Промисловiсть на Рiвненщинi

Промисловiсть Рiвненщини

Машинобудiвний комплекс

Паливно-енергетичний комплекс

Легка промисловiсть

Харчова промисловiсть

Лiтература

Машинобудiвний комплекс

Металообробка i машинобудування на Рiвненщинi являють один з найважливiших промислових комплексiв. Машинобудування i однiiю з наймолодших галузей промисловостi на Рiвненщинi, окремi металообробнi пiдприiмства (точнiше, напiвкустарнi майстернi) були створенi в областi ще наприкiнцi ХРЖХ тАУ на початку ХХ столiття.

Електротехнiчне машинобудування представлене в областi двома великими пiдприiмствами тАУ ВАТ тАЬРiвненський завод високовольтноi апаратуритАЭ (вступив у дiю ще у 1957 роцi), та ВАТ тАЬГазотронтАЭ (колишнiй Рiвненський газорозрядний завод побудований у 1960 р.).Заводи випускали товари для народного господарства, якi користувалися широким попитом далеко за межами областi (силовi вимикачi, повзунковi реостати, розподiльнi пристроi, блокконтакти тощо). В останнi роки електротехнiчнi заводи Рiвненщини розширяють асортимент випуску товарiв побутового призначення (наприклад на ВАТ тАЬГазотронтАЭ виготовляють настiннi електроннi годинники, скляний посуд, сувенiрнi вироби тощо). Побутове спрямування маi i порiвняно невелике Мiзоцьке державно-комунальне пiдприiмство тАЬПромiньтАЭ, де виготовляються рiзноманiтнi свiтильники, люстри, бра, настiльнi лампи.

Радiотехнiчна та радiоелектронна промисловiсть областi представлена Рiвненським радiотехнiчним заводом та дослiдно виробничим пiдприiмствам тАЬУчприладтАЭ, а також Радивилiвським заводом радiоелектронноi апаратури i заводом тАЬСиталтАЭ у Володимирцi. Цi пiдприiмства особливо пiд впливом конверсii, випускають широкий асортимент товарiв для народного господарства та побутових потреб тАУ гучномовцi, духовки, резистори, транзистори, конденсатори, запобiжники, засоби для iндивiдуального навчання.

Сiльськогосподарське машинобудування тАУ це одна з найстарiших галузей промисловостi на Рiвненщинi. Головними пiдприiмствами галузi в областi i ВАТ тАЬРiвненський завод тракторних агрегатiвтАЭ та ВАТ тАЬРiвнесiльмаштАЭ.

Рiвненський завод тракторних агрегатiв (РЗТА) був створений у 1962 р. на базi цехiв чавунних водопровiдних труб i чавунного покрiвельного листа Рiвненського мiськпромкомбiнату (перша назва тАУ Рiвненський завод тракторних запасних частин). З 1965 р. розпочалося будiвництво виробничих потужностей заводу на новiй площi, поблизу с. Городок Рiвненського району, де у вереснi 1970 р. була завершена перша черга будiвництва. Сьогоднi РЗТА об'iднуi 12 цехiв i окремих дiльниць основного i допомiжного виробництва (серед них i найбiльший в областi ливарний цех). Тут виробляiться близько 100 найменувань рiзноманiтних запасних частин для тракторiв, комбайнiв та iнших сiльськогосподарських машин (корпуснi деталi, вали, диски, муфти зчеплення, троси дистанцiйного управлiння та iн.), чавунне литво, технологiчне обладнання.

ВАТ тАЬРiвнесiльмаштАЭ почало формуватися на початку 80тАУх рокiв як Квасилiвський механiчний завод (пiзнiше завод тАЬРiвнеферммаштАЭ). Сьогоднi тАУ це вiдоме в Украiнi пiдприiмство, де випускаiться обладнання та тваринницьких ферм, молотарки, автопричепи, кормовози, соломорiзки, преси для маслобiйок, численнi товари народного споживання. Помiтне мiсце в галузi займають Бистрицький механiчний завод (запаснi частини до тракторiв, сiльськогосподарських машин, автомобiлiв), а також Катеринiвська (Сарненський район) та Городищанська (Рiвненський район) спецустанови, де виготовляють машини для тваринництва, кормо виробництва та iншого сiльськогосподарського призначення, а також запаснi частини до них.

Будiвельне та шляхове машинобудування теж значною мiрою успадковуi традицii, навички, започаткованi напiвкустарними пiдприiмствами майстернями першоi половини столiття, хоча звичайно, сучаснi заводи галузi за об'iмами виробництва, його спрямуванням та значенням не йдуть в нiяке порiвняння з своiми попередниками. Найбiльшим з пiдприiмств галузi i Сарненський завод мостових технологiчних конструкцiй, де виготовляються крани для монтажу мостових прольотiв, бетонозмiшувальнi установки, верстати для обробки арматурноi сталi та iншi вироби. Серед iнших пiдприiмств галузi головне пiдприiмство Здолбунiвського ВАТ тАЬУкрцемремонттАЭ, де виробляються запаснi частини для обладнання цементних заводiв, ВАТ тАЬЗдолбунiвський ремонтно-механiчний заводтАЭ, ВАТ тАЬКостопiльський завод фiльтрiвтАЭ.

РЖншi галузi машинобудування i металообробки представленi в областi досить великою групою пiдприiмств.

Паливно-енергетичний комплекс

Сучасний паливно-енергетичний комплекс областi обтАЩiднуi двi самостiйнi галузi тАУ електроенергетику i паливну промисловiсть.

Електроенергетика Рiвненщини, на долю якоi в останнi роки припадаi 9,8% загального обсягу промисловоi продукцii областi, базуiться на використаннi атомноi та гiдравлiчноi енергii.

Атомна енергетика областi маi загальнодержавне значення, хоча i представлена лише одним пiдприiмством тАУ Рiвненською АЕС. Гiдравлiчна енергiя сьогоднi використовуiться теж лише одним пiдприiмством тАУ Млинiвською ГЕС на р. РЖква (протягом 1959-1979 рр. дiяла також Хрiнницька ГЕС на р. Стир ). Управлiння дiяльнiстю електроенергетичноi системи (за винятком Рiвненськоi АЕС, що маi державне пiдпорядкування) в областi здiйснюi Рiвненське державне пiдприiмство електромереж. Важливе мiсце у складi галузi посiдаi дослiдне пiдприiмство тАЬРiвнеелектротехнологiятАЭ, завданням якого i органiзацiя розробки i випробування електроприладiв.

Електроенергетика зосереджуi 4,6% обласного промислово-виробничого персоналу, 37,9% загальноi вартостi основних промислово-виробничих фондiв, спрацювання яких у 1993 р, досягло майже 16%. Загалом пiдприiмствами галузi у 1994 р. було вироблено близько 11,9 млрд. кВт-год електроенергii.

Центральним пiдприiмством галузi, безперечно, i Рiвненська АЕС, спорудження якоi розпочалося у 1976 р. поблизу с. Вараш Володимирецького району (на його мiсцi тепер розташоване головне мiсто енергетикiв Рiвненщини тАУ Кузнецовськ), а перший струм був поданий у державну енергосистему 22 грудня 1980 р. На станцii дiють три енергоблоки, два з яких мають потужнiсть по 440 тис. кВт кожний (зданi в експлуатацiю у 1980 та 1981 рр.), а третiй, що вступив у дiю у 1988 р. тАУ 1 млн.кВт. Продовжуiться будiвництво четвертого енергоблоку потужнiстю 1 млн. кВт, з введенням в дiю якого рiчне виробництво електроенергii на станцii складе майже 18 млрд. кВт. год.

Паливна промисловiсть i найстарiшою галуззю енергетики на Рiвненщинi i опираiться майже виключно на використання мiсцевих покладiв торфу, загальнi запаси якого оцiнюються у 143,7 млн. т. Найбiльшi з розроблюваних родовищ торфу зосередженi на крупних болотних масивах Волинського Полiсся. (Морочне, Дубняки, Переброди, Кремiнне, Семерне, Гало) та на заболочених дiлянках заплав РЖкви (поблизу Верби) i Тартацькоi (Замишiвка, Чорна рiчка) у Малому Полiссi. Фрагментарно розробляються торфовi родовища у Житомирському Полiссi (верхiв'я р. Льви, заболоченi заплави правих приток р. Случ) та на Волинськiй височинi (верхiв'я Устi, Стубелки та iн). Органiзацiю торфорозробок у наш час здiйснюi обласне пiдприiмство тАЬРiвнеторфтАЭ, яким щорiчно заготовлялося 40-45 тис. т. кускового торфу (у 1985 р. навiть 67 тис. т). Йому пiдпорядковуються i три торфобрикетних заводи (смт. Клесiв Сарненського району, с. Моквин Костопiльського району та смт. Смига Дубенського району), де природний паливний торф збагачуiться домiшками вiдходiв вугiльноi промисловостi (вугiльний пил поставляiться головним чином з пiдприiмств Львiвсько-Волинського басейну), завдяки чому збiльшуiться калорiйнiсть i теплотворна здатнiсть природного торфу. Торфобрикетний цех дii також у Березнiвському мiжгосподарському переробному пiдприiмствi. Наявнi потужностi цих заводiв дозволяли щорiчно виготовляти до 150 тис. т торфобрикетiв, якими забезпечувалися потреби у паливi бiльш як 50 тис. сiмей.

Родовищ нафти i газу в областi не виявлено. Система газифiкацii областi розпочалася у 1959 р. коли на Здолбунiвський цементно-шиферний комбiнат почав надходити дашавський газ через вiдгалуження магiстрального газопроводу Дашава-Киiв. З 1962 р. розпочалася масова газифiкацiя м. Рiвне. У 1972 р. до газопроводу були пiдключенi споживачi Демидiвки, потiм Млинова (1975 р), Дубно (1980 р). Наприкiнцi 80-х рокiв природний газ надiйшов до Радивилова i Костополя. Початок 90-х рокiв знаменувався iнтенсифiкацiiю будiвництва газопроводiв у полiських районах областi в зв'язку з реалiзацiiю програми по лiквiдацii наслiдкiв чорнобильськоi аварii Костопiльська нитка газопроводу продовжуiться на Сарни (у1993 р через ii вiдгалуження природнiй газ надiйшов у Березне), споруджуiться Рокитнiвський газопровiд (з Олевська Житомирськоi областi). Проте у бiльшостi населених пунктiв Рiвненщини газифiкацiя поки що обмежуiться використанням балонного скрапленого газу. Управлiння галуззю в областi здiйснюiться державним пiдприiмством по газопостачанню та газифiкацii тАЬРiвнегазтАЭ.

Вздовж пiвденноi окраiни областi, вiд Корця через Острог на Радивилiв, по Малополiськiй рiвнинi прокладенi двi паралельнi нитки магiстрального нафтопроводу тАЬДружбатАЭ, мiж якими розмiщуiться лiнiя продуктопроводу, що транспортуi рiдкi нафтопродукти (бензин, соляр з нафтопереробних заводiв Росii та Бiлорусii. Поблизу Смиги згаданий продуктопровiд з'iднуiться з гiлкою, що йде через Ковель з територii Бiлорусii. Разом з тим в енергетичну систему областi через трубопроводи поступаi дуже незначна кiлькiсть нафтопродуктiв. Для внутрiшнiх виробничих потреб нафта та нафтопродукти в область завозяться переважно залiзничним та автомобiльним транспортом.

Важливе мiсце у паливнiй промисловостi областi займаi вугiлля, яке широко використовуiться для промислових, комунальних та побутових потреб (котельнi рiзного призначення i пiдпорядкування, пiчне опалення). Своiх родовищ вугiлля на Рiвненщинi немаi, в зв'язку з чим кам'яне i буре вугiлля довозиться залiзничним транспортом (головним чином з Донецького та Львiвсько-Волинського басейнiв, меншою мiрою тАУ з Приднiпровського та Золочiвського буровугiльних басейнiв), поступаючи безпосередньо до пiдприiмств-споживачiв, або через бази виробничого пiдприiмства тАЬРiвнетеплокомуненерготАЭ.

машинобудування енергетичний льонарство харчовий

Легка промисловiсть

Легка промисловiсть на Рiвненщинi може бути вiднесена до старих галузей виробництва. Наприкiнцi ХРЖХ тАУ на початку ХХ столiть ii представляли лише невеликi кустарнi майстернi, якi переважно займалися вичинкою шкiри, а також суконним виробництвом. Фактичне становлення легкоi промисловостi на фабрично-заводському рiвнi вiдбувалося протягом повоiнних рокiв, при чому одночасно була докорiнно змiнена й ii галузева структура. Сьогоднi легка промисловiсть областi представлена головним чином швейними та текстильними пiдприiмствами.

Швейна промисловiсть виникла на Рiвненщинi у першi повоiннi роки, коли почала давати продукцiю Рiвненська швейна фабрика (1946 р.). Другим значним пiдприiмством галузi i Березнiвська швейна фабрика, яка теж маi широкi виробничi зв'язки з текстильниками областi, Украiни та близького зарубiжжя. Серед iнших швейних пiдприiмств областi згадаiмо острозьку фабрику тАЬВiлiятАЭ, костопiльську фабрику тАЬМрiятАЭ, клеванську фабрику тАЬСвiтаноктАЭ, радивилiвське швейно-торгове об'iднання тАЬМаяктАЭ. Пiдприiмства швейноi промисловостi областi забезпечуються необхiдною фурнiтурою (ТСудзики, кнопки, замки тощо) головним чином з Радивилiвського орендного фурнiтурного заводу. Крiм того у 12 районах областi дiють 30 швейних цехiв, створених при колективних сiльськогосподарських пiдприiмствах.

Текстильна промисловiсть областi веде вiдлiк своii iсторii з початку 60-х рокiв. Основу сучасноi текстильноi промисловостi на Рiвненщинi становить лляне виробництво, що базуiться на мiсцевiй сировинi, в зв'язку з чим в областi представленi всi три його стадii: вирощування льону-довгунцю на ланах Полiсся, переробка льону на льонозаводах, нарештi, виготовлення лляних тканин на льонокомбiнат.

Вироблене на льонозаводах волокно надходить для завершальноi переробки на льонокомбiнати, де власне i вiдбуваiться процес виготовлення лляних тканин. У 1963 р. було введене в дiю головне пiдприiмство льонопереробного комплексу областi тАУ Рiвненський льонокомбiнат (тепер тАУ ВАТ тАЬРiвнельонтАЭ), де у двох основних цехах (технiчноi i побутовоi тканини), вiдбуваiться процес виробництва готовоi продукцii. Крiм мiсцевих пiдприiмств, льоноволокно на Рiвненський льонокомбiнат поставляють льонозаводи цiлого ряду iнших областей Украiни (РЖвано-Франкiвськоi, Львiвськоi, Волинськоi), а бавовняну пряжу та деякi синтетичнi матерiали (лавсан, вiскозу) комбiнат одержував з Росii (Саратов), Бiлорусi (Могильов), Середньоi Азii (Алма-Ата, Андiжан).

Серед пiдприiмств галузi видiляiться також Рiвненська державна фабрика нетканих матерiалiв, яка була введена в дiю у 1970 р., а сьогоднi об'iднуi одинадцять основних та дванадцять допомiжних цехiв. На фабрицi випускаiться бiльше двадцяти найменувань основноi продукцii, не рахуючи великого асортименту товарiв народного споживання.

Помiтне мiсце у текстильнiй промисловостi займаi трикотажне виробництво, представлене Дубенською трикотажною фабрикою, де на базi синтетичних ниток та бавовняноi пряжi виготовляiться дитяча бiлизна, верхнiй трикотаж, панчiшно-шкарпетковi та iншi вироби.

РЖншi галузi легкоi промисловостi в областi представленi галантерейним виробництвом (к леванська фабрика тАЬСвiтаноктАЭ, де виготовляiться текстильна галантерея; Костопiльська фабрика та Дубенське пiдприiмство художньоi галантереi ), а також незначними пiдприiмствами шкiряно-взуттiвоi промисловостi, найбiльшим з яких i Рiвненська фабрика iндивiдуального пошиття взуття.

Харчова промисловiсть

Зародження харчовоi промисловостi на Рiвненщинi можна вiднести до середини минулого столiття, коли у рiзних населених пунктах краю почалося масове спорудження примiтивних борошномельних пiдприiмств (вiтрякiв, водяних млинiв), крупорушок, маслобоiн тощо, а з останньоi чвертi ХРЖХ ст. з'явилися першi цукровi заводи. Саме харчовий комплекс став визначальним у промисловому виробництвi областi i зберiг лiдируючi позицii до сьогодення.

Серйознi змiни вiдбулися в галузевому складi харчовоi промисловостi Рiвненщини та у ii просторовому розмiщеннi. Проте галузеву i територiальну структуру промислового харчовиробництва доцiльно розглядати в зв'язку з особливостями розвитку i розмiщення сiльського господарства. Так, виробництво цукру, що становить одну з характерних рис спецiалiзацii АПК областi, зосереджено на шести цукрозаводах областi. Серед iнших галузей, пов'язаних з переробкою продукцii рослинництва, слiд вiдзначити овочеконсервне та крохмало-патокове виробництво, а також пивоварнi,спиртовий завод та експериментальний завод харчових екстрактiв. До цiii ж групи належить борошномельно-круп'яна та комбiкормова промисловiсть.

Другу групу пiдприiмств харчовоi промисловостi становлять пiдприiмства, що орiiнтуються на переробку продукцii тваринництва. До цiii групи належать м'ясокомбiнати та молокопереробнi i маслосироробнi пiдприiмства.

Особливу групу у харчовiй промисловостi областi становлять заводи мiнеральних вод, безалкогольних напоiв, соко-оцтовий завод.

Загальна характеристика харчовоi промисловостi областi була б неповною без згадки про хлiбозаводи та заводи продтоварiв, що дiють практично у кожному з адмiнiстративних районiв областi.

Лiтература

1. Коротун РЖ.М., Коротун Л.К. Географiя Рiвненськоi областi: Природа. Населення. Господарство. Екологiя. тАУ Рiвне, 1996. тАУС. 118.

2. Овчаренко О.РЖ. Економiчнi райони Украiни: Навч. посiб. / За ред. РЖ.Г. Черваньова. тАУ Х.: Свiт дитинства, 2000. тАУ 95 с.

3. Програма соцiально-економiчного розвитку областi на 2001 рiк / Рiвнен. обл. держ. адмiнiстрацiя; Голов. упр. економiки. тАУ Рiвне, 2001. тАУ 26 с.

4. Продуктивнi сили економiчних районiв Украiни / Пiд. ред. Б.М. Данилишина. тАУ К., 2000. тАУ 517 с.

Вместе с этим смотрят:

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

About Canada

Economy in South Korea

РЖнституцiональнi напрямки в економiчнiй теорii

РЖсторiя Оренбурзького краю. Оренбурзький край до початку росiйськоi колонiзацii