Розробка технологii та органiзацii вирощування та збирання пшеницi
реферат
Дипломний проект на тему: тАЬОбТСрунтування рацiонального комплексу засобiв механiзацii для вирощування та збирання озимоi пшеницi у СТОВ тАЬБратськийтАЭ Нижньосiрогозького району Херсонськоi областiтАЭ складаiться з 3-х роздiлiв, розрахунково-пояснювальноi записки i 4-х листiв графiчноi частини. Розрахунково-пояснювальна записка складаiться з сторiнок тексту, включаючи рисункiв, таблиць, а також 12 лiтературних джерел.
Проведено аналiз технологii вирощування озимоi пшеницi i ii технiко-економiчних показникiв, розроблено iнтенсивну технологiю та комплекс машин для ii виконання.
В проектi розкритi питання по безпецi життiдiяльностi, в якому розглянутi основнi аспекти охорони працi, виробничоi санiтарii.
Ефективнiсть органiзацiйних i технологiчних рiшень пiдтверджена приведеними технiко-економiчними розрахунками.
ЗМРЖСТ
Вступ
1 Розробка технологii та органiзацii вирощування та збирання пшеницi
1.1 Аналiз стану виробництва озимоi пшеницi в СТОВ тАЬБратськийтАЭ Нижньосiрогозького району Херсонськоi областi
1.2 Вибiр та обТСрунтування технологiчних операцiй
1.2.1 Визначення обсягу роботи технологiчних операцiй
1.2.2 Вибiр та розрахунок складу агрегатiв
1.2.3 Визначення кiлькостi МТА для виконання агротехнологiчноi операцii
1.2.4 Визначення кiлькостi тракторозмiн роботи агрегатiв
1.2.5 Кiлькiсть розрахункових днiв роботи агрегатiв
1.2.6 Визначення кiлькостi обслуговуючого персоналу
1.2.7 Розрахунок нормативних та загальних витрат пального
1.2.8 Розрахунок затрат працi на одиницю роботи
1.2.9 Обсяг робiт в умовних га
1.2.10 Щiльнiсть механiзованих робiт
1.2.11 Економiчнi показники технологiчноi карти
1.3 Порiвняльна оцiнка варiантiв МТА
1.4 Операцiйно-технологiчна карта
1.4.1 Умови виконання операцii
1.4.2 Агротехнiчнi вимоги
1.4.3 Склад агрегату i його експлуатацiйно-технiчнi вимоги
1.4.4 Технологiчна пiдготовка агрегату до роботи
1.4.5 Пiдготовка поля
1.4.6 Вибiр способу руху i режиму роботи агрегату
1.4.7 Визначення фактичних затрат працi на одиницю виконаноi роботи
1.4.8 Витрати пального на одиницю виконаноi роботи
1.4.9 Оплата працi механiзаторiв
1.4.10 Контроль якостi роботи агрегату
1.4.11 Охорона працi
2 Безпека життiдiяльностi
2.1 Аналiз стану органiзацii робiт по забезпеченню БЖ та екологiчностi виробництва при вирощуваннi озимоi пшеницi
2.2 Характеристика причин i утрат вiд виробничих травм
2.3 Проектнi рiшення по забезпеченню рiвнiв безпеки працi i екологiчностi виробництва до нормативних значень
2.4 Органiзацiя робiт у надзвичайних ситуацiях
3. Технiко-економiчнi показники проекту
Висновок
Лiтература
ВСТУП
В теперiшнiй час агропромисловий комплекс Украiни переживаi спад виробництва, обумовлений наперед за усе високими цiнами на нафтопродукти, с.-г. технiку та вiдсутнiсть фiнансових ресурсiв у пiдприiмствах комплексу на iх придбання. Це веде до збiльшення витрат працi, прямих, експлуатацiйних витрат на виконання с.-г. робiт, та як наслiдок, веде до пiдвищення цiн на одиницю с.-г. продукцii. Крiм цього вiдсутнiсть необхiдноi кiлькостi технiки та паливо-мастильних матерiалiв веде до недотримання агро строкiв виконання рiзних с.-г. операцiй. Це обумовлюi зниження врожайностi та якостi основних с.-г. культур у рослинництвi.
Вирiшити цi проблеми можна тiльки шляхом iнтенсифiкацii та органiзацii виробництва з використанням повного комплексу агротехнiчних та економiчних заходiв, дозволяючи отримати запланованi високi врожаi за будь-якими погодними умовами. Це також концентрацiя матерiально-технiчних ресурсiв на вирощування с.-г. культур, своiчасне проведення послiдовних робiт (по вирощуванню, догляду, збиранню та пiслязбиральнiй доробцi отриманоi продукцii). Вона передбачаi поточнiсть виробництва та мiнiмiзацiю операцiй, направлену на зберiгання матерiальних, трудових та енергетичних ресурсiв.
Освоювання та впровадження iнтенсивних технологiй вирощування с.-г. культур з використанням можливостей науково-обТСрунтованих систем землеробства створюють необхiднi передумови гарантованого отримання високого врожаю, дозволяють придати виробництву необхiдну стiйкiсть.
Щоб впровадити iнтенсивну технологiю вирощування с.-г. культур необхiдно:
- повнiстю використовувати природний потенцiал;
- вирiшити питання боротьби з ерозiiю ТСрунту, впровадженням зрошування, використовувати всi елементи зональних систем землеробства;
- пiдготувати кадри керiвникiв, спецiалiстiв, рядових виконавцiв для виконання складного комплексу робiт, повтАЩязаних з впровадженням iнтенсивноi технологii;
- пiдвести пiд врожай мiцну матерiально-технiчну базу, мати необхiдний набiр машин та знарядь.
1 Розробка технологii та органiзацii вирощування та збирання пшеницi
1.1 Аналiз стану виробництва озимоi пшеницi в СТОВ тАЬБратськийтАЭ Нижньосiрогозького району Херсонськоi областi
СТОВ тАЬБратськийтАЭ розташовано у центральнiй частинi Нижньосiрогозького району Херсонськоi областi в с. Братське, що знаходиться в 27км вiд райцентру. На територii господарства знаходяться два села: с. Братське та с. Заповiтне. Через територiю господарства проходить дорога РЖРЖРЖ категорii з твердим покриттям Ростов-Рени. Дороги до основних виробничих обтАЩiктiв мають асфальтне покриття.
Територiя господарства розташована в першому агро-клiматичному районi, клiмат якого дуже теплий та засушливий. Кiлькiсть опадiв по середнiм багаторiчним даним складаi 388мм. У звтАЩязку з рiвним рельiфом мiсцевостi змиву ТСрунту не спостерiгаiться.
ТРрунти в господарствi вiдносяться до пiвденних чорноземiв, а також iх слабодефларованими та змитими рiзновидами. Гумус в грунтi складаi 2,3-2,8%. Напрямок виробничоi дiяльностi з 2002р. тАУ виробництво зерна. Загальна площа с.-г. угiдь 5134,9 га.
Озима пшениця в середньому за 3 роки займала 20,6% площ. За останнi роки, якi були несприятливi в клiматичному та економiчному вiдношеннi врожайнiсть озимоi пшеницi склала 32 ц/га, соняшника - 8,9 ц/га, кукурудзи тАУ 22,5 ц/га, що значно менше потенцiальних можливостей господарства. До основних причин зниження врожайностi вiдносять:
- вiдсутнiсть добрив та гербiцидiв, палива;
- порушення сiвозмiн;
- старiння технiки.
Для своiчасного та якiсного виконання iнтенсивноi технологii необхiдно залучення природних, техногенних та людського факторiв.
Господарство в цiлому забезпечене технiкою для вирощування озимоi пшеницi та iнших культур.
Однак з кожним роком ця технiка фiзично та морально старiшаi, а господарство не маi коштiв для ii оновлення. У звтАЩязку з фiзичним старiнням кiлькiсть технiки по рокам зменшуiться.
Стосовно забезпечення господарства робочим персоналом, дане господарство маi достатню кiлькiсть квалiфiкованих механiзаторiв, а це i головним фактором для успiшного ведення дiяльностi. Однак останнiм часом чисельнiсть молодих спецiалiстiв зменшилась.
1.2 Вибiр та обТСрунтування технологiчних операцiй
Технологiчна карта являiться основним документом при вирощуваннi с.-г. культур. Вона розробляiться спецiалiстами господарства.
Перелiк технологiчних операцiй визначаiться видом культури та прийнятою технологiiю (iндустрiальна, iнтенсивна, ТСрунтозахисна). На вибiр технологiчних операцiй впливають також грунтово-клiматичнi умови. Для степовоi зони Украiни характернi властивостi ризикового землеробства. Де переважаi засуха, дифляцiя та ерозiя грунту, необхiдно враховувати технологiчнi операцii, що дозволяють максимально накопичити та зберiгати вологу в грунтi i забезпечити стiйкiсть його проти дифляцii та ерозii. З урахуванням вказаних рекомендацiй та iснуючих технологiй складаiмо повний набiр технологiчних операцiй по вирощуванню та збиранню озимоi пшеницi i заносимо iх в технологiчну карту.
Попередники
Багаторiчний досвiд землеробства свiдчить про те, що у виробництвi зерна гострою проблемою i мiсце озимоi пшеницi у сiвозмiнi. У районi з посушливим клiматом найкращим попередником озимоi пшеницi можуть бути: чистi пари, зайнятi пари, зернобобовi культури та багаторiчнi трави. Пiсля цих попередникiв у грунтi залишаiться найбiльш високi запаси поживних речовин та вологи. Вiд правильного вибору попередника залежить врожай, стiйкiсть сiвозмiни у часi, пiдвищення ефективностi системи агротехнiчних прийомiв по вирощуванню культури.
Обробiток ТСрунту
Пiдготовка ТСрунту залежить вiд попередника i включаi в себе такi операцii:
- лущення;
- внесення мiнеральних добрив;
- основний те передпосiвний обробiток.
Лущення: глибина лущення 6-8 см, для його проведення в залежностi вiд умов використовують слiдуючи агрегати:
- дисковi борони БДТ-7 з тракторами Т-150 (Т-150К), К-701 тАУ пiсля кукурудзи, соняшнику, колосових, на середнiх по механiчному складi грунту;
- дисковi гiдравлiчнi лущильники ЛДГ-10, ЛДГ-15 вiдповiдно з тракторами ДГ-75М, Т-150 по стернi при оптимальнiй вологостi на легких та середнiх ТСрунтах.
Основний обробiток ТСрунту в залежностi вiд конкретних умов виконуються слiдуючими агрегатами:
- плугом загального призначення ПН4-42 в агрегатi кольчато-шпоровими катками та боронами на глибину 25-27см, пiсля соняшнику в умовах достатнього зволоження та при наявностi кореневих буртАЩянiв.
Для передпосiвного обробiтку ТСрунту використовують культиватори КПС-4 та борони БЗТС-1,0 чи КПС-4 та кольчато-шпоровi катки ЗККШ-6
Зубовi борони застосовуються при достатнiй, а катки тАУ при недостатнiй вологостi ТСрунту.
Внесення добрив
Взагалi для внесення мiнеральних добрив в залежностi вiд умов використовують такi агрегати:
- навеснi розкидувачi НРУ-0,5 з тракторами МТЗ-80, при невеликих площах та дозах внесення, а також на вiдстанi транспортування до 0,8-1км;
- полуприцепнi розкидувачi 1РМТ-4, РУМ-5, РУМ-8 з тракторами МТЗ-80, Т-150 при середнiх дозах внесення, а також на вiдстанi транспортування до 3-4 км.
Потрiбна якiсть внесення добрив забезпечуiться ретельною пiдготовкою добрив машин та поля до роботи, регулюванням та постановкою робочих органiв, суворим дотриманням вiдстанi мiж сумiжними проходами агрегатом.
Посiв
При вирощуваннi зернових культур по iнтенсивнiй технологii до посiву висувають пiдвищеннi вимоги: сiяти необхiдно суворо в оптимальнi агротехнiчнi термiни з високою точнiстю та якiстю висiву. Сiють пшеницю в кiнцi серпня на початку вересня. Норма висiву 200-250 кг/га. В нашiй зонi використовують сорти Одеський 162, Айсберг, Альбатрос i iншi. Крiм того, пiд час сiвби, необхiдно сформувати постiйнi технологiчнi колii, по яким будуть пересувати агрегати пiд час проведення заходiв по догляду за посiвами.
Ширину технологiчноi насii та вiдстань мiж ними приймають такими, щоб наявна в господарствi технiка для внесення добрив та гербiцидiв могла бути використана бiльш ефективно при доглядi за посiвами з найменшими переналагодженнями.
Якщо господарство маi в наявностi сiялки марки СЗ-3,6 та СЗП-3,5, розкидувачi добрив НРУ чи РУМ-6, оприскувачi ОП-2000, ОПШ-15, що агрегатуються з тракторами МТЗ з вузько-профiльними шинами то формувати технологiчнi колii шириною 1350мм з вiдстанню мiж ними 10,35м, шириною ходових дорiжок 300мм.
Також дуже важливо забезпечити прямолiнiйнiсть ходових дорiжок та постiйнiсть вiдстанi мiж технологiчними носiями. Тому посiв зернових проводиться переважно широкозахватними агрегатами на базi гусеничних тракторiв.
Для забезпечення потрiбноi якостi посiву робоча швидкiсть агрегатiв не повинна перевищувати 9 км/год. Усi сiялки, агрегати та iх маркеруючi пристроi перед виiздом на поле повиннi бути вiдрегульованi.
Догляд за посiвами
Операцii по догляду за посiвами включають в себе пiдживлення мiнеральними добривами, обробiток пестицидами.
Пiдживлення: для отримання клейковини в зернi на рiвнi 28% посiви пiдживлюють рано навеснi (30-45м/га азоту) i при виходi в трубку (25-30 кг/га азоту). Для внесення твердих мiнеральних добрив по постiйнiй технологiчнiй колii використовують розкидувачi НРУ-0,5, РМС-6, РУМ-5 в агрегатi класу з тракторами класу 1.4. При параметрах робочоi колii 300-350х300мм на тракторах встановлюють колеса з вузькими шипами. Переобладнання розкидувачiв 1РМТ-4, РУМ-5 в цьому випадку складаiться у зменшеннi колii з 1800 до 1350мм та замiнi на колеса з вузькими шинами (240х508мм).
Для боротьби з буртАЩянами, шкiдниками (жужелиця, клоп-черепашка i iншi), а також хворобами (iрма, кореневi гнилi i iншi), проводять обробку гербiцидами, iнсектицидами. Часто цi операцii поiднують.
Обробiток посiвiв пестицидами: технологiчний процес застосування оприскуваючих засобiв включаi двi основнi операцii: приготування робочого розчину та оприскування посiвiв.
Для виконання першоi операцii можна використовувати АПЖ-12, при iх вiдсутностi можна використовувати переобладненi водороздавачi ВУ-3М, а також оприскувачi, якi мають гiдравлiчну мiшанку (ОП-2000, ОПШ-15).
Для оприскування посiвiв краще використовувати штанговi оприскувачi, а трактор оборудувати вузькими шинами. Найбiльш оптимальнi оприскувачi ОПШ-15, ПОМ-630, ОП-2000. Ширина захвата оприскувача повинна вiдповiдати ширинi захвата посiвного агрегату.
Збирання
Найкращим термiном для збирання озимоi пшеницi i досягнення ii повноi стиглостi. Збирати врожай слiд прямим комбайнуванням. Допускаiться роздiльний спосiб збирання у середнiй восковiй стиглостi зерна при вологостi не бiльше 30% та великоi забуртАЩяненостi. Недопустиме збирання роздiльним способом при вологостi зерна 35%. При цьому вмiст бiлку у зернi знижуiться на 1,5%, а клейковини на 4% порiвнюючи з показником зерна, зiбраного у фазi повноi стиглостi.
При перестою на кореневищi (бiльше 10 днiв) чи довгiй вiдлiжцi скошеноi пшеницi у валках (бiльше 5 днiв) якiсть зерна значно погiршуiться. Перед збиранням масивiв пшеницi обовтАЩязково проводять обкiс полiв зi сторони лiсосмуг та по периметру шириною 20-30м.
При прямому комбайнуваннi використовують жатки рiзноi ширини захвату: для комбайнiв СК-5 тАЬНиватАЭ-3,2; 4,1; 5,6 та 7м, а для СК-6 тАЬКолостАЭ тАУ 5,6 та 7м. Також використовують комбайн Дон-1500.
1.2.1 Визначення обсягу роботи технологiчних операцiй
Обсяг роботи по кожнiй технологiчнiй операцii визначаiмо як:
VОБР = FП*КПОВ 1.1
VВАН = FП*Н 1.2
VТКМ = UВАН*£ 1.3
де VОБР, VВАН, VТКМ тАУ обсяг роботи вiдповiдно при виконаннi основних технологiчних операцiй, га; внесеннi (збору) матерiалу в т (ц); перевезеннi вантажу ткм;
FП, КПОВ, Н, £ тАУ вiдповiдно площа полi в га, повторнiсть операцiй (при двократнiй повторностi к=2), норма внесення технологiчного матерiалу або врожайнiсть культури в ц/га, вiдстань перевезення технологiчного матерiалу або врожайнiсть культури в ц/га, вiдстань перевезення технологiчного матерiалу в кг.
Результати розрахункiв в графу з технологiчноi карти:
VОБР =200*1 = 200га
VВАН = 200*50 = 10000ц
VТКМ = 80*5 = 400ткм
1.2.2 Вибiр та розрахунок складу агрегатiв
Склад МТА визначаiться для кожноi технологiчноi операцii. В першу чергу визначаiмо тип i клас енергетичного засобу (трактора). На грунтi з твердим агрофоном (стерня) можна використовувати трактори як гусеничнi, так i колiснi. Технологiчнi операцii на рихлому грунтi рекомендуiться виконувати тракторами з гусеничним рушаiм.
Марочний склад с.-г. машин для агрегатiв визначаiться за iх призначенням та залежно вiд технологiчного процесу i заноситься в технологiчну карту.
Кiлькiсть машин в агрегатi залежить вiд спiввiдношення зусилля трактора та тягового опору с.-г. машин i орiiнтовано визначаiться як:
NMi = εP*Pri/(RM+RЗЧ) 1.4
де εP тАУ коефiцiiнт, що характеризуi ступiнь використання тягового зусилля трактора (εP = 0,85-0,93)
Pri тАУ тягове зусилля трактора на i-тiй передачi (визначаiться по тяговiй характеристицi трактора), кн.
RM тАУ тяговий опiр с.-г. машини, кн.
RM = ВР*КР 1.5
де ВР,КР тАУ вiдповiдно ширина захвату однiii машини в м, i питомий опiр машини, кН/м
RЗЧ тАУ тяговий опiр зчiпки, кн. (визначаiться як i GЗЧ, fЗЧ тут GЗЧ, fЗЧ вiдповiдно вага зчiпки та коефiцiiнт опору кочення зчiпки fЗЧ = 0,15-0,25)
Якщо агрегат складаiться з однiii машини, зчiпка не використовуiться.
1.2.3 Визначення кiлькостi МТА для виконання агротехнологiчноi операцii
Кiлькiсть одиниць агрегатiв для виконання технологiчноi операцii залежить вiд обтАЩiму роботи, продуктивностi агрегату, агрострокiв виконання роботи.
1.6
де VФ тАУ обсяг роботи, га (т. км)
WЗМ тАУ змiнний нормативний виробiток, га/зм. (ТВМ, ТКМ/ЗМ) для бiльшостi операцiй приймаiться за нормативними даними.
КЗМ, КНТЛ тАУ вiдповiдно коефiцiiнт змiнностi та порушення технологiчного процесу. Значення коефiцiiнту змiнностi рекомендуiться приймати за умови ефективного використання часу свiтового дня. Для робiт, що виконуються у сiчнi, лютому, листопадi КЗМ = 1, для березня та вересня КЗМ = 1,5 у всiх iнших випадках в лiтнiй перiод можна приймати КЗМ = 2. Коефiцiiнт порушення технологiчного процесу враховуi iмовiрнiсть появи простою агрегату за клiматичних умов та можливих технологiчних причин. Якщо термiн виконання технологiчного процесу невеликий (менш 12 днiв) КНТЛ = 1, в протилежному випадку КНТЛ = 0,95-0,98.
ДА тАУ тривалiсть агростроку приймаiться вiдповiдно з оптимальними строками виконання технологiчних операцiй, що вказуiться в агротехнiчних вимогах.
nQ = 200/(35*1,5*5) = 0,76≈1
Змiнний виробiток агрегату, при вiдсутностi норм розраховуiться як:
WЗМ = 0,1*ВР*VР*τ*ТЗМ 1.7
де ВР тАУ робоча ширина захвату агрегату, м
ВаВР = ВВН*nМ (В = 0,95..0,98) для сiвби В = 1,0 ВН тАУ конструктивна ширина захвату машини в м. nМ тАУ кiлькiсть машин.
τ - коефiцiiнт використання часу змiни
ТЗМ тАУ нормативна триiвалiсть змiни, годин (з нормою 7 годин)
Результати розрахункiв заносимо у графу 8.
1.2.4 Визначення кiлькостi тракторозмiн роботи агрегатiв
Кiлькiсть тракторозмiн роботи агрегатiв на кожнiй операцii визначаiться для операцii один так:
nЗМ = VФ/WЗМ 1.8
nЗМ = 200/3,5 = 5,7
Результати розрахункiв заносяться у графу 9.
1.2.5 Кiлькiсть розрахункових днiв роботи агрегатiв
При плануваннi i розрахунку робочих днiв агрегатiв необхiдно враховувати звязок мiж технологiчними операцiями. Бувають випадки, коли декiлька технологiчних операцiй необхiдно виконувати одноразово: наприклад сiвба, транспортування насiння, навантаження насiння в транспортнi засоби тощо. В таких випадках кiлькiсть розрахункових робочих днiв виконання технологiчноi операцii визначаiться для головного агрегату i в даному випадку посiвного.
ДР = nЗМ/КЗМ≤ДQ 1.9
Кiлькiсть днiв роботи допомiжних агрегатiв прирiвнюються до тривалостi роботи головного агрегату. Визначенi робочi (фактичнi) днi вiдмiчаються на графiку ТКВЗ вiдповiдно з умовними позначеннями (у виглядi заштрихованих прямокутникiв).
1.2.6 Визначення кiлькостi обслуговуючого персоналу
Обслуговуючий персонал при виконаннi технологiчних операцiй складаiться з механiзатора та допомiжних робiтникiв. При виконаннi технологiчних процесiв МТА керуi лише один механiзатор на протязi однiii змiни. При двозмiннiй роботi послiдовно працюють по одному механiзатору. Допомiжнi працiвники використовуються при виношеннi вiдповiдних технологiчних процесiв, де необхiдний постiйний контроль протiкання технологiчного процесу i виконаннi допомiжноi роботи. Кiлькiсть допомiжних працiвникiввизначаiться за практичних умов, рiвня механiзацii технологiчних процесiв та органiзацii робiт. Результати прийнятих рiшень фiксуються в ТКВЗ i графiчно зображуються вертикальними прямокутниками.
1.2.7 Розрахунок нормативних та загальних витрат пального
Витрати пального на одиницю виконаноi роботи визначаються користуючись iснуючими нормами з урахуванням конкретних умов використання МТА.
При вiдповiдностi нормативних даних, з деякими припущеннями, витрати палива розраховуються:
Для операцii 1:
QГА = 7(0,67..0,7)QН/WЗМ 1.10
QГА1 = (0,65..0,7)QН/WГ 1.11
QГА1 = 27,7*0,7/5,01 = 3,88 кг/га
де QН тАУ годинна витрата палива при номiнальному завантаженнi двигуна за даними регулятороноi характеристики, кг
WЗМ тАУ виробiток агрегату за змiну, га/зм.
WГ тАУ годинна продуктивнiсть агрегату, га/год.
На ТКВЗ витрати пального вiдмiчаються у виглядi пiдсумковоi ламаноi лiнii, а у графi 14 представляються значення витрат палива на кожнiй операцii.
1.2.8 Розрахунок затрат працi на одиницю роботи
Витрати працi залежать вiд пiльностi зайнятого персоналу, продуктивностi агрегату при виконаннi технологiчного процесу (люд.-год./га)
Операцiя 1: НГА = (nМ+nОБС)/WГ 1.12
НГА1 = 1/5,01 = 0,2
де nМ, nОБС тАУ кiлькiсть механiзаторiв, обслуговуючих агрегат, люд.
За даними розрахункiв на ТКВЗ будуiться пошагова пiдсумкова ламана лiнiя.
1.2.9 Обсяг робiт в умовних га
Обсяг роботи в умовних га дозволяi привести всi види технологiчних робiт в iдиний показник тАУ умовний виробiток МТА для операцii дискування.
VУ.ГА = 7nЗМ*КТР 1.13
де КТР тАУ коефiцiiнт переводу фiзичних тракторiв в еталонi.
VУ.ГА = 7*5,7*1,65 = 66
1.2.10 Щiльнiсть механiзованих робiт
Цей показник характеризуi спiввiдношення мiж всiм обсягом роботи i площею, що займаi культура, для прикладу приведено розрахунок операцii 1:
£Р = VУ.ГА/FК 1.14
де FК тАУ площа культури, га
£Р = 1321,2/200 = 6,6
1.2.11 Економiчнi показники технологiчноi карти
За результатами наведених розрахункiв i деяких доповнень визначаються слiдуючi економiчнi показники з виробництва культури.
Собiвартiсть одиницi продукцii розраховуiться як:
АС = КПР*(UЕ+ВН+ВМД+ВГ+ВРЖМ+ВЗВ)/УПР 1.15
де КПР тАУ коефiцiiнт, що враховуi долю продукцii вiд всього урожаю культури
UЕ тАУ експлуатацiйнi витрати, грн/га
ВН тАУ вартiсть насiння, грн/га
ВМД тАУ вартiсть мiнеральних добрив, грн./га
ВГ тАУ вартiсть гербiцидiв, грн./га
ВРЖМ тАУ вартiсть iнших матерiалiв, грн/га
ВЗВ тАУ загально-виробничi нарахування, грн./га
УПР тАУ врожайнiсть основного чи побiчного виду продукцii культури, ц/га
АС = (32597,6+40000+30000+2400+40000+31000)/760 = 231,7 грн./т
Таблиця 1.1 Показники використання МТА та розрахунок собiвартостi продукцii
| Найменування показника | Кiлькiсть матерiалу на 1га, т | Цiна матерiалу, грн./т | Вартiсть матерiалу в розрахунку на 1 га, грн. | Витрати загальнi на всю площу, грн. |
| Експлуатацiйнi витрати | | | | 37382,3 |
| Насiння | 0,22 | 1000 | 220 | 44000 |
| Мiнеральнi добрива | 0,3 | 75 | 225 | 45000 |
| Гербiциди | 0,003 | 50 | 85 | 30000 |
| Вартiсть iнших матерiалiв | | | 15 | |
| Витрати на автоперевезення | | | 10 | 2000 |
| Загальнi витрати | | | 7 | |
| Разом | | | | 158382,3 |
Урожайнiсть: Основноi продукцii Побiчноi продукцii | 50 50 | | | 800 800 |
| Собiвартiсть 1т основноi продукцii, грн./т | | | | 231,7 |
Вместе с этим смотрят:
Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье
РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi
Автоматизация животноводства
Аграрна полiтика Бiлорусi
Аграрная сфера России и сельское хозяйство