Ефективнiсть засобiв та знарядь лову риб на Каховському водосховищi

РЕФЕРАТ

Робота викладена на 56 сторiнках друкованого тексту, мiстить 4 таблицi та 4 рисунка. Перелiк лiтератури включаi 42 джерела.

Предмет дослiджень тАУ засоби та знаряддя промислового та любительського рибальства у водосховищах Днiпровського каскаду.

Метою роботи було надати характеристику ефективностi засобiв та знарядь промислового та любительського рибальства на Каховському водосховищi. Методи дослiдження тАУ вивчення стану запасiв промислових риб, вивчення впливу любительського та спортивного рибальства на стан рибних запасiв. Дипломна робота виконана на пiдставi первинних даних, зiбраних на базi Головного держуправлiння рибоохорони в Запорiзькiй областi.

В результатi науковоi-дослiдноi роботи надано характеристику ефективностi основних засобiв та знарядь лову риби на водосховищах Днiпровського каскаду.

Новизна роботи полягаi в тому, що вперше здiйснена спроба систематизувати iнформацiю щодо засобiв любительського та промислового рибальства на великих водосховищах Украiни. Дана робота актуальна у звтАЩязку з тим, що у процесi вилову риби саме знаряддя лову безпосередньо регулюють якiснi та кiлькiснi показники вилову. Тому необхiдно ретельне вивчення питання засобiв та знарядь промислового та любительського лову лову риби, в тому числi в водосховищах рiчки Днiпро.

Значущiсть роботи тАУ отриманi данi нададуть змогу пiдвищити ефективнiсть регулювання рибальства на водосховищах.

За результатами дослiдження можуть бути розробленi бiологiчно й економiчно обТСрунтованi рекомендацii.

РИБА, РИБАЛЬСТВО, ВОДОЙМА, СТАВ, ЛЮБИТЕЛЬСЬКЕ РИБАЛЬСТВО, РИБОЛОВНЕ НАВАНТАЖЕННЯ

ЗМРЖСТ

ВСТУП

1. ОГЛЯД НАУКОВОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ

1.1 Знаряддя та засоби рибальства на водосховищах

1.1.1 Закидний невiд

1.1.2 Ставнi сiтки

1.1.3 Ятiр

1.1.4 Ставний невiд

1.2 Органiзацiя та регулювання промислового рибальства на внутрiшнiх водоймах Украiни

1.3 Загальна характеристика водосховищ днiпровського каскаду

1.4 Фiзико-географiчна характеристика району дослiджень

2. МАТЕРРЖАЛИ ТА Методи дослiджень

2.1 Предмет та матерiали дослiдження

2.2 Методи дослiджень

2.2.1 Вивчення видового та розмiрного складу промислових уловiв

2.2.2 Вивчення вiкового складу промислових уловiв

2.2.3 Дослiдження любительського рибальства

2.3 Статистична обробка результатiв

3. Експериментальна частина

3.1 Знаряддя та засоби промислового рибальства на Каховському водосховищi та iх ефективнiсть

3.2 Знаряддя та засоби аматорського рибальства на Каховському водосховищi

3.3 Ефективнiсть засобiв та знарядь любительського лову риб на Каховському водосховищi

4. ОХОРОНА ПРАЦРЖ

Висновки

РЕКОМЕНДАЦРЖРЗ

ВСТУП

Пiсля перекриття рiчки Днiпро греблею Каховськоi ГЕС у 1955 роцi було утворене штучне водосховище, що стало невiд'iмною часткою екосистем ряду областей Украiни. Це Херсонська область, площею 28,5км²; Днiпропетровська область, площею 31,9км; Запорiзька область, площею 27,9 км. Загальна площа цих областей становить 88,3км. При цьому об'iм води водосховища становить близько 18,2км, при найвищому рiвнi, що може пiдтримуватись у нормальних умовах експлуатацii водосховища.

За часiв Радянського Союзу водосховище було важливим мiсцем промисловоi рибноi ловлi. У перехiдний перiод формування Украiнськоi державностi обсяги вилову риби почали декiлька зменшуватися. Проте в останнi часи обсяги промислового рибальства почали пiдвищуватися. Це може бути пов'язане з пiдйомом загального соцiального рiвня краiни та професiйним пiдходом до процесу вилову риби. У процесi промислового рибальства важливими i засоби та знаряддя лову. Оскiлькi вони безпосередньо регулюють якiснi та кiлькiснi показники вилову. Тому необхiдно ретельне вивчення питання засобiв та знарядь промислового лову риби, в тому числi в водосховищах рiчки Днiпро.

Метою дослiджень було: визначити ефективнiсть засобiв та знарядь промислового лову риби на Каховському водосховищi.

До завдань роботи входило:

- визначити основнi типи засобiв промислового лову риби на iх ефективнiсть на Каховському водосховищi;

- визначити основнi типи знарядь любительського лову риби на Каховському водосховищi;

- визначити iфективнiсть засобiв та знарядь промислового рибальства на Каховському водосховищi.

Вперше здiйснена спроба систематизувати iнформацiю щодо засобiв любительського та промислового рибальства на великих водосховищах Украiни.

Отриманi данi нададуть змогу пiдвищити ефективнiсть регулювання рибальства на водосховищах.

За результатами дослiдження можуть бути розробленi бiологiчно й економiчно обТСрунтованi рекомендацii щодо вдосконалення форм промислового та любительського рибальства на водоймах.

1. ОГЛЯД Науковоi лiтератури

1.1 Знаряддя та засоби рибальства на водосховищах

Рибальством вважаiться добування риби та водних безхребетних. Промислове рибальство тАУ вид рибальства, добування водних живих ресурсiв (водних безхребетних, риб) [1].

Залежно вiд поставленого завдання знаряддя лову можна класифiкувати за рiзними ознаками. Доцiльно класифiкувати за принципом дii, що визначаiться особливостями влучення риби в зону утримуючоi дii й утримання риби в нiй. За цiiю ознакою всi знаряддя промислового рибальства подiляють на п'ять класiв, першi три з яких включають сiтковi знаряддя лову.

У перший клас входять вiчкувальнi знаряддя лову (сiтки), лов якими заснований на застряваннi риби у вiчках або заплутуваннi в сiтковому полотнi. Залежно вiд особливостей застосування вiчкувальнi знаряддя лову дiлять на чотири групи: ставнi сiтки, плавнi рiчковi сiтки, дрифтернi сiтки, обкиднi сiтки. Група ставних сiток включаi всi види вiчкувальних знарядь, якi встановлюються нерухомо за допомогою колiв, якорiв i т.д.

Група плавних рiчкових сiток поiднуi вiчкувальнi знаряддя лову, якi в робочому положеннi спливають за течiiю й уловлюють рибу, що зустрiчаiться на шляху. Група дрифтерних сiток характеризуiться тим, що вони в робочому положеннi дрейфують у водоймi зi слабкою течiiю i вловлюють рибу, що пiдходить до них. Група обкидних сiток включаi вiчкувальнi знаряддя лову, принцип дii яких заснований на повному або частковому оточеннi риби сiтковою стiнкою з наступним загоном риби в сiтки рiзними засобами.

До другого класу входять пастки тАУ знаряддя, лов якими заснований на заходi риби до сiткових або iнших пристроiв iз вхiдними утвореннями, що ускладнюють ii зворотний вихiд. Пастки дiлять на двi групи. Перша з них поiднуi ставнii неводи тАУ як правило, вiдкритi зверху великi пастки. Другу групу утворять закритi або напiвзакритi зверху дрiбнi пастки. Крiм розподiлу на закритi i напiвзакритi, розрiзняють також дрiбнi пастки iз центральним крилом (ятерi) i без центрального крила (типу сiток), дрiбнi пастки для внутрiшнiх водойм i доннi морськi пастки [2].

До третього класу входять знаряддя, що вiдцiджують, лов якими заснований на оточеннi риби сiтковою стiнкою або мiшком i вiддiленнi ii вiд води в процесi перемiщення знаряддя лову. Залежно вiд конструкцii й особливостей застосування знаряддя, що вiдцiджують, дiлять на п'ять груп. У першу групу входять трали тАУ знаряддя лову у виглядi мiшка, якi буксирують у водi за допомогою суднiв. Другу групу утворять накиднi неводи тАУ знаряддя лову, що перекривають водойму вiд дна до поверхнi води, лов якими заснований на оточеннi риби сiтковою стiнкою з наступною вибiркою невода на берег або нерухомо вартi судна. До третьоi групи входять доннi неводи тАУ знаряддя лову, що перекривають частину товщi води до дна. Лов ними заснований на оточеннi риби сiтковою стiнкою й смугами скаламученоi води з наступною вибiркою знаряддя лову на судно. До четвертоi групи входять обкиднi знаряддя лову, якими охоплюють досить щiльнi концентрацii риб у пелагiалi, а потiм вибирають на судно. До обкидних вiдносяться насамперед кошельковi неводи.

До п'ятоi групи входять пiдхвати тАУ знаряддя лову, якi пiдводять пiд рибу знизу, а потiм пiднiмають на борт судна. До цiii групи вiдносяться в основному бортовi пiдхвати й конуснi пiдхвати.

Четвертий клас включаi рибонасоснi установки, лов якими заснований на засмоктуваннi риби з водою в пристрiй з наступним пiдйомом риби та води на борт судна.

До п'ятого класу вiдносяться гачковi знаряддя, лов якими заснований на заковтуваннi рибою гачкiв з наживкою або зачепленнi об'iкта лову гачками без наживки або гарпунами. Вiдповiдно гачковi знаряддя подiляють на двi групи: наживнi й ненаживнi. До першоi з них вiдносяться вудки, троли i яруси, до другого тАУ рiзнi самоловнi знаряддя й гарпуни для бою китiв, акул i т.п.

Знаряддя лову класифiкують не тiльки за принципом дii, але й по iнших ознаках: по ступенi рухливостi, характеру перемiщення, особливостям змiни робочоi форми й розмiрiв, особливостям керування об'iктом лову й знаряддям лову, використанню тих або iнших фiзичних полiв для оптимiзацii лову й т.д. [4, 5].

Вимоги до основних конструктивних елементiв знарядь лову випливають iз вимог до самих знарядь лову.

Вiдносно низька щiльнiсть i бiльшi розмiри концентрацiй риби в сполученнi зi значними розмiрами промислових водойм обумовлюють доцiльнiсть застосування знарядь лову для облову бiльших обсягiв води. Для вiддiлення риби вiд води й змiни в процесi лову робочоi форми й розмiрiв знаряддя лову повиннi бути несуцiльними й формозмiнюючими. У процесi лову знаряддя лову часто перемiщуються вiдносно води, тому вони повиннi мати малий опiр руху у водi. Умови експлуатацii знарядь лову вимагають, щоб вони не займали багато мiсця на суднi й були вiдносно легкими. В рештi решт, знаряддя лову повинне мати вiкову i видову селективнiсть [6].

Всiм зазначеним вимогам задовольняють знаряддя лову, у яких основним конструктивним елементом i сiткове полотно.

Незважаючи на рiзноманiтнiсть об'iктiв i умов лову, майже всi сiтковi знаряддя лову являють собою рухливу або нерухому сiткову стiнку, сiтковий мiшок, комбiнацiю сiтковоi стiнки й сiткового мiшка.

Для додання сiтковим знаряддям лову мiцностi, певноi форми й необхiдних розмiрiв сiткове полотно прикрiплюють до шнурiв, мотузок або канатiв, якi в цьому випадку називають пiдборами (верхнiми, нижнiми або бiчними). Щоб розвантажити сiткове полотно, мотузково-канатнi елементи iнодi пускають по сiтковому полотну (прикрiплюють до нього або пропускають через його вiчка). Такi мотузково-канатнi елементи називають пожилинами.

Для додання знаряддю лову у водi робочоi форми й робочих розмiрiв, розмiщення його на потрiбнiй глибинi у водоймi верхню пiдбору знарядь лову звичайно оснащують плавом, а нижню вантажем. Таке ж призначення мають розпiрнi засоби тАУ траловi дошки, пiднiмальнi щитки, гнучкi або м'якi розпiрнi засоби з парусини або синтетичних матерiалiв, металевi або дерев'янi бруси тАУ шкапи й т.п.

Для з'iднання мотузково-канатних елементiв знарядь лову мiж собою, крiм рiзних вузлiв, бензелей, полубензелей i т.д., використовують сполучнi елементи тАУ скоби, гаки, вертлюги, ланки ланцюгiв i т.п.

Для стягування (затягування) сiткових частин знарядь лову застосовують стяжнi пристроi, якi складаються з кiлець iз пропущеним через них шнуром, мотузкою або канатом (гайтяном, стяжним тросом). Стяжнi пристроi застосовують для затягування й розпускання кiнцевих частин мiшкiв знарядь лову при виливаннi улову. Стяжний пристрiй i основним елементом кошелькових неводiв.

Основною частиною гачкових знарядь лову i рибальський гачок. Крiм того, гачковi знаряддя лову мiстять мотузково-канатнi елементи (для прикрiплення гачкiв i об'iднання iх у довгу рибальську снасть), плав, вантаж, сполучнi елементи й т.д.

Рибонасоснi установки складаються в основному з рибальських шлангiв, вiдцентрового насоса або компресора (в ерлифтах) для створення в шлангах повiтряно-водяних сумiшей, пристроiв для вiддiлення риби вiд води (водовiддiлювачей).

Фiзичнi засоби iнтенсифiкацii лову як частини знаряддя лову складаються iз двох основних елементiв тАУ джерел енергii (електричного або звукового генератора, насоса, компресора й т.д.) i джерел поля (джерел свiтла, електродiв, гiдрофонiв i т.д.). Крiм того, вони можуть мiстити в собi струмопровiднi елементи (кабелi), сполучнi арматури, перемикачi, пiдсилювачi, пускорегулюючi апаратури й т.д.

Частиною деяких знарядь лову i такi елементи керуючого пристрою системи керування процесом лову, як вимiрювальнi пристроi, пiдсилювальнi пристроi [7, 8, 9].

1.1.1 Закидний невiд

Принцип лову неводами полягаi в вiдцижуваннi риби вiд води обметаноi дiлянки водойми за допомогою суцiльноi стiни сiткового полотна, що не допускаi обвiчковуваня До закидних неводiв вiдносяться береговi тяговi, райга, пасмовi, обкиднi, кошельковi, воротницi та пасмовi пiдлiднi. На водосховищах частiше iнших застосовують невода береговi тяговi. Цi знаряддя лову на бiльшостi водоймищ застосовуються по вiдкритiй водi, рiдко в пiдлiдних умовах. Для запобiгання плутанини в термiнологii та розумiння конструктивних розходжень неводи, волокушi, бреднi по систематицi А.РЖ. Трещева вiдносяться до класу що вiдцiджують, групи притоняiмих знарядь [4, 10].

Невiд являi собою сiткове знаряддя лову й складаiться iз двох крил, приводiв i матнi (однiii або декiлькох). Невiд тягнуть за урiзи-канати.

Волокуша тАУ це невiд без матнi. Бредень бродник, бредешок, бродец, волок, тАУ короткi волокушi довжиною 5-20 м тягнуть убрiд за шкапи без урiзiв. Назва знарядь лову неводного типу не залежить вiд розмiрiв.

Характерною ознакою закiдних берегових неводiв озерного типу i iхня симетричнiсть. Невiд цього типу маi матню в середнiй частинi його довжини, тому праве й лiве крило по довжинi й висотi завжди однаковi. Обидва урiзи неводiв також роблять рiвноi довжини.

1.1.2 Ставнi сiтки

Провiдне мiсце у видобутку риби на водоймищах належить ставним сiтками. Обсяг улову ставних сiток iстотно залежить вiд iх конструкцii, що досить рiзноманiтна. Широко застосовують ромовi, ромборамовi, сторожковi (з пожилинами), з пiдв'язкою й без пiдв'язки полотна по висотi, трьохстiннi (рiжовi), одностiннi (плаховi), а також комбiнованi сiтки.

Рамовi й ромборамовi сiтки ефективно застосовувати для лову крупнорозмiрних риб, таких як сом, сазан, щука, бiлизна, судак, лящ, язь i iн. Сiтки з кроком вiчка менше за 50 мм будувати рамовими не доцiльно. Основною перевагою рамових сiток i можливiсть вилову риб, якi по своiх розмiрах не можуть надiйно обвiчковуватися в полотнi сiтки. За нашим даними, вловистiсть рамових сiток вище одностiнних в 2,0-3,5 рази. Цей показник зростаi зi збiльшенням розмiру вiчка [11].

Сiтки з пожилинами найбiльш доцiльно застосовувати при кроцi вiчка 40-70 мм, рiвномiрному пiдв'язуваннi полотна до сiток у двох-трьох мiсцях по висотi. Сiтки з пожилинами простiше будувати, а по вливистостi вони незначно менше рамових сiток при ловi риб бiльших розмiрiв [12, 13].

Трьохстiннi сiтки вiдрiзняються доброю вловистостю риб рiзного розмiру. Такi сiтки незамiннi при органiзацii спецiалiзованого лову лина й золотого карася, однак застосування трьохстiнних сiток на багатьох водоймах заборонено правилами регулювання рибальства у зв'язку з великим приловом маломiрних риб видiв, що охороняються. До недолiкiв трьохстiнних сiток треба вiднести високу трудомiсткiсть виплутування улову iз сiтних мiшкiв, а також нерiвномiрнiсть вловистостi сiтки по висотi полотна. Слабина середнього полотна трьохстiноi сiтки осiдаi по пiдборi, тому бiльша частина улову виявляiться в нижнiй частинi сiтки, а середня й верхня частини полотна ловлять рибу гiрше. Найчастiше трьохстiннi сiтки застосовують на дiлянках водойми, що заросли травою, а також при ботальному ловi.

Одностiннi сiтка застосовують при кроцi вiчка 40 мм i менше. Це найбiльш простi по конструкцii знаряддя винятково ефективнi при ловi плiтки, таранi й чехонi [14].

1.1.3 Ятiр

На водосховищах найпоширенiшi три типи пасток: малi ятерi, ятерi середнiх розмiрiв (курляндки, заколи) i ставнi неводи.

Ятерi малих розмiрiв мають бочку-камеру цилiндричноi форми, розтягнуту на п'ятьох дерев'яних обручах. У бочку вставляють двi конусоподiбних усинка (лiйки, горло). Перший усинок маi вхiдний отвiр круглоi або квадратноi форми, другий тАУ щелевидний або круглий [18, 19].

Усинки не повиннi бути дуже тупими, щоб не ускладнювати вхiд риби в камеру, або надмiрно подовженими, щоб не затемнювався вхiд, тому що це вiдлякуi рибу. Залежно вiд глибини в мiсцях лову дiаметр обруча приймають рiвним вiд 0,4 до 1,0 м, рiдше 1,5 м. Всi обручi в одному ятерi частiше виготовляють однакового розмiру. У ятерях перший обруч роблять круглоi (для лову в трав'янистих мiсцях, при наявностi пнiв i балок) або дугоподiбноi форми (для лову на дiлянках iз чистим i рiвним дном) [15, 16, 17].

Висота крила ятера дорiвнюi дiаметру бочки. Як правило, ятерi будують iз капроновоi делi iз кроком вiчка в бочцi 30-36, у крилах тАУ 40 мм. Для полегшення нормального розкриття напрямного крила по висотi в трьох-чотирьох мiсцях його розпирають тонкими дерев'яними цiпками. Без цих розпiрок нижня пiдбора крила не буде торкатися дна й риба пiде. Кожний ятiр установлюють на двох колах. В одному порядку розташовують по 2-5 ятерi. Середнiй час, витрачений на первинне встановлення 10 ятерiв, становить вiд 1,5 до 2 годин. Повне навантаження на човен, у якiй перебувають два рибалки, становить 70 ятерiв.

На пiдйом, виливання риби й перестановку цих ятерiв витрачаiться 6,0-7,5 годин [20, 21].

1.1.4 Ставний невiд

Ставнi неводи, незважаючи на велику ефективнiсть, дуже трудомiсткi при установцi або зняттi (вимагають великоi кiлькостi дроту й жердин). РЗх установлюють на твердiй основi, у штормову погоду вони часто зриваються хвилею й рвуться разом з рамою. Тому варто застосовувати штормостiйкi неводи, раму яких утримують на поплавцях i якорях. На встановлення основи й пiдвiшування самого невода витрачають три-чотири дня. Набагато полегшуiться й прискорюiться установка основи невода, якщо гундерi (палi) забивати в ТСрунт за допомогою струменя води, що б'i з металевого патрубка.

Забивання малих розтяжних колiв (чипчикiв) здiйснюють за допомогою спецiальноi шестовой набiйки. Для глибини 5-6 м довжину казана 14 м, ширину тАУ 7 м, открилкiв тАУ 20-25 м, а центрального крила тАУ 150-300 м. Верх пастки вiдкритий, тому ii стiнки пiднiмають над рiвнем води на 0,4-0,6 м. У казанi роблять один-два щiлинних або воронкоподiбних входу [22, 23].

Уловистiсть пасток всiх розмiрiв i конструкцiй залежить вiд правильностi iхньоi установки, набивання й вiд вiдповiдностi дiаметра першого обруча, або ширини першого входу, прозоростi води в районi лову. Спостереженнями встановлено, що за iнших рiвних умов, якщо дiаметр першого обруча, або ширина першого входу, менше прозоростi води, риба погано або зовсiм не ловиться. Тому дрiбнi пастки зовсiм не ловлять рибу в прозорiй водi. В умовах пiдвищеноi прозоростi води необхiдно застосовувати великi пастки, у яких можна зробити вхiд досить широким i його стiнкою не будуть вiдлякувати рибу.

Пастки всiх конструкцiй доцiльно виготовляти з полотна дзеркального розкрою, у результатi iстотно полегшуiться кройка, посадка, оснащення, остропка й робота з ними. Пiдвищити уловистiсть пасток можна шляхом вiдтягнення заднього горла пучком монониток, виготовлення перших усинков з капроновоi жилки, що особливо важливо при використаннi пасток у водоймах з пiдвищеною прозорiстю води [24]. Для установки пасток на водоймищах необхiдно розчищати дiлянки дна так, щоб нижня пiдбора центрального крила, открилкiв i бочка щiльно прилягали до дна. У трав'янистих мiсцях варто робити прокоси, а в затоплених чагарниках тАУ просiки. Цi заходи краще виконувати взимку, коли рiвень води найменший i дно не покрите льодом [26].

1.2 Органiзацiя та регулювання промислового рибальства на внутрiшнiх водоймах Украiни

Вiдовiдно до Закону Украiни тАЮПро тваринний свiттАЭ промислове рибальство вiдноситься до спецiального використання водних живих ресурсiв [26]. Спецiальне використання об'iктiв тваринного свiту в порядку ведення мисливського i рибного господарства здiйснюiться з наданням вiдповiдно до закону пiдприiмствам, установам, органiзацiям i громадянам права користування мисливськими угiддями та рибогосподарськими водними об'iктами. Спецiально уповноваженими органами виконавчоi влади, що здiйснюють управлiння у галузi охорони, використання i вiдтворення водних живих ресурсiв, i Держкомрибгосп, Мiнекобезпеки та iх органи на мiсцях [27]. На водоймах, де ведеться промислове рибальства науково-дослiдними органiзацiями проводиться науково-дослiднi лови з метою встановлення лiмiтiв вилучення водних живих ресурсiв на наступний рiк. Лiмiти встановлюються на види (групи видiв) риби та iнших водних живих ресурсiв, стосовно яких здiйснюiться промисел на вiдповiдних водних об'iктах, за винятком об'iктiв промислу, запаси яких формуються виключно шляхом iх штучного розведення. Лiмiти на групу видiв (iншi риби, iнший дрiбний частик, iншi види частикових, iншi безхребетнi, iншi воднi живi ресурси) установлюються за сумою обсягiв можливого допустимого вилучення окремих видiв, якi не i основними об'iктами промислу в данiй водоймi [28]. Лiмiти розраховуються щорiчно. Промислове рибальство входить до перелiку форм дiяльностi, що пiдлягають лiцензуванню [29]. Таким чином кожна юридична особа та фiзична особа тАУ пiдприiмець мають отримати в Держкомрибгоспi лiцензiю встановленного зразка. Для здiйснення промислового лову на певнiй водоймi пiдприiмство маi отримати квоту (частку лiмiту) вилову за видами та зареiструватися в територiальному органi рибоохорони [28, 30]. Для отримання квоти та реiстрацii пiдприiмство маi надати перелiк документiв, у тому числi довiдку щодо наявностi рибоприймального пункту, промислових суден, знарядь лову. дозволених правилами рибальства, тощо. За рибу та iншi воднi живi ресурси якi виловлюiться користувач маi вносити плату до держбюджету Украiни (плата за ресурс). Обсяги плати за ресурс визначено Кабiнетом мiнiстрiв. [30].

Охорона рибних ресурсiв та регулювання промислового рибальства здiйснюiться через систему заборон та обмежень. По-перше, через обмеження вилову того чи iншого виду водного живого ресурсу на водоймi тАУ реалiзуiться шляхом встановлення лiмiтiв вилову та iх розподiлу мiж користувачами на квоти. По-друге, через обмеження розмiрно-вiкового складу уловiв певного виду водного живого ресурсу тАУ реалiзуiться шляхом заборони на використання знарядь лову з певним розмiром вiчкам (наприклад, заборона на використання дрiбновiчкових сiток з розмiром кроком вiчка 30-36 мм.) та встановлення мiнiмальних припустимих розмiрiв водних живих ресурсiв (промисловоi мiри) та мiнiмального припустимого вiдсотку вилову особин, що не досягли промисловоi мiри. Стратегiя цього заходу полягаi в тому, щоб надати можливiсть особинi певного виду водного живого ресурсу вiднереститися хоча б один раз, перед тим як ii буде вилучено з водойми промислом. По-третi, через регулювання риболовного навантаження на водойми, тобто встановлення оптимальноi кiлькостi знарядь лову певного виду, що можуть одночасно використовуватися на водоймi [31].

1.3 Загальна характеристика водосховищ Днiпровського каскаду

Принципи сталого використання ресурсiв Днiпра формуються, виходячи з факту зарегулювання його шiстьма водосховищами на дiлянцi вiд гирла р. Прип'ятi до Чорного моря: Каховським, Днiпровським, Днiпро- дзержинським, Кременчуцьким, Канiвським та Киiвським. Режим експлуатацii водосховищ маi забезпечувати належне функцiонування екосистем водосховищ та нижнього Днiпра, що i чинником вiдтворення бiоресурсiв, пiдтримання самоочищувальноi здатностi та забезпечення якостi води певного рiвня.

Основними водокористувачами на Днiпрi i: промисловiсть та комунальне господарство, енергетика, водний транспорт, сiльське господарство (зрошення), рибне господарство, лiкувальнi та профiлактичнi заклади охорони здоров'я. Всi галузi висувають до режимiв роботи водосховищ та рiчки в цiлому численнi й часто протилежнi вимоги. Тому для визначення експлуатацiйного режиму роботи каскаду в основу покладено принцип досягнення оптимального комплексного ефекту [32].

Режим днiпровських водосховищ визначаiться з урахуванням потреб усiх галузей економiки у практично можливих межах. Гiдроелектростанцii каскаду, беручи участь у покриттi графiка навантажень енергосистеми Украiни, мають працювати на верхню частину графiка, знiмаючи пiки добових навантажень як у зимовий, так i в лiтнiй перiод. Максимальна вiддача енергii та потужностi забезпечуiться у груднi-сiчнi, коли спостерiгаiться найбiльше навантаження енергосистеми. З метою най- повнiшого використання встановленоi потужностi гiдроелектростанцiй, особливо Кременчуцькоi, у покриттi добових графiкiв навантажень i найбiльшого вирiвнювання режиму теплових електростанцiй системи регулювання стоку i попуски води з водосховищ необхiдно здiйснювати не тiльки у зимовий перiод з найбiльшою потребою в енергii, а й улiтку.

Мiсткiсть Киiвського водосховища при позначцi нормального пiдпiрного рiвню 103 м становить 3,73 км³, що i достатнiм для обмеженого сезонного регулювання з метою вирiвнювання припливностi рiчки в осiнньо-зимовий перiод року. Лiтнi спрацювання водосховища за умовами судноплавства дозволено не нижче позначки 102 м. Проектний режим водосховища заплановано такий: наповнення весняною повiнню до позначки 103 м; спрацювання водосховища здiйснюiться тiльки в осiнньо-зимовi мiсяцi для вирiвнювання рiзких провалiв припливностi рiчки. Спрацювання водосховища може виконуватися перед початком весняноi повенi у роки з очiкуваною значною, тобто за об'iмом вищою за середньобагаторiчну, повiнню з метою зменшення холостих скидiв води [33].

Канiвське водосховище з позначкою нормального пiдпiрного рiвню 91,5 м маi незначний об'iм у 2,6 км³, недостатнiй для iстотного регулювання припливу рiчки. Водосховище працюi на частково зарегульованих Киiвським водосховищем витратах води й на незарегульованому припливi р. Десни. Не передбачено планового спрацювання водосховища - воно припустиме тiльки в аварiйних випадках взимку не бiльш як 0,5 м. Канiвською ГЕС здiйснюiться тижневе та добове регулювання. Кременчуцьке водосховище i основним регулятором днiпровського стоку. З позначкою норамльного пiдпiрного рiвню 81 м та маi робочий об'iм 9,07 км³, що становить 18,6 % середнього рiчного припливу рiчки. Правила використання Кременчуцького водосховища складено з урахуванням таких основних положень. Для забезпечення судноплавних глибин у верхньому б'iфi водосховища спрацювання його у нормальних умовах дозволено до закiнчення навiгацii (1 грудня) не нижче, нiж до позначки 79 м; для визначення режиму Кременчуцького водосховища у весняний перiод икористовуiться гiдропрогноз об'iму повенi, який подаi Гiдрометцентр Украiни (на 1 березня); для визначення умов наповнення водосховища велике значення маi припливнiсть рiчки за березень, що визначаiться переходом вiд низькоi зимовоi меженi до перiоду весняноi повенi. З урахуванням наведених вище положень слiд планувати такий режим Кременчуцького водосховища у межах рiчного перiоду. Рiк розбивають на три перiоди: лiтньо-осiннiй (червень-жовтень), осiнньо-зимовий (листопад-лютий), весняний перiод наповнення водосховища (березень-травень). Лiтньо-осiннiй перiод (червень-жовтень) характеризуiться невеликими припливними витратами рiчки: так, у липнi та серпнi витрати на випаровування з Кременчуцького, Днiпродзержинського, Днiпровського та Каховського водосховищ у маловоднi роки становлять 400 м³/с. В умовах маловодних рокiв залишок припливу рiчки i недостатнiм для мiнiмальноi участi гiдростанцiй та покриття графiка навантажень енергосистеми. Тому в лiтньо-зимовi мiсяцi на Кременчуцькому водосховищi мають здiйснюватися попуски, достатнi для вирiвнювання стоку та забезпечення значних заборiв води на зрошення з Каховського водосховища. Пiдрахунки показали, що для цього перiоду можна гарантувати з Кременчуцького водосховища середньодобову витрату води, що скидаiться у нижнiй б'iф, близько 700-750 м/с (iз забезпеченням близько 90-75 %). Такi витрати гарантують напрацювання енергii гiдростанцiями та необхiднi забори води для зрошення. У разi таких гарантованих витрат навiть в умовах маловодних рокiв (90-95 % -ноi забезпеченостi) спрацювання водосховища до закiнчення навiгацii не перевищуi 2 м, що задовольняi вимоги судноплавства. У другий перiод (листопад-лютий) з найбiльшими навантаженнями енергосистеми передбачено iнтенсивне спрацювання Кременчуцького водосховища. Якщо в умовах маловодних рокiв водосховище за лiтньо- осiннiй перiод буде спрацьовано до позначки 79 м, залишок робочого об'iму на 1 грудня становитиме 5 км³. Спрацювання цього об'iму протягом грудня-лютого збiльшить побутовi критичнi витрати рiчки на 500-600 м³/с й гарантованi витрати через ГЕС дорiвнюватимуть 1000 м³/с.

У березнi робота Кременчуцькоi ГЕС маi здiйснюватися з урахуванням прогнозу об'iму повенi Десни, причому за дуже малого об'iму повенi на Днiпрi (менш як 15 км³) скиди у нижнiй б'iф зменшаться до 700 м³/с i зберiгатимуться у такому розмiрi весь перiод проходження повенi. Основною умовою спрацювання водосховища i наповнення до нормального пiдпiрного рiвню до кiнця повенi, тому водосховище спустошують до мертвого об'iму у березнi повiльно i тiльки в разi очiкуваного об'iму повенi (поблизу м.Киiва) понад 25 км³. У наступний перiод (квiтень-червень) вiдбуваiться наповнення водосховища, порядок якого визначатиметься величиною об'iму в умовах проходження весняноi повенi, перiод якоi умовно приймають за квiтень-червень. За очiкуваних об'iмiв повенi бiльш як 25 км³ поблизу м. Киiва (забезпеченiсть таких повеней тАУ 60 %, тобто один раз на 2 роки), Кременчуцька ГЕС пропускаi через турбiни середньодобовi витрати у такому розмiрi, щоб з урахуванням боковоi припливностi на ДнiпроГЕС не було холостих скидiв.

При очiкуваннi значноi повенi (50 км i бiльшоi поблизу м. Киiва, перiодичнiсть таких повеней тАУ один раз на 30 рокiв) наповнення Кременчуцького водосховища варто затримувати. У початковий перiод повенi пропускати через КремГЕС припливнi витрати транзитом, ставлячи в цьому випадку за мету насамперед зрiзання максимальних витрат водопiлля i зменшення збиткiв суспiльного виробництва та населення [1, 2].

Днiпродзержинське водосховище маi невелику мiсткiсть, що за по- значки нормального пiдпiрного рiвню 64 м становить 2,45 км , спрацювання водосховища на 1 м призводить до можливостi використання лише 0,52 км води. Днiпродзержинське водосховище працюi на зарегульованому розташованому вище Кременчуцьким водосховищем припливi, а також невеликiй власнiй припливностi рiчок Псел та Ворскла (стiк р. Орель скидаiться у нижнiй б'iф Днiпродзержинського водосховища)[3,4].

Внаслiдок малоi мiсткостi Днiпродзержинське водосховище не здiйс- нюi регулювання припливу рiчки тАУ воно виконуi тiльки тижневе i добове регулювання. В окремi роки у перiод весняноi повенi для зменшення скидiв води допускаiться спрацювання на 1 м. Добове регулювання на Днiпродзержинськiй ГЕС нинi обмежуiться необхiднiстю скиду в нижнiй б'iф базисних витрат не менш як 400 м³/с для розбавлення стiчних вод днiпродзержинськоi групи заводiв [5,6,7].

Днiпровське водосховище маi незначну робочу мiсткiсть, що становить близько 1 км³. Днiпровською ГЕС здiйснюiться добове та тижневе регулювання. Роль Каховського водосховища як регулятора стоку в каскадi днiпровських водосховищ i другим за значенням пiсля Кременчуцького. Робочий об'iм 6,8 км не може бути використаний повнiстю за умови обмеження великих водозаборiв пiвдня Украiни.

Режим Каховського водосховища повинен плануватися з урахуванням умов роботи верхнiх водосховищ i мати переважно характер компенсатора стоку, задовольняючи вимоги енергосистеми, сiльського та рибного господарства, водного транспорту i санiтарнi вимоги: для забезпечення судноплавних глибин у перiод навiгацii рiвнi водииу Каховському водосховищi мають бути не менше позначки 14 м; для задоволення вимог рибного господарства пiсля наповнення Кременчуцького та Каховського водосховищ до нормального пiдпiрного рiвню його спрацьовують у липнi на 1-1,5 м один раз на 3 роки; для запобiгання засоленню води на нижнiй дiлянцi Днiпра у нижньому б'iфi Каховськоi ГЕС з Каховського водосховища скидаються мiнiмальнi середньодобовi витрати води не менше 500 м7с. В окремих випадках у перiод маловодноi лiтньо-осiнньоi меженi допускаiться короткостроковий скид води до 300 м³/с.

Враховуючи наведенi вимоги, а також умови спiльноi роботи з верхнiми водосховищами, встановлюють такий режим Каховського водосховища:

По-перше, режим спрацювання та наповнення водосховища маi плануватися з урахуванням вимог усiх водокористувачiв на пiдставi прогнозiв та iнформацii про приплив води з Кременчуцького водосховища та бокову припливнiсть мiж Кременчуком та ДнiпроГЕС, а також з урахуванням роботи Днiпровського водосховища;

По-друге, порядок наповнення водосховища визначаiться залежно вiд очiкуваноi припливностi до нього за квiтень-червень [34].

1.4 Фiзико-географiчна характеристика району дослiджень

Дослiдження проводились на Каховському водосховищi.

Каховське водосховище мiсткiстю 18,2 млрд. метрiв кубiчних i найбiльшим за водним запасом у Днiпровському каскадi. Воно розташоване в долинi Днiпра мiж Запорiжжям i Новою Каховкою в зонi причорноморських степiв з мало гумусовими чорноземами. З власноi водозбiрноi площi водоймища по небагатьох незначних притоках (рiчки Конка, Томакiвка, Базавлук та iн.) i балках припливають високо мiнералiзованi води (200-3600 мг/л). У водному балансi водоймища цi води становлять менше 0,5 %, iх вплив позначаiться тiльки у гирлах рiчок i у верхiвтАЩях заток. Водний стiк, акумульований у водоймищi, формуiться у басейнi Днiпра в зонi мiшаних лiсiв, у смоленських i полiських геохiмiчних ландшафтах. Цим зумовлена вiдносно низька i середня мiнералiзацiя води водоймища.

Розташування водоймища на пiвднi степовоi зони i формування його вод у лiсовiй зонi зумовлюi поiднання в його гiдрологiчному i гiдрохiмiчному режимах зональних i азональних факторiв.

Середньорiчна температура повiтря в районi водоймища коливаiться вiд 7,5 до 10,5 В°С, середня температура липня тАУ вiд 22 до 23 В°С. Плюсова температура повiтря зберiгаiться 8 тАУ 10 мiсяцiв ( в середньому 260 днiв). Висока iнсоляцiя зумовлюi позитивний радiацiйний баланс з квiтня по жовтень. Вегетацiйний перiод Каховського водосховища триваi 7 мiсяцiв (1.IV- 1.IX). У квiтнi середня температура води становить 7,5-9 В°С. Середнi температури вище 18 В°С (20 тАУ 24) тримаються у водоймищi 3,5 мiсяця тАУ з середини травня до початку вересня [32].

Льодостав триваi з кiнця грудня до кiнця лютого тАУ початку березня (70-75 днiв). Вегетацiя водоростей починаiться ще в льодовий перiод, з середини лютого, особливо в малоснiжнi зими.

За тепловим балансом Каховське водоймище визначають як помiрно тепле на вiдмiну вiд бiльш пiвнiчних водойм Днiпровського каскаду. Це зумовлюi такi зональнi особливостi його, як сприятливiшi умови формування первинноi продукцii, кращi умови для життя теплолюбних водоростей (протикокових, синьо-зелених) та тваринних органiзмiв (зоопланктону, зообентосу i нектону), бiльш енергiйнi i далекосяжнi процеси бактерiального розпаду органiчних речовин, скорочення строкiв розвитку i збiльшення числа поколiнь водних органiзмiв, кращi темпи розвитку риб та iнше.

У маловоднi роки лiтня температурна стратифiкацiя у водоймищi виявляiться тодi, коли рiзниця поверхневих i придонних температур досягаi 1 тАУ 2 В°С (при глибинах 5-8 м), 3-4 В°С (при глибинах 10-16 м) i 8-10 В°С (при глибинах 20-35м). Температурний стрибок спостерiгаiться у весняно-лiтнiй перiод на глибинах 8-9 та 14-15 м. За винятком температурного стрибка погiршуiться кисневий режим водойми. У багатоводнi роки температурного стрибка i дефiциту кисню у водоймищi не спостерiгаiться (окрiм з

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi

Автоматизация животноводства

Аграрна полiтика Бiлорусi