Сiмейнi традицii та iх вплив на розвиток дитячого алкоголiзму

Сiмейнi традицii та iх вплив на розвиток дитячого алкоголiзму

Бакалаврська робота


Змiст

Вступ

Роздiл 1. Теоретично-методологiчнi аспекти визначення поняття та особливостей дитячого алкоголiзму

1.1 Алкоголiзм як форма девiантноi поведiнки. Поняття Влдитячого алкоголiзмуВ»

1.2 Неблагополучнi сiмтАЩi тАУ фактор соцiального ризику для розвитку дитини

1.3 Сiмейнi Влалкогольнi традицiiВ» та iх вплив на дитячу свiдомiсть

Роздiл 2. Соцiально-педагогiчна проблема дитячого алкоголiзму

2.1 Причини та чинники виникнення дитячого алкоголiзму

2.2 Основнi прояви у поведiнцi дитини схильноi до алкоголiзму

2.3 Наслiдки девiантноi поведiнки молодоi людини повтАЩязаноi зi схильнiстю до алкоголiзму

Роздiл 3. Соцiально-педагогiчна дiяльнiсть з дiтьми схильними до вживання алкоголю

3.1 Соцiально-педагогiчна дiяльнiсть с сiмтАЩiю алкоголiкiв

3.2 Робота соцiального педагога з дiтьми та пiдлiтками по профiлактицi схильностi до алкоголiзму

3.3 Особливостi психотерапii при лiкуваннi та профiлактики алкогольноi залежностi в дiтей та пiдлiткiв

Висновки

Список використаних джерел та лiтератури

Додатки


Вступ

Початок XXI столiття в Украiнi, як i в рядi iнших краiн СНД, характеризуiться ускладненням i загостренням комплексу проблем, пов'язаних iз споживанням алкогольних напоiв. Пияцтво в сучасному украiнському суспiльствi набуло особливо хворобливого характеру майже за всiма показниками тАУ рiвнем споживання алкоголю, захворюваностi, смертностi на ТСрунтi зловживання спиртними напоями, прилученням до споживання алкоголю наймолодшоi частини населення. РЖ як наслiдок, дитячий алкоголiзм i сьогоднi одною з серйозних соцiально-педагогiчних проблем.

Виробництво i вжиток алкоголю в нашiй краiнi постiйно зростаi. Згiдно даним Всесвiтнiй органiзацii охорони здоров'я, вжиток алкоголю понад 8 лiтрiв на душу населення в рiк веде до змiни генофонду нацii, оскiльки дiтей з психiчними i фiзичними вiдхиленнями вiд норми при такому положеннi народжуiться бiльше, нiж здорових. Особливо тривожним чинником i раннi залучення i швидке звикання до спиртного дiтей i пiдлiткiв.

Нове дослiдження Всесвiтньоi органiзацii здоровтАЩя дiйшло висновку, що украiнська та iзраiльська молодь займають першi мiсця у рейтингу вживання алкоголю серед дiтей та молодi. У межах дослiдження науковi працiвники опитали понад 200 тис. учнiв птАЩятих, восьмих та десятих класiв iз 41-i краiни свiту.

РЖ це не дивуi в свiтлi того, що пиво, джин-тонiки, лонгери та ром-коли стали невiдтАЩiмним атрибутом вiдпочинку молодих людей i не вважаються алкоголем. ВлЛегкийВ» алкоголь завдяки популярностi i доступностi вже давно затьмарив наркотикиВ».

З медицинськоi точки зору, алкоголiзм тАУ це хронiчне захворювання, яке характеризуiться сильним потягом до алкогольних напоiв. З соцiальноi позицii, зловживання алкоголем призводить до деградацii особистостi, це тАУ форма девiантноi поведiнки, що характеризуiться патологiчним потягом до спиртного i подальшою соцiальною деградацiiю особи.

Особливiсть пияцтва i алкоголiзму як форма поведiнки, що вiдхиляiться, полягаi в тому, що цi явища зумовлюють взаiмозв'язанi з ними iншi соцiальнi вiдхилення: злочиннiсть, правопорушення, соцiальний паразитизм, аморальна поведiнка, самогубства.

Початковий перiод, коли зтАЩявляються першi ознаки алкоголiзму тАУ дошкiльний та молодший шкiльний вiк. Найсуттiвiшими причинами i халатнiсть батькiв або ж сiмейнi ВлалкогольнiВ» традицii. РЖ хоча бiологiчнi дослiдження доводять, що алкоголiзм генетично не передаiться, але передаiться схильнiсть до нього. Вирiшальну роль вiдiграють поганi приклади батькiв, ВлалкогольнаВ» атмосфера в домi. А в нашому суспiльствi ще й досить комфортно прижились хибнi уявлення про чудесне лiкуванням алкоголем, який начебто пробуджуi апетит, зiгрiваi, полiпшуi сон. А як розплата за неграмотнiсть це нерiдко призводить до смертельного наслiдку.

В дiтей залежнiсть виникаi швидше, нiж в дорослих, оскiльки в них нестiйка психiка. РЖ найчастiше у випадках, коли алкоголiзм виступаi, як наслiдок способу життя батькiв. Також пiдлiтки починають ВлгратисьВ» алкоголем для самоствердження у своiх компанiях, а оскiльки в них фiзiологiчно незрiлий органiзм, це спричиняi отруiння, що призводить до хiмiчноi залежностi.

Алкоголь може служити й засобом утекти через слабкiсть особистих якостей або ж пошук забуття реалii життя. Найчастiше залежнiсть виникаi в людей зi слабкою емоцiйно-вольовою сферою, якi схильнi до навiювання. У наш час людина часто не витримуi стресових ситуацiй, тож алкоголь стаi засобом зняття напруження.

Протягом пiдлiткового та юнацького вiку, коли i надмiрнiсть вiльного часу та вiдсутнiсть знань про наслiдки алкоголiзму, треба бути особливо уважним. Занадто ВлпросунутаВ» молодь деколи чомусь вважаi, що соромно жити, якщо ти не встиг ще спробувати випити Влста грамiвВ», забуваючи про те, що це не вiдкриi шлях до популярностi та престижу. Не за горами й швидке звикання до алкогольних напоiв, особливо за наявностi будь-якого приводу, який неможливо не вiдсвяткувати.

Дитячий алкоголiзм, досить вiдносне поняття. Опис що це таке ви швидше за все не знайдете в медичних довiдниках виданих до 1991 року; чого там говорити тАУ навiть в нових медичних довiдниках практично немаi iнформацii на тему дитячого алкоголiзму. Проте не дивлячись на це проблема продовжуi iснувати i як це не сумно починаi прогресувати i розвиватися як хронiчна хвороба. Непоiнформованiсть дорослих i медичних фахiвцiв недостатнiсть iх знань з цiii областi готують сприятливий ТСрунт для розвитку цiii проблеми.

Вiк неповнолiтнiх, вживаючих спиртнi напоi, в Украiнi нестримно знижуiться. Особливо гостро проблема дитячого алкоголiзму стаi в неблагополучних сiм'ях. Як правило, батьки в таких сiм'ях страждають алкоголiзмом. Дiти швидко заробляють алкоголiзм. Вiдомi випадки, коли за шiсть мiсяцiв систематичного вживання формувалася перша стадiя. Дитину вже перестаi хвилювати, коли йому говорять: ВлВиженемо з дому, не дамо грошейВ», тАУ i так далi. Вiн готовий пiти з дому. Тому що основна домiнанта у нього в головi це вже випивка.

На жаль, процес залучення дiтей до спиртного проходить досить активно i навiть з раннього дитинства. На дитячий органiзм Алголь дii сильнiше i небезпечнiше, нiж на дорослий. Адже в цьому вiцi утверджуються i посилено розвиваються всi життiво важливi системи.

Педагогiчна необiзнанiсть батькiв виявляiться в iснуючих забобонах i помилках про цiлющу дiю алкоголю: алкоголь пiдсилюi апетит, вилiковуi недокрiв'я, покращуi сон, полегшуi прорiзання зубiв. Розплачуються батьки за свою необiзнанiсть алкогольним отруiнням дiтей, яке може навiть привести до смертельного результату. Алкоголiзацiя дiтей i пiдлiткiв сприяi алкогольне оточення, яке складають питущi найближчi родичi. У розвитку пияцтва у дiтей вирiшальну роль грають поганi приклади батькiв, обстановка пияцтва в сiм'i.

Актуальнiсть теми даноi бакалаврськоi роботи визначаiться тим, що iз-за проблеми вживання алкоголю дiтьми та молоддю зумовлений великий дiапазон вираженостi поведiнкових розладiв, високою частотою iх появи, непосильними для дiтей та пiдлiткiв труднощами iх навчальноi та соцiальноi адаптацii. Зокрема, спектр проблем, пов'язаних iз зловживанням молоддю алкогольними напоями, у широкому соцiальному контекстi можна вiднести до проблеми девiантноi поведiнки, тобто до ненормативноi поведiнки особистостi в суспiльствi.

Останнiми роками найбiльш серйозною тенденцiiю в зловживаннi алкоголем i швидке зростання вживання молоддю слабоалкогольних напоiв. Особливоi уваги у розв'язаннi цiii проблеми потребуi дослiдження соцiально-психологiчних чинникiв.

Саме вивчення проблеми соцiально-психологiчних причин поширення пияцтва в молодiжному та дитячому середовищi в теперiшнiй час слiд вважати надзвичайно актуальним завданням як у теоретичному, так i в практичному вимiрах. Це явище i досить розповсюдженим, але, на жаль, суспiльство належним чином не усвiдомлюi його небезпеки для сучасностi та майбутнього украiнськоi держави i украiнського суспiльства.

Метою бакалаврськоi роботи i розкрити сутнiсть явища схильностi до алкоголiзму, впливу сiмейних традицiй на розвиток дитячого алкоголiзму та соцiально-педагогiчноi дiяльностi з дiтьми схильними до алкоголiзму.

Для досягнення визначеноi мети, ми поставили перед собою ряд наступних задач:

В· обТСрунтувати теоретико-методологiчнi рамки проблеми дитячого алкоголiзму;

В· визначити сутнiсть поняття Влдитячий алкоголiзмВ»;

В· розглянути явище алкоголiзму як форму девiантноi поведiнки;

В· окреслити проблему впливу сiмейних традицiй на поширення дитячого алкоголiзму;

В· проаналiзувати чинники та стадii розвитку дитячого алкоголiзму;

В· вивчити соцiальний вимiр проблеми вживання алкоголю дiтьми та молоддю;

В· охарактеризувати особливостi соцiально-педагогiчноi дiяльностi з дiтьми схильними до вживання алкоголю.

Об'iкт дослiдження даноi бакалаврськоi роботи тАУ сукупнiсть проявiв дитячого алкоголiзму.

Предмет дослiдження тАУ вплив сiмейних традицiй на розвиток дитячого алкоголiзму.

Методи дослiдження. Для вирiшення поставлених завдань використовувався комплекс психологiчних методiв i соцiальних методик: теоретичний аналiз, порiвняння i узагальнення наукових матерiалiв iз зазначеноi проблеми; органiзацiйно-порiвняльний аналiз; емпiричнi спостереження.

Враховуючи постiйну актуальнiсть та загострення окресленоi проблеми останнiми двома десятирiччями та масштабами поширення дитячого та пiдлiткового алкоголiзму саме з соцiальних чинникiв, цiй проблеми присвячено багато уваги в дослiдженнях росiйських та украiнських вчених тАУ педагогiв, медикiв, соцiологiв та психологiв. Проблему розвитку алкоголiзму серед дiтей та молодi та впливу на нього сiмейних ВлалкогольнихВ» традицiй вивчали такi науковцi, як тАУ росiйськi тАУ Ф.Г. Углов, Жданов В. Г., украiнськi тАУ Т. Андреева, К. Краковский, О. М. Балакiрiва, О. О. Яременко, С.РЖ. Болтiвець та iншi.

Джерельною базою нашого дослiдження виступають рiзнi нормативнi акти стосовно прав дитини тАУ ВлКонвенцiя ООН про права дитиниВ», Конвенцiю ратифiковано Постановою ВР № 789-XII вiд 27.02.91 [2], у якiй визначено порядок дiяльностi Комiтету з прав дитини. Слiд зазначити, що дуже важливим i закрiплення у Конвенцii положення про те, що Держави-сторони зобов'язанi подавати Комiтету через Генерального секретаря Органiзацiй Об'iднаних Нацiй доповiдi про вжитi ними заходи щодо закрiплення визнаних у Конвенцii прав та прогрес, досягнутий у здiйсненнi цих прав. ВлНацiональна програма виховання дiтей та учнiвськоi молодi в УкраiнiВ», Постанова № 1-7/6-98 вiд 01.07.2004 [3], в якiй розглянути основнi положення соцiальноi пiдтримки держави у вихованнi дiтей та учнiвськоi молодi. Закон Украiни ВлПро охорону дитинстваВ» [1], визначаi охорону дитинства в Украiнi як стратегiчний загальнонацiональний прiоритет i з метою забезпечення реалiзацii прав дитини на життя, охорону здоров'я, освiту, соцiальний захист та всебiчний розвиток встановлюi основнi засади державноi полiтики у цiй сферi.

Теоретично-методологiчною базою нашого дослiдження виступаi ряд наукових праць та статей як украiнських, так i зарубiжних науковцiв. В процесi роботи над даною бакалаврською роботою нами використано науковi працi такi, як книга Балакiрiвоi О. М., Яременко О. О. ВлРiвень розповсюдження та структура вживання алкоголю та iнших наркотичних речовин серед пiдлiткiв в Украiнi: соцiологiчний вимiрВ» [5], в якiй взято за мету ознайомити громадськiсть та науковцiв з проектом ESPAD ВлРДвропейське опитування учнiв щодо вживання алкоголю та iнших наркотичних речовинВ» та його реалiзацiю в Украiнi. Вона мiстить iнформацiю про структуру i процедуру дослiдження. Вибiркову сукупнiсть та iнструментарiй, методологiчнi та методичнi проблеми, а також основнi результати дослiдження.

Монографiя ВлДинамiка поширення тютюнопалiння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед учнiвськоi молодi Украiни: 1995, 1999, 2003 рокиВ» [16] О. М. Балакiрiвоi, О. О. Яременко, О. Р. Артюр та iнших знайомить громадськiсть з проектом ESPAD тАУ РДвропейське опитування учнiв щодо вживання алкоголю та iнших наркотичних речовин та його реалiзацiю в Украiнi. Вона мiстить iнформацiю про рiвень та структуру курiння, вживання алкоголю та наркотикiв серед пiдлiткiв, динамiку окремих показникiв за 1995, 1999, 2003 роки, аналiз гендерних особливостей, порiвняльнi данi з iншими iвропейськими краiнами та iнструментарiй опитування.

ВлТютюн, алкоголь, наркотики в молодiжному середовищi: вживання, залежнiсть, ефективна профiлактикаВ» [49] тАУ монографiя О. О. Яременко, О. М. Балакiрiвоi, О. О. Стойко та колективу авторiв тАУ одна з серii видань Украiнського iнституту соцiальних дослiджень та Державного iнституту проблем сiмтАЩi та молодi, якi мiстять матерiали для навчання основам формування здорового способу життя молодi та впровадження цiii дiяльностi у практику роботи державних органiзацiй, причетних до розвтАЩязання молодiжних проблем. У книзi представлена iнформацiя про психоактивнi речовини: тютюн, алкоголь та наркотики. Подано також ситуацiйний аналiз щодо вживання психоактивних речовин в Украiнi, iншi статистичнi данi, показана особлива актуальнiсть цiii тематики з урахуванням стану здоровтАЩя молодi Украiни. Книга мiстить практичнi поради та рекомендацii щодо проведення тренiнгiв з профiлактики негативних явищ.

Важливими для розумiння методiв роботи з вiдхиленнями у поведiнцi дiтей i досвiд роботи Макаренко А. С. тАУ украiнського i росiйського педагога-новатора, класика свiтовоi педагогiки, в його збiрцi праць ВлПедагогiчна поемаВ» [26] проаналiзовано i узагальнено досвiд видатного педагога.

ВлМетодичнi рекомендацii до комплексноi програми ВлПрофiлактика негативних явищ у дитячому та молодiжному середовищiВ» [29] колективу авторiв тАУ Павленко А. М., Пiнчук РЖ. М., Шнеренко Л. П. мiстять аналiз нормативно-правовоi бази, поради щодо органiзацiйного, iнформацiйного та методичного забезпечення дiяльностi мобiльного консультативного пункту та практичнi рекомендацii для роботи з пiдлiтками та молоддю, схильною до правопорушень.

Крiм цих, i ряду iнших наукових дослiджень соцiологiв, педагогiв i психологiв, в роботi нам використано пiдручники та навчальнi посiбники з педагогiки та психологii. Зокрема, це посiбник В.М.Оржеховськоi та В.РД. Виноградовоi-Бондаренко ВлДитяча бездогляднiсть та безпритульнiсть: iсторiя, проблеми, пошукиВ» [17] ; ВлСоцiологiя: ПiдручникВ» [43] за редакцiiю В. Г. Городяненка, у якому розкриваiться сутнiсть, структура i функцii соцiологii, основнi етапи становлення ii як науки, розвитку соцiологiчноi теорii i практики в Украiнi, а також характернi особливостi суспiльства як соцiальноi системи, специфiку рiзноманiтних галузей соцiологiчного знання, основнi засади емпiричних соцiологiчних дослiджень, iнтерпретування iх результатiв; посiбник ВлСоцiологiяВ» за загальною редакцiiю професора В.П. Андрущенка [45], у якому розглянуто широке коло теоретичних питань щодо основ соцiальноi педагогiки, а також представлено iнновацiйнi технологii соцiально-педагогiчноi дiяльностi.

Крiм розглянутих вище наукових праць та пiдручникiв, нами опрацьовано ряд статей з теми нашого дослiдження, таких як ВлДитячий алкоголiзм тАУ не стiльки медична, скiльки загальнодержавна проблемаВ» Г. Скрипник [40], Л. Салiмонович ВлПитна гарячкаВ» [36], Олександра Батьковича ВлДитячий алкоголiзм - деградацiя нацiiВ» [6] та iншi.

Бакалаврська робота складаiться iз вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел та лiтератури, додаткiв. У першому роздiлi ВлТеоретично-методологiчнi аспекти визначення поняття та особливостей дитячого алкоголiзмуВ» ми розглядаiмо сутнiсть поняття Влдитячий алкоголiзмВ», алкоголiзм як прояв девiантноi поведiнки та явище неблагополучних сiмей як фактор соцiального ризику для розвитку дитини. У другому роздiлi ВлСоцiально-педагогiчна проблема дитячого алкоголiзмуВ» ми аналiзуiмо соцiально-педагогiчнi аспекти дитячого алкоголiзму: причини, чинники та наслiдки вживання спиртного дiтьми та молоддю. У третьому роздiлi ВлОсобливостi соцiально-педагогiчноi дiяльностi з дiтьми схильними до вживання алкоголюВ» аналiзуiться соцiальна та психологiчна робота, направлена на профiлактику дитячого алкоголiзму та методи реабiлiтацii дiтей схильних до вживання спиртного.


Роздiл 1

. Теоретично-методологiчнi аспекти визначення поняття та особливостей дитячого алкоголiзму


1.1 Алкоголiзм як форма девiантноi поведiнки. Поняття Влдитячого алкоголiзмуВ»

Алкоголiзм можна розглядати у двох вимiрах тАУ медичному та соцiальному. Алкоголiзм, згiдно визначення, тАУ хвороба, спричинена систематично вжитими спиртними напоями, яка характеризуiться потягом до них, що призводить до психiчних i фiзичних розладiв i порушень у соцiальнiй поведiнцi осiб, що страждають на цю хворобу. Пияцтво, наприклад, не алкоголiзм, це непомiрне пиття спиртних напоiв. Воно породжуi алкоголiзм, але не i хворобою [25, с. 207].

У соцiальному вимiрi алкоголiзм тАУ це вид девiантного поводження людини, який веде до деградацii особистостi. Вiн характеризуiться тим, що виникаi звикання, а надалi психiчна i фiзiологiчна залежнiсть вiд етилового алкоголю, уживаного у видi горiлки, спирту, коньяку, вин, пива, тощо.

Розрiзняють алкоголiзм побутовий, при якому i звикання до алкоголю, але питуща людина здатна контролювати кiлькiсть напою i навiть тимчасово припинити його вживання в невiдповiдних для випивки ситуацiях, i алкоголiзм хронiчний, при якому вiдзначенi вище можливостi втрачаються. У цих випадках мiняiться стiйкiсть до алкоголю. На початкових етапах витривалiсть збiльшуiться i приходиться для досягнення бажаного ефекту поступово пiдвищувати кiлькiсть алкоголю. Надалi витривалiсть знижуiться i сп'янiння виникаi вiд порiвняно невеликоi кiлькостi алкоголю [20, с. 117].

Психiчна залежнiсть, що виникаi в зв'язку з припиненням прийому алкоголю по тiй або iнших причинах, виражаiться пригнобленим настроiм, тривогою, занепокоiнням i страхами, а фiзична тАУ у слабостi, розбитостi, болях у м'язах, запамороченнi, загальнiй пiтливостi, тремтiннi рук i пальцiв.

Причини алкоголiзму мiстять у собi, як мiнiмум, два фактори: з одного боку, це особливостi особистостi, що привертають, (конформнi, незрiлi, залежнi, що вселяються, схильнi до наслiдування психопатичнi особистостi i невротики, з iншого боку тАУ звичай вживати алкоголь у визначеному суспiльствi, групi, середовищi i головним чином тАУ у родинi. Велике значення маi вiк, у якому людина почала вживати алкоголь: у молодому вiцi легше виникаi звичка до випивки i виникаi залежнiсть вiд алкоголю.

Розрiзняють просте алкогольне сп'янiння i хронiчний алкоголiзм. Просте алкогольне сп'янiння умовне роздiляють на три ступенi: легке, середнi i важке.

Таким чином, девiантне поводження, обумовлене вживанням алкоголю, морально не менш збиткове, нiж самогубство. Вiдомий американський психолог З. Берн пише, що хронiчний алкоголiзм i самогубство навiть у тому випадку, якщо питущий вважаi своi прагнення до смертi ВлпiдсвiдомимВ» [20, с. 206].

Про дитячий алкоголiзм говорять у тому випадку, коли його ознаки вперше з'являються до досягнення дитям вiку 18 рокiв. У дiтей алкоголiзм, на вiдмiну вiд дорослих, маi ряд характерних особливостей:

В· швидке звикання до спиртних напоiв (це пояснюiться анатомо-фiзiологiчною будовою дитячого органiзму);

В· злоякiсний перебiг хвороби (у пiдлiтковому вiцi органiзм знаходиться у стадii формування i стiйкiсть центральноi нервовоi системи до дii алкоголю понижена, унаслiдок чого вiдбуваються глибокi i безповоротнi процеси ii руйнування);

В· прийняття дiтьми великих доз алкоголю (прийняття алкоголю дiтьми не схвалюiться суспiльством, тому пiдлiтки, як правило, п'ють потай, зазвичай без закуски, приймаючи всю дозу одночасно);

В· швидкий розвиток запiйного пияцтва (для пiдлiткiв стаi нормою пити по будь-якому приводу, при цьому в станi легкого сп'янiння вони починають вiдчувати себе невпевнено);

В· низька ефективнiсть лiкування [22, с. 59].

Пияцтво серед неповнолiтнiх тiсно пов'язано з iх поведiнкою, що вiдхиляiться. У основi цього зв'язку лежить найголовнiша для пiдлiткiв небезпека алкоголiзму тАУ вiн рiзко ослабляi самоконтроль.

Залучення до спиртних напоiв дiтей i пiдлiткiв найiнтенсивнiше вiдбуваiться в трьох вiкових перiодах: раннього дитинства, дошкiльного i молодшого шкiльного вiку, дитячого i юнацького вiку.

Перший перiод тАУ раннi дитинство, в якому алкоголiзацiя дiтей носить неусвiдомлений, мимовiльний характер. Цьому сприяють наступнi основнi причини: п'яне зачаття, вживання алкоголю пiд час вагiтностi i годування грудьми, що веде до аномалiй фiзичного i психiчного розвитку дитяти.

Другий перiод тАУ дошкiльний i молодший шкiльний вiк. У цей перiод найбiльш iстотними причинами i двi тАУ педагогiчна необiзнанiсть батькiв, яка наводить до алкогольного отруiння органiзму, i родиннi алкогольнi традицii, що наводять до формування iнтересу до спиртного [27, с. 21].

Педагогiчна необiзнанiсть батькiв виявляiться в iснуючих забобонах i помилках про цiлющу дiю алкоголю: алкоголь пiдсилюi апетит, вилiковуi недокрiв'я, покращуi сон, полегшуi прорiзання зубiв. Розплачуються батьки за свою необiзнанiсть алкогольним отруiнням дiтей, яке може навiть привести до смертельного результату.

Бiологiчними дослiдженнями доведено, що сам алкоголiзм генетично не передаiться, передаiться лише схильнiсть до нього, витiкаюча з особливостей характеру, отриманого вiд батькiв. У розвитку пияцтва у дiтей вирiшальну роль грають поганi приклади батькiв, обстановка пияцтва в сiм'i.

Третiй перiод тАУ пiдлiтковий i юнацький вiк. Як основнi причини можна назвати наступнi сiм: неблагополуччя сiм'i; позитивна реклама в засобах масовоi iнформацii; незанятiсть вiльного часу; вiдсутнiсть знань про наслiдки алкоголiзму; вiдхiд вiд проблем; психологiчнi особливостi особи; самоствердження. У цей перiод вiдбуваiться формування потягу до алкоголю, який переростаi в звичку, наводячи в бiльшостi випадкiв до алкогольноi залежностi дитини.

Алкоголiзм, що формуiться в пiдлiтковому i юнацькому вiцi (вiд 13 до 18 рокiв), зазвичай називають раннiм алкоголiзмом. Вважаiться, що в цьому вiцi клiнiчнi прояви алкоголiзму розвиваються швидше, нiж у дорослих, а хвороба протiкаi зло якiснiше [27, с. 23].

Анатомо-фiзiологiчнi особливостi органiзму в перiод вiкового кризу, пубертатний перiод i своiрiдним сприятливим ТСрунтом, на якому алкоголь може зумовити швидкий розвиток хвороби. Велике значення маi мiру алкоголiзацii i форми вживання спиртних напоiв, зокрема, частота, дози, концентрацiя алкоголю, реакцiя органiзму на його прийом.

У органiзмi дитини або пiдлiтка алкоголь перш за все проникаi в кров, печiнку, мозок. У зв'язку з незрiлiстю центральноi нервовоi системи вона найуразливiша для дii етанолу. Результатом такоi дii i порушення диференцiювання i дозрiвання нейронiв, унаслiдок чого страждаi особа пiдлiтка, порушуiться логiчне абстрактне мислення, iнтелект, пам'ять, емоцiйне реагування. Згiдно статистицi, 5-7% отруiнь у дiтей припадаi на частку алкогольних iнтоксикацiй. Явища сп'янiння у дiтей i пiдлiткiв розвиваються швидко i можуть завершитися оглушенiстю i навiть комою.

Артерiальний тиск i температура тiла пiдвищуються, рiвень глюкози в кровi, кiлькiсть лейкоцитiв падаi. Короткочасне збудження, викликане прийомом алкоголю, швидко переходить в глибокий сон iнтоксикацii, нерiдкi судоми, навiть летальний результат. РЖнколи реiструють психiчнi порушення з маренням i галюцинацiями [39, с. 81].

Основними психологiчними механiзмами вживання алкоголю в дитячому, пiдлiтковому i юнацькому вiцi вважають психологiчне наслiдування, зменшення або зняття астенiчних проявiв (станiв) i деформацiю особи з схильнiстю до вживання спиртних напоiв.

Алкоголiзм у пiдлiткiв формуiться в середньому протягом 3-4 рокiв. Синдром абстинента з'являiться через 1-3 роки пiсля початку постiйного вживання алкоголю. Вiдмiтна особливiсть раннього алкоголiзму тАУ його велика залежнiсть вiд преморбiдних особливостей, зокрема вiд типа акцентуацii характер. При епилептоiдному типi швидко наростають злiснiсть, схильнiсть поiднувати алкоголь з iншими дурманними засобами (ацетон, клей), вживати сурогати. Нерiдка приiднуються гашишизм, барбiтуроманiя [39, с. 89].

Алкоголiзм частiше розвиваiться у пiдлiткiв пiсля травми мозку, органiчноi поразки центральноi нервовоi системи, нейроiнфекцiй, що викликають змiни особi. У цих випадках хвороба формуiться iнтенсивнiше, протiкаi злоякiснiше, швидко наводить до втрати кiлькiсного контролю, появи патологiчного потягу до алкоголю, вироблення синдрому абстинента.

РЖстеричнi психопати коригують алкоголем збудливiсть i нестiйкiсть. У психостеничних психопатiв нерiдкi депресивнi стани з суiцидальними спробами. Алкоголiзм в психопатичних осiб молодого вiку розвиваiться рано, протiкаi важче, частiше прогредиентно, рано наводить до первинних психотических явищ, недоумства. Клiнiчно алкоголiзм вiдрiзняiться станами важкоi iнтоксикацii з амнезiiю, значним зниженням толерантностi, швидким формуванням синдрому абстинента, змiною картини сп'янiння, ранньою появою дiйсних запоiв. В цьому випадку швидко розвиваiться соцiальна деградацiя [39, с. 95].

1.2 Неблагополучнi сiмтАЩi тАУ фактор соцiального ризику для розвитку дитини

Проблема сiмейного благополуччя не сьогоднiшнiй день i вкрай актуальною. На даний час у зв'язку з кризовим станом суспiльства порушуiться стабiльнiсть сiм'i, загострюються негативнi явища всерединi неi (погiршуiться емоцiйне самопочуття ii членiв, загострюються взаiмостосунки мiж ними, порушуються права дiтей). Намiтилася стiйка тенденцiя до збiльшення числа так званих ВлнеблагополучнихВ» (проблемних) сiмей, уражених змiщенням моральних цiнностей i орiiнтацiй. У такiй сiм'i дитинi незатишно, а iнодi навiть небезпечно. Тут деформуiться його особистiсть тАУ вiн стаi, як правило, ВлважкимВ». Такi негативнi явища, як пiдлiткова жорстокiсть, насильство, зростання злочинностi, алкоголiзм, наркоманiя, проституцiя, зобов'язанi своiм iснуванням, в першу чергу, проблемам у сiм'i. Неблагополучнi сiм'i тАУ це джерело соцiального сирiтства. Багато молодих батькiв вiддають дiтей на виховання до державних установ, лише зрiдка вiдвiдують iх, демонструючи своi батькiвськi права. А i й такi, якi не зтАЩявляються навiть на виклик педагогiв [56, с. 44].

Сiм'я тАУ це система i, як будь-яка система, характеризуiться постiйнiстю. Порушення в сiм'i i ii рiзнi проблеми (хвороба, втрата члена сiм'i, розлучення, жорстокiсть, конфлiкти) порушують гомеостаз, що склався, i викликають вiдхилення у взаiмостосунках i функцiях тАУ у всiх частинах сiмейноi системи за типом зворотного зв'язку. Добре функцiонуюча сiм'я тАУ застава сприятливих умов для виховання дiтей i збереження iх здоров'я, одужання i реабiлiтацii при хворобi ii членiв. ВлДисфункцiя сiм'iВ» призводить до зворотних явищ. У сiм'ях соцiального неблагополуччя порушуються практично всi ii основнi функцii: репродуктивна, економiчна, виховна, медична, психологiчна.

Поняття Влсiм'я соцiального ризикуВ» вперше було введено вiтчизняними дослiдниками в серединi 80-х рокiв ХХ столiття. Вже тодi в результатi комплексних соцiально-гiгiiнiчних дослiджень в рiзних регiонах краiни, у тому числi в нашiй краiнi, було виявлено, що близько половини сiмей (44,4тАУ49,3%) можна було вiднести до групи соцiального ризику.

Дослiдження, присвяченi вивченню проблем здоров'я рiзних груп дiтей, проведенi в кiнцi 80-х i 90-х рокiв, свiдчать, що питома вага дiтей, що живуть у соцiально неблагополучних сiм'ях за десятирiччя минулого сторiччя зросла у два рази. Сьогоднi лише кожна третя-четверта сiм'я маi умови i можливостi для органiзацii i проведення необхiдних оздоровчих i реабiлiтацiйних заходiв i виховання здоровоi дитини [56, с. 49].

В сiм'ях, хворих за соцiально-психологiчними характеристиками, зовсiм не виконуiться iх соцiальна функцiя: всебiчна освiта членiв сiм'i, виховання дiтей i iнших членiв сiм'i, соцiалiзацiя i профорiiнтацiя дiтей, навчання навичкам поведiнки в суспiльствi i сiм'i, виховання поваги до цiнностей сiмейного життя, виховання прiоритету здоров'я, в порiвняннi з iншими цiнностями, передача i закрiплення традицiй i звичок здорового способу життя.

Деякi дослiдники називають сiм'ю Влприхованою системою охорони здоров'яВ», враховуючи значущiсть сiмейного оточення дитини у формуваннi i збереженнi його здоров'я i життя. СiмтАЩя здiйснюi рiзнi функцii з лiкування хворих дiтей, догляду за ними, реабiлiтацii. Особливо великi моральнi, психологiчнi, економiчнi навантаження випадають на сiм'ю у разi виховання хронiчно хвороi дитини або iнвалiда. В сiм'i формуiться емоцiйна стiйкiсть у дiтей до стресових ситуацiй, здоровi навички поведiнки, способу життя. На жаль, в сучасних умовах порушена медична i рекреативна функцii сiм'i, вiдсутнi економiчнi i правовi стимули вироблення у населення iнтересу до збереження власного здоров'я, до здорового способу життя. Бiльшiсть дiтей не бачить в сiм'i позитивного прикладу для наслiдування.

Порiвняння положення дiтей з соцiально неблагополучних сiмей в рiзних краiнах призводить до однозначних висновкiв. Убогiсть, невлаштованiсть побуту, вiдсутнiсть культури i освiти тАУ найголовнiшi дiтовбивцi. Вони ж обумовлюють постiйну репродукцiю дiтей з низьким рiвнем iнтелекту. Вiдмiннiсть мiж краiнами полягаi у вiдмiнностi кiлькостi соцiально благополучних i бiдуючих сiмей. В Англii тАУ неблагополучних сiмей всього 1%.

Результати комплексного вивчення стану здоров'я дiтей з деяких регiонiв переконливо доводять вплив сiмейного благополуччя на здоров'я дитини. У неблагополучних сiм'ях (у порiвняннi з благополучними) бiльш нiж у 7 разiв вища питома вага новонароджених III-i групи здоров'я, в 1,6 рази бiльше тих, хто захворiв вперше до тримiсячного вiку, в 2 рази бiльше часто i важко хворiючих на першому роцi життя, в 5 разiв вище захворюванiсть дiтей грудного вiку пневмонiiю. У благополучних сiм'ях значно нижчий рiвень захворюваностi дiтей у вiцi до 15 рокiв i в три рази рiдше виявлялася хронiчна патологiя. У неблагополучних сiм'ях в два рази вища частота госпiталiзацii дiтей раннього вiку i в стiльки ж разiв частiше вiдзначались вiдмови батькiв вiд госпiталiзацii дитини [56, с. 51].

В сiм'ях, де батьки зловживають алкоголем, поганий психологiчний клiмат, бiльше число абортiв, ускладнень вагiтностi i пологiв, перинатальноi i дитячоi смертностi. На Влсiм'i високого соцiального ризикуВ» припадаi 67,1% всiх дiтей, що народилися недоношеними. У дiтей з сiмей Влкрайнього соцiального ризикуВ» неврологiчна патологiя зустрiчаiться в 36, дитячий травматизм тАУ в 16, шлунково-кишковi захворювання тАУ в 54 рази частiше, нiж у благополучних сiм'ях. З числа дiтей, померлих у вiцi до 1 року, 75тАУ80% припадаi на соцiально неблагополучну групу сiмей.

Як свiдчать дослiдження соцiопатичних сiмей, в них частота зниження i дисгармонii фiзичного розвитку дитини в 2-3 рази вище, нiж в благополучних, повних сiм'ях. Для таких сiмей характерний високий вiдсоток часто хворiючих дiтей, особливо у вiцi до 3 рокiв, i дiтей з морфофункцiональними порушеннями i хронiчними захворюваннями. Кожне четверте ускладнення пiсля перенесення ОРВРЖ маi у них досить серйозний характер: пневмонiя, патологiя з боку шлунково-кишкового тракту, серцево-судинноi системи, кровi. Крiм того, в 46,0% випадкiв у дiтей з неблагополучних сiмей такi ускладнення ведуть до госпiталiзацii в стацiонар. Кожне третi iнфекцiйне захворювання лiкуiться в стацiонарi, що свiдчить, з одного боку, про важчий перебiг захворювання у дiтей з соцiопатичних сiмей, а з iншого боку тАУ про неможливiсть забезпечення батьками умов i адекватного догляду за хворою дитиною удома [37, с. 8].

В сiм'ях, де батьки страждають алкоголiзмом, майже двi третини дiтей гинуть не вiд захворювань, а внаслiдок травм i отруiнь, внаслiдок бездоглядностi, вiдсутностi контролю i уваги з боку батькiв. Вiд 22% до 44% дiтей, померлих вiд неприродних причин, жили в соцiально-неблагополучних сiм'ях.

Отже, психологiчна атмосфера неблагополучноi сiм'i неминуче викликаi у дитини емоцiйно загостренi i суттiвi для нього переживання, з якими вiн не може справитися через вiкову незрiлiсть психiки, iнтенсивностi психотравмуючих впливiв або нерозв'язних обставин. Все це призводить до дитячих неврозiв. У соцiопатичних сiм'ях в 1,5 рази частiше виявляються хвороби нервовоi системи, в 2 рази частiше тАУ вiдхилення в психiчному здоров'i. У однiii третини дiтей з соцiопатичних сiмей при профiлактичних оглядах була дiагностована розумова вiдсталiсть, в благополучних сiм'ях таких дiтей не було. До того ж, ще не повною мiрою оцiненi масштаби загрози суспiльству, яке несе таке пiдростаюче поколiння.

1.3 Сiмейнi Влалкогольнi традицiiВ» та iх вплив на дитячу свiдомiсть

Особлива небезпека пияцтва i алкоголiзму полягаi в руйнiвному впливi на сiм'ю тАУ основу i первинне основу суспiльства. Вiдомо, що негативнi наслiдки систематичного вживання алкоголю завжди виявляються спочатку на рiвнi мiжособових стосункiв, в сферах життiдiяльностi людей, де дiя соцiального контролю обмежена. Такою сферою i перш за все сiм'я. Наслiдки систематичного вживання алкоголю, що проявляються тут, менш помiтнi для суспiльства, але по характеру i глибинi своii дii i найбiльш небезпечними i шкiдливими. Одним з найтяжчих наслiдкiв пияцтва дорослих i потворне виховання дiтей [50, с. 16].

Поведiнка систематично питущих батькiв або одного з них створюi в сiм'i обстановку, яка неминуче формуi у пiдлiткiв стiйкi психiчнi установки на вжиток алкоголю по самих рiзних приводах i обставинах, служить негативним прикладом, що постiйно дii, для наслiдування, основою для засвоiння норм i стереотипiв алкогольноi поведiнки.

Раннi залучення до алкоголю виявляiться особливо згубним для фiзичного i етичного розвитку пiдлiткiв, нерiдка граi трагiчну роль в iх життя. У цьому можна легко переконатися, вдавшись до результатiв деяких спецiальних дослiджень. Так, недавно в рiзних регiонах краiни проаналiзованi долi тих людей, якi в дитинствi неодноразово були зареiстрованi, як що Влвживають алкогольВ». Всього обстежено 156 чоловiк. 31 з них (19,9%) померли у вiцi 20тАУ30 рокiв тАУ в результатi хвороб на ТСрунтi алкоголю або насильницькоi смертi. 82 людини (52,5 %) притягненi до кримiнальноi вiдповiдальностi за рiзнi злочини, у тому числi за вбивства, хулiганство, бандитизм. 43 людини (27,6 %) стали хронiчними алкоголiками, не змогли влаштувати нормальне родинне життя, вели паразитичний спосiб життя, мали недоумкуватих дiтей.

При обстеженнi великоi групи людей, страждаючих алкоголiзмом, встановлено, що близько 95% з них вперше залучилося до алкоголю у вiцi до 15 рокiв. До 19 рокiв самостiйно i систематично вживали спиртне майже 90% обстежених. Пияцтво, що почалося в пiдлiтковому i юнацькому вiцi, до 20-25 рокiв вживання алкоголю перейшло у них в звичку [50, с. 17].

В результатi соцiологiчних дослiджень, з'ясувалося, що в 67% випадкiв знайомство дiтей iз спиртним сталося удома, в сiм'i. Зазвичай це буваi, так би мовити, ВлбезневиннаВ» чарочка на честь дня народження або iншого торжества. РЖ хоча це вiдбуваiться з вiдома батькiв, в крузi сiм'i, все ж i таке залучення дiтей до вина нi в якому разi не можна виправдати. Адже якщо раз торкнутися до спиртного, як вже знiмаiться психологiчний бар'iр i пiдлiток вiдчуваi, що маi право випити з товаришами, якщо з'являiться така можливiсть [50, с. 17].

Недаремно в народi говорять: ВлРiчки починаються з потiчка, а пияцтво тАУ з чарочкиВ». У багатьох випадках залучення до алкоголю починаiться з пива, про вживання якого дiтьми писали психол

Вместе с этим смотрят:


Cистема роботи шкiльного психолога з профiлактики та подолання проблем статево-рольовоi поведiнки старшокласникiв


Features of evaluation and self-esteem of children of primary school age


Positive and negative values of conformism


РЖндивiдуально-психологiчнi особливостi здiбностей людини


Автоматизация и апробация психодиагностических методик в профориентационной работе со старшими школьниками