ОбТСрунтування процесу формування структури продуктивного шару ТСрунту i параметрiв ротацiйного сепаратора

РЕФЕРАТ

Робота викладена на 54 сторiнках комп'ютерного набору. Експериментальна частина мiстить 1 графiк, 5 рисункiв, 6 таблиць i 5 формул; у додатки винесенi 5 таблиць та 3 рисунки.

Робота складаiться зi вступу, шiстьох роздiлiв, висновкiв, списку лiтературних джерел (16 положень) та додаткiв.

При написаннi квалiфiкацiйноi роботи було опрацьовано наукову лiтературу, встановлено об'iкт та умови проведення дослiджень. У роботi представлено також результати дослiджень та iх обТСрунтування.

В основнiй частинi розкрито процес формування структури продуктивного шару ТСрунту i параметрiв ротацiйного сепаратора що супроводжуiться аналiтичним оглядом лiтератури та методикою проведення дослiджень. Показано також екологiчну, енергетичну та вартiсну оцiнку по даному питанню i висловлено пропозицii виробництву.

Змiст

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. Аналiтичний огляд лiтератури

1.1 Агротехнологiчнi вимоги до процесу формування агрегатноi структури продуктивного шару перед сiвбою ярих та озимих зернових культур

1.2 Характеристика та зональнi особливостi проведення передпосiвного обробiтку ТСрунту пiд ярi зерновi сiльськогосподарськi культури

1.3 Технiко-експлуатацiйна оцiнка однооперацiйних машин-знарядь та агрегатiв

РОЗДРЖЛ 2. Методика проведення дослiдження

2.1 Визначення параметрiв процесу формування заданоi структури ТСрунту

2.2 Контрольно-вимiрювальнi обладнання: загальна будова, удосконалення наявних засобiв, принцип дii та специфiка використання

2.3 Будова, принцип дii експериментального ротацiйного сепаратора МТА

РОЗДРЖЛ 3. Результати дослiджень

3.1 Агро-технологiчна ознака агрегатного складу продуктивного шару ТСрунту

3.2. Технолого-експлуатацiйна характеристика технiчних засобiв та структури пошарового обробiтку ТСрунту пiд зерновi культури

3.3. Технологiчний регламент формування структури продуктивного шару та параметри ротацiйного сепаратора

РОЗДРЖЛ 4. Екологiчна, енергетична i вартiсна оцiнка процесу формування продуктивного шару i використання ротацiйного сепаратора

РОЗДРЖЛ 5. Пропозицii виробництву

РОЗДРЖЛ 6. Охорона працi

ДОДАТКИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛРЖТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Вступ

Сучасне сiльське господарство ТСрунтуiться на механiзованих технологiях, тому його ефективнiсть значною мiрою залежить вiд технiчноi оснащеностi та рiвня використання технiчного потенцiалу господарства. Складнi соцiальнi, екологiчнi та економiчнi проблеми тАФ продовольчоi безпеки, збереження i пiдвищення родючостi ТСрунтiв, збiльшення виробництва бiлку, зниження енергоспоживання, збереження довкiлля тАФ можна вирiшити лише за наявностi цiлеспрямованоi творчоi дiяльностi всiх фахiвцiв аграрного профiлю i зокрема iнженерно-технiчних кадрiв. Отже, на етапi становлення ринковоi економiки i нових виробничих вiдносин актуальним i забезпечення системноi iдностi технiки, технологiй i природного середовища, зниження негативних наслiдкiв використання машинних технологiй, цiлеспрямоване впровадження ресурсоощадних екологiчно безпечних механiзованих процесiв.

Складнiсть проблем, що стоять перед сiльським господарством нинi i передбачаються в майбутньому, потребують формування нового рiвня iнженерного мислення при розробленнi та впровадженнi науково обТСрунтованоi системи машин.

Збiльшення виробництва зерна в Украiнi до 42 млн.т, в тому числi в господарствах АПК рiзних форм власностi РЖвано-Франкiвськоi областi до 300 тис.т, а також iншоi продукцii рослинництва можна забезпечити на основi впровадження удосконаленоi традицiйноi системи та науково-обТСрунтованих систем обробiтку: консервуючоi, мульчуючоi, та реалiзацii прямоi сiвби насiння с/г культур. При iх освоiнi важливою проблемою i оптимiзацiя фiзичних умов ТСрунту, та робочих органiв сiльськогосподарських машин i знарядь, якi взаiмодiючи з оброблювальним ТСрунтом , виконують технологiчнi процеси, пiд час яких змiнюються розмiри, форма i фiзичнi властивостi частинок структури продуктивного шару вiд яких залежить бiологiчнi властивостi, водно-повiтряний i поживний режим та рiвень врожайностi. Тому застосування робочих органiв сприяi не тiльки пiдвищенню продуктивностi працi, а й свiдомiй дii на ТСрунт, рослиннi й твариннi органiзми з метою створення необхiдних умов для виконання наступних виробничих процесiв.

Це обумовлено тим, що формування продуктивного шару ТСрунту в процесi механiчного обробiтку i одним з основних факторiв регулювання гумусного балансу ТСрунту, агрофiзичних, бiологiчних, агрохiмiчних властивостей та родючостi ТСрунту.

Характерно, що такий процес найбiльше енергоiмний, на його виконання припадаi бiля 40% енергетичних i 25% затрат працi. При цьому пiд дiiю ходовоi системи важких тракторiв класу 3,0; 4,0; 5,0;, ТСрунтообробних машин i знарядь ТСрунт надмiрно ущiльнюiться (утворюiться плужна пiдошва),що теж призводить до погiршення агрофiзичних i iнших властивостей ТСрунту (орного та пiдорного шару),ерозii продуктивного шару та зниження врожайностi с/г культур.

В звтАЩязку з цим розробка рацiональних способiв формування структури продуктивного шару у створенi сiвозмiн рiзноi спецiалiзацii маi першочергове значення.

Вiдомо, що процес диференцiювання орного шару за даними дослiджень ННЦ ВлРЖнститут землеробстваВ» проходить повiльними темпами. Адже верхнiй шар ТСрунту бiологiчно бiльш активний i вiн в основному визначаi продуктивнiсть рослин.

За результатами попереднiх дослiджень, проведених при реалiзацii процесу комбiнованого передпосiвного обробiтку ТСрунту працiвниками лабораторii механiзацii та вiддiлу землеробства Коломийськоi дослiдноi станцii встановлено наступнi параметри роботи машин-знарядь, оснащених дисковими батареями, ножовим ротором i важкими зубовими боронами: при продуктивностi МТА: =1,2-1,7 га/год, робочi ширинi захвату =2,4м. (величеннi кута атаки 24В°) ступень кришення ТСрунту за глибиною обробiтку =6,0-12,0см знаходиться в межах =83,3тАж87,4%(зяблева оранка пiсля дискування стернi багаторiчних трав), гребнистiсть поверхнi поля <40мм.

При сiвбi озимих зернових культур за допомогою сiвалок С3-3,6А, СНС-16, оснащених дводисковими сошниками i кiльце-ланцюговими загортачами нерiвномiрнiсть розподiлу насiнин у ТСрунтовому шарi =2,8тАж.4,2см складаi 53,3тАж67,1%, на поворотних смугах тАУ 58,4тАж73,5%, через нерiвномiрнiсть змiни щiльностi ТСрунту, порушення фракцiйно-агрегатноi структури поверхневого шару пiд час передпосiвного обробiтку культиваторами типу КПС-4,0, оснащеними важкими зубовими боронами БЗТС-1,0.

Тож в умовах Прикарпаття змiна структури агрегатного складу дерново-пiдзолистих поверхнево-оглеiних ТСрунтiв та iх водно фiзичних властивостей i важливим агротехнiчним заходом.

Мета дослiджень i формування якiсного агрегатно-фракцiйного складу i зниження ступеня щiльностi ТСрунту за трьома шарами оброблювального горизонту 0-4см 5-8 та 9-16см, реалiзацiя процесу локальноi сепарацii частинок в зонi розмiщення посiвного ложа.

Завдання дослiдженняi:

визначення показникiв агротехнологiчноi оцiнки агрегатного складу оброблювального горизонту h=0-16см;

вивчення характеристичних ознак операцiй кришення-розпушування ТСрунту для розробки технологiчного регламенту iх у зональних умовах;

обТСрунтування конструктивного-режимних параметрiв робочих органiв ротацiйного сепаратора.

ОбтАЩiкт дослiджень: процес формування продуктивного шару ТСрунту, ротацiйний сепаратор.

Предмет дослiджень: явища змiни структурно тАУ агрегатного складу поверхневого насiннiвого шару ТСрунту пiд дiiю робочих органiв сепаратора.

РОЗДРЖЛ 1. Аналiтичний огляд лiтератури

Обробiток ТСрунту i складовою частиною землеробства. Рiлля пiсля основного обробiтку зазнаi також дii додаткових операцiй, якi виконуються культиваторами, боронами та iншими сiльськогосподарськими машинами та знаряддями.

При виконаннi передпосiвноi культивацii основним ii завданням i створення сприятливих умов для проростання насiння i дальшого росту рослин. У виробничих умовах культиватор з пiдрiзувальними лапами i одним з кращих знарядь, бо шар ТСрунту не перевертаiться i менше висушуiться. Такi лапи не руйнують структуру i утворюють ущiльнення шару ТСрунту, забезпечують капiлярне пiдтягування вологи до насiння.

За умов проведення декiлькох культивацiй, першi тАУ необхiдно робити глибше, а останню тАУ на глибину загортання насiння тАУ hз.н даноi культури. Однак, коли в ТСрунтi бiльше запаси вологи(Wв>25мм.) i при обробiтку ТСрунтiв важких за механiчним складом, завершальну культивацiю необхiдно виконувати на глибину h=1,5-2,3 З урахуванням того, щоб не оголювати глибшi, зволоженнi шари ТСрунту i не допускати перемiшування з верхнiми, бiльш сухими шарами.[1,3,6]

При цьому, напрямок останньоi культивацii перед сiвбою не повинен збiгатися з напрямком сiвби. На не великих схилах (Ва) культивацiю потрiбно проводити в поперек або пiд кутом до оранки, а на великих тАУ по горизонталях. Однак залежно вiд стану ТСрунту та розмiрiв насiння (дуже розпушений, нестача вологи, дрiбне насiння) перед сiвбою та пiсля сiвби його коткують (для доброго вирiвнювання ТСрунту загортання насiння на однакову глибину i появлення дружнiх сходiв).

У випадку, коли ТСрунт iз зими вийшов у досить пухкому станi, особливо посушливою весною використовують борони культиватори ВНРЖЦ-Р, якими можна розпушувати ТСрунт на 5-7см без надмiрного його перемiшування i висушування. Таке знаряддя тАУ зубова борона типу ВлЗРЖГ-ЗАГВ», яку оснащено розпушувальними лапами. Щоб забезпечити кращу якiсть розпушування ТСрунту, висоту стоякiв лап роблять не однаковою; по перших рядах стояки коротшi, а в дальших тАУ довшi. Це даi змогу вести пошаровий обробiток ТСрунту, оскiльки переднi лапи заглиблюються на меншу глибину, а середнi i заднi тАУ на бiльшу. Важливо, що пiд час перед посiвного обробiтку треба якнайкраще розпушувати ТСрунт, щоб запобiгти утворення на посiвах кiрки.

Основними показниками якостi i: .[6,8]

v своiчасне проведення робiт;

v вiдсутнiсть огрiхiв;

v належнi напрямки руху ТСрунтообробних машин;

v глибина розпушування i ii рiвномiрнiсть;

v дрiбно-грудковатий стан верхнього шару ТСрунту i вiдсутнiсть брил;

v вирiвнянiсть поверхнi ТСрунту;

v повне пiдрiзування буртАЩянiв;

v ступень розпушеностi i щiльностi ТСрунту.

Однiiю з ключових умов передпосiвного обробiтку ТСрунту i недопущення розриву в часi мiж передпосiвним обробiтком ТСрунту i сiвбою (промiжок часу мiж передпосiвним обробiтком i сiвбою маi становити не бiльше витрат часу на забезпечення 3-4 проходiв посiвного агрегату). Недотримання цiii вимоги призводить до пересихання поверхневого розпушеного шару ТСрунту i як наслiдок - до зниження польовоi схожостi i дружностi сходiв насiнин культурних рослин. У бiльшостi господарств Украiни через недостатню забезпеченiсть ТСрунтообробними агрегатами часто спостерiгаiться таке явище, що призводить до зрiдження сходiв або навiть пересiву площ в роки з посушливою весною. Одним iз шляхiв вирiшення цiii проблеми i застосування високопродуктивних комбiнованих багатооперацiйних агрегатiв, якi за один прохiд забезпечують розпушування, вирiвнювання поверхнi ТСрунту та його необхiдне ущiльнення. Цi агрегати не переущiльнюють ТСрунт, що характерно для традицiйного обробiтку, а завдяки формуванню добре розпушеного поверхневого шару зменшують випаровування вологи. Господарствам, якi надають перевагу сiвбi на кiнцеву густоту i не застосовують ручне або механiчне формування густоти сходiв, гарантоване отримання рiвномiрних i дружних сходiв

Пiд посiв раннiх ярих першу культивацiю проводять зразу пiсля закриття вологи, щоб не було розриву в час мiж передпосiвним обробiтком i сiвбою. Розрив мiж цими операцiями потрiбний лише на вологих i низинних ТСрунтах та в зональних умовах Прикарпаття, коли буваi значна кiлькiсть опадiв.

В процесi формування продуктивного поверхневого шару основними показниками агроконтролю перед сiвбою i такi;[9,11,14]

ü щiльнiсть ТСрунту (пошарово вiд 3-10см) 0,7тАж1,5г/;

ü твердiсть ТСрунту на ½ глибини заробки насiння 1тАж2кг/;

ü твердiсть ТСрунту на глибинi заробки насiння тАУ5тАж12кг/;

ü необхiдна глибина культивацii за 15 тАУ 20 днiв до сiвби тАУ 7тАж20см;

ü необхiдна глибина передпосiвноi культивацii 4тАж10см;

ü грудкуватiсть ТСрунту (розмiру грудок >5см) 0тАж20шт/.

Ефективнiсть ТСрунтообробних робочих органiв на макроструктурi частини ТСрунту тАУ грудки необхiдно враховувати при розробцi схем комбiнованих агрегатiв, а також технологiчних карт та регламенту виконання механiзованих операцiй для ТСрунтово- клiматичних умов показником ефективностi найбiльш доцiльно вважати ймовiрнiсть руйнування грудок вiд зустрiчноi дii органiв.

Операцii передпосiвного обробiтку ТСрунту пiд с/г культури визначаiться за особливостями культури та умовами, в яких вона вирощуiться. Вiн повинен забезпечити створення оптимальних умов для проростання насiння,росту i розвитку рослин. Виконання цих завдань досягаiться шляхом боронування, шлейфування, культивацii, прикочування.

Боронуванням розпушують верхнiй шар ТСрунту, знищують буртАЩяни i вирiвнюють поверхню оранки для скорочення випаровування вологи. З цiiю метою використовують зубовi борони: важкi, середнi i легкi. Важкi борони iнтенсивнiше розпушують верхнiй шар ТСрунту (h=4тАж6см). при цьому сила тиску кожного зуба у важкiй боронi становить 20 Н, середнiй-10-12 Н, легкi 6-8Н. [9]

Вибрати тип борони для формування поверхневого шару необхiдно з урахуванням стану ТСрунту. При можливостi використання середнiх або легких борiн не треба використовувати важкi, бо вони утворюють мiкрогрудкувату структуру. Не залежно вiд типу борони в процесi ii роботи зуби утворюють в ТСрунтi окремi борозенки на однакiй вiдстанi (49мм) мiж ними. Якщо хiд зубiв маi попереднi змiщення це означаi, що борозна неправильно приiднана до трактора. Для недопущення цього необхiдно, щоб тяги, якi зтАЩiднують ланки борони iз штельвагою i ланки, якi зтАЩiднають ii, з щiпкою були однаковоi довжини. Це забезпечуiться регулюванням довжини зтАЩiднувальних тяг.

Шлейф-борони працюють аналогiчно легким зубовим. Однак порiвняно з ними слабкiше розпушують поверхневий шар, але краще вирiвнюють поверхню.

Метою допосiвноi культивацii як i боронування i очищення полiв вiд буртАЩянiв, накопичення i збереження вологи. Але при культивацii верхнiй шар ТСрунту обробляють на глибину 8-10 або 12-14 см, а перед сiвбою тАУ на глибину розмiщення насiння.

Аналiз технологiчних процесiв боронування та культивацii засвiчуi що в зонi формування посiвного ложа структура ТСрунтового шару крупнозерниста, що не забезпечуi агротехнологiчнi вимоги процесу. Тож важливим фактором обробiтку i прикочування. Воно дозволяi ущiльнити вiдповiднi шари ТСрунту, iнтенсифiкувати приток вологи по капiлярах з нижнiх шарiв у верхнi i забезпечуi ущiльнення ложа для насiння,контакт iх з ТСрунтом, що вiдповiдно пiдвищуi польову схожiсть насiння. Адже нормальне проростання насiння забезпечуiться при наявностi води, тепла i кисню повiтря. А переущiльнений ТСрунт маi меншу водопроникнiсть та аерацiю, в ньому погано розвиваiться коренева система, зменшуiться кiлькiсть легкодоступних форм мiнеральних зтАЩiднань, слабо протiкають мiкробiологiчнi процеси. Через це ТСрунт необхiдно розпушувати культиваторами розпушувачами типу КР-4,5. Цi культиватори призначенi для основного та передпосiвного суцiльного розпушення ТСрунту на глибину до 16 см та обробiтку чорних парiв.

Робоча швидкiсть до 2,4 м/с. Агрегатуiться з тракторами тягового класу 3. Культиватор - розпушувач КР-4,5 складаiться з рами встановлених на нiй начiпного пристрою та опорних колiс з механiзмами регулювання глибини обробiтку ТСрунту жорстко приiднаних де неi в шаховому порядку двох рядiв стрiлчастих лап (9 шт.) та шарнiрно з'iднаного з рамою дворядного дискового подрiбнювача. .[9]

Однiiю iз основних переваг культиваторiв для поверхневого та мiлкого розпушення (на 5.. 16 см) ТСрунту над дисковими боронами i утворення вирiвняного дна борозни, що важливо для формування посiвного ложа при передпосiвному обробiтку. Робочими органами знаряддя i стрiлчаста лапа для мiлкого обробiтку в комбiнацii iз дисковим подрiбнювачем.

Технологiчний процес роботи культиватора-розпушувача маi iстотнi особливостi. Пiд час роботи на глибину 5..8 см стабiлiзаторами глибини обробiтку i стрiлчастi лапи. Культиватор працюi на забур'янених полях, а також по попередньо обробленому агрофону (оранцi чи розпушенню), в умовах пiдвищеноi вологостi та на пересушених ТСрунтах. У разi роботи на попередньо розпушених фонах, у процесi виконання заключних операцiй перед сiвбою до дискового подрiбнювача приiднують зубовi борони.

На основi багаторiчних дослiджень iнституту сiльського господарства iм. Докучаiва та даних с/г дослiдних станцiй рекомендована наступна система зяблевого обробiтку ТСрунту. Поле з-пiд рiзних культур, якi засмiченi мало рiчними буртАЩянами, лущити дисковими лущильниками на глибину 6-8см з наступною зяблевою оранкою при появi основноi маси сходiв буртАЩянiв. Поля з багаторiчними кореневищними буртАЩянами вимагають двох лущень: перше проводиться дисковими лущильниками на глибину 6 тАУ 8см одночасно iз збиранням або слiд за ним, друге тАУ корпусними лущильниками на глибину 10 тАУ 12 або 12 тАУ 14см при появi розеток. [8,10]

Тип робочих органiв вибирають залежно вiд стану ТСрунту i забур'яненостi поля. На ранньовеснянiй культивацii при невеликiй щiльностi ТСрунту та вiдсутностi бур'янiв культиватори обладнують пружинними лапами. У разi вiдсутностi цих лап встановлюють укороченi стрiлчастi лапи з шириною захвату 100-120 мм. Пiд час роботи такi лапи менше залишають i не вивертають на поверхню вологий грунт iз нижнiх шарiв. Для обробiтку слабо-забур'янених полiв на короткi грядiлi переднього ряду культиватора встановлюють стрiлчастi лапи з шириною захвату 270 мм, а на довгi грядiлi заднього ряду - 330 мм. При значнiй забур'яненостi на коротких i довгих грядiлях встановлюють стрiлчастi лапи з шириною захвату 330 мм iз перекриттям по ширинi 5-6 см. Для знищення бур'янiв iз розвинутою кореневою системою на культиватор у три ряди встановлюють розпушувальнi лапи. Для вичiсування коренiв паросткових бур'янiв i культивацii ТСрунтiв пiдвищеноi вологостi використовують списоподiбнi лапи на посиленому пружинному стояку.

При налагодженнi культиваторiв регулюють кут входження лап у ТСрунт, вiд якого залежать якiсть роботи та тяговий опiр культиваторiв. Передпосiвну культивацiю дерново-пiдзолистих легких i середнiх ТСрунтiв на глибину 6-8 см виконують при горизонтальному встановленнi лап. При культивацii на глибину 8-10 см лапи встановлюють у положення, за якого кут входження становить 1-1,5В°. Для культивацii важких ТСрунтiв на глибину 10тАФ14 см стоякам стрiлчастих лап надають положення, за яким вони виходять уперед на кут до 3В°.

Важливим агротехнологiчним прийомом пiдвищення продуктивностi дерново-пiдзолистих i сiрих опiдзолених ТСрунтiв i також поглиблення орного шару в захiдному регiонi Украiни. Про це свiдчать результати дослiджень в НДРЖ землеробства i рослинництва захiдних регiонiв. Так, наприклад найбiльшу ефективнiсть поглиблення орного шару проявилася при вирощуванi цукрових бурякiв i картоплi ( за схемою h=25+45см). Прибавка коренеплодiв цукрових бурякiв в середньому сягала 87-96 ц/га (врожайнiсть без ТСрунто-поглиблення 381 ц/га), в тому числi в результатi поглиблення 35-46 ц/га, внесення добрив 50-54 ц/г. Характерно, що при цьому поглиблення орного шару сприяло бiльш ефективного використанню добрив. Якщо прибавка врожайностi коренеплодiв без добрив при поглибленнi орного шару складало 106-120 ц/га, то без поглиблення тАУ лише 39-56 ц/га, тобто в 2-3 рази менше. У пiдвищеннi врожайностi на частку добрив припадаi 53-60% , а на частку поглиблення орного шару тАУ 40-47%.

Вiдповiдно врожайнiсть картоплi на фонi пiдвищення доз добрив (N90 P90 K90) i поглиблення орного шару пiдвищилась в середньому до 246-250ц/га або 46-50 ц/га, а озимоi пшеницi зросла до 41-43 ц/га в першiй ротацii i до 44-45 ц/га у другiй, ячменю вiдповiдно до 27-31 ц/га.

Позитивний вплив такого обробiтку впливаi на якiсть урожаю. Зокрема цукристiсть коренеплодiв цукрових бурякiв при поглибленi на 30 см i внесеннi звичайноi норми добрив пiдвищилася до 17,1% (в контролi тАУ 16,6%). Крохмалистiсть картоплi змiнилася в незначнiй мiрi (14,9-15,2%). Вмiст бiлка в зернах пшеницi пiдвищився з 11,28-12,0%, клейковини з 23-27 до 25-28,5%, протеiну в травосумiшi конюшини з тимофiiвкою тАУ 16,4-16,90% в першому укосi i з 17,03-18,42% - в другому. Вiдповiдно пiдвищуiться вмiст легкогiдролiзованого азоту в шарi 30-40 см, а фосфору i калiю тАУ в шарi 10-40см у варiантах внесення звичайних доз добрив. .[12]

Механiчний обробiток потужного малогумосного чорнозему у Лiсостепу Украiни проводиться з метою надання оброблюваного шару ТСрунту дрiбко грудкуватого стану. За даними дослiджень Бiлоцеркiвського с/г iнституту оптимальна обтАЩiмна маса оброблюваного шару такого ТСрунтового горизонту складаi 1,1тАж1,2 г/. Однак при цьому рiзнi с/г культури неоднаково реагують на щiльнiсть складу грунту. Оптимальна щiльнiсть в момент сiвби для цукрових буряк i гороху вiдповiдаi ущiльненому стану ТСрунту з обтАЩiмною масою 1,2-1,3 г/; для кукурудзи ячменю тАУ розпушеному стану з Мv=0,9-1,1г/; для озимоi пшеницi тАУ мало ущiльненому стану Мv=1,1-1,2 г/;

В зонi Лiсостепу родючiсть частин орного горизонту( 0-10,10-20,20-30см) для рiзних культур неоднакова. Наприклад, врожай цукрових бурякiв отримують вищий, якщо шар ТСрунту 0-30см утворюiться з середньоi частини (10-20см) необробленого орного шару пiсля збирання озимоi пшеницi, а ячменю тАУ з верхньоi частини 0-10см.

Взаiмний перерозподiл, тобто перемiщення частин орного шару пiд впливом обробiтку ТСрунту на 30 см для рiзних культур теж рiзний. Так для ячменю сприятливе розмiщення частин орного шару зверху вниз виражено в такiй послiдовностi: 20-30-0-10-10-20см, а для цукрових бурякiв тАУ 20-30-10-20-0-10см. Характерно, що оптимальна частина орного шару ТСрунту для рiзних культур теж маi вiдмiнностi. Врожайнiсть ячменю з збiльшенням глибини обробiтку ТСрунту пiдвищуiться при h=20-24см, а при h >24см тАУ врожайнiсть знижуiться. Необхiдно зазначити що пiд впливом технологiчних схем рiзноглибинного обробiтку ТСрунту з обертанням оброблювального шару рiзних змiн в агрофiзичних властивостях, верхньо-повiтряному i живильному режимах ТСрунту не проходить. .[12]

На вiдмiну вiд рiзноглибинного обробiтку безполицевий пiд всi культури на таку ж глибину як i оранка, викликаi бiльшу iх диференцiацiю i супроводжуiться зниженням продуктивностi зерно-бурякiвничоi сiвозмiни. Але безполицевий обробiток ТСрунту на глибину орного шару, а також поверхневий (10-12см) пiд озиму пшеницю проявляi позитивний вплив на агрегатно-структурний стан ТСрунту нижнiй частинi (20-30см) орного шару i негативний у верхнiй частинi (0-10см) порiвняно з iншими загальними схемами рiзноглибинного обробiтку в сiвозмiнi.

1.3 Технiко-експлуатацiйна оцiнка однооперацiйних машин-знарядь та агрегатiв

У сiльському господарствi важливу роль вiдiграють механiчнi засоби виробництва - трактори, автомобiлi, та iншi робочi i силовi машини. Для здiйснення процесу виробництва кожне сiльськогосподарське пiдприiмство повинно мати необхiдну кiлькiсть вiдповiдних засобiв виробництва, i насамперед механiчних (наприклад, комбiнованих машин).

Комбiнованi машини за способами здiйснення технологiчних процесiв, можна обтАЩiднати в декiлька груп:[16]

- комбiнованi машини i агрегати, дiють на ТСрунт у такiй ж послiдовностi, як i окремi однооперацiйнi машини (вирiвнювання поверхнi, розпушення з перемiщенням, ущiльнення);

- машини з робочими органами, що надають складну дiю iншим способом (наприклад, фрезеруванням замiсть вирiвнювання i спушення з перемiшуванням);

- машини, що надають комбiновану дiю (фрезерування i подальше ущiльнення).

Вiдповiдно з наявними способами здiйснення технологiчних процесiв розрiзняють декiлька типiв комбiнованих машин i агрегатiв: [16]

ü агрегати, складенi з декiлькох однооперацiйних машин;

ü машини з декiлькома однооперацiйними робочими органами;

ü машини з комбiнованими (багатооперацiйними) робочими органами;

ü комплекснi агрегати.

Застосування комбiнованих агрегатiв, складених з декiлькох однооперацiйних машин, являiться простим способом виконання ряду технологiчних операцiй за один прохiд агрегату. Такими агрегатами , наприклад, i: плуг з катками, культиватор з боронами, культиватор з сiвалкою i катками, i тому подiбне.

Машини з'iднуються в агрегатi ешелонно (одна за одною ), фронтально (поруч) або комбiновано. У першому випадку весь технологiчний процес обробiтку повнiстю здiйснюiться за один прохiд агрегату, в останнiх випадках - за декiлька проходiв (2 або 3).

Ешелоноване розмiщення машин до мiнiмуму скорочуi промiжок часу мiж операцiями i виключаi вплив на технологiчний процес погодних умов, проте на вологих ТСрунтах посилюiться залипання робочих органiв машин, якi слiдують за першою машиною (сiвалок, каткiв). При даному розмiщеннi в основному застосовують причiпнi машини або першу навiсну, а подальшi - причiпнi.

При фронтальному розмiщеннi машин мiж операцiями i певний промiжок часу (5 - 20 хв), що при дощовiй погодi може заважати, а при хорошiй - сприяти роботi агрегату. Крiм того, при такому розмiщеннi машини знаходяться ближче до трактора i агрегат може бути використаний навiсним.

Основною перевагою описаного способу i те, що комбiнованi агрегати складають з наявних серiйних машин без iх переробки або з незначними доповненнями (устаткуванням зчiпними пристроями для з'iднання машин мiж собою). Недолiком i те, що такi комбiнованi агрегати громiздкi i металоiмнi. В порiвняннi з одномашинними агрегатами вони мають зниженi коефiцiiнти готовностi, технiчного використання i використання змiнного i експлуатацiйного часу. Крiм того, машини, що входять в агрегат, зазвичай розрахованi на самостiйну роботу з тракторами при iх оптимальному завантаженнi. Тому вони часто не узгоджуються по ширинi захвату i оптимальноi швидкостi роботи i буваi важко пiдiбрати оптимальнi параметри складеного комбiнованого агрегату. Все вищезгадане i причиною обмеженого використання агрегатiв, що складаються з декiлькох однооперацiйних машин.

Бiльш рацiональнiшим рiшенням i комбiнована машина-агрегат (машини з декiлькома однооперацiйними робочими органами), на загальнiй рамi якоi послiдовно розмiщенi рiзнi за призначенням робочi органи або секцii робочих органiв, запозиченi вiд простих машин. Прикладами таких машин i плуг ПРК-4-42 з розпушувачем пiдорного шару, комбiнованi культиватори КШП-8, КПС-4, УСМК-5,4 i РВК-3,6. Агрегат основноi i передпосiвноi пiдготовки ТСрунту АКП-2,5 складаiться з двох секцiй i поiднуi ознаки першого i другого типiв.

Технiко-експлуатацiйну оцiнку однооперацiйних машин-знарядь та агрегатiв можна розглянути на прикладi плуга ПРК-4-42 з розпушувачем пiдорного шару та комбiнованого культиватора КПС-4.

Плуг-розпушувач комбiнований ПРК-4-42 (П тАФ плуг; Р тАФ розпушувач; К тАФ комбiнований; 4 тАФ кiлькiсть корпусiв; 42 тАФ ширина захвату одного корпусу, см) призначений для виконання полицево-чизельного або полицево-плоскорiзного основного обробiтку ТСрунту на глибину 25..35 см пiд культури II технологiчноi групи. Вiн складаiться з рами, встановлених на нiй верхнiх полицевих корпусiв та розпушувачiв, механiзму приiднання до трактора та опорного колеса. [9]

Технологiчний процес оранки з поглибленням орного шару ТСрунту характеризуiться пiдрiзуванням, розпушенням, обертанням та перемiщенням верхньоi скиби i розпушенням без перемiщення нижньоi. Розпушення може здiйснюватися плоскорiзним або чизельним робочим органом. При застосуваннi плоскорiзного робочого органу вiдбуваiться повне пiдрiзування нижнього шару ТСрунту, а отже, i коренiв багаторiчних бур'янiв. Проте створюються умови для виникнення Влплужноi пiдошвиВ». Такий процес (полицево-плоскорiзний обробiток ТСрунту) реалiзовано на ярусних плугах за допомогою змiнного плоскорiзального корпусу нижнього ярусу. Щодо другого варiанту виконання технологiчного процесу оранки з поглибленням орного шару ТСрунту, то застосування чизельного робочого органа даi змогу виконувати обробiток (полицево-чизельний) без створення Влплужноi пiдошвиВ», проте й без пiдрiзування коренiв бур'янiв у нижньому шарi. Конструктивно-технологiчнi параметри встановлення чизельного робочого органа мають вiдповiдати певним умовам. Положення розпушувача вiдносно плужного корпусу характеризуiться параметрами ас та с, що визначаються з виразiв

0 < ас < а2 + 0,5b; с = ас + hpctgβ,

де ВатАФ висота гребенiв на днi борозни; β тАФ кут сколу нижньоi скиби.

Для ефективного (100 %) знищення Влплужноi пiдошвиВ» розпушувачi мають працювати на глибинi не менше нiж

a1≥Ва+ ∆h

де ВатАФ ширина долота розпушувача; ∆h тАФ глибина вдавлення долота розпушувача у ТСрунт.

Технологiчний процес оранки з поглибленням орного шару ТСрунту реалiзовано при застосуваннi змiнних робочих органiв на ярусних плугах та в комбiнованих плугах-розпушувачах. Вiн займаi промiжне положення мiж глибокою (25..35 см) ярусною та мiлкою (12..22 см) оранками за характером впливу на ефективнiсть вирощування сiльськогосподарських культур. Глибину ходу верхнiх полицевих корпусiв залежно вiд умов установлюють 12..22 см. Це та iншi регулювання здiйснюються так само, як i .на ярусному плузi.

Культиватор паровий швидкiсний КПС-4 (К тАФ культиватор, П тАФ паровий, С тАФ швидкiсний, 4 тАФ ширина захвату, м) призначений для передпосiвного суцiльного розпушення ТСрунту на глибину до 12 см та очищення ТСрунту на чорних парах вiд бур'янiв з одночасним боронуванням. Робоча швидкiсть до 3 м/с. Випускаiться у причiпнiй або начiпнiй модифiкацiях. Один культиватор агрегатуiться з тракторами класу 0,9 i 1,4. Два культиватори зчiпкою СГ-11У з'iднують з тракторами тягових класiв 3. Чотири культиватори зчiпкою СГ-16 агрегатують з тракторами класу 5.

Причiпний культиватор КПС-4 складаiться з рами , 2 колiс з пневматичними шинами, сницi , робочих органiв , приiднаних до грядiлiв, начiпного механiзму для приiднання борiн та механiзму регулювання заглиблення робочих органiв. Рама культиватора зварна чотирикутноi форми. На передньому брусi, виготовленому з квадратноi труби, приваренi скоби до яких шарнiрно приiднанi грядiлi з робочими органами. До комплекту культиватора належать шiсть довгих, два обвiдних, три коротких i п'ять бiчних грядiлiв. РЖз заднiм брусом рами грядiля з'iднанi через натискнi штанги. До переднього бруса шарнiрно приiднана сниця i ходовi колеса. Для регулювання глибини ходу робочих органiв i механiзми гвинтового типу. Гвинт кожного механiзму з'iднаний з кронштейном колеса i бiчним променем сницi. Цими механiзмами можна змiнювати положення ходових колiс вiдносно рами. Культиватор комплектують унiверсальними стрiлчастими лапами з шириною захвату 270 i 330 мм або розпушувальними лапами з пружинними стояками. Пристрiй для начiплювання борiн складаiться з чотирьох штанг, приiднаних до рами культиватора i попарно з'iднаних мiж собою поперечними брусами. Кожний поперечний брус маi по чотири знижувачi, до яких прикують борони. До культиватора додаiться спецiальний шарнiр, яким зтАЩiднують культиватори при шеренговому агрегатуваннi.[9]

У начiпному культиваторi КПН-4 замiсть причiпноi сницi до рами скобами i болтами крiпиться механiзм навiшування на трактор. Цей культиватор комплектують укороченими грядiлями.

Перевагою комбiнованих машин даного типу, в порiвняннi з першим, i велика компактнiсть i менша металоiмнiсть, що дозволяi частину машин робити навiсними або напiвнавiсними. Перевагою таких машин i можливiсть використання робочих органiв i секцiй серiйних машин в потрiбному поiднаннi. До недолiкiв слiд вiднести складнiшу конструкцiю рами, нагромадження на нiй робочих органiв, що iнколи утрудняi обслуговування машини, збiльшуi тенденцiю до забивання ТСрунтом i рослинними залишками, знижуi експлуатацiйну надiйнiсть у порiвняннi з простими однооперацiйними машинами.

В першому роздiлi тАУ ВлАналiтичного огляду лiтературиВ», висвiтлено три питання в яких розкрито важливi аспекти даного роздiлу. Це, насамперед, описано агротехнологiчнi вимоги до процесу формування агрегатноi структури продуктивного шару перед сiвбою ярих та озимих культур, показано характеристику та зональнi особливостi проведення передпосiвного обробiтку ТСрунту пiд ярi зерновi сiльськогосподарськi культури та дано технiко-експлуатацiйну оцiнку однооперацiйних машин-знарядь та агрегатiв.

Отримання стабiльних урожаiв сiльськогосподарських культур пов'язане з вчасним i якiсним проведенням поверхневого обробiтку ТСрунту та створенням сприятливих умов для розвитку культурних рослин у перiод вегетацii. Саме це показано у питаннi про агротехнологiчнi вимоги до процесу формування агрегатноi структури продуктивного шару перед сiвбою ярих та озимих зернових культур, адже важливе мiсце в цьому процесi посiдають культиватори (У випадку, коли ТСрунт iз зими вийшов у досить пухкому станi, особливо посушливою весною використовують борони-культиватори ВНРЖЦ-Р). При виконаннi передпосiвноi культивацii основним ii завданням i створення сприятливих умов для проростання насiння i дальшого росту рослин.

Операцii передпосiвного обробiтку ТСрунту пiд с/г культури визначаiться за особливостями культури та умовами, в яких вона вирощуiться тому це питання висвiтлено у другому пунктi даного роздiлу. Тут дана характеристика проведення передпосiвного обробiтку грунту пiд ярi сiльськогосподарськi культури. Адже для забезпечення iхнього росту потрiбне створення оптимальних умов для проростання насiння, росту i розвитку рослин. Виконання цих завдань досягаiться шляхом боронування, шлейфування, культивацii, прикочування. Боронуванням розпушують верхнiй шар ТСрунту, знищують буртАЩяни i вирiвнюють поверхню оранки для скорочення випаровування вологи для цього слiд правильно вибрати типи борони для формування поверхневого шару з урахуванням стану ТСрунту. Шлейф-борони працюють аналогiчно легким зубовим. Однак порiвняно з ними слабкiше розпушують поверхневий шар, але краще вирiвнюють поверхню. Метою допосiвноi культивацii як i боронування i очищення полiв вiд буртАЩянiв, накопичення i збереження вологи. Але при культивацii верхнiй шар ТСрунту обробляють на глибину 8-10 або 12-14 см, а перед посiвом тАУ на глибину загортання насiння. Оскiльки, аналiз технологiчних процесiв боронування та культивацii засвiчуi що в зонi формування посiвного ложа структура ТСрунтового шару крупнозерниста, що не забезпечуi агротехнологiчнi вимоги процесу, важливим фактором обробiтку i прикочування. Воно дозволяi ущiльнити вiдповiднi шари ТСрунту, iн

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi

Автоматизация животноводства

Аграрна полiтика Бiлорусi

Аграрная сфера России и сельское хозяйство