Китай - краiна з найбiльшою чисельнiстю населення

Китай

Територiя та географiчне положення. Китай тАФ унiтарна держава, що складаiться з 23 провiнцiй, п'яти нацiональних автономних районiв, чотирьох мiст центрального пiдпорядкування, а також особливих ад-1 мiнiстративних районiв тАФ Сянгана (Гонконгу) i Макао (Аоминь). Краiна розташована у схiднiй частинi азiатського материка й простяглася | зi сходу на захiд на 5700 км, а з пiвночi на пiвдень на 3650 км. Це одна з найбiльших краiн свiту, яка за площею посiдаi третi мiсце.

На картi краiна трохи нагадуi величезну чашу, боки якоi впираються в територiю двох iнших держав РДвразii тАФ Росii (1) i Казахстану (3). Крiм них, Китай межуi з Монголiiю (2), Киргизстаном (4), Таджикистаном (5), РЖндiiю (6), Непалом (7), Бутаном (8), М'янмою (9), Лаосом (10), В'iтнамом (11) i КНДР (12). Китайський сухопутний кордон тАФ найбiльший у свiтi. Берега Китаю омивають Жовте, Схiдно-Китайське й Пiвденно-Китайське моря. Моря використовуються для судноплавства й рибальства, у рекреацiйних цiлях, на iхньому шельфi розвiданi й розробляються нафтовi родовища.

Природа. Територiя Китаю тАФ зосередження рiзноманiтних природних умов i ресурсiв. Краiна вражаi не тiльки кiлькiстю населення й величезною площею, але й контрастнiстю рельiфу та клiматичних умов. Тут межують найбiльше на земнiй кулi Тибетське нагiр'я й широка Велика Китайська рiвнина; безжиттiвi пустелi пiвнiчноi та пiвнiчно-захiдноi частини краiни й родючi поля Великоi Китайськоi рiвнини.

Бiльшiсть гiр i пустель розташованi в Захiднiй (континентальнiй) частинi, де переважають малообжитi простори, а найбiльшi рiвнини i з родючими ТСрунтами ВлобралиВ» для себе Схiдну (приморську) частину. За природними умовами Схiдний (приморський) i Захiдний (континентальний) Китай тАФ це два рiзнi Китаi. Умовний кордон мiж ними можна провести за 105 меридiаном.

У Схiдному Китаi розташованi найбiльшi рiвнини, а також гори заввишки до 3000 м. Клiмат тут мусонний, лiтнi мусони приносять ряснi опади. Лiто досить спекотливе, зима на пiвночi холодна, пiвденнiше тАФ прохолодна, а на крайньому пiвднi порiвняно м'яка, тепла. Опадiв випадаi вiд 500 до 2000 мм на рiк. Густа мережа повноводних рiчок, серед яких Янцзи, Сiцзян, СунТСарi, Ялуцзян, Хуанхе; бiльшiсть iз них судноплавнi. На пiвночi й пiвденному сходi збереглися великi лiсовi масиви. Найбiльш родючi ТСрунти розташованi на територii Великоi Китайськоi рiвнини й рiвнини Сунляо.

У рельiфi Захiдного Китаю переважають високi гори, нагiр'я, а також улоговини. Значна частина територii маi висоту бiльше нiж ,'1000 м. Клiмат рiзко континентальний, iз суворими малоснiжними зимами, лiто тепле в мiжгiр'ях i прохолодне у високогiрних районах. Великими i добовi амплiтуди температур. Опадiв випадаi вiд 5 до 200 мм на рiк, особливо мало iх на пiвнiчному заходi, де розташованi пустельнi й напiвпустельнi територii. Рiчок мало, вони маловоднi, деякi перiодично всихають, бiльшiсть iз них не мають великого господарського значення, а на пiвденному заходi iхнi використання ускладнене. На Тибетському нагiр'i розташованi високогiрнi степи й холоднi пустелi. Бiльшiсть земель не придатнi для ефективного ведення сiльського господарства.

Двi головнi рiчки Китаю тАФ Хуанхе та Янцзи. Хуанхе (у перекладi тАФ Влжовта рiчкаВ») тАФ друга за довжиною рiчка Азii. Перетинаючи Лесове плато, що складаiться з легко розмивних гiрських порiд тАФ лесiв, рiчка ВлзахоплюiВ» масу пiску й мулу. Цi частки забарвлюють води рiчки в мутно-жовтi кольори, i з цим пов'язана ii назва тАФ Жовта. Частину вод рiчка доносить до моря, надаючи йому жовтуватого вiдтiнку, тому не дивно, що й море називаiться Жовтим.

За розмiрами Янцзи перевершуi Хуанхе, У нижнiй течii вона перетинаi Велику Китайську рiвнину i впадаi у Схiдно-Китайське море, утворюючи дельту площею майже в три Харкiвськi областi.

Територiя Китаю багата на кориснi копалини. Краiна посiдаi одне з перших мiсць у свiтi за запасами кам'яного вугiлля, залiзноi та марганцевоi руд, бокситiв, цинку, олова, сурми, вольфраму, молiбдену, ртутi, рiдкiсноземельних металiв, титанових руд, окремих видiв хiмiчноi сировини. Великими i також поклади урану й золота, i родовища нафти й газу, але цих видiв палива недостатньо, тому ведеться iх-1 нiй посилений видобуток.

Китай тАФ володар значних запасiв гiдроресурсiв, бiльшiсть яких, однак, зосереджена на пiвденному заходi, де iхнi використання технiчно ускладнене. Великими i й земельнi ресурси.

РЖсторичний розвиток. Епоха давньокитайськоi цивiлiзацii починаiться на зламi IIIтАФII тис. до н. i. i завершуiться катастрофою iмперii Хань у 220 р. н. i. Основнi перiоди в iсторii Давнього Китаю мають традицiйнi назви за найменуванням династiй i царств: РЖнь (РЖiiан),. Чжоу, Цiнь i Хань.

В об'iднаннi краiни головну роль вiдiграло царство Цiнь. Цiньським вiйськам удалося розгромити всiх своiх супротивникiв i закiнчити панування династii Чжоу. Остаточне об'iднання краiни вiдбулося за царювання РЖн Чжена (259тАФ210 рр. до н. i.). Вiн оголосив себе iмператором (хуандi) i зiйшов на престол пiд iм'ям Цiнь Шiхуандi (перший цiньський iмператор). У перiод його правлiння були знищенi залишки феодальноi системи й установлена тверда, централiзована система управлiння краiною: Китай подiлили на 36 округiв (областей), кордони яких не збiгалися з кордонами пiдкорених царств. За Цiнь Шiхуандi величезнi за довжиною дiлянки захисних стiн були добудованi й з'iднанi, утворивши Велику Китайську стiну.

Династiя Цiнь змогла втриматися при владi лише пiвтора десятка рокiв. Вiдразу ж пiсля смертi Цiнь Шiхуандi на всiй краiнi почалися повстання, i згодом на уламках його iмперii виникла нова iдина; держава тАФ Хань. Вона й стала однiiю з найбiльших iмперiй давнинi" поряд iз Римом i Парфiiю.

Починаючи з XII ст. в Китаi починаються чужоземнi вторгнення н захоплення. Спочатку весь Пiвнiчний Китай пiдкорили кочiвники -ЧЖурчженi, а в 1141 р. сунський iмператор визнав себе васалом створеноi ним iмперii Цiнь. У XIII ст. чжурчженi були розгромленi монголами, якi завоювали Китай i заснували тут династiю Юань.

У XIV ст. в краiнi неодноразово спалахували повстання, що до середини столiття охопили весь Китай. Командир одного iз загонiв армii Чжу Юань-чжан у 1368 р. оголосив про створення новоi династii - Мiн. У XVII ст. своi панування в Китаi встановили маньчжури, iхня династiя - Цiн - правила протягом 1644-1911 рр.

У 1911 р. в Китаi вiдбулася революцiя, унаслiдок якоi Цiнська ди-мпстiя була скинута. Разом iз нею закiнчилася й багатовiкова iсторiя правлiння iмператорських династiй. У 1931 р. Японiя захопила Маньчжурiю й створила на ii територii державу Маньчжого. Через шiсть рокiв японцi почали вiйськове вторгнення у внутрiшнi райони краiни. Почалася багаторiчна нацiонально-визвольна вiйна китайського Народу проти японських загарбникiв, що завершилася в 1945 р. розгромом Квантунськоi армii радянськими вiйськами.

РЖ жовтня 1949 р. була проголошена КНР, i почався новий етап в РЖсторii краiни. Керiвництво комунiстичного Китаю на чолi з Мао

Цзедуном узяло курс на нацiоналiзацiю власностi й колективiзацiю, сiльського господарства.

Потiм краiна пережила Влвелику культурну революцiюВ», У краiнi встановився режим особистоi влади Мао Цзедуна, або Великого Керманича, як називали його китайцi.

Пiсля смертi Мао-Цзедуна ця полiтика була переглянута, а пiзнiше частково, засуджена. Наприкiнцi 70-х рр XX ст. керiвництво краiни проголосило курс на економiчну реформу, на побудову соцiалiстичного ринкового господарства.

У 2003 р. економiчнiй реформi в Китаi виповнилося 25 рокiв. За такий короткий термiн китайцi змогли примножити свiй економiчний потенцiал у шiсть разiв, а доходи населення тАФ у чотири.

Однак високi абсолютнi показники Китаю потрiбно спiввiднести з багатомiльйонним населенням краiни. За доходами i виробництвом промисловоi та сiльськогосподарськоi продукцii на душу населення Китай поки залишаiться порiвняно бiдною державою.

Населення. У Китаi проживаi 21 % населення Землi тАФ iншими словами, кожна п'ята людина проживаi в Китаi. У перiод iз 1950 до 1980 р. краiна характеризувалася великим природним приростом тАФ до 20 осiб i бiльше па 1000 жителiв на рiк. У результатi демографiчноi полiтики природний прирiст значно зменшився й зараз складаi 9 осiб на 1000 жителiв.

Китай тАФ багатонацiональна краiна, де проживають представники бiльше нiж 50 рiзних народностей, однак 92 % населення складають" китайцi (хань). Найчисленнiшi некитайськi нацiональностi тАФ чжуани, уйгури, тибетцi, монголи, мяо, маньчжури, корейцi. Кожна з них складаi 1 % населення краiни.

Середня густота населення в Китаi i досить високою тАФ 136 осiб/км2, РЖ але в окремих частинах краiни зовсiм iншi показники. Бiльше нiж 80 % населення проживаi у Схiдному Китаi, так, у деяких районах Великоi РЖ Китайськоi рiвнини густота населення сягаi 1000 осiб/км2, а в багатьох районах континентального Китаю вона не дотягуi й до 3 осiб/км2.

Китай маi найчисленнiшi у свiтi трудовi ресурси, у краiнi налi-1 чуiться 700 млн пар робочих рук. Китайцi вирiзняються працьовитiс-1 тю, стараннiстю, дисциплiнованiстю, прагнуть здобути гарну освiту, шанобливо ставляться до старших за службовим становищем i вiком. Причини формування цих якостей можна знайти в конфуцiанствi, буддизмi й даосизмi тАФ усi цi релiгii вплинули на морально-етичнi норми цього великого народу.

Багато китайцiв займаються ушу тАФ це традицiйна система досконалювання особистостi, що включаi набiр фiзичних вправ i прийоми |бою з рiзними видами зброi та без неi. Вiдомо бiльше нiж три сотнi, стилiв i напрямкiв ушу. Говорячи про них, не можна не згадати й кунг-фу. Термiн ВлгунфуВ» (кунг-фу) уперше був ужитий авторами книг з ушу. Зараз пiд цiiю назвою розумiють комплекси ушу, що культивуються в Сянганi, СРЖЛА й на Тайванi.

Майже 62 % населення краiни проживаi в сiльських населених пунктах, особливо низький рiвень урбанiзацii в Захiдному Китаi та на пiвднi краiни. Швидкими темпами процеси урбанiзацii йдуть у Схiдному Китаi, де розташована бiльшiсть мiст. Цiкаво, що майже полонина городян обрали мiсцем проживання мiста-мiльйонери. Усього iх у краiнi бiльше нiж дев'яносто - кожне четверте мiсто-мiльйонер Землi населене китайцями! До найбiльших iз них належать Шанхай (13,37 млн осiб), Пекiн (10,3 млн осiб), Тяньцзiн (9,3 млн осiб), Ухань (4,1 млн осiб), Харбiн (3,1 млн осiб).

Пекiн - столиця Китаю та одне з найдавнiших мiст краiни. РЖсторична частина Пекiна складаiться з Внутрiшнього й Зовнiшнього мiст. Внутрiшнi мiсто включаi комплекс РЖмператорського мiста, ядром якого i Заборонене мiсто з РЖмператорським палацом. За китайською традицiiю, Заборонене мiсто чiтко розташоване за вiссю пiвнiч i вдень i маi прямокутну форму. РЖз кожного боку розташованi однi Юрота. З усiх бокiв Гугун, як ще називають РЖмператорський палац, точений глибоким ровом. По кутах розташованi однаковi сторожовi вежi. Усi частини Внутрiшнього мiста об'iднанi системою палацових, храмових та iнших споруд.

Якщо Пекiн i офiцiйною Влвiзитною карткоюВ» КНР, то новий Китай персонiфiкуi Шанхай. Зараз це не тiльки найбiльша мiська агломерацiя й провiдний економiчний центр КНР, але й нацiональний Влвипробувальний полiгонВ» в галузi промислових, наукових i фiнансових технологiй, центр бiльшостi iнновацiй. Крiм того, це дуже привабливе й своiрiдне мiсто, яке часто називають Парижем Сходу.

Тяньцзiн тАФ мiсто на пiвнiчному сходi Китаю поблизу Жовтого моря. Це один iз головних економiчних центрiв Китаю й важливий транспортний вузол. У давнину вiн був рибацьким селищем. Сьогоднi тут виробляють автомобiлi, мiкроелектронiку, засоби зв'язку, продукцiю хiмiчноi промисловостi, якiсний сталевий прокат.

Ухань розташоване у схiднiй частинi Китаю, при впаданнi рiчки Ханьшуй у Янцзи. Мiсто iнодi називають ВлСхiдним ЧикаТСоВ». Тут перетинаються транспортнi шляхи, якi ведуть у дев'ять провiнцiй, що робить Ухань найбiльшим торгово-розподiльним пунктом багатого сiльськогосподарського й гiрничо-промислового району.

Харбiн тАФ мiсто в Пiвнiчно-Схiдному Китаi, адмiнiстративний центр провiнцii Хейлунцзян. Своiм виникненням Харбiн зобов'язаний будiвництву Китайсько-Схiдноi залiзницi. Сьогоднi це великий економiчний центр i транспортний вузол.

У Тибетi розташоване одне з найвисокогiрнiших мiст свiту тАФ Лхаса (3650 м). Це адмiнiстративний центр Тибетського автономного району й релiгiйний центр ламаiзму. У ньому розмiщена колишня резиденцiя далай-лами тАФ палац-монастир Потала.

Культура. Основою культури китайцiв i конфуцiанство. Навчання регламентуi взаiмини мiж людьми, виховання й навчання, у ньому сформованi правила поведiнки й моралi. Засновник навчання тАФ давньокитайський мислитель Конфуцiй.

Основнi положення конфуцiанства такi: взаiмини в родинi й суспiльствi мають ТСрунтуватися на повазi до старших, слухняностi й суворому дотриманнi певних норм; кожна людина маi посiсти своi мiсце в суспiльствi вiдповiдно до своiх здiбностей; обов'язковим i дотримання культу предкiв; людинi необхiдно все життя навчатися й удосконалюватися.

Сьогоднi вважаiться загальновизнаним, що слухнянiсть, вiра в правоту старших за вiком i становищем у суспiльствi, звичка пiдкоряти особистi iнтереси суспiльним вiдiграли вирiшальну роль в адаптацii людей до змiн, якi спричинила економiчна реформа останнiх детисятилiть.

Китайцi подарували свiту чимало винаходiв, серед яких компас, сейсмограф, прилад для вимiрювання вiдстаней, порох, папiр i паперовi грошi. Всесвiтньоi популярностi набула вишукана китайська порцеляна. Краiна i батькiвщиною шовкiвництва тАФ ця галузь iснуi вже чотири тисячолiття.

Господарство. Майже половину ВВП Китаю забезпечуi промисловiсть. Швидкими темпами розвиваiться енергетика, краiна посiдаi перше мiсце у свiтi за видобутком вугiлля й друге за виробленням електроенергii. Розвиток чорноi металургii спираiться на значнi запаси залiзноi руди й вугiлля. Китай виробляi бiльше нiж 250 млн тонн сталi па рiк. За цим показником краiна посiдаi перше мiсце у свiтi, випереджаючи Японiю, що перебуваi на другому мiсцi, бiльше нiж удвiчi.

Обсяги виробництва в машинобудуваннi ростуть швидкими темпами. Багато галузей i виробництв за останнiй час стали мiжнародними спецiалiзацiями Китаю. Це стосуiться верстатобудування, виробництвi електронiки й, побутовоi електротехнiки, наприклад радiоприймачi п, магнiтофонiв, годинникiв, телевiзорiв, вiдеомагнiтофонiв, холодильникiв, пральних машин. У краiнi розширюiться виробництво тракторiв та iншоi сiльськогосподарськоi технiки, автомобiлiв, суден iн пiших видiв транспорту.

У Пiвденнiй частинi Китаю розвиваються трудомiсткi виробництвi, а в Швнiчно-Схiднiй частинi найбiльше значення маi важке машинобудування. Тут виробляiться обладнання для шахт i металургiйних заводiв, електростанцiй i хiмiчних пiдприiмств, виготовляють локомотиви й вагони, вантажiвки й верстати.

Галуззю мiжнародноi спецiалiзацii Китаю i легка промисловiсть. Половину всiх бавовняних, значну частину вовняних i шовкових тканин, а також одягу виробляють у Шанхаi.

Особливе значення в господарствi Китаю маi харчова промисловiсть. Перше мiсце у свiтi посiдаi китайська рисоочисна й борошномельна промисловiсть. У значних обсягах виробляються олiя, крупи, цукор. Розвиваються й iншi виробництва, але експортне значення маi тiльки чайна. Краiна i великим виробником рiзноманiтних сортiв чаю, найбiльше значення маi зелений чай.

Основний напрямок китайського сiльського господарства тАФ зерновий. Збiр усiх видiв зерна сягаi 500 млн тонн, що становить свiтовий рекорд. Основна продовольча культура тАФ рис, за його збором тАФ 180 млн тонн тАФ Китай також i рекордсменом. В основному рис вирощують у Сичуаньському мiжгiр'i та долинi рiчки Янцзи. Басейн Янцзи тАФ найбiльший рисiвницький район свiту й своiрiдна межа мiж ВлрисiвницькимВ» i ВлпшеничнимВ» Китаiм. Щоправда, межа ця досить умов-' на, часто рис i пшеницю вирощують на одному полi, але в рiзний час;i улiтку тАФ рис, а взимку тАФ пшеницю.

Тваринництво в Китаi вiдiграi другорядну роль. Частково це пояснюiться браком пасовищ у найбiльш густонаселених районах i традицiйнiй перевазi вегетарiанськоi iжi в рацiонi китайцiв. Найбiльше розводять свиней, дрiбну й велику рогату худобу. У примiських районах сучасною iндустрiiю стаi птахiвництво. Китай посiдаi перше мiс-i це у свiтi за поголiв'ям свиней i свiйськоi птицi.

Провiдне мiсце за вантажообiгом посiдають водний i залiзничним транспорт. У вiддалених i важкодоступних районах виняткове значення маi автомобiльний i в'ючний транспорт. Рiчковий транспорт особливо важливий для перевезень вантажiв у широтному напрямку, при чому основний вантажообiг припадаi на рiчкову систему Янцзи.

Стрiмке зростання зовнiшньоi торгiвлi обумовило розвиток1 морського транспорту, а за кiлькiстю суден тАФ 1817 тАФ краiна перебуваi на другому мiсцi у свiтi. Найбiльшi порти краiни: .Сянган, Шан-.] хай, Цiньхуандао, ТРуанчжоу, Нiнбо, Далянь, Тяньцзiн.

Вместе с этим смотрят:

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

About Canada

Economy in South Korea

РЖнституцiональнi напрямки в економiчнiй теорii

РЖсторiя Оренбурзького краю. Оренбурзький край до початку росiйськоi колонiзацii