Захист вiд виробничого шуму i вiбрацii

РЕФЕРАТ

з дисциплiни ВлОхорона працiВ»

Тема: ВлЗахист вiд виробничого шуму i вiбрацiiВ»

План

1. Дiя на органiзм людини

2. Основнi поняття i iх фiзичнi параметри

3. Нормування шуму i вiбрацii

4. Вимiрювання шуму i вiбрацii

5. Методи боротьби з шумом i вiбрацiiю

6. Захист вiд дii ультразвуку, iнфразвуку

7. Захист вiд лазерних випромiнювань

1.
Дiя на органiзм людини

Шум i вiбрацiю на виробництвi створюють рiзнi механiзми i машини (ДВЗ, компресори, насоси, вентилятори, молоти, металорiжучi верстати, електродвигуни, трансформатори, генератори i iн.).

Шкiдлива дiя вiбрацiй виражаiться в зниженнi ККД, спрацюваннi деталей, частому ремонтi i наладцi машин, а також небезпецi виникнення аварiй машин. За статистикою близько 80% поломок i аварiй i результатом недопустимих коливань. Крiм того, шум i вiбрацiя несприятливо впливають на людину. Шум не лише негативно дii на слух, але i може викликати розлади сердечно-судинноi i нервовоi систем, травного тракту, а також гiпертонiчнi хвороби. Шум i однiiю з причин швидкого стомлення робiтникiв, може викликати запаморочення, що призводить до нещасних випадкiв. Вiд постiйноi дii шуму з'являються професiйна хвороба тАУ глухота.

У тижневику ВлЗа кордономВ» в статтi ВлДецибели, що забирають здоров'яВ» наголошуiться, що втрата слуху i найпоширенiшим фiзичним недолiком в краiнi, стверджуi канадське товариство слуху, а промисловий шум складаi його основну причину. За повiдомленням мiнiстерства охорони здоров'я, близько двох мiльйонiв канадцiв погано чують. Глухота Влурожаi бiльшу кiлькiсть людей, нiж рак, слiпота, туберкульоз, склероз, венеричнi хвороби i ниркова недостатнiсть, разом узятiВ».

Шум дii не лише на слух. В першу чергу, вiн розладжуi нервову систему. Це було виявлено ще двi тисячi рокiв назад, коли Юлiй Цезар заборонив в Римi iзду вночi на гуркотливих колiсницях. Чотириста рокiв тому королева РДлизавета I заборонила чоловiкам бити своiх дружин пiсля 10 годин вечора, Влщоб iх крики не непокоiли сусiдiвВ».

Шум може бути причиною виразки шлунку, викликаi пiдвищення рiвня холестерину в кровi, сприяi виникненню стресового стану, скорочуi життя людини. Звук зумера в автомобiлi, який попереджуi про те, що не застебнутi паси безпеки, служить причиною рiзкого пiдвищення тиску кровi; гудiння кухонних машин погiршуi травлення.

Американськi вченi довгий час вели спостереження за ростом квiтiв при шумi i в тишi. Виявилось, що шум уповiльнюi iх рiст на 47%. Одна з рослин було пiддано звуковому ВлобстрiлуВ» в 10 децибел (по силi тАУ це шум рухаючого поблизу поiзда). Через десять днiв квiтка зiвтАЩяла. Сильного шуму не витримують навiть тi, кому чути i говорити природою не дано.

В 1239 г. татарське вiйсько, увiрвавшись до Таврii, пiдiйшло до столицi Аланського феодального князiвства Киркер. Узяти фортецю вони не могли, т. до. вона мала дуже гарнi укрiплення (висiченi в скелях печери, невидимi сторонньому оку). Атакуючi вирiшили взяти фортецю шумом. Кожен воiн стукав в будь-який металевий предмет протягом декiлькох днiв i ночей. Коли розвiдники донесли, що жителi, змученi шумом, заснули, орди завойовникiв зi свiжих пiдкрiплень, що не брали участi в операцii ВлшумВ», проникли в печери.

У древньому Китаi найстрашнiшими тортурами вважали тортури музикою. Людину садили до ями, над головою ревли труби i гудiли барабани. РЖ в'язень або зiзнавався, або божеволiв.

У медицинi встановлено, що шкiдлива для здоров'я межа гучностi, больовий порiг тАУ 90 дБ, тривалий звук в 155 дБ викликаi опiки, гучнiсть в 180 дБ тАУ смертельна (рис. 1).

Рис. 1. Шкала сили звуку (дБ)

Рок i дискоритми можуть порушити функцiональну рiвновагу пiвкуль головного мозку. Вони сприяють видiленню стрес-гормонiв, якi можуть ВлстиратиВ» в мозку частина iнформацii. Це особливо помiтно у студентiв в перiод екзаменацiйноi сесii, коли знання буквально ВлвилiтаютьВ» з голови (див. Иконникова С.Н., Лисовский В.Т. ВлНа пороге гражданской зрелостиВ». Л., 1982, с. 85; Н.С. Назарова ВлОхрана окружающей среды и экологическое воспитание студентовВ», 1989 с. 104).

Вiбрацiя вiд устаткування передаiться через конструкцiю i пiдлогу до людини i викликаi загальну вiбрацiю його тiла. Особливо шкiдливими i коливання з частотою 6-9 Гц, близькою до частоти коливань людини. Резонанс, що виникаi, збiльшуi коливання внутрiшнiх органiв, розширюючи або звужуючи iх. Систематична дiя вiбрацii викликаi вiбрацiйну хворобу з втратою працездатностi. Ця хвороба виникаi поступово, викликаючи головний бiль, роздратування, поганий сон, зтАЩявляiться бiль у суглобах, судоми пальцiв, спазми судин. У органiзмi виникають незворотнi змiни, що призводять до iнвалiдностi.

2.
Основнi поняття i iх фiзичнi параметри

Шум тАУ безладне поiднання рiзноманiтних за рiвнем i частотою небажаних звукiв. Вухо людини сприймаi коливання з частотою вiд 20 до 20000 Гц, коливання нижче 20 Гц тАУ iнфразвук, вище 20 кГц тАУ ультразвук. Звуковий дiапазон прийнято пiдроздiляти:

тАУ низькочастотний (до 400 Гц);

тАУ середньочастотний (400-1000 Гц);

тАУ високочастотний (бiльш 1000 Гц).

Фiзично звук характеризуiться частотою, iнтенсивнiстю, звуковим тиском. Вухо чутливе до звукового тиску. За одиницю звукового тиску прийнятий паскаль (Па).

Звук характеризуiться iнтенсивнiстю (силою) тАУ потiк звуковоi енергii через одиницю площi, Вт/м². Найменша iнтенсивнiсть звуку, яку чуi вухо, називаiться порогом чутностi: J_min= 10^-12Вт/м²при f = 1000 Гц. Найбiльша iнтенсивнiсть звуку, яка сприймаiться на слух, створюi вiдчуття болю тАУ больовий порiг J_max=10²Вт/м². У дiапазонi вiд порогу чутностi до больового порогу сила звуку збiльшуiться в 10¹⁴раз.

Такий величезний дiапазон доступний нам завдяки здатностi вуха реагувати не на абсолютну iнтенсивнiсть звуку, а на ii прирiст, i називаiться вiн рiвнем iнтенсивностi звуку. Рiвень iнтенсивностi звуку L тАУ це логарифм вiдношення, що розглядаiться J, i на порозi чутностi J_minсил звуку, вимiрюiться в дБ:

,(1)

де J тАУ iнтенсивнiсть даного звуку, Вт/м²;

J_min тАУ iнтенсивнiсть на порозi чутностi, Вт/м².

В ГОСТ 12.1.003-83 наводяться допустимi рiвнi звукового тиску. Зв'язок рiвня iнтенсивностi звуку i звукового тиску виражаiться формулою:

(2)

де P тАУ звуковий тиск даного звуку, Па;

P_min тАУ звуковий тиск на порозi чутностi; P_min= 2×10^-5 Па на частотi 1000Гц.

Вiбрацiя тАУ механiчне коливання пружних тiл при низьких частотах (3-100 Гц) з великими амплiтудами (0,5-0,003 мм). Фiзично вiбрацiя характеризуiться частотою, амплiтудою, швидкiстю, прискоренням. Цi ж параметри враховуються для гiгiiнiчноi оцiнки вiбрацiй.

3.
Нормування шуму i вiбрацii

Гiгiiнiчне нормування шуму i вiбрацiй визначаi ДСН 3.3.6.039-99, ГОСТ 12.1.003-83 i ГОСТ 12.1.012-90, СН 245-73. При нормуваннi шуму використовуiться два методи:

тАУ нормування по граничному спектру шуму;

тАУ нормування рiвня звуку в дБА.

Перший метод нормування i основним для постiйних шумiв. Тут нормуються рiвнi звукових тискiв в 8 октавних смугах частот з середньо-геометричними частотами 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц. Деякi граничнi спектри показанi на рис. 2., з якого видно, що iз зростанням частоти допустимi рiвнi зменшуються. Наприклад: ПС-80, де 80 тАУ допустимий рiвень звукового тиску в октавнiй смузi з середньо-геометричною частотою 1000 Гц. Сукупнiсть 8 допустимих рiвнiв звукового тиску називаiться граничним спектром.

Рис. 2. Кривi граничних спектрiв

Другий метод нормування загального рiвня шуму, що вимiрюiться за шкалою ВлАВ» шумомiра i зветься рiвнем звуку в дБА, використовуiться для орiiнтовноi оцiнки постiйного i непостiйного шуму, оскiльки в цьому випадку ми не знаiмо спектру шуму. Рiвень звуку (дБА) пов'язаний з граничним спектром залежнiстю:

L_A = ПС + 5.

Згiдно ГОСТ 12.1.012-90, гранично допустимим параметром вiбрацii на робочому мiсцi залежно вiд частоти i: швидкiсть коливань, амплiтуда перемiщень, що виникла при роботi устаткування i передаiться на сидiннi, робочий майданчик в зонi робочого мiсця тАУ це санiтарно-гiгiiнiчне нормування. Технiчне нормування за СН626-66 тАУ ВлСанiтарнi норми i правила при роботi з iнструментами, механiзмами i обладнанням, що створюють вiбрацii, якi передаються на руки робiтникiвВ»

4.
Вимiрювання шуму i вiбрацii

Основним приладом для вимiрювання шуму i шумомiр, який складаiться з:

тАУ мiкрофону;

тАУ пiдсилювача;

тАУ фiльтрiв;

тАУ випрямляча;

тАУ стрiлочного приладу в дБ.

У шумомiрi i вихiд для аналiзатора спектру шуму, який дозволяi визначити рiвень звукового тиску в октавних смугах частот. Для вимiрювання шуму використовують:

тАУ вiтчизнянi прилади Ш-70, прилад ИШВ-1, ШУМ-1М, ШМ-1, ШВК-1, ШВК-М;

тАУ зарубiжнi акустичнi комплекти фiрм RFT (ГДР) i ВлБрюль та КьерВ» (Данiя).

Для оцiнки вiбрацii використовують прилад ИШВ-1, прилад НВА-1, ШВК-1, а також апаратуру фiрм RFT i ВлБрюль та КьерВ». Для вимiрювання шуму i вiбрацiй використовуiться пересувна лабораторiя ВлВiброшум-2В».

5.
Методи боротьби з шумом i вiбрацiiю

Основними методами боротьби з виробничим шумом i вiбрацiiю i:

тАУ зменшення шуму в джерелi;

тАУ звукопоглинання i вiбропоглинання;

тАУ звукоiзоляцiя i вiброiзоляцiя;

тАУ акустична обробка примiщень;

тАУ зменшення шуму на шляху його поширення;

тАУ рацiональне планування пiдприiмства i цехiв;

тАУ установка глушникiв шуму;

тАУ вживання засобiв iндивiдуального захисту.

Шум виникаi внаслiдок пружних коливань як машини в цiлому, так i окремих ii деталей. Причини виникнення цих коливань:

тАУ механiчнi;

тАУ аеродинамiчнi;

тАУ гiдродинамiчнi;

тАУ електроявища.

У зв'язку з цим розрiзняють шуми:

тАУ механiчнi;

тАУ аеродинамiчнi;

тАУ гiдродинамiчнi;

тАУ електромагнiтного походження.

Основним джерелом механiчного шуму i:

тАУ пiдшипники кочення;

тАУ зубчастi передачi;

тАУ неврiвноваженi обертаючi частини машин.

Зменшення механiчного шуму може бути досягнуте шляхом вдосконалення технологiчних процесiв i устаткування:

тАУ замiна ударних процесiв i механiзмiв безударними, наприклад, застосування устаткування з гiдроприводом замiсть устаткування з кривошипними i ексцентриковими приводами; штампування тАУ пресуванням, клепку тАУ зваркою, обрубування тАУ рiзанням;

тАУ замiна зворотно-поступального руху тАУ обертальними рухами, застосування замiсть прямозубих шестерень тАУ косозубих i шевронних, пiдвищення класу точностi обробки, замiна зубчастих i ланцюгових передач тАУ клинопасовими, що даi зниження шуму на 10-14 дБ;

тАУ замiна пiдшипникiв кочення на ковзання, зниження шуму на 10-15 дБ;

тАУ замiна металевих деталей на пластмасовi тАУ 10-12 дБ зниження шуму;

тАУ застосування примусового змазування поверхонь, що труться;

тАУ балансування обертальних елементiв машин.

Основнi джерела шуму верстатiв можна роздiлити на 5 груп:

1. Зубчастi передачi тАУ головного i допомiжного руху, коробки передач.

2. Гiдравлiчнi агрегати.

3. Електродвигуни.

4. Напрямнi труби токарних автоматiв.

5. РЖнше рiзання.

Крiм того, джерелом шуму i:

тАУ пiдшипники;

тАУ пасовi передачi;

тАУ кулачковi механiзми;

тАУ дисковi муфти.

Насоси i електродвигуни повиннi вмонтовуватися на вiброiзоляторах. На дiльницях токарних автоматiв джерелом шуму i удари оброблюваного прутка по стiнках напрямних труб. Розроблена велика кiлькiсть конструкцiй малошумних напрямних труб.

Найефективнiшим методом зниження шуму при обробцi металiв рiзанням i оснащення верстата рухливими кожухами, що герметично закривають зону рiзання. Звичайнi кожухи виготовляються з листового залiза, призначенi вони лише для захисту оператора вiд попадання емульсii i стружки. Звукоiзолюючий кожух складаiться з 2-х шарiв листового залiза, мiж якими знаходиться демпфуючий матерiал. Мiсця контакту кожуха ущiльненi вiбропоглинальним матерiалом.

Кожухи i обгороджування на верстатi, призначенi для усунення випадкового контакту людини з рухливим механiзмом, необхiдно виконувати герметичними, стiнки мають бути багатошаровими або мати демпфуюче покриття.

Рiвнi сил виробничих шумiв (в дБ):

тАУ обдирочний верстат95-105;

тАУ токарний верстат93-96;

тАУ стругальний верстат97;

тАУ ковальський цех98;

тАУ штампувальний цех112;

тАУ клепальний цех117;

тАУ реактивний двигун до 130 (больовий порiг людини);

тАУ ракетний двигун до 170.

Аеродинамiчнi шуми i головною складовою шуму вентиляторiв, повiтродувок, компресорiв, газових турбiн, випускiв пари i повiтря в атмосферу, двигунiв внутрiшнього згорання i iн. У двигунi внутрiшнього згорання основним джерелом шуму i шум систем випуску i впуску. Аеродинамiчний шум в джерелi може бути понижений збiльшенням зазору мiж вiнцями лопаток, пiдбором спiввiдношення чисел направляючих i робочих лопаток; полiпшенням аеродинамiчних характеристик припливноi частини компресорiв, турбiн i тому подiбне Часто заходи з ослаблення аеродинамiчних шумiв в джерелi бувають недостатнiми, тому застосовуiться звукоiзоляцiя джерел i установка глушникiв.

Гiдродинамiчнi шуми виникають внаслiдок:

тАУ стацiонарних процесiв;

тАУ нестацiонарних процесiв в рiдинах (кавiтацiя, турбулентнiсть потоку, гiдравлiчний удар).

Заходи боротьби:

тАУ полiпшення гiдродинамiчних характеристик насосiв;

тАУ вибiр оптимальних режимiв роботи;

тАУ при гiдроударах тАУ правильне проектування i експлуатацiя гiдросистеми.

Електромагнiтнi шуми виникають в електромашинах i устаткуваннi. Причини тАУ взаiмодiя феромагнiтних мас пiд впливом змiнних магнiтних полiв.

Заходи захисту:

тАУ конструктивнi змiни в електромашинах, наприклад, виготовлення скошених пазiв якоря ротора;

тАУ у трансформаторах тАУ щiльнiше пресування пакетiв, використання демпфуючих матерiалiв.

РЖнтенсивний шум, викликаний вiбрацiiю, можна зменшити покриттям вiбруючоi поверхнi матерiалом з великим внутрiшнiм тертям (гума, азбест, бiтум), при цьому частина звуковоi енергii поглинаiться. Процес поглинання звуку вiдбуваiться за рахунок переходу енергii коливаючи частинок повiтря в теплоту внаслiдок втрат на тертя в порах матерiалу. Найчастiше як звукопоглинальна облицьовка застосовуiться конструкцiя у виглядi шару однорiдного пористого матерiалу певноi товщини, укрiпленого безпосередньо на поверхнi обгороджування або вiднесеного вiд нього на деяку вiдстань (рис. 3.).

Рис. 3. Звукопоглинальна облицьовка 1 тАУ стiна (стеля); 2 тАУ звукопоглинальний матерiал; 3 тАУ захисна оболонка; 4 тАУ захисний перфорований шар; 5 тАУ повiтряний промiжок

Якщо стiни примiщення виконанi прозоро або площа вiльноi поверхнi недостатня для встановлення плоскоi звукопоглинальноi облицьовки, для зменшення шуму застосовують об'iмнi штучнi звукопоглиначi (мал. 4.). Це об'iмнi тiла, заповненi звукопоглинальним матерiалом i пiдвiшенi до стелi рiвномiрно по примiщенню на певнiй висотi.

Рис. 4. Об'iмнi штучнi звукопоглиначi

В даний час застосовуються звукопоглинальнi матерiали:

тАУ ультратонке волокно;

тАУ скловолокно;

тАУ капронове волокно;

тАУ мiнеральна вата;

тАУ дерево-волоконнi плити;

тАУ пористий полiвiнiлхлорид.

Звукоiзоляцiя тАУ це метод зниження шуму шляхом створення конструкцiй, що перешкоджають поширенню шуму з одного в iнше iзольоване примiщення.

Звукоiзолюючi конструкцii виготовляють з щiльних твердих матерiалiв (метал, дерево, пластмаса), що добре перешкоджають поширенню шуму. Звукоiзоляцiя однорiдноi перегородки R, дБ може бути визначена за формулою:

(3)

де m тАУ маса 1 м² перегородки, кг;

f тАУ частота, Гц.

Шумнi агрегати можна iзолювати за допомогою звукоiзолюючих кожухiв, якi слiд встановлювати без жорстких зв'язкiв з устаткуванням. Для збiльшення ефективностi звукоiзоляцii внутрiшню поверхню кожухiв облицьовують звукопоглинаючими матерiалами (рис. 5.).

Рис. 5. Звукоiзоляцiя кожухом 1 тАУ джерело шуму; 2 тАУ звукопоглинаючий матерiал; 3 тАУ глушник шуму

Ефективнiсть (звукоiзоляцiя) кожухiв визначаiться за формулою:

Ва(4)

де a тАУ коефiцiiнт звукопоглинальноi облицьовки;

R тАУ звукоiзоляцiя однорiдноi перегородки, дБ.

Звукоiзолюючi перегородки i звукопоглинаючi кабiни ефективно знижують лише повiтряний шум, але у виробництвi часто зустрiчаiться i структурний шум (при роботi вентиляторiв, компресорiв, ковальських молотiв, насосiв i iн.). Вiбрацiя цих машин у виглядi пружних хвиль поширюiться вiд фундаментiв по конструкцii будiвлi в усi примiщення, де i проявляiться у виглядi шуму. Ослаблення такого шуму досягаiться вiброiзоляцiiю i вiбропоглинанням.

Вiброiзоляцiя усуваi жорсткi зв'язки мiж неврiвноваженими машинами i конструкцiiю будiвлi за рахунок застосування пружних прокладок (пружин, гуми) (рис. 6.).

Рис. 6. Вiброiзоляцiя 1 тАУ фундамент; 2 тАУ амортизатори; 3 тАУ електродвигун; 4 тАУ насос-компресор; 5 тАУ вентиль; 6 тАУ пружна прокладка; 7 тАУ кронштейн

Зниження вiбрацii, що поширюiться по трубопроводах вентиляцii, досягаiться влаштуванням розривiв в окремих дiлянках трубопроводiв з установкою в цi дiлянки м'яких вставок з брезенту (гуми).

Для захисту працюючих вiд прямоi дii шуму використовують екрани, встановленi мiж джерелом шуму i робочим мiсцем (рис. 7.).

Рис. 7. Екранування робочого мiсця 1 тАУ екран; 2 тАУ звукопоглинаюча облицьовка; 3 тАУ устаткування; 4 тАУ робоче мiсце

Акустичний ефект екрану заснований на утвореннi за ним областi тiнi, куди звуковi хвилi проникають лише частково. Для зменшення шуму аеродинамiчних установок i пристроiв застосовують в основному глушники шуму. Вони подiляються на:

тАУ активнi;

тАУ реактивнi;

тАУ комбiнованi.

Активнi тАУ поглинають шум, реактивнi тАУ вiдбивають енергiю назад до джерела. Екраннi глушники встановлюються на виходi з каналу в атмосферу або на входi в канал (рис. 8.).

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа а)ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа б)ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа в)

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа г)ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа д)ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа е)

Рис. 8. Рiзновиди екранних глушникiв

- звукопоглинаючий матерiал;

- металевий лист

На високих частотах ефект iх встановлення досягаi 10-25 дБ. Велике значення маi вiдстань вiд екрану до каналу i дiаметр екрану; чим ближче розташований екран i чим бiльший його дiаметр, тим ефективнiша його установка. Зниження виробничого шуму може бути досягнуте рацiональним плануванням цехiв i пiдприiмств. При плануваннi пiдприiмства найбiльш шумнi цехи мають бути сконцентрованi в одному-двох мiсцях. Мiж шумними цехами i тихими примiщеннями (заводоуправлiння, конструкторське бюро) мають бути розмiщенi зеленi насадження i дотримуватися необхiдна вiдстань. Всерединi будiвлi тихi примiщення необхiдно розмiщувати далеко вiд шумних, щоб iх роздiляло декiлька iнших примiщень або обгороджувань з ефективною iзоляцiiю.

Загальнi технiчнi рiшення не завжди дозволяють знизити шум i вiбрацiю до допустимих величин. У цих випадках застосовують iндивiдуальнi захиснi засоби. До них вiдносять:

тАУ вкладишi;

тАУ навушники;

тАУ шлеми.

Вкладишi у виглядi м'яких тампонiв з ультратонкого волокна, iнколи просочених воском i парафiном, жорсткi вкладишi (ебонiтовi, гумовi) вставляють в слуховий апарат i знижують шум на 5-20 дБ. Широке застосування знайшли ВлБерушiВ».

У промисловостi широко застосовують навушники ВЦНРЖРЗОТ, що знижують рiвень звукового тиску вiд 7 до 38 дБ. При дii шумiв з високими рiвнями ((120 дБ) вкладишi i навушники не забезпечать необхiдного захисту, оскiльки шум дii безпосередньо на мозок людини. У цих випадках застосовують шлеми.

До засобiв iндивiдуального захисту рук вiд дii вiбрацii вiдносяться:

тАУ вiброзахиснi рукавицi;

тАУ прокладки або пластини, забезпеченi крiпленнями для рук.

Також необхiдне дотримання рацiонального режиму працi i виконання гiгiiнiчних заходiв: 10 хвилинна перерва пiсля 1 години роботи, гiгiiнiчнi ванни для кистей рук, душ пiсля роботи, ультрафiолетове опромiнення.

6. Захист вiд дii ультразвуку, iнфразвуку

У машинобудуваннi основним джерелом iнфразвуку i:

тАУ ДВЗ;

тАУ реактивнi двигуни;

тАУ вентилятори;

тАУ поршневi компресори.

При дii iнфразвуку з рiвнями 100-120 дБ виникаi головний бiль, вiдчутний рух барабанних перетинок, зниження уваги i працездатностi, поява почуття страху, порушення функцii вестибулярного апарату.

Основнi заходи щодо боротьби з iнфразвуком:

тАУ пiдвищення швидкохiдностi машин, що забезпечуi переведення максимального випромiнювання в областi чутних частот;

тАУ усунення низькочастотних вiбрацiй;

тАУ установка глушникiв реактивного типу.

При iнфразвуку первинною i боротьба з цим шкiдливим виробничим чинником в джерелi його виникнення.

Ультразвук знаходить широке застосування в металообробнiй промисловостi, машинобудуваннi, металургii i т. д. Частота застосування ультразвуку бiльше 20 кГц, потужнiсть тАУ до декiлькох кiловат. Ультразвук здiйснюi шкiдливу дiю на органiзм людини. В робiтникiв спостерiгаiться порушення нервовоi системи, змiна тиску, складу i властивостi кровi. Частi скарги на головний бiль, швидку стомлюванiсть, втрату слуховоi чутливостi.

Вiдповiдно до ГОСТ 12.1.001-83 норми поширюються на рiвнi звукового тиску, що створюються на робочому мiсцi коливаннями повiтряного середовища з частотами бiльш 11,2 кГц. Допустимi рiвнi звукового тиску нормуються в третьоктавних смугах частот i мають наступнi значення:

тАУ 12,5 кГц тАУ 80 дБ;

тАУ 16 кГц тАУ 90 дБ;

тАУ 20 кГц тАУ 105 дБ;

тАУ 25 i бiльше тАУ 110 дБ.

Захист вiд дii ультразвуку забезпечуiться:

тАУ використанням в устаткуваннi вищих робочих частот;

тАУ влаштуванням екранiв мiж устаткуванням i працюючим;

тАУ розмiщенням ультразвукових установок в спецiальних примiщеннях, кабiнетах;

тАУ дистанцiйним керуванням, облицюванням окремих примiщень i кабiнетiв звукопоглинаючими матерiалами;

тАУ органiзацiйно-профiлактичними заходами тАУ iнструктаж, вибiр рацiональних режимiв працi i вiдпочинку, застосування засобiв iндивiдуального захисту.

шум ультразвук лазерне випромiнювання

7. Захист вiд лазерних випромiнювань

У промисловостi все ширше застосовуiться лазерна технiка. Робота оптичних квантових генераторiв (ОКГ) супроводжуiться випромiнюванням в дiапазонi оптичноi частини спектру особливо небезпечному для зору, тому що випромiнювання видимого дiапазону фокусуiться на поверхнi сiткiвки. За рахунок фокусування щiльнiсть потоку потужностi на сiткiвцi може бути на декiлька порядкiв вище, нiж на рогiвцi ока.

При ураженнi лазерним випромiнюванням можливий також опiк шкiри.

В процесi роботи лазерних установок, окрiм термiчних опiкiв, мають мiсце наступнi небезпеки:

тАУ висока напруга;

тАУ iонiзацiя повiтря i поява озону;

тАУ утворення токсичних речовин при обробцi деяких матерiалiв;

тАУ надвисокочастотне електромагнiтне поле;

тАУ акустичний шум.

Захист вiд лазерних випромiнювань полягаi в наступному:

тАУ генератор i лампа накалювання помiщаiться в свiтлонепроникну камеру;

тАУ промiнь лазера огороджують екраном або передають по свiтлопроводу;

тАУ лiнзи, призми, мiшень забезпечують блендами i дiафрагмами;

тАУ примiщення всерединi i устаткування забарвлюють в темнi матовi тони;