Правовий статус iнформацii
1. Правовий статус iнформацii
Питання лекцii:
1. Поняття, правовi ознаки та види iнформацii.
2. Правовий статус iнформацii як об'iкта цивiльних прав.
3. Змiст суб'iктивного права на iнформацiю.
Навчальна дисциплiна "Правовi основи захисту iнформацii з обмеженим доступом" покликана сформувати у студентiв уявлення про правовi передумови захисту iнформацii з обмеженим доступом в Украiнi.
Навчальний курс "Правовi основи захисту iнформацii з обмеженим доступом" i нормативним курсом при пiдготовцi фахiвцiв за спецiальнiстю "органiзацiя захисту iнформацii з обмеженим доступом" i покликаний сформувати у студентiв цiлiснi знання про правовi норми, що регламентують суспiльнi вiдносини з приводу захисту iнформацii в Украiнi.
Предметом дисциплiни "Правовi основи захисту iнформацii з обмеженим доступом" i пiзнання нормативно-правових основ захисту iнформацii в Украiнi, компетенцii державних установ та iнститутiв щодо захисту iнформацii рiзноi форми власностi, Дослiдження правових основ захисту iнформацii в Украiнi ТСрунтуiться на науковiй систематизацii видiв iнформацii з обмеженим доступом та вiдповiдних норм права.
У результатi вивчення дисциплiни студенти мають знати:
В· поняття та види iнформацii з обмеженим доступом;
В· законодавчi основи захисту iнформацii в Украiнi;
В· правовi особливостi захисту рiзних видiв iнформацii з обмеженим доступом (державноi таiмницi, комерцiйноi таiмницi, банкiвськоi таiмницi, персональноi iнформацii тощо).
Умiти:
В· аналiзувати та розкривати особливостi правового статусу видiв iнформацii з обмеженим доступом;
В· застосовувати на практицi здобутi знання, розумiти РЖ застосовувати у повсякденнiй дiяльностi органiзацiйно-правовi основи захисту iнформацii;
В· використовувати основнi правовi джерела щодо захисту iнформацii в Украiнi;
В· формувати органiзацiйно-правовi системи захисту конкретних видiв iнформацii з обмеженим доступом в Украiнi.
Навчальна дисциплiна "Правовi основи захисту iнформацii з обмеженим доступом" i фундаментальною дисциплiною, яка закрiплюi та систематизуi загальний напрям професiйноi пiдготовки фахiвця iз органiзацii захисту iнформацii з обмеженим доступом. Програмний курс "Правовi основи захисту iнформацii з обмеженим доступом" i одним з основних професiйно-орiiнтованих дисциплiн зазначеноi спецiальностi i читаiться на четвертому курсi. Майбутнiй фахiвець, прослухавши цей курс, отримуi знання про правовi основи захисту iнформацii в Украiнi. Програмний курс "Правовi основи захисту iнформацii з обмеженим доступом" посiдаi одне з основних мiсць в системi фахових дисциплiн i органiчно пов'язаний з такими дисциплiнами як: "Вступ до спецiальностi", "РЖсторiя захисту iнформацii з обмеженим доступом в Украiнi та провiдних краiнах свiту", "РЖнформацiйне забезпечення управлiнськоi дiяльностi", "РЖнформацiйна безпека держави", "Основи нацiональноi безпеки", "Економiчна безпека держави", "Полiтична безпека держави".
Крiм того, зазначений курс пов'язаний з дисциплiнами соцiально-гуманiтарного та державно-правового напрямку, зокрема з: iсторiiю Украiни, iсторiiю держави та права Украiни, iсторiiю держави та права зарубiжних краiн, полiтологiiю, соцiологiiю, адмiнiстративним правом, кримiнальним правом, цивiльним правом тощо.
1. Поняття, правовi ознаки та види iнформацii
Найбiльш повна характеристика поняття "iнформацiя" подаiться у визначеннях, закрiплених у нормативно-правових актах. Загалом поняття "iнформацiя" зустрiчаiться у багатьох законодавчих та пiдзаконних нормативно-правових. Це, по-перше, зумовлено особливостями розвитку нацiонального законодавства, яке формувалося, виходячи iз необхiдностi термiнового врегулювання багатьох сфер суспiльного життя. По-друге, iнформацiйнi вiдносини та iнформацiя як iх предмет i складовою рiзних видiв суспiльних вiдносин. Наприклад, iнформацiя може бути товаром, тобто об'iктом цивiльно-правових вiдносин, обiг управлiнськоi iнформацii i предметом регулювання адмiнiстративного права тощо. Тому для повного з'ясування змiсту поняття "iнформацiя" необхiдно проаналiзувати iснуючi нормативнi визначення та класифiкацii цього поняття.
Основу правового статусу iнформацii визначаi Закон Украiни "Про iнформацiю".
Пiд iнформацiiю у ст. 1 Закону Украiни "Про iнформацiю" розумiiться документованi або публiчно оголошенi вiдомостi про подii та явища, що вiдбуваються у суспiльствi, державi та навколишньому природному середовищi.1
Цивiльний кодекс Украiни дещо коригуi визначення поняття "iнформацiя": документованi або публiчно оголошенi вiдомостi про подii та явища, що мали або мають мiсце у суспiльствi, державi та навколишньому середовищi.2 У визначеннi акцентуiться увага на динамiцi подiй та явищ, вiдомостi про якi i iнформацiiю.
Важливим для розкриття змiсту поняття "iнформацiя" i визначення, закрiплене Законом Украiни "Про захист економiчноi конкуренцii": "РЖнформацiя - вiдомостi в будь-якiй формi й виглядi та збереженi на будь-яких носiях (у тому числi листування, книги, помiтки, iлюстрацii (карти, дiаграми, органiграми, малюнки, схеми тощо), фотографii, голограми, кiно-, вiдео-, мiкрофiльми, звуковi записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове вiдтворення iх елементiв), пояснення осiб та будь-якi iншi публiчно оголошенi чи документованi вiдомостi"1 . У даному визначеннi акцентуiться увага на рiзновидах iнформацii.
Таким чином, поняттю "iнформацiя" притаманнi такi ознаки:
1)ВаВаВаВаВа iнформацiя - це вiдомостi про подii та явища, що вiдбуваються:
а)ВаВаВаВаВа у суспiльствi,
б)ВаВаВаВаВа у державi;
в)ВаВаВаВаВа у навколишньому природному середовищi.
2)ВаВаВаВаВа iнформацiя - це данi, якi можуть зберiгатися в будь-якiй формi й виглядi. Однак для набуття певного правового статусу iнформацiя маi вiдповiдати вимогам та ознакам, передбаченим правовими нормами;
3)iнформацiя - це вiдомостi, якi i документованими або публiчно оголошеними;
4)iнформацiя i об'iктом цивiльних прав i вiдноситься до катгорii нематерiальних благ.2 У зв'язку з цим, вiдповiдно до статтi 178 Цивiльного кодексу Украiни iнформацiя може, як об'iкт цивiльних прав, "вiльно вiдчужуватися або переходити вiд однiii особи до iншоi в порядку правонаступництва чи спадкування або iншим чином, якщо вони не вилученi з цивiльного обороту, або необмеженi в оборотi, або не i невiд'iмними вiд фiзичноi чи юридичноi особи".
5)Джерелами iнформацii i передбаченi або встановленi законом носii iнформацii:
- документи,
- iншi носii iнформацii, якi являють собою матерiальнi об'iкти, що зберiгають iнформацiю,
- повiдомлення засобiв масовоi iнформацii,
- публiчнi виступи.
Документ в iнформацiйних вiдносинах - це передбачена законом матерiальна форма одержання, зберiгання, використання i поширення iнформацii шляхом фiксацii ii на паперi, магнiтнiй, кiно-, вiдео-, фотоплiвцi або на iншому носiiвi.
Первинний документ - це документ, що мiстить в собi вихiдну iнформацiю.
Вторинний документ - це документ, що являi собою результат аналiтико-синтетичноi та iншоi переробки одного або кiлькох документiв,3
Для бiльш повного розумiння змiсту поняття "iнформацiя" наведемо його класифiкацiю.
Основними видами iнформацii i:
1)статистична iнформацiя;
2)адмiнiстративна iнформацiя (данi);
3)масова iнформацiя;
4)iнформацiя про дiяльнiсть державних органiв влади та органiв мiсцевого i регiонального самоврядування;
5) правова iнформацiя;
6) iнформацiя про особу;
7) iнформацiя довiдково-енциклопедичного характеру;
8) соцiологiчна iнформацiя.4
Статистична iнформацiя - це офiцiйна документована державна iнформацiя, яка даi кiлькiсну характеристику масових явищ та процесiв, що вiдбуваються в економiчнiй, соцiальнiй, культурнiй та iнших сферах життя. Державна статистична iнформацiя пiдлягаi систематичному вiдкритому публiкуванню. Забезпечуiться вiдкритий доступ громадян, наукових установ, заiнтересованих органiзацiй до неопублiкованих статистичних даних, якi не пiдпадають пiд дiю обмежень, установлених Законами Украiни "Про iнформацiю", "Про державну статистику".
Адмiнiстративна iнформацiя (данi) - це офiцiйнi документованi данi, що дають кiлькiсну характеристику явищ та процесiв, що вiдбуваються в економiчнiй, соцiальнiй, культурнiй, iнших сферах життя i збираються, використовуються, поширюються та зберiгаються органами державноi влади (за винятком органiв державноi статистики), органами мiсцевого самоврядування, юридичними особами вiдповiдно до законодавства з метою виконання адмiнiстративних обов'язкiв та завдань, що належать до iх компетенцii.
Масова iнформацiя - це публiчно поширювана друкована та аудiовiзуальна iнформацiя. Друкованими засобами масовоi iнформацii i перiодичнi друкованi видання (преса) - газети, журнали, бюлетенi тощо i разовi видання з визначеним тиражем. Аудiовiзуальними засобами масовоi iнформацii i:
- радiомовлення,
- телебачення,
- кiно,
- звукозапис,
- вiдеозапис тощо.
РЖнформацiя державних органiв та органiв мiсцевого i регiонального самоврядування - це офiцiйна документована iнформацiя, яка створюiться в процесi поточноi дiяльностi законодавчоi, виконавчоi та судовоi влади, органiв мiсцевого i регiонального самоврядування. Основними джерелами цiii iнформацii i:
- законодавчi акти Украiни,
- iншi акти, що приймаються Верховною Радою та ii органами,
- акти Президента Украiни,
- пiдзаконнi нормативнi акти,
- ненормативнi акти державних органiв,
- акти органiв мiсцевого i регiонального самоврядування.
- РЖнформацiя державних органiв та органiв мiсцевого i регiонального самоврядування доводиться до вiдома заiнтересованих осiб шляхом:
- опублiкування ii в офiцiйних друкованих виданнях або поширення iнформацiйними службами вiдповiдних державних органiв i органiзацiй;
- опублiкування ii в друкованих засобах масовоi iнформацii або публiчного оголошення через аудiо- та аудiовiзуальнi засоби масовоi iнформацii;
- безпосереднього доведення ii до заiнтересованих осiб (усно, письмово чи iншими способами);
- надання можливостi ознайомлення з архiвними матерiалами;
- оголошення ii пiд час публiчних виступiв посадових осiб. Законом Украiни "Про iнформацiю" закрiплено положення, вiдповiдно до якого законодавчi та iншi нормативнi акти, що стосуються прав, свобод i законних iнтересiв громадян, не доведенi до публiчного вiдома, не мають юридичноi сили.
Правова iнформацiя - це сукупнiсть документованих або публiчно оголошених вiдомостей про право, його систему, джерела, реалiзацiю, юридичнi факти, правовiдносини, правопорядок, правопорушення i боротьбу з ними та iх профiлактику тощо. Джерелами правовоi iнформацii i Конституцiя Украiни, iншi законодавчi i пiдзаконнi нормативнi правовi акти, мiжнароднi договори та угоди, норми i принципи мiжнародного права, а також ненормативнi правовi акти, повiдомлення засобiв масовоi iнформацii, публiчнi виступи, iншi джерела iнформацii з правових питань. З метою забезпечення доступу до законодавчих та iнших нормативних актiв всiм громадянам держава забезпечуi видання цих актiв масовими тиражами у найкоротшi строки пiсля набрання ними чинностi.
РЖнформацiя про особу - це сукупнiсть документованих або публiчно оголошених вiдомостей про особу. Основними даними про особу (персональними даними) i:ВаВаВаВаВаВаВа
- нацiональнiсть,
- освiта,
- сiмейний стан,
- релiгiйнiсть,
- стан здоров'я,
- адреса,
- дата i мiсце народження.
Джерелами документованоi iнформацii про особу i виданi на ii iм'я документи, пiдписанi нею документи, а також вiдомостi про особу, зiбранi державними органами влади та органами мiсцевого i регiонального самоврядування в межах своiх повноважень. Забороняiться збирання вiдомостей про особу без ii попередньоi згоди, за винятком випадкiв, передбачених законом. Зокрема, Законом Украiни "Про iнформацiю" закрiплено положення, вiдповiдно до якого кожна особа маi право на ознайомлення з iнформацiiю, зiбраною про неi.
РЖнформацiя довiдково-енциклопедичного характеру - це систематизованi, документованi або публiчно оголошенi вiдомостi про суспiльне, державне життя та навколишнi природне середовище. Основними джерелами цiii iнформацii i:
- енциклопедii,
- словники,
- довiдники,
- рекламнi повiдомлення та оголошення,
- путiвники,
- картографiчнi матерiали тощо,
- довiдки, що даються уповноваженими на те державними органами та органами мiсцевого i регiонального самоврядування, об'iднаннями громадян, органiзацiями, iх працiвниками та автоматизованими iнформацiйними системами.
Соцiологiчна iнформацiя - це документованi або публiчно оголошенi вiдомостi про ставлення окремих громадян i соцiальних груп до суспiльних подiй та явищ, процесiв, фактiв. Основними джерелами соцiологiчноi iнформацii i документованi або публiчно оголошенi вiдомостi, в яких вiдображено результати соцiологiчних опитувань, спостережень та iнших соцiологiчних дослiджень. Соцiологiчнi дослiдження здiйснюються державними органами, об'iднаннями громадян, зареiстрованими у встановленому порядку.
Розглянемо також i додатковi критерii для класифiкацii iнформацii.
За суб'iктами права власностi iснуi:
- iнформацiя, що належить усьому суспiльству i не i об'iктом власностi будь-кого;
- iнформацiя, що належить державi (державам);
- iнформацiя, що належить юридичним особам;
- iнформацiя, що i власнiстю фiзичних осiб.
За змiстом можна розрiзняти:
- iнформацiю про суспiльство
- iнформацiю про державу;
- iнформацiю про навколишнi природне середовище. За режимом доступу iнформацiя подiляiться на:
- вiдкриту iнформацiю
- iнформацiю з обмеженим доступом.
Прикладом гарантування права громадян на вiдкриту iнформацiю i норми, закрiпленi статтею 50 Конституцii: кожному гарантуiться право вiльного доступу до iнформацii про стан довкiлля, про якiсть харчових продуктiв i предметiв побуту, а також право на ii поширення. Така iнформацiя нiким не може бути засекречена.
Окремi дослiдники розглядають класифiкацiю iнформацii в системi органiв виконавчоi влади, вказуючи, що iнформацiю варто класифiкувати насамперед залежно вiд ступеня ii спiввiднесення з дiйснiстю, з реальними процесами, якi виникають у нiй. Залежно вiд суб'iкта дослiджуються аналiтична, прогнозна, довiдкова, ознайомлювальна та рекомендацiйна iнформацiя.
Потоки рiзних видiв соцiально-економiчноi iнформацii, що циркулюють в органах виконавчоi влади, класифiкуються за: перiодичнiстю виникнення i передачi (п'ятирiчна, рiчна, пiврiчна тощо); ступенем взаiмозв'язку (характеризуiться кiлькiстю усiх видiв iнформацii, що надходить до органiв виконавчоi влади, взаiмозалежних з даним конкретним видом повiдомлень, зведень); ступенем сталостi (розглядаiться тривалий промiжок часу, протягом якого iнформацiя зберiгаi своi значення); структурою (основна - вся офiцiйна, допомiжна - вся неофiцiйна i кiлькiсна); методами утворення (формування iнформацii на основi аналiзу дiяльностi суб'iктiв РЖ об'iктiв управлiнського впливу, у ходi дослiдження всiх масивiв iнформацii, що надходить по даному питанню, аналiзу стану справ у рiзних сферах громадського життя); закрiпленням та втiленням в матерiальнi форми (вiзуальна, документальна, звукова) та за багатьма iншими ознаками.2
2. Правовий статус iнформацii як об'iкта цивiльних прав
Розглянемо основнi ознаки iнформацii як об'iкта цивiльних правовiдносин. З цiiю метою видiляються такi основнi властивостi iнформацii:
а)ВаВаВаВаВа нематерiальнiсть;
б)ВаВаВаВаВа iнварiантнiсть по вiдношенню до носiiв - та сама iнформацiя може бути записана рiзними знаковими системами, цi знаковi системи можуть використовувати рiзнi фiзичнi носii для запису;
в)ВаВаВаВаВа розмноження - iнформацiя, на вiдмiну вiд речовини та енергii маi здатнiсть до розповсюдження;
г)ВаВаВаВаВаВа здатнiсть бути реалiзованою - маi тенденцii матерiалiзацii, тобто може бути використаною, стати товаром та послугою на ринку3.
Додатковою ознакою iнформацii як об'iкта цивiльних правовiдносин (i як об'iкта цивiльних прав) може бути здатнiсть власника (носiя) iнформацii захистити вiдповiднi права у судовому порядку. Адже норма цивiльного права Украiни передбачаi у разi недодержання особою встановлених вимог при здiйсненнi своiх цивiльних прав можливiсть зобов'язати ii припинити зловживання своiми правами у судовому порядку4.
Загалом особа реалiзуi своi права щодо iнформацii аналогiчно своiм цивiльним правам на iншi об'iкти. Так особа здiйснюi своi цивiльнi права вiльно, на власний розсуд. Нездiйснення особою своiх цивiльних прав не i пiдставою для iх припинення.5
Це ж стосуiться i суб'iктивних цивiльних прав особи на iнформацiю. Кожна особа, наприклад, може створити iнформацiйну продукцiю (написати статтю у газету, журнал тощо). Нездiйснення ж особою свого права на написання звернення до органiв державноi влади не i пiдставою для припинення такого права.
Цивiльнi права особа здiйснюi у межах, наданих iй договором або актами цивiльного законодавства. При здiйсненнi своiх прав особа зобов'язана утримуватися вiд дiй, якi могли б порушити права iнших осiб, завдати шкоди довкiллю або культурнiй спадщинi. Не допускаються дii особи, що вчиняються з намiром завдати шкоди iншiй особi, а також зловживання правом в iнших формах. При здiйсненнi цивiльних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспiльства.1
Основним майновим правом особи на iнформацiю i право власностi. Право власностi на iнформацiю - це врегульованi законом суспiльнi вiдносини щодо володiння, користування i розпорядження iнформацiiю.2
РЖнформацiя i об'iктом права власностi громадян, органiзацiй (юридичних осiб) i держави. РЖнформацiя може бути об'iктом права власностi як у повному обсязi, так i об'iктом лише володiння, користування чи розпорядження. Власник iнформацii щодо об'iктiв своii власностi маi право здiйснювати будь-якi законнi дii.
Пiдставами виникнення права власностi на iнформацiю i:
- створення iнформацii своiми силами i за свiй рахунок;
- договiр на створення iнформацii;
- договiр, що мiстить умови переходу права власностi на iнформацiю до iншоi особи.
РЖнформацiя, створена кiлькома громадянами або юридичними особами, i колективною власнiстю ii творцiв. Порядок i правила користування такою власнiстю визначаються договором, укладеним мiж спiввласниками.
РЖнформацiя, створена органiзацiями (юридичними особами) або придбана ними iншим законним способом, i власнiстю цих органiзацiй.
РЖнформацiя, створена на кошти державного бюджету, i державною власнiстю. РЖнформацiю, створену на правах iндивiдуальноi власностi, може бути вiднесено до державноi власностi у випадках передачi ii на зберiгання у вiдповiднi банки даних, фонди або архiви на договiрнiй основi.
Власник iнформацii маi право призначати особу, яка здiйснюi володiння, використання i розпорядження iнформацiiю, i визначати правила обробки iнформацii та доступ до неi, а також встановлювати iншi умови щодо iнформацii.3
РЖнформацiйна продукцiя та iнформацiйнi послуги громадян та юридичних осiб, якi займаються РЖнформацiйною дiяльнiстю, можуть бути об'iктами товарних вiдносин, що регулюються чинним цивiльним та iншим законодавством.
У ст. 6 Закону Украiни "Про науково-технiчну iнформацiю" також визначаi, що науково-технiчна iнформацiя i об'iктом права власностi.
Окремi науковцi наголошують, що доктрина права власностi не може бути застосована до такого об'iкта цивiльного права, як iнформацiя. Це передусiм зумовлюiться властивостями iнформацii:
а)ВаВаВаВаВа нематерiальнiсть iнформацii;
б)ВаВаВаВаВа iнформацiя може бути скопiйована та вiдтворена необмежену кiлькiсть разiв;
в)ВаВаВаВаВа одна i та сама iнформацiя як об'iкт права може одночасно перебувати у необмеженого кола суб'iктiв права;
г) неможливiсть застосування вiдносно iнформацii як об'iкта права iнститутiв вiндикацii та застави власностi; iнформацiя вимiрюiться не тiльки кiлькiсно, також береться до уваги цiннiсть об'iкта, яку визначаi змiстовна сутнiсть iнформацii;
д)ВаВаВаВаВа багатоварiантнiсть форм подання iнформацii.1 РЖнформацiя (за виключеннями, зазначеними вище) може бути
об'iктом права власностi. Пiдтвердженням цьому i не лише здатнiсть iнформацii до матерiалiзацii (може бути використаною, стати товаром та послугою на ринку), а й факти операцiй з iнформацiiю у реальних правовiдносинах (продаж компакт-дискiв, газет, журналiв тощо).
Особа може вiдмовитися вiд свого майнового права. Особа може за вiдплатним або безвiдплатним договором передати своi майнове право iншiй особi, крiм випадкiв, встановлених законом.2 Основними формами вiдчуження iнформацii i договори про купiвлю-продаж iнформацiйноi продукцii, договори на передачу iнформацii, договори на надання iнформацiйних послуг, договори про створення iнформацiйноi продукцii тощо.
Перейдемо до розгляду особистих немайнових прав на iнформацiю. Одним iз основних об'iктiв такого права i конфiденцiйна iнформацiя про особу. Як зазначаiться у ст. 32 Конституцii Украiни "не допускаiться збирання, зберiгання, використання та поширення конфiденцiйноi iнформацii про особу без ii згоди, крiм випадкiв, визначених законом, i лише в iнтересах нацiональноi безпеки, економiчного добробуту та прав людини*. Законодавством Украiни до конфiденцiйноi iнформацii про особу (персональних даних) вiднесено нацiональнiсть, освiту, сiмейний, майновий стан, релiгiйнiсть, стан здоров'я, а також адресу, дату i мiсце народження. Даний перелiк не i вичерпним.
Право особи на свою приватну сферу абсолютне (це таiмниця приватного життя, лiкарська таiмниця, таiмниця сповiдi, сюди також слiд вiднести банкiвську таiмницю, оскiльки кожна особа маi право вимагати вiд необмеженого кола осiб обов'язковоi заборони на збирання вказаних вiдомостей, а якщо цi вiдомостi стали вiдомими особi у зв'язку з ii професiйною дiяльнiстю, то - нерозголошення).
Декiлька слiв про особистi немайновi права юридичноi особи, до яких Цивiльний кодекс Украiни вiдносить право на iнформацiю. Одним з основних видiв такоi iнформацii i комерцiйна таiмниця.
Цивiльний кодекс Украiни визначаi, що комерцiйна таiмниця - це iнформацiя, яка i секретною в тому розумiннi, що вона в 1 цiлому чи в певнiй формi та сукупностi ii складових i невiдомою та не i легкодоступною для осiб, якi звичайно мають справу з видом iнформацii, до якого вона належить, у зв'язку з цим маi i комерцiйну цiннiсть та була предметом адекватних iснуючим обставинам заходiв щодо збереження ii секретностi, вжитих особою, яка законно контролюi цю iнформацiю.
Комерцiйною таiмницею можуть бути вiдомостi технiчного, i, органiзацiйного, комерцiйного, виробничого та iншого характеру, за винятком тих, якi вiдповiдно до закону не можуть бути вiднесенi до комерцiйноi таiмницi.
3. Змiст суб'iктивного права на iнформацiю
Людина як суб'iкт суспiльних вiдносин маi потребу в отриманнi вiдомостей про подii та явища, що вiдбуваються або мали мiсце у суспiльствi, державi та навколишньому природному середовищi.
РЖнформацiя i засобом комунiкацii людей i нерiдко виступаi об'iктом iх дiяльностi. Без отримання iнформацii у рiзних ii проявах та формах не можлива еволюцiя людини, розвиток суспiльства i держави. Мiжнародно-правовi стандарти прав людини i громадянина - про свободу слова i право на iнформацiю закрiпленi в законодавствi багатьох краiн свiту. Не i винятком i вiтчизняне законодавство. Право Украiни мiстить низку норм, якi регулюють вiдносини щодо отримання iнформацii. Суб'iктивне право на iнформацiю i одним з найважливiших прав людини i громадянина.
Виникнення права на iнформацiю обумовлене зростанням iнтересу як до самоi iнформацii, так i, насамперед, до змiсту iнформацii. На сьогоднiшнiй день як у правовiй науцi, так i в законодавствi сформувалися два пiдходи до трактування права на iнформацiю. У рамках вузького пiдходу право на iнформацiю трактуiться тiльки як право на одержання (доступ) до iнформацii, тобто як вiдносне право. Широкий пiдхiд же припускаi вiднесення до права на iнформацiю усiх видiв суб'iктивних прав, спрямованих на iнформацiю чи на здiйснення дiй з нею1.
У статтi 10 Закону Украiни "Про iнформацiю" визначено систему гарантiй, якими забезпечуiться право на iнформацiю. Слiд зазначити, що право на iнформацiю не i абсолютним i необмеженим. По-перше, реалiзацiя права на iнформацiю громадянами, юридичними особами i державою не повинна порушувати громадськi, полiтичнi, економiчнi, соцiальнi, духовнi, екологiчнi та iншi права, свободи i законнi iнтереси iнших громадян, права та iнтереси юридичних осiб. РЖншими словами, перефразовуючи стародавнiй принцип, право особи на iнформацiю закiнчуiться там, де починаiться право iншоi особи.
По-друге, збирання, зберiгання, використання i поширення iнформацii про особисте життя фiзичноi особи без ii згоди не допускаються, крiм випадкiв, визначених законом, i лише в iнтересах нацiональноi безпеки, економiчного добробуту та прав людини.3
По-третi, не допускаiться збирання iнформацii, яка i державною таiмницею або конфiденцiйною iнформацiiю юридичноi особи.4
Реалiзацii права на iнформацiю одних суб'iктiв у багатьох випадках сприяi юридичний обов'язок iнших суб'iктiв. Так, наприклад, вiдповiдно до ст. 19 Закону Украiни "Про звернення громадян" органи державноi влади i мiсцевого самоврядування, пiдприiмства, установи, органiзацii незалежно вiд форм власностi, об'iднання громадян, засоби масовоi iнформацii, iх керiвники та iншi посадовi особи в межах своiх повноважень зобов'язанi у разi прийняття рiшення про обмеження доступу громадянина до вiдповiдноi iнформацii при розглядi заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову.
Росiйський науковець Звiрiва О.А. до прав на iнформацiю, що випливаi з ii об'iктивноi природи й обумовлених нею iнтересiв соцiальних суб'iктiв, вiдносить "право на одержання iнформацii, право на обмеження одержання iнформацii iншими суб'iктами, а також право на спростування iнформацii, що ганьбить особу".Вважаiмо, що подiбна структура суб'iктивного права на iнформацiю потребуi деякого уточнення. Право на iнформацiю може включати право власностi на iнформацiю (повне або в окремих його змiстових складових), право обмеження доступу до iнформацii, право на спростування недостовiрноi iнформацii та право доступу до iнформацii.
Таким чином, формулюiмо таке визначення: "суб'iктивне право на iнформацiю - гарантована державою можливiсть фiзичних, юридичних осiб i держави (державних органiв) вiльно одержувати, використовувати, поширювати та зберiгати вiдомостi, необхiднi iм для реалiзацii своiх прав, свобод i законних iнтересiв, здiйснення завдань i функцiй, що не порушуi права, свободи i законнi iнтереси iнших громадян, права та iнтереси юридичних осiб".
Спробуiмо розкрити видову класифiкацiю суб'iктивного права на iнформацiю, що дозволить бiльш чiтко визначити його змiст.
Оскiльки iнформацiйнi вiдносини виникають у рiзних сферах суспiльного життя i i у тiй чи iншiй мiрi предметом регулювання багатьох галузей права, то першим критерiiм для класифiкацii права на iнформацiю i зв'язок останнього iз предметом правового регулювання рiзних галузей права. За цим критерiiм видiляiмо права на iнформацiю, якi пов'язанi iз предметом правового регулювання конституцiйного (право на iнформацiю про дiяльнiсть органiв державноi влади), цивiльного (право власностi на iнформацiю), сiмейного (право на iнформацiю про стан здоров'я заручених), господарського (право суб'iкта господарювання на одержання iнформацii про результати перевiрок його дiяльностi), фiнансового (право на iнформацiю про державний бюджет) та iнших галузей права.
Пiдвидами цивiльних прав на iнформацiю визначаiмо майновi (право власностi) i немайновi суб'iктивнi права (право на iм'я).
За типом iнформацii розрiзняiмо право на документовану iнформацiю та право на публiчно оголошену iнформацiю.
Наступний критерiй для класифiкацii суб'iктивного права на iнформацiю i види iнформацii. За цим критерiiм, iснують права на статистичну, масову, адмiнiстративну iнформацiю (данi); iнформацiю про дiяльнiсть державних органiв влади та органiв мiсцевого i регiонального самоврядування; правову iнформацiя; iнформацiю про особу i т.д.
За суб'iктами розрiзняiмо права на iнформацiю фiзичних осiб (громадян Украiни, iноземцiв, осiб без громадянства), юридичних осiб i держави.
За режимом доступу видiляiмо право на вiдкриту iнформацiю та право на iнформацiю з обмеженим доступом. Для реалiзацii права на iнформацiю з обмеженим доступом суб'iкт повинен володiти вiдповiдною iнформацiйною правосуб'iктнiстю (правоздатнiстю i дiiздатнiстю).
За методом правового регулювання розрiзняiмо права на iнформацiю, механiзм реалiзацii яких: закрiплений iмперативним методом (право на iнформацiю з обмеженим доступом), частково регламентований (право на масову iнформацiю).
За ознаками дiяльностi (iснування) суб'iкта розрiзняiмо пасивне право на iнформацiю (пов'язане з iснуванням суб'iкта, наприклад, право на iнформацiю про стан здоров'я фiзичноi особи) та активне право на iнформацiю (пов'язане iз дiяльнiстю суб'iкта - право на iнформацiю, що становить комерцiйну таiмницю). Звичайно, можна класифiкувати право на iнформацiю i за iншими критерiями.
Висновок
На сучасному етапi свiтового розвитку iнформацiя стаi специфiчним товаром i ресурсом сучасностi, об'iктом цивiльних правовiдносин. Новiтнi iнформацiйнi процеси поставили законодавця перед необхiднiстю впорядкування суспiльних вiдносин в iнформацiйнiй сферi. У руслi цiii тенденцii за останнi десятирiччя у сферi iнформацii як об'iкта права i як товару було прийнято значну кiлькiсть нових нормативно-правових актiв як мiжнародного так i нацiонального характеру.
2. Поняття та змiст iнформацii з обмеженим доступом
Питання лекцii:
1. Змiст поняття "iнформацiя з обмеженим доступом".
2. Види iнформацii з обмеженим доступом та iх особливостi.
3. Мiсце iнформацii з обмеженим доступом у дiяльностi органiв державноi влади Украiни.
4. Правовi особливостi обiгу iнформацii з обмеженим доступом у господарськiй дiяльностi суб'iктiв господарювання.
Визначення поняття "iнформацiя з обмеженим доступом" маi не лише науковi цiлi. Чiтке розумiння змiсту даного термiну може сприяти бiльш рацiональному законотворчому процесу.
Крiм того, визначення змiсту поняття "iнформацiя з обмеженим доступом" дозволяi розмежувати нерiдко протилежнi iнтереси суб'iктiв вiдповiдних вiдносин.
1. Змiст поняття "iнформацiя з обмеженим доступом"
Вiдповiдно до ст. 28 Закону Украiни "Про iнформацiю" iнформацiя подiляiться на вiдкриту iнформацiю та iнформацiю з обмеженим доступом. Статтею 30 цього ж закону визначено, що до таiмноi iнформацii належить iнформацiя, що мiстить вiдомостi, якi становлять державну та iншу передбачену законом таiмницю, розголошення коi завдаi шкоди особi, суспiльству i державi. На сьогоднi термiн "iнформацiя з обмеженим доступом" законодавчо не визначений. Лише у мiжнароднiй Угодi мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни та Урядом Республiки Бiлорусь про спiвробiтництво в галузi технiчного захисту iнформацii (ст. 1) закрiплено подiбне визначення "РЖнформацiя обмеженого доступу - iнформацiя, право доступу до якоi обмежено вiдповiдно до нацiональних законодавств держав Сторiн". 1
Визначаючи змiст поняття "iнформацiя з обмеженим доступом" необхiдно враховувати i положення чинного законодавства Украiни, якi закрiплюють правовi пiдстави та процедури обмеження доступу до iнформацii певних категорiй. Адже всi громадяни Украiни, юридичнi особи i державнi органи мають право на iнформацiю, що передбачаi можливiсть вiльного одержання, використання, поширення та зберiгання вiдомостей, необхiдних iлi для реалiзацii ними своiх прав, свобод i законних iнтересiв, здiйснення завдань i функцiй. При цьому, кожному громадянину забезпечуiться вiльний доступ до iнформацii, яка стосуiться його особисто, крiм випадкiв, передбачених законами Украiни.2 Гарантiями ж охорони права на iнформацiю i норми, закрiпленi у статтi 47 Закону Украiни "Про iнформацiю", згiдно з якими вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про iнформацiю несуть особи, виннi у необгрунтованому вiднесеннi окремих видiв iнформацii до категорii вiдомостей з обмеженим доступом.3
Звичайно, реалiзацiя права на iнформацiю громадянами, юридичними особами i державою не повинна порушувати громадськi, полiтичнi, економiчнi, соцiальнi, духовнi, екологiчнi та iншi права, свободи i законнi iнтереси iнших громадян, права та iнтереси юридичних осiб. Однак вiднесення певних вiдомостей до iнформацii з обмеженим доступом у будь-якому випадку маi бути правомiрним, тобто здiйсненим чiтко у вiдповiдностi i на пiдставi чинних правових нормативiв.
Крiм того, громадяни, юридичнi особи, якi володiють iнформацiiю професiйного, дiлового, виробничого, банкiвського, комерцiйного та iншого характеру, одержаною на власнi кошти, або такою, яка i предметом iх професiйного, дiлового, виробничого, банкiвського, комерцiйного та iншого iнтересу i не порушуi передбаченоi законом таiмницi, самостiйно визначають режим доступу до неi, включаючи належнiсть ii до категорii конфiденцiйноi, та встановлюють для неi систему (способи) захисту.4
Слiд зазначити, що положення Закону Украiни "Про iнформацiю" були доповненi Законом №676-РЖУ вiд 03.04.2003 р. нормою наступного змiсту: "iнформацiя з обмеженим доступом може бути поширена без згоди ii власника, якщо ця iнформацiя i суспiльно значимою, тобто якщо вона i предметом громадського iнтересу i якщо право громадськостi знати цю iнформацiю переважаi право ii власника на ii захист". Питання практичного застосування зазначеноi норми i доволi проблематичним. Якщо предмет громадського iнтересу ще можна визначити з певною часткою iмовiрностi, то перевага права громадськостi знати iнформацiю з обмеженим доступом над правом ii власника на захист такоi iнформацii визначаiться не так легко. У будь-якому випадку лише органи судовоi влади повноважнi приймати остаточне рiшення стосовно спiввiдношення права громадськостi знати iнформацiю з обмеженим доступом над правом ii власника на захист такоi iнформацii.
Таким чином, "iнформацiя з обмеженим доступом" - це вiдомостi конфiденцiйного або таiмного характеру, правовий статус яких передбачений законодавством. Украiни, якi визнанi такими вiдповiдно до встановлених юридичних процедур i право на обмеження доступу до яких надано власнику таких вiдомостей.
2. Види iнформацii з обмеженим доступом та iх особливостi
РЖнформацiя з обмеженим доступом за своiм правовим режимом подiляiться на конфiденцiйну i таiмну.5 Слiд зазначити, що у багатьох пiдзаконних нормативно-правових актах використовуiться термiн "конфiденцiйна iнформацiя".6
Конфiденцiйна iнформацiя - це вiдомостi, якi знаходяться у володiннi, користуваннi або розпорядженнi окремих фiзичних чи юридичних осiб i поширюються за iх бажанням
вiдповiдно до передбачених ними умов.
Таке визначення закрiплене Законом Украiни "Про iнформацiю", але маi недолiки. По-перше, у перелiк суб'iктiв права власностi конфiденцiйноi iнформацii не включено державу, яка також володii вiдомостями конфiденцiйного характеру. По-друге, визначення слiд пiсля слова "вiдомостi" доповнити конструкцiiю "що не становлять передбаченоi законом таiмницi". Це пов'язано iз встановленим законодавством подiлом iнформацii з обмеженим доступом на таiмну та конфiденцiйну.
Таiмна iнформацiя - це iнформацiя, що мiстить вiдомостi, я
Вместе с этим смотрят:
"Заказные" убийства и их предупреждение
"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины
"Русская правда" П.И. Пестеля
Cистема законодавства i систематизацiя нормативно-правових актiв
Cмертна кара та тiлеснi покарання в iсторii Украiни