Господарсько-кориснi ознаки корiв украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи в ПСП "Правда" Млинiвського району Рiвненськоi областi

Мiнiстерство аграрноi полiтики Украiни

Львiвський нацiональний унiверситет ветеринарноi медицини та бiотехнологiй iм. С.З. ТРжицького

Кафедра скотарства i конярства

Дипломна робота

Господарсько-кориснi ознаки корiв украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи в ПСП ВлПравдаВ» Млинiвського району Рiвненськоi областi

Львiв-2010р.

ЗМРЖСТ

Вступ

I Огляд лiтератури

1.1. Продуктивнi якостi корiв украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи

1.2 Технологiчнi особливостi вимтАЩя корiв

II Характеристика господарства

2.1 Загальнi вiдомостi

2.2. Природно-клiматичнi умови

2.3. Економiчнi умови господарства

III Матерiал, умови та методика виконання роботи (проведення дослiдження)

IV Результати дослiдження

4.1. Характеристика господарсько-корисних ознак корiв украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи.

4.2. ВаОцiнка корiв за придатнiстю iх до машинного доiння

4.3. Годiвля та утримання великоi рогатоi худоби для реалiзацii генетичного потенцiалу тварин

V. Економiчна ефективнiсть дослiдження

VI. Охорона працi

VII. Охорона природи

VIII. Цивiльна оборона

Висновки та пропозицii виробництву

Список використаноi лiтератури

Вступ

РЖнтенсифiкацiя молочного скотарства нерозривно повтАЩязана з механiзацiiю та автоматизацiiю трудомiстких процесiв, створенням мiцноi кормовоi бази, комплектуванням ферм високопродуктивною худобою, застосуванням технологii, яка б ураховувала бiологiчнi особливостi тварин. У звтАЩязку з цим, виникаi необхiднiсть оцiнки i добору тварин за рядом додаткових ознак (придатнiстю тварин до машинного доiння, iх стiйкiстю до захворювання маститами, мiцнiстю копитного рогу, однорiднiстю тощо).

Розвитку вимтАЩя, як органу, який виробляi найбiльш цiнний продукт тваринництва, в усi часи придiляли значну увагу. Особливо показникам розвитку молочноi залози стали придiляти увагу у звтАЩязку iз широким застосуванням машинного дворазового доiння. З цiiю метою оцiнюють морфологiчнi i функцiональнi показники розвитку вимтАЩя.

Селекцiя за технологiчними якостями повинна бути спрямована на пiдвищення продуктивностi, швидкостi i повноi молоковiддачi, бiльш ефективного використання доiльних установок, збереження здорового вимтАЩя, i як наслiдок зниження затрат на виробництво молока.

Вивчення продуктивних, технологiчних i вiдтворних особливостей тварин украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи з метою ii подальшого вдосконалення i рацiонального використання маi важливе наукове i практичне значення для успiшного ведення селекцiйноi роботи.

РЖз запровадженням промислових технологiй виробництва молока та вдосконаленням методiв селекцii домiнуючою стала чорно-ряба молочна порода, питома вага якоi в 1996 роцi становила 38,2%. Порода вiдзначаiться високим генетичним потенцiалом, однак в останнi роки темпи генетичного покращення худоби дещо сповiльнилися.

Тому метою наших дослiджень було оцiнити корiв украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи за продуктивними i технологiчними якостями в умовах ПСП тАЬПравдатАЭ Млинiвського району Рiвненськоi областi.

I. Огляд лiтератури

1.1. Продуктивнi якостi корiв украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи

На сучасному етапi розвитку молочного скотарства особливого значення набуваi пiдвищення племiнних i продуктивних якостей тварин, спрямоване на створення нових лiнiй, типiв, порiд, придатних до експлуатацii в умовах iнтенсивного ведення тваринництва. Результатом цього процесу разом iз широким використанням кращого свiтового генофонду спецiалiзованих порiд стало виведення украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи з генетичним потенцiалом корiв на рiвнi 5000-6000 кг молока (РДфiменко М.Я., 1996; Рубан Ю.Д., 2000, 2002; Ткач Н.Т. i iн. 2003)

У процесi ii виведення використовували худобу iвропейськоi селекцii : голландську, нiмецьку, голштинську, що призвело до отримання безлiчi комбiнованих генотипiв, рiзноманiтних за екстертАЩiром (РДфiменко М.Я.,1995,1996).

О.М. Шалева (2001) вважаi, що корiв украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи i два типи : -молочний; молочно-мтАЩясний. Так, найбiльша кiлькiсть корiв молочного напряму продуктивностi спостерiгаiться серед високо кровних тварин iз часткою спадковостi голштинiв 51-87,5% - 178 голiв (47,1%), а комбiнованого типу тАУ фактично у двiчi менше тАУ 84 голови (22,2%).

За живою масою не виявлено суттiвоi рiзницi мiж тваринами обох напрямiв продуктивностi, однак у цiлому по стаду корови молочно-мтАЩясного типу мали невiрогiдно бiльшу живу масу, нiж молочного, причому у повновiкових тварин з часткою спадковостi голштинiв у генотипi понад 50% вона найбiльше вiдповiдала стандарту породи (550 кг).

Лiнiйна оцiнка будови тiла корiв свiдчить, що тварини молочно-мтАЩясного напряму продуктивностi порiвняно з молочним характеризуються мiцнiшою будовою тiла, кращим розвитком мускулатури, бiльш широкою грудною клiткою з округлою постановкою ребер. На вiдмiну вiд молочно-мтАЩясного, тварини молочного типу характеризуються кращим розвитком заду, мають вiдносно добре розвинену середню третину i меншою мiрою передню частину тулуба. Грудна клiтка у них глибока, але менш широка, з косою постановкою ребер, мускулатура розвинена слабше.

За показниками молочноi продуктивностi вiрогiдноi рiзницi мiж тваринами обох типiв за першу та другу лактацiю не спостерiгалося. Середнiй надiй первiсток коливався в межах 2993 - 3154 кг при вмiстi жиру в молоцi 3,63-3,71% i виходi молочного жиру 110,8-114,4 кг; та у тварин другоi лактацii тАУ вiдповiдно 3205-3350 кг, 3,51-3,61% i 113,1-129 кг. У повновiкових корiв кожного виробничого типу встановлено вiрогiдну перевагу високо кровних тварин над низько кровними за надоями, зокрема в молочному тАУ на 491 кг (14,3%, Р<0,001), в молочно-мтАЩясному тАУ на 585 кг (15,9%, Р<0,001).

Середня продуктивнiсть 1822 первiсток апробованого киiвського заводського типу чорно-рябоi молочноi породи становила 6298 кг молока жирнiстю 3,87%, 1499 повновiкових корiв тАУ вiдповiдно 7321 кг i 3,85%. Вiд 298 первiсток харкiвського заводського типу надоiли 5045 кг молока жирнiстю 4,04%, вiд 174 повновiкових корiв тАУ 6337 кг i 3,87%, а вiд 633 подiльського заводського типу тАУ вiдповiдно 4872 кг i 3,69%, вiд повновiкових корiв тАУ 5778 кг i 3,78%.(РДфименко М.Я.,1996).

Вмiст жиру в молоцi у новоi породи в бiльшостi базових господарств не знизився. У стадi з 13000 корiв, якi вiдповiдають вимогам стандартiв, вiн становив 3,86%.

Р.Й.Кравцiв i iн.(1998), РЖ.М.Малко i iн. (2003) вважають, що тип будови тiла у тварин украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи здебiльшого молочний. РЖстотно переважають ровесниць вихiдноi породи за живою масою та промiрами (висотою в холцi, косою довжиною тулуба, глибиною та обхватом грудей).

Як показали результати численних дослiджень, бугайцi новоi украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи в оптимальних умовах вирощування за iнтенсивнiстю росту живоi маси, виходом тушi переважали ровесникiв вихiдноi материнськоi породи. Добовi прирости до 18 мiсячного вiку дорiвнювали 900-1000 грам i бiльше.

В.Ф.Кос з спiвавторами (1998) вважають, що з метою пiдвищення генетичного потенцiалу продуктивностi, покращення племiнних та створення бажаного для захiдного регiону Украiни типу тварин чорно-рябоi породи великоi рогатоi худоби доцiльно i на далi в умовах господарства в умовах захiдного регiону Украiни використовувати плiдникiв голштинськоi та нiмецькоi чорно-рябоi породи та проводити всестороннi вивчення господарсько-бiологiчних особливостей одержаних нащадкiв. Тварини украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи за вiдтворною здатнiстю не поступаються вихiдним породам. Вiк першого отелення корiв коливаiться в межах вiд 803 до 870 днiв. Сервiс-перiод становить 85-100 днiв.

Дослiдженнями О.М.Шалевоi (2000) встановлено, що корови украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи мають добру вiдтворну здатнiсть, ознак у тварин як молочного так i молочно-мтАЩясного типiв iз насиченням кровностi голштинськоi породи понад 50% вона дещо погiршуiться.

Г.О.Соколова з спiвавторами (1999) на пiдставi проведених дослiджень встановили, що в селекцiйнiй роботi для покращення генетичного потенцiалу у вiдношеннi молочноi продуктивностi украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи потрiбно використовувати нiмецьку чорно-рябу худобу, а для покращення жирномолочностi тАУ голландську породу. Селекцiю украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи потрiбно проводити з урахуванням морфо-функцiональних властивостей вимтАЩя. При цьому доцiльно використовувати голландську та нiмецьку худобу, яка позитивно впливаi на покращення якостi вимтАЩя корiв цiii породи та пристосування iх до машинного доiння.

1.2 Технологiчнi особливостi вимтАЩя корiв

Одним iз важливих факторiв зниження затрат на виробництво продукцii i комплексна механiзацiя ферм i впровадження прогресивних технологiй на промисловiй основi. Це вимагаi ряд вимог до селекцiйно-племiнноi роботи з великою рогатою худобою за придатнiстю до утримання корiв великими групами, вирiвнювання стада за продуктивнiстю та потребi в кормах, а також покращення однорiдностi корiв за формою вимтАЩя та швидкiстю молоковiддачi.

Доведено (Костенко В.РЖ., 1996, 2000; Шалева О.М., 2001 та iн. Хмельничий Л.М., 2003), морфологiчнi i фiзiологiчнi властивостi вимтАЩя корiв зумовленi спадково. Тому покращення iх обТСрунтовано селекцiiю. Встановлена залежнiсть мiж формою вимтАЩя i молочноi продуктивностi у повновiкових корiв за лактацiю яка становила : з чашоподiбною формою вимтАЩя тАУ 7274 кг, з округлою тАУ 6237 кг в тому числi з округлою без вад тАУ 6411 i козячою - 5018 кг. Придатнiсть корiв до машинного доiння i одним з основних критерiiв в оцiнцi придатностi худоби до використання ii на великих механiзованих фермах та комплексах. Вона визначаiться рiзними факторами.

РЖз збiльшенням надою iз переднiх часток вимтАЩя з 34,9-35,5 до 46,3-46,6% число випадкiв захворювання маститом корiв знижуiться.

Слабке прикрiплення вимтАЩя, для якого властивий перехват бiля основи, рiдкiше виражений у вiдвислого вимтАЩя не бажаний. Особливо не бажане вiдвисле вимтАЩя. У корiв з вiком слабшають пiдтримуючi тяжi i воно ще бiльше вiдвисаi, рiзко змiнюiться i його форма.

Вiдвисле вимтАЩя важко видоюiться не тiльки апаратом, але й руками. На таке вимтАЩя важко одягати апарати, вони швидко забруднюються. До машинного доiння бiльше всього пiдходить вимтАЩя, вiддаль вiд нижнього краю до землi становить не менше 50 см.

Ю.Д. Рубан з спiвавторами (1989), В.РЖ.Костенко (1996) вважають, що для машинного доiння велике значення маi положення вимтАЩя. Розрiзняють стегнове i черевне положення. Для доiння апаратами бiльш придатна корова з черевним положенням вимтАЩя. Черевне вимтАЩя маi краще кровопостачання i в порiвняннi з стегновим у нього майже на 10% бiльш повнiстю видоюiться вимтАЩя. При черевному вименi значно зручнiше одягати на дiйки доiльнi стакани.

Кравченко М.А (1988) вказував, що для ефективного застосування машинного доiння враховують розмiр часток вименi. Застосування доiльних апаратiв для доiння корiв, вимтАЩя яких маi нерiвномiрну розташованiсть часток, може привести до серйозних травм та захворювань. У таких корiв видоювання молока iз слаборозвинутих часток закiнчуiться ранiше, але доiльний апарат продовжуi працювати впливаючи вакуумом на звiльненi частки. В результатi може статися розрив альвеол. Добрим вважаiться вимтАЩя iз переднiх часток якого отримують не менше 43% добового надою. Частка такого вименi симетричнi.

Ф.Л.Гаркавий (1986), В.РЖ.Костенко (1996) видiляли горизонтальне дно вимтАЩя трохи нахилене (кут до 10-15⁰ ламане при ступiнчастих долях нахилене (кут до горизонтальноi лiнii бiльше15⁰). За його даними сильно нахилене i ступiнчасте дно не бажане так, як вага доiльних стаканiв i колектора буде розподiлятися по долях не рiвномiрно, в наслiдок чого видоюються бiльш натягнутi переднi дiйки. тАЬХолостетАЭ доiння переднiх долей буде гальмувати молоковiддачу подразнюючи тканини i негативно впливаючи на стан вимтАЩя i продуктивнiсть.

Форма вимтАЩя характеризуiться його спiввiдношенням довжини, ширини, глибини i в значнiй мiрi впливаi на молочну продуктивнiсть та повноту видоювання корiв апаратом.

Ю.Д. Рубан (1987), В.РЖ. Костенко (1996) форми вимтАЩя подiляють на : ванноподiбне тАУ поширене далеко вперед, подовжене, широке й досить глибоке, його довжина на 15% i бiльше перевищуi ширину (на планi маi форму витягнутого овалу); чашоподiбне тАУ середнi за довжиною i шириною, досить глибоке i дещо округле вимтАЩя. Його довжина на 5-15% перевищуi ширину (на планi маi форму невеликого овалу); округле або квадратне тАУ маi невелику площу прикрiплення до тулуба, дещо звужене донизу, довжина приблизно рiвна ширинi; козине тАУ маi недорозвиненi переднi або вiльно гiпертрофованi i вiдвислi заднi частки вимтАЩя. Переднi частки вiд заднiх вiддiляються добре вираженою бiчною борозною; примiтивне тАУ малорозвинене, напiвкругле з маленькими, близько розмiщеними дiйками.

Ю.С. РЖзiлов (1988), Л.М.Хмельничий (2003) вважають, що форма вимтАЩя спадкова ознака. Тому при розведеннi великоi рогатоi худоби необхiдно залишати на племтАЩя бугаiв матерi яких i з ванно подiбною або чашоподiбною формою вимтАЩя, а корiв з таким вимтАЩям слiд iнтенсивнiше використовувати для вiдновлення, створюючи iм найкращi умови годiвлi та утримання. При машинному доiннi корiв велике значення мають величина, форма, спрямованiсть та розмiщення дiйок.

Ф.Л. Гаркавий (1986), В.РЖ.Костенко (1996) подiляв дiйки на короткi 2-5 см, середнi 6-9 см, довгi 10-16 см.

Ю.Д. Рубан (1987) вважаi, що величина, форма та розмiщення дiйок безпосередньо впливаi на швидкiсть та повноту видоювання вимтАЩя машиною. Не бажанi дiйки надто товстi (дiаметр бiльше 3 см), тонкi (дiаметр 1,8 см), довгi (бiльше 9 см), короткi (менше 4 см).

За формою дiйки розрiзняють: цилiндричнi, конiчнi, грушоподiбнi, олiвцеподiбнi та лiйкоподiбнi. Для машинного доiння найбiльш бажана форма дiйок цилiндрична i дещо конiчна.

Розмiщення дiйок на вимтАЩi може бути: широке, майже квадратне; широке переднiх i зближення заднiх; зближене бiчних при нормальнiй вiдстанi мiж дiйками лiвого i правого боку; зближене розмiщення всiх дiйок. Небажана як дуже близька (до 6 см), так i дуже велика (бiльше 20 см) вiдстань мiж вершинами дiйок. Достатньою слiд вважати вiдстань мiж вершинами переднiх дiйок 10-20 см, а мiж переднiми i заднiми 7-12 см. Бажано також, щоб дiйки були спрямованi вертикально вниз.

Важливого значення при оцiнцi вважаi В.РЖ.Костенко (1996) слiд надавати прикрiпленню вимтАЩя до черева. Воно буваi: щiльне, коли переднiй край його непомiтно переходить у черево; достатньо щiльне коли переднi частки утворюють добре видимий кут мiж вимтАЩям i черевом; не досить щiльне тАУ переднi частки i лiнiя черева утворюють майже прямий кут; дещо вiдвисле, з добре видимим перехватом бiля основи, i вiдвисле. Вiдстань вiд дна вимтАЩя до пiдлоги повинна бути не менше 45-50 см, тобто, щоб дно вимтАЩя не було нижче рiвня скакового суглобу.

М.А. Кравченко (1987) наголошував, що промiри дiйок дають обтАЩiктивну характеристику iх розвитку та форми. Всi промiри закономiрно збiльшуються з вiком, досягаючи найбiльшого розвитку до 5-6 отелу. Довжина дiйок бажана в промiжках 6-8 см, що складаi 12-13 довжини доiльноi гуми (150-180), яка забезпечуi iх захист вiд вакууму в тактi стискування. Дiаметр дiйок допустимий в межах 20-30 мм. Вимiрюють звичайно передню дiйку. Небажана зближенiсть заднiх дiйок (не менше 6 см), яка характерна (до 25%) погано вирощених первiсток.

Ю.Д. Рубан (1987) вказуi, що оцiнку вимтАЩя проводять пiд час найвищоi продуктивностi корiв на другому-третьому мiсяцi лактацii. Морфологiчнi ознаки вимтАЩя корiв оцiнюють шляхом огляду, ощупування i вимiрювання за годину, пiвтори до початку доiння. Звертають увагу на величину та форму вименi: рiвномiрнiсть розмiщення долей, характер прикрiплення до черева корови; залозистiсть; величину та форму розмiщення дiйок, пiдшкiрних вен. Кожну групу ознак оцiнюють окремо за 5 бальною системою i результати оцiнки записують в спецiальну карточку оцiнки вимтАЩя корови. В умовах промисловоi технологii виробництва молока, форма вимтАЩя i головною селекцiйною ознакою добору корiв, оскiльки вона в значнiй мiрi визначаi придатнiсть корiв до машинного доiння.

За даними РЖ.Н. Маньковського (1987) на протязi трьох рокiв вивчали морфологiчнi та функцiональнi властивостi вимтАЩя корiв чорно-рябоi породи в стадах. Встановлено, що в стадах з вимтАЩя чашоподiбноi форми середньодобовий надiй корiв по всiх стадах складав 13,5-18,8 кг. Для машинного доiння найбiльш придатнi корови з високою здатнiстю до молоковiддачi. Вважають придатними до машинного доiння корiв з середньою швидкiстю доiння вiд 1 кг за хвилину i бiльше, а оптимальна величина цiii ознаки 1,5-2 кг за хвилину.

РЖдеальним вважаiться вимтАЩя, кожна чверть якого даi 25% загального надою, однак корiв з таким вимтАЩям дуже мало.

Загальноприйнятим показником рiвномiрностi часток i i iндекс вимтАЩя, який вираховуiться як процентне вiдношення надою з переднiх часток до загального надою. Бажано щоб iндекс вимтАЩя був не нижче 40-43%.

Ю.С. РЖзiлов (1988) також звертаi увагу на те, що в умовах машинного доiння швидкiсть молоковiддачi маi особливе значення. Вiн також видiляi одночаснiсть видоювання (час в секундах мiж закiнченням доiння першоi та останньоi частки вимтАЩя). Цi показники разом з рiвномiрнiстю розвитку долей вимтАЩя враховують при оцiнцi стiйкостi корiв до маститу (Рубан Ю.Д., 2000). Корови з добре розвинутим вимтАЩям повиннi повнiстю видоюватись за 3-5 хвилин i майже одночасно з усiх часток.

М.О.Кравченко (1987) посилаючись на практичнi спостереження вказуi, що при щоденному видоюваннi часток вимтАЩя у одних i тих же корiв процент надою окремих часток з дня на день i вiд доiння до доiння варiюi до В±1,5%. РЖндекс вимтАЩя як показник рiвномiрностi розвитку чвертей вимтАЩя в значнiй мiрi обумовлений спадковiстю. В ходi лактацiй i з вiком вiн лише незначно зменшуiться. В первiсток в бiльшостi випадкiв показники iндексу кращi на 2%, нiж у дорослих тварин. Нерiвномiрнiсть надоiв iз часток вимтАЩя негативно впливаi на швидкiсть молоковiддачi. Пiдвищення швидкостi видоювання знизить затрати часу i працi на отримання одного центнера молока.

Л.К. Ернст (1982), В.РЖ.Костенко (1996) звертають увагу на максимальну швидкiсть молоковiддачi. Вона бiльш обумовлена генетичними факторами i в меншiй мiрi варiюi пiд впливом зовнiшнiх факторiв.

Мiж максимальною i середньою швидкiстю молоковiддачi iснуi кореляцiя (0,7-0,7). РЖндивiдуальнi вiдмiнностi корiв обтАЩiктивно характеризуi крива швидкостi молоковiддачi по хвилинах всього перiоду доiння. Середня швидкiсть доiння поступово збiльшуiться з вiком корiв у звтАЩязку з iх пiдвищенням надоiв. Середня швидкiсть виявилась самим зручним показником легкодiйкостi. Тривалiсть доiння визначаi продуктивнiсть працi. В наслiдок короткочасноi дii окситоцину бiльш повне видоювання вiдмiчаi у корiв на видоювання яких треба 2-3 хвилини.

М.Г. Дмитрiiв (1985), Ю.Д.Рубан (2000) вказують, що машиною можна видоювати любу корову пiсля привчання. Але якщо корови з дефектами вимтАЩя i дiйок, надто тугодiйкi або надто нерiвномiрними надоями часток, то потрiбно значно бiльше рiчних операцiй, а це знизить продуктивнiсть працi, можливi також захворювання корiв маститом. Тому необхiдно для комплектування механiзованих ферм i молочних комплексiв пiдбирати корiв за iх придатнiстю до машинного доiння. Малопридатних i непридатних можна залишити на фермi з традицiйною технологiiю або виранжирувати.

М.В. Зубець (1994) вважаi, що якiсть машинного доiння визначаiться повнотою видоювання молока з вимтАЩя, яке впливаi не тiльки на кiлькiсть надоiного молока, а й на величину в наступнi доiння. Тому неповне видоювання молока з молочноi залози навiть при повноцiннiй i рiзноманiтнiй годiвлi, добрих умовах утримання та iнших зоотехнiчних заходах, повтАЩязаних з роздоюванням корiв, може призвести не до пiдвищення, а навпаки до зниження молочноi продуктивностi корiв.

Ефективнiсть роздоювання при машинному доiннi залежить вiд правильноi пiдготовки молочноi залози до доiння, куди входять пiдготовчий масаж i термiчнi подразнення вимтАЩя.

Т.В. Засуха (1999) та iн. вважають, що голштинiзованi тварини центрально-схiдного внутрiпородного типу мають вимтАЩя ванно подiбноi чи чашоподiбноi форми з великим запасом.

В.Ю. Недава, М.Я. РДфименко (1987) вказують, що у первiсток вiтчизняноi чорно-рябоi породи швидкiсть молоковiддачi становить 1,35 кг/хв., iмпортних тварин голландськоi породи тАУ 1,63, голштинськоi тАУ 1,64, у корiв датського вiдрiддя тАУ 1,93, нiмецького тАУ 1,95 кг/хв.

Дослiдженнями, проведеними науковцями УкрНДРЖ розведення i штучного осiменiння великоi рогатоi худоби, встановлено переваги голштинських корiв першого i другого поколiнь над ровесницями вихiдноi материнськоi породи за технологiчними властивостями вимтАЩя. Бажанi ванно тАУ i чашоподiбна форми зустрiчаються у 70-75% корiв голштинськоi i у 63-67% корiв чорно-рябоi породи вiтчизняноi селекцii. Голштинiзованi тварини першого i другого поколiння переважають також своiх ровесниць мiсцевоi чорно-рябоi породи за показниками швидкостi молоковiддачi.

Г.О. Соколова з спiвавторами (1999) вважаi, що селекцiю украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи потрiбно проводити з урахуванням морфо-функцiональних властивостей вимтАЩя. При цьому доцiльно використовувати голландську та нiмецьку худобу, яка позитивно впливаi на покращення якостi вимтАЩя корiв цiii породи та пристосування iх до машинного доiння.

Таким чином, iз результатiв iнформацiйних джерел випливаi, що тварини украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи характеризуються високим генетичним потенцiалом продуктивностi та придатностi iх до промисловоi технологii виробництва молока.

II. Характеристика господарства

2.1 Загальнi вiдомостi

Приватне сiльськогосподарське пiдприiмство тАЬПравдатАЭ розташоване в с. Пiдгайцi Млинiвського району Рiвненськоi областi.

Центральна садиба знаходиться в селi Пiдгайцi. На територii господарства розмiщеннi двi ферми: молочно-товарна та для вiдгодiвлi великоi рогатоi худоби. Господарство спецiалiзуiться по вирощуванню зернових та технiчних культур та виробництва продуктiв тваринництва тАУ молока i мтАЩяса.

2.2 Природно-клiматичнi умови

Дане господарство розташоване в зонi Лiсостепу Рiвненськоi областi з помiрно-континентальним клiматом на територii господарства поширенi такi види грунтiв:

а). сiрi опiдзоленi легкосуглинковi - 55%;

б). ясно-сiрi опiдзоленi легкосуглинковi тАУ 20%;

в). темно-сiрi опiдзоленi легкосуглинковi тАУ 15%;

г). дерново-пiдзолистi тАУ 10%.

Вмiст гумусу в межах 1,6-2,4%, за кислотнiстю грунти нейтральнi або близькi до нейтральних. За хiмiчними властивостями вони найбiльш придатнi для вирощування коренеплодiв, пшеницi, кукурудзи на силос, а системне внесення органiчних добрив сприятиме полiпшенню фiзичних властивостей грунту.

Середньорiчна температура коливаiться в межах 4,1-8,2⁰С. Середня кiлькiсть опадiв 600-650 мм. Бiля 70% всiх опадiв випадаi у вегетацiйний перiод i причому найбiльша кiлькiсть у червнi i липнi, що може негативно вiдбитися на сходах сiльськогосподарських культур.

Клiматичнi умови мiсцевостi в цiлому сприятливi для вирощування сiльськогосподарських культур, однак малоснiжнi з частими вiдлигами зими приводять до вимерзання чи вивiтрювання озимих та багаторiчних бобових трав, а зливнi дощi влiтку спричиняють ерозiю грунтiв, а на рiвнинних зниженнях накопичуються дiлянки води, якi обумовлюють вимокання рослин.

2.3 Економiчнi умови господарства

Забезпеченiсть таким основним засобом як земля i однiiю з економiчних умов дiяльностi господарства. Експлiкацiя земельних угiдь господарства приведена в таблицi 1.

Таблиця 1. Експлiкацiя земель господарства на 1.Х1.2009

Як видно з таблицi 1. господарство маi не дуже велику земельну площу, сiльськогосподарськi угiддя становлять 89,5% вiд загальноi земельноi площi, а. рiллi 76,8%. Певну частину сiльськогосподарських угiдь займають сiнокоси i пасовища i тим самим створюють умови для забезпечення тварин кормами.

Наявнi земельнi угiддя, трудовi ресурси, виробничi фонди господарство використовуi з метою збiльшення обсягiв виробництва сiльськогосподарськоi продукцii. Добрi природно-клiматичнi та економiчнi умови дозволяють вирощувати основнi сiльськогосподарськi культури i виробляти продукцiю тваринництва.

РЖнтенсивне використання землi нерозривно звтАЩязане з правильною органiзацiiю земельних угiдь, з впровадженням i освоiнням сiвозмiн. Структура посiвних площ господарства наведена в таблицi 2.

Таблиця 2. Посiвнi площi, га

Найбiльшу питому вагу в посiвнiй площi займають озима пшениця i ярий ячмiнь iз зернових культур, велику площу займаi кукурудза на силос, багаторiчнi трави та цукровий буряк. Господарство з кожним роком досягаi вагомих успiхiв у вирощуваннi зернових i кормових культур, зростаi iх врожайнiсть, пiдвищуiться валовий збiр (таблиця 3).

Таблиця 3. Динамiка врожайностi i валового збору сiльськогосподарських культур

Одним iз головних шляхiв дальшого пiднесення тваринництва i внутрiшньогосподарська спецiалiзацiя i концентрацiя i переведення його на iндустрiальну основу.

В ПСП тАЬПравдатАЭ i молочний комплекс на 300 голiв.

Господарство маi всi можливостi для збуту тваринницькоi продукцii. Отже, розвиток скотарства повинен iти у напрямi молочно- мтАЩясному, щоб питома вага корiв у стадi становила бiля 45-47%.

Витрати кормiв на виробництво 1 ц молока та на 1 ц приросту великоi рогатоi худоби досить високi за останнi роки вони збiльшились на одиниця тваринницькоi продукцii.

Таблиця 4. Витрати кормiв на виробництво 1 центнера продукцii

III. Матерiал, умови i методика виконання роботи (проведення дослiдження).

Матерiалом для дослiдження послужило стадо корiв украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи приватного сiльськогосподарського пiдприiмства ВлПравдаВ» Млинiвського району Рiвненськоi областi в кiлькостi 394 голови.

За матерiалами зоотехнiчного облiку нами проведено аналiз племiнних i продуктивних якостей корiв господарства за останнi три роки (змiну надоiв, живоi маси, породностi, класностi, вiдтворних та технологiчних якостей тварин).

Для дослiдження за придатнiстю корiв до промисловоi технологii виробництва молока було вiдiбрано 4 групи корiв:

1 група тАУ 20 корiв з ванноподiбною формою вимтАЩя;

2 група тАУ 25 корiв з чашоподiбною формою вимтАЩя;

3 група тАУ 25 корiв з округлою формою вимтАЩя;

4 група тАУ 10 корiв з козячою формою вимтАЩя.

Нами використовувались записи племiнного зоотехнiчного облiку, а також власнi дослiдження по вивченню форм вименi i властивостей молоковiддачi. Для роботи були врахованi данi молочноi продуктивностi корiв з рiзною формою вименi.

Умови догляду, годiвлi i утримання дослiдних груп були однаковими. Оцiнку продуктивних якостей проводили за такими показниками: надiй (кг), вмiст жиру в молоцi (%), вихiд молочного жиру (кг).

Крiм цього вивчали морфо-функцiональнi властивостi вимтАЩя, зокрема форму вимтАЩя, швидкiсть молоковiддачi та iндекс вимтАЩя.

Форму вимтАЩя визначали шляхом окомiрноi оцiнки за 1-1,5 години до наступного доiння. Швидкiсть молоковiддачi визначали шляхом дiлення кiлькостi надоiного молока (кг) на затрачений при цьому час.

Проведено також економiчну оцiнку продуктивностi корiв з рiзною формою вимтАЩя. При оцiнцi економiчноi ефективностi використовували загально прийнятi методи.

Бiометричну обробку даних дослiджень проводили за Л.Ф. Лакiним (1990).

IV. Результати дослiджень

4.1 Характеристика господарсько-корисних ознак корiв украiнськоi чорно-рябоi молочноi породи

В приватному сiльськогосподарському пiдприiмствi тАЬПравдатАЭ Млинiвського району Рiвненськоi областi розводять украiнську чорно-рябу молочну породу. Бiльша частина тварин у стадi чистопороднi та помiсi IV поколiння (таблиця 6).

Таблиця 6.

Розподiл корiв за породнiстю i класнiстю