Економiчна ефективнiсть виробництва зерна та шляхи ii пiдвищення у товариствi з обмеженною вiдповiдальнiстю "Райдолина" Веселинiвського району

МИКОЛАРЗВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

Кафедра економiки сiльського господарства

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

На тему

Економiчна ефективнiсть виробництва зерна та

шляхи ii пiдвищення у товариствi з обмеженною вiдповiдальнiстю

ВлРайдолинаВ» Веселинiвського району

Виконала

студентка групи ЗБ тАУ 3/4

облiково-фiнансового

факультету

Нiколаiнко Ганна

Перевiрив

РЖваненко Г.М

Миколаiв 2010р.

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Науково-практичнi основи пiдвищення економiчноi ефективностi зерновиробництва

1.1 Основнi напрямки пiдвищення економiчноi ефективностi зерновиробництва

1.2 Показники економiчноi ефективностi зерновиробництва та iх методика визначення

Роздiл 2. Сучасний стан зерновиробництва в товариствi з обмеженою вiдповiдальнiстю ВлРайдолинаВ» Веселинiвського району

2.1 Органiзацiйно-економiчна характеристика пiдприiмства

2.2 ВаДинамiка виробництва i реалiзацii зерна

2.3 Економiчна ефективнiсть зерновиробництва

Роздiл 3. Динамiка та фактори виробництва зерна та врожайностi

3.1 РЖндексний аналiз валового збору зернових i зернобобових культур

3.2 Кореляцiйний аналiз факторiв врожайностi зернових

Роздiл 4. Шляхи пiдвищення економiчноi ефективностi виробництва зерна

4.1 Резерви збiльшення обсягiв виробництва i пiдвищення якостi зерна

4.2 Удосконалення внутрiшньогосподарських економiчних взаiмовiдносин

4.3 Розвиток ринку зерна i зерно продуктiв

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Одним з основних економiчних аспектiв гарантii державноi незалежностi i продовольча безпека. У ii досягненнi i пiдтримцi велику роль вiдiграi агропромисловий комплекс, який i найважливiшим сектором економiки Украiни взагалi.

Особливе мiсце у структурi агропромислового комплексу посiдаi зерно продуктовий пiдкомплекс. Його функцiональна дiяльнiсть спрямована на забезпечення населення хлiбом i хлiбопродуктами, промисловостi тАУ сировиною, тваринництво тАУ концентрованими кормами, зовнiшньоi торгiвлi тАУ високолiквiдним товаром, тобто зерном.

Свiтова практика показуi, що саме ринок зерна i дзеркалом розвитку сiльського господарства, бо вiн охоплюi практично всi елементи ринкових вiдносин. Останнiм часом для розвитку зернового ринку характерна нестабiльнiсть. Протягом 2004 тАУ 2008 рокiв щорiчнi валовi збори складали 33,5 млн. тон зерна, що на 17,5 млн тон або на 34,7 % менше, нiж у 1990 роцi.У 2008 роцi цiна реалiзацii однiii тони зерна склала по Украiнi 683,8 грн. ( на 21,3 грн менше у порiвняннi з 2005 роком) i за рахунок зростання собiвартостi виробництва знизилась рентабельнiсть його виробництва тАУ з 45,8 % до 3,1%. Ранiше згадане i обумовило вибiр теми курсовоi роботи.

За обтАЩiкт дослiдження взято сiльськогосподарське товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю ( надалi тАУ ТОВ) тАЬРайдолинатАЭ Веселинiвського району.

Метою курсовоi роботи i аналiз сучасного стану зерновиробництва, визначення перспектив його розвитку та заходiв щодо удосконалення виробництва з метою пiдвищення його ефективностi.

Для досягнення цiii мети у курсовiй роботi будуть вирiшенi слiдуючи завдання:

1. Розглянути науково-практичнi основи пiдвищення економiчноi ефективностi зерновиробництва;

2. Проаналiзувати сучасний стан виробництва та економiчноi ефективностi зерновиробництва;

3. Визначити шляхи удосконалення i пiдвищення ефективностi виробництва зерна.

Предметом дослiдження i питання пiдвищення економiчноi ефективностi виробництва зерна в ринкових умовах.

Теоретичною та методологiчною основою i працi економiстiв-аграрникiв з питань економiки виробництва зерна та аналiзу його економiчноi ефективностi. При виконаннi поставлених завдань у роботi використанi такi науковi методи i прийоми дослiдження, як економiко-статистичний, балансовий i монографiчний методи, прийоми обчислення рiзниць, прямих та обернених звтАЩязкiв та iнш.

В процесi виконання курсовоi роботи були використанi данi статистичноi звiтностi, рiчного звiту за 2006 - 2008 роки, виробничо-фiнансових планiв, технологiчних карт та данi первинного облiку ТОВ ВлРайдолинаВ» за останнi роки.

Курсова робота складаiться iз вступу, чотирьох роздiлiв, висновкiв та списку використаних лiтературних джерел. Загальний його обсяг - 54 сторiнок в тому числi 24 таблиць.

РОЗДРЖЛ 1 НАУКОВО-ПРАКТИЧНРЖ ОСНОВИ ПРЖДВИЩЕННЯ ЕКОНОМРЖЧНОРЗ ЕФЕКТИВНОСТРЖ ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА

1.1 Основнi напрямки пiдвищення економiчноi ефективностi зерновиробництва

Украiна здавна вiдома як краiна з добре розвинутим зерновим господарством. Природно-клiматичнi умови сприятливi для вирощування практично всiх вiдомих зернових i зернобобових культур. В кiнцi ХРЖХ сторiччя Украiна займала одне iз провiдних мiсць в РДвропi за виробництвом високоякiсного зерна рiзного призначення. Нинi наша держава з ряду обтАЩiктивних та субтАЩiктивних причин переживаi труднощi у розвитку зернового виробництва. Його рiзкий спад у 2003 та нинiшньому, 2008 роках - валовий збiр зерна склав вiдповiдно 20,2 i 29,5 млн. тон, що вдвiчi менше нiж у 2001 роцi, зумовлений природно-клiматичними умовами тАУ сильнi заморозки взимку 2003 року призвели до повного вимерзання посiвiв озимих i пересiву навеснi 2003 року, а значна посуха у пiвденних областях Украiни у 2007 роцi.

Як вже вiдмiчалося, протягом 2004 тАУ 2008 рокiв валовi збори зерна в Украiнi склали 33,6 млн. тон, але великоi користi селянам це не принесло. Внаслiдок зростання цiн на виробничi ресурси промислового походження ( особливо пального, мiнеральних добрiв, запчастин ) та падiння цiн на зерно на внутрiшньому ринку ( 45 тАУ 50 % вiд цiни на свiтовому ринку) у багатьох сiльськогосподарських товаровиробникiв зерновиробництво стало у 2006-2008роках збитковим.

Сьогоднi над проблемою покращення зерновиробництва працюють чи мало економiстiв-аграрникiв, фiнансистiв та аграрiiв. Основна увага придiляiться питанню повернення втрачених позицiй за урожайнiстю та валовим збором зерна, ефективностi зерновиробництва.

Зокрема, професор О. Богуцький головним напрямом вирiшення проблеми пiдвищення урожайностi зернових вважаi забезпечення iнтенсифiкацii землеробства, провiдне мiсце в якiй надаi хiмiзацii [4]. За останнi роки в наслiдок зменшення кiлькостi внесених мiнеральних та органiчних добрив, низькоi культури землеробства зменшилася родючiсть ТСрунтiв тАУ вмiст гумусу складаi в середньому майже 3,2 %. Кризове становище господарств, вiдсутнiсть коштiв, скорочення поголiвтАЩя великоi рогатоi худоби призвело до зменшення можливостей удобрювати ТСрунти. Так, у 2008 роцi, за даними Держкомстату Украiни, на 1 га посiвiв в Украiнi вносили в середньому лише 32 кг мiнеральних та 0,8 тони органiчних добрив, тодi, як у 1990 роцi тАУ 109 кг та 8,6 тон вiдповiдно[41]. РЖ це при тому, як свiдчать данi наукових дослiджень, що половину приросту врожаю одержують за рахунок достатнього i обТСрунтованого використання добрив.

П. Коренюк [16] за допомогою комптАЩютерноi сервiсноi програми провiв регресiйний аналiз залежностi урожайностi вiд рiвня використання органiчних та мiнеральних добрив. Створена ним програма даi можливiсть кожному господарству встановити оптимальнi спiввiдношення у внесених добривах та , як наслiдок, отримати бажаний прирiст урожайностi.

Але, як зазначаi П.Н. Рибалкiн, якщо на початковому етапу пiдвищення i стабiлiзацii врожаю головну роль вiдiграi кiлькiсний фактор, тобто збiльшення доз, то в подальшому все бiльшого значення набуваi якiсна сторона. Маiться на увазi використання добрив з високим вмiстом поживних речовин та складних добрив, насичених всiма поживними елементами для одноразового внесення у грунт. Все це дозволяi скоротити витрати на транспортування, зберiгання i внесення добрив.

Важливими факторами впливу на урожайнiсть зернових виступають хвороби шкiдники та буртАЩяни, що спричинюють щорiчнi втрати до третини врожаю. Необхiднiсть застосування iнтегрованоi системи захисту рослин вiдзначав у програмi стратегiчних аспектiв реформування зернового виробництва в Украiнi академiк УААН П.Т Саблук [36]. Вiн вiдмiчаi доцiльнiсть застосування комплексу агротехнiчних та бiологiчних методiв боротьби поряд з хiмiчними, а також включення у сiвозмiни азотонакопичувальних попередникiв.

Основним напрямом покращення стану виробництва, як зазначаi М.Ю. Кулiш повинне бути впровадження нових сортiв, а також повнiше використання потенцiйних можливостей районованих сортiв.

Проблему забезпечення високоякiсним насiнням пiднiмаi у своiх працях РЖ.П. Пазiй. Кожна 8 тАУ 9 тона валового збору зерна тАУ це насiння i воно i одним iз головних i незамiнних засобiв сiльськогосподарського виробництва. На його думку, за рахунок високоякiсного насiння можна одержати додатково 20 тАУ 25 % валового збору, тому запорукою високих врожаiв якiсного зерна i використання насiння першоi та другоi репродукцii.

В пiдвищеннi родючостi ТСрунтiв та, як наслiдок, зростаннi урожайностi зернових велику роль вiдiграють сiвозмiни. Спiввiдношення культур у сiвозмiнах залежить не лише вiд бiологiчних особливостей, а й вiд контАЩюктури ринку. Професор М.Ю. Кулiш вiдмiчаi можливiсть переходу у господарствах Миколаiвськоi областi до бiльш коротких сiвозмiн з метою розвитку високорентабельного зернового господарства. Чмирь С.М. вiдмiчаi, що врожайнiсть бiльшостi сiльськогосподарських культур при вирощуваннi iх у сiвозмiнах у пiвтора i навiть у два рази вища, нiж при тривалих беззмiнних посiвах.

Одним з важливих елементiв iнтенсивноi технологii вирощування зернових i ТСрунтозахисна система. З 1960 року i до цього часу площа еродованоi рiллi збiльшилася втричi. В багатьох краiнах свiту увага зосереджена на застосуваннi таких прийомiв боротьби з вiтровою та водною ерозiiю ТСрунтiв, як використання стернi колосових культур в якостi захисного засобу вiд ерозii, безвiдвальний обробiток ТСрунту, запровадження науково-обгрунтованих сiвозмiн з включенням в них багаторiчних трав. Цю проблему вивчав i Д. Баблiндра, який пропонуi розроблену ним комплексну програму захисту ТСрунтiв вiд ерозii шляхом оптимiзацii структури земельних угiдь.

Останнiм часом за умов фiнансовоi нестабiльностi i кризи все бiльшого значення набувають iнтенсивнi ресурсо- та енергозберiгаючi технологii виробництва зерна. Вiдомо, що урожайнiсть озимих, вирощуваних за традицiйною технологiiю, на 20 тАУ 35% нижча, нiж за iнтенсивною. Як вiдмiчаi А.П. Михайлов, основним елементом тут виступаi система обробiтку ТСрунту. Насамперед тАУ це щорiчне вiдведення 30 тАУ 35% рiллi пiд чорнi пари, якi сприяють накопичуванню вологи i пiдвищенню родючостi ТСрунтiв, а це тАУ пiдТСрунтя сталих врожаiв.

В умовах переходу до ринкових вiдносин надзвичайно важливе значення маi ефективнiсть використання наявного виробничо-технiчного потенцiалу, окупностi витрачених ресурсiв, iх економii. Як зазначаi П.Н.Рибалкiн [29], аналiз технологiй вирощування зернових у рядi краiн (США, Канада та iн.) показуi, що прiоритетними напрямками енерго- та ресурсозберiгаючих технологiй i нульовий та мiнiмальний обробiток ТСрунту, його мульчування, використання комбiнованих агрегатiв. Останнi даi змогу скоротити у 1,5 рази витрати на енергетичнi ресурси.

Важливим аспектом реформування зернового виробництва вважаiмо оптимiзацiю структури зернових культур, що дозволяi без додаткових витрат пiдвищити його ефективнiсть. Останнiм часом чiтко виражена тенденцiя до скорочення посiвних площ жита, кукурудзи, ячменя, хоча, приймаючи до уваги iх високу урожайнiсть i рентабельнiсть, пiдстав для скорочення iх площ немаi. Розглядаючи питання оптимiзацii структури зернового клину, М.РЖ.Щур [46] вiдмiчаi необхiднiсть збiльшення у господарствах Миколаiвськоi областi виробництва проса та зернобобових, а також озимого ячменю, який дозрiваi на 15 тАУ 20 днiв ранiше вiд озимоi пшеницi, а за кормовими якостями i стiйкiстю до хвороб перевищуi ii.

Ми подiляiмо думку РЖ. Нетiса , що значно пiдвищити рентабельнiсть зерновиробництва можливо за рахунок вирощування високоякiсного зерна пшеницi. Одна тона зерна третього класу майже в 1,6 разiв бiльша нiж зерна птАЩятого класу. Рентабельнiсть виробництва при цьому зростаi у 2,5 разiв[23].

В умовах ринкових вiдносин в Украiнi актуальним i питання якiсного зберiгання i первинноi обробки зернових безпосередньо у виробника. РозвтАЩязання цього питання дозволить уникнути втрати майже 20% валового збору та дасть змогу виробнику бути незалежнiшим i продавати зерно за найприйнятнiшими цiнами.

Останньому сприятиме також прийнятий у липнi 2002 року Закон Украiни ВлПро зерно та ринок зерна в УкраiнiВ», який спрямований на створення правових, економiчних та органiзацiйних умов конкурентоспроможного виробництва i формування ринку зерна для забезпечення внутрiшнiх потреб держави, нарощування його експортного потенцiалу [ 10].

Досвiд багатьох господарств Пiвдня Украiни свiдчать, що тi господарства, якi налагодили переробку зерна, збiльшили прибутки вiд його реалiзацii у 1,5 тАУ 2 рази.

За пiдрахунками зарубiжних вчених, сьогоднi прирiст урожайностi зернових на 50% досягаiться за рахунок впровадження нових сортiв, а 50 тАУ за рахунок удосконалення технологii вирощування. Вiдповiдно до висновкiв експертiв ФАО, протягом найближчих 30 рокiв весь свiтовий прирiст виробництва продукцii рослинництва буде досягнуто за рахунок селекцii, тобто нових сортiв. На Пiвднi Украiни у порiвняннi з районованим сортом озимоi пшеницi Альбатрос одеський, прирiст урожайностi тАУ 5 тАУ 7 ц /га забезпечують такi новi сорти, як Знахiдка, Нiконiя i Лада одеська (селекцiйно тАУ генетичний iнститут УААН), а також сорт Херсонська безоста (РЖнститут зрошуваного землеробства УААН).

До когорти вищенаведених сортiв слiд вiднести також сорти Вiкторiя одеська, Украiнка одеська, а також ще новiшiй сорт Лузанiвка одеська. Останiй сорт належить до групи сильних пшениць.

Досвiд розвинутих краiн свiдчить, що зростання виробництва зерна можливе за рахунок подальшоi iнтенсифiкацii. За прогнозом наукового ценру компанii РЖСРЖ (Велика Британiя) у перспективi прирiст урожаю зернових культур здiйснюватиметься в результатi впровадження нових сортiв (8,6 ц/га), добрив (15 ц/га), зниження втрат при збираннi (0,5 ц/га), захисту вiд злакових буртАЩянiв (17,5 ц/га), хвороб (16,5 ц/га) i шкiдникiв (6 ц/га). Цi прогнози пiдтверджуються i даними кращих фермерських господарств. Кращi фермери в краiнi (бiльше 5%) одержують у середньому по 60 ц/га зерна [22].

Лихочвор В. вiдмiчаi, що вчасне i повне звiльнення посiвi озимоi пшеницi вiд конкуренцii з буртАЩянами за життiвий простiр, свiтло, вологу, елементи живлення i основою одержання високих урожаiв зерна. За великоi забуртАЩяненостi посiвiв урожайнiсть зерна зменшуiться на 25 тАУ 30 %, а то й у 1,5 2 рази[18].

Обелець О.С. вiдмiчаi загальну тенденцiю в Украiнi зростання виробничих витрат на 1 га посiвноi площi зернових при неадекватному зростаннi урожайностi. Витрати на 1 га зiбраноi площi у 2002 роцi збiльшилися проти 1996 року у 3,6 рази, а врожайнiсть пiдвищилася лише на 39,2 %. В результатi собiвартiсть 1 ц зерна у порiвняннi з 1996 роком зросла майже утричi. Ми пiдтримуiмо його думку з приводу того, що збiльшення витрат на 1 га зернових зумовлене насамперед iстотним здороженням виробничих матерiально-технiчних ресурсiв[26].

1.2 Показники економiчноi ефективностi виробництва зерна та методика iх визначення

Пiдвищення ефективностi сiльськогосподарського виробництва i однiiю з актуальних проблем, успiшне вирiшення якоi надаi можливiсть призупинення спаду i подальшого його розвитку. Ефективнiсть виробництва тАУ складна економiчна категорiя, вона i формою вираження мети виробництва.

Слiд розрiзняти поняття ефекту та економiчноi ефективностi. Ефект являi собою наслiдок, результат тих чи iнших заходiв, що проводяться у сiльському господарствi. Так, у зерновиробництвi ефект вiд використання добрив виступаi у виглядi приросту урожаю. Але отриманий ефект не даi уявлення про вигiднiсть застосування добрив. Лише по одному ефекту недостатньо судити про доцiльнiсть здiйснюваних заходiв. Для цього iснуi показник економiчноi ефективностi, який вказуi на кiнцевий якiсний ефект вiд застосування засобiв виробництва та живоi працi, вiддачу сукупних вкладень. У зерновиробництвi це одержання максимального обсягу продукцii з 1 га посiву при найменших витратах працi. Слiд мати на увазi, що ефективнiсть тАУ не лише спiввiдношення витрат на результати виробництва, але i якiсть, кориснiсть продукцii для споживача. Пiдвищення економiчноi ефективностi виробництва сприяi зростанню доходiв господарства, отриманню додаткових засобiв для оплати працi та покращення соцiальних умов. Кiнцевий економiчний ефект залежить вiд рацiонального використання земельних, матерiальних i трудових ресурсiв, вiд економii та ощадливостi, зниження собiвартостi продукцii i пiдвищення продуктивностi працi.

Для оцiнки економiчноi ефективностi виробництва зерна використовують як натуральнi, так i вартiснi показники. Вихiдною i iх натуральна форма i, насамперед, це урожайнiсть, яка вiдображуi ступень та ефективнiсть використання землi, результат iнтенсифiкацii виробництва. Величина урожайностi безпосередньо впливаi на величину iнших показникiв i визначаiться як вiдношення обсягу отриманоi продукцii до зiбраноi площi. Слiд вiдмiтити, що при визначеннi економiчноi ефективностi продовольчого та фуражного зерна i деякi особливостi. У першому випадку ефективнiсть виробництва показують з врахуванням його якостi, вмiсту клейковини, витрати працi в розрахунку на 100 грн. валовоi продукцii. Для зернофуражних культур необхiдно показати i iх кормову цiннiсть.

Натуральнi показники (урожайнiсть, вихiд клейковини з 1 га, вихiд кормових одиниць та перетравного протеiну з 1 га) вiдображають лише одну сторону досягнутоi ефективностi.

Для виявлення економiчного ефекту необхiдне знання сукупних витрат працi, що забезпечили отриманий рiвень урожайностi. Для цього при визначеннi ефективностi виробництва продовольчого зерна розраховують розмiр працi на 1 ц зерна i на 100 грн. валовоi продукцii, фуражного зерна тАУ витрати працi на 1 ц зерна i на 1 ц кормових одиниць. Пiд витратами працi розумiють кiлькiсть витрачених людино-годин на виробництво даного обсягу валовоi продукцii, яка i результатом основноi виробничоi дiяльностi господарства. Оцiнка валовоi продукцii проводиться по фактичним цiнам реалiзацii, по собiвартостi виробництва, але для дослiдження динамiки тАУ за порiвняними цiнам.

Ефективнiсть використання трудових ресурсiв виявляiться у продуктивностi працi: чим бiльше виробляiться валовоi та чистоi продукцii за 1 люд.тАУ рiк., тим вище ефективнiсть зерновиробництва, яку характеризують слiдуючи показники:

Е = ВП/tВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (1)

де ВП тАУ валова продукцiя, грн.

t тАУ час, витрачений на виробництво продукцii, люд.-год.

Е = ЧП/tВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (2)

де ЧП тАУ чиста продукцiя, грн.

Е = П/tВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (3)

де П тАУ прибуток, грн.

Чиста продукцiя маi особливе значення для розвитку сiльського господарства, розширення виробництва, вiн i джерелом фонду споживання i прибутку, визначаiться вирахуванням з вартостi валовоi продукцii матерiальних витрат на ii виробництво.

Чистий дохiд являi собою рiзницю мiж вартiстю валовоi продукцii та витратами виробництва. Розрiзняють створений i реалiзований чистий дохiд. Останнiй вiдповiдаi прибутку.

Наступним показником економiчноi ефективностi виробництва зерна i собiвартiсть 1 ц продукцii. Собiвартiсть тАУ це грошове вираження витрат на виробництво i реалiзацiю одиницi продукцii. На практицi розрiзняють виробничу i собiвартiсть реалiзованоi продукцii. У виробничу включають всi витрати, повтАЩязанi з отриманням i транспортуванням продукцii до мiсця зберiгання, i собiвартiсть реалiзованоi продукцii, крiм виробничоi собiвартостi, входять витрати по реалiзацii.

Виробнича собiвартiсть 1 ц зерна визначаiться вiдношенням виробничих витрат до обсягу виробленого зерна, а собiвартiсть реалiзованоi продукцii тАУ вiдношенням виробничих та реалiзацiйних витрат до кiлькостi реалiзованого (товарного) зерна. На собiвартостi вiдображаються результати дiяльностi всього пiдприiмства. Для виявлення дохiдностi собiвартiсть порiвнюють з виручкою вiд реалiзацii.

Для всебiчноi характеристики економiчноi результативностi зерновиробництва вивчають i ефективнiсть використання земельних ресурсiв, для цього визначають вiдношення валовоi i чистоi продукцii, чистого доходу (прибутку) до площi посiву зернових:

Е = ВП/ SВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (4)

де S тАУ площа посiву, га

Е = ЧП/SВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (5)

Е = ЧД/SВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (6)

Е = П/SВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (7)

де П тАУ прибуток, грн.

Заключним етапом характеристики економiчноi ефективностi виробництва i визначення його рiвня рентабельностi, пiд яким розумiють вiдсоткове спiввiдношення прибутку до суми витрат, повтАЩязаних з виробництвом та реалiзацiiю продукцii:

Рр = П/Ср х 100 %ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (8)

де Рр тАУ рiвень рентабельностi, %;

П тАУ прибуток, грн.;

Ср тАУ собiвартiсть реалiзованоi продукцii, грн.

або

Рр = (Ц тАУ Ср)/ Ср х 100%ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (9)

де Ц тАУ цiна реалiзацii 1 ц зерна, грн.

Перший варiант розрахунку дозволяi розрахувати рiвень рентабельностi зерновиробництва в цiлому, а другий по окремих видах зернових i одночасно аналiзувати головнi фактори тАУ собiвартiсть i реалiзацiйнi цiни. Рiвень рентабельностi показуi ефективнiсть виробництва з точки зору отримання прибутку на одиницю матерiальних та трудових витрат по виробництву та реалiзацii продукцii.

Сукупнiсть всiх вищезазначених показникiв вiдображуi вплив рiзних факторiв на процес виробництва зерна, дозволяi провести комплексний аналiз i зробити достовiрнi висновки про основнi напрямки пiдвищення економiчноi ефективностi.

Роздiл 2. Cучасний стан зерновиробництва в товариствi з обмеженною вiдповiдальнiстю ВлРайдолинаВ» Веселинiвського району

2.1 Органiзацiйно-економiчна характеристика пiдприiмства

ТОВ ВлРайдолинаВ» розташоване в Пiвденнiй частинi Веселинiвського району Миколаiвськоi областi, на вiдстанi в 100 км вiд м. Миколаiва i вiдноситься до зони Пiвденного Степу Украiни.

Територiя господарства розташована в основному на рiвнинному плато. Загальна земельна площа, за даними на 1.11.2008 року складаi 2835 га, в тому числi сiльськогосподарськi угiддя - 2730 га, з них 2600 га рiллi. ТРрунтовий покрив в основному складаiться з пiвденних чорноземiв звичайних середньо i малогумусних, мiсцями зустрiчаються засоленi ТСрунти.

Товщина профiлю незмитих чорноземiв складаi 80-85 см, вмiст гумусу в орному шарi - вiд 4,1 до 5,3%. Змитi ТСрунти потребують протиерозiйного захисту. Родючiсть орних земель господарства характеризуiться в основному 56 балами.

Згiдно агроклiматичному районуванню територii Миколаiвськоi областi Веселинiвський район вiдноситься до захiдних регiонiв Миколаiвськоi областi, якi характеризуються континентальним, теплим, помiрно засушливим клiматом, середньорiчна температура повiтря яких + 10 ºС. Для цих районiв характерно: тривале, жарке, мало дощове лiто, пiзня, коротка, тепла осiнь, коротка малоснiжна зима, рання, тепла, коротка весна. Пересiчна температура повiтря сiчня - 4,5 º морозу, липня - 21,2º тепла. Абсолютний максимум +38-39º С, абсолютний мiнiмум -29 - 33º С. Тривалiсть без морозного перiоду - 160-185 днiв.

Велику шкоду господарству наносять повiтрянi та ТСрунтовi посухи, так як пiдприiмство розмiщене в посушливiй агроклiматичнiй зонi. Посухи спостерiгаються весною, влiтку i восени. Для комплексноi оцiнки тепла i вологозабезпеченостi використовуються гiдротермiчний коефiцiiнт. В господарствi вiн знаходиться нарiвнi 0,9-1. Для одержання високих врожаiв повинен бути 1,2-1,4.

Природнi умови дослiджуваного господарства сприятливi для виробництва продукцii зернових культур та соняшнику.

За даними на 1.01.2008 року склалася наступна органiзацiйна структура господарства: у рослинництвi функцiонуi механiзований загiн, за яким закрiплено 2600 га рiллi i працюють 21 механiзаторiв; i зернотiк; i у господарствi невеликi молочнотоварна ферма на 200 голiв великоi рогатоi худоби, з них 120 корiв та свиноферма на 15 голiв, з них основне стадо складають 5 свиноматок; авто гараж, де в наявностi 5 вантажних автомобiлiв.

Для бiльш детальноi характеристики ТОВ тАЬРайдолина" доцiльно визначити розмiр сiльськогосподарського виробництва i порiвняти його з середньо районними показниками (табл.2.1).

Аналiзуючи данi таблицi 2.1, можна зробити висновок, що ТОВ ВлРайдолинаВ» - це середнi за розмiром серед господарств Веселинiвського району. Про це свiдчать данi таких показникiв, як грошова виручка вiд реалiзацii сiльськогосподарськоi продукцii та середньорiчна чисельнiсть працiвникiв i середньорiчне умовне поголiвтАЩя худоби i птицi. Однак, деякi показники, зокрема, площа сiльськогосподарських угiдь перевищуi середнi показники по господарствах району на 290 га або на 10,7%.

Таблиця 2.1Розмiри виробництва у ТОВ ВлРайдолинаВ»

Для подальшоi характеристики якiсного боку сiльськогосподарського виробництва ТОВ тАЬРайдолинатАЭ доцiльно проаналiзувати його виробничу спецiалiзацiю, що дасть можливiсть виявити розвиток окремих галузей у виробництвi товарноi продукцii.

Найбiльш рацiональною спецiалiзацiiю для господарства i та, яка дозволяi за даних конкретних умов виробляти максимальну кiлькiсть продукцii з найменшими витратами працi та коштiв i ефективно використовувати наявнi виробничi ресурси.

Виробничу спецiалiзацiю дослiджуваного пiдприiмства визначимо, проаналiзувавши розмiр та структуру грошових надходжень вiд реалiзацii товарноi сiльськогосподарськоi продукцii та продуктiв ii переробки, робiт, послуг за видами, що надаються, та в цiлому по господарству за останнi 3 роки (табл. 2.2 ).

Аналiзуючи данi таблицi 2.2. за останнi три роки, слiд зазначити про те, що ТОВ тАЬРайдолинатАЭ кожну другу гривну вiд реалiзацii сiльськогосподарськоi продукцii та чотири з кожних десяти гривень отриманих вiд продажу продукцii власного виробництво одержуi вiд зерновиробництва. Також слiд зазначити, що дослiджуване господарство вiд продажу насiння соняшнику та молока одержуi вiдповiдно бiльш нiж кожну восьму гривню та десяту грошових надходжень вiд реалiзацii сiльськогосподарськоi продукцii.

Таблиця 2.2 Склад та структура грошовоi виручки вiд реалiзацii сiльськогосподарськоi продукцii у ТОВ ВлРайдолинаВ»