Дитяча проституцiя в Украiнi

Введення

Взагалi проституцiя - це загальносвiтове явище з глибоким iсторичним корiнням. В умовах цивiлiзованого суспiльства дитяча проституцiя перетворилася на проблему. Маючи бiологiчну основу, проституцiя не маi аналогiв в тваринному свiтi i i чисто людським феноменом. Тiсно пов'язана з культурою, проституцiя протистоiть iй як щось чуже i вороже. Культура постiйно оновлюiться i видозмiнюiться, зберiгаючи кращi досягнення. Проституцiя залишаiться майже не зачепленою прогресом, гальмуi його своiм низовинно-примiтивним початком.

Питання доступноi любовi постiйно залишаiться актуальним, i причини його обговорення, як в середовищi фахiвцiв, так i винесення на суд громадськостi в рiзнi епохи iстотно не розрiзнялися: у чому причина проституцii, i як з нею боротися? У розглядi теми використаний сучасний пiдхiд сексологii для аналiзу надзвичайно поширеного соцiального явища, безумовно, що маi пряме вiдношення до статевого життя людини. При цьому особливiсть полягаi в тому, що статеве життя в суспiльствi змiнюiться услiд за розвитком iнших сфер життя, а проституцiя тАУ нi.

I. РЖсторiя дитячоi проституцii

1. Храмова проституцiя

Храмова проституцiя тАФ найранiшi приклади

У стародавньому свiтi повсюдно була поширена священна проституцiя в храмах. Вiдомо, що храмова проституцiя в РДгиптi, Вавiлонi, Грецii i iнших стародавнiх державах мала глибоко релiгiйне значення. Першi документально пiдтвердженi випадки такоi проституцii мали мiсце в Месопотамii i вiдносяться приблизно до 2300 року до нашоi ери. А вже звiдти храмова проституцiя розповсюдилася по всьому Ближньому Сходу.

Храмова проституцiя тАФ самi недавнi приклади

У деяких краiнах храмова проституцiя збереглася до наших днiв. Скотт вiдзначаi, що "нi в однiй краiнi в свiтi релiгiйна проституцiя не процвiтала сильнiше, нiж в РЖндii, i нi в однiй краiнi вона не збереглася довше в умовах прогресу цивiлiзацii". РД численнi докази того, що храмова проституцiя збереглася i в двадцятому столiттi. Терстон, якого цитуi Скотта, приводить безлiч випадкiв, запозичених з судових справ про дiяльнiсть дева-даси (служниць богiв), тАФ так називають танцiвницi при храмах Тамiла. У зв'язку з одним такою справою в судi, "обвинувачений, Мадiга з округу Белларi, оголосив свою неповнолiтню дочку присвяченою в басави, влаштувавши ii брак з iдолом". Як з'ясувалося, басави "практикують безладнi стосунки з чоловiками".

Повii тАФ самi юнi

У iсторii дитяча проституцiя iснувала завжди. Траплялося, що храмовим повiям було по шiсть-сiм рокiв.

2. Стародавнiй Схiд

У Стародавньому Китаi хлопчикiв вже з чотирилiтнього вiку навчали Влпрекрасному мистецтву пасивноi педерастiiВ». Борделi з маленькими дiвчатками i хлопчиками були широко поширенi в стародавньому свiтi i продовжують iснувати i понинi. Китайськi хлопчики, що займаються проституцiiю, по звичаю отримували благо славлення Чжу Вана, бога содомii. Без сумнiву, самими юними повiями всiх часiв були немовлята в публiчних будинках Стародавнього Риму. РД вiдомостi, що в борделях були "невiдлучнi вiд грудей матерi немовлята". РЖмператор Домiциан заслужив схвалення сучасникiв за те, що вiн спробував викоренити всi види дитячоi проституцii. У Есиваре тАФ кварталi повiй японськоi столицi Едо тАФ для фелляции спецiально мiстили маленьких дiвчаток. Завдяки рiзного роду домислам, гейшi, що займають високий суспiльний статус, були доступнi лише для вагинального коiтусу.

Якi асоцiацii викликаi словосполучення "якнайдавнiша професiя"? Нiчнi метелики..А священнодiяння, богоугодна справа - не хочете?

3. Дитяча проституцiя у Стародавнiй Грецii

Дитяча проституцiя iснувала в рiзнi часи. Ще у Стародавнiй Грецii серед фiлософiв побутувало уявлення про те, що розум i знання передаються через сексуальнi контакти. Тому старшi чоловiки займалися сексом iз хлопчиками i вважали, що таким чином до хлопчика переходить мудрiсть i наснага. Вiдомо також, що в Японii й Китаi хлопчики грали жiночi ролi в театрах. РЗх малювали, вбирали у жiночий одяг, навчали жiночостi. А пiсля виступiв могли пропонувати для сексу. Якщо хлопчача проституцiя пiшла з давньогрецьких шкiл i азiйських театрiв, то витоки дiвчачоi видiлити важче, оскiльки дiвчат досить рано видавали замiж. Батьком жiночоi проституцii вважаiться давньогрецький iмператор Солон, який у 559 роцi до н. е. створив офiцiйний iнститут проституцii. Вiн вирiшив наповнювати казну, експлуатуючи жiночi тiла. РЖмператор легалiзував будинки розпусти, проститутками були рабинi. У борделi продавали дiтей i самi батьки, там iх навчали обслуговувати клiiнтiв, подобатися, спiвати, декламувати вiршi. Навiть в Японii ще не так давно тАФ у XIX, XX ст. тАФ батьки продавали дiтей для навчання проституцii. Дiвчат продавали на рiвнi зi свiйськими тваринами й прирiвнювали до вартостi худоби. Японiя мала цiлi квартали, де дiвчата росли й училися бути гарною повiiю чи гарною гейшею. Варто також згадати iснування релiгiйноi проституцii. До нашого часу в РЖндii й Непалi дiвчат вiддають у монастирi на тАЬслужiннятАЭ богу: там вони танцюють, спiвають i використовуються монахами для задоволення сексуальних потреб. Потiм таких дiвчат продають у борделi. РЖ хоча на законодавчому рiвнi цi дii переслiдуються, та через кастовий устрiй тАФ духовнi служителi стоять дуже високо на iiрархiчнiй сходинцi тАФ у краiнi й досi закривають на це очi.

4. Дитяча проституцiя в Украiнi

Якщо говорити про Украiну, то iснування i розвиток проституцii повтАЩязаний iз розвитком проституцii у царськiй Росii. 1843 року проституцiя тут була легалiзована, але займатися цим ремеслом дозволялося дiвчатам iз 17 рокiв. Молодi повii прагнули бути старшими, а старшi жiнки намагалися здаватися молодшими, бо знали, що i попит на малолiтнiх. Повiям видавали жовтий квиток i брали на облiк. За всеросiйським переписом 1889 року було зареiстровано 17 603 проститутки. Серед них бiльше половини засвiдчили, що працювали в цiй сферi до 18 рокiв, а четверта частина тАФ до 16. Ще тодi жiнки вказали на причини: перший сексуальний контакт iз застосуванням грубого насильства, бiднiсть, вплив подруги або старшоi сестри, потреба у грошах на випивку. РЖ сьогоднi ця тенденцiя маi мiсце. Дослiдження й опитування, проведенi в рiзних краiнах, показали: 75тАФ80 % повiй були примушенi до сексу в ранньому вiцi, зТСвалтованi або зрадженi в сiмтАЩi; iншi брали приклад iз матерi, сестри чи подруги; а деякi шукали грошi для наркотикiв й алкоголю. У кiнцi XIX столiття в Росii розвинувся аболiстичний рух, який привiв до змiн у законодавствi щодо проституцii: мiнiмальний вiк для можливоi роботи повiiю тАФ 21 рiк. Уже тодi зрозумiли, що це ненормально, коли молодi жiнки залученi до проституцii. Однак Перша свiтова вiйна, революцiя, голод, розруха призвели до збiльшення сирiт. Часто цi дiти опинялися на вулицi, а опинившись на вулицi, шукали заробiтку: жебракували, крали, надавали секс-послуги. Побiльшало проституток. Тому в 1919 роцi при Наркомi соцiального забезпечення створили комiсiю з боротьби з проституцiiю: робота передбачала залучення до працi й пiдвищення освiтнього рiвня проституток. А 1921 року Дзержинський переконав Ленiна у потребi боротьби з безпритульнiстю. Були створенi спецiальнi заклади освiтнього типу, колонii, вiйськовi училища. На той час армiя безпритульних дiтей складала 5 мiльйонiв. У 30-тi роки в краiнi вже проводили масовi облави на проституток. Примусово, без права повернення, iх направляли на роботи у створенi для цього поселення. Дiтей також направляли у будинки закритого типу: напiввiйськовi-напiвтюремнi заклади. Та Друга свiтова вiйна вiдволiкла увагу на вiйськовi подii. Так було до 60-х рокiв: у 1961 роцi до Кримiнального кодексу СРСР увели статтю про кримiнальну вiдповiдальнiсть за органiзацiю проституцii та втягування неповнолiтнiх у проституцiю. Таким чином держава визнала iснування цiii проблеми. У наш час на дитячу проституцiю iснуi попит: залучають i дiвчат, i хлопцiв. Дiвчата працюють повiями з 14тАФ15 рокiв, хоча iснують випадки залучення дiтей i в 5тАФ7 рокiв. Як засвiдчило останнi дослiдження, працюють i 13-рiчнi хлопчики. У Киiвi вiдомi випадки, коли хлопчикiв 12тАФ14 рокiв продавали для комерцiйного сексу бiля гей-клубiв. Загалом же дiтей, залучених у проституцiю, тАФ 10тАФ30 % вiд загальноi кiлькостi повiй. Дiтьми цiкавляться педофiли. Неуспiшнi чоловiки, тi, з яких у дитинствi знущалися, насмiхалися, i якi не можуть знайти нормальний контакт iз жiнкою чи з чоловiком, шукають фiзично й морально слабших партнерiв. Ними стають дiти: доступнi, меншi, iх можна принизити, вдарити. Дитячiй проституцii сприяi i поширення СНРЖДу, бо шукачi сексу на сторонi бояться бути iнфiкованими i вважають дитину здоровiшою. Насправдi ж дiти бiльше вразливi до хвороб, анiж дорослi. РЖ нарештi, азiатськi чоловiки мають хибне уявлення, що секс iз молодою дiвчиною, особливо незайманою, даi сили, енергiю й здоровтАЩя. В Украiнi до проституцii залучають безпритульних дiтей. У Киiвi працювала благодiйна iдальня. До неi почали приiжджати машини, сутенери силою i погрозами забирали 12тАФ14-рiчних дiтей i вивозили iх на Кiльцеву дорогу займатися проституцiiю. Причиною дитячоi проституцii стаi й насильство вдома, незаконна експлуатацiя дитячоi працi батьками, коли вони свiдомо виштовхують дитину заробити на пляшку. Боячись повертатися додому, дiти шукають способiв вижити на вулицi. Вiдомi також випадки, коли самi батьки продавали дiтей, мовляв, iди, покатайся з дядями на машинi, бо тАЬдядятАЭ привiз горiлку. РЖнший випадок, коли на дорогу виставляли птАЩятикласницю-сироту своi ж односельцi. Або коли студентка, не маючи коштiв для оплати навчання, органiзувала набiр тАЬна роботутАЭ дiвчат без комплексiв. Сексуальнi послуги неповнолiтнiх дешевшi. Якщо в дорогих готелях повii коштують 200 доларiв, то дитину можна купити за 5 доларiв. Цi дiти працюють у найнебезпечнiших мiсцях: на вокзалах, великих кiльцевих дорогах Одеси, Криму, навколо Киiва, на трасах, зупинках дальнобiйникiв, у саунах i квартирах. Крiм дiтей вулицi, якi шляхом продажу власного тiла намагаються вижити, продають себе й дiти iз благополучних родин. Так вони прагнуть здобути грошi на якусь рiч. Так, у Японii серед пiдлiткiв iснуi суперництво, в кого найкрутiша модель стiльникового. Батьки не дають на такi речi грошей, ось вони i знайшли свiй спосiб заробити: сiдають у кафе, починають посмiхатися старшим чоловiкам, показуючи, що не проти контакту, а потiм домовляються про вартiсть послуги. У Киiвському мiському притулку для неповнолiтнiх, який належить Мiнiстерству внутрiшнiх справ (до них надходять киiвськi дiти вулицi, дiти, якi були проданi або втекли), 80тАФ85 % дiтей мають венеричнi хвороби. Отже, вони вже мали сексуальнi стосунки. Якось iз притулку втекло кiлька дiвчат. Виявилося, подруга розповiла, що за 5 хвилин можна заробити нормальнi грошi, отже, смачно поiсти в МакДональдсi. Чому дiвчата погодилися? Справа в тому, що дiти вулицi вже були битими, голодними, терпiли знущання, тому додатковий фiзичний бiль для них тАФ не такий страшний, порiвнюючи з грошима, якi вони можуть отримати. Цих дiток важко реабiлiтувати. Вони не знають про венеричнi хвороби й психiчнi розлади. Тому сьогоднi головне завдання наших служб тАФ вилучати дiтей iз вулицi. А ще треба вiдроджувати духовнi цiнностi украiнцiв, пiднiмати мораль молодi. У статтi використана iнформацiя, надана Ольгою Володимирiвною ШВЕД тАФ представником мiжнародноi органiзацii тАЬEcpat InternationalтАЭ для регiону СНД. Органiзацiя працюi над лiквiдуванням дитячоi порнографii i торгiвлi дiтьми з метою сексуальноi експлуатацii.

РЖI. Школярi: особливостi виховання

Чинники, що впливають на виникнення дитячоi проституцii у дiтей пiдлiткiв

Основне завдання освiти - дати кожнiй дитинi, з урахуванням його психофiзичних можливостей, той рiвень освiти i виховання, який допоможе йому не загубитися в суспiльствi, знайти своi мiсце в життi, а також розвинути своi потенцiйнi здiбностi.

Кiлькiсть школярiв, яких видiляють, як що вчаться з девiантною поведiнкою, на жаль, з кожним роком зростаi, тому що збiльшуiться число провокуючих чинникiв, сприяючих формуванню поведiнки, що вiдхиляiться.

Дана проблема вже перестала бути тiльки психолого-педагогiчною. Вона стала соцiальною. РЖ свiдоцтвом тому i ухвалення протоколу до Конвенцii про права дитини. У нiй записано, що профiлактика бездоглядностi i правопорушень - це система соцiальних, правових, педагогiчних i iнших мерiв, направлених на виявлення i усунення причин i умов, сприяючих бездоглядностi, безпритульностi, правопорушенням i антигромадським дiям неповнолiтнiх.

У систему профiлактики бездоглядностi i правопорушень неповнолiтнiх входять комiсii у справах неповнолiтнiх i захисту iх прав, органи управлiння соцiальним захистом населення i органи управлiння освiтою, установи опiки i опiкування, органiзацii охорони здоров'я, служби зайнятостi i органи внутрiшнiх справ. Проте для того, щоб профiлактична дiяльнiсть тих або iнших служб була ефективною, необхiдно усвiдомити, що поведiнка, що вiдхиляiться, маi складну природу, обумовлено рiзноманiтними взаiмодiючими чинниками.

2. Вiковi статевi особливостi дiтей i пiдлiткiв 8-18 рокiв

У юнацькому вiцi кожному неминуче доводиться усвiдомити своi сексуальнi устремлiння i сформувати своi вiдношення сексуальноi чутливостi, що зародилася, тАУ це важливий компонент юнацькоi самосвiдомостi. Вiдносини молодих людей до своiх сексуальних устремлiнь може бути рiзним:

1. Перебiльшення фiзичних аспектiв сексуальностi, розрядка сексуальноi напруги за допомогою цинiчних розмов, сальних анекдотiв i тому подiбне;

2. Аскетизм, пiдкреслено презирливе вiдношення до сексуальноi чутливостi як до чогось низовинного, прагнення подавити в собi сексуальний потяг;

3. РЖнтелектуалiзм, коли сексуальну чуттiвiсть вважають ВлнецiкавоюВ», примiтивною i тим самим намагаються позбавитися вiд неi;

4. Розрядка сексуальних потягiв в онанiзмi (професор сексологii Свядощ вважаi, що Влпомiрний онанiзм (мастурбацiя) в юнацькому вiцi зазвичай носить характер саморегуляцii статевоi функцii, сприяi зниженню пiдвищеноi статевоi збудливостi i i нешкiдливим. Але надмiрний онанiзм може ослабити органiзм i тому слiд уникати чинникiв, сприяючих статевому збудженнюВ»).

5. Початок статевого життя слiдство: а) появи закоханостi, або б) сильних сексуальних бажань, або в) як засiб доказ своii дорослостi, як засiб самоствердження i пiдвищення свого престижу в очах однолiткiв.

Визначення дитячоi проституцii як феномена:

1) Вiкова градацiя виходячи iз загальних законiв становлення сексуальноi свiдомостi i фiзiологiчноi статевоi зрiлостi можна умовно видiлити три вiковi групи дiвчаток-повiй:

а) дiвчатка вiд 8 до 11 рокiв. У нормi цей вiк характеризують понятiйна стадiя сексуальноi свiдомостi, статева незрiлiсть, конвенцiйний (договiрною) рiвень моральностi, тобто поняття "Що таке добре, що таке погано" нав'язуi або активно виховуi навколишнi соцiальне середовище;

б) дiвчатка 11-14 рокiв. У нормi цей вiк характеризують романтична стадiя сексуальноi свiдомостi, перiод пубертату, активного статевого дозрiвання, що супроводжуiться високою гормональною насиченiстю кровi, формуванням вторинних статевих ознак, пробудженням лiбiдо, конвенцiйний рiвень моральностi;

в) дiвчатка 14-16 рокiв. У нормi цей вiк характеризують еротична стадiя сексуальноi свiдомостi, закiнчення юнацтва i вступ до дiтородного вiку, автономний рiвень моральностi, тобто здатнiсть самостiйно рефлексувати, оцiнювати i осмислювати, позитивнi i негативнi чинники соцiального середовища. Через характерний для юнацького максималiзму вiк оцiнки i результати рефлексii не завжди адекватнi.

Таким чином вивчивши чинники, що впливають на вiдхилену поведiнку дiтей пiдлiткiв, я видiлила основнi, найбiльш значущi: бiологiчнi, психологiчнi, соцiально-психологiчнi. Велику роль в розвитку дитини грають взаiмини в сiм'i. Для того, щоб дiзнатися причини появи проституцii, треба спочатку вивчити чинники по яких вiдхиляiться дитяча поведiнка вiд норми. Величезне значення мають вiковi статевi особливостi дiтей i пiдлiткiв вiд 8 до 18 рокiв. Вiдношення молодих людей до своiх сексуальних устремлiнь грають велику роль в розвитку психологiчних вiдносин мiж однолiтками i iншими людьми.

III. Пiдлiткова проституцiя

1. Проблема i особливостi дитячоi проституцii

ВлСеред всiх жахiв життя, серед всiх страждань i кошмарноi потворностi ii, чи не найжахливiшою гримасою цього життя здаiться нам передчасне доросле обличчя дитини, що продаi або продаiться на панелi i в будинках розпустиВ», що отупiло, - так писав на початку XX столiття один з наших спiввiтчизникiв. Пройшло понад 80 рокiв, а дитяча проституцiя i порнографiя не тiльки не пiшли в минуле, але придбали ще бiльшi масштаби в нашому суспiльствi. Це обумовлюiться поряд причин, зокрема, лiбералiзацiiю статевоi моралi, ослабленням соцiального i правового контролю з боку держави, а також падiнням престижу iнституту сiм'i i материнства в сучасному суспiльствi.

Термiн ВлпроституцiяВ» походить вiд латинського prostitutio -осквернення, обезчещення. Проституцiя (вступ до статевого зв'язку за плату) це один з рiзновидiв статевоi деморалiзацii, iншими проявами якоi вважаються вступ до статевого зв'язку осiб, що не досягли статевоi зрiлостi, вступ до випадкових статевих зв'язкiв, безладне статеве життя.

Рiзнi види деморалiзацii у сферi статевоi поведiнки неповнолiтнiх особливо поширенi серед дiвчаток, про що свiдчить кiлькiсть дефлорованих дiвчаток 12-13 лiтнього вiку, число звернень неповнолiтнiх з приводу виробництва аборту, розповсюдження серед них венеричних захворювань.

Проблема дитячоi проституцii посилюiться виробленою за роки радянськоi влади тезою Влв Росii сексу немаiВ», а значить, немаi i дiтей, що надають оплачуванi сексуальнi послуги. Хоча якщо звернутися до минулому, то по звiту Петербурзького лiкарський-полiцейського комiтету, в 1889 роцi в Росii серед офiцiйно зареiстрованих повiй число дiтей у вiцi до 18 рокiв складало 31%; у 1909г. iх стало вже бiльше 45%. А притулки петербурзьких будинкiв милосердя вже в 1910г. приймали дiтей, що займаються продажем свого тiла, починаючи з 13 рокiв, хоча по статуту там повиннi були мiститися дiти старше 16 рокiв. Залишалася гострою проблема дитячоi проституцii i в 20-х роках.

У СРСР якi-небудь вiдомостi i науковi знання про проституцiю практично були вiдсутнi. У ВлСловнику росiйськоi мовиВ» проституцiя, як втiм, i добродiйнiсть, значиться елементом експлуататорського суспiльства i розумiiться як Влпродаж жiнками свого тiла з метою добути кошти для iснуванняВ».

Хоча розрiзняють чоловiчу i жiночу; дорослу i дитячу проституцiю, найбiльш вивченою i жiноча проституцiя. Жiнки, якi вступають на цей шлях, i товаром, iх тiло - об'iктом купiвлi-продажу. Здатнiсть жiнки привертати чоловiкiв - це ii ВлкапiталВ», який обачливо iнвестуiться з метою отримання максимального прибутку. Початковою причиною приходу жiнок в цю сферу бiзнесу i наявнiсть попиту на Влсексуальнi послугиВ», за якi чоловiки платять i якi найчастiше надають жiнки. У Росii проституцiя не переслiдуiться, оскiльки немаi кримiнального законодавства, що забороняi цю дiяльнiсть, а ось, наприклад, в США передбаченi репресивнi заходи для жiнок, що займаються проституцiiю, у виглядi затримання або арешту.

Кажучи про дитячу проституцiю, всi нечисленнi науковi вiтчизнянi джерела розглядають як основний об'iкт сексуальноi дiяльностi дiвчинку-повiю, замовчуючи, що в суспiльствi iснуi i iнший вид дитячоi проституцii - гомосексуальна проституцiя. При цьому хлопчики можуть надавати платнi сексуальнi послуги як ВлпрофесiоналiвВ», для яких це заняття i постiйним i основним джерелом заробiтку; Влхлопчикiв по викликуВ», що пiдробляють таким чином; Влхлопчикiв на пiдхопленнiВ», якi час вiд часу отримують дохiд вiд наданих ними послуг. РЗх називають альфонсами. РД лише приблизнi данi про iх чисельнiсть. У 1996 р. в Москвi було близько 100 пiдлiткiв, що заробляють на життя у такий спосiб. Поза сумнiвом, що в сьогодення, час у зв'язку з соцiально-побутовими умовами, що змiнилися, iх стало набагато бiльше. У мiсяць альфонсiв мають близько 400-600 дол., не рахуючи безкоштовноi iжi i подарункiв. Панi, якi користуються послугами пiдлiткiв-альфонсiв, - це, як правило, розведенi жiнки вiд 35 до 55 рокiв.

У Росii немаi законiв, що забороняють проституцiю, але iснуi дуже тiсний зв'язок мiж проституцiiю, законом i злочином. Проституцiя, як i порнографiя - один з механiзмiв перекладу аморальноi поведiнки в злочинне. Як свiдчить практика, повii рано чи пiзно переступають рамки закону, причому скоюванi ними злочини часто обтяжуються сексуальним садизмом.

Не розробленiсть державних i наукових пiдходiв до усвiдомлення самоi проблеми дитячоi проституцii, бездiяльнiсть соцiальних, медичних i правових служб на тлi захоплених описiв красивого життя i невимiрних доходiв валютних повiй i дiлкiв порнобiзнесу в засобах масовоi iнформацii, вiдсутнiсть грамотного статевого виховання в школi i безпораднiсть батькiв в сiм'i ставлять дiтей перед необхiднiстю самостiйно вирiшувати цю проблему, робити свiй власний вибiр.

Безграмотне рiшення цiii проблеми самими дiтьми через iх юний вiк i малий соцiальний досвiд приводить до сумних наслiдкiв, на яких iнодi зосереджують свою увагу державнi, суспiльнi i приватнi органiзацii. До таких наслiдкiв можна вiднести: пiдiрване дитяче здоров'я, обтяжене побоями, кримiнальними абортами, венеричними захворюваннями, Снiдом, наркоманiiю i пияцтвом; зв'язки iз злочинним свiтом i настання кримiнальноi вiдповiдальностi за досконалi правопорушення i злочини; сексуальну комерцiю, пов'язану з перевезенням i продажем дiтей за рубiж; психiчнi травми, що ведуть до руйнування особи дитини.

У Конвенцii ООН про права дитини, яка пiдписана i наший краiною, статтею 34 зафiксовано, що Влдержави-учасники зобов'язуються захищати дитину вiд всiх форм сексуальноi експлуатацii i сексуального спокушанняВ». Проте до теперiшнього часу практично нiяких реальних крокiв у напрямi вироблення i здiйснення державноi полiтики вiдносно дiтей i пiдлiткiв, що займаються проституцiiю, зроблено не було.

Жоден з наукових колективiв краiни на сьогоднiшнiй день не займаiться вивченням проблеми дитячоi проституцii. Розроблено законодавство про охорону прав дiтей, рiзнi мiнiстерства i вiдомства iз залученням учених i практикiв займаються розробкою нацiонального плану дiй, де окремим рядком видiлена проблема ВлДiти, що знаходяться в особливо скрутних умовахВ», проте сфера знеособлених статевих вiдносин в це поняття не включаiться, хоча право на життя, вiльне вiд сексуальних домагань, дарувало дитинi вiд народження.

В результатi в суспiльствi змiцнюiться свiдомiсть того, що заняття проституцiiю тАФ суто особиста справа кожного, яке за свiдченням багатьох пiдлiткiв i суспiльно корисним заняттям, оскiльки вносить позитивний внесок до зняття соцiальноi напруженостi мiж людьми. Але i i оборотна сторона такого вiльного вибору. Приведемо лише деякi факти. Так, за останнi п'ять рокiв в Росii бiльше двох тисяч неповнолiтнiх мам убили своiх новонароджених дiтей; вiд самотнiх малолiтнiх матерiв поступаi в будинки дитини близько шести тисяч дiтей в рiк.

Вiдомо, що проблема проституцii маi глибоке культурне, полiтичне i соцiально-економiчне корiння, тому для розробки найбiльш ефективного механiзму захисту дитини вiд будь-якоi форми сексуального домагання необхiдно знати iсторiю цiii проблеми.

Даний соцiальний феномен зафiксований в iсторii в VI в. до н. э., хоча швидше за все це явище iснувало i ранiше, i пов'язаний з iм'ям Солона, який вважаiться першим вiдомим органiзатором публiчних будинкiв, оскiльки вiн купував жiнок i пропонував iх в Влзагальне користуванняВ» за внесення певноi плати.

Проституцiя почала зароджуватися ще в первiснi часи i iснувала у виглядi культу у рiзних народiв, i, як суспiльне явище, вона постiйно збiльшувалася в масштабах. Вже в середньовiчнiй РДвропi церква була вимушена миритися з цим явищем, визнаючи його неминучiсть.

Рiвень проституцii рiзко вирiс в результатi розвитку капiталiстичних суспiльних вiдносин, i масштаби цього явища почали викликати серйозний неспокiй. У останнiй третинi XIX в. були розробленi методи регламентацii i способи медико-полiцейського нагляду з метою упорядкувати i по можливостi обмежити даного роду вiдношення. Проте полiтика заборон виявилася малоефективною.

У дореволюцiйнiй Росii повii складали особливий шар суспiльства, так званих Влрозрядних жiнокВ». Вони зобов'язанi були вставати на облiк в полiцii, здавати паспорт, а замiсть нього отримували Влжовтий квитокВ» тАФ офiцiйне свiдоцтво того, що жiнка вже не належала до ВлпоряднихВ». Всi Влрозряднi жiнкиВ» були зобов'язанi регулярно проходити медичнi огляди.

Причини проституцii активно вивчалися в першi роки Радянськоi влади, проте в перiод сталiнськоi диктатури дослiдження були припиненi i поновилися лише в 60-i рр. XX сторiччя. У вiдкритому друцi результати дослiджень з цiii проблеми почали публiкуватися зовсiм недавно. Стало вiдомо, що в порiвняннi з 20-ми рр. минулого столiття iстотно змiнилися i громадська думка по вiдношенню до проституцii, i соцiально-психологiчний портрет повii, i мотиви заняття цим ремеслом, i вiк, i категорii повiй.

Атмосфера сексуальноi вседозволеностi, що пануi в пiдлiтковому i молодiжному середовищi XX столiття, приводить до появи нових страшних понять тАФ Влзагальнi дiвчаткаВ», Влдiти дискотекВ», тобто дiти, що народилися в результатi безладних статевих контактiв i зв'язкiв. У Щорiчному звiтi Департаменту сiм'i, жiнок i дiтей значиться, що в 1990 р. органами внутрiшнiх справ виявлено бiльше 12 тис. неповнолiтнiх наркоманiв, повiй, гомосексуалiстiв. Причому, як наголошуiться в документi, цi данi явно заниженi тАФ висока латентна (прихована) проституцiя. Так, вважають фахiвцi, тiльки в Москвi число дiтей, що займаються проституцiiю, складаi не менше 10 тисяч.

Таким чином, сьогоднi проституцiю, i в першу чергу дитячу, необхiдно розглядати перш за все як щонайгострiшу соцiальну проблему, як один з видiв соцiальноi патологii, який видiляiться по наступних ознаках: вiддача себе багатьом особам; вiддача себе за винагороду; повна байдужiсть до особи одержуючого сексуальнi послуги.

У цьому аспектi можна дати наступне визначення проституцii, це форма девiантноi поведiнки, що виражаiться в безладних, знеособлених, позашлюбних статевих вiдносинах, здiйснюваних за плату.

Особливiсть проституцii як поведiнки, що вiдхиляiться, полягаi в тому, що це явище зумовлюi взаiмозв'язанi з ним iншi соцiальнi вiдхилення: алкоголiзм, пияцтво, злочиннiсть, адмiнiстративнi правопорушення, соцiальний паразитизм, аморальна поведiнка, самогубства.

Про дитячу проституцiю говорять у тому випадку, коли ii ознаки вперше виявляються до досягнення дитиною 18 рокiв.

Поведiнка дiтей, що займаються проституцiiю, принципово вiдрiзняiться вiд поведiнки дорослих повiй. До найбiльш характерних вiдмiнностей можна вiднести наступнi:

- Неусвiдомленiсть здiйснюваних вчинкiв. На вiдмiну вiд дорослих повiй, усвiдомлено i цiлеспрямовано ведучих антисоцiальний спосiб життя для отримання доходу, у дiтей як основнi мотиви заняття проституцiiю виступають такi, як прагнення до самоствердження; цiкавiсть; бажання виглядати дорослими.

- Отримання оплати за свою працю в рiзних формах. Якщо дорослi повii винагороду за свою працю отримують, як правило, виключно в грошовому виразi, з дiтьми часто розраховуються речами, косметикою, спиртними напоями, вечерею в ресторанi, сигаретами i iн.

- Продаж свого тiла в будь-якому мiсцi за бажанням статевого партнера. Тодi як дорослi повii зазвичай мають для надання сексуальних послуг певнi умови (постiйна квартира, що знiмаiться, мiсця в готелях i iн.), дiти займаються проституцiiю, як правило, на вокзалах, в салонах автомобiлiв, пiдвалах, пiд'iздах, на горищах i т.д.

- Ухвалення дитиною при наданнi сексуальних послуг великих доз алкоголю або наркотичних речовин. Дитинi нерiдко ставиться в обов'язки пити з своiм клiiнтом якомога бiльше i при цьому обпоювати своiх клiiнтiв, особливо таких, яких можна пограбувати на крупну суму.

- Заняття проституцiiю з вимушеною перервою, оскiльки
час вiд часу дiти потрапляють, наприклад, в приймачi-розподiльники, притулки або примусово повертаються до батькiв.

- Залякування, шантаж пiдлiтка можливим обнародуванням заняття проституцiiю перед значущою групою однолiткiв, батьками або шкiльним колективом у разi вiдмови займатися цим видом дiяльностi.

- Правовий нiгiлiзм пiдлiткiв, що полягаi в тому,
що в число друзiв пiдлiтка, як правило, входять кримiнальнi елементи: фарцовщики, валютники, наркомани, сутенери, але нiкого з них вони не вважають злочинцями i не пов'язують себе iз злочинним свiтом.

Розглянувши проблему i особливостi пiдлiтковоi проституцii, я зрозумiла, що це вона iснуi з давнiх часiв. Але в останнi ця проблема загострилася. В даний час в краiнi немаi законiв, що забороняють проституцiю. У суспiльствi змiцнюiться свiдомiсть того, що заняття проституцiiю тАУ суто особиста справа кожного.

Особливостi дитячоi проституцii полягають в тому, що в бiльшостi випадкiв дiти не усвiдомлюють правильностi своiх вчинкiв.

Щоб уникнути таких наслiдкiв за дiтьми потрiбний контроль з боку дорослих. Дiти i пiдлiтки, якi займаються цим ВлбiзнесомВ», вступили на такий шлях унаслiдок неправильного виховання i безконтрольного вiдношення з боку дорослих.

2. Типологiя проституцii. Дитяча i пiдлiткова проституцiя i кримiнал

До проблеми виявлення причин дитячоi проституцii звертаються як вiтчизнянi, так i зарубiжнi ученi: медики, психологи, соцiологи i iн.

Аналiзуючи вiтчизняний i зарубiжний досвiд, видiлимо основнi причини дитячоi проституцii. РЗх можна роздiлити на три групи: генетичнi, або iх ще називають фiзiологiчнi, соцiальнi i психологiчнi.

Генетичнi теорii розглядають вплив спадкових чинникiв, що приводять дiтей до заняття проституцiiю. Бiофiзiологiчнi теорii пов'язують вибiр Влпрофесii повiiВ» з певним морфоконституцiйним типом людини.

За даними учених XIX в. У. Тарновського, В. Окорокова i iн.[1]
, що пiддали повiй антропометричним i бiологiчним дослiдженням, було встановлено, що хоча дана категорiя справляi загалом враження миловидних i навiть красивих дiвчат, при детальнiшому вивченнi виявляiться ряд фiзичних недолiкiв: наприклад, переважання лицьових розмiрiв над головними, що даi можливiсть зробити висновок i про менший об'iм мозкових мас, що йдуть в збиток як розумовому, так i етичному розвитку людини, що надаi сексуальнi послуги; iснування фiзичних ознак звироднiлостi, таких як неправильнi форми в розвитку черепа, сiдлоподiбне i незрощене верхнi небо, аномалii вух, зубiв, кiнцiвок, асиметрiя особи i iн.

На пiдставi цих фiзичних особливостей був зроблений про те вивiд, що з бiологiчноi точки зору повii тАФ це категорiя природжено-порочних жiнок, якi можуть бути охарактеризованi як Влхворобливi або недорозвиненi iстоти, загостренi несприятливою спадковiстю, що представляi безперечнi фiзичнi або психiчнi ознаки звироднiлостi, всього що рiзкiше проявляють своi вiдхилення вiд нормальних жiнок у вiдсутностi етичних уявлень i в статевому вiдправленнiВ».

Психологiчнi теорii дають рiзне пояснення природи проституцii, перш за все дитячоi. Теорii особових рис пiдкреслюють наявнiсть у iндивiда певних якостей, що приводять його до такого роду суспiльноi поведiнки, а саме залежнiсть; труднощi у вiдносинах з однолiтками; вiдсутнiсть прагнення до освiти.

Мотiвационно-потребностнi теорii вважають, що заняття проституцiiю i другорядною потребою, на перше ж мiсце висуваiться задоволення потреб в грошах, а також в реалiзацii сексуальних бажань. Психодинамiчнi теорii зв'язують тягу до заняття проституцiiю з прагненням подавити негативнi переживання пiдлiтка, такi як вiдчуття провини, страху, тривожностi, що виникають в ранньому дитинствi в результатi спотвореного сiмейного виховання.

Трансактний аналiз розглядаi заняття проституцiiю як одну з ВлiгорВ», яка сприяi досягненню iндивiдом своiх, як правило, деструктивних цiлей. Цi цiлi закладаються батьками в ранньому вiцi у формi життiвого сценарiю особи, внаслiдок чого виробляiться певний тип сценарноi поведiнки, змiнити яке буваi практично неможливо.

На вiдмiну вiд бiологiчних i психологiчних теорiй, якi розглядають проблему проституцii на рiвнi розвитку i становлення конкретноi особи, тобто на мiкрорiвнi, соцiальнi теорii вивчають цю проблему на макрорiвнi (взаiмозв'язок з соцiальною полiтикою держави, культурними i етнiчними нормами суспiльства, економiчними умовами) i на мезорiвнi (взаiмини дитини з рiзними соцiальними групами).

На макрорiвнi проституцiя обумовлена, в першу чергу, соцiально-економiчною обстановкою в краiнi, залежно вiд якоi вона переживаi своi пiдйоми i спади. У перiоди високого безробiття або iнфляцii вона зростаi, оскiльки низька заробiтна плата або ii вiдсутнiсть штовхаi людину, зокрема дуже юного вiку, до надання сексуальних послуг, до участi в порнофiльмах i iн. Серед соцiальних груп для дитини найбiльш значущою i сiм'я. Тому коли говорять про схильнiсть його до заняття проституцiiю на мезорiвнi, то видiляють наступнi причини:

- неблагополуччя сiм'i. Аналiз соцiологiчних опитiв сiмей, де були виявленi дiти, що займаються проституцiiю, показав, що взаiмини мiж батьками i дiтьми носили емоцiйно знеособлений характер або приймали форму фiзичного або психiчного насильства над дитиною; у
бiльшостi сiмей не проводився контроль за дiтьми з боку батькiв або контроль приймав жорсткий характер, що провокуi протидiю дитини встановленим вимогам, i приводив до конфлiктних ситуацiй; у бiльшостi сiмей спостерiгалася серйозна матерiальна потреба i тривале безробiття батькiв; серед членiв сiм'i часто виявлялися ранiше судимi люди з кримiнальним минулим; для бiльшостi сiмей характерний низький культурний рiвень;

- вiдсутнiсть сiм'i, вiдсутнiсть кого-небудь з батькiв, наявнiсть в сiм'i вiтчима або мачухи;

- раннi залучення дiтей до спиртних напоiв, сексуальнi домагання з боку дорослих. Данi соцiологiчних опитiв професiйних повiй, проведених в 1975 р. в США, показали, що в дитинствi практично всi вони були спокушенi, зТСвалтованi батьками або родичами, примушенi до спiвжиття з чоловiками старшого вiку, а потiм кинутi;

- бажання стати матерiально незалежними вiд сiм'i;

- сексуальна активнiсть пiдлiтка, позбавленого матерiальноi i сiмейноi пiдтримки;

- недостатня iнформованiсть пiдлiтка про статевi вiдносини. На пiдставi дослiджень Д. Бойера i Дж. Джеймса[2]
, проведених в 1978 р. серед пiдлiткiв, що надають сексуальнi послуги, було виявлено, що 63% отримали первинний поштовх до заняття проституцiiю, почерпнув збочену iнформацiю про сексуальнi вiдносини вiд друзiв або в результатi випадкового власного досвiду. У них були вiдсутнi знання про контрацепцiю, венеричнi захворювання;

- безконтрольнiсть i байдужiсть адмiнiстрацii освiтнiх установ до позашкiльних занять дiтей.

Дуже часто в категорiю повiй потрапляють випускники дитячих будинкiв, якi через розпад системи початковоi професiйноi освiти, куди могли б пiти вчитися дiти з низьким освiтнiм рiвнем, пiдвищення престижу освiти у вузах, де колишнi випускники дитячих будинкiв просто не конкурентноздатнi, високого рiвня безробiття i практично повноi вiдсутностi роботи для неповнолiтнiх вимушенi шукати iншi джерела засобiв iснування.

Якщо пiдлiток не дiстаi належного схвалення соцiально прийнятними способами, не може реалiзувати себе в соцiально значущiй дiяльностi, не потрапляi у поле зору педагогiв i вихователiв, то вiдбуваiться пiдмiна соцiальних норм антисоцiальними, соцiально значущiй дiяльностi тАФ

Вместе с этим смотрят:

Cистема роботи шкiльного психолога з профiлактики та подолання проблем статево-рольовоi поведiнки старшокласникiв

Features of evaluation and self-esteem of children of primary school age

Positive and negative values of conformism

РЖндивiдуально-психологiчнi особливостi здiбностей людини

Абрахам Маслоу о потребностях человека