КонТСо - африканська держава

Африка

Африка тАФ це другий за розмiром материк Землi площею 29,2 млн км (з островами 30,3 млн км2), на якому розташовано бiльше нiж 50 держав iз населенням близько 900 млн осiб. На заходi материк омиваiться Атлантичним океаном, на сходi тАФ РЖндiйським, на пiвночi тАФ Середземним морем, на пiвнiчному сходi тАФ Червоним. Береги слабко порiзанi, на заходi розташована найбiльша затока тАФ Гвiнейська. Африка тАФ один iз найдавнiших материкiв Землi, багато вчених уважають, що ii схiдна, частина була прабатькiвщиною людини. Саме тут пiд час археологiчних розкопок були виявленi численнi знахiдки, що свiдчать про перебування перших людей, якi жили бiльше нiж два мiльйони рокiв тому.

Ще в серединi минулого столiття на полiтичнiй картi Африки переважали колонii iвропейських держав: Францii, Великоi Британii, Бельгii, Португалii, РЖспанii, РЖталii. Пiсля Другоi свiтовоi вiйни на ВлчорномуВ» континентi почався пiдйом нацiонально-визвольноi боротьби. Першими досягли незалежностi ряд краiн Пiвнiчноi Африки, серед яких Тунiс, Марокко й Судан (РДгипет формально здобув самостiйнiсть у 1922 р.). Через кiлька рокiв, у 1960 р., суверенними державами стають 14 колишнiх колонiй i пiдопiчних територiй Францii, а також Нiгерiя, Бельгiйське Конго й Сомалi. Цей рiк увiйшов в iсторiю як ВлРiк АфрикиВ». Надалi процес деколонiзацii охопив увесь континент, остання колонiя тАФ Намiбiя тАФ здобула незалежнiсть у 1990 р.

РЖснують рiзнi пiдходи до розподiлу Африки на регiони, iз найбiльш ' загальним ви познайомилися, вивчаючи курс ВлЕкономiчна i соцiальна географiя свiтуВ». Вiн передбачаi видiлення Пiвнiчноi Африки, де серед населення переважають араби, рiвень економiчного розвитку вищий, i Тропiчноi та Пiвденноi Африки, де проживають представники негроiдноi раси, а також характерний нижчий рiвень економiчного розвитку (крiм Пiвденноi Африки). Значна частина фахiвцiв, зокрема експерти ООН, видiляють п'ять регiонiв: Пiвнiчну, Захiдну, Центральну, Схiдну й Пiвденну Африку. При цьому iснують розбiжностi РЖ в тому, де мають проходити межi мiж цими регiонами, хоча з центром кожного з них погоджуiться бiльшiсть учених.

З економiчноi точки зору Африка залишаiться найбiльш вiдсталим континентом. РЖз 25 краiн iз найнижчим ВВП на душу населення 20 розташованi в Африцi. У всiх цих краiн дуже низький рiвень роз-1 витку економiки поiднуiться зi швидким ростом населення. Своiрiдний Влпояс бiдностiВ» простягнувся через весь континент мiж 20В° пн. ш, i 10В° пд. ш., у тому числi природна зона Сахель, що характеризуiте^ ся прогресуючим опустелюванням i перiодичними посухами. До нього належать ТРвiнея-Бiсау, Сьiрра-Леоне, Малi, Буркiна-Фасо, Бенiн,

Республiка КонТСо, Нiгерiя, Нiгер, Демократична Республiка КонТСо, Танзанiя, Бурундi, Кенiя, Ефiопiя, Еритрея, Сомалi. Вiдсталiсть характерна й для Пiвденно-Схiдноi Африки, включаючи острови бiля узбережжя материка. Тут розташованi Замбiя, Малавi, Мозамбiк, Ко-морськi острови й Мадагаскар.

Африка (у перекладi з латин. тАФ Влтой, хто не знаi холодуВ») тАФ найспекотливiший материк. Його клiматичнi умови визначаються широтним розташуванням в екваторiальному, субекваторiальних, тропiчних i субтропiчних поясах. Середньомiсячнi температури в лiтнiй перiод на бiльшостi територiй близько +25..+30 В°С, а взимку в окремих районах вона може зменшуватися до +10..+20 В°С. Понад третини територii отримуi менше нiж 200 мм опадiв на рiк тАФ такi показники характернi для тропiчних широт. Найбiльша кiлькiсть опадiв випадаi в екваторiальнiй зонi тАФ у середньому 1500тАФ2000 мм на рiк, а на узбережжi Гвiнейськоi затоки тАФ до 4000 мм i бiльше. Саме в екваторiальному й субекваторiальному поясах протiкають або беруть початок найбiльшi рiчки ВлчорногоВ» континенту.

Розподiл рiчковоi мережi на материку залежить вiд рельiфу та клiматичних умов. У зв'язку з пiднесенiстю материка у схiднiй частинi бiльшiсть рiк (Нiл, КонТСо, НiТСер, Сенегал, Гамбiя, Оранжева) стiкаi до

Атлантичного океану та його морiв. Приблизно третина Африки тАФ це область внутрiшнього стоку, в основному тимчасових водотокiв. Рiчки Африки порожистi, тому навiть найбiльшi з них не на всiй протяжностi судноплавнi. Вони мають величезний гiдроенергетичний потенцiал.

Три найбiльших озера Африки тАФ Вiкторiю, Танганьiку й Ньясу тАФ називають Великими Африканськими озерами. Озеро Вiкторiя тАФ одне з найбiльших на Землi та найбiльше в Африцi. Воно настiльки велике, що протягом багатьох рокiв iвропейцi вважали його морем.

В екваторiальних районах Африки розташованi масиви вологих вiчнозелених лiсiв, а в тропiчних широтах розташована найбiльша пустеля земноi кулi тАФ Сахара. Пустелi й напiвпустелi займають бiльше нiж половину територii континенту, у той час як лiси вкрицають менше нiж десяту частину регiону, i iхня площа зменшуiться.

Африканськi надра багатi на мiнеральнi ресурси. Великi родовища нафти й природного газу i в Пiвнiчнiй i Захiднiй Африцi (Лiвiя, Ал жир, ТРабон, НiТСерiя), залiзноi руди тАФ у Захiднiй, Центральнiй i Пiв нiчнiй Африцi (Лiберiя, Сьiрра-Леоне, Гвiнея, Мавританiя, НiТСерiя), фосфоритiв тАФ у Пiвнiчнiй Африцi (Марокко, Тунiс). Надра матери ка багатi на руди кольорових металiв, зокрема мiднi (ДРК, Замбiя), олов'янi (ДРК, Бурундi, Руанда, НiТСерiя), боксити (Гвiнея, Камерун, Гана). На пiвднi континенту розташованi великi родовища алмазiв, золота, платини, урану.)

Африка вiдрiзняiться великою рiзноманiтнiстю етнiчного складу населення тАФ тут налiчуiться бiльше нiж 200 народностей, тому в регiонi переважають багатонацiональнi держави. Найчисленнiшi народи (групи народiв) тАФ араби, банту, конТСо, йоруба, фульбе, сомалi, iбо, нiлоти, шона, бушмени. Середня густота населення Африки тАФ 28 осiб/км2 Найбiльше заселена захiдна частина материка, а найменше тАФ Пiвнiч на Африка. На континентi спостерiгаються найвищi показники природного приросту населення тАФ 2,2 % на рiк. Попереду всiх iде НiТСер, де цей показник сягаi 3,6 %. Очiкуiться, що в найближчi 50 рокiв населення цiii африканськоi краiни збiльшиться в 4,45 разу. Серед iнших лiдерiв iз прогнозованого приросту населення тАФ УТСанда, ДРК Ефiопiя, Танзанiя.

Африка тАФ iдиний регiон, де середня тривалiсть життя нижча за середнiй показник в усьому свiтi, причому розрив досить великий: 49 рокiв у середньому для африканця проти 65 рокiв для всього людства. На останньому мiсцi за очiкуваною тривалiстю життя перебувають Замбiя й Зiмбабве тАФ 32 i 33 роки вiдповiдно. Цi краiни розташованi в ВлепiцентрiВ» поширення СНРЖДу. Сюди також належать й iншi краiни Африки, насамперед це стосуiться пiвденноi частини конти- центу (Пiвденна Африка, Свазiленд, Лесото, Ботсвана). Африка поступаiться iншим континентам за часткою мiського населення, у мiстах проживаi тiльки 38,7 % африканцiв.

Для галузевоi структури господарства африканських краiн характерне переважання "сiльського господарства, харчовоi, легкоi та гiрничодобувноi промисловостi. У мiсцевостях iз лiсовими ресурсами розмиваються лiсова й деревообробна галузi (початковi стадii переробки). В останнi роки трохи пiдвищуiться значення металургii, нафтопереробноi та хiмiчноi галузей, машинобудування та електроенергетики. Однак у цiлому, за винятком Пiвденноi Африки й окремих краiн Пiвнiчноi Африки, обробна промисловiсть розвинена слабко.

У територiальнiй структурi господарства окремих краiн бiльш високим рiвнем розвитку зазвичай видiляються столицi та iхнi передмiстя, а також райони видобутку й переробки мiнеральних ресурсiв, рiдше тАФ порти. РЖншi райони тАФ це областi з переважанням натурального й напiвнатурального сiльського господарства.

Провiдна галузь сiльського господарства тАФ рослинництво, багато краiн спецiалiзуються на однiй-двох культурах. Наприклад, Кот-д'РЖвуар i Гана тАФ на какао-бобах i кавi, Сенегал тАФ на арахiсi, Тунiс тАФ на маслинах, РДгипет тАФ на апельсинах i бавовнi, Танзанiя тАФ на сизалi, Кенiя тАФ на сизалi й чаi. Найбiльшого поширення на континентi набули плантацii кавового й шоколадного дерев, фiнiковоi та кокосовоi пальм, бананiв, цитрусових, деяких каучуконосiв, сорТСо. РЖз продовольчих культур найбiльше значення мають касава (рiзновид манiоки), кукурудза, ямс.

Тваринництво вiдiграi важливу роль тiльки в тих районах, де через посушливий клiмат обмеженi можливостi рослинництва. В основному розводять зебу, овець i верблюдiв. Бiльшiсть краiн не можуть забезпечити своi населення необхiдними продуктами харчування та змушенi iмпортувати iх, деякi отримують iноземну допомогу.

КонТСо тАФ цариця джунглiв

Територiя та географiчне положення. Демократична Республiка КонТСо (ДРК) тАФ унiтарна держава, що складаiться з десяти областей i столичного округу. Краiна розташована в Центральнiй Африцi й межуi з ЦАР (1), Суданом (2), Угандою (3), Руандою (4), Бурундi (5), Танзанiiю (6), Замбiiю (7), Анголою (8) i КонТСо (9). У районi гирла рiчки КонТСо краiна маi вихiд до Атлантичного океану. За площею ДРК посiдаi 12-е мiсце у свiтi й третi в Африцi.

Природа. Бiльшу частину територii краiни займаi западин КонТСо. На пiвденному сходi та сходi краiни пiднiмаються гiрськi хребти. Серед них видiляiться масив Рувензорi, розташований накордонi з УТСандою. Тут, поблизу екватора, розмiщена найвища точка краiни тАФ шпиль Маргарита (5109 м). Трохи пiвденнiше, мiж озерами Едуард i Кiву, розташована група вулканiв ВiрунТСа, серед яких i i дiючi.

Клiмат краiни екваторiальний, на пiвднi й крайнiй пiвночi тАФ субекваторiальний. Середня температура лютого (найспекотливiшого мiсяця): +24..+28 В°С, липня (ВлнайхолоднiшогоВ»): +22..+25 В°С. У гiрських районах клiмат прохолоднiший. Опадiв випадаi вiд 1000 до 2500 мм на рiк, однак найбiльше вологи краiна одержуi в сезон дощiв тАФ iз жовтня по березень.

Уся територiя ДРК розташована в басейнi рiчки КонТСо. Ця рiчка, яка за довжиною поступаiться лише Нiлу, посiдаi перше мiсце в Африцi за площею басейну й водоноснiстю. У середньому за рiк КонТСо виносить в океан 1450 км3 води, це приблизно у 25 разiв бiльше за величину рiчного стоку Нiлу! ii особливiсть тАФ дугоподiбна форма русла: вiд джерела до гирла по прямiй близько 1700 км, однак, перш нiж досягти океану, рiчка здiйснюi шлях завдовжки м 4000 км.

У середнiй течii рiчка протiкаi по рiвнинi й у багатьох мiсцях роздiляiться на рукава та протоки, утворюючи численнi острови. Ширина Конго тут коливаiться вiд 4 до 6 км, а в деяких озероподiбних розширеннях досягаi 15 км. Береги рiчки та частина ii водозбiрного басейну нкритi густими екваторiальними лiсами.

Загалом лiси займають бiльше нiж половину територii ДРК. Рослини створюють таку непрохiдну стiну з дерев i чагарникiв, перепитих лiанами, що крiзь неi не можуть пробитися навiть сонячнi променi. Тут багато пальм, бамбукiв, цiнних порiд дерев, наприклад тик, чорне, червоне, ебенове дерево. Нерiдкими i i дерева заввишки в десятки метрiв. У лiсах i рiдколiссях зустрiчаються леви, леопарди, шимпанзе, слони, водиться безлiч птахiв i змiй. Серед комах поширенi небезпечнi для людей i худоби муха цеце й малярiйнi комарi.

У краiнi багато болiт, також зустрiчаються й озера, найбiльшi iдких простяглися ланцюжком уздовж схiдного кордону, у зонi розламiв земноi кори. Серед них одне з найбiльших озер континенту тАФ ТанТСаньiка, розташоване на висотi 773 м, у тектонiчнiй западинi. Максимальна глибина озера тАФ 1470 м, це другий показник серед i Взер пiсля Байкалу. У ньому водиться багато риби, воно судноплавне. ТанТСаньiка розташована не тiльки в ДРК, але й у Танзанii, Замбii та Бурундi.

КонТСо маi найпотужнiший природно-ресурсний потенцiал серед краiн Тропiчноi Африки. Надра ДРК тАФ справжнi джерело, тут розвiданi поклади золота, кобальту, срiбла, олова, вольфраму, цинку, кадмiю, алмазiв. На пiвденному сходi краiни розташований знаменитий Африканський мiдний пояс.

РЖсторичний розвиток. Задовго до проникнення сюди iвропейцiв па територii сучасного КонТСо склалися першi державнi утворення. Це були королiвства КонТСо, Куба, Лубу й Лунда. Наприкiнцi XV ст. самостiйний розвиток народiв краiни був порушений iвропейцями. Тут залишилися португальцi, що почали активно займатися работоргiвлею, однак iхнi спроби проникнути всередину краiни не мали успiху. Цьому заважали непрохiднi лiси, пороги та водоспади рiчки КонТСо, опiр мiсцевого населення й хвороби, зокрема малярiя.

Наприкiнцi XIX ст. на цю територiю звернули увагу бельгiйцi. У 1885 р. король Бельгii Леопольд П" домiгся передачi в його володiння ВлНезалежноi держави КонТСоВ» пiд приводом залучення африканцiв до досягнень цивiлiзацii та пiдйому рiвня iхнього економiчного розвитку. У результатi почалося освоiння територii, що у 80 разiв перевищувала площу Бельгii. Спочатку бельгiйцiв цiкавили тiльки каучук i слонова кiстка, але з 1908 р., коли КонТСо стало бельгiйською колонiiю, експлуатацiя надр краiни та ii жителiв посилилася.

196РЖЗ р. увiйшов в iсторiю як ВлРiк АфрикиВ». На картi свiту з'явилося 17 нових африканських держав. ЗО червня 1960 р. здобуло незалежнiсть також Бельгiйське КонТСо, й африканцi назвали свою краiну Республiкою КонТСо. Перший нацiональний уряд очолював Патрiс Лумумба (1925тАФ1961). Вiн був засновником i керiвником партii ВлНацiональний рух КонТСоВ», що вимагала беззастережного надання незалежностi краiнi. Однак у вереснi 1960 р., у результатi змови, Патрiс Лумумба був вiдсторонений вiд влади, а в 1961 р. вбитий.

У серпнi 1964 р. краiна дiстала назву Демократичноi Республiки РЖ КонТСо. У 1971 р. президент Мобуту перейменував ii на Республiку Заiр. У 1997 р. в результатi багатомiсячноi вiйни президент Мобуту був повалений. До влади прийшов Лоран-Дезiре Кабiла, що вiв партизанську вiйну проти правлячого режиму. Краiна знову стала називатися Демократичною Республiкою КонТСо.

Однак усi цi дii не принесли довгоочiкуваного миру. КонТСо знову опинилося залученим у мiжусобну боротьбу, до того ж уЛо-рана-Дезiре Кабiли загострилися вiдносини з колишнiми союзниками тАФ урядами Руанди та УТСанди. На боцi Кабiли опинилися президенти АнТСоли та Зiмбабве тАФ Душ Сантуш i Роберт МуТСабе. У результатi до громадянськоi вiйни були залученi вiйська багатьох африканських держав. Краiна зазнала колосальних утрат тАФ були вбитi, померли вiд голоду й хвороб до 3,5 млн осiб. У 2001р. був убитий i сам Лоран-Дезiре Кабiла, пiсля чого президентом Демократичноi Республiки КонТСо став його 31-рiчний син Жозеф Кабiла. Однак лiдери опозицii продовжують вести боротьбу проти центрального уряду.

КонТСо й зараз зазнаi глибокоi полiтичноi та економiчноi кризи i, не-; зважаючи на наявнi незлiченнi природнi багатства, залишаiться однiiю з найбiднiших держав свiту.

Населення. У краiнi проживають бiльше нiж 200 народностей та етнiчних груп негроiдноi раси. Бiльшiсть належать до народiв групи банту (лубу, конТСо, занде, монго). У прикордонних з Угандою та Суданом районах проживають пiлотськi народи. На рiвни-1 нах iхнi традицiйне заняття тАФ землеробство, а в горах тАФ вiдгiнне скотарство.

У затишних куточках екваторiальних лiсiв проживають близько 300 тис. пiгмеiв-тва. Назва цього народу грецького походження, що означаi Влрозмiром iз кулакВ», адже iхнiй зрiст не перевищуi пiвтора метра.

Середньорiчний прирiст тут досить,великий тАФ майже 3 %, однак середня тривалiсть життя тАФ лише 40 рокiв. .

Великою народжуванiстю й короткою тривалiстю життя пояснюються особливостi вiкового складу краiни тАФ майже половина жителiв вiком до 15 рокiв! На цю особливiсть указуi й середнiй вiк конголезцi - 15,8 року.

Бiльше нiж половина населення тАФ християни (католики тАФ 40%, Протестанти тАФ 14 %), цьому сприяло перебування тут iвропейцiв. Частина жителiв сповiдуi iслам, частина тАФ традицiйнi вiрування (анiмiзм, маiiя).

Мiське населення краiни складаi 31.%, причому третина городян проживаi у столицi тАФ Кiншасi (5 млн осiб). Мiсто розташоване на лiве iм у березi рiчки КонТСо, трохи вище водоспадiв ЛiвiнТСстона. Воно Пук) засноване в 1881р. i до 1966 р. називалося Леопольдвiль тАФ за РЖм'ям бельгiйського короля.

Культура. Здавна народи, що населяли Конго, умiли виплавляти та обробляти метали, на якi так багатi цi краi. До традицiйних занять, що збереглися до нашого часу, належать ручне землеробство, рибальство й полювання. РЖз ремесел поширенi ткацьке, гончарне, рiзьблення по дереву й плетиво. Звичайне житло мiсцевих жителiв тАФ плетена iз лозин i жердин хатина з дахом, що споруджений iз пальмових гiлок.

Багато пiгмеiв зберiгають кочовий спосiб життя та архаiчну куль-1 туру. Полюють вони з луками, iнодi використовуючи маленький спис; i сiтки, сплетенi з мiцноi трави. Тривалий час вони не знали способiв розведення вогню.

Господарство. Кiншаса тАФ найбiльший промисловий центр краiни, де розвиваються харчова, текстильна, деревообробна, хiмiчна про-мисловiсть, i металургiйний комбiнат, машинобудiвнi пiдприiмства РЖ (мото- й велозаводи, суднобудiвнi верфi).

Незважаючи на велике значення добувноi промисловостi, основою РЖ економiки ДРК залишаiться сiльське господарство. Ця галузь даi РЖ бiльше нiж половину нацiонального багатства краiни, причому переважаi рослинництво.

У бiльшостi дрiбних господарств зберiгаiться традицiйна система землеробства, майже не використовуються добрива й технiка. Головнi продовольчi культури тАФ манiок, кукурудза, рис, банани, бобовi, батат, арахiс. Плантацiйнi господарства спецiалiзуються на вирощу-1 ваннi й виробництвi олiйноi пальми, каучуку, цукровоi тростини, чаю, кави й какао. Конголезьке тваринництво малопродуктивне, до того ж,i райони його розвитку обмеженi через муху цеце. Тут розводять велику рогату худобу," кiз, свиней, овець, свiйську птицю.

Велике значення маi лiсове господарство й рибальство. Деревина цiнних порiд iде на експорт, iнша використовуiться як паливо i як крiплення на шахтах. Рибальство розвинене на рiчках та озерах краiни.

Основним джерелом експортних надходжень i мiдь, кобальт, алмази, олов'яна руда й цинк. Про масштаби видобутку алмазiв, мiдi й кобальту свiдчить той факт, що в 1998 р. iхнiй експорт дав 1,6 млрд доларiв.: Справжнiм ВлКлондайкомВ» краiни i провiнцiя Шаба (до 1972 р. тАФ КатанТСа), розташована в иiвденно-схiднiй частинi краiни. Це найважливiший гiрничодобувний район не тiльки ДРК, але й усiii Африки.РЖ Тут добуваються руди кольорових i чорних металiв, на базi яких створенi великi гiрничо-збагачувальнi й металургiйнi комплекси. У мiстi Лубумбашi виготовляють мiдь, у Лiкасi тАФ мiдь, кобальт i кобальтовi1 сплави, у Колвезi тАФ цинк, кадмiй i германiй, у Луiлу тАФ мiдь i кобальт. Тут же працюють кiлька ГЕС, без яких виробництво кольорових металiв було б неможливим. Пiвнiчнiше Шаби розробляються родовища золота, танталу, вольфраму.

У басейнi рiчки Касаi (на кордонi з Анголою) перебувають розробки алмазiв. За розвiданими запасами цього коштовного каменю КонТСо посiдаi одне з провiдних мiсць у свiтi, однак вони зазнають розкрадiть. Щорiчний розмiр контрабанди алмазiв iз ДРК оцiнюiться н 800 млн доларiв.

Крiм гiрничодобувноi галузi й металургii, у краiнi i пiдприiмства а виробництва нафтопродуктiв, тканин, взуття, цукру, олii, швейних виробiв, окремих видiв продукцii машинобудування та хiмiчноi промисловостi.

Транспорт у ДРК розвинений слабко. Найбiльше значення маi внутрiшнiй водний транспорт. Загальна довжина судноплавних шляхiв районам iз притоками близько 20 тис. км тАФ це половина земного кола. Головний рiчковий порт тАФ Кiншаса. Загальна протяжнiсть автомобiльних дорiг тАФ 145 тис. км,'але з них тiльки 2,5 тис. км iз твердим покриттям. Залiзницi використовуються для вивезення корисних копалин i металiв.

Вместе с этим смотрят:

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

About Canada

Economy in South Korea

РЖнституцiональнi напрямки в економiчнiй теорii

РЖсторiя Оренбурзького краю. Оренбурзький край до початку росiйськоi колонiзацii