши, новачки з тих чи iнших причин швидко завойовують лiдерськi позицii у колективi та ведуть активну боротьбу за керiвне мiсце в класi, що стаi причиною бiльш напружених конфлiктiв мiж групами та окремими членами колективу.

Згiдно до того, як пiдготовлений колектив до спiлкування з новачками, можливо судити про рiвень його вихованостi. Не менш важливо в перiод адаптацii включити новачкiв в таку колективну дiяльнiсть, де б вони, як i iншi члени колективу, могли б дати максимально важливу iнформацiю про себе i своi можливостi в рiзних сферах життя (iнтелектуальнi вiкторини, КВК, вечори знайомства та iнше). Педагогу, вiдповiдно, необхiдно спецiально продумати змiст та форми iндивiдуальноi роботи з новими членами колективу, створювати ситуацii, де б новачки змогли б проявити i показати себе у вигiдному свiтi.

Беручи активну участь в життi i дiяльностi колективу однолiткiв, школяр привчаiться жити iнтересами колективу i керуватися ними в своiй поведiнцi. Тiльки в колективi i пiд впливом колективу школяр набуваi досвiду колективних взаiмостосункiв, досвiду розвитку суспiльноi спрямованостi, правильного вiдношення мiж особистим i суспiльним. За межами колективу не можливо формування i виховання цих якостей.

Колектив однолiткiв впливаi також на формування i розвиток всiх позитивних якостей особистостi (скромностi, чесностi, наполегливостi, витримки, дисциплiнованостi, смiливостi i т. д.). Колектив розкриваi лiнь та егоiзм, заздрiсть i зарозумiлiсть, боязкiсть i лицемiрство, допомагаi долати невдачi, не допускаi втрати вiри у власнi сили, смутку. Роль колективу при цьому двояка. З одного боку, як ми вже бачили, одна якiсть не може бути розглядана абстрактно, вiдволiкаючись вiд спрямованостi особи. А колективiстична спрямованiсть формуiться лише в колективi. Тому досвiд колективних взаiмостосункiв i колективноi дiяльностi формують не просто наполегливiсть, а наполегливiсть колективiста, не просто смiливiсть, а смiливiсть колективiста i т.д. Колектив впливаi на своiх членiв, вимагаi вiд них певноi поведiнки. Схвалення або засудження колективу, правильна критика, дiловi i серйознi вимоги колективу до своiх членiв тАУ важливий формуючий, контролюючий i корегуючий особистiсть чинник. В класному колективi школяр пристосовуiться до суспiльноi культури, у нього формуiться соцiалiстична направленiсть, розвиваiться творча iндивiдуальнiсть, вiдбуваiться накопичення соцiально тАУ морального досвiду та придбання досвiду колективноi дiяльностi.

Класний колектив володii значними потенцiйними можливостями для розвитку особистостi : в ньому вiдбуваiться засвоiння особистiстю суспiльних iдеалiв, цiнностей та психологii колективу. Вiн виступаi головною сферою виявлення iндивiдуальних можливостей та здiбностей ; в ньому вiдбуваiться формування i удосконалення позитивних якостей особистостi: колективiзм, вмiння спiвпрацювати, комунiкативнiсть, самосвiдомiсть, почуття власноi гiдностi, iнтерес та схильнiсть до творчостi.

Найбiльше значення для становлення особистостi мають наступнi характеристики шкiльного колективу: наявнiсть iдиноi спiльноi мети, дiяльностi, системи внутрiшнiх звтАЩязкiв, велика рiзноманiтнiсть творчих особистостей тАУ членiв колективу; важкiсть та протирiччя колективного життя; складнiсть структури i характеру внутрiшньо тАУ колективних вiдносин. Серед перелiчених характеристик класного колективу слiд виокремити вiдносини, якi виникають мiж школярами, бо саме вони в результатi визначають роль колективу в розвитку та становленню особистостi.

1.3 Мiжособистiснi стосунки у колективi як показник психологiчного клiмату класного колективу

Центральними моментами аналiзу стосункiв в класному колективi i:

1) Аналiз стосункiв старшокласникiв до спiльноi дiяльностi в класi;

2) Аналiз взаiмин (стосункiв старшокласникiв один до одного).

Вiдношення до справи, до спiльноi дiяльностi позначаiться на зрiлостi колективу i виявляiться у взаiминах. Отже колективом можна назвати не кожну групу, а тiльки вiдповiдну деяким критерiям. Найважливiшими критерiями виступають, по-перше, просоцiальнiсть колективноi дiяльностi, заданiсть ii ширшим контекстом соцiальних стосункiв, по-друге, успiшнiсть вирiшення групою своiх групових завдань, по-третi, наявнi можливостi для самовизначення кожноi особи, по-четверте, сприятливий, здоровий клiмат колективу, що позначаiться на мотивах взаiмин старшокласникiв, на розумiннi ними один одного, на здатностi спiвчувати i об'iднуватися в скрутну хвилину.

У iдеалi класний колектив самодiяльний i самокерований. Велике значення маi позитивне емоцiйне вiдношення старшокласникiв до суспiльно корисноi дiяльностi в класi. Успiшнiсть вирiшення групою своiх завдань, може визначатися моментом зрiлостi групи, або рiвнем групового розвитку. Рiвень групового розвитку одночасно i характеристикою сформованостi мiжособистiсних стосункiв, результатом процесу формування групи. Рiзноманiтнi пiдходи до аналiзу сформованостi групи примушували дослiдникiв розглядувати ii залежно вiд часу iснування, вiд частоти комунiкацiй рiзних членiв групи за певний перiод часу i так далi А.РЖ. Донцов указуi на те, що до колективних властивостей можна вiднести Влстiйкiсть iснування, переважання iнтеграцiйних тенденцiй, достатню виразнiсть групових меж, виникнення вiдчуття ВлМиВ», близькiсть норм i моделей поведiнки та iн.В» [Донцов А.И. О понятии группы в социальной психологии // Социальная психология: Хрестоматия /Сост. Е. П. Белинськая, О. А. Тихомандрицкая-М, 2003,с 180]

Але це не iдинi можливостi видiлити колектив Влз навколишнього свiтуВ». Отже як пiдстава для виявлення рiвня груповоi згуртованостi приймаiться дiяльнiсть групи, ii цiнностi i цiлi, вiд яких залежить характер мiжособистiсних стосункiв. ВлСаме на цiй основi будуiться психологiчна типологiя груп, що розрiзняються по рiвню розвитку: групи вищого рiвня соцiально-психологiчного розвитку (колективи), просоцiальнi асоцiацii, дифузнi групи, асоцiальнi асоцiацii, корпорацii. Вищий рiвень групового розвитку виявляiться в дiяльностi i мiжособистiсних стосунках, властивих колективамВ». [Введение в психологию / Под общ. ред. Петровского а.в. - М., 1996, с.310].

У колективi, на вiдмiну вiд малих груп менш високого рiвня розвитку i умови для самовизначення особи. ВлСамовизначення i самовдосконалення особи можливе постiльки учнi в колективi беруть участь в спiльно роздiленiй дiяльностi. Брати участь в такiй дiяльностi неможливо, якщо члени колективу не роздiляють цiнностi, мотиви, переживання один одного, не приймають рiзноманiтнiсть осiб i характерiв членiв колективуВ». [Коломинский Я.Л. Психология межличнотсных отношений в детском коллективе. тАУ М., 1969, с.75]. Самовизначення особи можна вважати за особливiсть мiжособистiсних стосункiв в колективi. Про справжнi самовизначення особистостi можна говорити у тому випадку, коли ii поведiнка обумовлена не боязню зiпсувати стосунки, а бажанням досягти групових цiлей дiяльностi, вирiшити груповi завдання. У групi високого рiвня розвитку, на вiдмiну вiд дифузноi групи, такий спосiб i переважаючим i тому виступаi як особлива якiсть мiжособистiсних стосункiв.

Дiяльнiсне опосередкування мiжособистiсних стосункiв можливе i без заданостi широким соцiальним контекстом. Прочитання стратометричноi концепцii ВлнавпакиВ» тАУ вiд особи, що творчо генеруi нову дiяльнiсть, що шукаi однодумцiв до затвердження новоi дiяльностi в соцiальному контекстi, вiдкриваi можливiсть оцiнити особливу роль особистостi у формуваннi i функцiонуваннi групи. Творчим буде i побудова нових стосункiв разом з побудовою спiльноi дiяльностi. ВлРЖнший шлях створення колективу виступаi як оборотна сторона першого. Тут група однодумцiв, не маючи зовнi заданоi мети, не будучи об'iднана iдиною заданою дiяльнiстю, сама синтезуi ii. Процес створення колективу зводиться до опредметненню цiii дiяльностi, боротьбi за включення ii в загальний каталог дiяльностi суспiльства або ширшоi соцiальноi структури шляхом пошуку нових однодумцiв, а також засобiв ii реалiзацii. Необхiдно пiдкреслити, що в даному випадку мова йде лише про однотипнi спонтанно виникаючi групи, якi вiдрiзняються не лише взаiмною психологiчною (емоцiйним) перевагою учасникiв, але i здатнiстю спiльно синтезувати новий вигляд дiяльностi, промовцi в даний перiод як суспiльно значущiВ». [Синягин Ю.В. Динамика процесса коллективообразования // Вопросы психологии, 1992 № 1, с.114]. Очевидно, що якiсть мiжособистiсних вiдносин в такiй групi буде творчою, можливо, навiть декiлька незвичайною, оскiльки при такому пiдходi, особистiсть i ii можливостi все ж ставляться основною задачею. РЖ психологiчний клiмат в такому колективi вiдрiзнятиметься пiдлеглiстю творчим цiлям, не заданим ззовнi. Ю.В. Синягин пише про те, що ця практика вироблення принципово нових iдей, шляхiв, прижилася в захiдних корпорацiях. Коли творчих, вчених людей поселяють разом в комфортному мiсцi, i не дають iм нiяких установок. Виявляiться, що через деякий час такi люди починають спонтанно генерувати iдеi. У результатi може вийти дуже цiнний iнтелектуальний продукт, правда, заздалегiдь важко передбачити до якоi областi вiн вiдноситиметься.

При порушеннi спiльноi дiяльностi (наприклад, при змiнi органiзатора дiяльностi) психологiчний клiмат може погiршати, i це стане помiтним по взаiминах старшокласникiв. Перш за все, зросте кiлькiсть сварок, суперечок i конфлiктiв. Потiм з'являться стiйкi протиборчi угрупування, зайнятi вiдставанням свого впливу на колектив. Влада i вплив можуть стати самоцiннiстью, стосунки перестануть опосередковуватись спiльною дiяльнiстю, перетворяться на проведення часу, в спiлкування ради спiлкування. Таким чином, позитивний вплив групи на особистiсть буде зведений до нуля. РЖ це буде помiтно по взаiминах старшокласникiв. ВлРезультативнiсть впливу колективу на особистiсть визначаiться самопочуттям особистостi в колективi. До нього вiдносяться: задоволенiсть особистостi дiяльнiстю, взаiминами, керiвництвом, захищенiсть особистостi в даному колективi, ii внутрiшнiй спокiйВ». [Аникеева. Н.П. Учителю о психологическом климате в коллективе. тАУ М., 1983, с.16]. ВлПри рiзних стосунках iндивiди проявляють себе з рiзною, позитивною або негативною, сторони, тому для забезпечення переважно позитивного впливу групи на особистiсть важливо домогтися того, щоб мiжособистiснi стосунки в нiй були сприятливимиВ». [Немов Р.С. Психология. У 3 кн. - М., 2003, Кн. 1, c.575].

Виявляючись в спiлкуваннi, мiжособистiснi стосунки старшокласникiв складаються завдяки механiзмам мiжособистiсноi взаiмодii, мiжособистiсного сприйняття. Мiжособистiсна взаiмодiя обумовлена декiлькома механiзмами взаiмовпливу, найважливiшими з яких i переконання, психiчне навiювання, наслiдування. Крiм того, ряд дослiдникiв називаi як такi механiзми сором, вiдчуття провини, вiдповiдальнiсть. Важливими механiзмами мiжособистiсного сприйняття виступають емпатiя та рефлексiя. Г.М. Андрiiва пише: Влвстановлено тiсний зв'язок мiж iдентифiкацiiю й iншим, близьким за змiстом явищем - емпатiiю. Описово емпатiя також визначаiться як особливий спосiб розумiння iншоi людини. Процес розумiння один одного ускладнюiться явищем рефлексii. У соцiальнiй психологii пiд рефлексiiю розумiiться усвiдомлення iндивiдом, що дii, того, як вiн сприймаiться партнером по спiлкуванню. Це вже не просто знання або розумiння iншого, але знання того, як iнший розумii мене, своiрiдний подвоiний процес дзеркальних вiддзеркалень один одного, Влглибоке, послiдовне взаiмовiдторгнення, змiстом якого i вiдтворення внутрiшнього свiту партнера по взаiмодii, причому на цьому внутрiшньому свiтi у свою чергу вiдбиваiться внутрiшнiй свiт першого дослiдникаВ». [Кон И.С. Открытие ВлЯВ».- М.,1978, с.110].

У пiдлiтковому вiцi величезний вплив на мiжособистiсне сприйняття роблять груповi норми i правила, через якi пiдлiтки бачать i оцiнюють один одного. Цi оцiнки мають головне значення для побудови спiлкування старшокласникiв один з одним, впливають на його кiлькiсну i якiсну сторону. ВлВони допомагають навчитися контролювати соцiальнi форми поведiнки, розвивати вiдповiднi вiковi iнтереси i навики, учать спiвпереживати, разом вирiшувати загальнi проблемиВ». [Массен П., Конджер Д, Каган Дж., Х'юстон А. Развитие личности ребенка //психология подростка / сост. Ю.РЖ. Фролов. тАУ М., 1997, с.151].

Роздiл 2. Практичне дослiдження особливостей формування класного колективу учнiв старшого шкiльного вiку

2.1 Методичнi рекомендацii до проведення дослiдження

Дослiдження мiжособистiсних вiдносин було проведено в класному колективi старшокласникiв за допомогою методик:

В· Анкетування;

В· Закiнчи речення;

В· Самооцiнка стану сформованостi колективу;

В· Соцiометрiя;

В· Спостереження.

В ходi соцiометричного дослiдження потрiбно визначити структуру неформальних стосункiв малоi соцiальноi групи за критерiiм симпатii тАУ антипатii, встановити ступiнь психологiчноi сумiсностi окремих членiв групи, виявити внутрiшньогруповi пiдсистеми (мiкрогрупи) та iх неформальних лiдерiв. Для цього учням iндивiдуальна соцiометрична картка. На картцi фiксуiться основна iнформацiя про дослiджуваного, а також проводиться реiстрацiя його iндивiдуальних виборiв. Для цього картка мiстить i вiдповiднi критерii вибору, сформульованi у виглядi питань.

Оскiльки мiжособистiснi стосунки завжди розгортаються у групi на двох рiвнях тАУ формальному та неформальному, то дослiджуваний повинен здiйснити вибiр стосовно двох сфер тАУ сфери спiльноi дiяльностi та сфери дозвiлля.

Отже, iндивiдуальна соцiометрична картка мiстить 4 питання i може мати такий вигляд:

РЖнструктаж дослiджуваних. Важливою умовою проведення соцiометрii i налагодження контакту дослiдника з дослiджуваними. Ефективнiсть дослiдження покращуiться, якщо експериментатор тримаiться впевнено i поводиться доброзичливо. РЖнструкцiя даiться у популярнiй формi. Дослiджуваних не посвячують у всi тонкощi проведення процедури та аналiзу результатiв. Можна дати приблизно таку iнструкцiю:

тАЬПропонуiмо Вам взяти участь у дослiдженнi, яке спрямоване на покращення психологiчного клiмату у Вашiй групi. Вся iнформацiя, отримана в ходi дослiдження, i конфiденцiйною. Вона не буде розголошена у групi, кожен з Вас зможе дiзнатися про своi результати iндивiдуально. Для заповнення картки Вам необхiдно:

у вiдповiдних рядках бланку вказати своi прiзвище та iмтАЩя, клас, школу та дату проведення дослiдження;

уважно прочитати перше запитання i вiдповiдно до нього вибрати i записати прiзвища та iмена трьох членiв Вашоi групи;

аналогiчно дати вiдповiдь на друге, третi та четверте питання.

Час заповнення картки тАУ 10-15 хвилин.тАЭ

Кiлькiсна обробка даних. Пiсля того, як експериментатор зiбрав заповненi картки, починаiться обробка даних. Вона складаiться з трьох етапiв:

табличного;

графiчного;

iндексологiчного.

Табличний етап обробки даних передбачаi побудову соцiоматрицi

Вместе с этим смотрят:

Cистема роботи шкiльного психолога з профiлактики та подолання проблем статево-рольовоi поведiнки старшокласникiв

Features of evaluation and self-esteem of children of primary school age

Positive and negative values of conformism

РЖндивiдуально-психологiчнi особливостi здiбностей людини

Абрахам Маслоу о потребностях человека