Професiйна патологiя

Змiст

Вступ

1. Предмет професiйноi патологii

2. РЖсторичний нарис

3. Класифiкацiя професiйних хвороб

4. Дiагностика професiйних хвороб

5. Структура професiйноi захворюваностi в Украiнi та краiнах зарубiжжя

6. Облiк, реiстрацiя та розслiдування випадкiв професiйних отруiнь i професiйних захворювань в Украiнi

7. Органiзацiя та проведення попереднiх та перiодичних медичних оглядiв

Висновок

Список використаноi лiтератури

професiйна патологiя отруiння хвороба

Вступ

Тема реферату ВлПрофесiйна патологiяВ» з дисциплiни ВлОхорона працiВ» курсу ВлПрофесiйнi хворобиВ».

Мета роботи тАУ розглянути предмет професiйноi патологii; iсторичний нарис профпатологii; класифiкацiю професiйних хвороб; дiагностику професiйних хвороб; структуру професiйноi захворюваностi в Украiнi та краiнах.

Зарубiжжя; облiк, реiстрацiя та розслiдування випадкiв професiйних отруiнь i професiйних захворювань в Украiнi; органiзацiю та проведення попереднiх та перiодичних медичних оглядiв.

1. Предмет професiйноi патологii

Професiйна патологiя (профпатологiя) - самостiйна клiнiчна дисциплiна, яка маi свою термiнологiю, методи дiагностики, профiлактики i лiкування. Професiйна патологiя - iнтегруюча наука, до складу якоi входять рiзноманiтнi захворювання органiв i систем, обумовленi негативним впливом факторiв виробничого середовища. Це можуть бути хвороби переважно органiв дихання, серцево-судинноi, нервовоi, гепатобiлiарноi, кiстково-м'язовоi систем, а також органа зору, шкiри, кровотворних органiв тощо.

Фактори виробничого середовища або технологiчного процесу, якi негативно впливають на органiзм людей, зайнятих на тому чи iншому промисловому пiдприiмствi або в сiльському господарствi i приводять до виникнення патологiчних станiв, прийнято називати професiйними шкiдливостями.

В переважнiй бiльшостi професiйнi шкiдливостi тiсно пов'язанi з виробничим процесом, технологiями, обладнанням, яке використовуiться в цьому процесi. Серед них слiд назвати такi як: хiмiчнi, токсичнi i радiоактивнi речовини; виробничий пил; джерела радiоактивного випромiнювання; вiбрацiя i шум; високi i низькi температури; iнфрачервоне, лазерне, ультрафiолетове, електромагнiтне випромiнювання, електростатичнi поля. Однiiю з основних особливостей профпатологii як клiнiчноi дисциплiни i тiсний взаiмозв'язок з гiгiiною працi, бо без гiгiiнiчноi оцiнки стану виробничого середовища i трудового процесу неможливо поставити дiагноз професiйного захворювання.

Професiйнi хвороби можуть виникати також при перенапруженнi нервовоi системи, органiв зору, слуху, голосового апарату, при виконаннi роботи, яка супроводжуiться частими одноманiтними рухами, вимушеним положенням тiла. Перерахованi вище фактори дiють на людський органiзм у бiльшостi випадкiв комплексно, внаслiдок чого виникають захворювання, що перебiгають полiсиндромно, з багатофакторним патогенетичним механiзмом.

Доведено, що професiйнi шкiдливостi можуть спричиняти не тiльки професiйнi захворювання, а й впливати на клiнiчний перебiг захворювань органiв i систем, що не пов'язанi з професiйною дiяльнiстю людини, пiдвищувати так звану "неспецифiчну" (непрофесiйнообумовлену) захворюванiсть. Разом з тим загальнi захворювання погiршують клiнiчний перебiг професiйноi патологii, впливають на прогноз цих захворювань, сприяють бiльш швидкому розвитку рiзноманiтних ускладнень, призводячи до стiйкоi втрати працездатностi.

2. РЖсторичний нарис

Першi публiкацii, в яких описуються вкрай важкi умови працi шахтарiв, каменярiв, вуглекопiв та виникнення у них смертельних захворювань, якi називали "гiрська чахотка", датованi XV-X VI столiттями. Опис таких захворювань знаходимо у працях Агрiколи Г., 1500; Рамаццiнi Б., 1700; Нiкiтiна А. Н., 1847; Ерiсмана Ф. Ф., 1877 та iнших. У названих роботах висвiтлено чiткий взаiмозв'язок умов працi та професiйнообумовлених захворювань. Це були першi роботи з професiйноi патологii. Та, окрiм суто медичноi лiтератури, класичну картину професiйного захворювання, зокрема пневмоконiозу вуглекопiв, можна зустрiти i в художнiй лiтературi. Найбiльш об'iктивно ii описав Кронiн М. у своiй книзi "Цитадель". Значну роль у розвитку вчення про професiйнi хвороби та iх зв'язок з гiгiiною працi вiдiграли фабричнi i санiтарнi лiкарi (Е. М. Дементьев, А. Н. Нiкiтiн, В. В. Свiтловський та iншi). Особливо заслуговуi в цьому планi на увагу праця Е. М. Дементьева "Фабрика, что она дает населению и что она у него берет" (1893).

У першiй половинi XX столiття в республiках колишнього СРСР створювалися НДРЖ гiгiiни працi з клiнiками професiйноi патологii (1923 р. -Московський iнститут з вивчення професiйних хвороб, який очолювали вiдомi вченi, такi як РЖ. Г. Гельман, Н. А. Вiгдорчик). Майже одночасно були створенi подiбнi iнститути з клiнiками професiйних хвороб i в Украiнi, зокрема в Харковi та Киiвi. На кiнець 1990 року в колишнiх республiках Союзу функцiонувало 15 НДРЖ, якi базувались майже у всiх республiках i великих промислових центрах Украiни - це Донецьк, Харкiв, Кривий Рiг. У цей час виросла плеяда провiдних вчених - керiвникiв профiльних НДРЖ i клiнiк профпатологii. До цiii когорти вчених можна вiднести академiкiв Е. М. Тареiва (Москва), Е. Ц. Андреiву-Галанiну (Ленiнград), Л. РЖ. Медведя (Киiв), Н. Ф. Летавета (Москва), члена-кореспондента РАМП В. Г. Артамонову (Санкт-Петербург), професорiв Д. М. Зiслiна, Л. Н. Грацiанську, В. РЖ. Навроцького, А. М. Рашсвську, Б. А. Кацнельсона та iн. В розробку теоретичних положень патогенезу i класифiкацiй професiйних хвороб, методiв лiкування i профiлактики внесли значний вклад такi вченi, як РД. Ц. Андрсiва-Галанiна, М. А. Вiгдорчик, РЖ. Г. Гельман, С. М. Генкiн,П. П. Двiжков,РД. А. Дрогi-чiна,3. РЖ. РЖзраельсонД. Н. Кавалеров, С. РЖ. Каплун, Н. М. Кончаловська, К. П. Молоканов, Л. К. Хоцянов та iн.

Украiнську школу гiгiiнiстiв i профпатологiв представляють вченi: академiки Л. РЖ. Медмiдь, Ю. РЖ. Кундiiв, професори РД. РЖ. Лiхтенштейн, О. О. Навакатiк'ян, Г. РЖ. РДвтушснко, М. М. Паранько, А. М. Шевченко, О. РЖ. Черкес, Г. X. Шахбазян, О. П. Краснюк, М. Г. Карнаух, РЖ. Ф. Кос-тюк, РЖ. О. Парклей.

Матерiали численних комплексних клiнiко-гiгiiнiчних дослiджень провiдних вчених Украiни та близького зарубiжжя було покладено в основу вiдповiдних нормативно-методичних i законодавчих документiв та положень, спрямованих на профiлактику професiйних захворювань.

3. Класифiкацiя професiйних хвороб

Залежно вiд фактора, що дii на органiзм людини, видiляють такi групи професiйних захворювань:

1) обумовленi впливом виробничого пилу (пиловий бронхiт, пневмо-конiози, пухлини легень та iншi);

2) обумовленi впливом фiзичних факторiв виробничого середовища (вiбрацiя i шум, рiзноманiтнi види випромiнювання, високi i низькi температури виробничого середовища, пiдвищення i зниження барометричного тиску);

3) обумовленi впливом хiмiчних факторiв виробничого середовища (гострi та хронiчнi профiнтоксикацii);

4) хвороби, якi виникають внаслiдок виробничого контакту людини з рiзноманiтними бiологiчними факторами (iнфекцiйнi i паразитарнi хвороби у персоналу протитуберкульозних закладiв, iнфекцiйних лiкарень; захворювання, якi виникають пiд впливом антибiотикiв, дрiжджiв i дрiжджеподiбних грибiв);

5) захворювання, обумовленi впливом факторiв технологiчного процесу i пов'язанi з перевантаженням окремих органiв i систем (хвороби опорно-рухового апарату, органу зору, голосового апарату, нервовоi системи).

В окрему групу професiйноi патологii видiляють алергiчнi (кон'юнктивiт, ринiт, ринофарингiт, риносинусит, бронхiальна астма, екзогенний алергiчний альвеолiт, дерматит, екзема, набряк Квiнке, кропив'янка та iншi) та онкологiчнi захворювання (пухлини шкiри, порожнини рота, органiв дихання, печiнки, сечового мiхура, шлунка).

4. Дiагностика професiйних хвороб

При встановленi дiагнозу професiйного захворювання, зв'язку його з виконуваною роботою або професiiю, вирiшеннi питань працездатностi, медичноi i трудовоi реабiлiтацii, а також при розглядi питань, пов'язаних з вiдшкодуванням власником пiдприiмства, установи чи органiзацii або уповноваженим ним органом шкоди, заподiяноi працiвниковi внаслiдок ушкодження його здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язкiв, слiд керуватися постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 08.11.00 № 1662 про затвердження перелiку професiйних захворювань.

До професiйних захворювань належать захворювання, якi виникли внаслiдок професiйноi дiяльностi працюючого та зумовленi виключно або переважно впливом шкiдливих речовин, певних видiв робiт та iнших факторiв, пов'язаних з роботою.

До гострих професiйних iнтоксикацiй належать хвороби, якi виникли раптово, пiсля одноразового (протягом не бiльше однiii робочоi змiни) впливу вiдносно високих концентрацiй хiмiчних речовин, що знаходяться в повiтрi робочоi зони, або рiвнiв чи доз iнших несприятливих факторiв.

Дiагноз професiйного захворювання або профiнтоксикацii мають право встановлювати вперше лише спецiалiзованi лiкувально-профiлактичнi заклади - центри професiйноi патологii (клiнiки i вiддiли науково-дослiдних iнститутiв, кафедри академiй пiслядипломноi освiти, медичних унiверситетiв).

Дiагноз професiйного захворювання мас ТСрунтуватися на даних:

- всебiчного клiнiчного обстеження хворого;

- матерiалiв санiтарно-гiгiiнiчноi характеристики умов працi, представлених установами санiтарно-епiдемiологiчноi служби на запит органiв охорони здоров'я;

- даних професiйного маршруту (виписка з трудовоi книжки працюючого, завiреноi керiвником промислового пiдприiмства, КСП, роботодавця);

- даних динамiчних медичних оглядiв вiд початку роботи на даному пiдприiмствi або органiзацii до часу появи перших ознак захворювання (виписка з амбулаторноi iсторii хвороби, до якоi заносяться результати перiодичних медичних оглядiв).

5. Структура професiйноi захворюваностi в Украiнi та краiнах зарубiжжя

Проблема професiйних захворювань включаi комплекс питань медичного, соцiального, економiчного i технiчного плану. Як вiдмiчаi академiк Ю. РЖ. Кунiiв, це проблема, яка сфокусувала в собi численнi протирiччя, притаманнi перехiдному перiоду в iсторii нашоi держави. З одного боку, прийнято ряд демократичних законодавчих актiв, якi суттiво пiдвищують рiвень компенсацii за збитки, нанесенi здоров'ю, а з другого - майже цiлковита економiчна неспроможнiсть бiльшостi промислових пiдприiмств i навiть окремих галузей господарства, що ставить пiд сумнiв реалiзацiю цих законiв. До цього слiд додати цiлковите руйнування системи медичного обслуговування працюючих, що призвело до погiршення якостi профiлактичних медичних оглядiв та повноти охоплення ними людей, що працюють у шкiдливих i небезпечних умовах працi, контролю за станом умов працi, впровадження дiiвих заходiв первинноi та вторинноi профiлактики. В шкiдливих умовах зараз працюi три мiльйони осiб, серед них 60,5 % шахтарiв. Лише 15,8 % об'iктiв промисловостi i сiльського господарства вiдповiдають вимогам санiтарних норм i правил. За даними Держкомстату Украiни, майже кожний четвертий робiтник (21,7 %) працюi в умовах, що не вiдповiдають санiтарним нормам i правилам за параметрами шкiдливих факторiв.

За даними Мiнiстерства працi, на оплату пiльг i компенсацiй на рiк витрачаiться понад 900 млн. грн., бiльша частина яких витрачаiться на додатковi вiдпустки. Державну пенсiю на пiльгових умовах у зв'язку з несприятливими виробничими факторами отримують 18,4 % працiвникiв. За перiод з 1988 по 1998 рiк виявлено 75982 особи з професiйними захворюваннями. Найбiльша професiйна захворюванiсть реiструiться в трьох регiонах Украiни: Луганськiй, Донецькiй та Днiпропетровськiй областях, де сконцентровано найбiльший промисловий потенцiал держави. Так, в Луганськiй областi число постраждалих збiльшилося з 249 в 1999 роцi до 1259 - в 2002 р. (майже у 5 разiв); в Донецькiй областi цi показники склали 1082 i 3485, а у Львiвськiй - 186 i 836 вiдповiдно. Починаючи з 2001 року, в Украiнi вiдмiчаiться збiльшення як кiлькостi постраждалих (з 2583 до 4043), так i пiдвищення рiвня професiйноi захворюваностi на 10000 працюючих (з 1,21 до 3,12). У 2002 роцi цi показники становили вiдповiдно 7153 та 5,53.

Як свiдчать статистичнi данi, найбiльша небезпека формування профпатологii iснуi у вугiльнiй i металургiйнiй галузях промисловостi, що пов'язано з комплексом несприятливих виробничих факторiв (пил, шум, вiбрацiя) при пiдземному видобуваннi корисних копалин.

В структурi професiйноi захворюваностi перше мiсце належить хворобам органiв дихання (пневмоконiоз, хронiчний бронхiт), частка яких в структурi патологii складаi бiльше 50 %. Питома вага пилових захворювань бронхо-легеневоi системи в структурi профзахворювань з 1989 по 1994 р. виросла з 42,8 % до 75,8 %, при цьому питома вага пневмоконiозу за цей перiод збiльшилася з 25,4 % до 63,9 %.

Розподiл рiзноманiтних форм пневмоконiозу за цей перiод свiдчить про перевагу серед них антракосилiкозу (в середньому до 80 %), на другому мiсцi - силiкоз (9,6 %), на третьому - антракоз (4,9 %).

Кiлькiсть хронiчних пилових бронхiтiв у 2002 роцi збiльшилась у 2,1 раза у порiвняннi з 1998 роком та в три рази у порiвняннi з 2000 роком.

У робiтникiв основних професiй вугiльноi промисловостi (забiйники, прохiдники, крiпильники, робочi очисних забоiв) пневмоконiоз виникаi при стажi роботи 15 i бiльше рокiв, а при високому вмiстi дiоксиду кремнiю в пилу i ранiше - через 9 рокiв. Середнiй вiк хворих при хронiчних бронхiтах перевищуi 50 рокiв, а стаж роботи складаi в середньому 16тАФ20 рокiв.

Друге мiсце в структурi профзахворюваностi займаi вiбрацiйно-шумова патологiя, частка якоi складаi близько 20 % i яка маi тенденцiю до зростання. Найбiльша захворюванiсть на вiбрацiйно-шумову хворобу реiструiться у вугiльнiй (65,5 %) i металургiйнiй (20,4 %) промисловостях, на нейросенсорну приглухуватiсть - у вугiльнiй (47,7 %), металургiйнiй (34,8 %) i машинобудiвнiй промисловостях. Вiбрацiйно-шумова патологiя частiше реiструiться у забiйникiв у вугiльнiй промисловостi, бурильникiв i прохiдникiв у металургiйнiй (залiзорудна промисловiсть), у робiтникiв ливарного виробництва, у трактористiв в сiльському господарствi. Середнiй перiод формування вiбрацiйноi хвороби складаi 14-19 рокiв при середньому вiцi 44тАФ45 рокiв, при нейросенсорнiй приглухуватостi вiдповiдно 18-21 рiк i 52-55 рокiв.

Захворювання опорно-рухового апарату в структурi профпатологii посiдають третi мiсце. Найбiльша кiлькiсть випадкiв (бiля 15 %) реiструiться у вугiльнiй промисловостi.

Серед захворювань хiмiчноi етiологii, яка складаi вiд 2,9 до 5,3 % в структурi профзахворюваностi, реiструються бронхiти, бронхiальна астма, тринiтротолуолова катаракта. Контакт з хiмiчними канцерогенами може викликати "професiйний рак".

Для iнвалiдностi внаслiдок профзахворювань, яка за останнi роки зросла у 2 рази, характерне зниження частки осiб пенсiйного вiку до 31,5 % при пнсвмоконiозах, до 7,5 % при iнших професiйних захворюваннях. Це свiдчить про те, що матерiальнi виплати надаються особам працездатного вiку, якi вибувають з процесу виробництва.

Серед причин, якi сприяють росту профпатологii, слiд назвати такi: недостатнiсть та несправнiсть засобiв колективного захисту, порушення правил технiки безпеки, режимiв працi - 21,7 %, вiдсутнiсть, неефективнiсть i незастосування засобiв iндивiдуального захисту -22,7 %, недосконалiсть технологii машин, механiзмiв (55,6 %).

Не дивлячись на вiдносно низькi показники захворюваностi на "професiйний рак", ця проблема в Украiнi набула особливого медико-соцiального значення. На думку академiка Ю. РЖ. Кундiiва, ця проблема маi стояти на другому мiсцi в реiстрi суперпрiоритетiв профпатологii пiсля силiкозу. Актуальнiсть проблеми чiтко обТСрунтована професором О. П. Краснюк, яка, посилаючись на данi мiжнародного агентства по вивченню рака, пише, що щорiчний прирiст кiлькостi хворих на злоякiснi пухлини складаi 2 % вiд усiх хворих на рак. Цей показник вищий вiд народжуваностi, яка складаi 1,7 %. Серед причин захворюваностi вказуються забруднення довкiлля, шкiдливi фактори виробництва, генетично детермiнованi вiдхилення. Про рiвень забруднення навколишнього середовища свiдчать такi данi: в Украiнi виробляiться 5 % свiтового об'iму мiнеральних ресурсiв, i забрудненiсть, яка припадаi на iм² площi, у 6,5 раза вища порiвняно iз США i в 3,2 рази - з краiнами РДвропейського Економiчного Спiвтовариства.

Професiйний рак в Украiнi, за неповними даними, найбiльш поширений в Луганськiй, Днiпропетровськiй, Кiровоградськiй i Запорiзькiй областях, де знаходиться значна кiлькiсть онконебезпечних виробництв.

Професiйна захворюванiсть, особливо на пневмоконiози, i проблемою багатьох краiн ближнього i далекого зарубiжжя. Це стосуiться Росiйськоi Федерацii, Бiлорусii, середньоазiатських краiн, США, Францii, Канади, Фiнляндii та iнших.

Так, у 1997 роцi економiчнi витрати США, обумовленi позовами з причин професiйних захворювань i травм, склали 171 мiльярд доларiв, що значно бiльше за втрати, пов'язанi з тимчасовою втратою працездатностi вiд захворювань серцево-судинноi системи i пухлин.

В економiчно розвинутих краiнах свiту дiють державнi програми боротьби з професiйною патологiiю, завдяки яким стало можливим рiзко знизити захворюванiсть. Показова в цьому планi ситуацiя, яка склалася у Францii, де 15-20 рокiв тому на облiку були тисячi хворих на пневмоконiози, а сьогоднi iх залишилися десятки. Новi випадки захворювання реiструються у пенсiонерiв 70-75 рокiв. Згаданi вище програми успiшно дiють в багатьох схiдноiвропейських краiнах.

В краiнах Заходу в 71 % випадкiв робочi мiсця закривають внаслiдок непомiрних витрат з причин непрацездатностi робiтникiв. Регресивнi позови призводять знову ж таки до непомiрних витрат i нерентабельностi пiдприiмств. Цей досвiд мiг би заставити роботодавцiв своiчасно проводити модернiзацiю пiдприiмств, покращення умов працi трудових колективiв, пiдвищувати якiсть медичного обслуговування робiтникiв.

6. Облiк, реiстрацiя та розслiдування випадкiв професiйних отруiнь i професiйних захворювань в Украiнi

Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 21 серпня 2001 року № 1094 затверджено "Положення про порядок розслiдування та ведення облiку нещасних випадкiв i аварiй на виробництвi", згiдно з яким усi вперше виявленi випадки хронiчних професiйних захворювань i отруiнь пiдлягають розслiдуванню. При цьому наголошуiться, що професiйний характер захворювання визначаiться експертною комiсiiю у складi спецiалiстiв лiкувально-профiлактичного закладу, якому надано таке право МОЗ Украiни. У разi необхiдностi до роботи експертноi комiсii можуть залучатися спецiалiсти пiдприiмства або установи, робочого органу виконавчоi дирекцii страхового Фонду, професiйноi органiзацii, членом якоi i потерпiлий.

Зв'язок професiйного захворювання з умовами працi працiвника встановлюiться на пiдставi клiнiчних даних i санiтарно-гiгiiнiчноi характеристики умов працi i визначаiться вiдповiдною установою державноi санiтарно-епiдемiологiчноi служби за участю спецiалiстiв або представникiв пiдприiмства, профспiлок та робочого органу дирекцii Фонду. Санiтарно-гiгiiнiчна характеристика видаiться на запит керiвника лiкувально-профiлактичного закладу, що обслуговуi пiдприiмство, або спецiалiста-профпатолога мiста чи областi. При виникненнi пiдозри на професiйне захворювання хворого консультуi головним спецiалiстом з профпатологii мiста чи областi.

Для встановлення дiагнозу i зв'язку захворювання з впливом шкiдливих виробничих факторiв i трудового процесу головнi спецiалiсти можуть направляти хворого до лiкувально-профiлактичних закладiв згiдно з перелiком, затвердженим МОЗ Украiни. До цих закладiв направляються для встановлення дiагнозу також хворi, якi проходили обстеження в iнших науково-дослiдних iнститутах медичного профiлю, що не ввiйшли до зазначеного перелiку.

Забороняiться направляти осiб, яким установлено дiагноз, до iнших лiкувально-профiлактичних закладiв для перегляду ранiше встановленого дiагнозу.

У спiрних випадках для остаточного висновку про наявнiсть професiйного захворювання пацiiнт направляiться до РЖнституту медицини працi Академii медичних наук (м. Киiв), рiшення якого у разi незгоди хворого або роботодавця щодо встановлення дiагнозу i зв'язку захворювання iз впливом шкiдливих виробничих факторiв i трудового процесу оскаржуiться в судовому порядку.

На кожного хворого клiнiками науково-дослiдних iнститутiв, вiддiленнями профпатологii лiкувально-профiлактичних закладiв складаiться повiдомлення за формою П-3. Протягом трьох дiб пiсля встановлення остаточного дiагнозу повiдомлення надсилаiться роботодавцю або керiвнику пiдприiмства, шкiдливi виробничi фактори на якому призвели до виникнення професiйного захворювання, вiдповiднiй установi державноi санiтарно-епiдемiологiчноi служби та лiкувально-профiлактичному закладу, якi обслуговують це пiдприiмство, вiдповiдному робочому органу виконавчоi дирекцii Фонду.

У разi виявлення професiйного захворювання у непрацюючих пенсiонерiв або осiб, якi змiнили мiсце роботи, вони пiдлягають реiстрацii та облiку на пiдприiмствi, де були умови для розвитку хвороби, у вiдповiдному робочому органi виконавчоi дирекцii Фонду та установi державноi санiтарно-епiдемiологiчноi служби.

7. Органiзацiя та проведення попереднiх та перiодичних медичних оглядiв

Органiзацiя та проведення профiлактичних медичних оглядiв працiвникiв певних професiй здiйснюються у порядку, встановленому наказом МОЗ Украiни вiд 31.03.94 р № 45. Вiдповiдальнiсть за органiзацiю i проведення профiлактичних медичних оглядiв покладаiться на керiвника полiклiнiки (заступника з медичноi частини) та завiдувача Центру профiлактики.

Попереднi огляди при прийняттi на роботу проводяться з метою встановлення фiзичноi та психофiзiологiчноi придатностi осiб до роботи за конкретно визначеною професiiю, спецiальнiстю, посадою та попередження професiйних захворювань, а також вирiшення питання допуску до роботи осiб вiком до 21 року.

Перiодичнi медичнi огляди проводяться для осiб, якi зайнятi на важких роботах, роботах iз шкiдливими чи небезпечними умовами працi, для осiб, професiйна чи iнша дiяльнiсть яких пов'язана з обслуговуванням населення i може спричинити поширення iнфекцiйних та паразитарних захворювань, з метою динамiчного нагляду за станом iх здоров'я та своiчасного виявлення раннiх ознак впливу виробничих умов i шкiдливих чинникiв на органiзм, а також загальних захворювань, що можуть перешкоджати роботi у шкiдливих умовах працi.

Згiдно з положенням про органiзацiю та проведення профiлактичних медичних оглядiв, облiк i визначення контингентiв, якi пiдлягають перiодичним медичним оглядам, здiйснюi власник пiдприiмства, установи чи органiзацii спiльно з санiтарно-епiдемiологiчною станцiiю. Фiнансуi огляд власник пiдприiмства. Для проведення профiлактичних оглядiв створюiться спецiальна комiсiя, яку очолюi керiвник полiклiнiки. Вона працюi за планом-графiком, узгодженим iз власником пiдприiмства та санiтарно-епiдемiологiчною службою.

Чисельнiсть i склад комiсii для проведення медичних оглядiв декретованих контингентiв визначаiться чисельнiстю осiб, якi пiдлягають перiодичним медичним оглядам, а також особливостями виробничих умов та наявнiстю шкiдливих i небезпечних чинникiв i речовин, властивих конкретним професiям.

Результати попереднiх i перiодичних медичних оглядiв та висновки про стан здоров'я обстежених осiб заносяться в картку (ф. 123 /0), яка зберiгаiться в полiклiнiцi. Результати огляду оформляються заключним актом. В цьому актi видiляють три групи осiб, якi пiдлягають обов'язковому диспансерному спостереженню:

Д1 - особи, якi не мають ознак профзахворювань;

Д2 - група пiдвищеного ризику профзахворювань. До цiii групи вiдносяться особи, якi працюють в умовах впливу шкiдливих чинникiв виробничого середовища вище ГДК i ГДР i мають виробничий стаж бiльше 10 рокiв, а також робiтники з ознаками, якi вiдносяться до "критичних" для вiдповiдного шкiдливого фактора.

ДЗ - хворi на професiйнi хвороби.

Диспансерне спостереження за хворими цiii групи проводить цеховий терапевт, лiкар-спецiалiст (невропатолог, ЛОР, гiнеколог та iн. ) упродовж всього життя незалежно вiд того, працюi постраждалий чи знаходиться на пенсii за вiком.

З метою попередження прогресування професiйних захворювань усi хворi з вираженими формами патологii отримують щорiчне курсове лiкування в умовах профпатологiчного стацiонару або спецiалiзованих санаторiях. Обов'язковою складовою реабiлiтацiйних заходiв для хворих на професiйну патологiю i рацiональне працевлаштування.

При проведеннi перiодичних медичних оглядiв декретованих груп працiвникiв, здiйснення диспансеризацii лiкарi-профпатологи, а також iншi спецiалiсти, якi обслуговують працiвникiв промислових пiдприiмств i працюючих в сiльському господарствi, мають брати до уваги, що на сучасному етапi розвитку професiйноi патологii характерна iзольована або комбiнована дiя шкiдливих факторiв малоi, нерiдко допороговоi iнтенсивностi в комплексi з розумово-емоцiйним навантаженням, гiподинамiiю або одноманiтною працею. При цьому в переважнiй бiльшостi випадкiв можуть виникати стертi форми професiйних захворювань з мiзерною клiнiчною симптоматикою, що вимагаi вiд лiкаря глибоких знань з рiзних галузей медицини.

Висновок

У роботi було розглянуто о науцi професiйноi патологii; iсторичному нарису профпатологii; класифiкацii професiйних хвороб; дiагностики професiйних хвороб; структурi професiйноi захворюваностi в Украiнi та краiнах

Зарубiжжя; облiку, реiстрацii та розслiдуваннi випадкiв професiйних отруiнь i професiйних захворювань в Украiнi; органiзацii та проведеннi попереднiх та перiодичних медичних оглядiв.

Список використаноi лiтератури

1. Артамонова В. Г., Зуев Г. И., Хаймович М. Л. Врачебно-трудовая экспертиза при профессиональных заболеваниях. - Л.: Медицина, 1975.-279 с.

2. Артамонова В. Г., Шаталов Н. Н. Профессиональные болезни: Учебник. - 2-е издание, перераб., доп. -М.: Медицина, 1988. -416с.

3. Багнова М. А. Профессиональные дерматозы. - М.: Медицина, 1984.-304 с.

4. Горник В. М. Профессиональные заболевания нервной системы. -К.: "Здоров'я", 1985.- 123 с.

5. Дейнега В. Г. Професiйнi хвороби: Навч. посiбник. - К.: Вища школа, 1993.-232 с.

6. Изменение системы крови при воздействии радиации и бензола. В. Н. Захаров, А. В. Караулов, В. В. Соколов и др. - Новосибирск: Наука, 1990.-241 с.

7. Илькович М. М. Токсический фиброзирующий альвеолит // Дис-семинированные процессы в легких / Под ред. Н. В Путова. - М.: Медицина, 1984.-С. 128-131.

8. Как тебе служится, медицина труда? (заметки с конференции проф-патологов Украины). Всеукраинская газета "Здоровье Украины" №11, ноябрь, 1999.-С. 10

9. Краснюк Е. Н. Пылевые заболевания легких у рабочих промышленного производства Украины. // Укр. пульмон. журнал. - 1993. -№ i с. 13-16.

10. Костюк I. Ф., Капустник В. А. Професiйнi хвороби: Пiдручник.-2-ге вид. перероб. i доп. - К.: Здоров'я, 2003. - 636 с.

11. Курило С. Н. Некоторые возможности ранней диагностики хронического бронхита у работников гранитных карьеров. // Укр. пульмон. журнал. - 1998. - С. 17-18.

12. Лужников Е. А. Клиническая токсикология: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 1994. - 256 с.

13. Лужников Е. А., Костамарова Л. Г. Острые отравления: Руководство для врачей. - М.: Медицина, 1989. - С. 432

14. Основные принципы диспансеризации больных профессиональными заболеваниями. // Сб. науч. тр. НИИ ГТ и АМНСССР. - М., 1990.-Вып. 38.- 198 с.

15. Профессиональные болезни. Н. Ф. Измеров, А. М. Монаенкова, В. Г. Артомонова и др. / Под ред. Н. Ф. Измерова. М.: Медицина, 1996. - В 2 томах. Т. 2 - 480 с.

16. Профессиональные болезни / Под ред. Е. М. Тарасова, А. А. Безродных. -М.: Медицина, 1976. -408 с.

17. Профессиональные заболевания / Н. Ф. Измеров, А. М. Монаенкова, Л. А. Тарасова // Под ред. Н. Ф. Измерова. - М.: Медицина, 1996. В 2 томах. Т. 1. - 336 с.

18. Профессиональные заболевания работников сельского хозяйства: 2-е издание, перераб. и доп. Ю. И. Кундиев, Е. Н. Краснюк, В. Г. Бойко и др. / Под ред. Ю. Н. Кундиева, Е. Н. Краснюка. - К.: Здоров'я, 1989.-272 с.

19. Пылевой бронхит / Под ред. Ю. И. Кундиева, Е. Н. Краснюка - К.: Здоров'я, 1990.-152 с.

20. Радяться профпатологи Украiни: сообщение Пресс центра МОЗ Украины. Всеукраинская газета "Здоровье Украины", №11, ноябрь, 1999.-С. 6.

21. Ранние выявления профессиональных заболеваний - Женева: ВООЗ, 1988.-298 с.

22. Сердечно-сосудистая система при действии профессиональных факторов. / Под ред. Н. М. Кончаловского. М.: Медицина, 1976. тАФ 256 с.

23. Сереброва А. И., Данецкая О. Л. Профессиональные новообразования. - 1.: Медицина, 1976. - 103 с.

24. Трайхенберг И. М. Книга о ядах и отравлениях: Очерки токсикологии / И. М. Трайхенберг - К.: Наукова думка, 2000. - 386с.

25. Фегеда М. С, Ванiвський М. М., Гайдучок Г. Г. Невiдкладна медична допомога при гострих та iнших отруiннях. 2-е видання, доп. -Львiв: Сподом, 2003. - 142 с.

26. Фещенко Ю. И. Новые подходы в лечении и диагностике ХОБ. / Матерiали програми з'iзду фтизiатрiв i пульмонологiв Украiни 2003 р. // Укр. пульмон. журнал. - 2003. - №2. - С. 7-13.

27. Фещенко Ю. И., Дзюблик А. Е., Мухина А. А. Проблема классификации хронического бронхита // Укр. пульмон журнал. 1993. тАФ №1.-С. 52-54.

28. Экзогенный аллергический альвеолит. / Под ред. А. Т. Хоменко, Ст. Мюллера, В. Шиллинга. -М.: Медицина, 1987.-272 с.

29. Krasnyuk Е. P. Problem azbestoze u Ukrajini. Revija rada, Beograd, 1995.-S. 19-20

Вместе с этим смотрят:

РЖнформацiйнiсть як фактор ризику. Операцiя "Паганель"

Аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах

Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря

Анализ государственных нормативных требований охраны труда, установленных действующим законодательством

Анализ и улучшение условий труда в ремонтно-механическом цехе ОАО "Минский моторный завод"