Пiдстави припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання: загально-правова характеристика

Мiнiстерство науки i освiти Украiни

Запорiзький нацiональний унiверситет

Дипломна робота

на тему:

Пiдстави припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання: загально-правова характеристика

2010 р.





Реферат

Обсяг роботи: 116 сторiнок, 3 таблицi, 48 джерел лiтератури.

Мета роботи: виявлення i теоретична розробка проблем правовiдносин, якi стосуються припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання.

Завдання дослiдження:

- надати юридичну характеристику поняття Влприпинення дiяльностi суб'iктiв господарюванняВ», визначити не тiльки саме поняття тАЮпiдстави припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання тАЭ, а й дослiдити правову природу цього юридичного явища;

- проаналiзувати iснуючi та обТСрунтувати вiдповiднi напрями вдосконалення системи структурно-видовоi класифiкацii пiдстав припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання;

- розглянути й проаналiзувати правовi наслiдки припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання за пiдставами органiзацiйно-правового характеру;

- внести пропозицii щодо удосконалення законодавства про припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання.

ОбтАЩiкт дослiдження: загально-правова характеристика вiдносини, що складаються у сферi правового регулювання припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання.

Предмет дослiдження: дiяльнiсть суб'iктiв господарювання.

Методи дослiдження: iсторико-правовий; логiко-семантичний; порiвняльно-правовий; системно-структурний.

право, пiдстави, законодавство, господарювання, власник, правовiдносини, банкрутство, лiквiдацiя, реорганiзацiя, регулювання.




Змiст

Вступ

Роздiл 1. Правовi аспекти припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання

1.1 Аналiз становлення iнституту припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання

1.2 Визначення та правовий змiст припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання

1.3 Види та пiдстави припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання

Роздiл 2. Загально-правова характеристика припинення дiяльностi

2.1 Нормативно-правове забезпечення припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання

2.2 Порядок здiйснення процедури припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання

2.3 Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання

Роздiл 3. Удосконалення правового змiсту та механiзму припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання

Висновки

Список використаноi лiтератури


Вступ

Актуальнiсть теми обумовлена тим, що питання припинення дiяльностi субтАЩiктiв господарювання посидаi важливе мiсце в розвитку пiдприiмництва та його правового регулювання. Припинення суб'iкта пiдприiмницькоi дiяльностi i таким же закономiрним та органiчним процесом, як i створення. Припинення суб'iктiв господарювання регулюiться значною кiлькiстю нормативних актiв, до яких, насамперед, належать ЦК Украiни, ГК Украiни, закони Украiни вiд 15 травня 2003 р. № 755-ГУ "Про державну реiстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприiмцiв", вiд 19 вересня 1991 р. № 1576-ХРЖРЖ "Про господарськi товариства", вiд 14 травня 1992 р. № 2343-XII "Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом" (в редакцii Закону вiд 30 червня 1999 р.) та iншi нормативнi акти, в тому числi вiдомчi. З прийняттям нових ГК та ЦК Украiни законодавець насамперед розширив поняття суб'iкта господарювання. Так, вiдповiдно до ст. 55 ГК Украiни суб'iктами господарювання визнанi: 1) господарськi органiзацii - юридичнi особи, створенi вiдповiдно до ЦК Украiни, державнi, комунальнi та iншi пiдприiмства, створенi вiдповiдно до цього Кодексу, а також iншi юридичнi особи, якi здiйснюють господарську дiяльнiсть та зареiстрованi в установленому законом порядку; 2) громадяни Украiни, iноземцi та особи без громадянства, якi здiйснюють господарську дiяльнiсть та зареiстрованi вiдповiдно до закону як пiдприiмцi; 3) фiлii, представництва, iншi вiдокремленi пiдроздiли господарських органiзацiй (структурнi одиницi), утворенi ними для здiйснення господарськоi дiяльностi. Таким чином, пiд припиненням суб'iктiв господарювання слiд розумiти припинення не лише юридичних, але й фiзичних осiб - суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi. Припинення суб'iкта господарювання здiйснюiться в результатi реорганiзацii, передання всього свого майна, прав та обов'язкiв iншим юридичним особам (злиття, приiднання, подiлу, перетворення) або шляхом лiквiдацii. Суттiва рiзниця мiж лiквiдацiiю та реорганiзацiiю полягаi у тому, що в першому випадку маi мiсце остаточне припинення будь-якоi дiяльностi якогось суб'iкта господарювання, у другому - припинення його функцiонування в конкретнiй органiзацiйно-правовiй формi iз замiною на нову. В обох випадках "припинення суб'iкта господарювання" суб'iкт, що припиняiться, бiльше не iснуватиме. У зв'язку з лiквiдацiiю суб'iкта припиниться i його дiяльнiсть, у зв'язку ж iз реорганiзацiiю вона триватиме, але вже не в колишнiй, а в новiй органiзацiйно-правовiй формi суб'iкта господарювання. Тобто можна сказати, що головна вiдмiннiсть двох способiв припинення суб'iктiв господарювання полягаi в юридичних наслiдках факту припинення iх iснування, у наявностi або вiдсутностi правонаступництва. Таким чином, пiд реорганiзацiiю розумiють припинення юридичноi особи з переходом всiх прав та обов'язкiв до правонаступника в порядку загального правонаступництва. Пiд правонаступником розумiють юридичну особу, до якоi переходять усi права та обов'язки реорганiзованоi юридичноi особи. ГК Украiни визначають чотири шляхи припинення суб'iкта господарювання: злиття, приiднання, подiл та перетворення. Пiд лiквiдацiiю розумiють такий спосiб припинення суб'iкта господарювання, при якому на майбутнi неможлива будь-яка дiяльнiсть та його iснування i який пов'язаний з лiквiдацiiю його справ i майна, вiдсутнiстю правонаступника. ГК Украiни визначаi, що скасування державноi реiстрацii суб'iкта господарювання i пiдставою для вилучення його з державного реiстру шляхом внесення до державного реiстру запису про припинення дiяльностi суб'iкта господарювання. Саме пiсля внесення зазначеного запису суб'iкт господарювання вважаiться лiквiдованим та таким, що припинив свою господарську дiяльнiсть. Зазначений запис вноситься лише пiсля затвердження лiквiдацiйного балансу власником суб'iкта господарювання або ж органом, який призначив лiквiдацiйну комiсiю. Реiстр суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi визначаiться як автоматизована система збирання, накопичення та обробки даних про юридичних та фiзичних осiб, зареiстрованих у встановленому законодавством Украiни порядку як суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi, який ведеться вiдповiдно до Закону Украiни "Про державну реiстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприiмцiв". Насамперед слiд зауважити, що у нормах нових ЦК та ГК Украiни вживаiться термiн "скасування державноi реiстрацii суб'iкта господарювання", хоча Закон Украiни "Про державну реiстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприiмцiв", яким встановлено порядок державноi реiстрацii суб'iктiв господарювання та вiдповiдно ii скасування, мiстить таке поняття, як "державна реiстрацiя припинення юридичноi особи" та "державна реiстрацiя припинення пiдприiмницькоi дiяльностi фiзичноi особи". Державна реiстрацiя припинення юридичноi особи позбавляi останнього статусу юридичноi особи та i пiдставою для виключення з РДдиного державного реiстру пiдприiмств i органiзацiй Украiни. РДдиний державний реiстр пiдприiмств i органiзацiй Украiни ведеться на основi нормативних, установчих та лiквiдацiйних документiв, а щодо суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi - на основi копii реiстрацiйноi картки з вiдмiткою про державну реiстрацiю в органах державноi реiстрацii за мiсцезнаходженням суб'iкта вiдповiдно до Положення про РДдиний державний реiстр пiдприiмств та органiзацiй Украiни, затв. постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 22 сiчня 1996 р. № 118. Новелою нового Закону Украiни "Про державну реiстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприiмцiв" i те, що вiн даi визначення поняття державноi реiстрацii юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприiмцiв як засвiдчення факту створення або припинення юридичноi особи, засвiдчення факту набуття або позбавлення статусу пiдприiмця фiзичною особою, а також вчинення iнших реiстрацiйних дiй, якi передбаченi цим Законом, шляхом внесення вiдповiдних записiв до РДдиного державного реiстру. Пiдстави, за яких вiдбуваiться припинення юридичних осiб та пiдприiмницькоi дiяльностi фiзичноi особи-пiдприiмця визначенi в ч. 15 ст. 58 та ч. 1 ст. 59 ГК Украiни. В названих статтях законодавець видiляi двi пiдстави: перша - припинення у добровiльному порядку та друга - припинення у примусовому порядку. Детальнiше та чiткiше визначення пiдстав для державноi реiстрацii припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання даi Закон Украiни "Про державну реiстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприiмцiв". Ним чiтко роздiлено пiдстави припинення юридичноi особи та припинення пiдприiмницькоi дiяльностi фiзичноi особи-пiдприiмця.

Припинення юридичноi особи в добровiльному порядку здiйснюiться за: рiшенням власника або уповноваженого ним органу, рiшенням iнших осiб - засновникiв суб'iкта господарювання чи iх правонаступникiв без наведення мотивiв прийняття вiдповiдного рiшення за власною заявою; досягнення юридичною особою цiлей та мети, закрiплених в установчих документах та заради якоi ii було створено; закiнчення певного строку, на який була розрахована дiяльнiсть юридичноi особи. В примусовому порядку припинення юридичних осiб здiйснюiться за рiшенням суду (господарського суду) у разi: визнання недiйсним запису про проведення державноi реiстрацii через порушення закону, допущенi при створеннi юридичноi особи, якi не можна усунути; провадження дiяльностi, що суперечить установчим документам, або такоi, що заборонена законом; невiдповiдностi мiнiмального розмiру статутного фонду юридичноi особи вимогам закону наявностi в РДдиному державному реiстрi запису про вiдсутнiсть юридичноi особи за вказаним ii мiсцезнаходженням; визнання недiйсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документiв; визнання суб'iкта пiдприiмницькоi дiяльностi банкрутом (у випадках, передбачених чинним законодавством); неподання протягом року до органiв державноi податковоi служби податкових декларацiй, документiв фiнансовоi звiтностi вiдповiдно до закону. Щодо фiзичних осiб - суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi припинення пiдприiмницькоi дiяльностi здiйснюiться у випадку: прийняття фiзичною особою-пiдприiмцем рiшення про припинення пiдприiмницькоi дiяльностi; смертi фiзичноi особи, яка була зареiстрована як пiдприiмець; постановлення судового рiшення про оголошення фiзичноi особи померлою або визнання безвiсно вiдсутньою; постановлення судового рiшення про визнання фiзичноi особи, яка i пiдприiмцем, недiiздатною або про обмеження ii цивiльноi дiiздатностi; постановлення судового рiшення про припинення пiдприiмницькоi дiяльностi фiзичноi особи-пiдприiмця з наступних пiдстав: 1) визнання фiзичноi особи-пiдприiмця банкрутом; 2) провадження фiзичною особою пiдприiмницькоi дiяльностi, що заборонена законом; 3) неподання протягом року органам державноi податковоi служби податкових декларацiй, документiв фiнансовоi звiтностi вiдповiдно до закону.

Таким чином, можна зробити висновок, що припинення суб'iкта господарювання може здiйснюватися в добровiльному i примусовому порядку вiдповiдно до рiшення власника або уповноважених ним осiб, засновникiв суб'iкта господарювання або iхнiх правонаступникiв, а у випадках, передбачених законодавством, - за рiшенням суду. Стосовно суб'iктiв господарювання рiзних органiзацiйно-правових форм "уповноваженими особами" на прийняття рiшень про iх припинення будуть, наприклад, для державних пiдприiмств - мiнiстерства, вiдомства; для казенних пiдприiмств - Кабiнет Мiнiстрiв Украiни. Для суб'iктiв колективноi форми власностi це будуть загальнi збори в господарських товариствах, кооперативах, колективних пiдприiмствах. Для приватного пiдприiмства - фiзична особа як власник майна i вона ж засновник. Позов до господарського суду про припинення господарських товариств i державну реiстрацiю припинення iх дiяльностi може бути подано органами, що здiйснюють контроль за дiяльнiстю товариств у разi систематичного або грубого порушення норм чинного законодавства. Такими, що систематично порушують законодавство, визнаються господарськi товариства, якi ранiше двiчi допускали порушення законодавства i вчинили його знову, незалежно вiд того, чи притягалися вони до вiдповiдальностi за попереднi порушення. Як виняток, з урахуванням конкретних обставин, пов'язаних iз характером вчиненого порушення законодавства, причин його здiйснення, тривалостi у часi та наслiдкiв, систематичним може бути визнане i повторне порушення законодавства. Грубим може вважатися одноразове порушення законодавства, яке свiдчить про явне i умисне нехтування його вимогами з боку товариства (наприклад, провадження без спецiального дозволу (лiцензii) господарськоi дiяльностi, щодо якоi чинним законодавством встановлено обмеження) та/або потягло наслiдки у виглядi значноi шкоди, заподiяноi державi, юридичним чи фiзичним особам. Особливий статус надано податковим органам, якi мають повноваження звертатися у передбачених законом випадках до суду або господарського суду iз заявою (позовною заявою) про скасування державноi реiстрацii суб'iкта господарювання; в усiх iнших випадках вiдповiдний позов подаiться органом реiстрацii. Приймаючи рiшення про лiквiдацiю пiдприiмства, про визнання недiйсними установчих документiв (рiшення про створення пiдприiмства), а так само про скасування державноi реiстрацii суб'iкта господарювання, господарський суд зобов'язуi власника або орган, уповноважений створювати пiдприiмство, здiйснити лiквiдацiю в установленому порядку, якщо iнше не передбачено законодавством.

Мета роботи полягаi у виявленнi i теоретичноi розробки проблем правовiдносин, якi стосуються припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання.

Завданнями дослiдження можна вважати:

- надати юридичну характеристику поняття Влприпинення дiяльностi суб'iктiв господарюванняВ», визначити не тiльки саме поняття тАЮпiдстави припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання тАЭ, а й дослiдити правову природу цього юридичного явища;

- проаналiзувати iснуючi та обТСрунтувати вiдповiднi напрями вдосконалення системи структурно-видовоi класифiкацii пiдстав припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання;

- розглянути й проаналiзувати правовi наслiдки припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання за пiдставами органiзацiйно-правового характеру;

- внести пропозицii щодо удосконалення законодавства про припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання.

ОбтАЩiктом дослiдження i загально-правова характеристика вiдносини, що складаються у сферi правового регулювання припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання.

Предметом дослiдження виступаi дiяльнiсть суб'iктiв господарювання.

Методи дослiдження. Виходячи з мети i завдань дослiдження, у роботi використовувалися: дiалектичний, iсторико-правовий, статистичний, порiвняльно-правовий, формально-логiчний, соцiологiчний i iнший методи пiзнання процесiв i явищ, а також спецiальнi юридичнi методи: документального аналiзу, граматичного розгляду i тлумачення правових норм. За допомогою дiалектичного та iсторiко-правового методiв дослiджено генезис системи припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання, видiленi основнi етапи формування ii органiзацiйних i правових основ. Формально-логiчний i соцiологiчний методи дозволили визначити значення процесiв припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання в сучасних умовах. Статистичний i порiвняльно-правовий методи використовувались для визначення основних напрямкiв удосконалення правових основ припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання.

Дипломна робота складаiться зi вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, перелiку посилань. Загальний обсяг роботи складаi 100 сторiнок. Перелiк посилань нараховуi 48 позицiй i займаi 4 сторiнки.


Роздiл 1. Правовi аспекти припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання

1.1 Аналiз становлення iнституту припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання

Припинення суб'iкта пiдприiмницькоi дiяльностi i таким же закономiрним та органiчним процесом, як i створення. Припинення суб'iктiв господарювання регулюiться значною кiлькiстю нормативних актiв, до яких, насамперед, належать ЦК Украiни, ГК Украiни, закони Украiни вiд 15 травня 2003 р. № 755-ГУ "Про державну реiстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприiмцiв", вiд 19 вересня 1991 р. № 1576-ХРЖРЖ "Про господарськi товариства", вiд 14 травня 1992 р. № 2343-XII "Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом" (в редакцii Закону вiд 30 червня 1999 р.) та iншi нормативнi акти, в тому числi вiдомчi [1, с.63].

Поняття припинення дiяльностi суб'iкта господарювання вiдсутнi в законодавствi Украiни. Проте в доктринальному розумiннi припиненням вважаються юридичнi умови, за яких суб'iкти господарювання втрачають право провадити господарську дiяльнiсть та, вiдповiдно, втрачають пiдприiмницьку правосуб'iктнiсть з моменту внесення вiдповiдного запису до Реiстру суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi.

З прийняттям нових ГК та ЦК Украiни законодавець насамперед розширив поняття суб'iкта господарювання. Так, вiдповiдно до ст. 55 ГК Украiни суб'iктами господарювання визнанi: 1) господарськi органiзацii - юридичнi особи, створенi вiдповiдно до ЦК Украiни, державнi, комунальнi та iншi пiдприiмства, створенi вiдповiдно до Господарського Кодексу, а також iншi юридичнi особи, якi здiйснюють господарську дiяльнiсть та зареiстрованi в установленому законом порядку; 2) громадяни Украiни, iноземцi та особи без громадянства, якi здiйснюють господарську дiяльнiсть та зареiстрованi вiдповiдно до закону як пiдприiмцi; 3) фiлii, представництва, iншi вiдокремленi пiдроздiли господарських органiзацiй (структурнi одиницi), утворенi ними для здiйснення господарськоi дiяльностi.

Таким чином, пiд припиненням суб'iктiв господарювання слiд розумiти припинення не лише юридичних, але й фiзичних осiб - суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi. Вiдповiдно до ст. 59 ГК Украiни та ст. 104 ЦК Украiни припинення суб'iкта господарювання здiйснюiться в результатi реорганiзацii, передання всього свого майна, прав та обов'язкiв iншим юридичним особам (злиття, приiднання, подiлу, перетворення) або шляхом лiквiдацii [2, с.68].

Суттiва рiзниця мiж лiквiдацiiю та реорганiзацiiю полягаi у тому, що в першому випадку маi мiсце остаточне припинення будь-якоi дiяльностi якогось суб'iкта господарювання, у другому - припинення його функцiонування в конкретнiй органiзацiйно-правовiй формi iз замiною на нову. В обох випадках "припинення суб'iкта господарювання" суб'iкт, що припиняiться, бiльше не iснуватиме. У зв'язку з лiквiдацiiю суб'iкта припиниться i його дiяльнiсть, у зв'язку ж iз реорганiзацiiю вона триватиме, але вже не в колишнiй (яка iснувала до реорганiзацii), а в новiй органiзацiйно-правовiй формi суб'iкта господарювання.

Тобто можна сказати, що головна вiдмiннiсть двох способiв припинення суб'iктiв господарювання (лiквiдацii та реорганiзацii) полягаi в юридичних наслiдках факту припинення iх iснування, у наявностi або вiдсутностi правонаступництва [3, с.37].

Таким чином, пiд реорганiзацiiю розумiють припинення юридичноi особи з переходом всiх прав та обов'язкiв до правонаступника в порядку загального правонаступництва. Пiд правонаступником розумiють юридичну особу (юридичних осiб), до якоi (яких) переходять усi права та обов'язки реорганiзованоi юридичноi особи. Стаття 59 ГК Украiни та ст. 104 ЦК Украiни визначають чотири шляхи припинення суб'iкта господарювання: злиття, приiднання, подiл та перетворення.

Пiд лiквiдацiiю розумiють такий спосiб припинення суб'iкта господарювання, при якому на майбутнi неможлива будь-яка дiяльнiсть та його iснування i який пов'язаний з лiквiдацiiю його справ i майна, вiдсутнiстю правонаступника.

ГК Украiни (ст. 59) визначаi, що скасування державноi реiстрацii суб'iкта господарювання i пiдставою для вилучення його з державного реiстру шляхом внесення до державного реiстру запису про припинення дiяльностi суб'iкта господарювання [4, с.76]. Саме пiсля внесення зазначеного запису суб'iкт господарювання вважаiться лiквiдованим та таким, що припинив свою господарську дiяльнiсть. Зазначений запис вноситься лише пiсля затвердження лiквiдацiйного балансу власником суб'iкта господарювання або ж органом, який призначив лiквiдацiйну комiсiю. Реiстр суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi визначаiться як автоматизована система збирання, накопичення та обробки даних про юридичних та фiзичних осiб, зареiстрованих у встановленому законодавством Украiни порядку як суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi, який ведеться вiдповiдно до Закону Украiни "Про державну реiстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприiмцiв" [5, с.59].

Насамперед слiд зауважити, що у нормах нових ЦК та ГК Украiни вживаiться термiн "скасування державноi реiстрацii суб'iкта господарювання", хоча Закон Украiни "Про державну реiстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприiмцiв", яким встановлено порядок державноi реiстрацii суб'iктiв господарювання та вiдповiдно ii скасування, мiстить таке поняття, як "державна реiстрацiя припинення юридичноi особи" та "державна реiстрацiя припинення пiдприiмницькоi дiяльностi фiзичноi особи".

Державна реiстрацiя припинення юридичноi особи позбавляi останнього статусу юридичноi особи та i пiдставою для виключення з РДдиного державного реiстру пiдприiмств i органiзацiй Украiни. РДдиний державний реiстр пiдприiмств i органiзацiй Украiни ведеться на основi нормативних, установчих (для включення до Державного реiстру) та лiквiдацiйних (для виключення з Державного реiстру) документiв, а щодо суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi - на основi копii реiстрацiйноi картки з вiдмiткою про державну реiстрацiю в органах державноi реiстрацii за мiсцезнаходженням суб'iкта вiдповiдно до Положення про РДдиний державний реiстр пiдприiмств та органiзацiй Украiни, затв. постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 22 сiчня 1996 р. № 118 [6, с.73].

Новелою нового Закону Украiни "Про державну реiстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприiмцiв" i те, що вiн даi визначення поняття державноi реiстрацii юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприiмцiв як засвiдчення факту створення або припинення юридичноi особи, засвiдчення факту набуття або позбавлення статусу пiдприiмця фiзичною особою, а також вчинення iнших реiстрацiйних дiй, якi передбаченi цим Законом, шляхом внесення вiдповiдних записiв до РДдиного державного реiстру [7, с.80].

Пiдстави, за яких вiдбуваiться припинення юридичних осiб та пiдприiмницькоi дiяльностi фiзичноi особи-пiдприiмця визначенi в ч. 15 ст. 58 та ч. 1 ст. 59 ГК Украiни. В названих статтях законодавець видiляi двi пiдстави: перша - припинення у добровiльному порядку та друга - припинення у примусовому порядку.

Детальнiше та чiткiше визначення пiдстав для державноi реiстрацii припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання даi Закон Украiни "Про державну реiстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприiмцiв". Ним чiтко роздiлено пiдстави припинення юридичноi особи та припинення пiдприiмницькоi дiяльностi фiзичноi особи-пiдприiмця.

Припинення юридичноi особи в добровiльному порядку здiйснюiться за:

- рiшенням власника або уповноваженого ним органу, рiшенням iнших осiб - засновникiв суб'iкта господарювання чи iх правонаступникiв без наведення мотивiв прийняття вiдповiдного рiшення за власною заявою;

- досягнення юридичною особою цiлей та мети, закрiплених в установчих документах та заради якоi ii було створено;

- закiнчення певного строку, на який була розрахована дiяльнiсть юридичноi особи [8, с.75] .

В примусовому порядку припинення юридичних осiб здiйснюiться за рiшенням суду (господарського суду) у разi:

- визнання недiйсним запису про проведення державноi реiстрацii через порушення закону, допущенi при створеннi юридичноi особи, якi не можна усунути;

- провадження дiяльностi, що суперечить установчим документам, або такоi, що заборонена законом;

- невiдповiдностi мiнiмального розмiру статутного фонду юридичноi особи вимогам закону

- наявностi в РДдиному державному реiстрi запису про вiдсутнiсть юридичноi особи за вказаним ii мiсцезнаходженням;

- визнання недiйсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документiв;

- визнання суб'iкта пiдприiмницькоi дiяльностi банкрутом (у випадках, передбачених чинним законодавством);

- неподання протягом року до органiв державноi податковоi служби податкових декларацiй, документiв фiнансовоi звiтностi вiдповiдно до закону (ст. 58 ГК Украiни, ст. 38 Закону Украiни "Про державну реiстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприiмцiв") [9, с.63].

Щодо фiзичних осiб - суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi припинення пiдприiмницькоi дiяльностi здiйснюiться у випадку:

- прийняття фiзичною особою-пiдприiмцем рiшення про припинення пiдприiмницькоi дiяльностi;

- смертi фiзичноi особи, яка була зареiстрована як пiдприiмець;

- постановлення судового рiшення про оголошення фiзичноi особи померлою або визнання безвiсно вiдсутньою;

- постановлення судового рiшення про визнання фiзичноi особи, яка i пiдприiмцем, недiiздатною або про обмеження ii цивiльноi дiiздатностi;

- постановлення судового рiшення про припинення пiдприiмницькоi дiяльностi фiзичноi особи-пiдприiмця з наступних пiдстав:

1) визнання фiзичноi особи-пiдприiмця банкрутом;

2) провадження фiзичною особою пiдприiмницькоi дiяльностi, що заборонена законом;

3) неподання протягом року органам державноi податковоi служби податкових декларацiй, документiв фiнансовоi звiтностi вiдповiдно до закону (ст. 46 Закону Украiни "Про державну реiстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприiмцiв") [10, с.48].

Таким чином, можна зробити висновок, що припинення суб'iкта господарювання може здiйснюватися в добровiльному i примусовому порядку вiдповiдно до рiшення власника або уповноважених ним осiб, засновникiв суб'iкта господарювання або iхнiх правонаступникiв, а у випадках, передбачених законодавством, - за рiшенням суду.

Стосовно суб'iктiв господарювання рiзних органiзацiйно-правових форм "уповноваженими особами" на прийняття рiшень про iх припинення будуть, наприклад, для державних пiдприiмств - мiнiстерства, вiдомства; для казенних пiдприiмств - Кабiнет Мiнiстрiв Украiни. (До речi, для названих видiв суб'iктiв господарювання цi ж органи компетентнi приймати рiшення про iх припинення i в ролi засновникiв). Для суб'iктiв колективноi форми власностi це будуть загальнi збори в господарських товариствах, кооперативах, колективних пiдприiмствах. Для приватного пiдприiмства - фiзична особа як власник майна i вона ж засновник. Позов до господарського суду про припинення господарських товариств i державну реiстрацiю припинення iх дiяльностi може бути подано органами, що здiйснюють контроль за дiяльнiстю товариств у разi систематичного або грубого порушення норм чинного законодавства вiдповiдно до ст. 91 ГК Украiни та ст. 19 Закону Украiни "Про господарськi товариства". Такими, що систематично порушують законодавство, визнаються господарськi товариства, якi ранiше двiчi допускали порушення законодавства i вчинили його знову, незалежно вiд того, чи притягалися вони до вiдповiдальностi за попереднi порушення. Як виняток, з урахуванням конкретних обставин, пов'язаних iз характером вчиненого порушення законодавства, причин його здiйснення, тривалостi у часi та наслiдкiв, систематичним може бути визнане i повторне порушення законодавства. Грубим може вважатися одноразове порушення законодавства, яке свiдчить про явне i умисне нехтування його вимогами з боку товариства (наприклад, провадження без спецiального дозволу (лiцензii) господарськоi дiяльностi, щодо якоi чинним законодавством встановлено обмеження) та/або потягло наслiдки у виглядi значноi шкоди, заподiяноi державi, юридичним чи фiзичним особам [11, с.78].

Особливий статус надано податковим органам, якi вiдповiдно до п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону Украiни вiд 4 грудня 1990 р. № 509-ХРЖРЖ "Про державну податкову службу в Украiнi" (в редакцii Закону вiд 24 грудня 1993 р.) мають повноваження звертатися у передбачених законом випадках до суду або господарського суду iз заявою (позовною заявою) про скасування державноi реiстрацii суб'iкта господарювання; в усiх iнших випадках вiдповiдний позов подаiться органом реiстрацii.

Президiя Вищого арбiтражного суду в роз'ясненнi вiд 12 вересня 1996 р. № 02-5/334 "Про деякi питання практики вирiшення спорiв, пов'язаних iз створенням, реорганiзацiiю та лiквiдацiiю пiдприiмств" визначаi, що, приймаючи рiшення про лiквiдацiю пiдприiмства, про визнання недiйсними установчих документiв (рiшення про створення пiдприiмства), а так само про скасування державноi реiстрацii суб'iкта господарювання, господарський суд зобов'язуi власника або орган, уповноважений створювати пiдприiмство, здiйснити лiквiдацiю в установленому порядку, якщо iнше не передбачено законодавством [12, с.83].

1.2 Визначення та правовий змiст припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання

Припинення дiяльностi суб'iктiв господарювання здiйснюiться шляхом реорганiзацii (злиття, приiднання, подiлу, перетворення) або лiквiдацii тАФ за рiшенням власника (власникiв) чи уповноважених ним органiв, за рiшенням iнших осiб тАФ засновникiв суб'iкта господарювання чи iх правонаступникiв, а у випадках, передбачених законодавством, тАФ за рiшенням суду (ст. 59 Господарського кодексу Украiни). Пiдставами припинення пiдприiмства i певнi фактичнi обставини, з якими закон пов'язуi припинення його дiяльностi. Вони установлюються як законодавством, так i установчими документами суб'iкта господарювання [13, с.46]. Способи припинення тАФ це визначений законодавством порядок припинення дiяльностi юридичноi особи, який визначаi право вiдповiдного органу приймати рiшення про припинення дiяльностi пiдприiмства. Як випливаi з процитованоi статтi Господарського кодексу, можливими i як добровiльний, так i примусовий спосiб (порядок) припинення дiяльностi суб'iкта господарювання. У першому випадку рiшення щодо припинення дiяльностi пiдприiмства приймаi власник майна, на основi якого створена вiдповiдна пiдприiмницька структура, або уповноважений власником орган. Пiдставами для добровiльного припинення дiяльностi суб'iкта господарювання можуть бути як об'iктивнi причини, наприклад досягнення мети, фiнансово-економiчний стан, так i суб'iктивнi, скажiмо, небажання власника продовжувати пiдприiмницьку дiяльнiсть. У другому випадку припинення дiяльностi (у примусовому порядку) здiйснюiться за рiшенням господарського суду. Пiдставами для примусового припинення дiяльностi суб'iкта господарювання можуть бути порушення законодавства як при створеннi, так i пiд час його господарськоi дiяльностi, а також визнання пiдприiмства банкрутом [14, с.70]. Порядок припинення дiяльностi суб'iкта господарювання регламентуiться вiдповiдними нормами законодавства (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Норми законодавства щодо порядку припинення дiяльностi суб'iкта господарювання

Припинення дiяльностi суб'iкта господарювання вiдповiдно до Господарського кодексу Украiни

Припинення юридичноi особи вiдповiдно до Цивiльного кодексу Украiни

Вiдповiдно до ст. 59 ГКУ припинення дiяльностi суб'iкта господарювання здiйснюiться шляхом його реорганiзацii (злиття, приiднання, подiлу, виокремлення, перетворення) або лiквiдацii за рiшенням власника (власникiв) чи уповноважених ним (ними) органiв, а також iнших осiб тАФ засновникiв суб'iкта господарювання чи iх правонаступникiв, а в передбачених законодавством випадках тАФ за рiшенням суду. У разi злиття суб'iктiв господарювання всi майновi права та обов'язки кожного з них переходять до суб'iкта господарювання, утвореного внаслiдок злиття. У разi приiднання одного або кiлькох суб'iктiв господарювання до iншого суб'iкта господарювання до останнього переходять усi майновi права та обов'язки приiднаних суб'iктiв господарювання. У разi подiлу суб'iкта господарювання всi його майновi права i обов'язки переходять за роздiльним актом (балансом) у вiдповiдних частках до кожного з нових суб'iктiв господарювання, утворених внаслiдок подiлу. У разi виокремлення одного або кiлькох нових суб'iктiв господарювання до кожного з них переходять за роздiльним актом (балансом) у вiдповiдних частках майновi права i обов'язки реорганiзованого суб'iкта. У разi перетворення одного суб'iкта господарювання на iнший до новоутвореного суб'iкта господарювання переходять усi майновi права i обов'язки попереднього суб'iкта господарювання. Суб'iкт господарювання лiквiдуiться:

- з iнiцiативи осiб;

- у зв'язку iз спливом строку, на який вiн створювався, або в разi досягнення мети його створення;

- у разi визнання його в установленому порядку банкрутом, крiм випадкiв, передбачених законом;

- у разi скасування його державноi реiстрацii у випадках, передбачених законом.

Скасування державноi реiстрацii позбавляi суб'iкта господарювання статусу юридичноi особи i i пiдставою для вилучення його з державного реiстру. Суб'iкт господарювання вважаiться лiквiдованим з дня внесення до державного реiстру запису про припинення його дiяльностi. Такий запис вноситься пiсля затвердження лiквiдацiйного балансу вiдповiдно до вимог ГКУ

Вiдповiдно до ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняiться в результатi передання всього свого майна, прав та обов'язкiв iншим юридичним особам тАФ правонаступникам у результатi злиття, приiднання, подiлу, виокремлення, перетворення або лiквiдацii. Юридична особа i такою, що припинилась, з дня внесення ii до РДдиного державного реiстру запису про ii припинення. Порядок припинення юридичноi особи у процесi вiдновлення ii платоспроможностi або банкрутства встановлюiться законом. У ст. 106 ЦКУ регламентовано, що злиття, приiднання, подiл, виокремлення та перетворення юридичноi особи здiйснюються за рiшенням його учасникiв або органу юридичноi особи, уповноваженого на це установчими документами, а в передбачених законом випадках тАФ за рiшенням суду або вiдповiдних органiв державноi влади.

Законом може бути передбачено одержання згоди вiдповiдних органiв державноi влади на припинення юридичноi особи шляхом злиття або приiднання. Вiдповiдно ст. 107 ЦКУ кредитор юридичноi особи, що припиняiться, може вимагати вiд неi припинення або дострокового виконання зобов'язання. Пiсля спливу строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи вiдхилення цих вимог комiсiя з припинення юридичноi особи складаi передавальний акт (у разi злиття, приiднання чи перетворення) або розподiльчий баланс (у разi подiлу), якi повиннi мiстити положення про правонаступництво щодо всiх зобов'язань юридичноi особи, що припиняються, стосовно всiх ii кредиторiв та боржникiв, включаючи зобов'язання, якi

Вместе с этим смотрят:


"Заказные" убийства и их предупреждение


"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины


"Русская правда" П.И. Пестеля


Cистема законодавства i систематизацiя нормативно-правових актiв


Cмертна кара та тiлеснi покарання в iсторii Украiни