Розробка конструкцii плужного робочого органу i схеми плуга

План

1. Основнi вимоги до машини й умов ii експлуатацii

1.1 Призначення машини та вихiднi вимоги

1.2 Технiчне завдання на проектовану машину

1.3 Вихiднi данi для проектування i розробки конструкцii машини

1.3.1 Вiдомостi про природно-клiматичну зону

1.3.2 Вiдомостi про технологiчнi процеси

1.3.3 Властивостi оброблюваного матерiалу

1.3.4 Аналiз конструкцii машин аналогiв та машин, що агрегатуються з проектованою

2. Проектування робочоi поверхнi Корпуса лемiшного плуга

2.1 Побудова поперечно-вертикальноi (лобовоi) проекцii цилiндроiдальноi (гвинтовоi) робочоi поверхнi

2.2 Побудова проекцii твiрноi цилiндроiдальноi (гвинтовоi) робочоi поверхнi у вертикальнiй та горизонтальнiй площинах

2.3 Побудова горизонтальноi та бiчноi проекцii цилiндроiдальноi робочоi поверхнi

2.4 Побудова кривих перерiзiв цилiндроiдальноi робочоi поверхнi поперечно-вертикальними i поздовжньо-вертикальноi площини

2.5 Побудова кривих ортогональних перерiзiв (шаблонних кривих)

2.6 Побудова розгортки (заготовки) полицi

3. ОбТСрунтування побудови схем машини

3.1.1. ОбТСрунтування функцiональноi схеми машини

3.1.2 Розрахунок ступеня завантаження

3.1.3 Побудова функцiональноi схеми машини

3.2 ОбТСрунтування принциповоi схеми машини

3.2.1 Конструювання принциповоi схеми машини

3.2.2 Розробка рамних та допомiжних елементiв конструкцiiРама

3.2.3 Складання технiчноi характеристики машини

4. Конструювання збiрних одиниць i деталей робочого органу та проектованого вузла

4.1 ОбТСрунтування форми, вибору матерiалу i методу виготовлення деталей.

4.2 Розрахунок польовоi дошки на мiцнiсть

4.3 ОбТСрунтування розмiрiв з урахуванням можливих методiв ремонту

4.4 ОбТСрунтування допускiв i технiчних вимог для виготовлення деталей.

4.5 Оцiнка технологiчностi виготовлення розроблюваних деталей

4.6 ОбТСрунтування структури збiрних одиниць, виходячи з технологiчного процесу збирання, регулювання, ремонту i технiчного обслуговування

4.7 ОбТСрунтування видiв регулювань та вибору мастильних матерiалiв

5. Рекомендацii з експлуатацii розробленого плуга

5.1 Технiчна обслуговування машини

5.2 Органiзацiя робiт iз використанням розробленого плуга

Реферат

Курсовий проект на тему: тАЬРозробка конструкцii плужного робочого органу i схеми плугатАЭ , складаiться з графiчноi частини на 4 листах формату А1 та пояснюючоi записки.

В проектi розроблено культурну робочу поверхню плужного корпусу з шириною захвату 41 см та максимальною глибиною обробiтку 29 см, функцiональну i принципову схеми плуга, збiрнi креслення плужного корпусу та дискового ножа.

Пояснююча записка мiстить опис процесу побудови цилiндроiдальноi робочоi поверхнi, обТСрунтування принциповоi та функцiональноi схем плуга. Встановлено режими, за яких двигун енергетичного засобу працюватиме з оптимальним завантаженням. Висвiтлено питання обслуговування та органiзацii робiт iз використанням розробленого плуга.

Вступ

Курсове пароектуванняч i навчальною частиною процесу. Мета курсового проекту iз предмету тАЬКонструкцiя, розрахунок i виробництво сiльськогосподарських машин тАЭ тАУ навчити студентiв самостiйно розраховувати i проектувати лемiшнi плуги на основi знань, отриманих при вивченнi дисциплiни.

Актуальним завданням сiльськогосподарських машин, господарства i гарантоване забезпечення нашоi краiни продовольством за умови збереження i пiдвищення родючостi ТСрунтiв, зменшення енергоспоживання, охорони навколишнього середовища, його вирiшенню особливо на етапi становлення багатоукладних форм господарювання, сприятиме впровадженню новiтнiх технологiй i машин, зокрема комплексноi механiзацii рослинництва i тваринництва на базi науково обТСрунтованоi системи машин.

Система машин тАУ це сукупнiсть машин. Взаiмоузгоджених за технологiчним процесом, технiко-екологiчними параметрами i продуктивнiстю, за допомогою яких забезпечуiться механiзацiя виробничих процесiв. Розробляють таку систему з урахуванням основних природно-клiматичних зон. РЗi постiйно удосконалюють, доповнюють i змiнюють на основi досягнень науки i технiки.

Науково-технiчний прогрес у галузi механiзацii сiльськогосподарського виробництва спрямований на пiдвищення продуктивностi працi за рахунок розробки i впровадження широкозахватних машин, збiльшення iх робочих швидкостей, вантажопiдйомностi, унiверсальностi.

1. Основнi вимоги до машини й умов ii експлуатацii

1.1 Призначення машини та вихiднi вимоги

Плуги призначенi для основного обробiтку ТСрунту, зокрема оранки, мета якоi полягаi у створеннi сприятливих умов для розвитку сiльськогосподарських рослин. Обробiток ТСрунту полiпшуi повiтряний i водний режим, сприяi життiдiяльностi ТСрунтових бактерiй та знищуi буртАЩяни. Оранка вимагаi розпушування i перевертання одного шару ТСрунту. Розрiзняють такi види оранки: культурна iз перевертанням скиби, з перевертанням скиби, ярусна, безполицева, плантажна, з розпушуванням пiдорного шару.

Культурна оранка тАУ основний вид оранки, що виконують в нашiй краiнi. РЗi проводять плугами обладнаними передплужниками. Вони добре загортають рослиннi рештки, що були на поверхнi поля, повнiстю обертають i розпушують скибу. Перевертання i пiдняття скиби вiдбуваiться пiд цим типом оранки без передплужника дуже задернiлих ТСрунтiв. При цьому скиби обертаються на 180˚ i задернiлим шаром вкладаються на дно борозни, а при пiдняттi послiдовно вкладаються пiд кутом 45˚ до горизонту.

Ярусна оранка полягаi в пошаровому обробiтку ТСрунту з пошаровою перемiною мiсця шарiв ТСрунту.

Безполицева оранка виконуiться плугами без полиць

Плантажна оранка нагадуi культурну, але виконують ii на глибину бiльше 40см. Цю оранку застосовують пiд закладання виноградникiв i садiв.

До лемiшних плугiв загального призначення висувають наступнi вимоги: плуги повиннi забезпечувати оранку на глибину 25..35см, вiдхилення вiд заданоi глибини допускаiться не бiльше + 2см, а коливання ширини захоплення плуга тАУ не бiльше + 10% вiд розрахунковоi ширини.

Спереду кожного основного корпуса встановлюють передплужник, що пiдрiзаi, обертаi i укладаi на дно борозни верхнiй шар ТСрунту товщиною 8 тАУ 12 см. Основний корпус пiдрiзаi частину шару ТСрунту, обертаi його i, розкришивши на грудочки, укладаi на шар скинутий у борозну передплужником. При цьому повиннi повнiстю пiдрiзатися i загортатися ТСрунтом буртАЩяни, рослини i рослиннi залишки на глибину 12 тАУ 15 см.

Поверхня рiллi повинна бути рiвною або злегка гребенистою (висота гребеня не бiльше 5 см). Для одержання чистоi борозни пiсля проходу заднього корпуса плуг обладнують ножем, що розрiзаi шар ТСрунту у вертикальнiй площинi.

Плуг повинен мати механiзм для регулювання глибини оранки, а також пристрiй для приiднання борiн або котка. Для агрегатування плугiв iз тракторами рiзноi потужностi один корпус у птАЩятикорпусного плуга роблять змiнним.

1.2 Технiчне завдання на проектовану машину

Розроблюваний плуг проектуiться для глибокоi оранки ТСрунтiв пiд цукровий буряк, зерновi i технiчнi культури, агрегатування з трактором.

Культурна поверхня робочого органу плуга тАУ вертикальний цилiндроiд з кутами Δλ=20˚ , маi бiльш розвинутi кути β i СШ, а кут α менш iнтенсивно змiнюiться за висотою нiж у культурноi полицi. Вони краще нiж культурнi обертають, але гiрше кришать скибу. Культурнi корпуси для обробки торфтАЩяних i болотистих мiнеральних ТСрунтiв i змiщених плугах загального призначення для обробки мало задернiлих важких ТСрунтiв.

Технiчнi вимоги

Вiдповiдно ГОСТ 625-62 технiчнi вимоги до корпусiв плугiв: перехiд вiд лемеша до полицi допускаiться до 1 мм; перевищення полицi над лемешем i вiдхилення його вiд лiнii польового обрiзу не допускаiться. Перевищення лемеша над полицею тАУ не бiльше 2 мм. Стояк корпуса не повинен виступати в сторону поля за польовий обрiз полицi i лемеша.

Вiдхилення площини польового обрiзу полицi в бiк борозни допускаiться до 10 мм. Переднiй кiнець польовоi дошки вiд опорноi площини повинен бути вiддалений не менше нiж 10-12 см, а вiд стiнки борозни 5-10 мм. Лемiш може виступати за полицю в сторону зораного поля не бiльше 5 мм. Польова дошка встановлюiться горизонтально i повинна знаходитись вiд опорноi площини (для борозни) не менше 20-25 мм. Заднiй кiнець польовоi дошки повинен виходити за межi умовноi лiнii, яка уявляi слiд площини польовоi сторони, на 5-8 мм. Полиця, лемiш i польова дошка повиннi щiльно прилягати до стояка.

Вимоги до консервацii та збереження

Робочi поверхнi корпусiв, передплужникiв, дискового ножа, шарнiрнi з'iднання, рiзi болтiв i гайок перед зберiганням або консервацiiю на тривалий термiн змащують мастилом консервацii СХК. Мастило наносять на поверхню тiльки пiдiгрiтоi до 80-100ºС. змащення СХК не втрачаi захисних властивостей протягом року й бiльше. Видаляють мастило гасом. Якщо мастила СХК немаi, застосовують сумiш вiдстояного дизельного масла або автолу (70тАж90%) iз солiдолом УСс (10тАж30%). РЖншi частини плуга очищають вiд iржi i красять.

Плуг слiд зберiгати в примiщеннi або пiд накриттям. Пiд лемешi i колеса пiдставляють пiдкладки.

Вимоги безпеки

Для запобiгання нещасних випадкiв необхiдно строго дотримуватись правил технiки безпеки. Дозволяiться працювати тiльки на справних плугах. Перед рушанням з мiсця, а також перед пiдйомом i опусканням плуга тракторист зобов'язаний подати сигнал. При ремонтi або регулюваннi не можна перебувати пiд плугом, якщо вiн з'iднаний з трактором. Забороняiться пiд час руху пiдтягувати болти, регулювати плуг, сидiти на ралi, очищати робочi органи. Замiняти лемешi можна тiльки тодi, коли пiд польовi дошки пiдкладенi мiцнi колодки. Заборонено круто повертати орний агрегат поблизу людей i машин. При переiздах через залiзницю трактористу слiд бути особливо уважним, щоб не пошкодити настил переiзду, шлагбаум i iншi споруди.

Естетичнi та енергопомiчнi вимоги

Особливостi форми та естетичностi сiльськогосподарських машин.

Пiд формою розумiють зовнiшнi обриси, зовнiшнiй вигляд виробу. В сiльськогосподарському машинобудуваннi розрiзняють вiдкритi форми машин, коли пiдкреслюiться особливiсть конструкцii, призначення робочих органiв та панелi несучих конструкцiй надають iй закритого вигляду. Третя форма тАУ сукупнiсть двох перших.

Машини вiдкритого формування i найпоширенiшими: плуги, культиватори, косарки та iншi.

Форми окремих вузлiв (складальних одиниць) не можна створювати у вiдривi вiд загальноi форми машин.

До найважливiших властивостей композицii належать: цiлiснiсть, виразнiсть, статичнiсть, динамiчнiсть та iнше.

Художнi конструювання сiльськогосподарських машин i невiд'iмним вiд iх конструювання i спрямоване на забезпечення краси машини.

Вимоги до складових частин виробу, сировини, експлуатацiйних матерiалiв.

Всi матерiали i комплектуючi вироби за найменуванням i марками повиннi вiдповiдати закладеним у технiчну документацiю i вiдповiдати ДСТУ, ТУ та iн.

Вибiр матерiалiв i комплектуючих виробiв повиннi забезпечувати виконання показникiв призначення, експлуатацii та iнших вимог.

Полиця та польова дошка повиннi виготовлятися зi СТ2, лемiш тАУ лемiшноi сталi 55Л, плита стовпа iз чавунiв В4-45-5, В4-50-2 або сталей 25Л,30Л,35Л. осi виготовляються iз марок 20х,18хГТ, 25хГТ,38хС, 40х ГОСТ4543-71. Для мащення пiдшипникiв повинно використовуватись мастило унiверсальне УС-2 ГОСТ 1033-73.

Експлуатацiйнi вимоги

Пiдготовка тракторного напiвпричiпного плуга починаiться з перевiрки технiчного столу та розстановки робочих органiв. Вiдповiдно до трактора мiняiться мiсце начiпки на плузi i ширини колii колiсного трактора вiд захвату плуга.

Переконавшись в тому, що плуг зiбраний правильно, перевiряють легкiсть обертання гвинтових механiзмiв, обертання колiс плуга i дискового ножа. Робочi органи лемешiв, вiдвалiв та польових дошок очищають вiд фарби спецiальним змивом, новий плуг приорюють для перевiрки стiйкостi ходу його в борознi, регулювання глибини оранки i ширини захоплення. При забиваннi рами бур'янами ii очищають, заздалегiдь зупинивши агрегат. В кiнцi кожноi борозни плуг пiднiмають i пiсля цього здiйснюють поворот.

Вимоги до маркування

Маркування сiльськогосподарських машин та ii складових частин повинне вiдповiдати вимогам ГОСТ 26 828-86, креслень та таким технiчним вимогам:

-На машинi повинна бути паспортна табличка з написом такого змiсту: найменування i позначення машини , порядковий номер машини за системою нумерацii заводу виробника, рiк випуску;

-При вiдвантаженнi, на один iз бокiв кожного ящика наноситься трафарет.

Транспортне маркування

Основнi написи:

1.Назва вантажоодержувача, повна назва станцii та скорочена назва залiзницi призначення, порядковий номер в партii (чисельник тАУ номер мiсця, а знаменник тАУ кiлькiсть мiсць).

2.Додатковi написи: назва пункту вiдправлення.

3.РЖнформацiйнi написи: маса брутто та нетто вантажного мiсця.

Вимоги до транспортування i зберiгання.

Плуг з пiдприiмства виробника вiдвантажуiться у зiбраному виглядi на транспортних пiдставках. РЖнструкцiя, а також документацiя повиннi бути запакованi в сумку, прикрiплену до рами плуга.

Спосiб повантаження, а також розмiщення i крiплення пакувальних мiсць при транспортуваннi повиннi бути узгодженi транспортуючими органiзацiями у встановленому порядку i повиннi забезпечувати повну збереженiсть виробу та упаковки.

Транспортування плуга здiйснюiться автомобiльним i залiзничним транспортом вiдповiдно до вимог нормативно-технiчноi документацii транспортних мiнiстерств iз перевезення вантажiв тАЬПравила перевезення вантажiв тАЭ .

При транспортуваннi плуга залiзничним транспортом на вiдкритiй платформi для його крiплення повинен застосовуватись дрiт мтАЩякий, термiчно оброблений згiдно з ГОСТ 3282-74, дiаметром не менше 4мм.

Умови зберiгання плуга на пiдприiмствi-виробнику до вiдвантаження повиннi гарантувати повну iх збереженiсть i комплектнiсть, якiсть i товарний вигляд. Зберiгатися плуг повинен у закритому примiщеннi або пiд накриттям. Допускаiться зберiгання на вiдкритих обладнаних площадках при обовтАЩязковому виконаннi споживачем робiт по консервацii у вiдповiдностi iз конструкцiiю по експлуатацii на плуг,, що вiдповiдаi вимогам ГОСТ 7751-85.

1.3 Вихiднi данi для проектування i розробки конструкцii машини

1.3.1 Вiдомостi про природно-клiматичну зону

Таблиця 1.1. Середня тривалiсть без морозного перiоду (150 днiв)

Таблиця 1.2. Суми температур повiтря у степовiй зонi на територii Украiни

Найбiльшi запаси вологи в ТСрунтi спостерiгаються весною, ними забезпечуiться врожай сiльськогосподарських культур в умовах поливного землеробства.

Таблиця 1.3 Середня багаторiчна сума опадiв, мм.

Степова зонаСередня багаторiчна сума опадiв, мм.

За рiкХолодний перiод (ХРЖ-РЖРЖРЖ)Теплий перiод (РЖV-Х)СiченьЛипень

405-500120-190180-34020-4525-65

Пiвденно-захiдне розташування степовоi зони вiдносно ii iвразiйського простягання зумовлюi клiматичнi характеристики, зокрема величини сонячноi радiацii, теплових ресурсiв, характер зволоженостi, тривалiсть без морозного i вегетацiйного перiодiв та iнше. Так рiчнi суми величин сонячноi радiацii становлять у зонi мiшаних лiсiв 4100 МДж/м2, а в степовiй зонi тАУ 5230 МДж/м2. Рiчний радiацiйний баланс змiнюiться вiд 1900 до 2210 МДж/м2. Середнi температури сiчня змiнюються вiд -7,6ºС на пiвночi зони, до - 2ºС на пiвднi, а середня липнева температура змiнюiться вiдповiдно, вiд +20ºС до +24ºС. Рiчна сума температур вище +10ºС становить 2800ºС-3600ºС, що на 600º-1000ºС бiльше, нiж у зонi мiшаних лiсiв. Без морозний перiод триваi 160-220 днiв, а перiод активноi вегетацii 160-295 днiв. Середнi рiчнi температури повiтря пiдвищуються вiд +7,5ºС на пiвнiчному сходi до +14ºС на пiвденному сходi зони. Степова зона знаходиться на пiвдень вiд осi пiдвищеного атмосферного тиску. Це впливаi на характер атмосферноi циркуляцii. Тут при загальному переважаннi захiдного перенесення вологих повiтряних мас у формуваннi степового клiмату велику роль вiдiграють схiднi й пiвнiчно-схiднi континентальнi, а також середземноморськi тропiчнi повiтрянi маси. Часто атлантичнi циклони не досягають степовоi зони, що i причиною менших, порiвняно з лiсостеповою зоною, рiчних сум опадiв.

Рiчнi суми опадiв сягають вiд 450 мм на пiвночi зони до 350 мм на пiвднi. До 60 тАУ 70% опадiв випадаi в тепловий перiод року. Характерною особливiстю степiв i висока випаровуванiсть: 700 тАУ 880 мм на пiвночi й до 900 тАУ 1000 мм на рiк на пiвднi зони. Коефiцiiнт зволоження змiнюiться вiд 1,2 до 0,8. Дефiцит вологи в степу впливаi на сучаснi фiзико тАУ географiчнi процеси, формування гiдрографiчноi мережi. Остання в степу i мало розвиненою: середня ii густота становить 0,08 тАУ 0,005 км/км2. Стiк формуiться переважно за рахунок талих снiгових вод, якi дають 70 тАУ 80% рiчного стоку. Атмосфернi опади влiтку втрачаються передусiм на випаровування. У режимi степових рiчок спостерiгаiться короткочасна та висока весняна повiнь i низька лiтня межень. Пiдвищення рiвнiв можливе влiтку пiд час злив.

ВаУ пiвнiчнiй пiд зонi переважають чорноземи Приазовськоi височини (7,2%). На пiвдень вiд смуги середньо гумусних чорноземiв поширенi мало гумуснi (вмiст гумусу тАУ 5 тАУ 5,8%). На плакорах ТСрунтовий покрив однорiдний на схилах поширенi вiдмiли звичайних чорноземiв, на терасових рiвнинах розвинутi чорноземи та лучно тАУ чорноземнi ТСрунти. На пiвднi Причорноморськоi низовини сформувались чорноземи пiвденнi. На пiвднi степу в умовах рiзкого дефiциту вологи глибина промивання ТСрунтiв зменшуiться. Завдяки цьому гiпс пiдтягуiться вгору.

1.3.2 Вiдомостi про технологiчнi процеси

Плуги повиннi забезпечувати оранку ТСрунту на глибину 25 30 см з перевертанням скиби ( у моiму випадку проектний плуг повинен забезпечувати оранку на глибину 29 см ). Вiдхилення вiд загальноi глибини можуть бути не бiльше В±2см. Коливання ширини захвату плуга тАУ не бiльше В±10% розрахунковоi ширини.

Спереду кожного основного корпуса встановлюють передплужник, який пiдрiзаi Груня, перевертаi й укладаi на дно борозни верхнiй шар ТСрунту 8 тАУ 12 см завтовшки.

Основний корпус пiдрiзаi нижню частину скиби ТСрунту, перевертаi ii, розбивши на грудочки, вкладаi на шар, що його скинув у борозну передплужник. При цьому повиннi повнiстю пiдрiзатися i загортатися ТСрунтом буртАЩяни i рослиннi залишки на глибину 12 тАУ 15 см.

1.3.3 Властивостi оброблюваного матерiалу

Грунт тАУ поверхневий шар сушi земноi кори, що маi родючiсть. Це природне середовище, що складаiться iз твердих, рiдких i газоподiбних частинок, подрiбнених i перемiшаних мiж собою. Окрiм того, у ТСрунтi мiстяться рослиннi залишки (корiння i стебла), живi органiзми рослинного i тваринного походження. ТРрунтовi мiкроорганiзми, що розкладаються, не тiльки забезпечують мiнеральне харчування рослин, а й беруть участь у ТСрунтоутворюючому процесi, поступово сприяючи нагромадженню гумусу, що позитивно впливаi на технологiчнi властивостi ТСрунту.

У структурному ТСрунтi твердi елементи обтАЩiднанi в агрегати (грудочки)

пронизанi капiлярними норами. Мiж грудочками i бiльш капiлярнi промiжки (гравiтацiйнi порожнечi). Основнi характеристики ТСрунту тАУ пористiсть i густина (обтАЩiмна маса).

Пористiсть тАУ вiдношення обсягу порожнин до загального обсягу ТСрунту, виражена у вiдсотках. Пористiсть залежить вiд структури ТСрунту i змiнюiться вiд 40 тАУ 50% у пiщаних, до 80 тАУ 90% у торфтАЩяних ТСрунтах.

Густина тАУ це вiдношення маси абсолютного сухого ТСрунту до обтАЩiму дослiджуваноi проби, взятоi вiд порушення. Густина залежить вiд механiчного складу, вмiсту гумусу та пористостi ТСрунту. Густина впливаi на розвиток коренiв рослин, вiдповiдно на iх повiтряний i харчовий режим.

Тверда фаза представлена у ТСрунтi тАЬкiстякомтАЭ тАУ камтАЩяними включеннями (частинки бiльшi 1 мм) i дрiбноземом (частинки меншi 1 мм).

Вона може бути структурною. Рiдка фаза представлена водою або розчином рiзних речовин в нiй. У ТСрунтi розрiзняють вiльну i звтАЩязану воду. Вiльна вода подiляiться на гравiтацiйну й капiлярну порожнин. Гравiтацiйною називають вологу, що мiститься в вiдносно великих порожнинах. Волога, що мiститься у дрiбних капiлярних порожнинах, одержала назву капiлярноi. Газоподiбна фаза представлена повiтрям та iншими газами (амiак, метал тощо). У результатi дii потокiв вiтру i вертикальних конвективних струменiв постiйно обновлюiться, що призводить як правило, до iстотних втрат вологи з пухкого ТСрунту.

Розрiзняють такi властивостi ТСрунту:

-липкiсть ТСрунту тАУ це здатнiсть його частинок прилипати до рiзних тiл, а також склеюватися, вона залежить вiд механiчного складу, вологостi, матерiалу робочого органу i питомого тиску;

-пластичнiсть ТСрунту тАУ його властивiсть деформувалась пiд дiiю зовнiшнього навантаження i зберiгати цю деформацiю пiсля зняття навантаження. Вона залежить вiд механiчного складу i вологостi ТСрунту;

-пружнiсть тАУ протиставляють пластичностi. РЗi розумiють, як його властивiсть вiдновлювати свою форму пiсля зняття зовнiшнього навантаження;

-втАЩязкiсть ТСрунту тАУ його властивiсть повiльно деформуватися не тiльки у функцii навантаження, а й у функцii часу;

-крихкiсть тАУ як правило протиставляють втАЩязкостi;

-у крихкому тiлi пластичнi деформацii вiдсутнi;

-абразивнiсть проявляiться в зношуваннi поверхнi робочих органiв ТСрунтообробних знарядь й залежить вiд механiчного складу ТСрунту.

1.3.4 Аналiз конструкцii машин аналогiв та машин, що агрегатуються з проектованою

Аналiз проведемо на базi напiвпричипного птАЩятикорпусного плуга

тАЬПЛ тАУ 5 тАУ 40тАЭ. Призначений для оранки ТСрунту з питомим опором до 0,13 мПа на глибину до 30 (з перевертанням скиби) i 40 см (без перевертання) пiд зерновi i технiчнi культури. Може працювати швидкостях до 9 км/год в залежностi вiд типу корпуса i грунтово тАУ клiматичних умов.

Складаiться iз рами, корпусiв iз кутозйомами, дискового ножа, механiзму заднього колеса, двох опорних колiс, навiски, механiзму змiни ширини захвата, гiдросистеми, зчiпки для борiн.

При русi агрегату по полю лемiш вiддiляi верхнiй шар ТСрунту, перевертаi його i вкладаi на дно борозни. Вкладений шар закриваiться скибою, пiднiмаiмим вiдвалом корпуса, в результатi чого досягаiться повна, глибока покладка буртАЩянiв, поглиблених остаткiв i потрiбноi якостi кришiння.

При безполицевiй оранцi ТСрунту технологiчний процес виконуiться наступним чином: шар ТСрунту пiдрiзуiться лемiшем i, рухаючись по його поверхнi, переходить потiм, кришачись через верхнiй зрiз i частково змiщуючись в право (по ходу плуга), кладеться за корпусом. Перевертання пiдрiзноi скиби не вiдбуваiться.

Для проведення одночасно з обробкою боронуванням плуг комплектуiться зчiпкою для борiн або котка.

В конструкцii плуга передбачена можливiсть змiни ширини захвата при допомозi зтяжки, забезпечуючи повертання корпусiв. Для зменшення постiйноi вiдстанi вiд стiйки борозни до колеса .

Агрегатуiться з тракторами тягового класу 3 обладнаного гiдравлiчною системою. Обслуговуi тракторист.

Коротка технiчна характеристика плуга ПЛ тАУ 5 тАУ 40.

Продуктивнiсть в год, га тАУ 1,23..2,03;

Глибина обробки, см;

-безполицева тАУ 18 .. 30;

-полицева тАУ до 40;

Ширина захвата, м тАУ 1,75 .. 2,25;

Робоча швидкiсть, км/год тАУ 6 .. 9

Дорожнiй просвiт, мм тАУ 435;

Маса з корпусами, кг тАУ 1630

Агрегатуiться з тракторами: Т тАУ 150К, ДТ тАУ 75М.

2. Проектування робочоi поверхнi Корпуса лемiшного плуга

2.1 Побудова поперечно-вертикальноi (лобовоi) проекцii цилiндроiдальноi (гвинтовоi) робочоi поверхнi

Побудова починаiться iз проведення осей креслення. Вертикальна вiсь проводиться на вiдстанi 2,5в (1025 мм) вiд лiвого краю аркуша листа, горизонтальна тАУ на вiдстанi 1,65в = 656 мм нижче верхнього краю аркуша (у масштабi 1: 2,5), де в тАУ ширина захвату корпусу плуга (в=410мм).

У верхньому лiвому квадратi аркуша будуiться перерiз шару АВСD за заданими параметрами а=290мм i в=410мм (а тАУ глибина оранки). Викреслюiться умовна схема перемiщення шару пiд дiiю корпуса плуга, припускаючи, що перерiз шару спочатку повертаiться вiдносно ребра D, а пiсля того як прийме вертикальне положення, повертаiться вiдносно ребра C1. Будуiться кiнцеве положення шару, при цьому вiн обертаiться до сумiщення ребра В1 з горизонтальною лiнiiю на вiдстанi а=290 мм вiд дна борозни. За положенням ребра В1 проводиться сторона шару В1С1 i на нiй будуiться прямокутник А1В1С1D1.

Контури робочоi поверхнi корпуса у вертикальнiй проекцii наносяться з мiркувань, що у мiру руху корпуса плуга у борознi скиби перемiщаiться полицею i його ребро В описуi дугу радiусом DВ, що рiвна дiагоналi шару через верхню точку полицi Р, яка знаходиться на продовженнi сторони DС вище дуги ВВ1 на 10 мм, проводиться горизонтальна пряма РS.

Польовi обрiзи лемеша i полицi розташованi в однiй площинi, яка майже спiвпадаi з профiльною лiнiiю стiйки борозни i лиш трохи вiдхилена в бiк борозни у верхнiй частинi образу для виключення задирання стiйки ребром полицi. Верхня точка К польового образу розмiщуiться на висотi, що дорiвнюi ширинi шару в=410 мм, вiдступивши вiд стiйки борозни (сторона АВ шару) на 12 мм. Ряд лiтературних джерел рекомендують польовий обрiз полицi проводити вiд точки А до точки К похилою лiнiiю, але для спрощення побудови вона проводиться паралельно АВ, тобто без нахилу точка К зтАЩiднуiться з верхньою точкою полицi Р дугою кола та розташовують на перетинi продовження вертикальноi лiнii РD i перпендикуляра до РК опущеного з його середини лiнiя КРS буде верхнiм обрiзом полицi.

Бiчний (борозний) обрiз полицi проводиться паралельно сторонi А1D1 вiдвальноi скиби iз зазором 18 мм, з метою уникнення задирання шару полицею. Вилiт крила полицi обмежуiться дугою кола, яка перебуваi вiд площини гранi А1В1 на вiдстанi 58 мм (1,6..1,8в).

Лезо лемеша розмiщуiться в площинi дна борозни. Ширина захвату лемеша приймаiться такою, що дорiвнюi ширинi шару, збiльшенiй на величину перекриття корпусiв Δв=50мм в сторону зораного поля мiнус зазор 12мм збоку польового обрiзу, тобто:

в+Δв-12=448мм

Перш нiж перейти до побудови горизонтальноi проекцii полицi, справа будуiться напрямна крива, яка i перерiзом робочоi поверхнi полицi та лемеша вертикальною площиною, перпендикулярною до леза лемеша.

Напрямною кривою може бути коло або парабола. Для спрощення побудов за напрямну криву приймаiмо дугу кола, центр якого розмiщуiться на висотi дiагоналi шару (√а²+в²=√290²+410²=527мм)

вiд дна борозни.

ВаДля побудови дуги кола справа вiд вертикальноi проекцii вибираiться на лiнii дна борозни точка О i з неi проводиться перпендикуляр з точки О до прямоi от i продовжуiться до перетину з горизонталлю, яка проведена на висотi дiагоналi шару.

Точка перетину i центром О1 напрямноi кривоi. Радiусом О1О описуiться дуга кола з центром у точцi О1, i на нiй вiдкладаiться ширина лемеша Оn, яка становить 122м.

Через точку n проводиться горизонтальна лiнiя, яка на вертикальнiй проекцii робочоi поверхнi i лiнiiю стику полицi з лемешем.

Кiнець лiнii стику знаходиться у точцi перетину з лiнiiю борозного обрiзу полицi. Борозний обрiз лемеша обмежуiться прямою, яка зтАЩiднуi кiнець лiнii стику з кiнцем леза лемеша.

2.2 Побудова проекцii твiрноi цилiндроiдальноi (гвинтовоi) робочоi поверхнi у вертикальнiй та горизонтальнiй площинах

Для побудови проекцii творчоi цилiндроiдальноi робочоi поверхнi необхiдно намiтити положення твiрноi у вертикальнiй площинi, провiвши горизонтальнi прямi, якi i проекцiями твiрноi в ii рiзних положеннях. Характерними дiлянками тут i: лезо лемеша. Лiнiя стику лемеша з полицею, точка К перетину лiнii польового зрiзу з кривою верхнього обрiзу полицi, центр напрямноi кривоi, верхня точка обрiзу полицi. У разi необхiдностi горизонтальнi лiнii проводяться i в промiжках мiж вказаними вище прямим. Проекцii твiрноi продовжуються влiво i вправо до рамки креслення i позначаiться цифрами О-О; 1-1; 2-2;.. 7-7.

Для побудови проекцiй твiрноi у горизонтальнiй площинi потрiбно знати закон змiни кутiв j твiрноi iз стiйкою борозни. Цей закон iлюструiться на кресленнi дiаграмою тангенсiв кутiв j, яка будуiться в правiй частинi креслення на продовжених вертикальних проекцiях твiрноi за значеннями tg j0; tg jmin i tg jmax в масштабi

tg 45º=100 мм (tg j0=tg 36º=673 мм; tg jmin = tg 34º=67 мм; tg jmax =

tg 50º=118 мм)

Носок лемеша розмiщуiться на 20 мм нижнього краю листа креслення. РЖз носка проводиться нульова проекцiя твiрноi пiд кутом j0=36º до стiйки борозни. Оскiльки проекцiями твiрноi у рiзних ii положеннях i прямi, то для побудови кожноi з них слiд знати двi точки. Одна знаходиться за допомогою вертикальноi площини проекцiй. Тут продовження проекцiй твiрноi у рiзних ii положеннях перетинаються з напрямною кривою в точках, проекцii яких на площину дна борозни i вiдповiдними горизонтальними проекцiями точок перетину твiрноi. Позначаються вiдповiдно 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.

Напрямна крива належить сiчнiй ортогональнiй площинi, яка проходить у напiвгвинтових полиць через борозний кiнець лемеша. Тому в горизонтальнiй площинi проекцii перпендикулярно до леза лемеша проводиться пряма А тАУА , на неi з вертикальноi площини проекцii переносяться точки 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, проводячи вимiр щоразу вiд точки О (О-1, О-2, О-3, О-4, О-5, О-6, О-7, рис.2). Отриманi новi точки позначаються вiдповiдними номерами iз штрихом (О´1´=О1; О´2´=О2 i т. д.).

Через кожну вiдмiчену точку на прямiй АА проводиться лiнiя пiд вiдповiдним кутом j, який визначають iз дiаграми тангенсiв.

У горизонтальнiй площинi проекцii точки перетину твiрноi в ii положеннях 5, 6, 7 iз напрямною кривою розмiщуiться близько i можуть навiть збiгатися, утворюючи пучок прямих, що перетинаються. Тому кожну проекцiю твiрноi слiд позначити вiдповiдним номером.

2.3 Побудова горизонтальноi та бiчноi проекцii цилiндроiдальноi робочоi поверхнi

Побудова горизонтальноi проекцii цилiндроiдальноi поверхнi полицi починаiться з проекцii верхнього обрiзу. Точки 5 перетину кривоi польового обрiзу з кривою верхнього обрiзу i кривоi борозного обрiзу з горизонталлю 5-5 переносяться з вертикальноi проекцii в горизонтальну на однойменну проекцiю 5-5.

Потiм точки 6, 7, 7, 6 та iншi перетину проекцiй твiрних з ребром полицi зносяться з вертикальноi проекцii в горизонтальну на проекцii вiдповiдних твiрних. ЗтАЩiднуючi на планi вiдповiднi точки 5, 6, 7, 7, 6 та iншi плавною кривою, утворюiться горизонтальна проекцiя верхнього i борозенного обрiзiв поверхнi. Проекцiя польового обрiзу проходить паралельно стiйцi борозни.

Бiчну проекцiю цилiндроiдальноi робочоi поверхнi зручнiше розмiщувати справа вiд горизонтальноi проекцii поверхнi. Бокова проекцiя поверхнi будуiться за проекцiями положень твiрноi та за першими двома проекцiями робочоi поверхнi вiдповiдно до правил проекцiйного креслення.

2.4 Побудова кривих перерiзiв цилiндроiдальноi робочоi поверхнi поперечно-вертикальними i поздовжньо-вертикальноi площини

Проводимо сiчнi вертикальнi площини, перпендикулярнi до стiнки борозни. Позначимо iх U. Одержанi при проведеннi цих площин перерiзи характеризують плавнiсть поверхнi та визначають розвиток кута β, який показуi здатнiсть поверхнi обертати скибу.

Для встановлення характеристики здатностi поверхнi подрiбнювати скибу проводяться вертикальнi сiчнi площини V, паралельнi стiйцi борозни; одержанi таким чином перерiзи характеризують розвиток кута d.

Кривi перерiзiв, перпендикулярнi до стiнки борозни, будуються у вертикальнiй проекцii, а кривi перерiзiв, паралельнi борозни, наносяться на боковiй проекцii.

Вертикальнi сiчнi площини V та U наносяться на горизонтальну проекцiю креслення на вiдстанi 100 мм одна за одною .

2.5 Побудова кривих ортогональних перерiзiв (шаблонних кривих)

Кривi ортогональних перерiзiв площинами, проходять перпендикулярно до леза лемеша, викреслюються для виготовлення штампа або шаблонiв. Ортогональнi перерiзи на

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi

Автоматизация животноводства

Аграрна полiтика Бiлорусi

Аграрная сфера России и сельское хозяйство