Правовий статус громадян в Украiнi

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. ОСНОВИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЛЮДИНИ РЖ ГРОМАДЯНИНА В УКРАРЗНРЖ

1.1 Поняття та змiст правового статусу людини i громадянина

1.2 Громадянство Украiни

РОЗДРЖЛ 2. СИСТЕМА ОСНОВНИХ ПРАВ, СВОБОД ТА ОБОВтАЩЯЗКРЖВ ЛЮДИНИ РЖ ГРОМАДЯНИНА

2.1 Громадянськi права i свободи людини

2.2 Полiтичнi права i свободи громадян в Украiнi

2.3 Економiчнi,соцiальнi та культурнi права i свободи громадян в Украiнi

2.4 Конституцiйнi обовтАЩязки громадян Украiни

РОЗДРЖЛ 3.КОНСТИТУЦРЖЙНРЖ ГАРАНТРЖРЗ ПРАВ ГРОМАДЯНИНА

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛРЖТЕРАТУРИ

ВСТУП

Права, свободи й обовтАЩязки людини i громадянина i основоположною частиною Конституцii Украiни. Вирiшення проблем прав людини в нiй характеризуiться принципово новими для Украiни пiдходами. Поняття прав людини вiдображаi той факт, що за кожною особою визнаiться певний комплекс природних, невiдтАЩiмних прав та властивостей, якi зумовлюються самим фактом iснування людини i мають розглядатися як гарантii ii гiдностi. РЖдея природного права, загального для всього людства, так само як i iснування того, що називаiться правами людини, визнано достатньо давно, як i те, що людина не може бути вiльною в суспiльствi, яке само не i вiльним.

Самовизначення народу, що i передумовою його вiльностi, самого по собi недостатньо для того, щоб права i свободи людини стали реальнiстю. Вкрай важливою пiдвалиною можливостi iх реалiзацii i формування громадянського суспiльства i побудова правовоi держави, яка забезпечуi виконання прав i свобод людини в законодавчо встановлених, достатньо гнучких межах, що обумовленi як природою самого права, так суспiльними обставинами. Мова йде про особистi права, свободи i обовтАЩязки людини i громадянина, що i соцiальними за своiю суттю. Комплекс прав i свобод людини в цiлому вiдповiдаi положенням Мiжнародного пакту про економiчнi, соцiальнi i культурнi права, Мiжнародного пакту про громадянськi та полiтичнi права та Факультативного протоколу до Мiжнародного пакту про громадянськi та полiтичнi права, якi ратифiкованi Украiною.

Метою даноi роботи i розкриття поняття конституцiйно-правовго стутусу громадян в Украiнi. Для досягнення поставленоi мети на мою думку, слiд розкрити наступнi питання, що розкривають змiст правового статусу громадян:систему основних прав,свобод та обовтАЩязкiв громадян,та конституцiйнi гарантii цих прав.

РОЗДРЖЛ 1. ОСНОВИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЛЮДИНИ РЖ ГРОМАДЯНИНА В УКРАРЗНРЖ

1.1 Поняття та змiст правового статусу людини i громадянина

У системi цiнностей демократичного суспiльства на першому мiсцi стоiть людина. В сучасних умовах у звтАЩязку iз здiйсненням кардинальних демократичних перетворень, утвердження соцiальноi, правовоi держави проблема особи набуваi особливо важливого значення.

Ускладнюються взаiмозвтАЩязки суспiльства й особи, громадянина i держави, iндивiда i колективу, бiльш взаiмозалежними стають iхнi iнтереси й проблеми, пiдвищуiться iхня взаiмна вiдповiдальнiсть. Усi цi явища та процеси потребують глибокого осмислення, узагальнення i вiдображення в законодавствi. При цьому особливо важливе мiсце посiдаi проблема конституцiйних прав та свобод людини i громадянина.

У звичаiвому правi рiзних краiн проблема правового статусу людини i громадянина вирiшуiться не однаково. Можна видiлити такi чотири пiдходи, що визначають вирiшення цiii проблеми.

Зокрема лiберальна концепцiя виходить з того, що кожна людина вiд моменту народження природою надiлена невiдтАЩiмними правами. Обмеження прав людини i громадянина, можливе лише у випадках повтАЩязаних iз забезпеченням суспiльного ладу, правопорядку, прав i свобод громадян, запобiганням насильства та iн.У дусi цiii моделi конституцiйнi обовтАЩязки громадян визначаються в обмеженому виглядi, а то i взагалi не згадуються в конституцii.

Колективiстський пiдхiд до вирiшення проблеми прав людини надаi прiоритет не особистостi, суспiльству (колективу, класу, певним обтАЩiднанням). При цьому пiдходi головними i соцiально-економiчнi права громадян (людини) i права трудящих, у таких конституцiях приводиться широкий перелiк обовтАЩязкiв. Прикладом такого пiдходу i Конституцiя УРСР 1978 року.

Третiй пiдхiд до правового статусу особи повтАЩязаний з класичним мусульманським правом.Тут статус особи визначаiться нормами середньовiчного шарiату. Так вселенський суверенiтет належить лише Аллаху: людина не маi права розпоряджатися собою на свiй розсуд, ii дii мають бути пiдпорядкованi вказiвкам Аллаха. Акцент переноситься не на права, а на обовтАЩязки перед Аллахом, перед спiльнотою правомiрних мусульман[1].

Особливий пiдхiд до правового статусу особи склався у звичаiвому правi деяких краiн Тропiчноi Африки, Океанii, Латинськоi Америки. В цих краiнах людина розглядаiться як невiдтАЩiмна клiтина племенi, ii права не можуть реалiзовуватися окремо вiд племенi.

Таким чином, природно-правовi теорii розглядають людину як iстоту, яка маi певнi права невiдтАЩiмнi вiд ii буття, що випливають з розуму, або божественноi волi, або з природи людини[2].

Конституцiя Украiни, при висвiтленнi конституцiйно-правового статусу особи й громадянина спираiться на лiберальну концепцiю прав людини. Так у Конституцii Украiни iз 48 статей РЖРЖ Роздiлу, що присвяченi правам людини i громадянина, 37 стосуються особистих прав та свобод. РЖ тiльки 4 статтi закрiплюють обовтАЩязки громадян[3].

Розробники Основного Закону нашоi краiни виходили з того, що особа не може iснувати як повноправний член суспiльства без належних iй прав та свобод.Людину не можна позбавити ii природних прав - це принижуi ii природу. НевiдтАЩiмнi права людини - вiдправний пункт в обТСрунтуваннi свободи та рiвноправностi, непорушностi власностi, подiлу влади та iнших цiнностей цивiлiзацii.

Таким чином, правове становище громадянина в повному обсязi - це сукупнiсть прав, свобод i обовтАЩязкiв, якими вiн надiляiться як субтАЩiкт правовiдносин. Кожна iз галузей права закрiплюi деяку частину прав i свобод у певнiй сферi суспiльних вiдносин: трудових, сiмейних, фiнансових тощо. Конституцiйне право закрiплюi основи правового статусу особи; в цiлому ж права i свободи людини не i вичерпними.

Конституцiйно-правовий статус громадянина - поняття, яке вiдображаi тiльки те, що властиве усiм i кожному члену суспiльства, i тАЬзалишаiтАЭ за своiми рамками все приватне, iндивiдуальне, яке стосуiться конкретних осiб або груп осiб.Тому в конституцiйний статус громадянина входять лише загальнi для всiх субтАЩiктивнi права та обовтАЩязки, якi постiйно у субтАЩктiв виникають i припиняються залежно вiд виконання ними тих чи iнших професiйних функцiй, громадського становища, характеру правовiдносин, в якi вони вступають, iнших обставин.

Конституцiйний статус громадянина - iдиний, неподiльний i однаковий для всiх.До поняття правового статусу входять такi основнi елементи (вони складають його змiст i структуру): громадянство; загальна правоздатнiсть; принципи правового статусу; конституцiйнi права, свободи й обовтАЩязки громадян; гарантii прав i свобод; вiдповiднi правовi норми.

Зазначенi елементи обтАЩiднюi те, що утворюючi iх норми регулюють звтАЩязки та вiдносини мiж державою в цiлому i ii громадянами. Однак кожний елемент виконуi власну роль в оформленнi статусу громадян в суспiльствi та державi. Головним елементом правового статусу i основнi права та обовтАЩязки людини, якi безпосередньо визначають ii становище в суспiльствi, мiру юридичноi свободи i вiдповiдальностi. Вони створюють необхiднi умови для всебiчного розвитку особи, задоволенню ii iнтересiв та потреб. Усi iншi елементи правового статусу громадян мають допомiжний характер, - працюють на цю мету.

2.1 Громадянство Украiни

Мiсце особи в суспiльствi, а громадянина у державi визначаiться реальнiстю наданих iм прав та обов'язкiв. Характеристика спiввiдношення правового статусу особи та правового статусу громадянина визначаi особливостi становища людини у державно-органiзованому середовищi. Зазначимо, що категорii Влправовий статус особиВ» та Влправовий статус громадянинаВ» мають самостiйний характер, а iх взаiмодiя засновуiться, по-перше, на нерозривностi суспiльства i держави i, по-друге, на наявностi спiльних та особливих ознак наведених юридичних понять.

Спiльнi риси пiдкреслюють похiдний характер цих категорiй та iх залежнiсть вiд рiвня органiзованостi систем, що iх гарантують. Як правовий статус особи, так i правовий статус громадянина:

1) характеризують правове положення iдиного суб'iкта тАФ людини;

2) вони мають iдиний змiст;

3) певним чином встановлюються та закрiплюються;

4) засновуються на гуманiстичних принципах та загальнолюдських цiнностях;

5) вiдображають рiвень розвитку суспiльства та держави i визначають його;

6) гарантуються системою засобiв;

7) мають спiльну мету тАФ упорядкування вiдносин мiж людьми та взаiмодii iндивiда i соцiальноi системи (нацii, народу, суспiльства, держави);

8) мають визначену структуру, що характеризуiться певною взаiмодiiю компонентiв.

Однак, за наявностi значноi кiлькостi спiльних ознак, цi категорii зберiгають вiдносну самостiйнiсть, що i визначаiться притаманнiстю iм особливих рис. РЗх можна визначити схематично:

Таблиця 1.2

Правовий статус особи	Правовий статус громадян
РЖснуi до виникнення держави	Виникаi з появою держави та безпосередньо залежить вiд неi
Закрiплюiться соцiальними нормами у довiльному порядку, iснуi в уснiй формi		Маi письмовий характер. Закрiплюiться правовими нормами та маi характер чiтко визначеного документа
Заснованийна загальнолюдських цiнностях та принципах	Заснований на нормах нацiонального та мiжнародного права
Поширюiться на все населення	Поширюiться на громадян певноi держави
Маi внутрiшнiй характер	Може мати як нацiональний, так i мiжнародний характер
Реалiзуiться в силу авторитетностi для кожного iз суб'iктiв, тобто i добровiльно	Маi обов'язковий характер i реалiзуiться незалежно вiд бажання суб'iкта
Основними елементами змiсту i права та обов'язки	Окрiм прав та обов'язкiв, структурними елементами i свободи та iнтереси
Права та обов'язки мають iдиний змiст i невiдокремлений характер	Права та обов'язки розмежованi, iх змiст чiтко визначений
Права та обов'язки не пов'язанi i реалiзацiя права не залежить вiд виконання обов'язку iншим суб'iктом	Права та обов'язки мають взаiмний характер, оскiльки юридичний обов'язок i гарантiiю реалiзацii суб'iктивного права
Немаi чiтко визначеного механiзму реалiзацii прав та обов'язкiв	Маi законодавчо визначений механiзм реалiзацii прав та обов'язкiв
РЖснуi як загальний статус	Може бути загальним, спецiальним, галузевим, iндивiдуальним
Не залежить вiд громадянства	Безпосередньо пов'язаний з громадянством
Порушення прав та невиконання обов'язкiв тягне застосування заходiв громадського впливу	Порушення прав та невиконання обов'язкiв тягне застосування юридичноi вiдповiдальностi
Вiдповiдальнiсть не маi примусового характеру i може виходити як вiд суспiльства у цiлому, так i його структурних пiдроздiлiв (партiй, органiзацiй, об'iднань)	Вiдповiдальнiсть маi примусовий характер i покладаiться вiд iменi держави

Вместе с этим смотрят:

"Заказные" убийства и их предупреждение

"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины

"Русская правда" П.И. Пестеля

Cистема законодавства i систематизацiя нормативно-правових актiв

Cмертна кара та тiлеснi покарання в iсторii Украiни