Безпечна експлуатацiя машин, механiзмiв, систем пiд тиском. Шкiдливi виробничi чинники
РЕФЕРАТ
з дисциплiни ВлОхорона працiВ»
Тема: ВлБезпечна експлуатацiя машин, механiзмiв, систем пiд тиском. Шкiдливi виробничi чинникиВ»
План
1. Умови безпечноi експлуатацii машин i механiзмiв
1.1 Поняття про небезпечну зону машин
1.2 Колективнi i iндивiдуальнi засоби захисту
1.3 Безпека експлуатацii пiдйомно-транспортних машин
2. Безпека систем, що знаходяться пiд тиском
2.1 Посудини, що працюють пiд тиском
2.2 Додатковi вимоги до балонiв
2.3 Безпека експлуатацii компресорного устаткування
2.4 Паровi i водонагрiвальнi котли
3. Психофiзiологiчнi небезпечнi i шкiдливi виробничi чинники
3.1 Загальнi вiдомостi
3.2 Алкоголь i безпека працi
3.3 Монотоннiсть
3.4 Стомлення
3.5 Робоча поза
3.6 Сонливiсть
3.7 Перевантаження емоцiйнi i розумовi
3.8 Стрес
3.9 Гiподинамiя
3.10 Соцiальний клiмат i безпека, психологiчна несумiснiсть
3.11 Перенапруження аналiзаторiв
1. У
мови безпечноi експлуатацii машин i механiзмiв
1.1 Поняття про небезпечну зону машин
У поняття небезпечна зона входить простiр, в якому можлива дiя на працюючого небезпечного i (чи) шкiдливого виробничого чинника (ГОСТ 12.0.002-80).
Небезпека локалiзована в просторi довкола елементiв, що рухаються:
тАУ рiжучого iнструменту;
тАУ оброблюваних деталей;
тАУ планшайб;
тАУ зубчастих, пасових i ланцюгових передач;
тАУ робочих столiв верстатiв;
тАУ конвеiрiв;
тАУ перемiщуваних вантажiв ПТМ i т.д.
Розмiри небезпечноi зони можуть бути:
тАУ постiйними (зона мiж пасом i шкiвом, мiж вальцями i т.п.);
тАУ змiнними (зона рiзання на верстатах).
1.2
Колективнi i iндивiдуальнi засоби захисту
Засоби iндивiдуального захисту залежно вiд призначення пiдроздiляють на наступнi класи:
тАУ iзолюючi костюми;
тАУ засоби захисту органiв дихання;
тАУ спецiальне взуття;
тАУ засоби захисту рук, голови, обличчя, очей, органiв слуху i т. д.
Всi застосуваннi в машинобудуваннi засоби колективного захисту що працюють за принципом дii можна роздiлити на:
тАУ огороджувальнi;
тАУ запобiжнi;
тАУ блокуючi;
тАУ сигналiзуючi;
тАУ системи дистанцiйного керування;
тАУ спецiальнi.
Огороджувальнi пристроi перешкоджають попаданню людини в небезпечну зону.
Конструктивно огороджувальнi пристроi можуть бути:
тАУ стацiонарними;
тАУ рухомими;
тАУ переносними.
Стацiонарнi пристроi пропускають оброблювану деталь, але не пропускають руки робiтника.
Рухомi пристроi тАУ на верстатах.
Переноснi пристроi тАУ ремонтнi i налагоджувальнi роботи, оберiгають вiд механiчних травм i опiкiв.
Запобiжнi пристроi призначенi для автоматичного вiдiмкнення рухомих агрегатiв i машин при порушеннi нормального режиму роботи. До них вiдносять:
тАУ обмежувачi ходу в горизонтальних i вертикальних напрямках;
тАУ упори;
тАУ кiнцевi вимикачi;
тАУ запобiжнi клапани;
тАУ мембрани.
Вводяться слабкi ланки в ланцюги машин:
тАУ зрiзнi штифти i шпонки;
тАУ фрикцiйнi муфти;
тАУ плавкi запобiжники.
Слабкi ланки можуть бути:
тАУ з автоматичним вiдновленням кiнематичного ланцюга;
тАУ з необхiднiстю замiни зруйнованого елементу слабкоi ланки (фрикцiйна муфта, плавкий запобiжник).
Блокувальнi пристроi бувають:
тАУ механiчними;
тАУ електромеханiчними;
тАУ електричними;
тАУ фотоелектричними;
тАУ радiацiйними i iн.
Механiчне блокування i системою, що забезпечуi зв'язок мiж огороджуючим пристроiм i гальмiвним або пусковим.
Електричне блокування застосовуiться в електричних установках з напругою 500 В i вище, забезпечуi ввiмкнення устаткування лише за наявностi обгороджування.
Електромеханiчне блокування полягаi в тому, що в ньому роль електромагнiту виконуi людина, що дii на механiчну частину системи. Приклад, електричний щиток.
Фотоелектричне блокування засноване на принципi перетворення в електричний сигнал свiтлового потоку, що попадаi на фотоелемент тАУ фотоопiр. Застосовуiться в КПЦ i механiчних цехах машинобудiвних заводiв.
Радiацiйне блокування засноване на застосуваннi радiоактивних iзотопiв.
Сигналiзуючi пристроi дають iнформацiю про роботу технологiчного устаткування, а також про небезпечнi i шкiдливi виробничi чинники, якi при цьому виникають. За призначенням системи сигналiзацii подiляються на три групи:
тАУ оперативну;
тАУ попереджувальну;
тАУ пiзнавальну.
За способом iнформацii розрiзняють сигналiзацiю:
тАУ звукову;
тАУ вiзуальну;
тАУ комбiновану (свiтлозвукову)
тАУ одорiзацiйну (по запаху) для газiв.
Системи дистанцiйного керування характеризуються тим, що контроль i регулювання роботи устаткування здiйснюють з дiльниць, достатньо вiддалених вiд небезпечноi зони. Спостереження проводять або вiзуально, або за допомогою систем телеметрii i телебачення.
Спецiальнi засоби захисту використовують при проектуваннi рiзноманiтних видiв устаткування. До них вiдносяться:
тАУ дворучне ввiмкнення машин;
тАУ системи вентиляцii;
тАУ джерела свiтла;
тАУ глушники шуму;
тАУ захисне заземлення i iн.
1.3
Безпека експлуатацii пiдйомно-транспортних машин
Технiчний огляд буваi:
тАУ повне для пiдйомно-транспортних машин (ПТМ), заново встановлених. Проводиться не рiдше одного разу на три роки. При повному технiчному оглядi ПТМ пiддаiться огляду, статичним i динамiчним випробуванням;
тАУ перiодичне, часткове тАУ не рiдше одного разу на рiк.
Статичнi випробування тАУ навантаження на 25 % вище за ii вантажопiдйомнiсть. Вiзок встановлюiться в положення, що вiдповiдаi найбiльшому прогину. Вантаж пiднiмаiться на 200 - 300 мм (при стрiловидному кранi тАУ 100 - 200 мм) i витримуiться 10 хвилин. Потiм вантаж опускають i перевiряють наявнiсть залишковоi деформацii моста крану.
Динамiчнi випробування проводять вантажем на 10% бiльшим за вантажопiдйомнiсть ПТМ i перевiряють дii всiх механiзмiв i iх гальм. При динамiчному випробуваннi проводять повторний пiдйом i опускання вантажу.
Прилади i пристроi безпеки ПТМ:
тАУ кiнцевi вимикачi;
тАУ кiнцевi упори для попередження переходу перемiщуваних пiдйомних механiзмiв за рейковi шляхи;
тАУ обмежувачi вантажопiдйомностi;
тАУ звукова i свiтлова сигналiзацiя;
тАУ схiдцi;
тАУ галереi;
тАУ гальмiвнi i утримуючi пристроi;
тАУ автоматичнi прилади вiтровоi сигналiзацii i захисту вiд вiтрових навантажень.
Зупиняючi i уловлюючи пристроi призначенi для утримання пiднятого вантажу навiть за наявностi самогальмiвних систем:
тАУ крановi;
тАУ роликовi;
тАУ вiдцентровi;
тАУ клиновi;
тАУ ексцентриковi.
2. Безпека систем, що знаходяться пiд тиском
2.1
Посудини, що працюють пiд тиском
Посудина, що працюi пiд тиском, i герметично закритою iмкiстю, призначеною для ведення хiмiчних або теплових процесiв, а також для зберiгання, перевезення стиснутих, зрiджених i розчинених газiв i рiдин пiд тиском.
Держнаглядохоронпрацi затвердив ВлПравила обладнання i безпечноi експлуатацii посудин, що працюють пiд тискомВ», в яких визначаються вимоги до обладнання, виготовлення, монтажу, ремонту i експлуатацii посудин, що працюють пiд тиском.
Цi правила поширюють своi дii на:
1) посудини, що працюють пiд тиском вищим за 0,07 МПа;
2) цистерни i бочки для перевезення зрiджених газiв, тиск пари яких при температурi до +50 В°С вищим за 0,07 МПа;
3) посудини, цистерни для зберiгання, перевезення зрiджених газiв, рiдин i сипких тiл без тиску, але тi, що спорожняються пiд тиском газу вищим за 0,07 МПа;
4) балони, призначенi для перевезення i зберiгання стиснутих, зрiджених i розчинених газiв пiд тиском вищим за 0,07 МПа.
Правила не поширюються на посудини i балони iмкiстю не бiльше 25 л, в яких добуток iмкостi на робочий тиск в атмосферах не бiльше 200, а також частини машин, що не i самостiйними посудинами (цилiндри двигунiв парових i повiтряних машин i компресорiв, конструктивно вбудованих в компресор).
При порушеннi вимог до конструкцii, монтажу i експлуатацii судин, що працюють пiд тиском, можливий вибух. Наслiдками вибуху можуть бути:
тАУ руйнування устаткування, будiвель, споруд;
тАУ травмування людей вiдлiтаючими частинами посудини, що розiрвалася;
тАУ отруiння шкiдливими речовинами;
тАУ ураження полум'ям, горючими газами, парою, рiдиною.
Робота вибуху (Дж) при адiабатичному розширеннi газу може бути визначена за формулою:
,(2.1)
де Р1 тАУ початковий тиск в посудинi, МПа;
Р2 тАУ кiнцевий тиск в посудинi, МПа;
V тАУ початковий об'iм газу, м3.
Показник адiабати:
,(2.2)
де Ср тАУ питома теплоiмнiсть газу при постiйному тиску, Дж/(кг град);
Сv тАУ питома теплоiмнiсть газу при постiйному об'iмi, Дж/(кг град).
Потужнiсть вибуху (кВт):
,(2.3)
де t тАУ час дii вибуху, с.
Оскiльки час вибуху дуже мала величина (с), то потужнiсть вибуху при розривi посудини досягаi величезноi величини. Так, наприклад, потужнiсть вибуху посудини iз стиснутим повiтрям V = 1 м3, Р = 12 атм (1,2 МПа) i t = 0,1 iз складаi N = 28100 кВт.
Для забезпечення нормальних умов експлуатацii всi посудини мають бути забезпеченi:
тАУ приладами для вимiрювання тиску i температури середовища;
тАУ запобiжними пристроями;
тАУ запiрною арматурою;
тАУ покажчиком рiвня рiдини.
Окрiм запобiжного клапана, посудина може бути забезпечена запобiжною мембраною, яка повинна мати заводське клеймо з вказiвкою тиску, що розриваi пластину (ВНРЖРЖТБХП).
На кожну посудину пiсля установки i реiстрацii наноситься наступний напис:
тАУ реiстрацiйний номер;
тАУ дозволений тиск;
тАУ дата майбутнього внутрiшнього огляду i гiдравлiчних випробувань.
До обслуговування допускаються особи не молодшi за 18-рiчний вiк, якi пройшли:
тАУ виробниче навчання;
тАУ атестацiю в квалiфiкацiйнiй комiсii;
тАУ iнструктаж з безпеки обслуговування посудин.
2.2
Додатковi вимоги до балонiв
Балони i рiзновидом посудин, але до них пред'являються додатковi вимоги. Для попередження неправильного приiднання балона, внаслiдок чого можуть утворитися вибухонебезпечнi сумiшi, запорнi вентилi виготовляють рiзноманiтних розмiрiв i з рiзною рiзьбою (лiвою, правою). Балони мають кольори, що вiдрiзняються забарвленням i написами.
Балони, що надходять на наповнення, повиннi мати залишковий тиск:
тАУ для стиснутих газiв не менший за 0,05 МПа;
тАУ для розчиненого ацетилену не менший за 0,05 МПа i не бiльший за 0,1 МПа.
Залишковий тиск необхiдний для того, щоб визначити, яким газом був наповнений балон i не допустити проникнення в нього iншого газу або рiдини.
Балони забезпеченi редуктором, призначеним для зниження тиску газу, що знаходиться в балонi, до величини робочого тиску. Редуктор маi два манометри тАУ тиск в балонi i робочий тиск. Балони, призначенi для зрiджених газiв, повиннi мати покажчики рiвня максимального заповнення об'iму балона. Зберiгати балони необхiдно у вертикальному положеннi в спецiально обладнаних гнiздах. Склади мають бути одноповерховими з покриттям легкого типа i не мати горищних перекриттiв, що виконанi з незгоряючих матерiалiв, не нижче за II ступiнь вогнестiйкостi. Вiкна i дверi повиннi вiдкриватися назовнi. Маi бути природна i механiчна вентиляцiя.
Транспортують балони з газом в горизонтальному положеннi, з прокладками мiж ними, укладаються вентилями в один бiк.
Спiльне транспортування наповнених i порожнiх кисневих i ацетиленових балонiв на всiх видах транспорту заборонене.
Балони, наповненi зрiдженим газом, повиннi мати газовий (паровий) об'iм над рiвнем рiдини. Ступiнь наповнення визначаiться iнструкцiями заводiв-наповнювачiв.
2.3
Безпека експлуатацii компресорного устаткування
Згiдно ГОСТ 12.2.016-81 тАУ ВлОбладнання компресорне. Загальнi вимоги безпекиВ» - компресорне устаткування об'iднуi стацiонарнi i пересувнi компресори i компресорнi установки всiх видiв.
При роботi компресорного устаткування можливе пiдвищення температури або тиску стискуваного газу, що може викликати вибух.
З пiдвищенням температури посилюiться розкладання змащувального газу, що використовуiться як мастила для компресорiв.
Змащувальнi масла при пiдвищеннi температури частково випаровуються i у виглядi туману проникають в цилiндри, утворюючи iз засмоктуваним повiтрям вибухонебезпечнi сумiшi. При концентрацii в повiтрi 6-10 % масляноi пари i температурi бiля 200 В°С сумiш може вибухати. Така небезпека усуваiться охолоджуванням компресора в цiлому або його рiвнiв, застосовуючи вiдкриту систему охолоджування.
Компресори повиннi мати: запобiжнi, сигналiзуючи, блокувальнi пристроi, , що спрацьовують автоматично i забезпечують послiдовнiсть виконання технологiчних операцiй i захист устаткування вiд перевантажень.
Компресори i трубопроводи ретельно заземляють для вiдведення статистичноi електрики.
Повiтря для компресорiв повинне надходити чистим, для цього встановлюються фiльтри.
При великiй продуктивностi i заборi повiтря iз зовнi примiщення необхiдно забирати не менше нiж в 3 метрах вiд рiвня землi.
Компресори обезпеченi контрольно-вимiрювальною апаратурою:
тАУ манометрами;
тАУ термометрами;
тАУ автоматичними регулювальниками тиску;
тАУ запобiжними клапанами
тАУ запiрним пристосуванням.
Для змащення цилiндрiв компресорiв застосовуiться спецiальне мастило з температурою спалаху 220-240 В°С, тобто з бiльшою, нiж температура стискуваного повiтря. При роботi компресора показники приладiв перевiряються не рiдше, нiж через 2 години, i iх показники записуються в журнал облiку роботи компресора. Робочi манометри перевiряються не рiдше одного разу на 6 мiсяцiв.
2.4
Паровi i водонагрiвальнi котли
Вимоги до парових котлiв встановлюються ГОСТ 12.2.096-83 тАУ ВлКотли паровi з робочим тиском пари до 0,07 МПа. Вимоги безпеки.В»
Найбiльша небезпека при iх експлуатацii тАУ вибух. Аварii парових котлiв можуть виникнути через недостатнiсть в них води, несправностi живлення i водовказiвних приладiв, поганого знання правив ТБ або слабкоi виробничоi дисциплiни. Представляi небезпеку утворення i скупчення накипу на окремих елементах котла при нерегулярному його чищеннi. З цiii причини може утворитися опуклiсть, яка призводить до розриву стiнки. Незадовiльний водний режим представляi небезпеку для котла з наступних причин:
тАУ накип, маючи низький коефiцiiнт теплопровiдностi, сприяi перегрiву стiнок i розм'якшенню металу;
тАУ зм'якшена вода при значнiй лужностi викликаi межкристаллiтну корозiю, яку називають ще каустичною крихкiстю;
тАУ вмiст в живильнiй водi кисню i вуглекислого газу викликаi електрохiмiчну корозiю.
Недостатнiсть води в котлi може призвести до вибуху, тому встановлюють прилади, якi контролюють рiвень води в котлi i температуру, встановлюють пристроi, що автоматично подають звукову або свiтлову сигналiзацiю при зниженнi рiвня води в котлi до мiнiмуму.
Паровi i водонагрiвальнi котли встановлюються в спецiальних примiщеннях тАУ котельних, в яких повинно бути не менш 2-х виходiв. Крiвля маi бути такою, що легко скидаiться. Обладнання котельних в напiвпiдвальних примiщеннях допускаiться лише при використаннi водонагрiвальних котлiв з температурою до 100(З або парових казанiв з тиском до 0,07 МПа.
3. Психофiзiологiчнi небезпечнi i шкiдливi виробничi чинники
3.1
Загальнi вiдомостi
Психофiзiологiчним (ПФ) чинникам виробничого середовища необхiдно придiляти належну увагу при розробцi систем забезпечення безпечностi працi. Зi свiтовоi статистики виходить, що головною причиною аварiй i нещасних випадкiв i людина (потерпiлий).
ПФ небезпечнi i шкiдливi виробничi чинники згiдно ССБП подiляються на наступнi групи:
тАУ фiзичнi перевантаження (статичнi, динамiчнi);
тАУ нервово-психiчнi перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналiзаторiв, монотоннiсть працi, емоцiйнi перевантаження).
ПФ небезпечнi i шкiдливi чинники наведенi в ССБП не повнiстю, i щоб успiшно вести профiлактичну роботу, необхiдно мати повну номенклатуру ПФ небезпечних i шкiдливих виробничих чинникiв, потенцiйно можливих в машинобудiвному виробництвi.
Наведемо в алфавiтному порядку повний перелiк ПФ небезпечних i шкiдливих виробничих чинникiв:
тАУ алкоголь;
тАУ гiподинамiя;
тАУ гiпокiнезiя;
тАУ динамiчнi перевантаження;
тАУ перенапруження аналiзаторiв;
тАУ перевантаження емоцiйнi i розумовi;
тАУ психофiзiологiчна несумiснiсть;
тАУ робоча поза;
тАУ соцiальний клiмат;
тАУ сонливiсть;
тАУ статичнi перевантаження;
тАУ стреси;
тАУ стомлення;
тАУ iншi (тютюн, наркотики).
3.2
Алкоголь i безпека працi
Алкоголь i безпека працi несумiснi. Алкоголь негативно впливаi на iндивiдуальнi якостi працiвника, тобто на всi тi якостi, якi дозволяють людинi на виробництвi уникати аварiй i нещасних випадкiв, а в екстремальних (аварiйних) умовах приймати правильнi рiшення, що забезпечують особисту безпеку робочого мiсця, робочоi зони, цеху.
Розглянемо коротко механiзм дii алкоголю на людину, тобто на характер змiни iндивiдуальних якостей працiвника (оператора).
Пiд час надходження алкоголю в органiзм людини, в першу чергу, на алкоголь реагуi нервова система. Порушуiться дiяльнiсть клiтин кори пiвкуль великого мозку, потiм клiтин спинного мозку i глибоких вiддiлiв головного мозку. При систематичному вживаннi спиртних напоiв у людини виникаi специфiчне захворювання тАУ алкоголiзм, при якому настаi загальний розлад всього органiзму. Кiнцевою стадiiю алкоголiзму i деградацiя особи, яка характеризуiться пiдвищеною подразливiстю, легкою збудливiстю, образливiстю, метушливiстю, млявiстю, брехливiстю, схильнiстю до iстерик, жорсткiстю, боязкiстю, цинiчнiстю, легкою навiюванiстю, байдужiстю до роботи i своii долi i т. д.
Торкаючись безпосередньо забезпечення безпеки працi, необхiдно пам'ятати, що хворих алкоголiзмом не можна допускати до робiт пiдвищеноi небезпеки, а також до робiт, пов'язаних iз застосуванням рiзноманiтних видiв спиртiв i iнших наркотичних речовин.
Згiдно Кодексу Законiв про працю (КЗпП) до хворих алкоголiзмом застосовують адмiнiстративнi заходи:
1. Заборона вживання алкогольних напоiв в робочий час i на робочому мiсцi.
2. Недопущення до роботи i видалення з територii пiдприiмства.
3. Обмеження в одержаннi пiльг.
4. Клопотання про направленням на примусове лiкування.
5. Обмеження у видачi грошових допомог при захворюваннях, пов'язаних iз зловживанням алкоголем.
3.3
Монотоннiсть
Монотоннiсть тАУ це психiчний стан людини, викликаний одноманiтнiстю сприйняття або дiй. Загальними ознаками для всiх видiв монотонностi i перевантаження iнформацiiю при виконаннi роботи або, навпаки, ii недостатньо, що накладаi на стан людини певний вiдбиток: працiвник втрачаi iнтерес до виконуваноi роботи i у нього виникаi стан, який називаiться виробничою нудьгою. Монотонна робота викликаi переоцiнку тривалостi робочого часу, працiвник з нетерпiнням чекаi закiнчення робочоi змiни, його хилить до сну. Монотонна робота погiршуi економiчнi показники, пiдвищуiться травматизм, аварiйнiсть, зростаi плиннiсть кадрiв.
Основнi заходи iз зменшення впливу монотонностi на людину:
1. Проектування технологiчного процесу, кожноi трудовоi операцii при конвеiрнiй органiзацii працi, необхiдних виробництву, так, щоб зробити кожну операцiю змiстовною, такою, що викликаi iнтерес у виконавцiв. Тривалiсть операцii маi бути не меншою за 30 с, число елементiв операцii - не менше п'яти.
2. Здiйснювати переведення робiтникiв з однiii на iншу виробничу операцiю протягом змiни або робочого тижня.
3. Застосовувати оптимальнi режими працi i вiдпочинку протягом робочого дня. При монотоннiй роботi доцiльнi частi, але короткi перерви тАУ вiд 2 до 5 хвилин за годину або пiвгодини роботи.
4. Встановлювати змiнний ритм роботи конвеiра протягом робочого дня. Недопустимий примусовий темп роботи: швидкий або повiльний.
5. Необхiдно дотримуватись естетичностi виробництва i здiйснювати музичне оформлення виробничого процесу.
3.4
Стомлення
небезпечний шкiдливий машина балон
Стомлення тАУ це процес зниження працездатностi, тимчасове знесилення, що виникаi при виконаннi певноi фiзичноi або розумовоi роботи.
В даний час загальновизнаною теорiiю, що розкриваi механiзм розвитку стомлення, i кiркова теорiя стомлення, засновниками якоi були РЖ.М. Сiченов, РЖ.П. Павлов, М.РД. Введенський, О.О. Ухтомський. Ця теорiя переконливо доводить, що втома в людському органiзмi тАУ це складне явище, пов'язане з регулюючою дiяльнiстю центральноi нервовоi системи i ii вищого рiвня, тАУ кора великих пiвкуль головного мозку.
Розрiзняють:
тАУ стомлення, що швидко розвиваiться;
тАУ стомлення, що повiльно розвиваiться.
Для попередження стомлюваностi i пiдвищення працездатностi необхiдно:
тАУ оптимальна органiзацiя режиму працi i вiдпочинку;
тАУ рацiональна органiзацiя трудового процесу;
тАУ ефективне навчання з метою швидкого опанування трудових навичок.
Працiвникам виробництва необхiдно знати ознаки рiзноманiтних форм перевтоми i хронiчного стомлення.
Перший ступiнь перевтоми характерний швидким падiнням працездатностi протягом робочого дня.
Другий ступiнь перевтоми характеризуiться зниженням працездатностi проти звичайного рiвня в першу годину роботи.
Хронiчна перевтома визначаiться наступними ознаками:
тАУ вiдчуттям стомлення ще до початку роботи;
тАУ пiдвищеною подразливiстю;
тАУ зниженням iнтересу до роботи;
тАУ зниженням апетиту;
тАУ втратою ваги;
тАУ порушенням сну;
тАУ важким засипанням i пробудженням, безсонням, кошмарними сновидiннями;
тАУ зниженням опiрностi органiзму iнфекцiям, простудним захворюванням;
тАУ нудотою;
тАУ зниженим артерiальним тиском.
При виявленнi ознак перевтоми необхiдно нормалiзувати режим працi i вiдпочинку i провести оздоровлення зовнiшнього середовища на робочих мiсцях.
Приклад: Фредерiк Тейлор тАУ iнженер з наукового управлiння сталеливарноi компанii ВлБетлехем СтiлВ» провiв експеримент з одним з робiтникiв тАУ вiн працював по секундомiру. Робiтник працював 26 хвилин в годину, а вiдпочивав 34 хвилини, продуктивнiсть працi була майже в 4 рази бiльшою, нiж у iнших робiтникiв. Це йому вдалося тому, що вiн вiдпочивав до того, як вiдчував втому (Дейл Карнегi).
На машинобудiвних пiдприiмствах широко застосовуiться стиснуте повiтря, гази i пара, що знаходяться пiд тиском, вищим за атмосферний.
Стиснуте повiтря використовуiться в пневматичних молотах, пневматичних iнструментах, в металообробних верстатах для литва пiд тиском i iн.
Гази застосовуються для нагрiву рiзного технологiчного устаткування, при газозварювальних роботах.
Пара використовуiться для нагрiвання технологiчного устаткування, в опалювальних системах, для пiдiгрiвання повiтря, що надходить у вентиляцiйнi установки.
Застосування стиснутого повiтря, газу i пари забезпечуi можливiсть удосконалювати технологii, механiзувати трудомiсткi процеси, автоматизувати виробництво, покращувати санiтарно-гiгiiнiчнi умови працi. В той же час посудини i апарати, що працюють пiд тиском, i джерелами пiдвищеноi небезпеки. Вони можуть створити надлишковi тепловидiлення, пiдвищену загазованiсть i головну небезпеку - вибух.
3.5
Робоча поза
Основними позами людини, що представляють iнтерес для виробництва, i пози ВлстоячиВ» i ВлсидячиВ», що слiд враховувати, проектуючи робоче мiсце i робочу позу, що вiдповiдають даному виду роботи. Необхiдно прагнути до того, щоб робоча поза була найближчою до природноi пози людини.
Природнi пози ВлстоячиВ» i ВлсидячиВ», будучи головними позами людини, як i поза Вллежачи на спинiВ», характеризуються найменшими енергетичними затратами в порiвняннi з похiдними вiд них позами.
При проектуваннi робочого мiсця слiд пам'ятати, що фiзiологiчно не виправдана фiксована робоча поза. Крiм того, якщо при виконаннi роботи потрiбнi великi м'язовi зусилля, то переважаi поза ВлстоячиВ», а при менших зусиллях тАУ ВлсидячиВ». Робота в позi ВлстоячиВ» призводить до швидшого стомлення, нiж робота в позi ВлсидячиВ». Проте i та, i iнша фiксованi пози викликають порушення кровообiгу в нижнiх кiнцiвках i органах областi тазу, що призводять до профзахворювань (геморою, варикозному розширенню вен). Тому доцiльно передбачати можливiсть роботи сидячи i стоячи. Приклад: Дейл Карнегi бесiдував з Генрi Фордом незадовго до його вiсiмдесятилiття. Його уразив квiтучий i бадьорий вигляд. На питання, в чому секрет, вiн вiдповiв: ВлЯ нiколи не стою, якщо маю можливiсть сiсти, i нiколи не сиджу, якщо можу лягтиВ».
Знаменитий Джон Рокфеллер прославився завдяки двом видатним досягненням. Вiн нагромадив найбiльше багатство в свiтi i дожив до 98 рокiв. Як це йому удалося? Головна причина в тому, що довголiття було у нього в роду. РЖншою причиною була його звичка щодня спати пiвгодини в серединi дня в своiму кабiнетi. В цей час навiть Президент США не мiг викликати його до телефону.
3.6
Сонливiсть
Дослiдження впливу на органiзм людини роботи в рiзнi змiни показали, що продуктивнiсть працi, працездатнiсть, самопочуття, травматизм тих працiвникiв в першу i другу половину дня майже однаковi. У нiчний же час праця протiкаi на тлi зниження функцiонального стану центральноi нервовоi системи i сонливостi. Вона знижуi продуктивнiсть працi, ii якiсть, людина стаi менш захищеною вiд нещасних випадкiв i аварiй.
Встановлено, що сонливiсть при роботi в нiчну змiну i, як правило, наслiдком недотримання добовоi норми сну.
У багатьох, що працюють постiйно вночi, спостерiгаiться розлад сну. Люди, що працюють в нiчнi змiни, частiше мають захворювання серцево-судинноi i нервовоi системи.
Профiлактика сонливостi при роботi в нiчнi змiни зводиться до наступних основних заходiв:
тАУ необхiдно, щоб робiтники, що працюють вночi, дотримувались добовоi норми сну тАУ вiсiм годин;
тАУ перехiд iз змiни в змiну проводити через тиждень або 2 тижнi;
тАУ початок змiн необхiдно встановлювати в 8, 16, 24 ч при 3-х змiнному режимi роботи i в 8, 14, 20 i 2 ч при 4-х змiнному режимi роботи;
тАУ робiтники, що працюють в нiчнi змiни, не повиннi у вiльний час займатися важкою фiзичною працею або працею, що вимагаi напруги центральноi нервовоi системи.
Вiльний час маi бути часом активного вiдпочинку.
3.7
Перевантаження емоцiйнi i розумовi
В даний час швидко мiняiться спiввiдношення мiж фiзичною i розумовою працею. Для освоiння новоi технологii i сучасноi технiки потрiбнi не лише висококвалiфiкованi iнженери, але i робiтники новоi формацii. На змiну робiтникiв, зайнятих фiзичною працею, приходять фахiвцi, основна дiяльнiсть яких пов'язана з розумовою напругою, емоцiйно-розумовою напругою, творчою i розумовою працею.
Розумова дiяльнiсть (як i мтАЩязова) тАУ це дiяльнiсть, перш за все, центральноi нервовоi системи, ii вищого вiддiлу тАУ кори людського мозку.
При розумовiй роботi, як i при фiзичнiй, змiнюються обмiннi процеси, але пiдвищення загального обмiну незначне, вiдбуваiться звуження судин кiнцiвок i розширення судин внутрiшнiх органiв, пульс змiнюiться незначно, споживання кисню мозком збiльшуiться в 15-20 разiв при розумовiй роботi в порiвняннi з фiзичною.
В той же час, слiд знати, що якщо для розумовоi роботи потрiбна значна нервово-емоцiйна напруга, отже, можливi значнi змiни кров'яного тиску, пульсу, пiдвищення рiвня цукру в кровi.
Тривала робота, що вимагаi емоцiйно-нервовоi напруги, може призвести до серцево-судинних i iнших захворювань. Добре вiдомо, що кардiосклероз i атеросклероз частiше зустрiчаються у працiвникiв розумовоi працi.
Широко поширене поняття ВлстресВ» в дослiвному перекладi означаi ВлнапругаВ». При стресi вся дiяльнiсть органiзму супроводжуiться пiдсиленням функцiй якихось систем людського органiзму: слуху, зору, м'язiв i так далi В даний час встановлено, що стрес тАУ це реакцiя адаптацii до надзвичайних, екстремальних умов як фiзiологiчних, так i психiчних.
Створенням концепцii стресу був видатний канадський учений Г.Сельi. Виходячи з сили i тривалостi стресу, вiн видiлив три стадii розвитку стресовоi реакцii:
I тАУ стадiя тривоги - усвiдомлення ситуацii i мобiлiзацiя всiх ресурсiв органiзму для ii подолання;
II тАУ стадiя адаптацii до умов критичноi ситуацii;
III тАУ стадiя виснаження тАУ декомпенсацiя, тобто перехiд адаптацiйних механiзмiв в патологiчнi (хвороба).
Загальними стресовими чинниками для жертв лиха i:
- раптове руйнування звичайного устрою життя;
- вiдчуття лиха i втрата самовладання;
- загроза iх недоторканостi (життя).
Дослiдження рiзних типiв стихiйних лих дозволило роздiлити час пiсля лиха i вiдповiдну реакцiю людей на такi фази:
- ВлгероiчнуВ», протiкаi пiд час лиха i вiдразу пiсля нього, люди прагнуть дiяти, щоб врятувати себе i iнших;
- Влмедового мiсяцяВ», триваi вiд тижня до пiвроку, у людей вiдмiчаiться прагнення жити;
- ВлпозбавленняВ», триваi вiд 2 мiсяцiв до пiвроку;
- ВлвiдновленняВ», триваi декiлька рокiв.
Для забезпечення безпеки працi необхiдно органiзувати виробничий процес так, щоб вiн виключав стреси. В той же час необхiдно, щоб в аварiйних умовах стрес не був причиною неправильних дiй i не погiршив виробничу обстановку. Тому дуже важливо в процесi професiйного навчання пiдготувати робiтника до роботи в екстремальних i аварiйних умовах так, щоб стреси не перешкодили йому в цих складних умовах виконати своi професiйнi обов'язки.
Ефективним засобом профiлактики стресiв за екстремальних умов i професiйна пiдготовка на тренажерах, що iмiтують аварii.
3.9
Гiподинамiя
Гiподинамiя тАУ це порушення функцiй органiзму (опорно-рухового апарату, кровообiгу, дихання, травлення) при обмеженнi руховоi активностi, зниженнi сил опору м'язiв.
Профiлактика гiподинамii передбачаi виробничу гiмнастику, змiну робочоi пози в процесi роботи, загальнi заходи по зниженню стомлюваностi i монотонностi працi.
3.10
Соцiальний клiмат i безпека, психологiчна несумiснiсть
В процесi працi людина тАУ це соцiальна особа. Вона i складовою частиною виробничого колективу. У цих умовах створення сприятливого соцiального i морального клiмату в колективi, психологiчна сумiснiсть всiх його членiв тАУ запорука успiшного вирiшення поточних i перспективних завдань охорони працi. Важливо в колективi виробити такий соцiальний клiмат, який визначав би дiяльнiсть в галузi безпеки як важливий прiоритетний напрямок.
Аристотель (384-322 до н.е.) писав, що тАЬнiщо так не виснажуi i не руйнуi людину, як тривала фiзична бездiяльнiстьтАЭ. Французький лiкар Тiссо писав, що рух може замiнити лiки, але всi лiки разом узятi нiколи не зможуть замiнити рух.
3.11
Перенапруження аналiзаторiв
Центральна нервова система одержуi iнформацiю вiд зовнiшнього свiту, зовнiшнього середовища за допомогою чутливих апаратiв, що сприймають сигнали. Цi апарати академiком РЖ.П. Павловим названi аналiзаторами.
Основна характеристика аналiзаторiв тАУ висока чутливiсть, хоча не кожний подразник, що дii на аналiзатор, викликаi вiдчуття. Щоб вiдчуття проявилося, необхiдна певна iнтенсивнiсть подразника. Кожна дiя, що перевищуi межу iнтенсивностi, викликаi бiль i порушення дiяльностi аналiзаторiв.
У центральну нервову систему в процесi працi надходить великий об'iм iнформацii. Мозок ii ВлпереробляiВ» i ВлсортуiВ» по мiрi важливостi. Найважливiшими i сигнали, що мають значення для життiдiяльностi всього органiзму; потiм сприймаються сигнали, що мають значення для окремих систем i органiв.
Завдання правильного проектування технологiчного процесу тАУ не допустити перенапруження аналiзаторiв, яке може призвести до стресiв.
Вместе с этим смотрят:
РЖнформацiйнiсть як фактор ризику. Операцiя "Паганель"
Аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах
Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря
Анализ государственных нормативных требований охраны труда, установленных действующим законодательством
Анализ и улучшение условий труда в ремонтно-механическом цехе ОАО "Минский моторный завод"