Перша медична допомога

Курси цивiльноi оборони Полтавськоi областi

Перша медична допомога

МЕТОДИЧНРЖ МАТЕРРЖАЛИ ДЛЯ ВЧИТЕЛРЖВ ПРЕДМЕТУ ОБЖ ЗАГАЛЬНООСВРЖТНРЖХ ШКРЖЛ

ПОЛТАВА

2004

ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА// РЗвженко Сергiй Михайлович тАУ методист-завiдувач методичним кабiнетом; Гафiатулiна РЖрина Вiталiiвна тАУ методист з безпеки життiдiяльностi.

Схвалено на методичнiй нарадi курсiв цивiльноi оборони Полтавськоi областi протокол вiд 28.10.04 №11

Передмова

Чи стане людина постраждалою в повсякденних умовах життя тАУ значною мiрою залежить вiд неi самоi. Дотримання всiм вiдомих правил дорожнього руху та технiки безпеки значно зменшуi вiрогiднiсть транспортного, побутового та виробничого травматизму, а здоровий спосiб життя та правильний режим харчування знижуi ризик отруiнь. Цей перелiк можна продовжувати i далi. Але, нажаль, статистика вперто свiдчить про зростання випадкiв, коли людина термiново потребуi медичноi допомоги через власну необачнiсть або екстремальнi ситуацii в яких вона опинилася. За таких обставин людина iнодi може сподiватися лише на допомогу випадкових людей або розраховувати лише на себе.

Саме у таких ситуацiях вмiння надати першу медичну допомогу собi та оточуючим стаi вирiшальним для збереження здоровтАЩя, а, iнодi, i життя. РЖ тодi багато залежить вiд адекватностi, правильностi та своiчасностi дiй.

Матерiал даноi брошури мiстить вiдомостi про основнi прийоми надання рiзних видiв першоi медичноi допомоги, звернуто увагу на неприпустимiсть окремих помилкових дiй пiд час ii надання.

Матерiал брошури розраховано для використання при проведеннi занять за програмою предмету "Основи безпеки життiдiяльностi".

Перша медична допомога тАУ це комплекс заходiв, спрямованих на вiдновлення або збереження життя i здоров'я потерпiлого. РЗi повинен надавати той, хто знаходиться поряд з потерпiлим (взаiмодопомога), або сам потерпiлий (самодопомога) до прибуття медичного персоналу.

Вiд того, наскiльки умiло i швидко надана перша допомога, залежить життя потерпiлого.

Послiдовнiсть дiй при наданнi першоi допомоги потерпiлому:

- усунення дii на органiзм потерпiлого небезпечних i шкiдливих чинникiв (звiльнення його вiд дii електроструму, винесення з небезпечноi зони, гасiння одягу, що горить тощо);

- оцiнка стану потерпiлого;

- визначення характеру травми;

- виконання необхiдних заходiв щодо порятунку потерпiлого (штучне дихання, зовнiшнiй масаж серця, зупинка кровотечi i т. д.);

- виклик швидкоi допомоги;

- пiдтримка життiвих функцiй потерпiлого до прибуття медперсоналу.

Огляд потерпiлого

Знаходячись в пасивному положеннi, потерпiлий нерухомий, не може самостiйно змiнити прийняту позу, голова i кiнцiвки звiшуються. Таке положення буваi при несвiдомому станi. Вимушене положення потерпiлий приймаi для полегшення важкого стану, ослаблення болiв. Наприклад: при поразцi легенiв, плеври вiн вимушений лежати на ураженiй сторонi, положення лежачи на спинi потерпiлий приймаi переважно при сильних болях в животi; при ураженнi нирок, деякi потерпiлi тримають ногу (з боку поразки) зiгнутоi в тазостегновому i колiнному суглобi, оскiльки при цьому болi ослабляються.

Основними показниками життiдiяльностi органiзму i збережене дихання i серцева дiяльнiсть. Ознаками життя i:

- наявнiсть збереженого дихання, яке визначають по руху грудноi клiтки i живота, запотiванню дзеркала, прикладеного до носа i рота, руху грудочки вати або бинта, пiднесеного до нiздрiв;

- наявнiсть серцевоi дiяльностi, яка визначаiться шляхом прощупування пульсу на соннiй артерii. Визначити пульс можна також на променевiй артерii, розташованiй пiд шкiрою мiж шилоподiбним вiдростком променевоi кiстки i сухожиллям внутрiшнього променевого м'яза. Звичайна частота пульсу у здоровоi людини 60-75 уд./хв., ритм пульсу правильний, рiвномiрний. Пульс частiшаi при недостатностi серцевоi дiяльностi в результатi травм, при крововтратi, пiд час больових вiдчуттiв. Значне порiдшання частоти пульсу вiдбуваiться при важких станах (черепно-мозкова травма);

- наявнiсть реакцii зiниць на свiтло, яку визначають шляхом напряму на око пучка свiтла вiд будь-якого джерела; звуження зiницi свiдчить про позитивну реакцiю. При денному свiтлi ця реакцiя перевiряiться таким чином: закривають око рукою на 2-3 хв., потiм швидко прибирають руку; якщо зiницi звужуються, це свiдчить про збереження функцiй головного мозку;

Вiдсутнiсть всього названого вище i сигналом до негайного проведення реанiмацiйних заходiв (штучне дихання, непрямий масаж серця) до вiдновлення ознак життя. Проведення реанiмацiйних заходiв слiд продовжувати до появи ознак смертi.

Ознаки смертi

Бiологiчнiй смертi - необоротному припиненню життiдiяльностi органiзму - передують агонiя i клiнiчна смерть.

Агонiя характеризуiться затемненою свiдомiстю, вiдсутнiстю пульсу, розладом дихання, яке стаi неритмiчним, поверхневим, судомним, зниженням артерiального тиску. Шкiра стаi холодною, з блiдим або синюшним вiдтiнком. Пiсля агонii наступаi клiнiчна смерть. Клiнiчна смерть - стан, при якому вiдсутнi основнi ознаки життя, - серцебиття i дихання, але ще не розвинулися необоротнi змiни в органiзмi. Клiнiчна смерть триваi 5-8 хвилин. Даний перiод необхiдно використовувати для проведення реанiмацiйних заходiв. Пiсля закiнчення цього часу наступаi бiологiчна смерть.

Ознаками смертi i:

- вiдсутнiсть дихання;

- вiдсутнiсть серцебиття;

- вiдсутнiсть чутливостi на больовi та термiчнi подразники;

- зниження температури тiла;

- помутнiння i висихання рогiвки ока;

- вiдсутнiсть блювотного рефлексу (при натисканнi на корiнь язика);

- трупнi плями синьо-фiолетового або багрово-червоного кольору на шкiрi обличчя, грудей, живота;

- трупне задубiння, що зтАЩявляiться через 2-4 год. пiсля смертi.

Остаточне рiшення про смерть потерпiлого приймаiться у встановленому законодавством порядку.

При наданнi першоi допомоги слiд керуватися наступними принципами:

1. правильнiсть i доцiльнiсть;

2. швидкiсть;

3. обдуманiсть, рiшучiсть i спокiй.

Зберiгайте спокiй. Якою б серйозною не була травма або небезпечно. ситуацiя, панiка тiльки ослабить вашу здатнiсть думати i понизить ефективнiсть ваших дiй. Крiм того, при цьому ви втратите час, а в кризовiй ситуацii час може вирiшити на користь життя або смертi.

Уникайте непотрiбного ризику. Це не боязливiсть. Ви не зможете нiкому допомогти, якщо самi постраждаiте.

Перш нiж дiяти, подумайте ретельно i спокiйно, але, по можливостi, швидко. Намагайтеся заспокоiти i втiшити потерпiлих.

З'ясуйте, чи немаi iнших уцiлiлих людей, що зберегли активнiсть i могли б допомогти вам впоратися з ситуацiiю. Зокрема, пошукайте, чи немаi серед уцiлiлих медикiв або людей, бiльш досвiдчених, нiж ви.

При оцiнцi наслiдкiв нещасного випадку максимально використовуйте своi органи чуття. Питайте, дивiться, слухайте, нюхайте. Потiм подумайте i дiйте. Попросiть потерпiлого описати своi симптоми, сказати вам, що, на його думку, вiдбулося, i що, згiдно його вiдчуттям, у нього не в порядку.

Способи надання першоi допомоги залежать вiд стану потерпiлого.

Якщо потерпiлий дихаi дуже рiдко i судорожно (як би iз схлипуванням), але у нього прощупуiться пульс, то необхiдно негайно робити штучне дихання.

Якщо у потерпiлого вiдсутнi свiдомiсть, дихання, пульс, шкiрний покрив синюшний, а зiницi розширенi, слiд негайно приступити до реанiмацii (тобто оживлення) шляхом проведення штучного дихання i зовнiшнього (непрямого) масажу серця.

Не слiд роздягати потерпiлого, втрачаючи на це дорогоцiннi секунди. Спроби реанiмацii ефективнi в тих випадках, коли з моменту зупинки серця пройшло не бiльше 4 хвилин, тому першу допомогу слiд надавати негайно.

Не можна потерпiлого вважати померлим, висновок про смерть робить тiльки мед. персонал. Приступивши до реанiмацii, слiд обовтАЩязково забезпечити i виклик швидкоi медичноi допомоги.

Штучне дихання проводиться двома методами Влрот в ротВ» i Влрот в нiсВ». Перед його проведенням необхiдно;

Метод Влрот в ротВ»

Рятувальник двома пальцями руки, що знаходиться на лобi потерпiлого, затискаi йому нiс. Потiм робить глибокий вдих, щiльно притискаiться до рота потерпiлого i робить енергiйний видих. Стежить за грудною клiткою потерпiлого, яка повинна пiдiйматися. Потiм пiднiмаi голову i стежить за пасивним видихом. Якщо у потерпiлого добре визначаiться пульс, то iнтервал мiж вдихами повинен складати 5 секунд, тобто 12 разiв на хвилину.

Слiд стежити за тим, щоб повiтря, яке вдуваiться, потрапляло в легенi, а не в шлунок. Якщо ж повiтря потрапило в шлунок тАУ слiд швидко повернути потерпiлого на бiк i обережно натиснути на живiт мiж грудиною i пупком.

Метод Влрот в нiсВ»

Рятувальник однiiю рукою фiксуi голову потерпiлого, iнший обхвачуi його пiдборiддя, висуваi нижню щелепу трохи вперед i щiльно стуляi з верхньою. Губи затискаi великим пальцем. Потiм набираi повiтря i щiльно обхвачуi губами основу носа так, щоб не затиснути носовi отвори i енергiйно вдуваi повiтря. Звiльнивши нiс, стежить за пасивним видихом.

Припиняють штучне дихання пiсля вiдновлення у потерпiлого достатньо глибокого i ритмiчного самостiйного дихання.

Зовнiшнiй масаж серця

Якщо пiсля штучних вдихiв, пульс потерпiлого на соннiй артерii не з'явився, негайно починайте зовнiшнiй масаж серця.

Масаж серця тАУ механiчний вплив на серце пiсля його зупинки з метою вiдновлення його дiяльностi. Серце у людини розташовано в груднiй клiтцi мiж грудиною i хребтом. Грудина тАУ рухомi плоскi кiстки. В положеннi людини на спинi (на твердiй поверхнi) хребет i жорсткою нерухомою основою. Якщо натискати на грудину, то серце стискатиметься мiж грудиною та хребтом i кров з його порожнин надходитиме у судини. Це називаiться зовнiшнiм масажем серця.

Знайдiть правильне положення для рук:

- нащупайте пальцями заглиблення на нижньому краi грудини i тримайте два пальцi у цьому мiсцi;

- покладiть долоню однiii руки на грудину вище за те мiсце, де розташованi пальцi;

- знiмiть пальцi з заглиблення i покладiть долоню першоi руки поверх другоi

- не торкайтеся пальцями грудноi клiтини.

Масажнi поштовхи виконують схрещеними долонями. Основу однiii з них розташовують на нижнiй половинi грудини (вiдступивши 2 пальцi вище за мечовидний вiдросток), пальцi вiдiгнутi вгору, iншу долоню кладуть поверх i роблять швидкi натискання.

При виконаннi масажних поштовхiв рятувальник повинен випрямити руки в лiктях. Прогинання грудини повинне складати 4 см., а темп 60 поштовхiв в хвилину. Необхiдно постiйно контролювати пульс.

Якщо реанiмацiю виконуi одна людина, то пiсля двох вдихiв вiн робить 15 масажних поштовхiв. При участi в реанiмацii двох чоловiк це спiввiдношення складаi 1:5.

Не можна робити штучний вдих одночасно з масажним поштовхом.

При проведеннi реанiмацii однiiю людиною йому слiд через кожнi 2 хвилини переривати масаж серця i визначати пульс на соннiй артерii.

Якщо реанiмацiю виконують 2 людини, то пульс на соннiй артерii i стан зiниць перевiряi той, хто робить штучне дихання. Другий по командi першого виконуi масажнi поштовхи. При появi пульсу слiд негайно припинити масаж серця, але продовжувати проведення штучного дихання. Реанiмацiю проводять до вiдновлення стiйкого самостiйного дихання. При проведеннi реанiмацii 2 рятувальниками доцiльно мiнятися мiсцями через 5-10 хвилин.

Ознаки вiдновлення кровообiгу:

- пульс добре прощупуiться;

- зiницi звужуються;

- шкiрнi покриви рожевiють;

- вiдновлюiться самостiйне дихання.

Перша допомога при кровотечах

Кровотеча може бути зовнiшньою (кров виливаiться назовнi) або внутрiшньою (кров виливаiться у внутрiшнi порожнини черепа, грудей, живота). Залежно вiд виду пошкоджених судин розрiзняють наступнi кровотечi:

- артерiальна;

- венозна;

- капiлярна.

Артерiальна кровотеча виникаi при глибоких рубаних, рiзаних i колених ранах. Кров яскраво-червона, виливаiться пульсуючим струменем (в такт з скороченням серцевого м'яза. При пораненнi крупних артерiй (сонноi, пiдключичноi, плечовоi, стегновоi, надколiнноi) виникаi сильна кровотеча, якщо ii вчасно не зупинити, то потерпiлий може загинути протягом декiлькох хвилин.

Для тимчасовоi зупинки кровотечi артерiю вище мiсця поранення затискають пальцем и накладають джгут. Для цього використовують гумовi джгути, стрiчковi, також пiдручнi засоби тАУ гумову трубку, пiдтяжки, пояс, ремiнь тощо.

Джгут накладають вище рани, пiднявши кiнцiвку вгору та заздалегiдь притиснувши судину, що кровоточить, пальцями. Пiд джгут необхiдно накласти м'яку прокладку (чисту хустину, серветку) для зменшення болю i можливого затискання шкiри. Джгут розтягнути (початковий вiдрiзок залишаiться вiльним), зробити 2-3 обороти впритул один до одного, останнiй хiд роблять поверх попереднiх, кiнцi зв'язати. Кожен наступний виток джгута повинен бути слабшим за попереднiй. Не слiд сильно затягувати джгут, оскiльки можна пошкодити м'язи, пережати нерви i викликати паралiч кiнцiвки. Джгут накладають до тих пiр, поки кровотеча не зупиниться.

Час знаходження джгута на кiнцiвцi не бiльше 2 годин, а взимку тАУ 1 година. При бiльш тривалому часi утримання джгута i небезпека омертвiння тканин знекровленоi кiнцiвки. Через годину слiд притиснути судину пальцем вище за мiсце кровотечi, зняти джгут на 10-15 хвилин, потiм знов накласти його трохи вище або нижче за попереднi мiсце. Потерпiлого доставити до лiкувальноi установи. До джгута обов'язково прикрiпити записку iз зазначенням точного часу накладення.

Зупинити артерiальну кровотечу можна також i максимальним фiксованим згинанням ураженоi кiнцiвки. Цей метод застосовують до накладання джгута або в перiод транспортування постраждалого.

Схема надання першоi допомоги

- притиснути артерiю пальцями або кулаком вище мiсця поранення (кiнцiвки) або нижче (шия);

- до накладення джгута тримати кiнцiвку у пiднятому положеннi;

- завести джгут за кiнцiвку (пiдклавши пiд джгут серветку, хустинку) i розтягнути з максимальним зусиллям;

- зробити перший виток джгута i перевiрити пульс (його не повинно бути на тiй кiнцiвцi, на яку накладають джгут);

- накласти наступнi витки джгута з меншим зусиллям;

- закрiпити джгут i вкласти записку iз зазначенням часу накладення джгута

Неприпустимо:

- гаяти час на звiльнення постраждалоi кiнцiвки вiд одягу;

- маскувати джгут пiд одяг (джгут повинен бути добре помiтним!);

- негайно не накласти джгут правильно у разi посинiння кiнцiвки та зтАЩявлення набряку;

- при переломах кiнцiвки запиняти кровотечу на нiй максимальним фiксованим згинанням;

- у холодну пору року не вкрити кiнцiвку, на яку накладено джгут, для запобiгання вiдмороження.

Венозна кровотеча виникаi при пораненнi вен. Кров витiкаi поволi, втАЩялим але рiвномiрним струменем, маi темно-червоний колiр. При несильнiй кровотечi на рану накладають давлючу пов'язку.

Шкiру навкруги рани обробляють йодом, на рану накладають стерильну серветку, потiм поверх неi валик з вати (матерii) i щiльно прибинтовують (витки бинта повиннi йти вiд низу до верху тАУ вiд пальцiв до тулуба). Накладають давлючу пов'язку (бажано стерильну) з бинта або чистоi пропрасованоi несинтетичноi матерii. Початок бинта фiксують на кiнцiвцi лiвою рукою, а правоi, натягуючи, розмотують бинт злiва направо. Спочатку накладають 2-3 круговi фiксуючi тури один на iнший. Потiм тури бинта ведуть в косому (спiральному) напрямi, на 1/2 або на 2/3 прикриваючи попереднiй хiд. Пiсля цього кiнцiвцi надають пiдвищене положення. Це положення додатково сприяi зменшенню набряку, зупинцi венозноi кровотечi.

Схема надання першоi допомоги:

- обережно зняти бруд зi шкiри навколо рани, в напрямку вiд рани;

- обчищену дiлянку шкiри обробити йодом;

- накрити рану стерильною або будь-якою чистою серветкою повнiстю прикривши краi рани;

- накласти стисну повтАЩязку;

- дати знеболювальне (1-2 таблетки анальгiну);

- викликати лiкаря або термiново доставити постраждалого до лiкарнi.

Неприпустимо:

- накладати джгут при венознiй кровотечi;

- промивати рану водою;

- лити у рану спиртовi або будь-якi iншi розчини;

- обробляти йодом саму рану;

- прикладати вату безпосередньо до рани;

- не звернутися до лiкаря, якщо:

1) рана розмiром бiльше 1,0-1,5 см;

2) велика кровотеча з рани;

3) у потерпiлого немаi щеплення проти правця;

4) рана розташована на пальцях кистi або стопи;

5) рана сильно болить;

6) виникло почервонiння i набряк шкiри навколо рани, пiдвищилася температура тiла;

7) при будь-яких укушених або забруднених землею ранах.

Капiлярна кровотеча буваi при пошкодженнi найдрiбнiших кровоносних судин (капiлярiв) при зчiсуваннi шкiри i поверхневих ранах. Кров сочиться зi всiii поверхнi рани, витiкаi поволi, по краплях. Перша допомога тАУ змазати шкiру навкруги рани йодом i накласти стерильну пов'язку.

Внутрiшня кровотеча дуже небезпечна для життя, кров виливаiться у внутрiшнi порожнини i зупинити ii практично неможливо. Розпiзнаiться за зовнiшнiм виглядом потерпiлого (блiдiсть, виступаi липкий пiт, дихання часте).

Перша допомога при травмах грудини

Ушкодження грудини частiше виникають при падiннi, ударi, авто- та залiзничних катастрофах. Травми грудноi клiтини можуть бути вiдкритими (рани) та закритими (здавлювання). Вiдмiчаiться бiль у мiсцi ураження, порушення дихання та кровообiгу. Постраждалого непокоiть загальна слабкiсть, бiль у грудях, кровохаркання. При закритому ураженнi грудини можуть спостерiгатися перелами ребер (рiзкий бiль у мiсцi перелому, який посилюiться при натисканнi на ребра, глибокому вдиху).

Вiдкритi ураження грудини бувають непроникаючими та проникаючими. При непроникаючому пораненнi зтАЩявляiться бiль на мiсцi поранення, рiзкого порушення дихання не спостерiгаiться. Цi поранення вiдносяться до категорii легких.

Проникаючi поранення грудини (вогнепальнi поранення, дорожньо-шляховi аварii) несуть велику небезпеку для здоровтАЩя та життя постраждалого у звтАЩязку iз можливим ушкодженням плеври, серця, легенiв, кровоносних судин. Достовiрною ознакою проникаючого поранення грудини i розвиток пневмотораксу (наявнiсть повiтря у плевральнiй порожнинi) кровохаркання (у результатi ушкодження крупних кровоносних судин). Постраждалий скаржиться на бiль у мiсцi травми, утруднене дихання, кожнi покрови блiдi, покритi холодним потом, дихання поверхове, пульс частий. РД небезпека розвитку шоку.

Схема надання першоi допомоги

- надайте потерпiлому положення "напiвсидячи";

- припинить доступ повiтря у рану. Для цього слiднакласти герметичну повтАЩязку на рану використовуючи внутрiшню стерильну сторону iндивiдуального перевтАЩязувального пакету (у разi його вiдсутностi тАУ можна використати полiетиленовий пакет, лейкопластир або накласти багатошарову полотняну повтАЩязку) таким чином, щоб краi герметичноi повтАЩязки виходили за межi рани не менш нiж 5 см;

- викличте швидку допомогу;

- до прибуття медичного працiвника до мiсця поранення прикладiть пузир з льодом, холод;

- транспортувати постраждалого лише у положеннi "напiвсидячи".

Неприпустимо:

- не викликати швидку допомогу;

- самостiйно виймати з рани чужорiднi предмети (цим займеться лiкар-травматолог);

- залишати постраждалого без догляду (i можливiсть виникнення шоку);

- транспортувати постраждалого у лежачому положеннi.

Перша допомога при травми черевноi порожнини

Виникають при прямому ударi в живiт, падiннi, здавлюваннi тiла, пораненнi холодною зброiю тощо. Вони можуть супроводжуватись ушкодженням черевноi стiнки, кишок, жовчного мiхура, печiнки та шлунку. Закритi ушкодження супроводжуються ушкодженням мтАЩязiв живота, крововиливами пiд шкiру, особливо при супутнiх травмах кiсток тазу.

Навiть закрити травми черевноi порожнини можуть призвести до внутрiшньоi кровотечi. Постраждалий скаржиться на загальну слабкiсть, запаморочення, бiль у животi. Спостерiгаiться блiдiсть шкiряних покривiв та слизових оболонок.

Схема надання першоi допомоги:

при закритому ушкодженнi:

- викликати швидку допомогу;

- покласти постраждалого на спину, не давати рухатись;

- туго забинтувати живiт еластичним бинтом;

- покласти холод на живiт.

При вiдкритому ушкодженнi:

- викликати швидку допомогу;

- покласти постраждалого на спину, не давати рухатись, сiдати;

- накрити рану повнiстю (прикривши краi) стерильною (у разi вiдсутностi тАУ чистою) серветкою;

- закрiпити ii лейкопластиром;

- при пiдняти постраждалому ноги, розстiбнути поясний ремiнь;

Неприпустимо:

- вправляти внутрiшнi органи, що випали;

- давати постраждалому пити;

- самостiйно виймати стороннi предмети, що потрапили у черевну порожнину;

- самостiйно промивати рану будь-якими розчинами;

- дозволяти постраждалому рухатись.

Перша допомога при травмi голови

Травми голови можуть супроводжуватись струсом мозку, переломом кiсток черепу. При струсi мозку може бути короткочасна втрата свiдомостi, порушення дихання i серцевоi дiяльностi. Перелам кiсток черепу супроводжуiться втратою свiдомостi, кровотечею iз вушних раковин, носа, рота. Пiзнiше можуть зтАЩявитися синьцi коло очей (симптом ВлокулярiвВ»).

Схема надання першоi допомоги:

- очистiть область коло ранi, обробiть йодом;

- накладiть стерильну повтАЩязку;

- покладiть постраждалого на спину;

- пiдкладiть пiд голову валик з одягу, згорнутий у виглядi кiльця, такi ж самi валики покладiть з обох бокiв голови для забезпечення ii нерухомостi;

- якщо потерпiлий непритомний, повернiть голову на бiк;

- очистить рот постраждалого вiд стороннiх тiл, слизу, блювотних мас;

- якщо у постраждалого запав язик, витягнiть його iз рота i зафiксуйте;

- покладiть на голову холод;

- викличте швидку допомогу;

- при вiдсутностi у пульсу на соннiй артерii приступiть до непрямого масажу серця та штучного дихання.

Неприпустимо:

- не викликати швидку допомогу;

- виймати частки кiсток або чужорiднi предмети з рани;

- залишати постраждалого без догляду (i можливiсть виникнення шоку);

- залишити постраждалого у станi коми лежати на спинi;

- намагатися транспортувати постраждалого самостiйно.

Перша допомога при переломах

Переломом називаiться порушення цiлостi кiстки. В областi перелому потерпiлий вiдчуваi рiзкий бiль, що посилюiться при спробi змiнити положення. Розрiзняють переломи iзольованi (однiii кiстки), множиннi (двох i бiльш), поiднанi (однiii i декiлька кiсток з одночасним пошкодженням внутрiшнiх органiв).

Переломи бувають закритi i вiдкритi.

При переломах потерпiлому необхiдно забезпечити иммобилизацию (нерухомiсть) пошкодженоi дiлянки тiла. Це зменшуi бiль i запобiгаi подальшому зсуву кiсткових уламкiв та повторному пораненню ними кровоносних судин i м'яких тканин.

При иммобилизации використовуються стандартнi шини або будь-якi пiдручнi засоби (вузькi дошки, палицi i т.д.) За вiдсутнiстю iнших засобiв знерухомiти верхню кiнцiвку можна фiксацiiю ii до тулуба, а нижню тАУ до здоровоi ноги.

Фiксують не менше двох суглобiв з обох бокiв вiд перелому. На плечовiй i стегновiй кiстках тАУ не менше трьох. Суглоби i кiстковi виступи у всiх випадках обкладають ватяно-марлевими прокладками i закрiплюють бинтом. Потiм накладають шини.

Закритi переломи тАУ це переломи, при яких рана в зонi перелому тАУ вiдсутня. Характерними ознаками такого перелому i порушення прямолiнiйностi кiнцiвки та поява "сходинки" в мiсцi перелому. Вiдмiчаiться ненормальна рухомiсть, бiль, хруст уламкiв, припухлiсть. При закритому переломi не слiд знiмати з потерпiлого одяг, шину накладають поверх неi. До мiсця перелому необхiдно прикласти холод для зменшення болю. Для знеболювання дають 1-2 таблетки анальгiну.

При переломi ключицi, лопатки нерухомiсть кiнцiвки забезпечують накладанням повтАЩязки "косинка" або повтАЩязки "Дезо".

Пiсля накладення шини кiнцiвку з iзольованим переломом фiксують косинкою, смужкою тканини.

Схема надання першоi допомоги при закритому переломi:

- знерухомiти мiсце перелому;

- накласти шину;

- дати постраждалому знеболювальне (1-2 таблетки анальгiну);

- на мiсце перелому прикласти холод для зменшення болю;

- викликати швидку допомогу або доставити постраждалого до лiкувального закладу.

Неприпустимо:

- дозволяти постраждалому рухати ушкодженою кiнцiвкою;

- знiмати одяг iз зламаноi кiнцiвки;

- прикладати тепло до мiсця перелому;

- транспортувати потерпiлого не наклавши шинi.

Вiдкритий перелом супроводжуiться порушенням шкiрного покрову i появою рани. Вони бувають небезпечними для життя людини через можливiсть розвитку шоку, крововтрати, iнфiкування. Ознаками вiдкритого перелому i: деформацiя та набряк кiнцiвок, наявнiсть кiсних уламкiв, наявнiсть рани з кровотечею.

Схема надання допомоги при вiдкритому переломi:

- перевiрте наявнiсть пульсу та дихання;

- у разi необхiдностi очистiть дихальнi шляхи постраждалого;

- забезпечте нерухомiсть зламаноi кiнцiвки;

- розрiжте одяг на мiсцi рани таким чином, щоб можна було накласти повтАЩязку;

- зупинить кровотечу (обробiть краi рани i накладiть стерильну пов'язку);

- накладiть шину.

Неприпустимо:

- не зупинити кровотечу;

- накладати шину на оголену кiнцiвку або безпосередньо на рану;

- дозволяти постраждалому рухати пошкодженою кiнцiвкою;

- торкатися ранi, вправляти або видаляти уламки кiсток та чужорiднi тiла.

Ознакою важких переломiв i поза постраждалого "жаба", коли постраждалий не може змiнити положення нiг. Стопи його розгорнутi назовнi, колiна трохи пiднятi, розведенi назовнi. У такому випадку вiрогiднi ушкодження кульшового суглобу, стегнових кiсток, ушкодження хребта.

Схема надання першоi допомоги при ушкодженнi хребта:

- перевiрте наявнiсть ознак життя;

- зупинить зовнiшню кровотечу у разi ii наявностi;

- обережно (вдвох або втрьох) покладiть постраждалого на спину на тверду поверхню (можна використати щит, дверне полотно), iммобiлiзувавши голову постраждалого руками з двох бокiв у тому положеннi, в якому ви його знайшли;

- пiд шию покладiть щiльний валик з одягу;

- слiдкуйте за наявнiстю свiдомостi та дихання;

- пiдтримуйте нормальну температуру тiла постраждалого;

Схема надання першоi допомоги при ушкодженнi тазових кiсток:

- перевiрте наявнiсть ознак життя;

- зупинить зовнiшню кровотечу у разi ii наявностi;

- обережно покладiть постраждалого на спину на тверду поверхню, iммобiлiзувавши його тiло з двох бокiв у тому положеннi, в якому ви його знайшли та утримуючи його тiло у горизонтальному положеннi;

- пiд колiна покладiть валик з одягу, ковдр, подушки (у такому положеннi постраждалий повинен перебувати до приiзду лiкаря);

- викличте швидку допомогу;

- слiдкуйте за наявнiстю свiдомостi та дихання;

- пiдтримуйте нормальну температуру тiла постраждалого;

Неприпустимо:

- використовувати шини, якщо потерпiлий лежить у позi "жаби";

- робити штучне дихання iз розгинанням голови у разi травми шийного вiддiлу хребта;

- транспортувати постраждалого на спинi на мтАЩяких носилках.

Перша допомога при вивихах

Вивихи тАУ це повне змiщення суглобних поверхонь кiсток, що викликаi порушення функцii суглобу. Вивих може виникнути при падiннi на витягнуту або вiдведену назад кiнцiвку. Кiнцiвка постраждалого вiдведена у бiк, суглоб деформований, рух кiнцiвки обмежений, присутнiй сильний бiль.

Схема надання першоi допомоги:

- забезпечити нерухомiсть постраждалоi кiнцiвки;

- накласти фiксуючу повтАЩязку;

- верхню кiнцiвку зафiксуйте косинкою, нижню тАУ шиною;

- дайте постраждалому знеболювальне та заспокiйливе;

- викличте лiкаря або доставте постраждалого до лiкарнi.

Неприпустимо:

- самостiйно вправляти вивих;

- прикладати тепло до мiсць ураження;

- транспортувати постраждалого без iммобiлiзацii мiсця ураження.

Перша допомога при розтягуваннi або розривi звтАЩязок

Розтягування i розрив зв'язок - пошкодження суглобовоi сумки при рухах, що перевищують фiзичнi можливостi. Ознаками розтягування (розриву) зв'язок i бiль в суглобi, порушення його функцii, набряк, крововилив.

Розтягування зв'язок вiдбуваiться, коли кiстка виходить за межi звичайноi амплiтуди руху. Надмiрне навантаження, що надаiться на суглоб, може привести до повного розриву зв'язок i вивиху кiстки. При цьому не виключений перелом кiстки. При легких розтягуваннях зв'язок загоiння звичайно вiдбуваiться достатньо швидко. Тому люди часто не звертають нiякоi уваги на подiбну подiю i, в результатi, суглоб може бути травмований повторно.

Важкi форми розтягувань звичайно викликають сильний бiль при щонайменшому русi суглоба. Найпоширенiшими i розтягування зв'язок гомiлковостопного i колiнного суглобiв, пальцiв i зап'ястка.

РЖнодi розтягування зв'язок може мати бiльш серйознi функцiональнi наслiдки, нiж перелом. Кiстка, що загоiлась пiсля перелому, рiдко ламаiться знову, а суглоб пiсля розтягування або розриву зв'язок може стати менш стiйким, що пiдвищуi вiрогiднiсть повторноi травми.

Схема надання першоi допомоги:

- допоможiть потерпiлому прийняти зручне положення;

- забезпечте нерухомостi пошкодженоi частини тiла;

- надайте пiдведене положення пошкодженiй частини тiла;

- накладiть повтАЩязку з еластичного бинта;

- до мiсцi ушкодження прикладiть холод;

- викличте лiкаря або доставте постраждалого до лiкувального закладу.

Неприпустимо:

- прикладати тепло до мiсця розтягування або розриву звтАЩязок;

- не звернутися до лiкаря при розтягуваннi або розривi звтАЩязок;

- рухати або навантажувати ушкоджену кiнцiвку.

Перша допомога при травматичнiй ампутацii

Травматична ампутацiя кiнцiвок буваi повною i неповною. При повнiй ампутацii вiдокремлений сегмент не маi зв'язку з кiнцiвкою. При неповнiй ампутацii вiдбуваються пошкодження судин, нервiв, кiсток, сухожиль з частковим збереженням м'яких тканин i шкiрного покриву. Для успiшного вiдновлення колишньоi цiлостi ампутованоi кiнцiвки маi значення правильне надання допомоги потерпiлому, виконання умов зберiгання i транспортування ампутованого сегменту.

Збереження ампутованого сегменту: сегмент спочатку загорнути в сухе стерильну серветку (чисту хустку), не очищати i не промивати. Потiм помiстити ампутований сегмент в полiетиленовий пакет, перекрити доступ повiтря. Перший пакет помiстити в другий, бiльший по величинi; другий пакет заповнити водою з льодом.

Ампутований сегмент повинен знаходитися при достатньо низькiй температурi, але не повинен безпосередньо стикатися з холодним матерiалом, оскiльки може виникнути поразка тканин.

Схема надання першоi допомоги:

- зупинiть кровотечу, накладiть стерильну повтАЩязку;

- пошкоджену кiнцiвку тримати в пiднесеному положеннi;

- укласти потерпiлого;

- дати йому знеболюючий засiб, напоiти мiцним чаiм;

-

Вместе с этим смотрят:

РЖсторiя виникнення та розвитку масажу

Аборты

Аденовирусная инфекция

Азотные и кислородные ванны, нафталановая нефть

Акушерська операцiя - накладання акушерських щипцiв