Розробка лiнii по виробництву рослинноi олii

Вступ

Олiйно-жировий комплекс Украiни займаi одне з чiльних мiсць в аграрному секторi економiки.

Питома вага товарноi продукцii олiйно-жирового виробництва складаi близько 15% загального виробництва харчовоi промисловостi.

Комплекс включаi в себе:

- вирощування та реалiзацiю олiйних культур;

- олiiдобування;

- виробництво та реалiзацiю олiйно-жировоi (олii, маргарини, спецiальнi жири, майонезу, мила) та супутньоi продукцii (шрот, макуха, фосфатиднi концентрати та iншi).

У виробництвi олiйних культур основна маса припадаi на соняшник, площi посiву якого складають 2,2тАУ2,4 млн. га. Пiд посiвами соi та рiпаку зайнято вiдповiдно 100тАУ120 тис. га.

Структуру виробництва олiйних культур в Украiнi складно вiднести до категорii рацiональноi, однак вона вiддзеркалюi загальний фiнансово-економiчний стан сiльського господарства, складнощi попереднього перiоду реформування аграрного виробництва.

Насiння соняшнику поки залишаiться одним iз найбiльш високолiквiдних продуктiв як на внутрiшньому, так i на зовнiшньому ринках.

Протягом 1986тАУ1990 рокiв валовий збiр соняшнику в Украiнi на площi 1,6тАУ1,7 млн. га був стабiльним i в середньому становив 2,6 млн. тон. Такi результати були досягненнi завдяки бiльш широкому застосуванню iнтенсивних технологiй вирощування соняшнику i рацiональному використанню пестицидiв та добрив.

У 1991тАУ1999 роках мала мiсце тенденцiя до зростання посiвних площ пiд соняшником (у середньому за рiк на 8%) з одночасним зниженням показникiв урожайностi (на 19%) i валового збору (на 16%).

1996тАУ1998 роках майже половина вирощеного урожаю соняшнику експортувалась, а кiлькiсть насiння, що проходила для виробництва олii, не забезпечувала потреб внутрiшнього ринку в олiйно-жировiй продукцii, що спричинило економiчний занепад промисловостi.

Починаючи з 1999/2000 рокiв змiнилась структура використання насiння соняшнику, обсяги його переробки на вiтчизняних пiдприiмствах у 2001/2002 роках збiльшились у 2,5 рази, а у 2002/2003 роках обсяги його переробки зросли у 3,4 рази.

Розвиток виробництва олiйних культур i олii i перспективним для аграрного сектору економiки Украiни, виходячи зi сприятливих клiматичних умов, постiйно зростаючого попиту на рослиннi жири. [12]

1. Характеристика галузi

За перiод з вересня 2005 року по серпень 2006 року олiйно-жировими пiдприiмствами Украiни перероблено бiльше 2,8 млн. тон насiння олiйних культур (табл. 1.1).

Темпи переробки олiйноi сировини по вiдношенню до минулого маркетингового року склали 86,6%.

Таблиця 1.1 ОбтАЩiми переробки насiння олiйних культур

Якщо в 2004тАУ2005 роках показник переробки соняшника склав 97,6% до загального обтАЩiму переробки насiння олiйних культур, то в 2005тАУ2006 цей показник склав 93,9%. Скорочення питомоi ваги соняшника в загальнiй переробцi олiйноi сировини трапилось iз-за збiльшення обтАЩiмiв переробки насiння соi та рапсу.

За даними офiцiальноi статистики за 2005тАУ2006 роки експорт соняшника урожаю 2005 року склав всього 11,5 тис. тон проти 927,7 тис. тон урожаю 2004 року.

Асоцiацiя ВлУкролiяпромВ» приводить даннi Держкомстату Украiни вiдносно виробництва олiйно-жировоi продукцii в 2005тАУ2006 роцi по результатам роботи пiдприiмств, пiдзвiтним статистичним органам (табл. 1.2).

В 2005тАУ2006 роках, в порiвняннi з 2004тАУ2005 роками, виробництво олii зменшилось на 15%, i виключно соняшниковоi тАУ на 17,1%. З 24 основних спецiалiзованих пiдприiмств в 2005тАУ2006 роках 18 пiдприiмств знизили обтАЩiми виробництва нерафiнованоi олii, що пояснюiться, головним чином, зменшенням збору насiння соняшника.

Таблиця 1.2 Виробництво рослинноi олii та шроту, тис. тон (без врахування олiйниць)

Суттiво, на 32,7% зросло виробництво рафiнованоi олii. За перiод з вересня 2005 року по серпень 2006 року рафiнованоi олii вироблено 433,2 тис. тон, або 37,2% вiд загального виробництва олii.

Невiдповiднiсть мiж обтАЩiмами виробництва нерафiнованоi олii та рафiнованоi по окремим пiдприiмствам звтАЩязано з виробництвом рафiнованоi олii за рахунок закупiвлi сироi олii.

ОбтАЩiми виробництва фасованоi олii також мають тенденцiю до росту. РЖз-за вiдсутностi офiцiйноi статистики, по цiй позицii приводять данi лише по пiдприiмствам асоцiацii ВлУкролiяпромВ».

Як свiдчать приведенi данi, виробництво фасованоi олii в 2005тАУ2006 роках зросло в порiвняннi з 2004тАУ2005 роками на 23%. За 8 мiсяцiв 2006 року в порiвняннi з вiдповiдним перiодом минулого року тАУ на 23,8%.

2. Характеристика господарства

2.1 Загальнi вiдомостi

В пiвнiчному Степу на Лiвобережжi Днiпра в селищi Миролюбiвка Синельникiвського району Днiпропетровськоi областi в 1997 роцi на базi КСП ВлМиролюбiвськеВ» було органiзоване iГ ВлСВРЖТВ». Загальна територiя його на сьогоднi становить 9870 га, в т.ч. рiллi тАУ 7706 га.

В КСП ВлМиролюбiвськеВ» протягом останнiх рокiв спостерiгався стiйкий спад виробництва як у рослинництвi, так i в тваринництвi.

Рiшенням загальних зборiв вiд 16.08.1997 р. КСП ВлМиролюбiвськеВ» було реформовано, земля була розпайована в натурi. Кожен член КСП отримав державний акт на свiй пай 6,5 га. Витрати на проведення цiii клопiткоi роботи склали 70 тис. грн. Майновий пай в натурi не розпайовувався, а був оцiнений в грошовому виразi i кожному члену КСП була визначена сума майнового паю в грошах залежно вiд його трудового вкладу в господарство за попереднi роки.

Проведена робота по розпаюванню послужила основою для органiзацii селянського фермерського господарства. Майновi i земельнi паi колишнiх членiв КСП були переданi в уставний фонд товариства, що дозволило уникнути цiлого ряду негативних моментiв. РЖнвестором i юридичною особою в процесi реструктуризацii господарства виступило пiдприiмство iГ ВлСВРЖТВ».

Перед реформованим господарством в першi днi стала проблема: як припинити спад виробництва i органiзувати його на новiй правовiй, органiзацiйнiй i технологiчнiй основах. Для цього знадобився пошук, освоiння i впровадження нових науково обТСрунтованих технологiй сiльськогосподарського виробництва, реконструкцiя i створення вiдповiдноi до потреб матерiально тАУ технiчноi бази, закрiплення технологii i трудовоi дисциплiни. На базi вивчення передових технологiй вiтчизняних i закордонних вчених, iнститутiв i фiрм керiвництвом товариства була розроблена конкретна програма розвитку господарства на найближчi 5 рокiв. Цiй розробцi передував пошук iнформацii i досвiду з провадженням передових технологiй. В галузi землеробства нам допомогло ознайомлення i використання ТСрунтозахисних технологiй, розроблених вченим Киiвського аграрного унiверситету для ТСрунтово-клiматичних умов нашоi мiсцевостi. В галузi тваринництва ми орiiнтувалися на використання досвiду передових господарств Украiни в галузi тваринництва, а саме таких як Агро-Союз

2.2 Основнi напрямки дiяльностi

У рослинництвi тАУ впровадження ТСрунтозахисних систем землеробства з розширенням, вiдтворенням родючостi ТСрунтiв та поступовим переходом на ТСрунтозахисне бiологiчне i точне землеробство. Це основне завдання повинно вирiшуватись застосуванням ТСрунтозахисних технологiй з мiнiмалiзацiiю обробiтку ТСрунту, вiдтворенням родючостi ТСрунтiв за рахунок органiчних i мiнеральних добрив, використанням бiологiчних препаратiв для покращення фосфатного режиму, бiостимуляторiв розвитку i росту рослин. Цiй метi вiдповiдаi також пошук бiльш урожайних видiв рослин i iх сортiв, використання насiння високих репродукцiй, захист рослин вiд шкiдникiв i хвороб.

У тваринництвi тАУ реконструкцiя тваринницьких ферм i створення новоi матерiально-технiчноi бази, безпривтАЩязне холодне утримання худоби, збалансована цiлорiчна годiвля дiйних корiв концентрованими кормами, племiнна i селекцiйна робота.

У зберiганнi i переробцi зерна тАУ будiвництво критого току i свого елеватора, будiвництво i оснащення лабораторii по визначенню якостi сiльськогосподарськоi продукцii i ii сертифiкацiя, будiвництво млина, пекарнi, комбiкормового цеху, лiнii очистки зерна i протруювання посiвного матерiалу.

У впровадженнi i вивченнi нових технологiй тАУ утворення навчального центру з впровадженням наукового центру для проведення наукових дослiджень з удосконаленням технологiй, модельного пiдприiмства з впровадженням новiтнiх технологiй, випробування iмпортноi технiки з метою вибору найкращих машин для наших ТСрунтово-клiматичних умов i технологiй, iнструментальноi бази з порiвняльного аналiзу рiзних технологiй i новацiй.

У економiцi i бухоблiцi тАУ економiчний аналiз роботи структурного пiдроздiлу, розробка комптАЩютерних програм реального бухгалтерського облiку матерiалiв i витрат, систематичного балансу в кожному пiдроздiлi.

У даний час iГ ВлСВРЖТВ» маi бiльше 1 тис. голiв ВРХ, бiльше 1,5 тис. свиней. МТП включаi в себе 18 рiзних комбайнiв, 20 тракторiв, бiльше як 60 одиниць сiльськогосподарських машин i знарядь. 26% технiки складають машини iмпортного виробництва, а вся остання технiка вiтчизняна, але знаходиться у належному станi.

Введений в експлуатацiю критий тiк загальною площею 4,4 тис. м², вагова, сучаснi лабораторii аналiзу зерна i iншоi сiльськогосподарськоi продукцii, ТСрунтова аналiтична лабораторiя, почалася дослiдниковi експлуатацiя супутникового контролю полiв (точне землеробство).

Завершена реконструкцiя i введений в експлуатацiю тваринницький комплекс на 75 голiв ВРХ червоноi степовоi породи.

Валовий збiр зерна в 1999 роцi склав 7400 тон зерна, середня урожайнiсть зернових тАУ 25 ц/га, середнiй надiй на корову тАУ 4640 л, рентабельнiсть виробництва тАУ 13%.

2.3 ТРрунтово-клiматичнi умови господарства

2.3.1 ТРрунти господарства

iГ ВлСВРЖТВ» розташоване в степовiй зонi. Основнi площi землекористування господарства зайнятi чорноземами: звичайними мало гумусними i iх змитими та намитими рiзновидами. Вони мають сприятливi для землеробства водно-фiзичнi, фiзично-хiмiчнi та агрономiчнi властивостi.

За даними польових обстежень в орному шарi ТСрунту господарства в середньому мiститься 4,3% гумусу, 2,2 мг нiтратного азоту, 14,2 мг рухомого фосфору, 14,1 мг обмiнного калiю на 100 г. ТСрунту.

ТРрунтам властива нейтральна та близька до нейтральноi реакцiя ТСрунтового розчину: рН сольовоi витяжки 6,5, водноi тАУ 7,1, гiдролiтична кислотнiсть 0,99 мг-екв. на 100 г. ТСрунту, насиченiсть вбирного комплексу катiонами складаi 97%.

За показниками вмiсту поживних речовин ТСрунти господарства слабо забезпеченi азотом, але пiдвищено i високозабезпеченi фосфором i дуже високо тАУ калiiм. Це одна з особливостей впливу на ТСрунти обробiтку iх без обертання скиби. За вмiстом мiкроелементiв ТСрунти господарства мають високий рiвень мiдi, середнiй i високий тАУ кобальту та магнiю, низький тАУ цинку. Вмiст в ТСрунтах господарства важких металiв в 2 тАУ 10 разiв менший, нiж гранично допустимий. Не виявлено в них залишкiв стiйких пестицидiв, а вмiст радiонуклiдiв знаходиться на рiвнi фонового радiоактивного забруднення.

На територii господарства проявляiться водна ерозiя i перiодично тАУ вiтрова. Площа еродованих ТСрунтiв складаi 17% рiллi. Для них характерний укорочений гумусовий горизонт, вони мiстять менше поживних речовин i продуктивноi вологи, мають гiршi фiзично-хiмiчнi та водно-фiзичнi властивостi. Досягти максимальноi вiддачi вiд таких ТСрунтiв можна лише за умови послаблення i припинення водноi та вiтровоi ерозii.

Пiдвищення родючостi ТСрунтiв, захист iх вiд факторiв деградацii, збiльшення виробництва сiльськогосподарськоi продукцii, економiя енергоресурсiв та забезпечення екологiчноi безпеки навколишнього середовища покладенi на ТСрунтозахисну систему землеробства, яка впроваджуiться в господарствi.

За умов виходу господарства на ринковi вiдносини зростають цiни на мiнеральнi добрива, значно пiдвищуiться роль мiсцевих органiчних добрив як засобу пiдвищення продуктивностi рослин i досягнення в якостi органiчних добрив на полi залишають нетоварну частку врожаю: солому, подрiбненi стебла кукурудзи, соняшника, сорго. Одна тонна iх з компенсацiiю азотноi недостатностi внесенням 10 кг дiючоi речовини азоту по своiй дii i пiсля дii на врожай i накопичення гумусу в ТСрунтi дорiвнюi 5 тоннам напiвперепрiлого гною.

Екологiчний стан ТСрунтiв i навколишнього середовища дозволяi господарству вийти на бiологiчне землеробство i вирощувати екологiчно чисту продукцiю для дитячого лiкувального та профiлактичного харчування, що плануiться зробити в найближчi роки.

2.3.2 Клiматичнi умови господарства

iГ ВлСВРЖТВ» розташоване в зонi ризикового землеробства. Основним лiмiтуючим клiматичним ресурсом i опади. За останнi 10 рокiв рiчна сума опадiв коливалась в межах вiд 321 мм в 1994 роцi до 746,6 мм в 2002 роцi. За час iснування iГ ВлСВРЖТВ» найбiльш сприятливим за рiвнем зволоження був 1997 рiк, а особливо посушливим тАУ 1999 рiк.

Полосовi дiаграми рiвня зволоження протягом вегетацiйного сезону, розрахованi за Госсеном-Вольтером, за середнiми багаторiчними даними зображають у виглядi прямих дiаграм. Наведенi данi свiдчать, що в умовах найбiльш вологого забезпеченого 1997 року явище ТСрунтовоi посухи на протязi вегетацiйного сезону взагалi вiдсутнi, а в 1999 роцi тривалiсть посухи складала 45,2% вегетацiйного сезону. Лише початок i кiнець вегетацiйного сезону характеризувались рiвнем зволоження. За середнiми багаторiчними даними нестача вологи для розвитку сiльськогосподарських культур спостерiгаiться на протязi 12,7% тривалостi вегетацiйного сезону. В цих умовах одним з прiоритетних завдань механiчного обробiтку ТСрунту i накопичення i збереження вологи. Свiтова практика i досвiд господарства свiдчать, що завданню збереження вологи найбiльш вiдповiдаi мiнiмальний обробiток ТСрунту культиваторами. Це було однiiю з основних причин вiдмови спецiалiстiв господарства вiд полиневого обробiтку ТСрунту. Вегетацiйний сезон за даними Синельникiвськоi дослiдноi станцii триваi з 03.04. по 31.10. (дати стiйкого переходу температури повiтря через +5В°С). Без морозний перiод по середнiх багаторiчних датах починаiться з 17 березня, а завершуiться 24 листопада.

Весна починаiться з переходу середньодобовоi температури повiтря через 0В°С i завершуiться при досягненнi 15В°С, за середнiми багаторiчними даними вона триваi 53 днi, але за останнi 4 роки вiдмiчалися дуже великi вiдхилення.

Наприклад, в 2000 роцi весна почалася на 30 днi ранiше нормальних строкiв. При цьому протягом майже всiii весни утримувався пiдвищений на 3 тАУ 11 градусiв температурний режим. Однак, кiнець весни характеризувався аномально холодною погодою. Температура на поверхнi ТСрунту в деякi днi опускалася до 5тАУ7 градусiв морозу. В цiлому весна продовжувалась майже в двiчi звичайного.

Лiто по середнiм багаторiчним даним триваi 97 днiв. В 2000 роцi його тривалiсть була майже на один мiсяць довша i склала 125 днiв. При цьому почалося воно на два тижнi пiзнiше строкiв.

Осiнь звичайно триваi 65тАУ70 днiв. В 1999 роцi ii тривалiсть була майже в два рази коротшою тАУ 35 днiв.

Таким чином, суттiвi коливання клiматичних умов вимагають вiд аграрiiв користування технологiй вiдповiдно до умов, що складаються. Звiдки i обовтАЩязковою вимогою до технологii i ii пластичнiсть тАУ здатнiсть i можливiсть ii адаптацii до коливань клiматичних умов. Цiй вимозi на думку спецiалiстiв, бiльше вiдповiдаi мiнiмальна технологiя нiж традицiйна.

2.4 Характеристика рослинництва

2.4.1 Структура посiвних площ

При утвореннi iГ ВлСВРЖТВ» площа рiллi складала 7005 га. В 2004 роцi вона збiльшилась до 9807 га. збiльшення площ на 2802 га було зумовлено прийняттям на роботу в господарство кiлькох членiв КСП ВлМиролюбiвськеВ», якi зразу пiсля розпаду КСП утворили самостiйнi фермерськi господарства, але вони через деякий час збанкрутiли.

За час освоiння енергозберiгаючих вирощування культур в структурi посiвних площ господарства вiдбулися змiни, причинами яких були:

1. Коливання контАЩюнктури ринку с.-г. продукцii. У вiдповiдностi до вимог ринку у господарствi збiльшили долю зернових культур з 32% до 45 тАУ 47%. В зерновiй групi спiввiдношення озимих i ярих культур коливаiться по роках в залежностi вiд умов, що створюються пiд час посiву озимих культур та iх стану пiсля зими.

Основною озимою культурою i пшениця, доля якоi в групi озимих зернових культур складаi 95 тАУ 98%. В останнi роки агрономiчною службою господарства розширено валовий набiр озимих культур, якi вирощуються на зерно.

Серед ярих основною культурою i кукурудза, доля якоi в групi ярових зернових культур складала 55тАУ60%. Висока здатнiсть технологii, невисока урожайнiсть i несприятлива контАЩюнктура кукурудзи на зерновому ринку зумовили те, що в 2000 роцi площу зерновоi кукурудзи зменшили до 650 га, що складаi 49% групи ярових зернових культур. При цьому рiзко збiльшена площа ярих зернових культур, наприклад, ячмiнь тАУ майже в два рази, овес тАУ в три рази.

Висока економiчна ефективнiсть вирощування соняшника зумовила суттiве зростання даноi культури в структурi посiвних площ: з 700 га в 1996 роцi до 1086 га в 2004 роцi.

2. Наявний набiр технiки. Цим фактором викликана вiдмова вiд вирощування гороху, технологiя якого не могла бути забезпечена наявним в господарствi набором сiльськогосподарськоi технiки. В групi бобових культур основною виступаi соя, ранньостиглi сорти якоi i добрим попередником для озимих культур.

3. Зростання поголiвтАЩя худоби i потреби в кормах. Коливання долi кормових культур зумовлене змiнами поголiвтАЩя худоби, яке за останнi 4 роки постiйно зростаi. Зростання поголiвтАЩя зумовило збiльшення долi кормових культур з 15% в 1997 роцi до 28% в 2005 роцi. Основними кормовими культурами i: багаторiчнi трави, частина яких за останнi 4 роки в кормовiй групi збiльшилась з 15% до 45%; кукурудза на силос, частина якоi зменшилась з 51% до 24% та ярi й озимi однорiчнi трави. Менша урожайнiсть ярих однорiчних трав зумовила iх замiну озимими культурами.

Пластичнiсть схеми польовоi сiвозмiни даi можливiсть спецiалiстам господарства без принципового ii порушення регулювати посiвну площу та валовий збiр сiльськогосподарських культур вiдповiдно до економiчних та господарських умов, що складаються. Спецiалiсти господарства вважають, що на сьогоднi структура посiвних площ не i оптимальною. Тому робота з удосконалення продовжуiться.

2.4.2 Удобрення сiльськогосподарських культур

Система удобрення культур i однiiю з ланок ТСрунтозахисноi технологii iх вирощування. Слiд вiдзначити, що система удобрення при мiнiмальнiй технологii вiдрiзняiться вiд тiii, що застосовуються при оранцi. Дана технологiя передбачаi також накопичення на поверхнi ТСрунту поживних решток культур якi захищають ТСрунт вiд руйнiвноi сили вiтрiв та водноi ерозii, забезпечуючи розширене вiдтворення ТСрунтовоi родючостi та зменшують випаровування з поверхнi ТСрунту.

Таблиця 2.1 Структура посiвних площ iГ ВлСВРЖТВ»