Проектування монолiтного птАЩятнадцятиповерхового будинку

ЗМРЖСТ

Вступ

1. Аналiтичний огляд

2. Архiтектурна частина

2.1. Архiтектурнi рiшення

2.2. Характеристика об`iкту

2.3. Призначення будинку

2.4. Вiдомостi про iнженерно-геологiчнi, гiдрогеологiчнi умови району будiвництва

2.4.1. Геологiчна характеристика ТСрунтiв

2.4.2. Гiдрогеологiчнi умови

2.4.3. Характеристика iнженерно-геологiчних процесiв та явищ

2.5. ОбТСрунтування архiтектурно-будiвельного вирiшення будинку

2.6. Внутрiшнiй водопровiд i каналiзацiя

2.7. Опалювання i вентиляцiя

2.7.1. Опалювання

2.7.2. Вентиляцiя

2.8. Електропостачання i електроустаткування

2.8.1. Силовi електроспоживач

2.8.2. Електроосвiтлення

2.8.3. Зовнiшнi електроосвiтлення

3. Розрахунково-конструктивна частина

3.1. Розрахунок i конструювання пiлона

3.2. Розрахунок пальових фундаментiв

3.2.1. Фiзико-механiчнi властивостi ТСрунтiв

3.2.2. Вибiр глибини закладання роствiрка

3.2.3. Визначення несучоi здатностi палi

3.2.4. Розрахункове навантаження на палю

3.2.5. Розрахунок роствiрка як залiзобетоннiй конструкцii

3.3. Розрахунок оболонки

3.3.1. Просторовi конструкцii

3.3.2. Конструкцiйна характеристика плит

3.3.3. Розрахунок структури оболонки

3.4. Розрахунок будiвлi в ПК Мономах

4. Технiчна експлуатацiя

5. Технологiя будiвельного виробництва

5.1. Органiзацiя i технологiя будiвельного процесу

5.1.1. Склад робiт, що увiйшли до технологiчноi карти

5.1.2. Складування i запас матерiалiв

5.2. Методи i послiдовнiсть виробництва робiт

5.2.1. Пристрiй опалубки i армування стiн i перекриттiв

5.2.2. Бетонування стiн i перекриттiв

5.2.3. Витримка бетону i оборотнiсть опалубки

5.3. Чисельно-квалiфiкацiйний склад ланок

5.4. Методи i прийоми працi робочих по виконанню робочих процесiв i операцiй

5.5. Контроль якостi готових виробiв

5.6. Технiка безпеки при виробництвi бетонних робiт

5.7. Вибiр монтажного крана по технологiчних параметрах

5.8. Потреба в машинах, устаткуваннi, iнструментах i пристосуваннях

6. Науково-дослiдницька частина

6.1. Об'iмно-просторовi покриття

6.2. Порiвняльний аналiз залiзобетонноi ферми з металевою

6.2.1. Переваги i недолiки залiзобетонних конструкцiй

6.3.1. Класифiкацiя залiзобетонних виробiв

6.4.1. Переваги i недолiки сталевих конструкцiй

6.5.1. Вимоги, що пред'являються до металевих конструкцiй

6.3. Загальна характеристика ферм

7. Органiзацiя будiвництва

7.1. Методи виробництва робiт

7.1.1. Землянi роботи

7.1.2. Бетоннi i залiзобетоннi роботи

7.1.3. Кам'яно - монтажнi роботи

7.1.4. Обробнi роботи

7.2. Вибiр основного монтажного механiзму

7.3. Будгенплан

7.4. Розрахунок чисельностi персоналу будiвництва, площ тимчасових будiвель i споруд, ресурсiв будiвництва

7.5. Визначення складу тимчасових будiвель i споруд

7.6. Розрахунок потреб в складських площах

7.7. Розрахунок потреби у водi

7.8. Розрахунок потреби в електроенергii

7.9. Вибiр трансформаторноi пiдстанцii

7.10. Розрахунок перетину однiii нитки кабелю або дроту для визначення групи споживачiв

7.11. Розрахунок потреби в стислому повiтрi

7.12. Розрахунок потреб в транспортних засобах

7.13. Розрахунок потреби в теплi

7.14. Графiк виробництва робiт

7.15. Заходи щодо охорони працi i навколишнього середовища

7.15.1. Заходи щодо охорони працi i технiки безпеки

7.15.2. Заходи щодо охорони навколишнього середовища

7.16. Данi про потребу в паливi, водi i електричнiй енергii

7.16.1. Електропостачання

7.16.2. Теплопостачання

7.17. Рiшення i основнi показники по генеральному плану i впорядкуванню дiлянки

7.18. Методи i технологiя виробництва робiт

7.19. Заходи щодо электро-, вибухо- i пожежна безпека

7.20. Заходи щодо захисту будiвельних конструкцiй вiд корозii

8. Економiчна частина

8.1. Визначення кошторисноi вартостi будiвництва

8.2. Визначення кошторисноi вартостi в локальних i об'iктних кошторисах

8.3. Об'iктний кошторис на будiвництво монолiтного житлового будинку в м. Киiвi

8.4. Зведений кошторисний розрахунок на будiвництво монолiтного житлового будинку в м. Киiвi

8.5. Локальний кошторис на загальнобудiвельнi роботи

9. Охорона довкiлля

9.1. Екологiчна безпека

9.1.1. Заходи щодо екологiчноi безпеки в календарному планi

9.1.2. Заходи щодо екологiчноi безпеки на будгенпланi

9.1.3. Заходи щодо екологiчноi безпеки в технологiчнiй картi на монолiтнi роботи

9.1.4. Загальнi заходи щодо екологiчноi безпеки, що

передбачаються в перiод будiвництва проектованого об'iкту

9.2. Заходи щодо охорони навколишнього середовища

9.3. Природоохороннi заходи при будiвництвi будiвель i споруд

10. Охорона працi

10.1. Небезпечнi та шкiдливi виробничi фактори при бетонуваннi

10.2. Технiчнi та органiзацiйнi заходи та засоби для зниження рiвня впливу небезпечних та шкiдливих виробничих факторiв

10.3.
Забезпечення пожежноi та вибуховоi безпеки при бетонуваннi

10.4. РЖнструкцiя з охорони працi для кранiвникiв (машинiстiв) баштових кранiв

Висновок

Список використаноi лiтератури

Додатки

ВСТУП

Монолiтне житлове будiвництво сьогоднi одна з провiдних технологiй будiвництва.

Основна перевага монолiтного житлового будiвництва, перш за все тАУ це можливiсть створення вiльних планувань з великими прольотами i необхiдною висотою стелi. Ще один плюс даноi технологii тАУ формування будь-яких криволiнiйних форм, якi розширюють можливостi архiтекторiв при створеннi унiкальних образiв будiвель.

Стiни, виконанi за монолiтною технологiiю, практично не мають швiв, i вiдповiдно не виникаi проблем з герметизацiiю стикiв. Це теж пiдвищуi показники тепло- i звуконепроникностi. А у поiднаннi з використанням ефективних утеплювачiв дозволяi полiпшити режим експлуатацii будинку в зимовий час, понизити масу i об'iм огороджувальних конструкцiй (товщина стiн i перекриттiв iстотно зменшуiться). В результатi монолiтнi будiвлi виявляються на 15-20% легше цегляних. Крiм того, завдяки своiм технологiчним особливостям монолiтнi будинки стiйкiшi до дii несприятливих чинникiв навколишнього середовища, бiльш сейсмостiйкi i довговiчнi. Якщо нормативний термiн експлуатацii сучасних панельних будинкiв - 50 рокiв, то побудованих за монолiтною технологiiю - не менше 200.

Комплекс робiт по зведенню монолiтних залiзобетонних конструкцiй складаiться iз спецiалiзованих процесiв, до яких вiдносяться:

тАв монтаж опалубки;

тАв пiдготовка i встановлення арматури;

тАв приготування бетонноi сумiшi;

тАв транспортування бетонноi сумiшi;

тАв укладка i ущiльнення бетонноi сумiшi;

тАв догляд за бетоном;

тАв демонтаж опалубки;

тАв геодезичний контроль за конструкцiями, що бетонуються;

тАв усунення дефектiв конструкцiй пiсля демонтажу опалубки.

Арматурнi роботи i найбiльш трудомiсткими i складають 40..50% загальних трудовитрат. Близько 70% робiт виконуiться вручну безпосередньо на будмайданчиках. Номенклатура арматури на одному будiвництвi налiчуi до декiлькох тисяч одиниць.

Зниження трудових витрат на арматурнi роботи досягаiться шляхом перенесення основних заготовчих процесiв з будмайданчика у виробничi майстернi i арматурний цех.

Арматурнi заготовки поставляються з виробничого цеху на будiвельний майданчик комплектно, вiдповiдно до замовлених специфiкацiй i графiка виробництва монолiтних залiзобетонних робiт. На будiвельному майданчику арматурнi заготовки складуються в послiдовностi, яка прийнята для армування залiзобетонних конструкцiй. Для забезпечення безперервноi роботи спецiалiзованоi бригади арматурникiв на будiвельному майданчику створюiться запас заготовок на три-чотири захватки, згiдно iх черговостi i об'iму робiт кожноi захватки.

З метою пiдвищення вироблення арматурникiв, а також забезпечення високоi якостi робiт i пiдвищення рiвня спецiалiзацii робочих, доцiльно арматурнi роботи на будiвельному майданчику виконувати двома спецiалiзованими бригадами: для виконання армування вертикальних залiзобетонних конструкцiй i горизонтальних залiзобетонних конструкцiй.

Пiсля завершення арматурних робiт перед бетонуванням необхiдно ретельно перевiрити виконанi роботи згiдно проекту i оформити вiдповiднi акти про прийом прихованих робiт.

Основним устаткуванням для виготовлення окремих арматурних виробiв i верстати-автомати для правки i рiзання арматури i ножицi. Вони володiють низькою продуктивнiстю i високою вартiстю, тому установка такого устаткування на кожному будмайданчику недоцiльна.

Досвiд будiвництва показуi, що рiвень механiзацii арматурних робiт на будмайданчику залежить вiд ступеня готовностi арматурних виробiв, а також устаткування, оснащення i пристосувань, сприяючих скороченню ручноi працi.

У монолiтному будiвництвi механiзацiя виробництва полягаi в тому, що трудомiсткi роботи виконуються за допомогою спецiальних пiдiбраних комплектiв машин, взаiмозв'язаних по продуктивностi i iншим параметрам. При цьому забезпечуiться безперервнiсть виробництва робiт, яке можна розглядати, як механiзоване потокове виробництво. Застосування розрiзнених засобiв механiзацii не дозволяi пiдняти рiвень ефективностi арматурних робiт.

Опалубнi роботи займають друге мiсце по трудомiсткостi - до 35. .40%, а iх вартiсть доходить до 25%. До останнього часу в монолiтному будiвництвi застосовувалася опалубка, що виготовляiться в основному кустарним способом з великими витратами ручноi працi. В середньому трудовитрати на виготовлення i монтаж 1 кв. м щитовоi опалубки складають 1,7..1,9 чол./год, а оборотнiсть не перевищуi 7..10 оборотiв. Основнi причини високоi трудомiсткостi опалубних робiт полягають в низькому технiчному рiвнi, вiдсутностi необхiдноi кiлькостi надiйноi iнвентарноi опалубки та ii елементiв.

Використанням прогресивних технологiй при зведеннi новоi архiтектурно-конструктивно-технологiчноi системи будiвництва багатоповерхових монолiтно-каркасних будiвель у поiднаннi iз застосуванням ефективних конструкцiй досягнуте зниження матерiаломiсткостi, вартостi i енерговитрат при будiвництвi i експлуатацii будiвель.

1. АНАЛРЖТИЧНИЙ ОГЛЯД

Довгий час монолiтне житлове будiвництво у нас в краiнi майже не розвивалося. Будувати по тих технологiях, якi мали в своiму розпорядженнi нашi будiвельники, було значно повiльнiше, дорожче i бiльш трудомiстко, нiж збирати будинки з панелей. До того ж довгий час завдання стояло просто: будувати щонайшвидше i якомога бiльше. Також для монолiтного будiвництва не пiдходять лiматичнi умови: бетон повинен застигати при певнiй температурi, а у нас велику частину року - зима. Але з часом, коли прiоритети в будiвництвi помiнялися, стало ясно, що навiть сучаснi панельнi будинки мають багато нерозв'язних проблем: це деяка збитковiсть в архiтектурi, обмежений набiр квартир, необхiднiсть мати будмайданчик значних розмiрiв i т.п. Тодi як для монолiтних будинкiв, цi проблеми просто не iснують. Актуальнiсть застосування монолiтних технологiй посилилася i у зв'язку з введенням з 2000 року нових вимог по теплозбереженню захисних конструкцiй будiвель. Пiдняти опiр теплопередачi зовнiшнiх стiн шляхом збiльшення товщини тiii ж кам'яноi кладки економiчно не ефективно, особливо при багатоповерховому будiвництвi. На допомогу прийшли системи зовнiшнього утеплення фасадiв ефективними утеплювачами типу пiнополистерола i мiнеральноi вати, якi оптимально вписуються в конструктивну схему монолiтного житлового будiвництва.

У монолiтних будiвлях навантаження передаiться на каркас, при цьому вiдпадаi необхiднiсть пристрою товстих внутрiшнiх перегородок, а зовнiшнi стiни виконують лише роль захисних i теплоiзолюючих конструкцiй. Зовнiшнi стiни можуть бути будь-якими - i панельними, i цегляними i навiсними. Такi комбiнованi будинки можна будувати в самих обмежених умовах - наприклад, в центрi мiста, де панельне будiвництво просто неможливе. Особливе значення серед характеристик будинку мають його жорсткiсть i мiцнiсть. В цьому вiдношеннi монолiтним будинкам немаi рiвних. Вони дають рiвномiрне осiдання будинку, перерозподiляючи навантаження i запобiгаючи появi трiщин. На них значно менше впливаi осiдання, тут немаi стикiв мiж плитами, якi традицiйно вважаються найслабкiшим мiсцем панельних будинкiв. Бiльше не виникаi проблем iз швидкiстю будiвництва монолiтних будинкiв. Вона така ж, як i при зведеннi будинкiв панельних. Це стало можливо тiльки зараз, коли будiвельнi органiзацii встигли не тiльки апробовувати монолiтну технологiю, але i адаптувати ii.

Один з важливих чинникiв, що впливають на якiсть, швидкiсть i собiвартiсть будiвництва будiвель i споруд з монолiтного залiзобетону тАУ грамотний вибiр опалубноi системи. Так, за допомогою ретельного пiдiбраного функцiонального комплекту опалубки можна не тiльки втiлити в життя будь-яку саму неординарну iдею архiтектора, але i понизити собiвартiсть проведення будiвельних робiт.

Зараз також застосовуються монолiтнi технологii: з щитовою опалубкою i з тунельною опалубкою. Тунельна опалубка i великорозмiрним блоком, що складаiться з опалубки стенiв i перекриттiв. Збирають ii з просторових секцiй П- i Г- образних форм, якi при з'iднаннi утворюють елемент на всю довжину кiмнати або повну ширину будiвлi. Ця опалубка дозволяi отримувати цiлi блоки квартир i зводити одночасно внутрiшнi стiни i перекриття - будь-якi по висотi, довжинi i ширинi. Пiсля залишаiться тiльки побудувати зовнiшнi стiни. Такi будинки навряд чи можна назвати елiтними, але, проте, квартири в них можуть бути прекрасноi якостi. Площа однокiмнатних може досягати п'ятдесяти i бiльш квадратних метрiв. Щитова опалубка менш швидкiсна, але мобiльнiша.

З ii допомогою можна зводити будiвлi каркасного типу без балок. Це вiдкриваi масу можливостей: реально побудувати будiвлю-етажерку з будь-яким фасадом, за бажанням замовника, i розпланувати квартири так, як треба - будь-яка площа, будь-яка кiлькiсть кiмнат. Опалубка проводиться з легких, але мiцних матерiалiв. Щитова опалубка виготовляiться з багатошаровоi високоякiсноi фанери, яка формуi iдеально гладкi поверхнi практично готовi пiд обробнi роботи. Використання технологiй монолiтного житлового будiвництва iз застосуванням об'iмно-переставноi (тунельною) i збiрно-щитовоi опалубки дозволило запропонувати iнвесторам зручнiшi варiанти конструктивних i планувальних вирiшень квартир. У монолiтного житлового будiвництва звичайно ж велике майбутнi

Важливо i те, що якiсно виконана робота при монолiтному будiвництвi дозволяi вiдмовитися вiд "мокрих" процесiв - стiни i стелi практично готовi до фiнiшноi обробки.

2. АРХРЖТЕКТУРНА ЧАСТИНА

2.1 Архiтектурнi рiшення

Конструктивна система висотного будинку являi собою взаiмозалежну сукупнiсть його вертикальних i горизонтальних несучих конструкцiй, що спiльно забезпечують мiцнiсть, жорсткiсть i стiйкiсть споруди. Горизонтальнi конструкцii - перекриття й покриття будинку сприймають вертикальнi й горизонтальнi навантаження, i впливи, передаючи iх поверхово на вертикальнi несучi конструкцii. Останнi, у свою чергу, передають цi навантаження й впливи через фундаменти основi.

Горизонтальнi несучi конструкцii висотних будiвель, як правило, однотипнi, i звичайно являють собою твердий неспалений диск - залiзобетонний (монолiтний, збiрно-монолiтний, збiрний) або стале залiзобетонний.

Вертикальнi несучi конструкцii бiльше рiзноманiтнi. Розрiзняють стрижневi (каркаснi) несучi конструкцii, площиннi (стiновi, дiафрагмовi), внутрiшнi об'iмно-просторовi стрижнi з порожнiм перетином на висоту будинку (стовбури жорсткостi), об'iмно-просторовi зовнiшнi конструкцii на висоту будинку у виглядi тонкостiнноi оболонки замкнутого перетину. Вiдповiдно до застосованого виду вертикальних несучих конструкцiй розрiзняють чотири основнi конструктивнi системи висотних будiвель тАУ каркасну (рамну), стiнову (безкаркасну, дiафрагмову), стовбурну й оболонкову.

Основнi системи орiiнтованi на сприйняття всiх силових впливiв одним типом несучих елементiв.

Поряд з основними широко застосовують i комбiнованi конструктивнi системи.У комбiнованiй системi можуть сполучатися кiлька типiв вертикальних несучих елементiв (площинних, стрижневих, об'iмно-просторових) i схем iхньоi роботи (наприклад, рамно-втАЩязева або втАЩязева). При таких сполученнях повнiстю або частково диференцiюiться сприйняття навантажень i впливiв (наприклад, горизонтальних - стiнами жорсткостi, а вертикальних - каркасом). РЖснуi велика кiлькiсть варiантiв комбiнованих систем.

2.2 Характеристика об`iкту

Основним призначенням архiтектури i створення сприятливого i безпечного для iснування людини життiвого середовища, характер i комфортабельнiсть якоi визначалася рiвнем розвитку суспiльства, його культурою, досягненнями науки i технiки. Це життiве середовище утiлюiться в будiвлях, що мають внутрiшнiй простiр, комплексах будiвель i споруд, органiзуючих зовнiшнiй простiр: вулицi, площi i мiста.

У сучасному розумiннi архiтектура тАУ мистецтво проектувати i будувати будiвлi, споруди i iх комплекси. Вона органiзовуi всi життiвi процеси. Разом з тим, створення виробничоi архiтектури вимагаi значних витрат суспiльноi працi i часу. Тому до вимог, що пред'являються до архiтектури разом з функцiональною доцiльнiстю, зручнiстю i красою, входять вимоги технiчноi доцiльностi i економiчностi. Окрiм рацiонального планування примiщень, вiдповiдним тим або iншим функцiональним процесам зручнiсть всiх будiвель забезпечуiться правильним розподiлом сходiв, лiфтiв, розмiщенням устаткування i iнженерних пристроiв (санiтарнi прилади, опалювання, вентиляцiя). Таким чином, форма будiвлi багато в чому визначаiться функцiональною закономiрнiстю, але разом з тим вона будуiться по законах краси.

Запроектованi будинки i споруди в основному мають прямокутну форму в планi i блокуються в загальному обсязi за допомогою деформацiйних швiв, якi роздiленi по довжинi i ширинi на окремi частини (блоки) з метою зменшення зусиль вiд температури й усадки бетонних i залiзобетонних конструкцiй.

Усi температурно-усадочнi шви запроектованi наскрiзними, розрiзаючи конструкцii до пiдошви фундаменту. Ширина температурно-усадочних швiв прийнята 25 см. У цих умовах рiзниця осадок фундаментiв не викликаi зусиль або пошкоджень частин будинкiв. Осiдальнi шви служать одночасно i температурно-усадочними. Вiдстанi мiж температурно-усадочними швами визначенi розрахунком i не перевищують нормативних значень.

У висотному вiдношеннi будинку запроектованi каскадами з кiлькiстю надземних поверхiв вiд 14 до 15, висоти надземних поверхiв запроектованоi споруди прийнятi по 3,0 м.

Будiвлi пропонуiться побудувати з використанням прогресивних технологiй монолiтного будiвництва.

2.3 Призначення будинку

Цим проектом передбачаiться можливiсть створення умов для забезпечення життiдiяльностi представникiв маломобiльноi групи населення.

Враховуються нормативнi вимоги по створенню середовища життiдiяльностi, що забезпечуi потреби всiх маломобiльних груп населення - людей похилого вiку, тимчасово непрацездатних, пiшоходiв з дитячими колясками i дiтей дошкiльного вiку, а також створюються комфортнiшi умов для решти населення. Для iнвалiдiв з проблемами опорно-рухового апарату, зокрема на крiслi-колясцi або з додатковими опорами, передбачаються вiдповiднi параметри проходiв i проiздiв, граничнi ухили профiлю шляху, якiсть поверхнi шляхiв пересування.

У нижнiх поверхах будинкiв передбачаються стоянки, призначенi для зберiгання вуличних колясок, проведення технiчного догляду за коляскою з урахуванням мiсця для пересадки. При цьому лiфт доходить до рiвня пiдлоги нижнього поверху, а для в'iзду i виiзду вуличних колясок передбачений пандус з ухилом не бiльше 5 %.

2.4 Вiдомостi про iнженерно-геологiчнi, гiдрогеологiчнi умови району будiвництва

2.4.1 Геологiчна характеристика ТСрунтiв

В основi будинку, що проектуiться, видiленi такi iнженерно-геологiчнi елементи:

РЖГЕ-2. ВаТСрунтово-рослинний шар: супiсок сiрувато-коричневий, твердий, з корiнням рослин, Потужнiсть верстви тАУ 0,2-0,4 м.

РЖГЕ-3. Супiсок коричневий, свiтло-сiрий, твердий та пластичний, з лiнзовидними прошарками пiску пилуватого 5-40 %. Потужнiсть верстви тАУ 1,0-2,8 м.

РЖГЕ-4. Супiсок лесовий свiтло-коричневий, твердий та пластичний, мiкропористий, з включенням стяжiнь карбонатiв1-2 %, з лiнзовидними прошарками пiску пилуватого 30-40 %, мiсцями прошаркiв пiску пилуватого 30-40 %. Потужнiсть верстви тАУ 0,2-4,4 м.

РЖГЕ-5. Пiсок мiлкий свiтло-коричневий, середньоi щiльностi, малого та середнього ступеню водонасичення, кварцполевошпатовий, мiсцями з лiнзовидними прошарками супiску твердого 3-10 %. Потужнiсть верстви тАУ 3,9-8,7 м.

РЖГЕ-6. Супiсок темно-коричневий, жовто-коричневий, сiрувато-коричневий, зеленувато-сiрий, твердий та пластичний, з лiнзовидними прошарками пiску пилуватого 5-30 %. Потужнiсть верстви тАУ 0,5-2,6 м.

РЖГЕ-7. Супiсок свiтло-сiрий, зеленувато-сiрий, сiрувато-коричневий, пластичний, з лiнзовидними прошарками пiску пилуватого 5-30 %. Потужнiсть верстви тАУ 0,5-2,4 м.

РЖГЕ-8. Пiсок пилуватий свiтло-сiрувато-коричневий, свiтло сiрий, щiльний, вiд малого ступеню водонасичення до насиченого водою, мiсцями з лiнзовидними прошарками супiску 5-10 %. Потужнiсть верстви тАУ 0,5-0,9 м.

РЖГЕ-9. Пiсок мiлкий свiтло-сiрий, щiльний, вiд малого ступеню водонасичення до насиченого водою, кварцполевошпатовий, мiсцями з прошарками (5-15 см) пiску середньоi крупностi 10-20 %. Потужнiсть верстви тАУ 0,6-3,0 м.

2.4.2. Гiдрогеологiчнi умови

ВаТСрунтовi води зафiксованi на глибинi 12,0-14,0 м, що вiдповiдаi абсолютнiй вiдмiтцi 119,3 м.

Вскритi пiдземнi води безнапiрнi, розташованi в зонi активного водообмiну.

Живлення водоносного горизонту здiйснюiться за рахунок iнфiльтрацii атмосферних опадiв, розвантаження тАУ на пiвдень в бiк р. Днiпро.

2.4.3. Характеристика iнженерно-геологiчних процесiв та явищ

1. У геоморфологiчному вiдношеннi територiя вишукувань вiдноситься до другоi надзаплавноi тераси р. Днiпро.

2. Серед несприятливих фiзико-геологiчних процесiв слiд вiдзначити наявнiсть лесових просiдних ТСрунтiв (супiсок лесовий тАУ РЖГЕ-4) в iнтервалах глибин 1,2-5,8 м.

Тип ТСрунтових умов по просiданню у вiдповiдностi з вказiвками глави ВлОсобенности проектирования основных сооружений, возводимых на просадочных ТСрунтахВ» СНиП 2.02.01-83 тАУ перший. Початковий просiдний тиск супiску лесового (РЖГЕ-4) тАУ 160 кПа.

3. У геологiчному розрiзi майданчика за результатами вишукувань видiлено 9 iнженерно-геологiчних елементiв (з РЖГЕ-1 по РЖГЕ-9).

ТРрунти в основi споруд, що проектуються, мають звичайнi властивостi, окрiм ВаТСрунтово-рослинного шару та супiску лесового (РЖГЕ-4), який володii просiдними властивостями.

4. ВаТСрунтовi води зафiксованi на глибинi 12,0-14,0 м, що вiдповiдаi абсолютнiй вiдмiтцi 119,3 м.

5. В неблагоприiмнi перiоди можливий пiдйом рiвня ТСрунтових вод складаi 1,0 м. вiд зафiксованого на даний перiод.

6. Нормативна глибина промерзання для району, що розглядаiться, складаi 1,0 м.

7. На крiвлi супiщано-сугленистих ВаТСрунтiв (в iнтервалах глибин 9,4-10,5 м.) в неблагоприiмнi перiоди можливе локальне утворення тимчасового рiвня ТСрунтовоi води типу ВлверховодкаВ».

8. Рекомендуiться улаштування фундаментiв багатоповерховоi споруди на полях з заглибленням в пiски пилуватi (РЖГЕ-8) та пiски мiлкi (РЖГЕ-9).

2.5 ОбТСрунтування архiтектурно-будiвельного рiшення будинку

ПтАЩятнадцяти поверховий будинок передбачаi 206 квартир. Першi два поверхи будiвлi тАУ нежитловi. У них передбачаiться розмiстити офiси i необхiднi для нормального обслуговування жителiв комплексу пiдприiмства побутового обслуговування (приймальнi пункти пральнi, хiмчистки, дрiбнi ательi по ремонту побутовоi технiки).

Планування внутрiшнiх примiщень житловоi частини будинку вiдповiдають вимогам норм i завданню замовника. На кожному з типових поверхiв розташовано вiсiмнадцять квартир (двi трикiмнатнi, вiсiм двокiмнатних, вiсiм однокiмнатних). Квартири передбаченi зручного планування, з повним комплектом внутрiшнього устаткування, збiльшеними заскленими лоджiями. Будiвля обладнаний двома лiфтами: вантажним тАУ 630 кг, i пасажирським тАУ 400 кг

У технiчних поверхах розмiщуiться iнженерне устаткування будинку, зокрема рамки управлiння, вузли введення комунiкацiй, електрощитова, вентустановки, що створюють пiдпiр повiтря в коридори i лiфтовi шахти i холи, вентустановки вентиляцiю дымоудаления.

Будiвлю передбачаiться виконати в монолiтному виконаннi. Зовнiшнi стiни виконуються з пiнобетонних блокiв та облоцювальноi цегли.

Таблиця 2.1

Основнi конструктивнi елементи будiвлi

2.6 Внутрiшнiй водопровiд i каналiзацiя

У будинках передбаченi системи:

господарсько-питного i протипожежного водопроводу;

гарячого водопостачання;

господарчо-побутовiй каналiзацii.

Будинок маi два введення холодноi води, приiднаних до рiзних зовнiшнiх водовiдведень.

Для облiку водоспоживання будiвлi передбачаються:

водомiрний вузол для холодного водопостачання будiвлi;

вузол облiку тепла.

Крiм того, лiчильники холодноi i гарячоi води встановлюються в кожнiй квартирi.

Робота насосноi станцii передбачена в автоматичному режимi залежно вiд тиску води в системi водопостачання.

У насоснiй станцii встановлюються двi групи насосiв:

1 група тАУ насоси протипожежного водопостачання 2 шт.;

2 група тАУ насоси господарчо-побутового водопостачання.

Насосна станцiя вiдноситься до 1 категорii.

Господарсько-питний i протипожежний водопровiд передбачений для пiдведення води до санiтарних приладiв, поливальних i пожежних кранiв. Водопровiд гарячоi води тАУ для пiдведення до санiтарних приладiв i поливальних кранiв в смiттiвих камерах.

Господарчо-побутова каналiзацiя призначена для вiдведення господарчо-побутових стiчних вод вiд санiтарних приладiв у вуличний каналiзацiйний колектор.

2.7 Опалювання i вентиляцiя

2.7.1 Опалювання

Передбачено двi самостiйнi системи опалювання:

система опалювання житлових примiщень;

система опалювання примiщень суспiльного призначення.

Як нагрiвальнi прилади прийнятi радiатори чавуннi ВлМС-140 МВ» ГОСТ 8690-94 з номiнальним тепловим потоком 1 секцii 0,16 кВт. Система опалювання передбачена з нижньою розводкою подающою i зворотньою магiстральних трубопроводiв.

Стояки систем опалювання запроектованi для житловоi частини будiвлi однотрубними П-образными, а для примiщень суспiльного призначення двотрубними вертикальними.

Для регулювання тепловiддачi опалювальних приладiв на однотрубних стояках передбачаються крани регулюючi подвiйного регулювання, а для двотрубних стоякiв крани кульковi.

Магiстральнi трубопроводи систем опалювання i трубопроводи опалювальних стоякiв передбаченi iз сталевих водогазопровiдних труб по ГОСТ 3262-75* i сталевих електрозварювальних труб по ГОСТ 10704-91.

У теплових вузлах кожного будинку встановлюються тепломiри, що враховують роздiльне теплове навантаження на опалювання i гаряче водопостачання.

Гаряче водопостачання здiйснюiться по вiдкритiй схемi з установкою регулятора температури.

2.7.2 Вентиляцiя

Повiтрообмiни примiщень визначенi для житловоi частини будiвлi по кратностям, а для примiщень суспiльного призначення з умов забезпечення санiтарноi норми подачi зовнiшнього повiтря в цi примiщення.

Вентиляцiя будинку прийнята припливно-витяжна природна.

Витяжка ( через вентиляцiйнi канали, розмiщенi в кухнях, ванних кiмнатах i санвузлах, приток неорганiзований через нещiльнiсть вiконних i дверних отворiв. Вентиляцiйнi канали прийнятi прямокутноi форми i розташовуються у внутрiшнiх капiтальних стiнах.

У примiщеннях суспiльного призначення вентиляцiя припливно-витяжна механiчна.

2.8. Електропостачання i електроустаткування

2.8.1 Силовi електроспоживачi

Силовими електроспоживачами будiвлi i: електроприводи лiфтiв, насоси протипожежного i питного водопостачання, сантехнiчноi вентиляцii, технологiчнi струмоспоживачi магазинiв, кафе, спортивних i iнших споруд. Всi силовi струмоспоживачi будiвлi живляться вiд водно-розподiльних пристроiв.

2.8.2 Електроосвiтлення

Проектом передбачений пристрiй робочого, аварiйного (евакуацiйного), ремонтного освiтлення в житлових, торгових i адмiнiстративно-суспiльних примiщеннях будинку. Всi мережi електроосвiтлення живляться вiд водно-розподiльних пристроiв.

2.8.3 Зовнiшнi електроосвiтлення

Проектом передбачений пристрiй зовнiшнього електроосвiтлення територii будинку - вуличними свiтильниками з натрiiвими лампами високого тиску. Управлiння зовнiшнiм електроосвiтленням передбачено вiд панелей зовнiшнього електроосвiтлення проектованих трансформаторних пiдстанцiй.

3. РОЗРАХУНКОВО-КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА

3.1 Розрахунок i конструювання пiлона

Вихiднi данi

Пiлон третього поверху розглядаiмо як умовно центрально стиснутий елемент при випадкових ексцентриситетах.

Пiдраховуiмо розрахункове навантаження на пiлон:

Власна вага колони: G_n = b_c∙ h_с∙ h₀∙ ρ_у∙ γ_f = 0,8∙ 1,5В·3∙ 25∙ 1,1 = 198 кН;

Навантаження вiд покриття i перекриття:

Постiйне навантаження G = 8818,49 кН;

Тривале навантаження V = 3354,12 кН;

Короткочасне навантаження V_sh = 4592,33 кН;

Довгостроково дiюче розрахункове навантаження:

N_ld = G + G_n +V = 8818,49 + 198 + 3354,12 = 12370,61 кН, до нього вiдносяться постiйна i всi тимчасовi навантаження, за винятком короткочасних.

Короткочасне навантаження N_сd = V_sh = 4592,33 кН;

Повне навантаження дорiвнюi:

N₃ = N_ld + N_сd = 12370,61 + 4592,33 = 16962,94 кН.

Розрахунок пiлону

Розмiр поперечного перерiзу пiлона приймаiмо рiвним h_cВ·b_c = 25В·150 см, бетон класу В30, R_b = 17 МПа, арматура подовжня зi сталi класу А-III, R_sc = 365 МПа, γ_b2 = 0,9, Вµ - коефiцiiнт армування, прийнятий рiвним Вµ_opt = 0,74%.

Спочатку обчислюiмо вiдношення N_ld / N₃ = 12370,61/16962,94 = 0,73; гнучкiсть пiлона λ = l₀/h_c = 600/25 = 24 > 4, λ = l₀/b_c = 600/150 = 4, отже, необхiдно враховувати прогин пiлона

При h_c = 25 см > 20 см коефiцiiнт η = 1; коефiцiiнт φ обчислюiмо по формулi: φ₁ = φ_b + 2В·(φ_r тАУ φ_b)В·α₁.

Задаiмося вiдсотком армування Вµ = 0,74% (коэф. Вµ = 0,0074) i обчислюiмо α₁:

Потiм знаходимо по таблицi коефiцiiнт φ_b = 0,913 i, полагая, що

A_ms < 1/3В·(A_s + A_sтАЩ) φ_r = 0,913, тому що φ_r = φ_b = 0,913, φ₁ = 0,913.

Необхiдну площу перетину подовжньоi арматури обчислюiмо по формулi:

Приймаiмо конструктивно 8 дiаметром 28 А-III, ∑A_s1 = 49,26 см² та 6 дiаметром 28 А-III, ∑A_s2 = 36,95 см², тодi ∑A_s = ∑A_s1 + ∑A_s2 = 49,26 + 36,95 = = 86,21 см².

Вiдсоток армування Вµ = (86,21/12000)В·100 = 0,72 % (що близько прийнятому Вµ = 0,74 %).

Приймаючи φ₁ = 0,913, обчислюiмо фактичну несучу здатнiсть перетину колони по формулi:

N_fc = ηВ·φ(R_bВ·γ_b2В·A + ∑A_sВ·R_sc) = 1В·0,913В·[17В·0,9В·(100)В·150В·80 + 86,21В·365В·(100)] = 19635,6 кН > N₃ = 16962,94 кН, мiцнiсть перетину достатня.

Робочi стрижнi подовжньоi арматури розташовуiмо по периметру в поверхнi перетину колони з дотриманням мiнiмальноi величини захисного шару. Вiдстань у свiтлi мiж стрижнями повинне бути не менш 5 см, товщина захисного шару бетону тАУ не менше 15 мм. При стисканнi робочоi арматури довжина нахлесткi стрижнiв по БНiП повинна бути не менш 30d_s.

Пiдбiр арматури

Поперечну арматуру (хомути) вiдповiдно до даних табл. приймаiмо дiаметром 8 мм класу А-1 кроком S = 300 мм.

Схеми армування пiлону показанi на аркушi.

3.2 Розрахунок пальових фундаментiв

3.2.1 Фiзико-механiчнi властивостi ТСрунтiв

Таблиця 3.1

Фiзико-механiчнi властивостi ТСрунтiв