Органiзацiя дослiдження рiвня памтАШятi учнiв початкових класiв

Змiст

Вступ

Роздiл РЖ. Проблема вiкових особливостей памтАШятi молодших школярiв у психологотАУпедагогiчнiй лiтературi

1.1Загальна характеристика памтАЩятi

1.2 Особливостi памтАЩятi у дiтей молодшого шкiльного вiку

Роздiл РЖРЖ. Експериментальне дослiдження рiвня памтАШятi учнiв початкових класiв

2.1 Органiзацiя експериментального дослiдження

2.2 Аналiз результатiв експериментального дослiдження памтАЩятi молодших школярiв

Висновки

Список використаних джерел

Додатки


Вступ

Актуальнiсть проблеми. Багато вiдомих психологiв займалися дослiдженням вiкових особливостей дiтей вивчаючи памтАШять учнiв молодшого шкiльного вiку. Проблемами памтАШятi займалися нейрофiзiологи та бiохiмiки, медики та зоологи. Питаннями: "Що таке памтАШять?", "Як вона дii?", "Як ii покращити?" тАУ людство займалось давно. Вже в Древнiй Грецii була розроблена мнемонологiчна система. З древнiх часiв до нас надiйшли поради щодо покращення памтАШятi. А.О. Смирнова, З.М.РЖстомiна, М.М. Шардакова, О. М. Леонтiва, П.РЖ. Зiнченко у своiх працях говорили, що запамтАШятовування не i вiдбитком предмета [3;42]. В.РЖ.Самофанова, З.М. РЖстомiна, П.П. Пальцева, С.Г. Бархотова показали, що i певнi вiдношення мiж повнотою, швидкiстю i мiцнiстю запамтАШятовування [2;114]. За даними С. Г. Бархатовоi мiцнiсть запамтАШятовування зростаi в перiод вiд 2го до 5 го класу. За А. Бiне, А.А. Смiрновим, РД.Мейманом, О.П. Нечаiвим змiстова памтАШять маi великi переваги порiвняно з механiчною. Нас зацiкавили такi аспекти вивчення даноi теми, як опосередкована та короткочасна памтАШять учнiв молодшого шкiльного вiку.

ОбтАШiкт дослiдження - процес розвитку памтАШятi у молодшому шкiльному вiцi.

Предметом дослiдження вибрано особливостi короткочасноi та опосередкованоi памтАШятi учнiв молодших класiв.

Мета дослiдженняполягаi у виявленнi особливостей короткочасноi та опосередкованоi памтАЩятi у рiзних вiкових групах молодших школярiв (2 -4 класи).

Гiпотеза дослiдження полягаi у припущеннi, що в учнiв 2,3 i 4 класiв середнiй розвиток короткочасноi та опосередкованоi памтАЩятi.

Вiдповiдно до мети дослiдження визначаiмо такi завдання дослiдження:

1. Проаналiзувати проблему розвитку памтАЩятi в молодшому шкiльному вiцi у психолого тАУ педагогiчнiй лiтературi.

2. Визначити рiвень впливу памтАЩятi на учнiв 2-4 класiв у навчальнiй дiяльностi.

Теоретична значущiсть дослiдження полягаi в узагальненнi науковоi лiтератури з проблеми розвитку.

Практичне значеннядослiдження :

матерiали дослiдження можуть бути використаними вчителями для молодших класiв.

Структура роботи:курсова робота складаiться зi вступу, двох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел i додаткiв.


Роздiл РЖ. Проблема вiкових особливостей памтАШятi молодших школярiв у психологотАУпедагогiчнiй лiтературi

1.1Загальна характеристика памтАЩятi

ЗапамтАЩятовування, збереження i вiдтворення iндивiдом його досвiду називають памтАЩяттю. ПамтАЩять тАУ це вiдображення предметiв i явищ дiйсностi у психiцi людини в той час, коли вони вже безпосередньо не дiють на органи чуття. Жодна дiя не можлива поза процесом памтАЩятi, без неi людина тАЮзалишилася б, за словами Сiченова, завжди у станi новонародженого тАЭ. РДднiсть i цiлiснiсть особистостi забезпечуiться памтАЩяттю. Людина усвiдомлюi наступнiсть кожного моменту ii життя, його звтАЩязок з попереднiм i наступним.

Сучаснi дослiдження в галузi фiзiологii памтАЩятi показали, що механiзми ii дуже складнi. Запам'ятання, а потiм вiдтворення зумовленi особливою властивiстю нервовоi тканини тАУ пластичнiстю, що звтАЩязано з наявнiстю в нервовiй тканинi особливих бiлкових сполук. Роль асоцiацiй у дiяльностi памтАЩятi показав ще старогрецький фiлософ Аристотель, хоч пiд цим вiн розумiв звтАЩязки, що iх субтАЩiктивно встановлюi сама людина. Тобто такi, якi вона вносить в навколишнiй свiт, а не тi, що вiдображають субтАЩiктивнi вiдношення мiж явищами. Характеризуючи памтАЩять вченi видiляють види, типи, форми, процеси памтАЩятi. Розглядаючи iх ширше можна визначити i пiдтипи, пiдвиди памтАЩятi тАУ це взагалi досить непростий психiчний процес. Вiдповiдно до того змiсту, який зберiгаi людина, розрiзняють рухову, емоцiйну, змiстовну памтАЩятi. Також залежно вiд особливостей звтАЩязкiв, що утворюються мiж частинами сприйнятого матерiалу, розрiзняють так звану механiчну, логiчну памтАЩять. Залежно вiд аналiзатора, за допомогою якого сприймаiться зорова, слухова i рухова памтАЩятi.

Охарактеризуiмо памтАЩять за ii видами. Два найголовнiших види памтАЩятi тАУ образна (сенсорна, перцептивна) та словесно логiчна памтАЩять. Третiй вид тАУ емоцiональна памтАЩять, та четвертий тАУ рухова. Образна памтАЩять тАУ це памтАЩять на образи. Вона характерна для художникiв, архiтекторiв, письменникiв.

Словесно логiчна памтАЩять тАУ це памтАЩять на думки, на хiд розмiрковувань, на значення слiв, висловлювань. Вона переважаi у науковцiв i вчених. Пiд емоцiональною памтАЩяттю розумiють памтАЩять на почуття, переживання, та рiзнi емоцii. Вперше ii ввiв у психологiю П. Станiславський [3;68].

Рухова ж памтАЩять тАУ це вiдповiдно памтАЩять рухи, яка генетично виникаi найпершою. Вона переважаi у людей, якi займаються спортом, танцями. Залежно вiд протiкання процесу памтАЩятi вона i мимовiльна та довiльна. За тривалiстю закрiплення i зберiгання видiляють короткочасну, довготривалу та оперативну.

Зi слiв психолога П.П. Блонського процеси памтАЩятi подiбнi мiстку, перекинутому вiд порiвняно простих психiчних процесiв (зiр, слух..) до складних функцiй мовлення, мислення, волi [3;26].

Робота памтАЩятi людини залежить вiд характеру людини i вiд складених звичок, i вiд засвоiних нею способiв роботи над собою.

У психологii видiляють такi процеси памтАЩятi: запамтАЩятання, збереження, вiдтворення та забування. ЗапамтАЩятання тАУ це процес самого тАЬнародженнятАЭ, вiдбивання згадувань. Або, як кажуть фiзiологи, тАЬвиникнення слiдiв памтАЩятiтАЭ в мозку людини. Процес збереження не досить вивчений, не досягнутий на сьогоднi тАУ процес збереження слiду. Наш сон тАУ одна iз форм цього процесу памтАЩятi. Якщо ми щось пригадуiмо, згадуiмо, впiзнаiмо, то це працюi на процес памтАЩятi тАУ вiдтворення. Усi цi процеси вiдносяться до будь-якого виду памтАЩятi, до будь-якоi форми. ЗапамтАЩятання проходить цiле направлено, але може йти i саме по собi. Збереження проходить пiд час сну уночi, а пiд час неспання не бере нiякоi участi у нашому особистому я. Цей процес маi такi форми: пiзнавальна, згадування, пригадування, спогади. Молодший шкiльний вiк характеризуiться значними якiсними змiнами, якi вiдбуваються в розвитку памтАЩятi дитини. Пiд впливом навчання в неi формуiться логiчна памтАЩять. Дослiвнiсть запамтАЩятання, що спостерiгаiться в дiтей цього вiку зумовлюiться не вiковими особливостями, а рядом факторiв iх життiвого досвiду Позитивне в дослiдженнi запамтАЩятання тАУ важливий засiб нагромадження словникового запасу i культури дитячого мовлення, розвитку довiльноi памтАЩятi. У молодшому шкiльному вiцi значно пiдвищуiться здатнiсть заучування i вiдтворювання. Зростаi продуктивнiсть запамтАЩятання. У цьому вiцi продуктивнiсть запамтАЩятовування пiдвищуiться тАУ конкретного матерiалу на 28%, абстрактного тАУ на 68%, емоцiйного тАУ на 55% [8;54]. Ефективнiсть запамтАЩятовування матерiалу зростаi за рахунок оволодiння учнями досконалiшими немiчними прийомами. Порiвняно менше зростаi продуктивнiсть запамтАЩятання конкретного матерiалу, його зображення. РЖнтенсивнiсть розвиваi точнiсть запамтАЩятовування тексту.

Розвиток памтАЩятi молодших школярiв полягаi в змiнi спiввiдношення мимовiльного i довiльного запамтАЩятовування (у бiк зростання ролi довiльного), образноi та словесно тАУ логiчноi памтАЩятi. При вмiлому керуваннi учнi можуть видiляти у зрозумiлому для них матерiалi опорнi пункти, головнi думки, повтАЩязувати iх мiж собою i завдяки цьому успiшно iх запамтАЩятовувати. У молодшому шкiльному вiцi вiдбуваiться iнтенсивний розвиток довiльноi памтАЩятi, довiльне запамтАЩятовування, вiдтворення. Розвиток довiльноi памтАЩятi не означаi послаблення мимовiльних видiв запамтАЩятовування. Вони вiдiграють важливу роль у збагаченнi досвiду молодших школярiв. У дiтей довiльне запамтАЩятовування буваi найбiльш продуктивним тодi, коли запамтАЩятовуваний матерiал стаi змiстом iх активноi дiяльностi, хоч ця дiяльнiсть i не маi спецiального немiчного спрямування.

Дослiдження С.Г. Бархатовоi, П.П. Пальцевоi, В.РЖ. Самохвановоi показують, що i певнi але дуже варiативнi вiдношення мiж повнотою, швидкiстю i мiцнiстю запамтАЩятовування та iх змiною на рiзних вiкових ступенях розвитку дiтей [8;63]. Спецiальнi вивчення мiцностi i швидкостi запамтАЩятання показують, що в цiлому за цими показниками памтАЩять школярiв полiпшуiться з вiком. Проте за даними РД. Меймана, здатнiсть до заучування з вiком зростаi, а мiцнiсть запамтАЩятання спадаi. За даними С.Г. Бархатовоi мiцнiсть запамтАЩятання зростаi в перiод вiд 2 до 5 класу [8;67].

У молодшому шкiльному вiцi iстотнi якiснi змiни вiдбуваються в тому що i як зберiгаi памтАЩять. Переважання в навчальному матерiалi словесного змiсту починаi швидко розвиватися в них умiння запамтАЩятовувати словесний, часто абстрактний матерiал. Переважання запамтАЩятання наочного матерiалу зберiгаiться протягом усього перiоду початкового навчання. Найбiльш рiзко зростаi можливiсть запамтАЩятання словесного матерiалу внаслiдок застосування спецiальних немiчних прийомiв. Найменш рiзко зростаi продуктивнiсть памтАЩятi при запамтАЩятаннi конкретних предметiв i iх зображення. Змiстова памтАЩять маi великi переваги порiвняно з механiчною i виявляiться в особливостях вiдтворення засвоiного матерiалу (А. Бiне, Е. Меймана, А.А. Смирнов, О.П. Нечаiв та iншi) [2;102]. Цi особливостi зводяться до таких:

1) дiти змiнюють малознайомi важкi слова або поняття бiльш звичними (будова тАУ будинок, огорожа тАУ тин);

2) пропускають деякi деталi, подробицi, передають основне;

3) можуть змiнити порядок викладу, послiдовнiсть окремих епiзодiв, не порушуючи логiки;

4) доповнюють сприйнятий текст вiд себе рядом подробиць i деталями, якi прикрашають вiдтворюване;

5) можуть узагальнено викладати факти, подробицi, характеристики, доповнюючи власним мiркуванням, оцiнками.

Змiстове запамтАЩятання пiдвищуi процес памтАЩятi. Час збереження матерiалу подовжуiться, тобто мiцнiсть памтАЩятi пiдвищуiться. Змiстова обробка сприйнятого матерiалу iстотно змiнюi й хiд процесу забування. Якщо матерiал заучуiться але не осмислюiться, вiн швидко забуваiться, i до кiнця латентного перiоду учень зберiгаi в памтАЩятi лише безладнi клаптi сприйнятого тексту. Перехiд до змiстовоi памтАЩятi здiйснюiться в процесi загального розумового розвитку школяра. Зберiгаiться в памтАЩятi такий конкретний матерiал, який закрiплюiться в памтАЩятi з опорою на наочнiсть, яка i необхiдною для розумiння того що запамтАЩятовуiться. Абстрактний матерiал даi краще запамтАЩятовувати загальний ряд факторiв (наприклад взаiмозвтАЩязки мiж окремими географiчними явищами). Конкретно тАУ образний характер памтАЩятi молодших школярiв виявляiться в тому, що дiти вирiшують з такими складними завданнями як спiввiдношення, дiлення тексту на частини, якщо при цьому i опора на наочнiсть . Щодо довiльного та мимовiльного запамтАЩятання в учнiв молодшого шкiльного вiку, то мимовiльне запамтАЩятання, яке здiйснюiться в активнiй розумовiй дiяльностi дiтей, продуктивнiше, нiж довiльне запамтАЩятання, що вiдбуваiться в звичайних умовах i не маi немiчноi спрямованостi. Деякi психологи вважають, що у дiтей молодшого шкiльного вiку на першому мiсцi стоiть механiчне запамтАЩятання. С. Меймана вважаi, що логiчна памтАЩять починаi переважати тiльки в 13 тАУ 14 рокiв. В. Штерн думав, що розумiння слiв для дiтей не маi великого значення [1;96].

Вiдтворення представляi труднощi у звтАЩязку з тим, що воно потребуi умiння ставити тАУ цiль, активiзувати мислення, яким молодшi школярi починають користуватися при заучуваннi. З вiком дiти при вiдтворенi пiдсилюють мислительну обробку в планi систематизацii та узагальнення. В результатi вони вiдтворюють навчальний матерiал бiльш вiльно та звтАЩязано. Процес забування залежить вiд того як дiти запамтАЩятовують, якi прийоми використовують.

1.2 Особливостi памтАЩятi у дiтей молодшого шкiльного вiку

пам'ять молодший школяр дослiдження

ПамтАЩять як один iз рiвнiв вiдображення оточуючоi дiйсностi являi собою сукупнiсть процесiв, якi сприяють органiзацii i збереженню минулого досвiду. ПамтАЩять можна визначити як психофiзiологiчний процес, який виконуi функцii запамтАЩятовування, збереження i вiдтворення матерiалу. ПамтАЩять у дiтей молодшого шкiльного вiку розвиваiться у двох напрямках - довiльностi i усвiдомлення. Дiти мимовiльно запамтАЩятовують учбовий матерiал, який i цiкавим для них i подаiться в формi гри, а також повтАЩязаний з яскравими наглядними посiбниками або образами, спогадами. На вiдмiну вiд дошкiльнят, першокласники здатнi цiлеспрямовано, довiльно запамтАЩятовувати нецiкавий для них матерiал. В подальшому навчання все в бiльшiй мiрi базуiться на довiльнiй памтАЩятi. Молодшi школярi, як i дошкiльнята, володiють добре розвинутою механiчною памтАЩяттю. Велика кiлькiсть молодших школярiв протягом всього навчання в початковiй школi механiчно заучують учбовi тексти, що приводить до значних труднощiв в середнiх класах, коли учбовий матерiал стаi складнiшим i бiльшим за обтАЩiмом. Такi дiти схильнi дослiвно вiдтворювати те, що запамтАЩятовують. Удосконалення змiстовоi памтАЩятi в цьому вiцi даi можливiсть освоiти велику кiлькiсть рацiональних способiв запамтАЩятовування. Коли дитина усвiдомлюi учбовий матерiал, розумii його, то одночасно вона i запамтАЩятовуi. Необхiдно вiдмiтити, що молодший школяр може запамтАЩятати i вiдтворити також незрозумiлий для нього текст. Саме тому дорослi повиннi контролювати не тiльки результат (точнiсть вiдповiдi, правильнiсть переказу), але i сам процес - як, яким чином учень запамтАЩятав матерiал. Одна iз найважливiших задач вчителя в початкових класах - навчити дiтей використовувати певнi немiчнi прийоми. Це, перш за все, подiл тексту на частини за змiстом (до цих частин придумуються заголовки, складаiться план), спостереження за основними змiстовими лiнiями, видiлення змiстових опорних пунктiв чи слiв, повернення до прочитаних частин тексту для уточнення iх змiсту, пригадування прочитаноi частини i вiдтворення в слух i про себе всього матерiалу, а також рацiональнi прийоми заучування напамтАЩять. В результатi учбовий матерiал стаi зрозумiлим, повтАЩязуiться зi старим i включаiться в загальну систему знань дитини. Такий усвiдомлений матерiал легко запамтАЩятовуiться, зберiгаiться i вiдтворюiться дитиною при потребi. В молодшому шкiльному вiцi памтАЩять, як i всi iншi психiчнi процеси, перебуваi суттiвi змiни. Суть цих змiн полягаi в тому, що памтАЩять дитини поступово набуваi рис довiльностi, стаi свiдомо регульованою i опосередкованою. Перетворення мiмiчноi функцii зумовленi значним пiдвищенням вимог до ii ефективностi, високий рiвень якоi необхiдний при виконаннi рiзних мiмiчних задач, що виникають в ходi учбовоi дiяльностi. Тепер дитина повинна багато запамтАЩятовувати: заучувати матерiал дослiвно, вмiти переказувати його близько до тексту або своiми словами, крiм того памтАЩятати завчене i вмiти вiдтворити його через тривалий час. Невмiння дитини запамтАЩятовувати вiдбиваiться на ii учбовiй дiяльностi i впливаi в кiнцевому результатi на вiдношення дитини до навчання i школи. У першокласникiв (як у дошкiльнят) добре розвинута мимовiльна памтАЩять, яка фiксуi яскравi, емоцiйно насиченi для дитини вiдомостi i подii ii життя. Але багато з того, що приходиться запамтАЩятовувати першокласнику в школi, i для нього цiкавим i привабливим. Тому мимовiльноi памтАЩятi тут недостатньо. Немаi сумнiву в тому, що зацiкавленiсть дитини в шкiльних заняттях, ii активна позицiя, висока пiзнавальна мотивацiя являються необхiдними умовами розвитку памтАЩятi. Доречним являiться твердження, що для розвитку памтАЩятi кориснi не стiльки спецiальнi вправи на запамтАЩятовування, як формування зацiкавленостi до занять, до окремих учбових предметiв, розвиток позитивного вiдношення до них. Практика показуi, що одного iнтересу до навчання недостатньо для розвитку довiльноi памтАЩятi як вищоi психiчноi функцii. Удосконалення памтАЩятi в молодшому шкiльному вiцi зумовлене перш за все набуттям пiд час учбовоi дiяльностi рiзних методiв i стратегiй запамтАЩятовування, повтАЩязаних з органiзацiiю i обробкою матерiалу, який запамтАЩятовуiться. Але без роботи, направленоi на формування таких методiв, вони складаються стихiйно i нерiдко виявляються Удосконалення памтАЩятi в молодшому шкiльному вiцi зумовлене перш за все набуттям пiд час учбовоi дiяльностi рiзних методiв i стратегiй запамтАЩятовування, повтАЩязаних з органiзацiiю i обробкою матерiалу, який запамтАЩятовуiться. Але без спецiальноi роботи, направленоi на формування таких методiв, вони складаються стихiйно i нерiдко виявляються непродуктивними. Здатнiсть дiтей молодшого шкiльного вiку до довiльного запамтАЩятовування неоднакова протягом навчання в початковiй школi i суттiво вiдрiзняiться у учнiв РЖ-РЖРЖ i РЖРЖРЖ тАУ РЖV класiв. Так, для дiтей 7-8 рокiв тАЬхарактернi ситуацii, коли запамтАЩятати без застосування будь-яких засобiв набагато простiше, нiж запамтАЩятати, усвiдомлюючи i органiзовуючи матерiал.. Дiти на запитання : тАЬЯк запамтАЩятав? Про що думав в процесi запамтАЩятовування? РЖ т.д. тАЭ тАУ найчастiше вiдповiдають: тАЬПросто запамтАЩятав, i всетАЭ. Це вiдображаiться на результативному боцi памтАЩятi. Для молодших школярiв простiше виконати настанову тАЬзапамтАЩятатитАЭ, нiж настанову тАЬзапамтАЩятати з допомогою чогось тАЭ При удосконаленнi учбових завдань настанова "просто запамтАЩятати" перестаi себе оправдовувати i це спонукаi дитину шукати прийоми органiзацii памтАЩятi. Найчастiше таким прийомом виявляiться багаторазове повторення - унiверсальний спосiб, що забезпечуi механiчне запамтАЩятовування. В молодших класах, де вiд учнiв вимагаiться тiльки просте вiдтворення, невеликого за обтАЩiмом матерiалу, такий спосiб запамтАЩятовування дозволяi справлятись з учбовим навантаженням. Але дуже часто вiн залишаiться у школярiв iдиним на весь перiод навчання в школi. Це повтАЩязано перш за все з тим, що в молодшому шкiльному вiцi дитина не засвоiла прийоми змiстового запамтАЩятовування, ii логiчна памтАЩять залишилась недостатньо сформованою.Основою логiчноi памтАЩятi i використання розумових процесiв, як опори, засобу запамтАЩятовування. Така памтАЩять базуiться на розумiннi. В якостi розумових прийомiв запамтАЩятовування можна використати: змiстове спiввiдношення, класифiкацiю, видiлення змiстових опор, складання плану та iн. Спецiальнi дослiдження , якi вивчали можливостi формування цих прийомiв у молодших школярiв, показують, що вивчення немiчного прийому, в основi якого закладена розумова дiя, повинне включати два етапи: а) формування самоi розумовоi дii; б) використання ii як немiчного прийому, тобто засобу запамтАЩятовування. Таким чином, перш нiж використовувати, наприклад, прийом класифiкацii для запамтАЩятовування матерiалу, необхiдно оволодiти класифiкацiiю, як самостiйною розумовою дiiю. Процес розвитку логiчноi памтАЩятi у молодших школярiв вимагаi спецiальноi органiзацii, оскiльки переважна бiльшiсть дiтей цього вiку самостiйно (без спецiального навчання) не використовують прийоми змiстовоi обробки матерiалу, а з метою запамтАЩятовування використовують повторення. Але навiть успiшно засвоiвши в процесi навчання спосiб змiстового аналiзу i запамтАЩятовування, дiти не вiдразу приходять до iх застосування в учбовiй дiяльностi, для цього необхiдне спецiальне спонукання з боку дорослих. У розвитку довiльноi памтАЩятi молодших школярiв необхiдно видiлити ще один аспект, повтАЩязаний з оволодiнням в цьому вiцi знаковими i змiстовими засобами, перш за все письмовою мовою i малюнком. Формування письмовоi мови йде ефективно тодi, коли вимагаiться не просте вiдтворення тексту, а побудова контексту. Тому для засвоiння письмовоi мови потрiбно не переказувати тексти, а складати. У молодшому шкiльному вiцi найбiльш адекватний вид творчостi - складання найбiльш адекватний вид творчостi - складання казок. Молодший шкiльний вiк сенситивний для формування вищих форм довiльного запамтАЩятовування, тому цiлеспрямована робота по розвитку i оволодiнню немiчною дiяльнiстю i в цей перiод найбiльш ефективною. Важливими умовами виконання цiii роботи i врахування iндивiдуальних характеристик памтАЩятi дитини: ii обтАЩiму, модальностi (зорова, слухова, моторна). Але незалежно вiд цього кожен учень повинен засвоiти основне правило ефективностi запамтАЩятовування: щоб запамтАЩятати матерiал правильно i надiйно, необхiдно з ним активно попрацювати i органiзувати певним чином.

Доцiльно ознайомити молодших школярiв iз iнформацiiю про рiзнi прийоми запамтАЩятовування i допомогти оволодiти тими з них, якi виявляться найбiльш ефективними для кожноi дитини. При проведеннi занять по розвитку памтАЩятi у молодших школярiв, слiд дотримуватись рекомендацiй, розроблених психологами.1. Обробка iнформацii, запис i вiдтворення, значно полегшуються свiдомому виборi стимулiв i концентрацii на них уваги.2. Одночасне врахування логiчних i емоцiйних реакцiй гарантуi кращий запис матерiалу в пам'ятi, а чим краща якiсть запису, тим легше його вiдтворення.3. РЖснуi два види пам'ятi: короткочасна i довготривала. Короткочасна пам'ять поверхнева i немiцна. Щоб iнформацiя з неi не зникла уже через кiлька секунд, необхiдно повторювати ii. Довготривала пам'ять пiдкрiплена пошуком значення матерiалу, який запам'ятовуiться. Цей вид пам'ятi пов'язаний зi складними розумовими операцiями.4. Пам'ять суб'iктивна i пiддаiться викривленням, спогади змiнюються пiсля кожного iх вiдтворення. Цi положення закладенi в основi вправ, якi рекомендованi для занять з учнями, якi мають низький рiвень розвитку пам'ятi. ВаПам'ять - це складний психiчний процес, дослiдженню якого присвяченi працi багатьох вчених. РЗх результати дозволяють уже тепер проводити ефективнi заняття по ii розвитку, використовувати нетрадицiйнi способи переробки i збереження iнформацii. При проведеннi таких занять, вчителi, шкiльнi психологи, батьки повиннi враховувати не тiльки фiзiологiчний аспект функцiонування процесу пам'ятi, але й також психологiчний.


Роздiл РЖРЖ. Експериментальне дослiдження рiвня памтАШятi учнiв початкових класiв

2.1 Органiзацiя експериментального дослiдження

Ми вирiшили органiзувати експериментальне дослiдження короткочасного та опосередкованого запамтАШятовування учнiв 2-4 класiв вибравши такi методики: "Пiктограма", "Асоцiацii", "ЗапамтАШятання слiв", "ЗапамтАШятання геометричних фiгур" та "ЗапамтАШятання чисел". Кожна з методик маi своi особливостi iх легко можна застосувати на уроках математики, украiнськоi мови, навiть на читаннi. За ними можна виявити, який вид памтАШятi переважаi у того чи iншого учня, якi види чи типи памтАШятi пошкодження чи малорозвиненi. Данi методики використовують для розвитку памтАШятi, збiльшення обсягу короткочасноi та опосередкованоi памтАШятi для розвитку розумового абстрактного мислення, конкретно-образного.

Методика №1. тАЮПiктограма"

Мета: Дослiдження особливостей опосередкованого запамтАЩятання i його продуктивностi, а також характеру мислительноi дiяльностi.

Необхiдний матерiал: Чистi аркушi паперу, простi та кольоровi олiвцi, секундомiр.

Хiд проведення: Учням роздаються чистi аркушi паперу, олiвцi. РЖнструкцiiю i слова: тАЬЗараз ми перевiримо вашу памтАЩять. Я назву вам слова i словосполучення, а ви до кожного слова намалюiте картинку, по якiй ви зможете згадати потiм це словотАЬ.

Для запамтАЩятання було дано такi слова:

велике свято;

тяжка робота;

смачна вечеря;

хвороба;

печаль;

щастя;

розлука;

дружба;

ворожiсть;

подвиг;

перемога.

Через 40 хвилин учнi вiдтворили матерiал, пiдписуючи малюнки. Проводилася методика на уроцi читання (2-В клас) та украiнськоi мови (4-В клас).

Методика №2. "Асоцiацii"

Мета: Дослiджують опосередковане запамтАЩятання та особливостi мислення.

Необхiдний матерiал: Набори з 30карточок з зображенням предметiв та 15 карточок зi словами, чистi аркушi паперу.

Хiд проведення: Кожному дослiджуваному дають набiр iз 30 карточок, на яких зображено рiзнi предмети i набiр карточок iз 15 слiв. На столi потрiбно розкласти карточки в будь тАУ якому порядку i дати таку iнструкцiю: тАЬЗараз ми перевiримо вашу памтАЩять. Я буду називати слова, а ви до кожного слова виберiть i вiдложiть таку карточку, яка допоможе згодом тобi його вiдгадати тАЭ. Таким чином, дослiджуванi пiдбирають до кожного слова якусь карточку.

Через 40 хвилин учнi запишуть слова до яких вибирали карточки.

На карточках було зображено такi предмети: умивальник, стiл, мiст, гривня, лiс, дуб, рiй, годинник, гвiздок, олiвець, корова, ключ, лiжко, зошити, дерева, поле, кiшка, географiчна карта, хлiб, телеграфний стовп, квiтка, гра, пташка, кiнь, дорога, нiч, вiкна, лiйка.

Слова давались такi: вода, обiд, рiчка, копiйка, ведмiдь, жолудь, бджола, час, долина, папiр, молоко, дверi, простирадло, учень, гiлка.

Дослiдження проводилось у 3-А класi на уроцi украiнськоi мови.

Методика №3."ЗапамтАШятання геометричних фiгур"

Мета: Визначення обтАЩiму короткочасноi зоровоi памтАЩятi.

Необхiдний матерiал: Чистi аркушi паперу, 9 карточок iз зображенням геометричних фiгур.

Хiд проведення: Учням роздають чистi аркушi паперу i даiться така iнструкцiя: тАЬЗараз я вам буду показувати фiгури i ви за цi 20 секунд повиннi iх запамтАЩятати, а тодi записати якомога бiльше i точнiшетАЭ.

Пiсля проведення дослiдження було визначено продуктивнiсть памтАШятi (В) та обтАШiм короткочасноi памтАШятi (А) за такими формулами

Дослiдження проводилось в 3-Б та 3-В класах на уроках математики.

Методика №4. "ЗапамтАШятаннятАЭ

Мета: Визначення обтАЩiму короткочасноi зоровоi памтАЩятi.

Необхiдний матерiал: Чистi аркушi паперу, 10 карточок з рiзними словами.

Хiд проведення: Кожному учню даються чистi аркушi паперу i такаiнструкцiя: тАЬЗараз я вам буду показувати слова i ви за цi 20 секундповиннi iх запамтАЩятати, а тодi записати якомога бiльше i точнiше тАЭ.

Дослiдження проводилось в 3-Б та 3-В класах на уроках украiнськоi мови.

Методика №5. тАЮЗапамтАЩятання чиселтАЭ

Мета: Дослiдження короткочасноi зоровоi памтАЩятi.

Необхiдний матерiал: Чистi аркушi паперу, таблиця на якiй записано 12 рiзних двоцифрових чисел.

Хiд проведення: Кожному учню даються чистi аркушi паперу i така iнструкцiя: тАЬЯ вам покажу таблицю з числами, а ви за 30 секунд повиннi iх запамтАШятати i пiсля демонстрацii записати тАЭ.

Дослiдження проводилось з учнями 2-Б класу на уроцi математики.

2.2 Аналiз результатiв експериментального дослiдження памтАЩятi молодших школярiв

За методикою "Пiктограма" проводилося експериментальне дослiдження опосередкованоi памтАЩятi учнiв тАУ 2-Б (25 учнiв) та 4-Б (26 учнiв) класiв. РЖнтерпретуючи результати дослiдження у другому класi слiд наголосити, що учнi в основному використовують конкретнi та сюжетнi види зображення малюнкiв. Тобто у учнiв переважаi конкретно образне мислення. Про рiвень сформованостi розумового мислення свiдчить те, наскiльки вiльно дослiдженi встановлюють звтАЩязки мiж абстрактними поняттями i зображеннями в процесi малювання та вiдтворення слiв за малюнками. У малюнках часто зображуються люди, це свiдчить про те, що дiти люблять спiлкування. В загальному можна сказати, що учнi цього класу мають середнiй рiвень розвитку опосередкованоi памтАЩятi.

Результати подано в таблицi 1:

Таблиця 1

№ п/пКiлькiсть вiдтворених слiв№ п/пКiлькiсть вiдтворених слiв№ п/пКiлькiсть вiдтворених слiв
1.311.621.-
2.-12.222.8
3.213.323.-
4.-14.324.7
5.-15.-25.8
6.616.-
7.-17.3
8.118.5
9.619.3
10.1020.6

Вместе с этим смотрят:


Cистема роботи шкiльного психолога з профiлактики та подолання проблем статево-рольовоi поведiнки старшокласникiв


Features of evaluation and self-esteem of children of primary school age


Positive and negative values of conformism


РЖндивiдуально-психологiчнi особливостi здiбностей людини


Агрессивное поведение в подростковом возрасте