Фiзична реабiлiтацiя хворих з переломом хребта
ЗМIСТ
ВСТУП
РОЗДРЖЛ 1. СУЧАСНРЖ АСПЕКТИ ФРЖЗИЧНОРЗ РЕАБРЖЛРЖТАЦРЖРЗ ХВОРИХ З ПЕРЕЛОМАМИ ХРЕБТА
1.1 Причини та наслiдки переломiв хребта
1.2 Методи фiзичноi реабiлiтацii при переломах хребта
Висновки до першого роздiлу
РОЗДРЖЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ ДОСЛРЖДЖЕННЯ
2.1 Методи теоретичного аналiзу
2.2 Емпiричнi методи
2.3 Метод математичноi статистики
2.4 Органiзацiя дослiдження та характеристика контингенту хворих з переломами хребта у лiкарняний перiод
РОЗДРЖЛ 3. ДОСЛРЖДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТРЖ МЕТОДИКИ ЛРЖКУВАЛЬНОРЗ ФРЖЗИЧНОРЗ КУЛЬТУРИ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ ХРЕБТА У ЛРЖКАРНЯНИЙ ПЕРРЖОД
3.1 Методика проведення лiкувальноi фiзичноi культури у хворих з переломами хребта у лiкарняний перiод
3.2 Критерii визначення ефективностi методики лiкувальноi фiзичноi культури у хворих з переломами хребта
3.3 Дослiдження ефективностi методики лiкувальноi фiзичноi культури у хворих з переломами хребта у лiкарняний перiод
Висновки до третього роздiлу
РОЗДРЖЛ 4. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТРЖВ ДОСЛРЖДЖЕННЯ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ
ВСТУП
Актуальнiсть теми. Пошкодження хребта вiдносяться до числа найбiльш важких травм. Вони становлять 0,4 - 0,5% усiх переломiв кiсток скелета. Значне число травмованих - молодi люди. 20-40% закритих ушкоджень хребта ускладнюються пошкодженням спинного мозку рiзного ступеня тяжкостi. Зберiгаiться значний вiдсоток незадовiльних результатом лiкування. РЖнвалiднiсть при ускладнених пошкодженнях хребта становить 95%. Летальнiсть у цiй групi хворих - до 30% (А.А. Бiрюков, Н.М. Валiiв, Т.С. Гарасiва).
Свiтова практика свiдчить про те, що в лiкуваннi хворих все бiльшу роль вiдiграють дисциплiни, якi сприяють швидкiй фiзичнiй реабiлiтацii органiзму. Pеабiлiтацiйнi заходи спрямованi на полiпшення стану працездатностi, попередження пiсляоперацiйних ускладнень [52].
Мета реабiлiтацii - найбiльш повне вiдновлення втраченних можливостей органiзму, але якщо це недосяжно, ставиться завдання часткового вiдновлення або компенсацii порушених або втрачених функцiй. Останнiм часом вiдзначаiться зростання числа тяжкостi травм, що пояснюiться збiльшенням кiлькостi транспорту, швидкостi його руху, зростанням висотного будiвництва та iншими факторами. Проблема компенсацii та вiдновлення функцiй органiзму i однiiю з актуальних бiологiчних, психологiчних та соцiальних проблем, вiд своiчасного i правильного рiшення яких залежить вiдновлення особистого i соцiального статусу хворих, зокрема, з ускладненими ушкодженнями хребта та спинного мозку.
До найбiльш небезпечниx переломiв вiдносяться переломи хребта. В результатi травмування хребта, здiйснюiться деформацiя кiсткових або м'яких тканин. Травмування нервових конструкцiй i нестабiльнiсть хребта, i результатами перелому. В результатi - мимовiльний бiль i викривлення хребта, що, в свою чергу, може призвести до порушення функцii спинного мозку або нервових корiнцiв. Органiзацiя медичноi допомоги хворим з гострою хребтовою травмою залишаiться актуальною проблемою. Незадовiльнi результати лiкування цих потерпiлих спонукають до вдосконалення iснуючих та пошуку бiльш ефективних нових методiв лiкування (М.К. Гупта).
Травма хребта та спинного мозку вiдноситься до категорii тяжких ушкоджень, якi в переважнiй бiльшостi випадкiв викликають втрату працездатностi або летальний результат (летальнiсть, в залежностi вiд важкостi ушкодження становить вiд 20 до 95%) (А.Н. Бiлова). Данi пошкодження в основному пов'язанi з травмами на виробництвi та на транспортi, падiння з висоти, здавлення важкими предметами, ДТП, пiрнання в мiлководдя i т.д. Найпоширенiший механiзм виникнення закритоi травми хребта i надмiрне його згинання у найбiльш рухомих вiддiлах.
Пошкодження хребта та спинного мозку повиннi класифiкуватися за ступенем порушення провiдностi спинного мозку: пошкодження з повним порушенням провiдностi спинного мозку, з частковим ii порушенням i з вiдсутнiстю порушень провiдностi. Переломи хребта вiдносять до край небезпечних ушкоджень. При ураженнi спинного мозку виникають паралiчi кiнцiвок, порушення функцii тазових органiв, тому всi зусилля медичного персоналу спрямованi на вiдновлення функцii пошкоджених органiв, попередження ускладнень та боротьбу з ними (М.А. Леонтьiв, М.М. Малашенко) [9].
Хiрурги, травматологи, ортопеди, iнструктори ЛФК завжди виявляли особливу зацiкавленiсть використання лiкувальноi фiзкультури, як допомiжного засобу лiкування людини. Як показав досвiд, лiкувальна фiзкультура допомагаi розвинути успiх хiрургiчного втручання у функцiональному вiдношеннi, попередити виникнення пiсляоперацiйних ускладнень, скоротити цим строки одужання хворих (В.А. Качесов).
Безлiч вправ при переломах хребта в лiкарняний перiод реабiлiтацii допоможуть посилити хребет i пiдтримaти його м'язи, зв'язки i сухожилля. Бiльшiсть таких вправ сфокусовано не тiльки на спинi, але також i на черевних, ягодичних м'язах i м'язах стегна. Потужний м'язовий корсет допоможе пом'якшити бiль, так як вiн забезпечуi пiдтримку хребта, утримуючи його в правильному положеннi i полегшуючи рухи. Активнi рухи пошкодженоi дiлянки тiла попереджають атрофiю м'язiв, покращують крово- i лiмфообiг, функцiю внутрiшнiх органiв (легень, серця, кишечника та iн.), прискорюють процес зрощення кiсткових уламкiв (РЖ А. Карп, Ю.А. Яшина) [14]. В даний час загальновiдомо, що два методи лiкування - спокiй i рух - не повиннi виключати один одного, а, навпаки, тiльки правильне поiднання спокою та м'язових рухiв в рамках лiкувального режиму при переломах хребта в лiкарняний перiод реабiлiтацii забезпечуi найбiльш швидке i всебiчне вiдновлення порушеноi працездатностi (В.А. Епiфанов, 2001). Раннi (своiчасне) призначення лiкувальноi фiзкультури допомагаi зблизити термiни клiнiчного i функцiонального одужання. Застосування лiкувальноi фiзкультури сприяi усуненню порушень загального характеру (В.Н. Селуянов) [36].
До теперiшнього часу недостатньо розробленi науково обгрунтованi рекомендацii, щодо органiзацii медичноi допомоги хворим з переломами хребта, побудови занять в лiкарняний перiод реабiлiтацii. Таким чином, пошук нових експериментальних даних впровадження вправ ЛФК дозволяi констатувати про наукове обгрунтуваннi цiii проблеми з одного боку, i важливостi практичного вирiшення цих питань - з iншого. Вибiр теми обумовлений необхiднiстю створення новоi методики ЛФК, так як iснуючi методики направленi на лiкування перелому хребта взагалi, не враховують локалiзацii хвороби та не вiдповдають сучасним вимогам лiкування.
Актуальнiсть дослiдження визначила мету роботи.
OбтАЩiкт тАУ фiзична реабiлiтацiя хворих з переломами хребта в лiкарняний перiод.
Предмет тАУ використання лiкувальноi фiзичноi культури при переломах хребта.
Мета дослiдження - розробити комплекс ЛФК для хворих при переломах хребта в лiкарняний перiод реабiлiтацii та перевiрити його ефективнiсть.
Завдання дослiдження:
- вивчити i проаналiзувати сучаснi лiтературнi джерела з проблеми фiзичноi реабiлiтацii при переломах хребта в лiкарняний перiод реабiлiтацii;
- вивчити етiопатoгенетичну та клiнiчну характерстику переломiв хребта;
- охарактеризувати механiзми лiкувальноi дii фiзичних вправ при переломах хребта;
- розробити методику ЛФК для хворих з переломами хребта та експериментально перевiрити iх ефективнiсть.
Для досягнення поставленоi мети i вирiшення завдань дослiдження у роботi був використаний комплекс методiв:
В· теоретичнi: aналiз, синтез та узагальнення даних спецiальноi науково-методичноi лiтератури по проблемi використання ЛФК при переломах хребта;
В· емпiричнi: cпостереження результатiв при виконанннi запропонованного комплексу ЛФК та дослiдження динамiки реабiлiтацiйних процесiв при переломах хребта у лiкарняний перiод;
В· статистичнi: кiлькiсна та якiсна обробка отриманих експериментальних даних за допомогою методiв математичноi статистики.
Експериментальна база дослiдження. Експериментальнi дослiдження проводились у центральнiй районнiй лiкарнi (ЦРЛ) м. Кременчука.
Практичнe значення. Запропонована експериментальна методика ЛФК може бути використана в лiкувально-профiлактичних установах при комплексному лiкуваннi хворих з даною патологiiю.
РОЗДРЖЛ 1. СУЧАСНРЖ АСПЕКТИ ФРЖЗИЧНОРЗ РЕАБРЖЛРЖТАЦРЖРЗ ХВОРИХ ЗПЕРЕЛОМАМИ ХРЕБТА
1.1 Причини та наслiдки переломiв хребта
У шийному вiддiлi хребта iснуi пряма залежнiсть мiж механiзмом травми та результатом пошкоджуючоi дii. McAfee запропонував класифiкацiю пошкоджуючих механiзмiв шийного вiддiлу хребта, виходячи з припущення про наявнiсть трьох базисних пошкоджуючиx сил - аксiальноi компресii, аксiального розтягування i горизонтального змiщення. Пошкоджуючi механiзми вiн роздiлив на 6 груп [McAfee, [48]: клиновидний компресiйний перелом з пошкодженням переднього стовпа; стабiльний вибуховий перелом з пошкодженням переднього та середнього стовпа; нестабiльний вибуховий перелом з додатковим пошкодженням заднього стовпа; перелом внаслiдок тракцii пiд час флексii навколо точки, розташованоi у переднього краю тiла хребця; флексiйно-дистракцiйнi пошкодження з флексiiю навколо точки розташованоi дорсальнiшe передньоi поздовжньоi зв'язки, тракцiя викликаi пошкодження середнього та заднього стовпа; ушкодження внаслiдок змiщуючого впливу сили доданоi перпендикулярно до хребта.
За змiною тiла хребця судять про характер пошкоджуючоi сили: ВатАв якщо висота тiла хребця знижена, сила прикладена до тiла була компресiйна;
тАв якщо частина хребця подовжена, сила прикладена до тiла була розтягуючa;
тАв обертовi сили викликають вивихи;
тАв поперечно прикладенi сили викликають заднi, переднi, бокове змiщення.
Це дозволило видiлити наступнi основнi механiзми пошкодження: компресiйна флексiя; дистракцiйна флексiя; бiчна флексiя; змiщення; торсiйна (обертoва) флексiя; вертикальна компресiя; дистракцiйна екстензiя.
Harris [45] у класифiкацii показав, що для шийного вiддiлу хребта iснуi пряма залежнiсть мiж механiзмом травми та результатом пошкоджуючого впливу:
I. Флексiйнi пошкодження: Ваа) переднiй пiдвивих; Ваб) двостороння мiжсуглобова дислокацiя (двостороннiй суглобoвий вивих);
в) простий клиновидний перелом тiла хребця; Ваг) переломи "глинокопача" - вiдривнi переломи остистих вiдросткiв; Вад) флексiйнi розривнi переломи тiла хребця (перелом у виглядi краплi сльози).
II. Флексiйнo-ротацiйнi пошкодження: Ваа) одностороння або мiжсуглобoвa дислокацiя (одностороннiй вивих). ВаIII. Гiперекстензiйно-ротацiйнi пошкодження: Ваа) переломи подушки суглобового вiдростка. ВаIV. Вертикальнi компресiйнi переломи: Ваа) Джефферсоновi вибуховi переломи aтлантa; Ваб) вибуховi переломи. ВаV. Гiперекстензiйнi пошкодження: Ваа) гiперекстензiйнi вивихи; Ваб) вiдривнi переломи передньоi дуги aтлантa; Вав) екстензiйнi вiдриви краю аксiсy; г) переломи задньоi дуги аксiсy; Вад) переломи дуг;
ж) травматичний екстензорно-тракцiйний спондiлолiстез (переломи ВлкатаВ»);
з) гiперекстензiйнi переломo-вивихи.
VI. Переломи внаслiдок бокового згинання: Ваа) переломи ункоподiбного вiдростка. ВаVII. Пошкодження кранiовертебрального зчленування (переломи внаслiдок рiзних або недостатньо прояснених механiзмiв): Ваа) атлантo-окципiтальнi ушкодження; Ваб) пошкодження зубоподiбного вiдростка (Harris, 1999).
Пошкодження кранiовертебральноi областi вiдрiзняються вiд травматичних пошкоджень нiжньoшийного вiддiлу хребта. Це пояснюiться додатком травмуючоi сили до голови або основи черепа. Багато з цих пошкоджень асоцiйованi з травмою головного мозку, однак загальний результат таких ушкоджень звичайно непоганий. Така травма також характеризуiться неглибоким неврологiчним дефiцитом, кiстковi ушкодження стабiлiзуються швидко; хiрургiчного втручання, як правило, не потрiбно. Окцiпiто-СРЖ сегмент забезпечуi 50% флексii-екстензii в верхньошийному вiддiлi хребта, сегмент СРЖ-СРЖРЖ забезпечуi 50% ротацii (В.А. РДпiфанов) [21].
На вiдмiну вiд механiзму травми верхньошийного вiддiлу хребта, механiзм травми нiжньошийного вiддiлу обумовлений непрямим додатком травмуючиx сил. В основному це сила, що рухаi голову вперед. В даний час, бiльшiсть таких травм вiдбуваються внаслiдок дорожньо-транспортних пригод, якi викликаються раптовоi зупинкою тiла при триваючому русi голови вперед. Другий механiзм травм - пiрнання, коли травмуючi сили призводять до вибуховoго перелому, внаслiдок раптового аксiального навантаження в станi флексii, або дислокацii з розривом звтАЩязочного комплексу (О.А. Перльмуттер О.А.).
РЖзольованi переломи тiл хребцiв, як правило, i стабiльними ушкодженнями. Однак при пошкодженнi заднього звтАЩязочного комплексу травма i нестабiльною. Для оцiнки переломiв хребцiв нiжньошийного вiддiлу запропонована наступна класифiкацiя (Н.РД. Полiщук, Н.А. Корж, В.Я. Фiщенко):
Тип 1 - простий клиновидний компресiйний перелом тiла та вибуховi переломи. Зазвичай пiсля консолiдацii такi пошкодження стабiльнi. Однак в гострiй стадii можуть бути елементи нестабiльностi, що призводять до додатковоi травми спинного мозку.
Тип 2 - гiперекстензiйнi вивихи.
Тип 3 - гiперфлексiйнi ушкодження. Зустрiчаються при дорожньо-транспортних пригодах, пiрнанняx, часто супроводжуються пошкодженням спинного мозку.
Тип 4 - лiгаментознi ушкодження. Розриви задньоi поздовжньоi зв'язки часто призводять до одностороннix вивихiв. Вивихи часто бувають зчепленi. Зчепленi вивихи i стабiльними.
Тип 5 - двостороннiй вивих. Вивих супроводжуiться пошкодженням задноi частини фiброзного кiльця диска, задньоi поздовжньоi зв'язки. Такi пошкодження i досить нестабiльними, мають потребу в проведеннi стабiлiзуючих втручань.
Тип 6 - переломи коренiв дуг. Вони часто викликають змiщення суглобових вiдросткiв кзадy. Це нестабiльнi ушкодження, часто супроводжуються грубим неврологiчним дефiцитом. Пошкодження тораколюмбарного вiддiлу хребта мають однаковi анатомо-фiзiлогiчнi особливостi i бiомеханiку травми i тому розглядаються разом [32].
White i Panjabi [48] запропонували системний пiдхiд до оцiнки стабiльностi ушкоджень тораколюмбарного регiону, де кожному виду пошкодження вiдповiдаi бальна оцiнка (табл.1.1).
Таблиця 1.1
Класифiкацiя ушкоджень тораколюмбарного регiону (White i Panjabi)
| Вид пошкодження | Бал |
| Зруйнований переднiй стовп ВаЗруйнований заднiй стовп ВаЗруйнованe реберно-хребетно зчленування ВаРентгенологiчнi змiщення на сагiтальниx знiмках бiльше 2,5 мм ВаКiфотична деформацiя ВаПошкодження спинного мозку, кiнського хвоста ВаОрiiнтовнe аксiальнe навантаження в майбутньому | 2 2 1 4 2 1 1 |
Вместе с этим смотрят:
РЖсторiя виникнення та розвитку масажу
Аборты
Аденовирусная инфекция
Азотные и кислородные ванны, нафталановая нефть
Акушерська операцiя - накладання акушерських щипцiв