Психологiчнi особливостi релiгiйних аддиктiв

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Теоретичний аналiз проблеми сектантства

1.1 Психологiчнi особливостi сучасного релiгiйного життя

1.2 Визначення поняття релiгiйного сектантства

1.3 Психологiчнi особливостi особистостi схильноi до релiгiйноi аддикцii

1.4 Група ризику й причини приiднання до культiв

1.5 Вплив культу на психiку адепта

Висновки до першого роздiлу

Роздiл 2. Визначення особистiсних характеристик у представникiв релiгiйних сект

2.1 Опис емперичного дослiдження

2.2 Математична обробка отриманих результатiв

2.3 Аналiз отриманих результатiв

Висновки до другого роздiлу

Висновки

Додатки

Список використовуваних джерел

Вступ

Актуальнiсть теми дослiдження. Перехiд до нових форм державного керування в Украiнi виявив суперечливiсть правовоi бази, що регулюi державно-релiгiйнi вiдносини. Безмежна воля совiстi й релiгiйних органiзацiй, закрiплена в законодавствi, породила ситуацiю, якою скористалися рiзнi деструктивнi релiгiйнi утвори, секти. РЗхня дiяльнiсть настiльки широко розвернулася на територii Украiни, що тепер необхiдно розглядати проблему негативного впливу таких груп на життя й здоров'я громадян i суспiльства, а в цiлому тАФ на безпеку держави. Тоталiтарнi секти в Украiнi, що культивують асоцiальнiсть, заперечуючи конституцiйнi обов'язки, пiддають ризику моральне, психiчне й фiзичне здоров'я громадян, являють собою серйозну загрозу державi й суспiльству [60].

Наша краiна традицiйно багатоконфессiйна, усю ii iсторiю люди, що сповiдують рiзнi релiгii, жили плiч-о-плiч один з одним, з повагою ставлячись до права сусiда вiрувати по-своiму, вiльно й свiдомо вибирати своi релiгiйнi переконання. Але саме цього права прагнуть позбавити людину тоталiтарнi секти.

Дослiдження сектантства як унiкального соцiального явища дотепер велися, за рiдкiсним винятком, тiльки в конфесiональному напрямку, а саме в областi християнського сектантства.

Такi захiднi вченi, як М. Вебер [10], Р. Нiбур [48], РД. Трельч [69], розглядали сектантство тiльки в областi релiгiйного християнського сектантства.

У дореволюцiйнiй Росii активно дослiджували феномен сектантства П. Мiлюков [45] (релiгiйне сектантство) i С. А. Нiлус [49] (релiгiйне й псевдорелiгiне сектантство). Заслуговують на увагу й художнi твори П.РЖ. Мельникова (А. Печерського) [42], у яких був дослiджений феномен росiйського релiгiйного сектантства.

Феномен релiгiйного сектантства дослiджувався в радянський перiод такими вченими як В. Бонч-Бруевич [8], А. Катунський [26], Д. Фурман [73], К.Б. Привалов [58], Ф. Путинцев [59]. Особливоi уваги заслуговують фундаментальнi працi А. РЖ. Клибанова [27] i Н. М. Нiкольского [50].

Слiд зазначити, що першими, хто розглянув сектантство як явище не тiльки релiгiйне, але й свiтське (зокрема, полiтичне сектантство) були Ф. Энгельс i В.РЖ. Ленiн [40].

Деякi сучаснi захiднi вченi, вивчаючи сектантство, дiйшли висновку про доцiльнiсть використання термiна Влновi релiгiйнi рухиВ» (НРР), що вказуi на iх вузькопредметний пiдхiд до вивчення даного феномена (таку думку висловлюi, наприклад, А. Баркер [2], i окремi росiйськi дослiдники).

Але i серед захiдних дослiдникiв ученi, що намагаються розiбратися в причинах виникнення сектантства, якi активно використовують поняття ВлсектаВ». Особливо слiд зазначити роботи Т. Гандоу [13], Р. Лiфтона [37], У. Мартiна [41], Дж. Макдауелла [39], Д. Стюарта [39].

Серед росiйських учених i релiгiйних дiячiв, що вивчають феномен релiгiйного сектантства, слiд зазначити роботи таких дослiдникiв, як: А. Васильiв [9], Е.Н. Волков [11], Ц.П. Короленко [30], РЖ. Кулiков [34], А. В. Кураiв [18], Л.Н. Мiтрохин [46], А.В. Саввiн [61], П. Р. Стеняiв [66], Д. А. Таiвський [68], Н.А. Трофимчук [70], А.РЖ. Хвиля-Олiнтер [75], Н. В. Кривельська [33], А.А. Скородумов [65].

Найцiкавiшими сучасними росiйськими роботами в областi дослiдження сектантства можна по праву вважати працi А. Л. Дворкiна [19], який розглядаi феномен сектантства з позицiй Православного християнства, що, безумовно, вiдбилося на позицii й висновках, якi вiн зробив у своiх роботах.

Дослiджуючи сектантство неможливо обiйти розгляд питань про девiантну й делiнквентну дiяльностi особистостi в суспiльствi. Цiкавими в цiй областi можна вважати працi Р. К. Мертона [43], а також росiйських учених, що вивчають рiзнi форми аномii, таких як РЖ.С. Ний [52], Н.А. Стручков [67].

Мета роботи. Проаналiзувати поняття релiгiйного сектантства, релiгiйноi аддикцii, основнi особливостi особистостi представникiв релiгiйних сект, а також визначити вiдмiнностi по обраних особистiсних особливостях у представникiв сектантськоi й атеiстичноi груп.

Досягненню мети дослiдження послужив розв'язання наступних основних завдань:

1. Аналiз проблеми сектантства, а також особистiсних особливостей релiгiйних аддиктiв у вiтчизнянiй i закордоннiй лiтературi.

2. Добiр методiв, адекватних до мети дослiдження.

3. Дiагностика особистiсних особливостей представникiв сектантськоi й атеiстичноi груп.

4. Статистична обробка й iнтерпритацiя отриманих результатiв.

5. Порiвняльний аналiз особистiсних характеристик у представникiв двох груп.

Об'iкт дослiдження. Психологiчнi особливостi залежноi особистостi.

Предмет дослiдження. Психологiчнi особливостi релiгiйних аддиктiв.

Методи дослiдження. Для реалiзацii поставлених завдань ми використовували методи психологiчного тестування й бесiди. Як iнструменти, ми використовували методику ВлРЖндикатор копинг-стратегiйВ» Д. Амiрхана, для визначення базисних стратегiй поведiнки у двох вибiрках, методику ВлПотреба в пошуках вiдчуттiвВ» М. Цукермана, для визначення ступеня даноi потреби, методику ВлЦiннiснi орiiнтацiiВ» М. Рокiча, для вивчення цiнностно- мотивацiйноi сфери, а також шiстнадцятифакторний особистiсний опитувач Кеттелла, для прерозподiлу особистiсних особливостей дослiджуваних у сектантськiй i атеiстичнiй виборках.

При математичнiй обробцi ми використовували Q критерiй Розенбаума, U критерiй Манна-Уiтни, метод кореляцiйного аналiзу rsСпiрмена.

Практичне значення дослiдження.Визначення особистiсних особливостей релiгiйних аддиктiв допоможе надалi бiльш детальному вивченню проблематики сектантства, формулюваннi групи ризику, пiддану залученню в релiгiйну секту, виробленню нових методiв корекцii й реабiлiтацii адептiв релiгiйних сект.

Структура дослiдження. Магiстерська робота складаiться iз вступу, двох роздiлiв, висновкiв, i списку лiтератури. У роботi наведенi 7 таблиць та 4 додатки. Загальний обсяг сторiнок 100 сторiнок. Список використаних джерел складаi 95 найменувань.

Роздiл 1. Теоретичний аналiз проблеми сектантства

1.1 Психологiчнi особливостi сучасного релiгiйного життя

Сучасний свiт прегорнув багато елементiв культури, що здавалися устояними. Однак, можливо найбiльш серйознi змiни перетерпiла в нашi днi релiгiйне життя. Навiть проблема iдентифiкацii те або iншоi системи в якостi релiгiйноi представляi в наш час певнi труднощi. Дiйсно, змiнюiться сама сутнiсть релiгiйностi. Традицiйна релiгiйнiсть будуiться на категорii ВлсакральногоВ», яка протилежна ВлпрофанномуВ» [69].

Однак, у наш час релiгii усе бiльше входять у мир ВлпрофанногоВ», тодi як сакральне стаi прерогативою нерелiгiйних систем. Прикладом першого процесу i своiрiдний релiгiйний маркетинг, а саме використання спецiальних манiпулятивних методiв для залучення нових членiв сект i втримання старих. Причому усвiдомлена боротьба за ВлклiiнтуруВ» характерна не тiльки для неорелiгiйних, але й для цiлком традицiйних систем. Досить згадати недавнiшню акцiю по ВлрозкручуваннюВ» своiх сайтiв в iнтернетi. Можна говорити про iснування своiрiдного ринку духовних послуг, що в менталiтетi сучасноi людини не суперечить духу релiгiйностi. Проявом цього ж явища i можливiсть вiдвiдування людиною декiлькох релiгiйних громад одночасно, що особливо характерно для неохристиянских i неосхiдних систем [14]. Прокоментуiмо зазначене та проаналiзуiмо деякi iншi психологiчнi особливостi сучасних релiгiй, спираючись на психологiчну характеристику релiгii як сукупностi елементiв: релiгiйних образiв, мiфологii, системи символiв, ритуалiв i заповiдей. Розглянемо релiгiйнi образи в сучасних релiгiях. Релiгiйним образом можна назвати емоцiйно значущiй об'iкт, що викликаi у людей релiгiйнi почуття. У сучасних релiгiях можна помiтити деякi тенденцii, пов'язанi зi змiною типiв релiгiйних образiв:

1. Перенесення релiгiйних образiв з областi надприродного в сферу повсякденну. Цей процес якоюсь мiрою протилежний секуляризацii. Фетишизацii може пiддатися все: лiки (Гербалайф), наукова концепцiя (фетишизацiя методу Брейера-Фрейда [3] дианетикою).

2. Поява релiгiйних образiв з галузi науки й технiки. Так, у деяких системах роль вищоi iстоти вiдiграi Влкосмiчний комп'ютерВ», НЛО, Влнеорганiчнi iстотиВ». В однiй iз громад джерелом творiння вважаються Влпроменi творiнняВ», якi виходять iз ВллучеводiвВ» (Радастея).

3. Можливiсть штучного формування релiгiйних образiв, тобто створення й пiдтримки нових релiгiй. Традицiйно iснувало два зовнiшнi джерела формування релiгiйних образiв: емоцiйне зараження вiд надiленого сильною харизмою людини й iндукування вiдповiдних образiв суспiльством у процесi виховання. Сучасний рiвень розвитку психологii дозволяi iндуцировати релiгiйнi образи штучно, що й використовуiться бiльшiстю нинi iснуючих релiгiйних систем. Наприклад, практично у всiх неохристиянських громадах використовуються такi елементи манiпулятивного впливу, як хоровий спiв повторюваних молитовних фраз, якi несуть настановний характер, використовуiться метод Влтрьох такВ», пiд час проповiдей, групове схвалення необхiдноi поведiнки та iншi манiпулятивнi методи. Разом з тим, як не дивно, значна кiлькiсть релiгiйних образiв у неорелiгиях носить особистiсний характер. РЖдею особистiсного бога сповiдують практично всi неохристиянськi системи, багато схiдних (кришнаiти), сатанинськi i т.д. Подiбне явище носить явно регресивний характер, оскiльки практично всi основнi свiтовi релiгii еволюцiонували убiк уяви про бога як надособистiсноi iстоти, тодi як для архаiчних релiгiй характерне надiлення надприродних iстот особистiстю. РЖншою особливiстю релiгiйного образа сучасних релiгiй i iдея його тотальностi: всемогутностi, вседii й iнших чудових якостей. Розглянемо релiгiйнi ритуали в сучасних релiгiях. Ритуальнi практики в сучасних релiгiйних системах, зберiгаючи свою суть, перетерпiвають змiни, аналогiчнi тим, що вiдбуваються з релiгiйними образами, здобуваючи деякi технократичнi вiдтiнки. Це явище можна простежити у вiдповiднiй термiнологii: ВлвiдключитисяВ», ВлпiдключитисяВ», Влзавести годинникВ», Влнастроiтися на ритмиВ», Влустановити контактВ». Разом з тим бiльш значну роль, нiж в традицiйних релiгiях, починають вiдiгравати ритуали харизматичного типу, тобто пов'язанi з особистими релiгiйними переживаннями, якi iз психологiчноi точки зору носять, як правило, трансперсональний або емпатичний характер [21]. Мабуть, найбiльш революцiйнi змiни в сучасному релiгiйному життi набули релiгiйнi ритуали. Практично у всiх неорелiгiях з'явилися принципово новi форми релiгiйних служiнь, що не iснували в рамках класичних релiгiй, а класичнi релiгiйнi ритуали суттiво модифiкувалися. З'явилися такi форми релiгiйноi дiяльностi, як молитовнi збори, семiнар, з'iзд, релiгiйнi спектаклi, дитячi служiння i т.д. Практично для всiх подiбних форм характерно щiльне переплетення релiгiйних i свiтських елементiв, богослужiння й шоу. Розглянемо коротко новi й модифiкованi форми релiгiйних ритуалiв i релiгiйного служiння. Молитовнi збори. Термiн Влмолитовнi збориВ» використовують багато з нехристиянських громад [41]. Звичайно молитовнi збори мiстить у собi цiлий ряд релiгiйних процедур. Починаiться бiльшiсть молитовних зборiв iз процедури ВлрозiгрiвуВ»: хорового виконання псалмiв або пiсень релiгiйного змiсту, що мiстять настановнi фрази. У технiчно обладнаних сектах у якостi музичного супроводу використовуiться електронна музика, а також вiзуальне вiдображення текстiв, що виконуються, на екранi. У деяких системах спiв громади доповнюiться професiйним хоровим (iнодi навiть багатоголосним) спiвом (Харизматична християнська церква), i навiть танцювальними рухами всiх учасникiв (Церква Христа). Наступною складовою молитовних зборiв i спiльнi молитви. На вiдмiну вiд молитовних ритуалiв ортодоксальних релiгiй, текст подiбноi молитви не фiксований заздалегiдь, а вимовляiться вголос керiвником зборiв. РЖншi учасники повторюють текст подумки або вголос. У деяких громадах при здiйсненнi молитви вiруючi беруться за руки або поiднуються в групи (Церква Христа). Характерною рисою подiбних молитов i iхня спрямованiсть на поточнi подii. Молитва може мiстити прохання за громаду (громада ВлВогненний кущВ»), окремих ii членiв (баптисти), поточнi полiтичнi подii (Богородинська церква, Вогненний кущ). Описаний вище тип молитви також можна вважати новою формою релiгiйного служiння, яку надалi ми будемо називати Влхаризматичною молитвоюВ» [27]. Наступним елементом молитовних зборiв i проповiдь, яку може виголошувати один або декiлька проповiдникiв. Вiдмiнними рисами подiбних проповiдей i iхня висока емоцiйна насиченiсть (Церква Христа), багато прикладiв з особистого життя проповiдника (Блага звiстка, Вогненний кущ), емоцiйне залучення залу (Харизматичнi церкви). Матерiалом проповiдi може стати будь-яка цитата з Бiблii, спроба iнтерпретацii якоi стаi вiдправною крапкою для бесiди на довiльнi теми. РЖнодi матерiалом проповiдi може стати деяка проблемна ситуацiя, пов'язана з життям громади: нестача грошей (Блага звiстка), недостатнi залучення нових вiруючих (Церква Христа). Пiсля проповiдi багато iз церков переходять до процедури ВлзалученняВ». Проповiдник ставить запитання: ВлХто iз присутнiх у залi прийняв Христа?В» (або щось подiбне). Тi, Влщо прийнялиВ» виходять на сцену пiд бурхливi оплески залу. Подiбну процедуру використовують Церква Христа, п'ятидесятники, харизматичнi церкви й багато iнших. Практично, залучення i кульмiнацiйним моментом молитовних зборiв. РЖншим варiантом кульмiнацii i ВлзцiленняВ», що практикуються бiльшiстю неохристиянськими церквами. Бажаючi зцiлиться виходять на сцену, де проповiдник молиться за них, iнодi за пiдтримки залу. Видимим проявом ВлзцiленняВ» i падiння того, хто зцiляiться (п'ятидесятники), його перехiд до трансовго стану. Завершуiться молитовнi збори хоровим спiвом i спiльною молитвою. Сiмейнi служiння. Близьким по характеру, однак, вiдмiнним по масштабах, i сiмейне служiння, також використовуване бiльшiстю неохристиянських систем. Пiд час сiмейного служiння, яке проводиться невеликим числом учасникiв, часто в так званих сiмейних групах, як правило, не вдаiться досягтися того ступеня iнтенсивностi екстатичних станiв, яка властива молитовним зборам. Це компенсуiться вiдчуттям iнтимностi й можливiстю придiлити персональноi увагу кожному зi членiв групи (наприклад, колективно помолитися за успiшний рiшення його проблеми або навiть допомогти матерiально) [14]. Прозелитистська дiяльнiсть. Багато з неорелигiозных систем видiляють дiяльнiсть, спрямовану на залучення нових вiруючих (прозелiтизм) як окрему форму релiгiйного служiння. Цiii думки дотримуються свiдки РЖiгови, кришнаiти, послiдовники Церкви Христа, мунiти, бiлi брати й багато iншi. Прозелiтизм не можна вважати абсолютно новим видом релiгiйноi практики. Досить згадати мiсiонерську дiяльнiсть традицiйних християнських церков. Однак, i ряд серйозних вiдмiнностей, обумовлених сучасною iсторичною та культурною ситуацiiю. Прозелитистська дiяльнiсть сучасних релiгiй здiйснюiться в насиченому рiзними релiгiями культурному просторi, у якому продекларована воля совiстi. Така ситуацiя найчастiше приводить до того, що прозелитистська дiяльнiсть бiльш схожа на боротьбу за ринок збуту релiгiйноi продукцii мiж рiзними системами. Деякi з неорелiгiй розглядають прозелiтизм як основний вид дiяльностi [1]. У своiй прозелитистськоi дiяльностi багато неорелiгiйних сект використовують манiпулятивнi технiки. Форми прозелитистськоi дiяльностi, використовуванi рiзними громадами, вiдрiзняються мiж собою. Так кришнаiти вiддають перевагу продажу культовоi лiтератури й супровiдним iй iндивiдуальним роз'яснювальним бесiдам, тодi як бiльшiсть неохристиянських громад намагаються запросити людину на молитовнi збори, на яких вона зазнаi бiльш iнтенсивного групового впливу [41]. Деякi релiгiйнi системи використовують у своiй дiяльностi схованi форми прозелитистськоi i ритуальноi дiяльностi. Так мунiти й послiдовники саiнтологiчноi церкви запрошують потенцiйних послiдовникiв на ВлсемiнариВ» i ВлтренiнгиВ» через спецiально створенi громадськi органiзацii. РЖнформацiя, одержувана на таких семiнарах, може носити лише характер принади або носити схований (такий що не розкриваiться знову залученому) релiгiйний характер. Крiм перерахованих форм релiгiйного служiння, використовуваних сучасними неорелiгiями, можна вiдзначити також релiгiйнi спектаклi (кришнаiти, харизмати), недiльнi й iншi школи (мормони, баптисти), дитячi служiння. На вiдмiну вiд класичних релiгiй, бiльшiсть неорелiгiй не створило ритуалiв, що супроводжують життiвий цикл людини (весiль, похорону i т.д.). Однак, у силу наявностi вiдповiдних потреб у вiруючих, подiбнi ритуали починають поступово вводиться в структуру релiгiйноi практики. Так подiбнi ритуали з'явилися в кришнаiтiв, ще ранiше в бiльшостi протестантських церков [1].

Таким чином, можна говорити про iснування своiрiдного ринку духовних послуг, що в менталiтетi сучасноi людини не суперечить духу релiгiйностi. Проявом цього ж явища i можливiсть вiдвiдування людиною декiлькох релiгiйних громад одночасно, що особливо характерно для неохристиянских i неосхiдних систем. Сукупнi елементи релiгii, такi як релiгiйнi образи, мiфологii, системи символiв, ритуали i заповiдi, перетерпiли значнi змiни й придбали iнший змiст у силу iх використання як манiпулятивних технiк.

1.2 Визначення поняття релiгiйного сектантства

Що ж таке тоталiтарна секта? Поняття ВлсектаВ» ще не маi чiткого наукового визначення в соцiологii й психологii, хоча в мiжнароднiй практицi зустрiчаiться досить часто для того, щоб вважатися цiлком устояним юридичним термiном. У соцiальному аспектi сектою можна назвати органiзацiю або групу осiб, замкнених у своiх вузьких iнтересах (у тому числi й культових), що не збiгаються з iнтересами суспiльства, що прямо суперечать iм [75].

У психологiчному аспектi тоталiтарна секта, або деструктивний культ, - це авторитарна iiрархiчна органiзацiя (релiгiйна, фiлософська, полiтична, психотерапевтична, освiтня, комерцiйна та iн.), що практикуi облудне вербування й контроль свiдомостi своiх послiдовникiв, що будуiться навколо харизматичного лiдера, який й використовуi у своiй дiяльностi рiзнi психотехнiки в комбiнацii з гiпнозом, впливом, викликаi психологiчну дестабiлiзацiю особистостi, вiдключаi критичне мислення (що вводить людину в змiнений стан свiдомостi), здiйснюi загальний (тотальний) контроль над усiма без винятку сторонами життя адепта, складаi практики, правила поведiнки, норми спiлкування i т.д., що суперечать нормам етики й моралi, прийнятим у суспiльствi.

Зараз у свiтi йде боротьба за оволодiння свiдомiстю як окремоi людини, так i суспiльства в цiлому. Головна мета будь-якоi деструктивноi органiзацii тАФ це влада й грошi. У релiгiйних сектах людинi обiцяiться порятунок душi, райське блаженство на небесах або на землi, рiст духовностi, вивчення Бiблii. У медичних культах обiцяють лiкування вiд усiх хвороб. У педагогiчних тАФ швидкiснi методи навчання, пiдвищення iнтелектуального потенцiалу, вступ в елiтнi вузи. Культи по наданню психологiчних послуг обiцяють полiпшити вiдносини в родинi, пiдвищити комунiкабельнiсть, знайти друзiв, також збiльшити iнтелектуальний потенцiал. Комерцiйнi культи обiцяють успiх у бiзнесi й швидке збагачення. Але всiх iх поiднуi одне тАФ це легкiсть i швидкiсть усiх перерахованих вище досягнень, тому що Влкiнець свiту близькийВ» i Влтерпiти залишилося вже недовгоВ».

На першому етапi вживаiться спроба пiдлестити, здiйснюiться бомбардування так званою Вллюбов'юВ» [11]. Людинi говорять: Влти розумний, здатний, ти вибраний для великоi мiсiiВ». При цьому роздуваiться почуття власноi значимостi й важливостi. Усе це вiдбуваiться в теплiй i серцевiй атмосферi, i в людини не виникаi пiдозр. У рядi сект обiцяiться робота, зайнятiсть, навчання на курсах лiдерiв, проповiдникiв. Принадами i також Бiблiя, використання християнськоi символiки, обговорення проблем людини, сенсу життя i т.п., посилання на загальнолюдськi цiнностi. При цьому експлуатуiться прагнення людини, особливо молодоi, до нових незвiданих галузей знань. Вербувальники культу, вправнi в оцiнцi передбачуваних клiiнтiв, найчастiше звертаються до тих, хто перебуваi в нестiйкiм соцiальнiм i психологiчнiм положеннi. ВлВидiляються наступнi ознаки вербувальника: це найдружнiша людина, яку ви коли-небудь зустрiчали; це людина, занадто зацiкавлена у тому, що й вам, як вiн з'ясував, подобаiться робити; той, хто обсипаi вас комплiментами й похвалами й холоднокровно оцiнюi, що з вас можна побрати: ентузiазм, енергiю, фiзичну або iнтелектуальну силу, грошi, квартиру; той, у кого i всi вiдповiдi на всi питанняВ» [19].

Цiль залучення в деструктивних культах полягаi в тому, щоб той, того вербують, безумовно прийняв вiрування, практику й характернi риси особистостi, запропонованi групою. Успiшне залучення часто супроводжуiться радикальною змiною новозвернених, коли вони приймають на себе iдеальну культову особистiсть. Разючий розрив з минулим може спочатку викликати потужнi стреси в перетворених. Хоча специфiчнi засоби можуть варiюватися вiд групи до групи, iснуi ряд загальних тактичних приймань, використовуваних деструктивними культами, щоб добитися залучення. Деякi з них включають (по Волкову Е. Н.) наступнi [12]:

1. Контроль часу й дiяльностi (поведiнки), тобто пiдпорядкування потенцiйних перетворених розрахованому строгому часовому графiку, у межах якого кожний момент пов'язаний з фiзично й емоцiйно напруженою дiяльнiстю. Такий графiк може включати: лекцiйний марафон, тривалi засiдання - зустрiчi групи, iнтенсивнi консультацii один на один, довiльнi танцi або енергiйнi види спорту, гiпнотичнi вправи, створення виразних зорових образiв (вiзуалiзацiя), медитацiю, монотонний спiв, жаркi молитовнi збори, недостатнi сон i iду. У результатi: зниженi психологiчний захист i увага, фiзичне й емоцiйне виснаження, ослаблена здатнiсть критично оцiнювати групу, трансоподiбнi стани, якi часто i вiдволiкаючими й роблять людину найвищою мiрою навiюваною.

2. РЖнформацiйний контроль: запобiгаi критичнiй оцiнцi культу, пiдтримуi неiнформований стан, що виникаi у суб'iкта [76].

3. Манiпуляцiя. ВлМанiпуляцiя - це вид психологiчного впливу, митецьке виконання якого веде до схованого порушення в iншоi людини намiрiв, що не збiгаються з його актуально iснуючими бажаннямиВ» [21]. Це може бути здiйснене шляхом приписування нових i додаткових значень звичайним словам. Додаткова тактика включаi: використання особливого словникового запасу, наприклад, штучних слiв i фраз; уведення iноземноi мови в розмову й спiв; прагнення вiдбити бажання вiдвертоi розмови про некультову дiяльнiсть, iнтереси й iдеi; обмеження вираження особистих думок i почуттiв про своi минуле й майбутнi.

4. Тактика Влпромивання мiзкiвВ». Наприклад, багато культiв вiдбуваються вiд сумнiвiв, критики й питань адептiв твердженнями: ВлУсе стане ясно згодомВ».

5. Навчання методикам, що викликають транс. Воно може мiстити в собi: медитацiю, монотонний спiв, говорiння на мовах, самогiпноз, створення яскравих уявних образiв (вiзуалiзацiя) i контрольованi дихальнi вправи (що приводять до збiднiння або перенасичення кровi киснем, та змiнюють процес мозковоi дiяльностi). У деяких особливо вразливих людей застосування подiбних методик може привести до психiчних зривiв.

6. РЖсповедальнi сесii, пiд час яких адептiв примушують видавати особисту iнформацiю про минулi й справжнi провини та грiхи, реальнi або уявлюванi.

7. Груповий тиск, тобто пропозицiя позитивного пiдкрiплення, такого, як схвалення, прихильнiсть або пiдвищений статус, коли адепти погоджуються iз цiлями групи.

Чому дii сект i такими успiшними? Для вербування нових послiдовникiв багато сект застосовують дослiдження в областi Влмозок-комп'ютерВ», якi перебувають у цей час на тiй стадii розвитку, коли технiчно можливо проводити експерименти iз впровадженням у пiдсвiдомiсть. Наочним прикладом служать рiзнi гiпнотичнi сеанси й деякi iншi психогеннi впливи, якi ВлблокуютьВ» свiдомо-вольову сферу та коригують ii вiдповiдно до мети проведеного сеансу. За допомогою деяких нескладних технiчних прийомiв можливе кодування або затушовування вiзуальних (зорових) i семантичних образiв (подвiйне фур'i-перетворення, 25-й кадр), якi при пред'явленнi не усвiдомлюються людиною, тому що i непомiтними. Комп'ютерне тестування людини може продемонструвати ii соцiальну орiiнтацiю, психiчнi установки, схованi в глибинах пiдсвiдомостi навiть вiд неi самоi [24]. Сучасний стан науки й технiки дозволяi зовсiм непомiтно для свiдомостi людини вводити в його пам'ять будь-яку iнформацiю без його згоди, яка засвоюiться, як iжа, i визначаi його потреби й бажання. Лiдери пояснюють своiм адептам, що закони, мораль, етика, прийнятi в суспiльствi, дурнi, i тiльки принципи секти гiднi того, щоб iм наслiдувати.

Тоталiтарнi секти провокують порушення громадського порядку. Вони мають у своiму розпорядженнi величезнi фiнанси, гарну органiзацiю, вiдшлiфованi методи роботи i великий досвiд. ВлСекти купують у краiнах СНД великi дiлянки землi, на яких ведуть будiвництво, купують нерухомiсть, знiмають великi кiноконцертнi зали для проведення своiх проповiдей з метою агiтацii, орендують примiщення. Секти також вимагають непомiрних внескiв, якi збiльшуються з кожним разом, вимагають усякого роду пожертвувань на користь секти, змушують людину продати майно, квартири, дачi, цiнностi, написати заповiт на користь секти. Чималу допомогу iм виявляi й недосконалiсть нашого законодавства, а також не застосовуються вже iснуючi статтi кримiнального кодексуВ» [23].

Отже, на сучасному етапi вiдчуваiться необхiднiсть не тiльки в духовному захистi вiд подiбних впливiв, але й чiтко вироблених законах i заходах, що ставлять перешкоди перед насильницьким впливом на особистiсть людини, його свiдомiсть i пiдсвiдомiсть. Насильницьке втручання в психiку й зомбування приводять до стану безпорадностi по психiчних причинах. Тому особи, пiдлеглi такому впливу, повиннi розглядатися як тимчасово недiiздатнi особи, у зв'язку iз втратою можливостi адекватно сприймати, оцiнювати й передбачити результати своiх дiй. ВлВоля покинути культ у деяких деструктивних релiгiйних органiзацiях звичайно гарантуiться тiльки на словах. РЖснують факти, що свiдчать про те, що багато членiв сект вживали розпачливi спроби знову знайти волю, однак впровадженi в пiдсвiдомiсть страхи й переслiдування з боку керiвникiв секти доводили людей до психiчних розладiв i навiть самогубствВ» [33]. Вiдомi випадки погрози вбивства керiвниками деструктивних релiгiйних органiзацiй своiх адептiв, що спробували порвати з культом [51].

З 2001 р. в Украiнi кримiнальнi справи проти деструктивних релiгiйних об'iднань збуджуються по статтях: ВлЗазiхання на здоров'я людей пiд приводом проповiдування релiгiйних вiровчень або здiйснення релiгiйних обрядiвВ», ВлОрганiзацiя масових безладьВ», ВлНезаконнi утримання, опоганення або знищення релiгiйних святиньВ», ВлУшкодження релiгiйних споруджень або культових будинкiвВ» (статтi 178-181 КК Украiни). Санкцii за порушення особистих прав i свобод людини й громадянина в областi релiгii свiдчать, що гуманiзм права не зводиться тiльки до жалостi й спiвчуттю, а будь-яке протиправне дiяння буде припинятi [60]. Однак найчастiше лiдери сект залучаються до вiдповiдальностi як звичайнi громадяни.

Юридична практика показуi, що людям, якi потрапили в секту, наноситься серйозна шкода, довести яку практично неможливо: у них спостерiгаються рiзнi фобii, депресii, порушення iдентичностi, втрата спонтанностi, розлад сну, сексуальнi проблеми, приступи панiки, галюцинацii, параноя i т.д. У середньому, людинi, яка знайшла в собi сили, щоб порвати iз сектою, для повного видужання потрiбнi два роки.

Зареiструвати релiгiйну органiзацiю досить просто, заборонити ii дiяльнiсть, виходячи з доказiв ii вкрай негативного впливу, практично неможливо. Для цього необхiдно рiшення суду, тривалий судовий процес, що говорить про недосконалiсть законодавства в областi релiгii. Права й свободи нових релiгiйних органiзацiй i сект повиннi бути обмеженi в тiй мерi, у якiй це необхiдно для захисту здоров'я, прав, законних iнтересiв громадян Украiни. Для цього повиннi iснувати експертнi комiсii, якi в кожному конкретному випадку у вiдношеннi конкретного культового новотвору це питання вирiшують. РЖ звичайно, далеко не у всiх ситуацiях такi експертизи повиннi покладати на психiатрiв, але в рядi випадкiв це просто необхiдно [28].

Таким чином, поняття секта трактуiться як органiзацiя або група осiб, замкнених у своiх вузьких iнтересах (у тому числi й культових), що не збiгаються з iнтересами суспiльства, що прямо суперечать iм [75].

1.3 Психологiчнi особливостi особистостi, схильноi до релiгiйноi аддикцii

У вивченнi проблеми передумов залучення в культи серед вiтчизняних дослiджень необхiдно вiдзначити роботи Е. Н. Волкова [11], А. А. Скородумова [65]. Слiдом за американськими експертами Джоан К. Росс i Майклом Д. Лангоунi [35], можна видiлити фактори, що визначають культову уразливiсть iндивiда. До таких вiдносяться: перiод розвитку, ситуацiя, особиста бiографiя, психологiчна схильнiсть.

Проходження основних етапiв психосоцiального розвитку й вiдповiдних iм криз припускаi рiст iмовiрностi залучення в культи. Особливо щодо цього значимi (вiдповiдно до типологii РД. Ерiксона) стадii пiдлiткова й пiзньоi зрiлостi (пiсля 60 рокiв). Небезпека пiдлiткового перiоду пов'язана з вiковою недосвiдченiстю, недостатньою вiдповiдальнiстю, тяжiнням до простих вiдповiдей не складнi питання. Психологiя пiдлiтка багато в чому носить культовий, груповий характер [79].

До ситуацiйних факторiв ставляться всi стани нестiйкостi переходу, маргiнальностi, зв'язанi зi змiною соцiального статусу й групових ролей. Це закiнчення середньоi школи, перший рiк поза родиною, тюремне ув'язнення, перший або останнiй рiк навчання у вузi, втрата або змiна роботи, розлучення, подорож, переiзд, хвороба, смерть близького, змiна способу життя, емiграцiя.

При розглядi ролi бiографii вiдзначаiться, що дiти з родин з високим рiвнем доходу бiльш уразливi для вербувальникiв, нiж менш iнфантильнi тАФ вихiдцi з бiдних родин, що пройшли дворову школу виживання й цинiзму, що виробили iмунiтет проти експлуатацii й манiпуляцii. Але одночасно за принципом маятника занурення на саме дно життя може пiдштовхнути до пошукiв чистоти, сенсу й добра. Хрещення й традицiйне релiгiйне виховання не i непереборною перешкодою для культового вербування [34].

Серед психологiчних факторiв слiд видiлити рiзнi форми психологiчних розладiв i захворювань. Психопатологiя тягне ii носiiв у культи (як i до релiгii в цiлому). З iншого боку, ВлсектиВ» можуть провокувати схильнiсть до психiчних захворювань. Трансовi культи, що практикують стани медитацii, трансу, мiстичного екстазу особливо небезпечнi й одночасно привабливi для iстерикiв [57]. У цiлому ж справжня релiгiйнiсть протистоiть психiчнiй нестiйкостi. Суттiво для залучення й сприятливе сприйняття образiв i моделей, що вiдповiдають, у термiнологii К. Г. Юнга, архетипам анiми й анiмуса (транскрипцiя найдавнiшого вчення про инь i Ян [80].

В особистостi чоловiка архетипу анiми спiвзвучнi образи вiчноi жiночностi, Софii, Богородицi, Церкви, релiгiйноi групи й релiгiйноi родини. Архетип анiмуса в надрах жiночоi психiки вiдповiдаi батькiвському початку, Логосу, силi, що визначаi змiст. Вiн проектуiться в символiцi Христа, Дон Жуана. Архетип же старого мудреця проявляiться в образах пророка, учителя, гуру. Сприйняття конкретного явища iнтенцiонально визначаiться i якостями, що виходять iз позачасових глибин архетипу. Культовому лiдеровi, наприклад, iндивiд ВлархетипiчноВ» схильний приписувати такi характеристики, як зрiлiсть, мудрiсть i духовнiсть [36].

Групу ризику визначаi схильнiсть до авторитарного типу вiдносин i мислення, перевага зовнiшнього локусу контролю. Естети з художнiм мисленням вiдрiзняються формальною, ВлрольовоюВ» релiгiйнiстю. Для багатьох культ виступаi бiльш витонченим рiзновидом конформiзму вiдносно опозицiйноi групи. Для маргiнальноi стадii соцiалiзацii характерне загострення проблеми iдентифiкацii iндивiда. Одночасно вiн виступаi опозицiонером вiдносно держави й офiцiйноi церкви. Подiбна спрямованiсть збiльшуiться манiакальнiстю. Слiд пам'ятати, що потенцiйною жертвою деструктивних культiв i кожний у станi розчарування, наiвностi, безнадiйностi, хоча б короткочасноi дезадаптивованностi й фрустрованостi й навiть у станi авiтамiнозу. Люди, що вiдчувають почуття залежностi й страху, знаходять у культах прозорiсть перспективи, однозначнiсть вiдносин (порятунок визначаiться пiдпорядкуванням ВлстаршимВ»), рятування вiд особистого почуття вiдповiдальностi й провини, що, у свою чергу, сприймаiться в якостi благодатi, духовноi гармонii. Бiльшiсть майбутнiх i колишнiх культистiв страждають вiд сильного почуття самiтностi. Частиною культовоi привабливостi i можливiсть пiти вiд цього почуття. Воно загострюi необхiднiсть бути собою. У випадку виходу створення групи колишнiх культистiв тАФ найважливiша складова терапii для осiб, що почувають себе iзольованими вiд iнших. Схильнi попадати в ВлсектиВ» i люди безкомпромiснi у своiх духовних пошуках, що прагнуть до абсолютноi iстини Влтут i заразВ» [20].

Серйознi невдачi в сiмейнiм життi характернi для бiльшостi культистiв. Невроз Влдорослоi дитиниВ» формуi довiчне прагнення iндивiда до пiдтримки, захисту, вiдносин, що моделюють сiмейнi. Уразливiсть культовому впливу визначаiться емоцiйною близькiстю, ступенем авторитаризму або рiвноправностi в сiмейних вiдносинах. Як ВлнеблагополучнiВ», так i зовнi ВлщасливiВ» родини виховують людей для культiв. З iншого боку, самi культи руйнують родини. Схильнiсть до манiпулятивних вiдносин визрiваi десятилiттями. РЖ лише факт залучення в ВлсектуВ» робить сховане явним. Авторитарнiсть i максима волi знеособленого конформiста. Одночасно авторитарнiсть тАФ це засвоiна базова модель вiдносин у родинi й суспiльствi. Культизм тАФ одна з форм змiни групового статусу молодоi людини, форма молодiжного розриву вiдносин з родиною. Це максима первинноi волi тАФ вибiр мiж авторитетами, видами влади над собою, формами власноi знеособленостi. Перевага бiльш високого, нiж батькiвський, авторитету сприймаiться в якостi властного духовного росту. Прагматичне й авторитарне вiдноше

Вместе с этим смотрят:

Cистема роботи шкiльного психолога з профiлактики та подолання проблем статево-рольовоi поведiнки старшокласникiв

Features of evaluation and self-esteem of children of primary school age

Positive and negative values of conformism

РЖндивiдуально-психологiчнi особливостi здiбностей людини

Автоматизация и апробация психодиагностических методик в профориентационной работе со старшими школьниками