Заповiдна мережа Рiвненщини
План
Вступ
1. Рiвненщина тАУ заповiдний край
1.1 Рiвненський парк iм. Т.Г. Шевченка
1.2 Гощанський парк
1.3 Дендропарк
2. Заповiдна мережа Рiвненщини
2.1 Рiвненський природний заповiдник
2.2 Регiональний ландшафтний парк тАУ тАЮПриптАЩять-СтохiдтАЭ
2.3 Надслучанський регiональний ландшафтний парк
2.4 Дермано-Мостiвський регiональний ландшафтний парк
2.5 Рещуцько-Олексiiвський регiональний ландшафтний парк
2.6 Регiональний ландшафтний парк тАЮПогориннятАЭ
3. Охорона заповiдного краю
Висновок
Список використаноi лiтератури
ВступПiд час бурхливого розвитку промисловостi на Украiнi, i не тiльки, вiдбуваються масовi вирубки лiсiв, забруднення територiй, що призводять до змiн ландшафтiв, а це негативно впливаi не тiльки на оточуюче середовище, а й на саму ж людину. РЖ з такими темпами ми б прийшли до того, що наступне поколiння могло б бачити деякi тварини i деякi види рослин тiльки на малюнках. Хоч таку ситуацiю ми вже спостерiгаiмо доволi давно. Цьому люди завдячують створеним заповiдникам та паркам де зiбранi рiдкiснi i вимираючi рослини i тварини.
За роки незалежностi заповiднiсть в Украiнi збiльшилась вiд 2,57 до 4 вiдсоткiв. РЖ чим вища заповiднiсть буде не тiльки в окремих краiнах, а й в усьому свiтi тим вищi сподiвання будуть на збереження флори i фауни на земнiй кулi. Звичайно, цього що ми маiмо на теперiшнiй час мало, але кожна краiна, кожний регiон, кожний заповiдник чи парк маi певне значення для всесвiтньоi заповiдноi мережi.
Мета моii роботи, достовiрно висвiтлити заповiдну мережу Рiвненщини, ii проблеми та значення. Сподiваюсь, менi вдасться висвiтлити усi локальнi особливостi Рiвненськоi областi.
1. Рiвненщина тАУ заповiдний крайРiвненщина належить до Захiдного Полiсся. Природа Рiвненщини тАУ це панорама захоплюючих краiвидiв, чистi спокiйнi рiки, чарiвнi озера, чудовi болота. В областi i 81 озеро рiзного походження: глибоких карстових та значно мiлкiших пiсляльодовикових i заплавних, як правило оточених потужними болотними системами. Лише у басейнi р. Горинь тАУ 67 озер. Найбiльше озеро Нобель (4,7 км2), найглибше тАУ озеро Бiле (до 26 м).
На Рiвненщинi i 80 видiв ссавцiв i понад 200 видiв гнiздових, мiгруючих, осiлих та зимуючих птахiв. Якщо у 1975 роцi в областi було 69 заповiдних обтАЩiктiв загальною площею 4 тис. га, то на 1.07.99 р. тАУ 267 обтАЩiктiв площею 138 689,7 га. Заповiднiсть в областi становить 6,9%. Це один з найвищих показникiв в Украiнi. До 1999 року заповiдникiв в областi не було, хоча потреба в органiзацiй такого заповiдника назрiла ще на початку 90-х рокiв. РЖ ось у квiтнi 1999 року Президентом Украiни був пiдписаний Указ про органiзацiю Рiвненського заповiдника, робота по створенню якого тривала майже 10 рокiв. Заповiдник створено з метою збереження. Заповiдник створено з метою збереження типових та унiкальних природних комплексiв Украiнського Полiсся, що мають важливе наукове, природоохоронне та естетичне значення. В областi i 49 памтАЩяток природи загальнодержавного i мiсцевого значення, в тому числi 12 комплексних, 27 ботанiчних, 7 гiдрологiчних, 1 зооологiчна, 2 геологiчних. Це такi вiдомi памтАЩятки, як мальовниче первозданне Велике Почаiвське озеро (58 га) серед лiсового масиву, тАЮЮзефiна ДачатАЭ (100 га) тАУ унiкальна дiлянка лiсу, де ростуть рiдкiснi вiковi дуби по 500-700 рокiв, одному дубу понад 1000 рокiв. Тут росте сосна Веймунтова, чорна та iншi. Серед памтАЩяток природи тАУ мальовниче первозданне озеро Стрiльське (15 га) в Сарненському районi.
Унiкальна памтАЩятка природи тАЮБазальтовi стовпитАЭ в Костопiльському районi тАУ iдине мiсце стовпчастоi будови базальтiв.
Вiн займаi площу 32 га, заснований наприкiнцi ХVIII ст., вiк окремих дерев досягаi 150тАУ200 рокiв. Тут налiчуiться 160 видiв дерев i кущiв, таких, як ягiдний магнолiя, катальпа та iншi. На початку 50-х рокiв ХХ ст. парк значно поширив свою територiю, а в 1977тАУ1984 роках проводилась реконструкцiя парку, в результатi вiн поповнився новими видами. Був створений каскад басейнiв з фонтанами, оточенi вербами.
Гощанський парк заснований в серединi ХРЖХ ст. На порiвняно невеликiй територii (близько 7 га). Тут збереглися 51 вид рiдкiсних чагарникiв i дерев, серед них i гiнкго, дуб пiрамiдальний, горiх американський, каштан восьмитичинковий, береза розсiченолиста, сосна Веймунтова тощо.
заповiдник ландшафтний парк охорона
У дендропарку в м. Березне тАУ на площi 29,5 га проростаi понад 1100 рiдкiсних видiв. Тут можна зустрiти дерева рiзних зон i континентiв тАУ Пiвнiчноi Америки, пiвденно-Схiдноi Азii, Австралii тощо. Прикрашають дендропарк чудовi насадження рiзних сортiв бузку i троянд, дуже оригiнальне планування, оглядовий майданчик, туристичнi стежки, каскад водоспадiв. Дендропарк створений силами учнiв i викладачiв Березнiвського лiсового коледжу i отримав статус державного.
Мережа обтАЩiктiв природно-заповiдного фонду Рiвненськоi областi| № | Категорiя (тип) | Кiлькiсть обтАЩiктiв | Площа га |
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. | Природнi заповiдники Регiональнi ландшафтнi парки Заказники загальнодержавного значення: в тому числi: загально зоологiчнi ботанiчнi ландшафтнi лiсовi гiдрологiчнi Заказники мiсцевого значення в тому числi: загально зоологiчнi ботанiчнi ландшафтнi лiсовi гiдрологiчнi орнiтологiчнi ентомологiчнi геологiчнi iхтiологiчнi ПамтАЩятки природного загальнодержавного значення, втому числi: комплекснi ботанiчнi зоологiчнi гiдрологiчнi ПамтАЩятки природи мiсцевого значення Дендрологiчнi парки Зоологiчнi парки Парки-памтАЩятки садово-паркового мистецтва: загальнодержавного значення мiсцевого значення Державнi заповiднi урочища в тому числi: лiсовi болотнi | 1 1 13 1 8 1 1 2 98 6 31 3 15 9 10 18 4 2 1 4 1 2 41 1 1 2 11 90 80 10 | 47066,8 21600 16447 100 12321 927 110 2999 49676,1 7797 28718,3 1407 2080,5 1205 2111,3 371 2731 3255 48 256 14 73 306,5 29,5 11,6 39 121 3011,2 2182,9 838,3 |
2. Заповiдна мережа Рiвненщини
2.1 Рiвненський природний заповiдник
Рiвненський природний заповiдник створений на територii Володимирецького, Дубровицького, Рокитнецького та Сарницького районiв i пiдпорядкований Державному комiтету лiсового господарства Украiни.
Площа земель новоствореного заповiдника (1999р.) тАУ понад 47066 га. Рiвненський природний заповiдник обтАЩiднав у собi чотири колишнiх заказники Загальнодержавного значення, якi стали вiддiленнями заповiдника.
Цi заказники i неповторними за своiми умовами, рослинним i тваринним свiтом, ландшафтами, болотами i лiсовими масивами, озерами та рiчками. Тут виявлено близько 700 видiв судинних рослин, 320 видiв наземних хребетних. З них вiдповiдно 23 види рослин i 25 видiв тварин занесено до Червоноi книги Украiни.
В рослинному покривi заповiдника переважають болотна рослиннiсть: суходiльнi лiсовi угрупування розташовуються лише на сухих грядках i островах.
Територiя заповiдника обтАЩiднуi значнi за площею болотнi масиви, якi збереженi у природному станi. Тут зустрiчаються болота усiх типiв, переважають мезотронi (перехiднi) сфагновi болота. Значнi площi займають заболоченi сосновi лiси тАУ сфагновi, довгомоховi iз покривом багна болотного та лохини.
У флорi Рiвненського природного заповiдника рiдкiснi рослини дослiдниками розподiленi на три основнi групи:
1) види, якi занесенi до Червоноi книги Украiни: швейцарiя болотна, росичка середня, росичка англiйська, лiкаподiела заплавна, хамарбiя болотна, куручка болотна, пельчатокорiшник мтАЩясочервоний, шолудивник кфолiвський, ситник бульбастий, верба чорнична, хемедафна чашкова, журавлина дрiбноплiдна, дiфазiаструм Зейлера;
2) рiдкiснi види: осока дводомна, осока тонкокореневищна, осока торфова, верба лапландська;
3) види, мало поширенi в украiнському Полiссi: журавлина болотна, осока багнова, лiсовий вид толокнянки звичайноi.
Ссавцiв у заповiднику визначено понад 60 видiв, з них найбiльша група тАУ це гризуни (понад 20 видiв). Досить розповсюдженими i бобер рiчковий, бiлка, заiць-русак, лисиця звичайна, вовк, iнотовидний собака, куниця лiсова та камтАЩяна, ласка, свиня дика, козуля, лось. Зустрiчаються i такi види, що занесенi до Червоноi книги Украiни: видра рiчкова, рись, кiт лiсовий, борсук, горностай, норка iвропейська та iншi.
Птахи заповiдника представленi понад 200 видами, з яких бiльше половини гнiздяться. Тут найбiльше зустрiчаiться видiв, якi занесенi до Червоноi книги Украiни тАУ лелека чорний, журавель сiрий, балабан, беркут, кроншнеп великий, орел-змiiiд, орлан тАУ бiлохвiст, пугач та деякi iншi. З куроподiбних досить часто зустрiчаються тетерiв, рiдше тАУ рябчик i дуже рiдко глухар (Червона книга Украiни), з голубiв тАУ горлиця, синяк. Пастушковi представленi лискою i пастушком. Серед куликiв на окультурених дiлянках поширена чайка, чорниш i бекас, дупель i вальдшнеп. З рептилiй найбiльш характернi гадюка звичайна та ящiрка живородна.
тАЮПеребродiвськетАЭ. Воно розташоване у Дубровицькому i Рокитнiвському районах i займаi площу майже 16 тис. га. тАЮПеребродiвськетАЭ розташоване на серединi межирiччя Льви та Свиги. Це найбiльша заболочена територiя Украiни, яка включаi великi болотнi дiлянки: Черемне, Кремiнне та Пiддубичi, якi вiдмежовуються одна вiд одноi смугами суходолiв. Центр болота тАУ урочище Коротод. Привертають до себе увагу великi купини осоки омськоi, сфагновi мохи,, флора досить одноманiтна: очерет, осока, вербозiлля лучне, пухирник (комахоiдна рослина). Тут зареiстровано 11 сидiв сфагнових мохiв.
У лiсах зустрiчаються рiдкiснi плаун-колючий та сплюснутий. Серед травтАЩяного покриву урвища попiв лiсок зустрiчаiться орхiдея-коручка широколиста, яка занесена до Червоноi книги. Тут знайдено ще одну тАЮчервонокнижнутАЭ рослину тАУ швейцарiю болотну.
РД тут також рiдкiснi i зникаючi тварини. А саме: лелека чорний, журавель сiрий, пугач, орел-змiiiд, орлан-бiлохвiст, всього 10 видiв птахiв, що занесенi до Червоноi книги Украiни. РД свiдчення, що тут бачили i скопу тАУ водяного орла, яких на Украiнi залишилось декiлька пар.
тАЮСира ПогонятАЭ тАУ одне з найбiльших в Украiнi урочищ болотного масиву Кремiнне, його верхова дiлянка, що лежить в улововi мiж рiчками Льва та Свига. Площа тАУ понад 13000га. Сухi сосновi бори на пiщаних дюнах iз сiрими подушками лишайникiв, берiзки, подекуди тАУ дубки. Пiдлiсок: крушина, лохина, багно. Зрiдка зустрiчаiться дендрон жовтий.
Мiж горбами червонii журавлина звичайна i журавлина дрiбноплода, яка занесена до Червоноi книги разом з швейцарiiю болотною. В основному тАЮСира ПогонятАЭ тАУ болото верхове i олiготрофне. В Сирiй Погонi найповнiше представлений основний характер торфових болiт украiнського Полiсся в процесi iх розвитку вiд iвтрофноi до олiготрофноi стадii. За наявнiстю рослинних асоцiацiй тАЮСира ПогонятАЭ близька до Прибалтики.
тАЮСоминотАЭ розташоване у Сарненському районi, поблизу Клесова. Площа тАУ 6483 га. До складу вiддiлення входять озеро Сомино (68 га.) та прилеглий до нього болотний масив. Майже на всiй площi болото переходове, але i i верховнi дiлянки, яких на Украiнi дуже мало. На майже суцiльному сфагновому килимi домiнуi осока пухнастоплода, а над нею височiють пагони очерету. На неземних зниженнях тАУ ринхопола бiла, пухiвка. Помiж осок ростуть невеликi верби лапландська та розмаринолиста тАУ це льодовиковi релiкти. На пагорбах червонii журавлина, серед якоi бiлiють квiти Андромеди. На Сомино ботанiками була знайдена одне з найбiльш рiдкiсних орхiдей тАУ хамарбiю болотну. Разом з вербою чорничною, Швейцарiiю болотною, росичкою середньою та ситником бульбастим вона занесена до Червоноi книги Украiни.
Найкрасивiшим куточком вiддiлення i озеро Сомино. Майже 60 га займаi його водна площа. Вода чиста, прозора, мiсцями зустрiчаються латаття снiжно бiле, глечики жовтi. З усiх бокiв озеро оточують заболоченi лiси тАУ вiльшанки, березняки. Тут водяться бобри. Гiдрологiчний комплекс озера вiдiграi велику роль, вiн регулюi рiвень ТСрунтових вод прилеглих територiй. Це одне з небагатьох типових мезотрофних болiт захiдного Полiсся, що збереглися в природному станi.
тАЮБiлоозерськетАЭ розташоване у Володимирецькому районi на площi близько 9 тис. га. Центральне мiсце вiддiлення займаi карстове озеро Бiле, яке маi площу 453 га. Воно найбiльше в областi тАУ в окремих мiсцях досягаi 26,3 м глибини. Тут унiкальне поiднання болотних, озерних i лiсових природних комплексiв Захiдного Полiсся.
Основу вiддiлення становлять низиннi болота i заболоченi дiлянки лiсу, якi багатi рiдкiсними рослинами. Серед них тАУ осоковi угрупування. Масив багатий на ягiдники журавлини, чорницi, брусницi, буяхiв та iнших. У болотному масивi Коза-Березина представленi майже усi основнi рослини, рослиннi угрупування болiт Украiни. Тут 7 видiв осок, 5 видiв верби.
В озерi водяться лящ, окунь, лин, вугор, карась, щука та iншi. Тут гнiздяться багато водоплавних птиць.
Парк утворений в 1995 роцi, розташований у пiвнiчно-захiднiй частинi Зарiчненського району Рiвненськоi областi i пiвнiчно-схiднiй частинi Любешiвського району Волинськоi областi. Територiя представляi один з най унiкальнiших природних комплексiв як в Украiнi, так i у схiднiй РДвропi. Це типовий болотяний та лiсовий регiон, де зростаi понад 550 видiв вищих рослин та зустрiчаiться близько 220 видiв хребетних тварин.
Чудовi краiвиди вiдкриваються поблизу озер Нобель, ЛюбтАЩязь, Скорiнь та iншi. Неповторнi ландшафти утворились в здовж рiчок ПриптАЩять та Стохiд. Характерною особливiстю цих рiчок i наявнiсть великоi кiлькостi рукавiв, русел, затокiв, стариць, серед яких безлiч заболочених та пiщаних островiв.
Серед представникiв рослинного i тваринного свiту багато видiв занесених до Червоноi книги Украiни та до РДвропейського Червоного списку. Серед болiт, лук, заболочених лiсних масивiв, островiв на гнiздуваннi зустрiчаються тАУ бугай великий, чапля сiра, крижень, попелюх, лунь очеретяний, курочка мала, курочка водяна, лиска, чайка, коловородник звичайний, крячок чорний i бiлокрилий, очеретянка велика, мартин малий, пiсочник великий, плиска жовтоголова та багато iнших птахiв, серед яких велика кiлькiсть тАЮчервонокнижнихтАЭ. Навеснi вражаi видовище щорiчних мiграцiй птахiв. РЖз 159 тис. мiгрантiв найчисельнiшими i кулики, журавлi сiрi та iншi, якi то бiльшими то меншими зграями летять вздовж рiчок.
У перспективi плануiться надання регiональному ландшафтному парку статус нацiонального природного.
Надслучанський регiональний ландшафтний парк i природоохоронною рекреацiйною установою мiсцевого значення, що створений з метою збереження в природному станi типових та унiкальних природних комплексiв та iсторико-культурних памтАЩяток Надслуччя, а також для збереження умов органiзованого вiдпочинку. Найбiльше для його створення доклали зусиль доктор бiологiчних наук, професор Тетяна Леонiдiiвна Андрiiнко-Маланюк, кандидат сiльськогосподарських наук, доцент Юрiй Миколайович Грищенко та кандидат бiологiчних наук Олена РЖванiвна Прядко. Пiд iх керiвництвом та при безпосереднiй участi Були проведенi тривалi науковi дослiдження Надслучанського РЛП. Надслучанський регiональний ландшафтний парк нiколи б не iснував без постiйноi всебiчноi пiдтримки та допомоги Березнiвськоi райдержадмiнiстрацii, Березнiвськоi районноi ради, Державного управлiння екологii та природних ресурсiв в Рiвненськiй областi та Сосновського держлiсгоспу.
Загальна площа Надслучанського регiонального ландшафтного парку складаi 17240 га. Вiн розташований на берегах рiчки Случ та ii приток на територii, що давно слугувала для вiдпочинку.
В цiлому у Надслучанському РЛП переважають сосновi та сосново-дубовi лiси, звичайно з домiшкою берези, яка не рiдко в дерево станi спiвдомiнуi з сосною. В травтАЩяному покривi в них домiнують чорницi та зеленi мохи, хоча i зустрiчаються орляковi та iншi лiси. На пiдвищених сухих мiсцях сформувались сосновi лiси зеленомоховi, якi дуже гарнi для прогулянок, але разом з тим вони страждають вiд цього. Внаслiдок витоптування зеленi мохи дуже швидко гинуть, при цьому утворюються голi пiски, якi легко руйнуються.
Тут наявнi декiлька рiдкiсних видiв занесений до Червоноi книги Украiни плаун колючий. Найбiльш рiдкiсними видами соснових лiсiв i пiвнiчна орхiдея тАУ гудаiва повзуча. Дуже часто на пiщаних ТСрунтах зустрiчаiться смiлка литовська, рiдкiсний в Украiнi вид.
Порiвняно невеликi площi на територii парку займають болота рiзних розмiрiв та типiв. Тут виростають рiдкiснi та релiктовi види тАУ верба чорнична i суничник бульбастий, росички середньоi занесенi до Червоноi книги Украiни, регiональнi рiдкiснi види тАУ пухирники середнiй та звичайний, росички круглолистi, а по краях болотних дiлянок на лучних стиках тАУ пiвники сибiрськi, малий комонник зiгнутий.
У звтАЩязку з розташуванням парку на межi Волинського лiсового плато, Малого Полiсся та Кременецьких гiр територiя його вiдзначаiться значним ландшафтом i бiологiчним рiзноманiттям. Тут переважаi лiсова рослиннiсть (майже 45% площi парку), поширенi болота (1,77%), заболоченi луки, а також торфтАЩянистi луки, якi утворились на мiсцi осушених болiт. Лiсова рослиннiсть представлена листяними, мiшаними та хвойними лiсами. Переважають широколистянi лiси тАУ дубовi, грабово-дубовi, грабовi та березо-грабовi лiси, а також мiшанi дубово-сосновi та чистi сосновi лiси.
Тут можна спостерiгати 146 видiв птахiв, з яких 112 гнiздяться (з них 26 осiлих).
РЖз ссавцiв трапляються заiць-русак, бiлка звичайна, ондатра, лисиця звичайна, куниця камтАЩяна i лiсова, тхiр чорний, ласка, кабан дикий, козуля.
Понад 78% територii складають лiси тАУ сосново-дубовi, дубовi, дубово-грабовi, липово-дубовi та березовi.
У парку наявнi види фауни лiсових та лучно-болотних бiотопiв. Серед представникiв природноi мисливсько-промисливоi фауни домiнують хутровi: крiт звичайний, вовк, рись, лисиця звичайна, видра, бiлка звичайна, бобер рiчковий. З тварин занесених до Червоноi книги Украiни, на територii парку i: пугач, лелека чорний, тхiр степовий, горностай. З рослин тАУ цибуля ведмежа, гнiздiвка звичайна, лiлiя лiсова та iншi.
У парку переважають лiси (66,53% парку). В основному це широколистi лiси тАУ бубово-грабовi та грабовi, серед яких трапляються дiлянки дубових лiсiв. На дворовiй тарасi р. Горинь на дещо пiдвищенiй частинi масиву сформувались сосновi, лiщиновi та грабова-сосновi лiси рiдко травнi. В лiсовому масивi зустрiчаються види, занесенi до Червоноi книги Украiни, тАУ гнiздiвка звичайна, лiлiя лiсова, курочки морозникоподiбна та темно-червона.
3. Охорона заповiдного краюДля охорони високопродуктивних i лiсових насаджень та лiсiв, де виявлено мiсце знаходження рiдкiсних i лiкарських рослин, на Рiвненщинi створено 50 заповiдних урочищ, а також заказникiв: Бiлочанський лiс у Березнiвському, Ялинiвський у Володимирецькому, Смизький та Любомирський у Дубнiвському, Литвицький у Добровицькому, Кулинська дача та урочище Дiвоча гора у Здолбунiвському, Будеразький, Корнинський та Мострвський у Здолбунiвському, Новостворений Рiвненському, Медин у Рокитнiвському, Красинський, Костянтинiвський та Чебелоський у Сарненському районах.
Для охорони болотних та лiсово-болотних масивiв, де знайдено рiдкiснi рослини, а також багнатих журавлиною, створено 5 заповiдних урочищ та зказники: Потки, Партизанський, Озерський, Озарiнь, Милочинський, Липне, Красносiльський i Вежар у Володимирецькому; Бiлинський, Бiлоський, Глинiвський, Терабинський, РДльнiвський, Заславський, Карпилiвський i Плавський у Ронитнiвському; Симтянсььке, Соломiвське та Хотинщина у Червоноармiйському районах.
Крiм того в областi охороняються окремi старi дерева тАУ дуби, сосни, каштани та iншi, а також 21 парки тАУ памтАЩятки садово-паркового мистецтва з них тАУ Рiвненський та Гощанський тАУ мають всеукраiнське значення.
ВисновокУ висновку, мабуть, варто згадати те, що навколишнi середовище потерпаi величезний вплив вiд людськоi дiяльностi. Не рiдко за нашими вiкнами стоiть сiрий туман, на жаль створений людиною, котра не дотримуiться усiх правил, вимог. Я вважаю, що заповiдна справа (комплекс органiзацiйних, правових, наукових, економiчних i виховних заходiв, спрямований на збереження унiкальних та типових ландшафтiв чи окремих природних обтАЩiктiв) в Украiнi взагалi повинна розвиватись бiльш активно, проте маiмо наразi лише певнi територii, та й за тими не ведеться повноцiнний догляд.
Список використаноi лiтератури1. Андрiiнко Т.Л., Антонова Г.М., РДфремов А.В. Край лiсiв та iмлистих болiт, тАУ Львiв: Каменяр, 1988.
2. Грищенко Ю.М., Якимчук А.Ю., Яковишина М.С., Мартинюк А.М. Регiональнi ландшафтнi парки Рiвненськоi областi.
3. Меремiнський А.Й., Пацюк РЖ.Л. Заповiдними стежками, тАУ Рiвне, 2001.
4. Краса рукотворного парку (укладач В.М. Почаiвець). тАУ Рiвне, 1999 / про Березнiвський дендропарк.
5. Надслучанський регiональний ландшафтний парк тАУ Рiвне, 2002.
Вместе с этим смотрят:
32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)
About Canada
Economy in South Korea
РЖнституцiональнi напрямки в економiчнiй теорii
РЖсторiя Оренбурзького краю. Оренбурзький край до початку росiйськоi колонiзацii