Обдарованiсть у молодшому шкiльному вiцi

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

ВП ВлЛисичанський педагогiчний коледж

Луганського нацiонального унiверситету

iменi Тараса ШевченкаВ»

Циклова комiсiя практичноi психологii

Курсова робота

З вiковоi психологii

Обдарованiсть у молодшому шкiльному вiцi

студентки 3 курсу, 32 групи

спецiальностi ВлПрактична психологiяВ»

ОКР ВлБакалаврВ»

Храмцовоi Юлii

Науковий керiвник:

Лiтовка О.П.

2010

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ РЖ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБДАРОВАНОСТРЖ

1.1 Обдарованiсть:суть, види, принципи

1.2 Здiбностi та задатки як основа обдарованостi

1.3 Талант як вищий рiвень розвитку обдарованостi

1.4 Обдарованi дiти

1.5 Чи народжуiться дитина людиною

1.6 Особливостi обдарованостi i рiзнi вiковi перiоди

РОЗДРЖЛ РЖРЖ РЖСТОРРЖЯ ВИВЧЕННЯ ОБДАРОВАНОСТРЖ

2.1 Проблема обдарованостi у сучасних наукових дослiдженнях

2.2 Основнi теоритичнi пiдходи до визначення обдарованостi

РОЗДРЖЛ РЖРЖРЖ ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДРЖТЬМИ

3.1 Основнi засади

3.2 Система роботи з обдарованими учнями

РОЗДРЖЛ РЖV СТАН ПРОБЛЕМИ ОБДАРОВАНОСТРЖ У СУЧАСНОМУ СВРЖТРЖ

РОЗДРЖЛ V ВИДИ ОБДАРОВАНОСТРЖ

5.1 Типи обдарованостi, структура таланту. Класифiкацiя задаткiв та здiбностей

5.2 Винятковi здiбностi та талант iдiотiв-генiiв

5.3 Комунiкативна обдарованiсть: ii прояв i розвиток у дошкiльному

вiцi

РОЗДРЖЛ VРЖ ДОСЛРЖДЖЕННЯ ПРОВЕДЕНЕ В РАМКАХ КУРСОВОРЗ РОБОТИ

ВИСНОВКИ

ЛРЖТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

ВСТУП

При всiй iндивiдуальнiй своiрiдностi проявiв дитячоi обдарованостi iснуi доволi багато рис, характерних для бiльшостi обдарованих дiтей. Причому поряд з прихованими вiд непрофесiйного погляду, немало таких, якi часто проявляються в поведiнцi дитини, в ii спiлкуваннi з ровесниками i дорослими i, звичайно ж, у пiзнавальнiй дiяльностi. Цiннiсть iх в тому, що вони практично завжди можуть бути помiченi батьками. Особливоi уваги заслуговують тi якостi, якi iстотно вiдрiзняють обдарованих дiтей вiд iх ровесникiв.Розумiння цих особливостей тАУ необхiдна ланка ефективноi розвивально-виховноi взаiмодii батькiв iз обдарованими дiтьми.

Актуальнiсть дослiдження. Значна роль в процесi своiчасного виявлення дитячоi обдарованостi, розвитку та формування особистостi ii носiя належить батькам. Часто саме вони першими помiчають обдарованiсть дитини, хоча це не завжди легко зробити, оскiльки не iснуi якогось стереотипу обдарованостi тАУ кожна дитина проявляi своi здiбностi по-своiму. Легше, звiсно, помiтити актуальну обдарованiсть, тобто очевидну, проявлену, наприклад, у прискореному розвитку пiзнання дитини, у великому обсязi знань i вмiнь, у творчiй активностi, в конкретних значимих продуктах ii дiяльностi, хоча багато батькiв не демонструють цього. РЖ дуже непросто помiтити обдарованiсть потенцiйну тАУ не очевидну для оточуючих, оскiльки дiти з потенцiйними ознаками обдарованостi не випереджують однолiткiв за загальним розвитком, а iхня своiрiднiсть, зокрема, смiливiсть, оригiнальнiсть, незалежнiсть дiй i суджень, iндивiдуалiзм, не вкладаiться в звичнi для багатьох уявлення про обдаровану дитину як про старанного, успiшного, слухняного, акуратного учня.

Актуальнiсть i недостатня теоретична та практична розробленiсть проблеми розумiння проявiв дитячоi обдарованостi зумовили вибiр теми курсового дослiдження. Успiх людини в будь-якому видi дiяльностi значною мiрою залежить вiд адекватноi самооцiнки власних вмiнь та здiбностей. Молодший шкiльний вiк i перiодом активного пiзнання та порiвняння себе з iншими в навчальнiй дiяльностi, основою якоi маi бути самостiйнiсть учнiв, спрямована на вiдкриття субтАЩiктивно нових закономiрностей, формування понять, розвиток теоретичного мислення. Завданням психолога у цiй ситуацii i допомога та пiдтримка дитини у цей перiод.

ОбтАЩiкт дослiдження: феномен обдарованостi. Предмет дослiдження: обдарованiсть у молодшому шкiльному вiцi. Мета: дослiдити види та закономiрностi прояву обдарованостi у молодшому шкiльному вiцi, визначити головнi аспекти у роботi з обдарованими дiтьми.

Гiпотеза дослiдження мiстить наступнi припущення:

- кожна дитина маi якiсь задатки до певного виду дiяльностi;

- на обдарованiсть дитини впливаi багато факторiв, таких як оточуюча середа, спадковiсть, виховний вплив i т.д.

Основнi завдання дослiдження:

1. Проаналiзувати основнi науковi пiдходи до вивчення проблеми.

2. Розкрити психологiчний змiст дитячоi обдарованостi.

3. Визначити основнi прояви дитячоi обдарованостi.

4. Скласти психологiчну карту обдарованостi окремоi дитини.

Методи дослiдження: теоретичний аналiз науковоi лiтератури, тестування, статистична обробка отриманих результатiв.

Практичне значення дослiдження полягаi у можливочтi використання отриманих даних у подальшiй роботi психолога з дiтьми молодшого шкiльного вiку.

РОЗДРЖЛ РЖ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБДАРОВАНОСТРЖ

1.1 ОБДАРОВАНРЖСТЬ: СУТЬ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ

На рубежi XXтАФXXI ст. окреслилися принципово новi риси свiтовоi цивiлiзацii, пов'язанi з особливостями функцiонування постiндустрiальних суспiльств, iнформацiйних технологiй, процесiв глобалiзацii, що даi пiдстави стверджувати про формування новоi цивiлiзацii тАФ ноосферно-космiчноi. Найбiльшого успiху досягатимуть держави, якi мають висококвалiфiкованi кадри у високотехнологiчних галузях виробництва. Тому проблема обдарованостi, творчостi, iнтелекту виходить на переднiй план у державнiй полiтицi, визначаючи пошук, навчання i виховання обдарованих дiтей та молодi, стимулювання творчоi працi, захист талантiв. Закон Украiни ВлПро освiтуВ» передбачаi з метою розвитку здiбностей, обдарувань i таланту дiтей створення профiльних класiв (з поглибленим вивченням окремих предметiв або початковоi допрофесiйноi пiдготовки), спецiалiзованих шкiл, гiмназiй, лiцеiв, колегiумiв, навчально-виховних колективiв, об'iднань. Найбiльш обдарованим дiтям держава надаi пiдтримку i заохочуi iх (видiляi стипендii, направляi на навчання i стажування до провiдних вiтчизняних i зарубiжних освiтнiх центрiв).

Обдарованiсть тАФ iндивiдуальна потенцiальна своiрiднiсть задаткiв людини, завдяки яким вона може досягти значних успiхiв у певнiй галузi дiяльностi. У педагогiцi видiляють кiлька типiв обдарованостi: рацiонально-мислительний (необхiдний вченим, полiтикам, економiстам); образно-художнiй (необхiдний дизайнерам, конструкторам, художникам, письменникам); рацiонально-образний (необхiдний iсторикам, фiлософам учителям); емоцiйно-почуттiвий (необхiдний режисерам, лiтераторам). Росiйський педагог Ю. Гiльбух видiляi загальну (розумову) i спецiальну (художню, соцiальну, спортивну) обдарованiсть. Кожен з типiв охоплюi по кiлька видiв обдарованостi, а кожен вид тлумачиться як спецiальнi здiбностi. В умовах загальноосвiтньоi школи важливо правильно органiзувати роботу учителя з обдарованими дiтьми, не тiльки створюючи необхiднi умови для iх розвитку, а й психологiчно готуючи iх до наполегливоi працi, самовиховання. Обдарованi дiти тАФ дiти, в яких у ранньому вiцi виявляються здiбностi до виконання певних видiв дiяльностi. Вони вирiзняються серед однолiткiв яскраво вираженими можливостями в досягненнi результатiв на якiсно вищому рiвнi, який перевищуi певний умовний ВлсереднiйВ» рiвень. РЗх успiхи не i випадковими, а виявляються постiйно.

Обдарованi дiти характеризуються порiвняно високим розвитком мислення, тривким запам'ятовуванням навчального матерiалу, розвинутими навичками самоконтролю в навчальнiй дiяльностi, високою працездатнiстю тощо, iм властива висока розумова активнiсть, пiдвищена схильнiсть до розумовоi дiяльностi, неординарнiсть, свобода самовияву, багатство уяви, сформованiсть рiзних видiв пам'ятi, швидкiсть реакцii, вмiння пiддавати сумнiву i науковому осмисленню певнi явища, стереотипи, догми. Вони завжди виявляють уважнiсть, зiбранiсть, готовнiсть до напруженоi працi, що переростаi в працелюбнiсть, в потребу працювати безустанно, без вiдпочинку.

Мислення iх вiдзначаiться високою оперативнiстю (продуктивнiстю). Коло iх пiзнавальних iнтересiв не обмежуiться однiiю проблемою, постiйно розширюiться, що i стимулом розумовоi активностi. Взаiмодiя учителя з обдарованими дiтьми повинна базуватися з урахуванням таких психолого-педагогiчних принципiв: - формування взаiмин на основi творчоi спiвпрацi; -органiзацiя навчання на основi особистiсноi зацiкавленостi учня, його iндивiдуальних iнтересiв i здiбностей (сприяi формуванню пiзнавальноi суб'iктивноi активностi дитини на основi його внутрiшнiх уподобань); -превалювання iдеi подолання труднощiв, досягнення мети в спiльнiй дiяльностi педагога та учнiв, самостiйнiй роботi учнiв (сприяi вихованню сильних натур, здатних виявити наполегливiсть, дисциплiнованiсть); -вiльний вибiр форм, напрямiв, методiв дiяльностi (сприяi розвитку творчого мислення, вмiння критично оцiнювати своi можливостi й прагнення самостiйно вирiшувати все складнiшi завдання); -розвиток системного, iнтуiтивного мислення, вмiння ВлзгортатиВ» i деталiзувати iнформацiю (дисциплiнуi розум учня, формуi творче, нешаблонне мислення); -гуманiстичний, суб'iктивний пiдхiд до виховання (передбачаi абсолютне визнання гiдностi особистостi, ii права на вибiр, власну думку, самостiйний вчинок); -створення нового педагогiчного середовища (будуiться на основi спiвдружностi педагогiв, колег, однодумцiв у творчому вихованнi дiтей). Втiлення цих принципiв у життя потребуi творчого пiдходу до органiзацii навчання як iнтегрованого процесу, який сприяi формуванню цiлiсноi картини свiту, даi змогу учням самостiйно обирати ВлопорнiВ» знання з рiзних наук при максимальнiй орiiнтацii на власний досвiд.

1.2 ЗДРЖБНОСТРЖ ТА ЗАДАТКИ ЯК ОСНОВА ОБДАРОВАНОСТРЖ

Психологiчний аналiз показуi, що будь-яку дiяльнiсть можна розкласти на окремi психiчнi функцii, що являють собою найбiльш загальнi родовi форми дiяльностi. Окремi психiчнi функцii реалiзуються складними, нейрофiзiологiчними функцiональними системами, що мають властивiсть, що дозволяi здiйснювати визначену психiчну функцiю. Ця властивiсть тАУ загальна здатнiсть, вiднесена до конкретноi психiчноi функцii. Здiбностi тАУ i властивостi функцiональних систем, що реалiзують окремi психiчнi функцii, що мають iндивiдуальну мiру виразностi i виявляються в успiшностi i якiснiй своiрiдностi освоiння i реалiзацii дiяльностi.

Як же спiввiдносяться здiбностi i задатки? Загальнi властивостi нервовоi системи, специфiку органiзацii головного мозку, що виявляються в продуктивностi психiчноi дiяльностi, вiдносять до загальних задаткiв, спецiальнi задатки тАУ властивостi нейронiв i нейронних модулiв (нейронних ланцюгiв). Здiбностi не формуються з задаткiв. Здiбностi i задатки i властивостями: першi тАУ функцiональних систем, другi тАУ компонентiв цих систем. З розвитком системи змiнюються i ii властивостi, що визначаються як елементами системи, так i iхнiми зв'язками. РЖснуi й iнше розумiння задаткiв: iхнiй можна розглядати як генетичнi програми, що визначають розвиток функцiональних систем у структурi мозку i людини в цiлому як iндивiда. Здiбностi реалiзують функцiю вiдображення i перетворення дiйсностi в практичнiй i iдеальнiй формах. Здiбностi тАУ одне з базових якостей психiки поряд зi змiстовною стороною, що включаi знання про об'iктивний свiт i переживання. Розвиток здiбностей вiдбуваiться в процесi життiдiяльностi i дiяльностi (навчальноi, трудовий, iгровий). Джерелом цього розвитку виступаi протирiччя мiж наявним рiвнем розвитку здiбностей i вимогами дiяльностi. Найважливiшим моментом розвитку здiбностей i тонке пристосування операцiйних механiзмiв до умов дiяльностi. Розвиток здiбностей проходить через три етапи:

* по-перше, дитина, на вiдмiну вiд тварини, народжуiться з незавершеним формуванням функцiональних систем психiчноi дiяльностi, що визрiвають протягом тривалого постнатального перiоду. Цей процес визрiвання визначаiться середовищем життiдiяльностi; * по-друге, подальший розвиток диктуiться соцiальними формами дiяльностi; * по-третi, розвиток здiбностей визначаiться iндивiдуальними цiнностями. Саме цi iндивiдуальнi цiнностi i змiсти будуть визначати якiсну специфiку здiбностей, вiд ii буде залежати, що побачить i запам'ятаi людину. Людина вiд природи надiлена загальними здiбностями. Спецiальнi здiбностi тАУ i загальнi здiбностi, що набули риси оперативностi пiд впливом вимог дiяльностi. Обдарованiсть визначаiться як iнтегральний прояв здiбностей з метою конкретноi дiяльностi. РЖнтелект же можна визначити як iнтегральний прояв здiбностей, знань i умiнь. В iнтелектi операцiйнi дii здiбностей доповнюються бiльш узагальненими операцiйними схемами, планами i програмами поводження, а також знаннями про зовнiшнiй свiт, про iнших людей i самому собi. Талант тАУ i прояв iнтелекту у вiдношеннi конкретноi дiяльностi, пiзнання природи. Духовнi здiбностi тАУ це iнтегральний прояв iнтелекту i духовностi особистостi. У своiму вищому проявi духовнi здiбностi характеризують генiя. В.М. Теплов пiдкреслював, що значним творцем може бути тiльки людинi з великим духовним змiстом. Якщо здiбностi виявляються в дiяльностi, то духовнi здiбностi визначають учинок. Якщо при розглядi здiбностей ми маiмо справу iз суб'iктом дiяльностi, то в духовних здiбностях виявляiться особистiсть, тобто духовнi здiбностi складають сутнiсть iндивiдуальностi людини. Здiбностi тiiю чи iншою мiрою данi природою всiм, але серед нас, як зiрочки, iнодi зустрiчаються дуже обдарованi люди.

Може iх було б бiльше, якби iз самого дитинства iм давали можливiсть вийти за рамки Влучбово-педагогiчного процесуВ», якби стимулювали обдарованiсть. Феноменологiю творчостi можна роздiлити на три основних види, яким вiдповiдають типи творчостi: Стимульно-продуктивний тАУ дiяльнiсть може мати продуктивний характер, але ця дiяльнiсть щораз визначаiться дiiю якого-небудь зовнiшнього стимулу. Вищi прояви на цьому рiвнi вiдбивають високий рiвень розвитку розумових здiбностей i тотожнi поняттю Влзагальна обдарованiстьВ»; Евристичний тАУ дiяльнiсть приймаi творчий характер. Маючи досить надiйний спосiб рiшення, людина продовжуi аналiзувати склад, структуру своii дiяльностi, зiставляi мiж собою окремi задачi, що приводить його до вiдкриття нових оригiнальних, зовнi бiльш дотепних способiв рiшення. Кожна знайдена закономiрнiсть переживаiться самим еврiстом як вiдкриття, творча знахiдка. У той же час вона оцiнюiться тiльки як новий, ВлсвiйВ» спосiб, що дозволить йому вирiшити поставленi перед ним задачi; Креативний тАУ самостiйно знайдена емпiрична закономiрнiсть не використовуiться як прийом рiшення, а виступаi як нову проблему. Знайденi закономiрностi пiддаються доказу шляхом аналiзу iхньоi вихiдноi генетичноi пiдстави. Тут дiя iндивiда здобуваi характер, що породжуi, i усе бiльш утрачаi форму вiдповiдi: його результат ширше, нiж вихiдна мета. Таким чином, творчiсть у вузькому змiстi слова починаiться там, де перестаi бути тiльки вiдповiддю, тiльки рiшенням заздалегiдь поставленоi задачi. При цьому воно залишаiться i рiшенням, i вiдповiддю, але разом з тим у ньому i щось Влповерх тогоВ», i цим i визначаiться його творчий статус. Два останнiх рiвнi фiксують те, що прийнято називати Влтворча обдарованiстьВ».

Таким чином, розумiння творчих здiбностей Д.Б. Богоявленськоi i ii послiдовникiв не збiгаiться з тим, що в даний час розглядаiться як загальну обдарованiсть (високий рiвень розвитку здiбностей). Але воно не збiгаiться i з другою концепцiiю, що представляi ВлкреативнiстьВ» чи Влтворча обдарованiстьВ». У противагу Гiлфорду вони говорять, що рух думки в рiзних напрямках не i результатом його руху вшир, а, навпаки, усередину.

1.3 ТАЛАНТ ЯК ВИЩРЖЙ РРЖВЕНЬ ОБДАРОВАНОСТРЖ

тАЮПрацюючи над проектом нового космiчного корабля, Незнайко, Гвинтик i Шпунтик припустились якоiсь помилки в розрахунках, у яких були задiянi кiнетична енергiя теплового руху молекул газу i швидкiсть свiтла. Ось цей самий ВлогрiхВ» i потрiбно вiдшукати. Така задачка тАФ зовсiм не дитяча забава,а завдання з всеукраiнськоi олiмпiади з природничих предметiв для девтАЩятикласникiв. Щоб Влрозчистити дорогуВ» для космiчного корабля, потрiбно мати глибокi знання з фiзики i математики, мати гнучкий розум i здатнiсть мислити в рамках кiлькiсних i просторових вiдношень, володiти мовою числовоi i знаковоi символiки. Дiтей, якi мають такi якостi, заведено вважати обдарованими, проте природи цiii обдарованостi вченi не розкрили дотепер.тАЭ

(Альберт Ейнштейн)

Чи завжди високi показники iнтелекту дають пiдстави говорити про неординарнiсть мислення дитини? Як зтАЩясувалося, нi. Талант не народжуiться на порожньому мiсцi. Для його формування (крiм багатьох субтАЩiктивних чинникiв) потрiбне вiдповiдне середовище, певна система виховання. Ви знаiте про те, що велика частина найгенiальнiших учених нiколи не належала до списку вiдмiнникiв i зразкових учнiв? Мало того, багато хто з них, наприклад Томас Едiсон, Чарльз Дарвiн, Альберт Ейнштейн, нiколи не були блискучими учнями. Чому? Традицiйна система шкiльноi освiти з ii специфiчними, ВлрамковимиВ» вимогами i критерiями оцiнювання iнтелектуального успiху нiколи не пiдходила i не пiдiйде тим, у кому живе прагнення шукати невiдшукуване i пiзнавати непiзнане всупереч усьому. Талановитiсть фiзика, хiмiка i математика не маi нiчого спiльного з догматичнiстю i зубрiнням.

Вчений виросте тiльки з такоi дитини, яка здатна керувати власною iнтелектуальною дiяльнiстю i, що найголовнiше, цiлеспрямовано будувати процес власного навчання. Потенцiйний природничник тАФ це дитина, готова дати багатоварiантну оцiнку того, що вiдбуваiться, сприйняти суперечливу iнформацiю, яка вмii переключатися, як кажуть психологи, з прямого на зворотний хiд думки i думаi категорiями неймовiрного. Розглядаючи ближче природу обдарованостi, хочеться поставити таке запитання: а чи можна назвати iнтелектуально необдарованими всiх тих дiтей, якi мають порiвняно низькi досягнення у навчаннi i ВлнеадекватнiВ» у рамках своii школи? Наскiльки це справедливо? Нинi педагоги i вихователi, батьки i вчителi щораз бiльше схиляються до думки, що сучасна школа маi бути ВлантропоцентричноюВ», тобто працювати на розкриття кожного учня. У нашiй краiнi це поки неможливо, але сам пiдхiд, на мою думку, генiальний.

Обдарованiсть за своiм визначенням нездатна розвиватися в умовах зрiвнялiвки, серед стереотипних форм мислення, серед стандарту Влбути як всiВ». РЖншими словами, не дитина повинна пiдлаштовуватися пiд змiст освiти, ламаючи i перекроюючи себе, а сама освiта маi бути здатна мiмiкрувати пiд кожну дитину. Ще Лев Миколайович Толстой говорив, що Влвиховання як навмисне формування людей за певними взiрцями неплiдне, незаконне i неможливеВ». Слабкий бiк нашоi системи освiти в тому, що нинi ми з труднощами сприймаiмо навiть створення спецiалiзованих класiв. Завважте, сьогоднi нi школяр, нi його батьки не бажають вiдносити себе до тих учнiв, що слабо встигають, хоча сам Вася Птичкiн фiзики на дух не переносить, а вiд органiчноi хiмii йому стаi зовсiм погано. Але для обдарованоi, скажiмо, з математики дитини примiтивне розжовування предмета i постiйне повернення назад тАФ це прямий шлях до загибелi: якщо вона втратить iнтерес, перестане шукати i заглиблюватися, ii здiбностi закриються. РЖ коли таку дитину вчасно не ВлвитягнутиВ» з цього середовища, то може статися так, що золотi нитки ii обдарованостi розiрвуться. Вона перестане працювати на розширення i збагачення себе. ВлНа першому мiсцi, тАФ писав Ейнштейн, тАФ завжди маi стояти розвиток здатностi до незалежного мислення i судження, а не набуття окремих специфiчних знань. Якщо людина володii основами дослiджуваного предмета i навчилася мислити незалежно, вона напевно знайде свiй шлях у життi i, крiм того, скорiше адаптуiться до прогресу i змiн, анiж той, хто принципово зосереджений на здобуваннi детальних знаньВ». Як правило, дитина, котра маi схильнiсть до природничих наук, тАФ особистiсть багатогранна i непроста. РЖ поруч з нею жити зовсiм не просто. Для того щоб така дитина вiдбулася тАФ оточенню потрiбно докласти чималих зусиль.

1.4 ОБДАРОВАНРЖ ДРЖТИ

Творчий, iнтелектуальний потенцiал людей i рушiiм прогресу суспiльства, тому обдарованiсть необхiдно своiчасно виявити i розвивати. Дослiдники стверджують, що багато надзвичайно обдарованих людей не реалiзували своiх можливостей через несприятливе виховання в дитинствi. Американськi психологи, вивчивши життiвий шлях 400 видатних людей, виявили, що 60 % з них мали в школi значнi труднощi, важко пристосовувалися до умов навчання, орiiнтованого на середнiй рiвень знань. Нерiдко iнтелектуально обдарована дитина не знаходить розумiння нi педагогiв, нi однолiткiв.

Вивчення виявiв обдарованостi тривалий час було спрямоване переважно на iнтелектуальнi здiбностi. Дослiдження проводили на основi тестiв iнтелекту, орiiнтуючись на коефiцiiнт iнтелекту тАЬIQтАЭ (ай-кью) як довгостроковий показник iнтелектуальноi дiяльностi iндивiда. Однак американський дослiдник П. Торренс дiйшов висновку, що у вирiшеннi складних проблем найуспiшнiшi не тi дiти, якi добре вчаться, i навiть не тi, у кого високий коефiцiiнт iнтелекту, тобто цi показники не визначають обдарованостi. Психологи розглядають обдарованiсть як складне психологiчне явище, невiддiльне вiд особистостi, як наявнiсть здiбностей, iх своiрiдне поiднання, вiд якого залежить можливiсть успiшноi дiяльностi.

Обдарована дитина тАФ дитина, яка вирiзняiться яскравими, очевидними, iнколи визначними досягненнями або маi внутрiшнi задатки для таких досягнень у певному видi дiяльностi.

Обдарованiсть дитини iнодi важко вiдрiзнити вiд навченостi, яка i результатом пiдвищеноi уваги батькiв i педагогiв до розвитку дитини. Це особливо яскраво виявляiться при порiвняннi рiвня розвитку дiтей iз сiмей з високим соцiальним та освiтнiм статусом i дiтей з родин, якi не придiляють належноi уваги розвитку дитини.

Слiд розрiзняти також обдарованiсть i прискорення темпiв розвитку дитини, яке може виявитися тимчасовим. Така тАЬталановитiстьтАЭ швидко згасаi, оскiльки вiдсутнiй прояв творчого компонента або його розвиток був несвоiчасним. РЖнодi дитина i носiiм тАЬприхованоi обдарованостiтАЭ (вiдсутнiсть яскраво виражених ознак талановитостi), що може бути спричинене негативним ставленням дорослих до успiхiв дитини або ii побоюванням бути неправильно зрозумiлою. Тому в дошкiльному дитинствi складно спрогнозувати талановитiсть, оскiльки ознаки обдарованостi можуть насправдi бути ознаками швидкого темпу розвитку дитини.

До раннiх виявiв обдарованостi дитини належать: потужна енергiйнiсть, значна фiзична, розумова i пiзнавальна активнiсть, порiвняно низькi втомлюванiсть i потреба у вiдпочинку; раннi навчання ходьби та iнших рухiв; iнтенсивний розвиток мовлення; допитливiсть, прагнення до експериментування; легке i швидке засвоювання та використання новоi iнформацii; раннiй iнтерес до читання, часто тАФ самостiйне опанування його.

За даними московських психологiв, складовими ранньоi обдарованостi i домiнуюча роль пiзнавальноi мотивацii; дослiдницька творча активнiсть, яка полягаi у виявленнi нового пiд час формулювання i розв'язання проблем; умiння знайти оригiнальнi рiшення; здатнiсть до прогнозування; створення iдеальних еталонiв, що забезпечують високi естетичнi, моральнi, iнтелектуальнi оцiнки.

Обдарованi дiти надiленi високим творчим потенцiалом i високим рiвнем розвитку здiбностей. Здебiльшого найважливiшими характеристиками обдарованих дiтей вважають:

тАФ надзвичайно раннiй вияв високоi пiзнавальноi активностi й допитливостi;

тАФ швидкiсть i точнiсть виконання розумових операцiй, що зумовлене стiйкiстю уваги та оперативною пам'яттю;

тАФ сформованiсть навичок логiчного мислення;

тАФ багатство активного словника;

тАФ швидкiсть i оригiнальнiсть вербальних (словесних) асоцiацiй;

тАФ виражена установка на творче виконання завдань;

тАФ розвиток логiчного мислення й уяви;

тАФ володiння основними компонентами умiння вчитися.

Важливою характеристикою обдарованостi i креативнiсть тАФ здатнiсть до творчостi. Згiдно iз психологiчними дослiдженнями основою обдарованостi i закладений вiд народження творчий потенцiал, який розвиваiться впродовж усього життя людини. Вiн не залежить безпосередньо вiд рiвня розумових здiбностей, оскiльки дiти з високим рiвнем iнтелектуального розвитку iнодi володiють незначним творчим потенцiалом.

Обдарованi дiти часто i оригiнальними у поведiнцi та спiлкуваннi. Вони використовують особливi способи спiлкування з дорослими й однолiтками, чутливi до ситуацii спiлкування, виявляють умiння спiлкуватися не лише словесно, а й за допомогою невербальних засобiв (мiмiки, жестiв, iнтонацii тощо), легко вступають у контакт з однолiтками, прагнуть до лiдерства у спiльнiй дiяльностi. Обдарованi дiти частiше за своiх однолiткiв обирають роль Дорослого в творчих iграх, змагаються з iншими дiтьми. Не уникають вони вiдповiдальностi, пред'являють високi вимоги до себе, самокритичнi; не люблять, коли до них ставляться iз захопленням, обговорюють iхню винятковiсть, талановитiсть. Цi дiти випереджають однолiткiв у моральному розвитку, активно прагнуть добра, справедливостi, правди, виявляють iнтерес до всiх духовних цiнностей.

Обдарованiсть типологiзують за рiзними критерiями. Наприклад, украiнський психолог Юрiй Гiльбух на основi аналiзу пiзнавальних особливостей дитини виокремлюi такi типи обдарованостi:

тАФ природничi теоретики (спрямованiсть пiзнавального iнтересу на осмислення абстрактних iдей, схильнiсть до природничих знань);

тАФ природничi прикладники (спрямованiсть пiзнавального iнтересу на розв'язання складних конструкторсько-технiчних завдань, моделювання);

тАФ гуманiтарii (спрямованiсть пiзнавального iнтересу на мови, суспiльнi науки, лiтературу).

У результатi дослiджень росiйських психологiв пiд керiвництвом Леонiда Венгера (1925тАФ1992) зафiксовано такi здiбностi обдарованих дiтей:

тАФ умiння самостiйно аналiзувати ситуацiю (виявляти наочнi засоби, суттiвi для вирiшення завдань);

тАФ розвиток децентрацii (здатностi змiнювати власну точку вiдлiку при вирiшеннi завдань, умiння ставити себе на мiсце iншоi людини пiд час спiлкування);

тАФ розвиток задумiв (умiння створювати iдею майбутнього продукту i план ii реалiзацii).

Цi iдеi дослiдники реалiзували у програмах виховання i навчання дiтей дошкiльного вiку тАЬРоз Обдарована дитинатАЭ (М., 1995).

Американськi психологи (РЖллiнойський унiверситет) пiд керiвництвом М. Карне найголовнiшими вважають такi показники обдарованостi:

1. РЖнтелектуальна обдарованiсть. Виявляiться у допитливостi, спостережливостi, точному мисленнi, винятковiй пам'ятi, потязi до нового, глибинi занурення у справу.

2. Обдарованiсть у сферi академiчних досягнень. У читаннi: надаi йому перевагу серед iнших видiв дiяльностi; швидко i надовго запам'ятовуi прочитане; володii великим словниковим запасом; використовуi складнi синтаксичнi конструкцii; цiкавиться написанням букв i слiв. У математицi: виявляi iнтерес до лiчби, вимiрювання, зважування, упорядкування предметiв; запам'ятовуi математичнi знаки, цифри, символи; легко виконуi арифметичнi дii; застосовуi математичнi вмiння i термiни до ситуацiй, що не стосуються безпосередньо математики. У природничих науках: виявляi iнтерес до навколишнього; цiкавиться походженням та призначенням предметiв i явищ, iх класифiкацiiю; уважна до явищ природи, iх причин i наслiдкiв, намагаiться експериментувати.

3. Творча обдарованiсть. Дитина допитлива, самостiйна, незалежна у мiркуваннях; виявляi здатнiсть глибоко занурюватись у справу, що ii цiкавить, та домагатися значноi продуктивностi дiяльностi; у заняттях та iграх схильна до точностi дiй, завершеностi; легко змiнюi способи поведiнки i дiяльностi в обставинах, що змiнюються.

4. Обдарованiсть у сферi спiлкування. Виявляi лiдерськi нахили, здатнiсть до гнучкого спiлкування, впевненiсть у собi серед знайомих i незнайомих людей; iнiцiативна, бере на себе вiдповiдальнiсть за iнших.

У дошкiльному вiцi виявляiться спецiальна обдарованiсть, ознаками якоi i особливi здiбностi до певного виду дiяльностi. Як правило, iх класифiкують на такi групи:

тАФ математичнi здiбностi (здатнiсть до сприймання, осмислення та зберiгання математичноi iнформацii, математична спрямованiсть розуму тАФ iнтерес до чисел i дiй з ними, прагнення до математичного пошуку);

тАФ конструктивно-технiчнi здiбностi (технiчне мислення, яскрава просторова уява, зацiкавленiсть приладами i конструкцiями, прагнення iх удосконалювати i створювати новi);

тАФ загальнi художнi здiбностi (здатнiсть до рiзних видiв художньо-творчоi дiяльностi: художнi бачення свiту, оригiнальнiсть сприймання, пiдвищений iнтерес до художньоi дiяльностi, естетична позицiя);

тАФ музичнi здiбностi (музично-ритмiчне чуття, музична пам'ять, здатнiсть сприймати музику як форму вираження змiсту);

тАФ лiтературнi здiбностi (образнiсть i виразнiсть мовлення, iнтерес до художнього вираження думки, емоцiйнiсть, творча уява, здатнiсть до мовного вираження душевного стану людини);

тАФ здiбностi до зображувальноi дiяльностi (здатнiсть правильно оцiнити форми, пропорцii, положення предметiв у просторi, свiтлотiньова чутливiсть, здатнiсть вiдчувати i передавати виражальну функцiю кольору, розвинута образна уява i пам'ять).

Обдарованiсть може розвиватися за сприятливих умов (турбота батькiв, спецiальнi програми i засоби навчання, гуманне ставлення до дитини тощо). Розвитку творчого потенцiалу дитини сприяють допомога дорослих, багате культурне середовище, послiдовна i цiлеспрямована iндивiдуальна програма виховання i навчання. Згiдно з дослiдженнями нiмецьких учених Герлiнди та Ханса-Георга Мелхорнiв, майже 50 % розумових здiбностей формуiться у малюкiв до 4 рокiв, 80 % тАФ до 8 рокiв. За твердженням американських спецiалiстiв Глена i Дженет Доманiв, визначальними щодо цього i розвиток рухiв i загальна фiзична пiдготовка дитини, що сприяi iнтенсивнiшому розвитку мозку i формуванню ii пiзнавальних здiбностей. Тому раннi дитинство слiд використати для навчання дiтей читання, математики, формування енциклопедичних знань за допомогою тАЬбiтiвтАЭ тАФ систематизованих смислових частин iнформацii.

1.5 ЧИ НАРОДЖУРДТЬСЯ ДИТИНА ЛЮДИНОЮ?

РД чимало живих iстот, якi, тiльки з'явившись на свiт, вже з першого дня свого iснування здатнi виконувати майже усi життiвi функцii. Людина не належить до таких iстот. Вона народжуiться абсолютно безпомiчною: не вмii нi пересуватися, нi здобувати iжу, нi розмовляти, нi мислити. Потрiбно багато часу, щоб вона навчилася усьому цьому. Тому людське дитя, як вважають дослiдники, це тАФ лише людина в можливостi .Через те у кожному немовлятi закладена лише можливiсть стати колись повноцiнною людиною. Але чи буде реалiзована ця можливiсть тАФ залежить вiд багатьох причин. У 1920 роцi в джунглях РЖндii були знайденi двi дiвчинки тАФ Камала й Амала, якi тривалий час прожили серед вовкiв.

Старшiй iз них тАФ Камалi тАФ було приблизно 8 рокiв, Амала була дещо молодшою. Але вони не вмiли робити навiть того, шо вмii робити дворiчна дитина, яка виросла серед людей. За шiсть наступних рокiв дiвчатка навчилися лише пити воду зi склянки i вивчили 30 слiв. Для порiвняння тАФ можна згадати, що словниковий запас шестирiчноi дитини складаiться приблизно з 3500 слiв. Процес iндивiдуального становлення людини, який називаiться онтогенезом,тАФ дуже складний i тривалий. Вiн триваi вiд зародження людини до досягнення нею зрiлостi, тобто до того часу, коли вона стаi повнiстю сформованою людиною. Вам доводилося вже, мабуть, чути притчу про премудрого царя Соломона i молоду матiр. Коли мати звернулася до царя за порадою тАФ з якого вiку iй слiд почати виховувати свою однорiчну дитину, то Соломон iй вiдповiв, що вона запiзнилася з цiiю справою па цiлий рiк. Тобто вiн мав на увазi, то виховувати дитину слiд починати вiд самого ii народження. Так вважали мудрi люди колись. Але сьогоднi така порада не могла б вважатися цiлком мудрою. РЖ якби випадок, про який iшлося у Притчi, трапився у наш час, то скорiш за все цар Соломон вiдповiв би молодiй матерi, шо вона запiзнилася з вихованням своii дитини принаймнi на два роки, а можливо тАФ i на бiльше

Сушена медицина вважаi, що турбуватися про здоров 'я i повноцiнний розвиток дитини потрiбно ще задовго до ii зачаття. Вже за рiк i, особливо, за три мiсяцi до цього неприпустимi курiння, вживання алкоголго та шкiдлива робота як для майбутньоi матерi, так i для батька, бо це може негативно вплинути на розвиток iхньоi дитини. Тому у розвинутих краiнах, де iснують так званi служби планування сiм'i, на цей перiод для сiмей встановлюiться своiрiдний карантин. Понад те: така наука як керинатологiя сьогоднi доводить, шо кожна клiтина, зокрема яйцеклiтина чи сперматозоiд, мж саою генетичну пам'ять, або програму. Порушення цiii програми робить клiтину безплiдною або ж призводить до шкiдливих вiдхилень у розвитку органiзму. Порушення генетичноi нам'ятi клiтин найчастiше трапляiться внаслiдок складних захворювань дiтей (майбутнiх батькiв) на першому роцi iхнього життя або ж унаслiдок шкiдливих звичок i хвороб у п'ятнадцятитАФвiсiмнадцятирiчному вiцi.

Сьогоднi вже незаперечно встановлено, що не тiльки фiзичнi, а й чуттiвi й навiть розумовi властивостi дитини починають формуватися вiдразу ж пiсля заплiднення в утробi матерi. Пiд час вагiтностi вона становить зi своiм плодом iдиний органiзм. Тому все, що позитивно чи негативно впливаi на вагiтну жiнку, дii певним чином i наii майбутню дитину. Наприклад, коли жiнка втомлюiться, то ii органiзм споживаi пiноген, який i одним iз найважливiших елементiв нормального формування плоду. Виявляiться також, що, починаючи з третього мiсяця теля заплiднення, дитина вiдчуваi i психiчний стан матерi, ii настроi i певним чином реагуi на них. А трохи пiзнiше вона починаi реагувати i на голоси людей навколо, особливо батькiв. Ось чому так важливо створювати жiнцi пiд час ii вагiтностi найкращi умови, дбати про ii вiдпочинок i гарний настрiй.

Лiкарi-гiнекологи радять також, щоб батьки, особливо мами, вже на третьому мiсяцi вагiтностi ВлспiлкувалисяВ» з дитиною, постiйно думали про неi або лагiдно з нею розмовляли. У цей час плiд уже починаi ВлбоятисяВ» самотностi, галасу або якоiсь iншоi загрози. Пiд час штучного переривання вагiтностi, як засвiдчують кадри з науково-популярного фiльму, плiд "втiкаi", починаi Влстрашно кричатиВ» (на ультразвукових хвилях, яких ми не чусмо), вiдбиватися ручками й нiжками. Ось, зокрема, чому деякi люди виступають проти застосування абортiв, хоча iх заборона, можливо, i не iдиним правильним виходом iз цього становища, принаймнi тАФ у деяких випадках.

Таким чином, щоб дитина могла нормально формуватися у дородовий перiод i з'явитися на свiт здоровою i щасливою, потрiбно дбати про це ще до ii народження. РЖ це повиннi робити не тiльки майбутнi батьки, хоча на них лежить найбiльша вiдповiдальнiсть, о й iх рiднi та друзi, держава i суспiльство в цiлому. Дбаючи про своi майбутнi, кожен народ зобов'язаний уважно ставитися до рiзноманiтних (бiологiчних, психологiчних, соцiальних, виробничих, екологiчних, медичних, побутових) факторiв, вiд яких залежить здоров'я майбутнiх поколiнь. Для нашоi держави, враховуючи наслiдки Чорнобильськоi трагедii, це сьогоднi особливо актуально. Тому будемо сподiватися, що, незважаючи на тi труднощi, насамперед економiчнi, якi переживаi сьогоднi Украiна, вона знайде можливостi для вирiшення i тих проблем, розв'язання яких маi першочергове значення дня здоров'я i щастя майбутнiх матерiв i дiтей. Не забуваймо й про те, що таке пiклування i певною мiрою i нашою нацiональною традицiiю.

1.6 ОСОБЛИВОСТРЖ ОБДА

Вместе с этим смотрят: