Професiйнi захворювання, викликанi впливом бiологiчних факторiв

ЗМРЖСТ

ВСТУП

ПРОФЕСРЖЙНРЖ ЗАХВОРЮВАННЯ, ВИКЛИКАНРЖ ВПЛИВОМ БРЖОЛОГРЖЧНИХ ФАКТОРРЖВ

1. Загальна характеристика бiологiчних факторiв виробничого середовища

2. Захворювання, обумовленi впливом антибiотикiв i грибiв-продуцентiв

2.1 Захворювання шкiри, що викликаються впливом iнфекцiйно-паразитарних факторiв

2.2 Еризипелоiд

2.3 Паравакцина

ВИСНОВОК

ЛРЖТЕРАТУРА

ВСТУП

мiкробiологiчна промисловiсть захворювання шкiра паразитарний

Тема реферату ВлПрофесiйнi захворювання, викликанi впливом бiологiчних факторiвВ» з дисциплiни ВлОхорона працiВ».

На пiдприiмствах мiкробiологiчноi промисловостi для отримання продукцii застосовуються спецiальнi бiотехнологiчнi методи. При цьому повiтря робочоi зони може забруднюватися амiнокислотами, ферментами, лiкарськими препаратами, антибiотиками, харчовими бiлками, бактерiальними добривами, а також ксилiтом, фурфуролом, спиртами. Бiологiчнi препарати отримують за допомогою грибiв, вiрусiв, клiтин тварин i рослин. В якостi сировини використовують вуглеводнi нафти i газу, гiдролiзати деревини, вiдходи переробки цукрових бурякiв, бавовни, соняшнику.

Мета роботи тАУ ознайомитися з професiйними захворюваннями, викликаними впливом бiологiчних факторiв.

ПРОФЕСРЖЙНРЖ ЗАХВОРЮВАННЯ, ВИКЛИКАНРЖ ВПЛИВОМ БРЖОЛОГРЖЧНИХ ФАКТОРРЖВ

1.Загальна характеристика бiологiчних факторiв виробничого середовища

Провiдна роль у виникненнi професiйних захворювань робiтникiв мiкробiологiчноi промисловостi належить антибiотикам.

Немедицинськi антибiотики, якi виробляються на пiдприiмствах мiкробiологiчноi промисловостi, застосовуються в сiльському господарствi для захисту рослин вiд бактерiальних, грибкових та вiрусних iнфекцiй. До цiii групи вiдносяться: бластицидiн, палiоксин, трихотецин, фiтобактеримiцин. Окрему групу складають препарати, якi застосовуються як добавки до кормiв тварин i птахiв. Серед них: бацитрацин, гiгромiцин Б, гризiн, бiовiт-80, бiовiткiн.

В бiологiчних процесах виробництва антибiотикiв i кормових добавок використовують рiзноманiтнi культури грибiв i бактерiй, в основному мутантних форм.

На органiзм працюючих на вищезгаданих виробництвах можуть впливати як самi антибiологiчнi засоби, так i iх компоненти у виглядi високодисперсного пилу або розчинiв. Найбiльшi концентрацii пилу антибiотикiв спостерiгаються переважно в цехах сушки i розфасовки у флакони. В цехах ферментацii i хiмiчноi очистки, при ремонтi обладнання антибiотики можуть забруднювати одяг i шкiрнi покриви робiтникiв.

При виробництвi антибiотикiв на працюючих можуть впливати пари розчинникiв, нагрiвний мiкроклiмат, високочастотний шум.

Виробництво високоферментних препаратiв мiкробiологiчного синтезу, зокрема протеаз, амiлази, фосфатози, лiпази тощо, супроводжуiться забрудненням повiтря робочоi зони iх аерозолями, що може призводити до подразнення слизових оболонок органiв дихання та шкiри, дестабiлiзацii органiзму.

Одним iз продуктiв мiкробiологiчного синтезу i бiлково-вiтамiнний концентрат (БВК), який знайшов широке застосування в сiльськогосподарському виробництвi, зокрема у тваринництвi. До складу БВК входить бiлок (бiля 60 %), який мiстить незамiннi амiнокислоти: лiзин, триптофан, метiонiн, вiтамiни та мiкроелементи. Для виготовлення БВК використовують рiдкi очищенi парафiни нафти, а також гiдролiзати вiдходiв деревообробноi промисловостi, газоподiбних вуглеводнiв (метан).

Доведено, що сировина та продукцiя пiдприiмств, на яких використовуються бiотехнологiчнi методи, складають потенцiйну загрозу не лише здоров'ю робiтникiв, зайнятих на них, а й населенню, яке проживаi неподалiк заводiв. В технологiчних процесах отримання БВК використовують слабо вiрулентнi, слаботоксичнi гриби-продуценти, умовно-токсичнi для людини, що викликаi розвиток iнфекцiйноi патологii. Разом з тим, при послабленнi захисних механiзмiв неспецифiчноi резистентностi робiтникiв, вони можуть бути причиною захворювань, зокрема алергiчних. Тим бiльше, що тривалий контакт робiтникiв з грибами-продуцентами та препаратами БВК призводить до порушення iмунiтету, зокрема знижуi активнiсть натуральних кiлерiв, фагоцитiв, порушуi Т-i В-системи iмунiтету, пригнiчуi фагоцитоз.

Для боротьби зi шкiдниками i хворобами рослин та лiсу використовуються бiологiчнi методи в основi яких лежить зараження популяцii шкiдникiв патогенними для них мiкроорганiзмами, або застосування мiкробiв-антагонiстiв, збудникiв хвороб рослин, якi с не патогенними для людини i тварин. З цiiю метою застосовують переважно спороутворюючi мiкроорганiзми та мiкроскопiчнi гриби. При зниженнi захисних механiзмiв, значному надходженнi до органiзму цих бактерiй, зокрема псевдомонад, спостерiгаiться дисбiоз кишкiвника, ураження шкiри, слизових оболонок верхнiх дихальних шляхiв, рiзноманiтнi алергiчнi реакцii.

Забруднювачами виробничого середовища та довкiлля i сучаснi тваринницькi комплекси i птахофабрики. Особливо небезпечнi для людини стоки тваринницьких ферм, якi мiстять в собi як хiмiчнi, так i бiологiчнi забруднення, значну кiлькiсть хвороботворних мiкроорганiзмiв i яiць гельмiнтiв. Вирощенi на полях, якi зрошуються стоками тваринницьких ферм, сiльськогосподарськi культури значною мiрою забрудненi патогенними мiкроорганiзмами, що створюi реальну загрозу для людини.

Значнi забруднення повiтря мiкроорганiзмами реiструються на свинокомплексах та iх довкiллi. Серед них 80 % складають сапрофiти усiх видiв бактерiй та 18 % умовно-патогенних збудникiв, зокрема бiлий i золотистий стафiлокок, альфа-гемолiтичний стафiлокок, сальмонели. Серед грибковоi флори переважають дрiжджеподiбнi гриби.

Повiтря птахофабрик, зокрема пташникiв, забруднюiться пташиним пилом, до складу якого входить пух, перо, лупа, залишки кормiв, бiологiчно активнi речовини (вакцини, антибiотики, вiтамiни, ферменти), рiзноманiтнi органiзми. Концентрацiя останнiх в примiщеннi пташникiв сягаi вiд 7. 5 тис. до 1 млн. i бiльше в 1м³, а на територii птахофабрик вiд - 20 000 тис. до 45 000 тис. мiкробних тiл в 1 м³.

Наведенi данi свiдчать про те, що бiологiчний фактор виробничого середовища i одним iз головних на пiдприiмствах мiкробiологiчного синтезу i на сучасних сiльськогосподарських комплексах.

2.Захворювання, обумовленi впливом антибiотикiв i грибiв-продуцентiв

Виробничий контакт з антибiотиками може призводити до виникнення алергiчних i токсичних реакцiй, дисбiозу кишкiвника. Алергiчнi реакцii i найбiльш частими проявами впливу антибiотикiв на органiзм людей, якi контактують з ними. Вони перебiгають з ураженням шкiри, верхнiх дихальних шляхiв i бронхiв.

У 83 % працюючих спостерiгаiться алергiчний дерматит, екзема або кропив'янка з локалiзацiiю на вiдкритих дiлянках тiла, якi появляються через декiлька мiсяцiв пiсля початку роботи в контактi з антибiотиками.

На другому мiсцi по частотi, пiсля ураження шкiрних покривiв, стоять алергiчнi захворювання органiв дихання, такi як ринiт, ринофарингiт, риносинусопатiя, бронхiальна астма, екзогенний алергiчний альвеолiт. Спостерiгаються випадки одночасного захворювання на бронхiальну астму, алергiчний дерматит та риносинусопатiю.

Токсичний вплив антибiотикiв проявляiться ураженням серцево-судинноi i центральноi нервовоi систем. Тривалий контакт з антибiотиками може бути причиною функцiональних розладiв серцево-судинноi системи, якi перебiгають по типу нейроциркуляторноi дистонii, або органiчних, якi проявляються токсикоалергiчним мiокардитом з доброякiсним клiнiчним перебiгом.

Як наслiдок довготривалого професiйного контакту з антибiотиками можуть виникати дифузнi ураження центральноi i периферичноi нервовоi системи, вогнищевi ураження головного мозку з розсiяною церебральною мiкросимптоматикою.

При дифузних ураженнях центральноi нервовоi системи на перший план виступають стволовi симптоми. Токсичнi ураження периферичноi нервовоi системи проявляються сенсорною полiневропатiiю, невритом слухових i стегнового нервiв.

Доведено, що в патогенезi порушень функцii нервовоi системи, крiм прямого токсичного впливу на неi антибiотикiв, значну роль вiдiграi алергiчний васкулiт, який проявляiться петехiальною висипкою на шкiрi i слизових оболонках i кровоточивiстю рiзноманiтних локалiзацiй. Ураження шкiри, органiв дихання, центральноi i периферичноi нервовоi системи перебiгають на тлi пригнiчення загальноi iмунологiчноi реактивностi, що супроводжуiться зниженням захисних властивостей шкiри, бактерицидностi сироватки кровi, лiмфоцитозом, еозинофiлiiю, пригнiченням фагоцитарноi активностi лейкоцитiв, збiльшенням у кровi концентрацii бiологiчних амiнiв, гiпергаммаглобулiнемiiю, зниженням гiстамiно- i серотонiно-пектичного iндексiв.

Виробничий контакт з антибiотиками порушуi видовий склад мiкробних асоцiацiй, що на тлi зниженоi iмунологiчноi реактивностi органiзму може призводити до розвитку дисбактерiозу, зокрема кандидозу.

Клiнiчна картина.

При кандидозi спостерiгаiться ураження слизових оболонок i шкiри (поверхневий кандидоз) та внутрiшнiх органiв (вiсцеральний кандидоз), зокрема органiв дихання, шлунково-кишкового тракту, сечовидiльноi системи. Найбiльш часто кандидомiкозний процес перебiгаi з ураженням кишкiвника по типу ентероколiту або проктосигмоiдиту.

Основними скаргами хворих на кандидоз кишечника i нудота, здуття живота, розлади випорожнень, болi в животi. При об'iктивному обстеженнi слизових оболонок виявляються гiперемiя, набряклiсть, бiлуватi нашарування, виразки. Характерною ознакою кандидозного ентероколiту i рецидивуючий перебiг i прогресування патологiчного процесу пiсля припинення виробничого контакту з антибiотиками, що, на думку вчених, i наслiдком носiйства активних форм кандид у кишечнику та ендогенним впливом антибiотикiв.

Дiагностика

Дiагноз професiйних захворювань робiтникiв, якi контактують з антибiотиками, ставиться з урахуванням клiнiки, даних санiтарно-гiгiiнiчних умов працi та результатiв специфiчних i загальноклiнiчних методiв обстеження. Особлива увага при цьому звертаiться на детальний алергологiчний анамнез, пiдтверджений спецiальними алергологiчними методами дiагностики. Найбiльш iнформативним методом дiагностики алергiчних реакцiй негайного типу до пенiцилiну являiться радiоалергосорбентний метод. Що стосуiться шкiрних i провокацiйних (назальних i iнгаляцiйних) тестiв, то вони мають проводитися тiльки в спецiалiзованих лiкувальних закладах.

Для дiагностики кандидозу проводять мiкроскопiчне дослiдження бiосубстратiв, посiв на вiдповiднi живильнi середовища з наступним пiдрахунком колонiй, серологiчнi дослiдження за допомогою реакцiй зв'язування комплименту та аглютинацii. Рiзко позитивною вважаiться реакцiя аглютинацii в розведеннi не нижче 1:200.

Лiкування.

Обов'язковою умовою успiшного лiкування професiйноi патологii вiд дii антибiотикiв i усунення хворих вiд подальшого контакту з антибiотиками та iншими алергiзуючими факторами.

Основними протигрибковими препаратами i нiстатин, леворин, мi-косептин, амфоглюкамiн, якi застосовуються перорально. РЖнгаляцiйне застосування розчину леворину показане при кандидомiкозi органiв дихання. У випадках, коли кандидозний процес перебiгаi з супровiдною стафiлококовою iнфекцiiю, показане призначення антибактерiальних засобiв, зокрема стафiлококового бактерiофага, препаратiв нiтрофу-ранового ряду, оксихiнолiнiв. При вiсцеральнiй формi кандикомiкозу застосовують амфотерицин В. В цьому планi перевагу слiд вiддати вiтчизняному препарату дифлюзолу (КМП), який виявився високоефективним при лiкуваннi мiкозiв слизових оболонок, шкiри, генiталiй. Вiн призначаiться в дозi 150 мг один раз на мiсяць протягом 4-12 мiсяцiв.

Для усунення дисбактерiозу кишкiвника, який може виникати пiсля застосування протигрибкових засобiв та антибiотикiв, призначаiться 3-4 тижневий курс колi- i лактобактерину, бiфiколу, хiлаку, лiнексу.

З метою деконтамiнацii кишкiвника може призначатися лактулоза, яка i активною речовиною препарату "Дюфалак". Бiфiдогенна дiя забезпечуiться прийомом лактулози в дозi 2-10 г в день. Тривалий прийом препарату (3-4 тижнi) даi змогу зберегти або вiдновити нормальну функцiю кишкiвника.

Препарат "Йогурт", до складу якого входять молочнокислi бактерii, призначаiться для профiлактики лiкування дисбактерiозiв рiзного походження в дозi 1 капсула 3 рази в день пiд час iжi.

При алергiчних проявах патологii, обумовленоi контактом з антибiотиками, призначаються антигiстамiннi i антисеротонiновi засоби, гiс-таглобулiн, симпатомiметики, стабiлiзатори мембран опасистих клiтин (iнтал, задiтен), а в особливо важких випадках захворювання - глюко-кортикостероiди.

Профiлактика.

Для попередження професiйних захворювань у робiтникiв, якi контактують з антибiотиками, проводиться комплекс заходiв санiтарно-гiгiiнiчного, технологiчного i медичного спрямування, якi передбачають суворе дотримання технологiчного процесу, герметизацiю обладнання, будiвництво газопилопоглинаючих очисних споруд, забезпечення працюючих засобами iндивiдуального захисту (протипиловi респiратори, захиснi окуляри, рукавички, шапочки).

Обов'язковим i проведення попереднiх i перiодичних медичних оглядiв, що даi змогу виявити захворювання, особливо алергiчнi, якi i протипоказаннями для прийому на роботу, де можливий контакт з антибiотиками. До цих захворювань вiдносять: бронхiальну астму, алергiчнi риносинусопатii, кандидоз, кохлеовестибулярнi порушення (при роботi з ототоксичними антибiотиками).

При мiкробiологiчному синтезi БВК провiдними шкiдливостями виробничого середовища i живi i мертвi мiкроорганiзми, зокрема дрiж-джоподiбнi гриби роду Candida, продукти iх життiдiяльностi, пил бiлка бiологiчно активноi речовини, якi можуть попадати до органiв дихання i забруднювати вiдкритi дiлянки шкiри робiтникiв. При цьому до брон-холегеневоi системи можуть потрапляти як убитi, так i живi гриби роду Candida, здатнi до колонiзацii при вiдповiдних умовах. Цими умовами може бути спадкова або набута вада механiзмiв неспецифiчного захвату. Основними формами патологii робiтникiв, якi контактують з грибами-продуцентами та продуктами мiкробiологiчного синтезу, i алергiчнi та грибковi захворювання, токсичнi ураження органiв i систем. Колонiзацiя кандид на слизових оболонках тривалий час може перебiгати безсимптомно. Розвиток декомпенсованого кандидозу можливий при масивному розселеннi грибiв у рiзних органах i зниженнi ефективностi механiзмiв неспецифiчного захвату.

Рiвень сенсибiлiзацii до продуктiв мiкробiологiчного синтезу зi збiльшенням стажу зменшуiться. Так, якщо серед робiтникiв зi стажем до 2-3 рокiв цей показник сягаi 80 %, то при збiльшенi стажу вiн достовiрно зменшуiться, що пов'язують з поступовим пригнiченнями адаптацiйних процесiв, що максимально вираженi у першi роки роботи на пiдприiмствах.

Серед алергiчних захворювань, якi спостерiгаються у робiтникiв мiкробiологiчного синтезу, найчастiше виявляються ураження шкiри i бронхолегеневоi системи, зокрема епiдермiти, вогнищевi i дифузнi ек-зематити, алергiчнi дерматози i поверхневi кандидози, гострi бронхiти, риносинусопатii та бронхiальна астма.

Для бронхiальноi астми, яка виявляiться у робiтникiв мiкробiологiчного синтезу, характерна клiнiчна схожiсть з атопiчною, особливо в першi роки ii розвитку, в подальшому вона перебiгаi як iнфекцiйно-залежний варiант. Характерною ознакою бронхiальноi астми в початковий перiод ii розвитку i наявнiсть феномену елiмiнацii (вiдсутнiсть симптомiв БА поза контактом з алергенами) i феномену реекспозицii (поява симптомiв пiсля поновлення роботи в контактi з алергенами). Детальнiше про професiйну бронхiальну астму - у вiдповiдному роздiлi цiii книги.

Лiкарсько-трудова експертизапроводиться як при професiйнiй бронхiальнiй астмi з урахуванням ступеня важкостi i форми захворювання, клiнiчного i трудового прогнозу, особливостей умов працi. Так, на раннiх стадiях БА пiсля проведеного комплексного лiкування i вiдсутностi загальних алергiчних реакцiй хворих вважають працездатними на попереднiх робочих мiсцях. Двiчi протягом року iм проводиться десенсибiлiзуюча терапiя. При прогресуваннi БА i вiдсутностi позитивних результатiв лiкування хворi переводяться на роботу поза контактом з речовинами алергiчноi i подразнюючоi дii. У випадках зниження квалiфiкацii, викликаного переведенням на iншу роботу, МСЕК визначаi ступiнь втрати працездатностi.

Профiлактика.Об'iм i характер профiлактичних заходiв аналогiчний тому, який проводиться для попередження iнших професiйних алергозiв.

2.1 Захворювання шкiри, що викликаються впливом iнфекцiйно-паразитарних факторiв

Одним iз найбiльш поширених професiйних захворювань шкiри у людей, якi контактують з хворими людьми, тваринами, з культурами грибiв, i мiкози.

Видiляють декiлька основних нозологiчних форм мiкозiв: поверхнева трихофiтiя, яка викликаiться антропофiльними грибами i виявляiться у медичних працiвникiв, перукарiв i шахтарiв; iнфiльтративно-гнiйна трихофiтiя, мiкроспорiя, яка викликаiться зоофiльними грибами i поширена серед лаборантiв, медичних працiвникiв, тваринникiв, ветеринарiв; кандидози, на якi хворiють робiтники кондитерських фабрик, консервних пiдприiмств, робiтникiв фармацевтичних пiдприiмств; плiсеневi мiкози, якi виявляються у робiтникiв хлiбопекарськоi промисловостi, мiкробiологiчного синтезу тощо.

Професiйнi мiкози поширенi серед робiтникiв сiльського господарства, зокрема тваринникiв, пташникiв, робiтникiв свиновiдгодiвельних комплексiв. Так, у 43,4 % робiтникiв цих комплексiв мають мiсце ураження шкiри, серед яких переважають мiкози; грибковi захворювання шкiри виявляються у осiб, що зайнятi на виготовленнi комбiкормiв. Серед них переважають мiкози стоп i кольоровий висiвкоподiбний лишай. В структурi захворювання шкiри пташникiв перше мiсце займають грибковi захворювання (36,7 %) з типовою локалiзацiiю в третiй мiжпальцевiй складцi.

Професiйнi кандидомiкози проявляютьсяпереважно вогнищевими мiтотичними процесами: онiхiiм, паронiхiiм, мiжпальцевими виразками, мiкотичними заiдами i рiдше - поширеними. Встановлено, що у шахтарiв внаслiдок частоi мiкротравматизацii шкiри, високоi вологостi, температури, мацерацii шкiри водою можуть виникати поширенi форми мiкозiв.

Дiагностикапрофесiйних мiкозiв ТСрунтуiться на даних клiнiки, результатiв мiкроскопiчного дослiдження з iдентифiкацiiю культур збудникiв у виробничому середовищi i у хворого, а також санiтарно-гiгiiнiчноi характеристики умов працi, в якiй слiд навести данi про наявнiсть грибiв у повiтрi робочоi зони, на технологiчному обладнаннi та сировинi.

Лiкування.Проводиться комплексне лiкування протимiкозними препаратами системноi та мiсцевоi дii. Одним iз ефективних сучасних антимiкозних препаратiв системноi дii i дифлюзол. Вiн застосовуiться для лiкування i профiлактики мiкозiв шкiри та слизових оболонок. Схема лiкування: 150 мг 1 раз на тиждень протягом 2-6 тижнiв або 50 мг 1 раз на добу - 2-6 тижнiв. Пiсля проведеного курсу лiкування хворi можуть продовжувати роботу за фахом.

2.2. Еризипелоiд

Еризипелоiд - професiональне захворювання, яке може виникати у робiтникiв м'ясо- i рибопереробних пiдприiмств, ветеринарiв та тваринникiв. Збудник - грампозитивна паличка, яка подiбна до палички свинячоi рожi, мишачоi септицемii.

Факторами ризику i дрiбнi виробничi травми шкiри. Видiляють декiлька клiнiчних форм еризипелоiду: шкiрну, шкiрно-суглобову (гострий еризипелоiдний артрит), суглобову (хронiчний еризипелоiдний рецидивуючий артрит), генералiзовану або септичну, якi можуть трансформуватися одна в другу.

Клiнiка.Першi ознаки хвороби проявляються через 1-4 доби пiсля iнфiкування обмеженими еритемами i набряклiстю м'яких тканин. Хворi скаржаться на свербiж, печiння, болi в мiсцi ураження. При оглядi виявляють синювато-червонi iнфiльтрованi бляшки круглоi блюдцеподiбноi форми дiаметром до 2см, краi якоi пiдвищенi над рiвнем здоровоi шкiри. В центрi бляшки може бути дефект шкiри (мiкротравма). Окремi бляшки можуть з'iднуватися мiж собою. При одужаннi на мiсцi бляшки утворюiться гiперпiгментована пляма, поверхня якоi злущуiться.

Для хронiчного еризипелоiдного артриту характерний рецидивуючий перебiг iз стiйкою деформацiiю суглобiв. Септичнi форми хвороби можуть закiнчуватися летально. Тривалiсть хвороби - до 2 мiсяцiв. У зв'язку з тим, що еризипелоiд iмунiтету не формуi, можливi повторнi захворювання.

Дiагноз. Диференцiальний дiагноз.Дiагностика еризипелоiду базуiться на даних клiнiки, епiдемiологiчних та лабораторних обстежень з урахуванням можливих групових захворювань в робiтничому колективi. Диференцiальна дiагностика перш за все проводиться з пiодермiiю (за даними мiкробiологiчних обстежень), та стрептококовою бешихою, а хронiчнi захворювання суглобiв еризипелоiдноi природи - з подагричними ураженнями ревматоiдним артритом.

Лiкування.Проводиться комбiноване лiкування, яке включаi антибiотики широкого спектра дii (краще макролiди), ультрафiолетове опромiнювання уражених дiлянок шкiри суберитемними дозами; мазевi аплiкацii 10 % синтомiциновоi емульсii в сумiшi з 20 % iхтiолом (3:1), компреси з 10 % водним розчином iхтiолу.

Експертиза працездатностi.На перiод лiкування хворi звiльняються вiд роботи з видачею лiкарняного листка, з наступним переведенням на 2 тижнi на iншу роботу, де вiдсутнi надмiрне зволоження, охолодження i олужування шкiри рук. З метою профiлактики рецидивiв доцiльно проводити УФО суберитемними дозами кварцу дiлянок шкiри, якi до цього були ураженi еризипелоiдом.

2.3.Паравакцина

Паравакцина(вузлики доярок) виявляiться у доярок, зоотехнiкiв i ветеринарiв та iнших працiвникiв ферм великоi рогатоi худоби. Викликаiться вiрусом коров'ячоi вiспи, вузлики якоi знаходяться на шиi i сосках.

Клiнiка.Через 3-4 днi пiсля зараження на пальцях рук, кистях i передплiччях на тлi гiперемii i набряку шкiри з'являються вузлики щiльноi консистенцii величиною з горошину. В центрi блюдцеподiбних горбикiв виявляються гнiйники. Такi елементи можуть спостерiгатися впродовж 1,5-2 мiсяцiв.

Для попередження захворювань необхiдно проводити суворий ветеринарний нагляд за тваринами, своiчасно лiкувати мiкротравми шкiри.

ВИСНОВОК

У процесi написання реферату ми ознайомилися з професiйними захворюваннями, викликаних впливом бiологiчних факторiв.

ЛРЖТЕРАТУРА

1. Артамонова В. Г., Зуев Г. И., Хаймович М. Л. Врачебно-трудовая экспертиза при профессиональных заболеваниях. - Л.: Медицина, 1975.-279 с.

2. Артамонова В. Г., Шаталов Н. Н. Профессиональные болезни: Учебник. - 2-е издание, перераб., доп. -М.: Медицина, 1988. -416с.

3. Багнова М. А. Профессиональные дерматозы. - М.: Медицина, 1984.-304 с.

4. Дейнега В. Г. Професiйнi хвороби: Навч. посiбник. - К.: Вища школа, 1993.-232 с.

5. Костюк I. Ф., Капустник В. А. Професiйнi хвороби: Пiдручник.-2-ге вид. перероб. i доп. - К.: Здоров'я, 2003. - 636 с.

6. Профессиональные болезни. Н. Ф. Измеров, А. М. Монаенкова, В. Г. Артомонова и др. / Под ред. Н. Ф. Измерова. М.: Медицина, 1996. - В 2 томах. Т. 2 - 480 с.

7. Профессиональные болезни / Под ред. Е. М. Тарасова, А. А. Безродных. -М.: Медицина, 1976. -408 с.

8. Профессиональные заболевания / Н. Ф. Измеров, А. М. Монаенкова, Л. А. Тарасова // Под ред. Н. Ф. Измерова. - М.: Медицина, 1996. В 2 томах. Т. 1. - 336 с.

9. Профессиональные заболевания работников сельского хозяйства: 2-е издание, перераб. и доп. Ю. И. Кундиев, Е. Н. Краснюк, В. Г. Бойко и др. / Под ред. Ю. Н. Кундиева, Е. Н. Краснюка. - К.: Здоров'я, 1989.-272 с.

Вместе с этим смотрят:

РЖнформацiйнiсть як фактор ризику. Операцiя "Паганель"

Аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах

Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря

Анализ государственных нормативных требований охраны труда, установленных действующим законодательством

Анализ и улучшение условий труда в ремонтно-механическом цехе ОАО "Минский моторный завод"