Лiкувальнi природнi ресурси Украiни

КУРСОВА РОБОТА

на тему

тАЭЛiкувальнi природнi ресурси УкраiнитАЭ

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл 1. Загальна характеристика природних лiкувальних ресурсiв Украiни

1.1 Природнi умови формування бальнеологiчних ресурсiв Украiни. РЖсторiя вивчення та використання мiнеральних вод i лiкувальних грязей в оздоровчих цiлях

1.2 Класифiкацiя курортiв Украiни. Географiя населених пунктiв Украiни, вiднесених до курортних

1.3 Сутнiсть природно-ресурсного потенцiалу. Кiлькiсна та якiсна оцiнка

Роздiл 2. Оздоровчi заклади Украiни

2.1 Лiкувальнi ресурси Вiнницькоi областi

2.2 Мiнеральнi джерела Закарпаття та Прикарпаття

Висновки

Список використаних джерел та лiтератури

Додатки

ВСТУП

Специфiчною складовою частиною природних лiкувальних ресурсiв i соцiальнi та природнi об'iкти, явища, подii, походження яких тiсно пов'язане з територiiю Украiни та землями тiii зарубiжноi краiни, в межах якоi вони первiсно виникли. На територii Украiни налiчуiться кiлькасот таких об'iктiв, окремi з них мають свiтове та iвропейське значення.

Украiна володii потужним природно-ресурсним комплексом, основу якого складають земельнi та мiнерально-сировиннi ресурси. Достатньо високий рiвень забезпеченостi територii краiни водними i рекреацiйними ресурсами.

Мiнеральнi лiкувальнi води рiзного складу виявленi майже у всiх областях Украiни, але найбiльша кiлькiсть джерел зосереджена в захiднiй частинi. Зокрема, у Закарпатськiй областi. Багато джерел мiнеральноi води розвiдано у Луганськiй, Днiпропетровськiй, Полтавськiй, Рiвненськiй областях, i також вiдкритi джерела в РЖвано-Франкiвськiй, Харкiвськiй, Житомирськiй, Вiнницькiй, Хмельницькiй, Киiвськiй, Черкаськiй, Донецькiй та Запорiзькiй областях.

Досить значнi в Украiнi запаси лiкувальних грязей, що зосередженi, переважно, у пiвденних та пiвнiчно-захiдних областях. На базi грязевих покладiв функцiонують найстарiшi в Украiнi курорти тАФ Бердянськ, РДвпаторiя, Куяльник, Сасикта iншi. У пiвнiчно-захiдних областях поширенi торфовi грязi, якi використовують на курортах у Миргородi, Моршинi, Немировi, Черче та iнших.

Соцiально-економiчнi рекреацiйнi ресурси в Украiнi формують культурнi об'iкти, пам'ятки iсторii, архiтектури, археологii, етнографiчнi особливостi територii тощо. Загальна кiлькiсть архiтектурно-iсторичних пам'яток у державi становить 49147 об'iктiв. iхня цiннiсть та чисельнiсть у межах областей iстотно вiдрiзняiться. Найбiльше архiтектурно-iсторичних пам'яток у Львiвськiй областi (2934), Автономнiй Республiцi Крим (3431), Киiвськiй (2886) та Чернiгiвськiй (2859) областях. Найцiннiшi культурно-iсторичнi рекреацiйнi ресурси мають мiсце у Киiвськiй, Львiвськiй, Тернопiльськiй, Полтавськiй, Чернiгiвськiй областях, Автономнiй Республiцi Крим.

Найвища концентрацiя лiкувальних ресурсiв склалася в пiвденних областях Украiни тАФ на територii Одеськоi, Миколаiвськоi, Херсонськоi, Запорiзькоi та Донецькоi областей, а також у Автономнiй Республiцi Крим. Унiкальнi природнi лiкувальнi ресурси зосередженi в Карпатах. Значнi запаси мiнеральних вод розмiщенi у Львiвськiй (Трускавець, Моршин, Схiдниця, Великий Любень, Немирiв), Полтавськiй (Миргород), Вiнницькiй (Хмельник) областях. В Украiнi i великi запаси лiкувальних грязей в РЖвано-Франкiвськiй, Одеськiй областях та в Автономнiй Республiцi Крим.

Завдяки поiднанню певних природних факторiв та ресурсiв формуються потужнi рекреацiйнi комплекси. Територiальна структура рекреацiйного комплексу представлена рекреацiйними пунктами (окремо розмiщенi санаторii, пансiонати тощо), рекреацiйними районами (рекреацiйнi пункти i курорти з вiдповiдною iнфраструктурою), рекреацiйними регiонами (група рекреацiйних районiв) та рекреацiйними зонами (сукупнiсть взаiмопов'язаних регiонiв).

В Украiнi дii 45 курортiв загальнодержавного i мiжнародного значення та 13 курортiв мiсцевого значення, i понад 400 санаторiiв, якi можуть прийняти на лiкування бiльш як 600 тис. вiдпочиваючих [5, с. 395]. Разом з тим за останнi роки спостерiгаiться тенденцiя зменшення мережi та мiсткостi закладiв органiзованого вiдпочинку, скоротилася мережа туристичних баз, що значно звузило можливостi ефективного використання рекреацiйних ресурсiв.

Основнi проблеми щодо ефективного використання рекреацiйних ресурсiв Украiни полягають у: максимально повному задоволеннi потреб населення у повноцiнному оздоровленнi та лiкуваннi; охоронi i вiдновленнi рекреацiйних ресурсiв; зростаннi якостi послуг у цiй сферi. Перспективи розвитку рекреацiйного комплексу Украiни полягають у залученнi додаткових iнвестицiй в оновлення iнфраструктури, що працюi на потреби рекреацiйного комплексу; iнтенсивному розвитку туризму та iндустрii вiдпочинку i оздоровлення в цiлому; збiльшеннi питомоi ваги рекреацiйноi сфери у зростаннi нацiонального доходу краiни.[1, с.38]

Украiна - одна з найбiльших держав свiту. Вона займаi в РДвропi друге (пiсля Росii) мiсце за територiiю - 603,7 км2. Природнi ресурси Украiни значнi i рiзноманiтнi, вони вiдносно добре вивченнi, iнтенсивно розробляються i використовуються у господарськiй дiяльностi. Цьому сприяi значна територiальна концентрацiя виробництва й населення, високий рiвень розвитку продуктивних сил, вигiдне економiко-географiчне положення, унiкальнiсть природних ресурсiв, зокрема мiнеральних, земельних, рекреацiйних.

Присутнiсть або брак якiсь природних умов, диктуi розмiщення продуктивних сил на територii. Але, iнколи, через змiну природних умов - доводиться перерозподiляти продуктивнi сили на територii краiни. У структурi рекреацiйних ресурсiв Украiни видiляють двi складовi частини: природну i соцiально-економiчну. Украiна маi рiзноманiтнi природнi рекреацiйнi ресурси (клiматичнi, бiологiчнi, гiдрологiчнi, ландшафтнi, джерела мiнеральних вод, лiкувальнi грязi тощо). Загальна площа земель, придатних для рекреацiйного використання, становить 9,4 млн. га (або 15,6% територii краiни), у тому числi рiвнинних рекреацiйних ландшафтiв - 7,1%, гiрських - 2,3 (у Карпатах - 1,9, в Криму тАФ 0,4). Близько 7,8 млн. га вiдносяться до умовно придатних до рекреацii земель. Майже 10% усiх лiсiв державного лiсового фонду мають рекреацiйне значення. Особливе мiсце в системi рекреацiйного використання територii Украiни посiдаi Кримський пiвострiв. Пересiчно-рiчна тривалiсть сприятливого для рекреацii перiоду тут становить 175-190 днiв, комфортного тАФ 65-80 днiв. У рекреацii можуть використовуватися землi заповiдникiв та природних нацiональних паркiв, iхня чисельнiсть в Украiнi зростаi. Так, у 1985 р. нараховувалося 18 заповiдникiв i природних нацiональних паркiв iз площею 368,7 тис. га, а вже у 2002 р. iхня кiлькiсть зросла до 33, тобто бiльше, нiж у 2 рази. Проте зростання заповiдноi площi було значнiшим тАФ у 2,75 рази (у 2002 р. - 1013,6 тис. га)

Природнi ресурси i тим елементом продуктивних сил, на який спрямована праця людини. Вигiднiсть чи невигiднiсть використання природних ресурсiв визначають за критерiями господарськоi вiддачi цих ресурсiв при порiвняннi затрат на iх освоiння i переробку. Цi затрати залежать вiд виду ресурсу, його мiсця перебування i корисного вмiсту. Вони не i постiйними, а можуть зростати чи знижуватись залежно вiд об'iктивних економiчних обставин.

З економiчного погляду, вони виражають категорiю оборотних фондiв, тобто частини виробничих фондiв, яка повнiстю споживаiться в кожному виробничому циклi i яка цiлком переносить свою вартiсть на створену продукцiю i для продовження виробництва вiдтворюiться як у натуральнiй, так i у вартiснiй формi пiсля кожного циклу.

Варто зазначити, що який би природно-ресурсний потенцiал на мала краiна, регiон чи область, найважливiшим критерiiм його корисностi i економiчна оцiнка, тобто умiння як найменше його витрачати, а отримувати максимальну вiддачу вiд нього, та не приносити великоi шкоди природно-територiальному комплексу.

Актуальнiсть: дослiдити мiнеральнi та бальнеллогiчнi ресурси, iх використання в лiкувальних цiлях та туризмi.

ОбтАЩiкт: природнi лiкувальнi ресурси Украiни.

Предмет: лiкувальнi заклади Вiнницькоi областi, лiкувальнi ресурси Днiпропетровськоi областi, мiнеральнi джерела Закарпаття та Прикарпаття.

Мета: здобуття бiльшоi iнформацii про природнi лiкувальнi ресурси Украiни.Вивчитти лiкувальнi та бальнеологоiчнi та iх вплив на оздоровлення та вiдновлення духовних та фiзичних сил вiдпочиваючих.

Завдання:

1. дослiдити сутнiсть природно-ресурсного потенцiалу.

2. Дати характеристику природним лiкувальним ресурсам Украiни.

РОЗДРЖЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИ ЛРЖКУВАЛЬНИХ РЕСУРСРЖВ УКРАРЗНИ

Украiна маi всi необхiднi умови для розвитку рекреацiйного комплексу. У нас багато рекреацiйних ресурсiв: бальнеологiчних, клiматичних, ландшафтних, пляжних, пiзнавальних.

Рекреацiйнi ресурси тАФ це об'iкти та явища природного й антропогенного походження, що iх використовують для туризму, лiкування, вiдпочинку, якi впливають на територiальну органiзацiю рекреацiйноi дiяльностi, формування рекреацiйних районiв (центрiв), iхню спецiалiзацiю та економiчну ефективнiсть.

Украiна надзвичайно багата на природнi курортнi ресурси, якi мають лiкувальнi властивостi.

Курортне лiкування тАФ це лiкування природними курортними чинниками (ресурсами). До них належать:мiнеральнi води; лiкувальнi грязi та озокерит; ропа лиманiв i озер; солянi печери;природнi комплекси зi сприятливими клiматичними умовами, придатнi для використання з метою лiкування, медичноi реабiлiтацii, профiлактики захворювань й органiзацii вiдпочинку.

У рекреацiйних потребах населення провiдне мiсце належить вiдпочинку на природi. Тому важливим ресурсом i лiсова рослиннiсть. Лiсовi рекреацiйнi ресурси в Украiнi подiленi досить нерiвномiрно. Бiльше за все лiсових масивiв у Пiвденно-Захiдному районi, де формування рекреацiйних територiй спираiться саме на цей фактор. У Закарпатськiй, Киiвськiй, Житомирськiй, Черкаськiй областях лiси виконують функцii водорегулювання, водоохорони, ТСрунтозахисту. Ландшафтно-клiматичнi ресурси сприяють розвитку рекреацiйноi дiяльностi. Береги, моря, рiчки, водосховища, озера, Украiнськi Карпати та Кримськi гори, лiсовi масиви тАФ для цих ландшафтiв характерне сполучення чистого повiтря, наповненого киснем, та високоi вологостi.

Украiнi притаманний помiрно континентальний клiмат, i тiльки на пiвднi Кримського пiвострова тАФ середземноморський. РЖснуi класифiкацiя клiматiв з погляду рекреацiйноi дiяльностi:

найкращий тАФ сприятливi клiматичнi умови протягом 9,5тАФ10,5 мiсяцiв, тепле лiто та нехолодна зима зi стiйким снiговим покривом або жарке тривале лiто та коротка зима без стiйкого снiгового покриву;

гарнийтАФ сприятливi клiматичнi умови протягом 7тАФ9 мiсяцiв;

задовiльнийтАФ сприятливi клiматичнi умови протягом ЗтАФ6,5 мiсяцiв, прохолодне дощове лiто i м'яка зима з нестiйким снiговим покривом або жарке посушливе лiто i сувора зима;

поганийтАФ сприятливi умови протягом 1тАФ1,5 мiсяця.

Клiматичнi ресурси районiв Украiни рiзноманiтнi, але загалом клiмат сприятливий для розвитку рекреацiйноi дiяльностi.

Украiна характеризуiться рiзноманiтним поiднанням умов i ландшафтiв, якi мають великi потенцiйнi можливостi для широкого розвитку лiкувального й оздоровчого вiдпочинку. Сприятливий клiмат всiii територii краiни дозволяi широко використовувати клiматотерапiю як один з основних методiв лiкування та профiлактики хвороб, специфiчних для iндустрiальноi цивiлiзацii.

Клiматичнi умови Украiни характеризуються зональнiстю, чiткими сезонними контрастами в ходi метеорологiчних елементiв, зростанням континентальностi з пiвнiчного заходу на пiвденний схiд, формуванням клiматичних вiдмiнностей у гiрських областях та на узбережжях морiв.

Вплив вiдкритого свiжого повiтря на органiзм людини (аеротерапiя) i сонячне опромiнювання (гелiотерапiя) можна застосовувати в усi сезони року i в усiх клiматичних зонах Украiни. У зв'язку з тим, що пiвдень територii нашоi краiни омивають Чорне й Азовське моря, це даi змогу широко використовувати таласотерапiюяк один з основних методiв клiматичного лiкування, пов'язаного з перебуванням бiля моря (морська терапiя).

За особливостями клiматичних умов територii i вiдповiдно до органiзацii курортноi справи в Украiнi видiляють кiлька рекреацiйних районiв.

На Пiвночi та Пiвнiчному Сходi (Волинська, Чернiгiвська, Сумська областi, пiвнiчнi частини Рiвненськоi, Житомирськоi,

Киiвськоi i Харкiвськоi областей) клiмат характеризуiться значними контрастами мiнiмальних зимових i максимальних лiтнiх температур.

Клiмат Центральноi Украiни (Тернопiльська, Хмельницька, Вiнницька, Черкаська, Кiровоградська, Полтавська, Днiпропетровська, Луганська, пiвденнi частини Рiвненськоi, Житомирськоi, Киiвськоi, Харкiвськоi, пiвнiчна частина Донецькоi областей) м'який з менш виявленими сезонними температурними контрастами.

Пiвденна частина Украiни (Одеська, Миколаiвська, Херсонська, Запорiзька областi та пiвденна частина Донецькоi областi, Крим) вiдрiзняiться дуже теплим клiматом, короткою зимою, невеликою кiлькiстю опадiв тАФ 300тАФ500 мм на рiк, великою кiлькiстю сонячних днiв.

Особливо сприятливi клiматичнi умови Пiвденного берега Криму, середня температура сiчня +4 В°С, липня тАФ 2тАФ4 В°С, а кiлькiсть сонячних днiв досягаi 230 на рiк.

На заходi Украiни в межах Украiнських Карпат зима порiвняно м'яка, лiто тАФ тепле. Опадiв тАФ 700тАФ800 мм на рiк, у горах тАФ до 1600 мм. Характерна висока вiдносна вологiсть повiтря (близько 80 %). У межах цiii клiматичноi зони видiляють Передкарпатський i Закарпатський курортнi райони.

Сприятливий у терапевтичному вiдношеннi клiмат пiвденноi (Чорноморське узбережжя i, насамперед, Пiвденний берег Криму з субтропiчним клiматом середземноморського типу) i захiдноi (Украiнськi Карпати) частини територii Украiни тАФ важлива передумова органiзацii приморських i гiрських курортiв, на яких широко використовуiться клiматотерапiя як основна (або одна з основних) лiкувальних методик. Майже в усiх областях Украiни виявлено значнi запаси мiнеральних вод, в окремих тАФ грязевi ресурси (пелоiди), озокерит, що використовуються як лiкувальнi фактори окремо або в комплексi.

В Украiнi i велике розмаiття мiнеральних вод, яке можна використовувати, насамперед, для лiкування складних захворювань за призначенням лiкарiв, а також i таких, якi можна вживати без обмеження.

Мiнеральнi лiкувальнi води тАФ це природнi води, що мають лiкувальнi властивостi внаслiдок пiдвищеного вмiсту бiологiчно активних компонентiв.

До нинiшнього дня поняття "мiнеральнi води" дослiдниками (бальнеологами, гiдрогеологами, гiдрохiмiками) трактуiться неоднозначно.

У чому ж полягаi життiдайна сила мiнеральних вод?

За даними наукових дослiджень, у складi пiдземних вод мiститься понад 80 хiмiчних елементiв таблицi Менделiiва. Головних компонентiв, якi складають основну масу мiнеральних речовин, розчинених у пiдземних водах, небагато тАФ всього сiм: натрiй, кальцiй, магнiй, калiй, хлор, сульфати i гiдрокарбонати.

Лiкувальними мiнеральними водами прийнято вважати лише тi пiдземнi води, якi завдяки великому вмiсту розчинних газiв, високiй загальнiй мiнералiзацii, наявностi певних терапевтичних iонiв або пiдвищенiй температурi придатнi для використання в лiкувальних цiлях [14, с.123].

На територii Украiни i мiнеральнi води основних бальнеологiчних груп:

Група А. Води без специфiчних компонентiв та властивостей, iхня лiкувальна дiя зумовлена основним iонним складом та загальною мiнералiзацiiю; азот та метан мiстяться у них у розчиненому станi в умовах атмосферного тиску тiльки у незначних кiлькостях. Води цiii групи виведенi на земну поверхню свердловинами, вивченi та використовуються на курортах Миргорода (Полтавська область), Куяльника (Одеська область), Трускавця (Львiвська область), Феодосii (Крим), Очакова (Миколаiвська область) тощо.

Група Б.Води вуглекислi. Лiкувальна дiя зумовлена наявнiстю у великих кiлькостях розчиненого вуглекислого газу, який становить 95тАФ100 % газiв, а також iонним складом та загальною мiнералiзацiiю. Цi води виведенi на поверхню, вивченi та використовуються на курортах Поляна, Голубине, Сойми (Закарпатська область).

Група В. Води сульфiднi. Фiзiологiчна та лiкувальна дiя зумовлена наявнiстю сульфiдiв (вiльного сiрководню та гiдросульфiдногоiона). Води цiii групи вивченi та використовуються на курортах Любеня Великого (Львiвська область), Синяка (Закарпатська область), Черче (РЖвано-Франкiвська область).

Група Г.Води залiзистi, миш'яковистi або миш'яковi з високим вмiстом марганцю, мiдi, алюмiнiю. Лiкувальна дiя зумовлена (окрiм iхнього iонного, газового складу та мiнералiзацii) одним або декiлькома з фармакологiчних активних компонентiв. Ця група вивчена та використовуiться у санаторiях Закарпатськоi областi.

Група ТР. Води бромнi, йоднi та з високим вмiстом органiчних речовин. Видiлено два типи мiнеральних вод з високим вмiстом органiчних речовин. Води групи вивченi та використовуються на курортах Трускавця (Львiвська область), Березiвських мiнеральних вод (Харкiвська область).

Група Д. Радоновi (радiоактивнi) води тАФ використовуються на курортi Хмiльник (Вiнницька область).

Рекреацiйнi ресурси пляжiв вiдiграють важливу роль в органiзацii курортiв на березi морiв, рiчок, озер. У Криму, Одеськiй, Донецькiй, Миколаiвськiй областях i штучнi та природнi пляжi.

Пiзнавальнi ресурси держави теж виступають характерним фактором, що визначаi мотиви вiдвiдування регiонiв Украiни внутрiшнiми та iноземними туристами. Туристи вiдвiдують iсторико-архiтектурнi пам'ятки Киiва, Чернiгова, Львова, Одеси та iнших мiст.

Отже, в Украiнi i всi види рекреацiйних ресурсiв, що даi пiдстави всебiчно розвивати модерний нацiональний рекреацiйно-туристичний комплекс.

Лiкувальнi властивостi багатьох природних факторiв вiдомi зi стародавнiх часiв i на територii Украiни використовувалися ще з античностi. Так, першi закарпатськi кам'янi басейни епохи Римськоi iмперii (Гетодакiйська купальня) для водолiкування в мiсцях виходу мiнеральних вод були прототипами сучасних бальнеологiчних курортiв.

Як лiкувальний засiб мiнеральнi води застосовувалися ще в стародавнiх народiв як один з видiв "храмовоi" медицини. Вона полягала у спецiальних омиваннях, купаннях у басейнах i рiчках, а пiзнiше i прийняттi ванн. До числа найбiльш стародавнiх (бронзова доба) матерiальних свiдчень лiкування мiнеральними водами вiдносять залишки капiтальних споруд на джерелах вуглекислих вод в околицях сучасного швейцарського курорту Сан-Морiц.

Римськi iмператори будували в Римi та вздовж Апеннiн у мiсцях виходу мiнеральних вод розкiшно обладнанi терми. Чимало з цих терм продовжують функцiонувати сьогоднi, на початку XXI ст. представляють з себе всесвiтньо вiдомi курортнi комплекси (Абано-Терме, Монтекатiнi-Терме, Фьюджi тощо), рекреацiйною мiсткiстю понад 100 тис. осiб.

На Близькому Сходi традицii водолiкування у цiлющiй ропi солоних озер вiдомi ще з бiблiйних часiв. Чимало сторiнок Нового Завiту вiдведено опису РЖсусом Христом таких природних приозерних купалень (зокрема, на Генiсаретському озерi), де традицiйно збиралися тисячi хворих з усього регiону.

У ранньому середньовiччi вiдомими курортами РДвропи стали Пломб'iр-ле-Бен i Ахен (Францiя) тАФ улюбленi мiсця вiдпочинку iмператора Карла Великого.Поступово мiнеральнi джерела переходили у приватну власнiсть монастирiв, лiкувальну дiю мiнеральних вод пов'язували з заступництвом святих.

У середнi вiки з-помiж курортiв видiлилися славою Карлс-бад (нинi, Карловi Вари у Чехii), заснований у серединi XIV ст., та Баден-Баден, заснований у XVI ст.

У лiтературi XVIтАФXVII ст. починають розглядатися питання будiвництва, обладнання i порядку експлуатацii курортних закладiв: бальнео- i грязелiкарень. Але лише з XVIIIтАФXIX ст. у зв'язку з розвитком промисловостi, торгiвлi i транспорту починаiться iнтенсивний розвиток iвропейських курортiв на основi нового комерцiйного пiдходу.

У XIX тАФ на початку XX ст. вiдбуваiться офiцiйне вiдкриття сучасних iвропейських курортiв, якi все бiльше набували вигляду не стiльки лiкувальних комплексiв, скiльки мiсць вiдпочинку i туризму. Масове використання пiдземних мiнеральних вод для лiкувальних цiлей пiд наглядом лiкарiв у РДвропi почалося в основному в XIX ст. Так, у РДвропi в той час стають широко вiдомi такi курорти, як Вiшi (Францiя), Бад-Йаухейм, Ахен (Нiмеччина), Баден (Австрiя), Карловi Вари та Марiанськi лазнi (Чехiя), Беiле-Еркулане (Румунiя), Бурса (Туреччина) та iн.

Першi вiдомостi про наявнiсть лiкувальних мiнеральних вод на територii сучасноi Украiни стосуються Передкарпаття i належать до кiнця XVI тАФ початку XVII ст. Так, джерела курортiв

Шкла, Великого Любеня, Немирова, Трускавця (Львiвська область) описав видатний польський лiкар В. Очко в 1578 р. Першi бальнеологiчнi курорти в Украiнi виникли на мiнеральних водах у Шкло (1576 р.), Трускавцi (1827 р.), Моршинi (1877 р.) Львiвськоi областi, Березiвцi пiд Харковом (1862 р.) i Миргородi Полтавськоi областi (1917 р.); грязевi тАФ на Сакському озерi в Криму (1799тАФ1803 рр.), на Одеських лиманах (1828 р.), Слов'янських озерах у Донбасi (1832 р.), в РДвпаторii (1890 р.) i Бердянську (1902 р.).

На територii Украiни виявлено досить значнi ресурси рiзних типiв мiнеральних лiкувальних вод.

Гiдромiнеральне багатство Украiни визначаiться наявнiстю таких мiнеральних вод, як вуглекислi, сульфiднi, радоновi, залiзистi та миш'яковистi, йоднi, бромнi та йодо-бромнi, борнi, кременистi води, з пiдвищеним вмiстом органiчних речовин та води без специфiчних компонентiв i властивостей.

Лiкувальнi мiнеральнi води, якi розвiданi та використовуються на територii Украiни, можуть бути об'iднанi в такi 5 груп:

В· радоновi;

В· сульфiднi;

В· вуглекислi;

В· термальнi;

В· iншi.

Радоновi водирiзноманiтного хiмiчного складу поширенi на правобережжi Днiпра, на Побужжi та Приазов'i. Радоновi води найбiльш широко використовуються як зовнiшнiй засiб у виглядi загальних i мiсцевих ванн. Показами для лiкування радоновими ваннами i захворювання серцево-судинноi системи, шкiри та органiв опорно-рухового апарату. Найбiльш вiдомi в Украiнi курорти, якi використовують радоновi води, це: курорт Хмiльник (Вiнницька область), санаторiй у Черкаськiй областi, водолiкарнi Житомира (Житомирська область), Бiлоi Церкви (Киiвська область), Полонного (Хмельницька область).

Йоднi, бромнi та йодо-бромнi водипереважно хлоридно-натрiiвого складу поширенi в Карпатах, Передкарпаттi, Причорномор'i та Кримському пiвостровi. Використовують iх у санаторiях Криму, а також у санаторiях Закарпатськоi областi.

Сульфiднi мiнеральнi водивикористовують як ванни, меншою мiрою для зрошення та iнгаляцii. Позитивний ефект маi лiкування при захворюваннях органiв опорно-рухового апарату, нервовоi системи, жiночих статевих органiв, серцево-судинноi системи.

В Украiнi найбiльш вiдомi санаторii iз сульфiдними джерелами i у Львiвськiй, РЖвано-Франкiвськiй, Чернiвецькiй, Закарпатськiй областях.

Вуглекислi мiнеральнi водипоширенi на пiвденно-захiдному схилi Украiнських Карпат i на Закарпаттi. Цi води використовують у санаторiях Закарпатськоi областi, а також розливають як природнi i лiкувально-столовi води.

Джерела вуглекислих вод i також на Керченському пiвостровi. Вуглекислi води використовуються для внутрiшнього вживання у виглядi пиття, iнгаляцiй, зрошення, промивання i зовнiшнього тАФ у виглядi ванн i душiв. П'ють цi води при захворюваннi органiв травлення, печiнки i жовчних шляхiв, порушеннi обмiну речовин.

Лiкувальна дiя термальних вод, якi застосовуються для ванн пiсля розведення прiсною водою (при високiй температурi), зводиться до покращення загального стану завдяки впливу через периферiйнi нервовi закiнчення на вiдповiднi центри головного мозку. В Украiнi iх давно використовують з лiкувальною метою на курортах в Криму.

Прiснi лiкувальнi мiнеральнi води з пiдвищеним вмiстом органiчних речовин(0,01тАФ0,03 г/л) вiдомi завдяки прикарпатському курорту Трускавець. В Украiнi розвiданi кiлька родовищ з великими запасами органiчних вод такого типу, на базi яких розвиваються курорти Сатанiв (Хмельницька область), Схiдниця (Львiвська область). За наявними запасами Украiна посiдаi зараз провiдне мiсце в свiтi. Унiкальнiсть цiii води визначаiться своiрiднiстю природних умов Трускавецько-Бори-славського району, де вуглеводнi виходять практично на поверхню землi й забезпечують розчиненими компонентами органiчних речовин водоноснi горизонти пiдземних вод.

Мiнеральнi лiкувальнi води без вмiсту специфiчних компонентiв рiзноманiтного хiмiчного складу, з мiнералiзацiiю 250тАФ1000 г/л широко застосовують на курортах Трускавець i Моршин (Львiвська область), Миргород (Полтавська область), Слов'янськ (Донецька область), у санаторiях Кримськоi АР,

Одеськоi та iнших областей. Розливають iх у багатьох регiонах Украiни.

Головною установою в Украiнi, яка займаiться вивченням впливу мiнеральних вод на здоров'я людини i затверджуi рекомендацii щодо використання тих чи iнших джерел для лiкувальних цiлей, i Украiнський науково-дослiдний iнститут медичноi реабiлiтацii та курортологii Мiнiстерства охорони здоров'я Украiни в Одесi.

Хiмiчний склад i напрямки застосування мiнеральних питних вод регулюються державним стандартом Украiни ДСУ-878-93 "Води мiнеральнi питнi".

Украiна володii рiзноманiтними природними лiкувальними чинниками, серед яких велике значення мають лiкувальнi грязi (пелоiди).

Лiкувальнi грязi тАФ це рiзнi за генезисом природнi утворення (мули, торфи, сопкова грязь тощо), якi застосовують для лiкування у виглядi ванн i аплiкацiй. До природних лiкувальних грязей вiдносяться переважно вiдклади болiт, озер, лиманiв та морських заток, якi складаються з води, мiнеральних та органiчних речовин i представляють собою однорiдну тонко дисперсну пластичну масу з певними тепловими та iншими фiзико-хiмiчними властивостями.

РЖсторiя грязелiкування нараховуi понад 1000 рокiв. Напевно, одним iз перших методiв iх застосування були так званi iгипетськi ванни, коли добутий з дна рiчки мул мастився на тiло i, пiдсихаючи на сонцi, перетворювався у потрiскану кiрку, яка пiсля закiнчення процедури змивалась водою. Медицинi вже багато вiдомо про походження, склад, властивостi i механiзми дii грязелiкування. Експериментальними та клiнiчними дослiдженнями була доведена ефективнiсть лiкування пелоiдами хворих з рiзноманiтними захворюваннями запального, дистрофiчного i судинного характеру, зокрема, з ураженням периферiйноi нервовоi системи, хребта, суглобiв, з наслiдками травм та операцiй, хворобами органiв травлення та iн. Встановлено, що застосування лiкувальних грязей чинить за допомогою комплексу своiх теплових, хiмiчних, механiчних та iнших властивостей суттiвий вплив на рiзноманiтнi функцii органiзму: кровообiг, дихання, обмiн речовин тощо.

Утворення лiкувальних грязей тАФ це складний природний процес, який визначаiться взаiмодiiю геолого-гiдрологiчних, клiматичних, фiзико-хiмiчних i бiологiчних чинникiв.

За генезисом, який вiдображаi умови утворення i визначаi головнi особливостi складу i властивостi, лiкувальнi грязi подiляються на чотири генетичнi типи:

В· торфовi;

В· муловi-сульфiднi;

В· сапропелевi;

В· сопочнi.

В Украiнi для курортного лiкування застосовують переважно муловi органо-мiнеральнi сульфiднi грязi тАФ антропогеновi вiдклади солоних водойм на раннiй стадii лiтогенезу. Вони представляють собою пластичну масу зелено-сiрого або чорного кольору. Встановлено, що запаси мулових сульфiдних грязей та лиманiв в Украiнi досить значнi (табл. 6.1); iх застосовують поряд з iншими методами лiкування на курортах Одеськоi групи i в АР Крим.

Поширенi, але обмежено використовуються торфовi лiкувальнi грязi тАФ торф з високим вмiстом (понад 25 %) i ступенем розкладання понад 40 % органiчних речовин. Найцiннiшими i гiпсовi i купороснi торфи з мiнералiзованим (понад 2 г/л) грязевим розчином. Для лiкування iх застосовують на курортах Шкло, Моршин i Миргород.

Сопковi грязi тАФ це продукти дiяльностi грязьових вулканiв, винесенi на поверхню пiд тиском газiв та пiдземних вод. Обмежено використовують сопковi мiнеральнi мули Булганацькоi групи грязьових вулканiв на Керченському пiвостровi, якi мiстять цiннi мiкро компоненти.

Курортологiя як наука про курорти розвивалася в мiру нагромадження знань про лiкувальнi природнi фактори тАФ клiмат, мiнеральнi води, лiкувальнi грязi тощо, i в зв'язку з розширенням мережi курортiв i розвитком курортноi справи в цiлому.

Сучасна курортологiя тАФ це медична наукова дисциплiна, що вивчаi лiкувальнi властивостi природних фiзичних факторiв, характер iх дii на органiзм людини, можливiсть iх застосування з лiкувальною i профiлактичною метою на курортах i в поза-курортних закладах, розробляi покази i протипоказання для санаторно-курортного лiкування i методи застосування курортних факторiв при рiзних захворюваннях.

Роздiлами курортологii i: бальнеологiя, бальнеотерапiя та бальнеотехнiка; грязелiкування; медична клiматологiя i клiматотерапiя. [10,с.106].

1.2 Класифiкацiя курортiв Украiни. Географiя населених пунктiв Украiни, вiднесених до курортних

Закон Украiни "Про курорти" вiд 5.10 2000 р. № 2026 визначив правовi, органiзацiйнi, економiчнi та соцiальнi засади розвитку курортiв в Украiнi. Ним визначено офiцiйне тлумачення основних курортологiчних понять:

Курорт тАФ це освоiна природна територiя на землях оздоровчого призначення, що маi природнi лiкувальнi ресурси, необхiднi для iх експлуатацii будiвлi та споруди з об'iктами iнфраструктури, використовуiться з метою лiкування, медичноi реабiлiтацii, профiлактики захворювань та рекреацii i пiдлягаi особливiй охоронi

Курортно тАУ рекреацiйнi заклади тАФ це спецiалiзованi заклади короткочасного (щоденного, щотижневого) та тривалого розмiщення людей, призначенi для задоволення iхнiх рекреацiйних потреб (лiкувально-оздоровчих, культурно-освiтнiх i спортивних.ВаВаВаВаВаВаВаВа РЖ

За характером природних лiкувальних ресурсiв курорти Украiни подiляють на:

а)курорти державного значення;

б)курорти мiсцевого значення.

До курортiв державного значення належать природнi територii, що мають особливо цiннi та унiкальнi природнi лiкувальнi ресурси i використовуються з метою лiкування, медичноi реабiлiтацii та профiлактики захворювань.

До курортiв мiсцевого значення належать природнi територii, що мають загальнопоширенi природнi лiкувальнi ресурси i використовуються з метою лiкування, медичноi реабiлiтацii та профiлактики захворювань [1]. За своiю медичною спецiалiзацiiю курорти Украiни подiляють на:

В· курорти загального призначення;

В· спецiалiзованi курорти для лiкування конкретних захворювань.

Медичний профiль (спецiалiзацiя курортiв) визначаiться з урахуванням властивостей природних лiкувальних ресурсiв [1]. За характером природних лiкувальних факторiв курорти Украiни подiляють на кiлька типiв (або профiлiв):

бальнеологiчнi курорти;

В· грязевi курорти;

В· клiматичнi курорти;

В· курорти з кiлькома лiкувальними факторами.

Бальнеологiчнi курорти: основний лiкувальний фактор тАФ мiнеральнi води, що застосовуються у виглядi ванн, душiв, для пиття, iнгаляцiй, зрошування, промивання тощо. До цих курортiв належать: Поляна, Сонячне Закарпаття, Немирiв, Бiла Церква, Миронiвка, Хмiльник, Моршин, Трускавець, Верховина, Карпати, Квiтка Полонини, Миргород, Шкло, Синяк, Лю-бiнь Великий, Гiрська Тиса, Шаян, Свалява, Усть-Чорна, Солоний Лиман, Горинь, Черче, Березiвськi мiнеральнi води, Рай-Оленiвка, Старобiльськ.

Грязевi курорти: основний лiкувальний фактор тАФ грязь, що застосовуiться у виглядi ванн, аплiкацiй, тампонiв, компресiв тощо. На грязевих курортах використовуiться мулова грязь солоних озер i лиманiв, сапропелева (мулова грязь прiсних озер), торфова (прiсна i мiнералiзована), а також гiдротермальна i сопкова (вулканiчного походження). До цих курортiв належать: Бердянськ, Гопри, РДвпаторiя, Марiуполь, Куяльницький, Слов'янськ, Феодосiя, Саки.

Клiматичнi курорти: основнi види лiкування тАФ повiтрянi i сонячнi ванни, а також купання. Крiм основних видiв курортного лiкування, для посилення дii лiкувальних факторiв у лiкувальний комплекс включають фiзiотерапевтичнi процедури, лiкувальне харчування, лiкувальну фiзичну культуру. До цих курортiв належать: РЖрпiнь, Буча, Ворзель, Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Соснiвка, Одеський курортний район, Пiвденний берег Криму, Закарпатська група курортiв, Яремча, Бердянськ, Кирилiвка.

Бiльшiсть курортiв, що мають кiлька лiкувальних факторiв, вiдносять до курортiв змiшаного типу тАФ бальнеогрязевих, бальнеоклiматичних, клiматогрязевих, клiматобальнеогрязевих. Видiляють також курорти з особливими, унiкальними природними факторами.

До курортiв з кiлькома лiкувальними факторами в Украiнi належать:

В· бальнеоклiматичнi: Верховина, Звенигородська курортна зона, Конча-Заспа;

В· бальнеогрязевi: Великий Любiнь, Миргород, Моршин,Трускавець, Черче, Шкло;

В· клiматогрязевi: Аркадiя, Бердянськ, Марiуполь, Кирилiвка, Куяльницький;

В· клiматобальнеогрязевi: РДвпаторiя, Кирилiвка, Феодосiя.

Важливим принципом санаторно-курортного лiкування i його комплекснiсть, тобто використання рiзноманiтних природних лiкувальних факторiв у поiднаннi з дiiтотерапiiю, фiзiотерапевтичними процедурами, лiкарськими й iншими лiкувальними засобами i методами.

Природнi курортнi фактори тАФ клiмат, мiнеральнi води лiкувальнi грязi тАФ скрiзь використовуються i поза курортами: у мiсцевих санаторiях, санаторiях-профiлакторiях, будинках вiдпочинку, а також у лiкарнях та iнших лiкувально-профiлактичних закладах.

Найбiльшою курортною зоною Украiни i Крим, зокрема його Пiвденний берег з середземноморським клiматом i сприятливими рекреацiйними ресурсами. Санаторно-курортний комплекс Криму складають 623 пiдприiмства. У 2004 р. працювали 572 здравницi (у 2000 р. тАФ 544). РЗх наповнюванiсть склала 52,5 %, що на 6,6 % бiльше, нiжу 2000 р. 228 пiдприiмств працювали цiлий рiк, 395 тАФсезонно. З них 302 оздоровницi належать до пiдприiмств колективноi власностi, 26 тАФ комунальноi, 33 тАФ приватноi, 262 тАФ це структурнi пiдроздiли пiдприiмств. У власностi Росiйськоi Федерацii знаходяться 60 пiдприiмств,Бiлорусi тАФ 2, Узбекистану тАФ 1. По-компонентна структура: у Криму зосереджено 131 санаторiй i лiкувальний пансiонат (для порiвняння, у Львiвськiй областi тАФ 62, Одеськiй тАФ 43), будинкiв i пансiонатiв вiдпочинку в Криму налiчуiться 116 (для порiвняння, в Донецькiй областi тАФ 54,Херсонськiй тАФ 38).

За офiцiйною iнформацiiю Мiнiстерства курортiв i туризму Криму, кiлькiсть вiдпочивальникiв, якi прибули до Криму станом на 6 серпня 2004 р., становила 3 млн. 666 тис.573 осiб (2003 р. тАФ 3 млн. 219 тис. 632 осiб). Кiлькiсть органiзованих вiдпочивальникiв становила на серпень2004 р. понад 500 тис. осiб. Станом на 1 серпня всi кримськi оздоровницi пiвострова заповненi у середньому на90 % i вище.

У кримських приватних квартирах щороку розмiщуiться бiльше 3,5 млн вiдпочиваючих.

Найдавнiший бальнеологiчний курорт Украiни дii в селi Шкло Львiвськоi областi з 1576 р. Почесний вiк мають також курорти в Трускавцi (1827р.), на Одеських лиманах(1829 р.) та Березiвцi пiд Харковом (1862 р.).

Найбiльший санаторiй в Украiнi тАФ "Марат" на Пiвденному березi Криму в селищi Мiсхор. Вiн розташований в парку з багатою рослиннiстю i розрахований на 1057 лiжок.

Найбiльший будинок вiдпочинку в Украiнi тАФ "Авангард"у Вiнницькiй областi на околицi Немирова. Вiн розрахований на 1062 лiжка влiтку i 614 тАФ взимку. Це один з найстарших будинкiв вiдпочинку в Украiнi тАФ вiдкритий у 1921 р. у великому княжому

Вместе с этим смотрят:

РЖсторiя виникнення та розвитку масажу

Аборты

Аденовирусная инфекция

Азотные и кислородные ванны, нафталановая нефть

Акушерська операцiя - накладання акушерських щипцiв