Комунiзм як iдеологiя

Змiст

Передмова

Комунiстична партiя Украiни

РЖдеологiя

Висновок щодо iдеологii комунiстiв

ВлСуд над комунiстамиВ»

Висновок

Використана лiтература

Передмова

Комунiзм вiд лат. communis - "спiльний". Ознака комунiзму найбiльш точно, з точки зору самих комунiстiв, охарактеризовано у програмi КПРС: "Комунiзм - це безкласовий суспiльний лад з iдиною загальнонародною власнiстю на засоби виробництва, цiлковитою соцiальною рiвнiстю всiх членiв суспiльства, де разом з всебiчним розвитком людей виростуть i продуктивнi сили на основi науки i технiки, що постiйно розвиваються, всi джерела суспiльного багатства поллються повним потоком i здiйсниться великий принцип "Вiд кожного по здiбностях - кожному за потребами". Комунiзм - це високоорганiзоване суспiльство вiльних i свiдомих трудiвникiв, в якому утвердиться суспiльне самоврядування, праця на благо суспiльства стане для всiх першою життiвою потребою, усвiдомленою необхiднiстю, здiбностi кожного будуть застосовуватися з найбiльшою користю для народу".

Ф. Енгельс у своiй працi "Принципи комунiзму" (1847 р.) писав - "Що таке комунiзм? Комунiзм i вчення про умови звiльнення пролетарiату". В. Медведчук у книзi "Дух i принципи соцiал-демократii: украiнська перспектива" (2000 р.) оцiнюi цю iдеологiчну течiю так: "Комунiзм як iдейна течiя i свого роду екстремiстським вiдхиленням вiд основноi течii соцiал-демократичноi думки."

До характерних рис комунiзму як iдеологii вiдносять: планування - регламентацiю з боку держави процесiв виробництва i розподiлу продукцii; публiчну власнiсть - iснування лише колективноi (державноi, колгоспно-кооперативноi) форми власностi, заборону приватноi власностi, рiвнiсть умов - декларування рiвного права громадян на одержання матерiальних i духовних благ. Комунiсти абсолютують рiвнiсть, вважаючи, що з тiii обставини, що люди народжуються рiвними, випливаi й рiвнiсть результатiв працi. Ще однiiю характерною рисою комунiстiв i експорт iдеологii за межi краiни.

Джерела комунiзму як полiтичноi iдеологii виходять з "Утопii" Т. Мора i "утопiчного соцiалiзму" Р. Оуена. Класичне формування i цiлiсне викладення iдеологii наукового комунiзму було дано К. Марксом i Ф. Енгельсом у "Манiфестi Комунiстичноi партii"(1848 р.): "Комунiсти вважають огидною справою приховувати своi погляди i намiри. Вони вiдкрито заявляють, що iхнi цiлi можуть бути досягнутi лише шляхом насильницького повалення всього суспiльного ладу. Нехай панiвнi класи здригаються перед Комунiстичною Революцiiю. Пролетарям нiчого в нiй втрачати, крiм своiх кайданiв. Придбають же вони весь свiт".

З точки зору апологетики, комунiзм тАУ це суспiльно тАУ економiчна формацiя, що ТСрунтуiться на усуспiльненi засобiв виробництва; це одна з крайнiх форм колективiзму, що веде до пригнiчення та деградацii соцiального суб'iкту тАУ людськоi особистостi.

В суспiльних вiдносинах комунiстичне вчення наголошуi на зверхностi iнтересiв колективу над iнтересами окремоi людини, на абсолютнiй домiнантi, пiдкоренi людськоi особистостi iнтересам спiльноти. Вiдчуження приватних iнтересiв особи в комунiзму починаiться iз скасуванням приватноi власностi на засоби виробництва.

Перенос комунiстичних iдей у сферу полiтики , прийняття комунiстичноi доктрини тАУ як правило призводить до встановлення в краiнi влади тоталiтарного типу. Пiсля руйнування полiтичного ладу СРСР та свiтовоi системи соцiалiзму наприкiнцi ХХ ст., комунiстична державна полiтична практика зазнала засудження в бiльшостi краiн РДвропи, де ранiш iснували комунiстичнi полiтичнi режими.

Комунiзм як iдеологiя

Комунiзм як суспiльна iдея набув популярностi по перше в краiнах Захiдноi РДвропи в серединi ХРЖХ ст. у колах iнтелiгенцii та декласованоi мiськоi бiдноти пiд час так званих Влбуржуазних революцiйВ». РЖдея комунiзму як полiтичного руху була сформульована К. Марксом i Ф. Енгельсом у ВлМанiфестi Комунiстичноi партiiВ» в 1848 роцi та пiзнiших працях. У прогнознiй складовiй ВлТеорii комунiзмуВ» пiд комунiзмом розумiють такий iдеальний стан Влсуспiльства майбутньогоВ» , коли всi люди, члени суспiльства будуть ставити суспiльнi iнтереси вище за власнi, розумiючи вирiшальну роль суспiльства у iхньому життi. У цьому аспектi комунiстичне вчення i також окремою формою утопiчного свiтогляду.

o Безкласовий стан суспiльства

o Лад соцiальноi органiзацii суспiльства, в якому суспiльство i власником усього майна. В реальностi тАУ держава i власником усього майна.

Теоретична концепцiя майбутнього безкласового суспiльства, бездержавноi суспiльноi органiзацii, що ТСрунтуiться на спiльному володiннi засобами виробництва й може розглядатися як вiдгалуження соцiалiзму. Вiн виходить з принципу:

Влвiд кожного за здiбностями, кожному за потребамиВ»

Соцiалiзм тАУ Соцiально полiтична система, основнi особливостi якоi тАУ процес виробництва i розподiлу доходiв знаходиться пiд контролем суспiльства. Одна з основних позицiй соцiалiстичного руху i суспiльна власнiсть на засоби виробництва, яка змiнюi собою приватну власнiсть.

В якостi шляхiв досягнення справедливостi пропонувалося:

o Скасування приватноi власностi

o Замiна капiталiстичних пiдприiмств кооперативами

o Створення комун

o Створення державноi системи соцiального забезпечення.

Соцiалiсти утопiсти вважали, що для переходу до соцiалiзму достатньо придумати правильний устрiй суспiльства, i люди самi ii приймуть, коли зрозумiють його переваги.

Марксисти навпаки, вважали що експлуататорськi класи не захочуть вiдмовлятись вiд своiх привiлеiв, i отже, перехiд до соцiалiзму можливий лише шляхом революцii. Дiйсно, ну хто захоче лишитись своiх привiлеiв, i стати таким як всi, Ця iдея робить з людей отару овець, а на тлi нинiшнiх проблем в Украiнi , ще революцii не вистачало.

Отже: iдея соцiалiзму (Влсуспiльство майбутньогоВ» ) бiльше нагадуi сюжет з казочки, де всi живуть щасливо та iдять мед з дiжки.

Комунiстична партiя Украiни

Комунiстична партiя Украiни (КПУ) тАУ Лiва полiтична партiя Украiни, i найстарiшою партiiю сьогоденноi Украiни. До 1991 була однiiю з найбiльших партiйних органiзацiй Комунiстичноi партii Радянського Союзу на територii УРСР, будучи формально незалежною, окремою партiiю.

КПУ - стара полiтична партiя сучасноi Украiни. До 1991 року була однiiю з найбiльших партiйних органiзацiй Комунiстичноi Партii Радянського Союзу на територii Украiнськоi Радянськоi Соцiалiстичноi Республiки, будучи формально незалежною, окремою партiiю. КПУ виникла з бiльшовицьких осередкiв Росiйськоi соцiал-демократичноi робочоi партii (РСДРП). Формально установлена 18 квiтня 1918 року на радi представникiв бiльшовицьких органiзацiй Украiни, що проходила в Таганрозi, називалася КП(б) У - Комунiстичною партiiю (бiльшовикiв) Украiни.

На РЖ зтАЩiздi КП(б) У, який вiдбувся в липнi 1918 року в Москвi, було ухвалено рiшення про входження партii до складу РКП(б) (згодом - ВКП(б), КПРС) iз збереженням власноi назви.

РЖсторiя партii нерозривно повтАЩязана з радянським перiодом в iсторii Украiни. Всi першi секретарi ЦК (Центрального Комiтету) КПУ систематично обиралися членами Президii ЦК КПРС, на вiдмiну вiд перших секретарiв ЦК компартiй iнших республiк СРСР. Всi другi секретарi були не кандидатами в члени (як ЦК КП iнших республiк), а членами ЦК КПРС. У КПУ було своi полiтбюро.

Дiяльнiсть КПУ була заборонена 30 серпня по звинуваченню в органiзацii державного перевороту.

26 жовтня 1991 року Олександр Мороз зiбрав зтАЩiзд , який призвав членiв забороненоi КПУ вступити до СПУ.

19 червня 1993року у Донецьку пройшов перший зтАЩiзд КПУ, на якому партiя була вiдновлена. Очолив партiю Петро Симоненко.

Вiдроджувана Компартiя Украiни i iдейною, органiзацiйною, правовою наступницею партii, яка дiяла до заборони. Домогтися скасування антиконституцiйних указiв про заборону КПУ, вiдновлення честi i справедливостi вiдносно комунiстiв тАФ одне з важливiших завдань КПУ.

Компартiя Украiни тАФ це партiя робiтничого класу, селянства, iнтелiгенцii, всiх тАФ хто своiю працею i талантом створюi матерiальнi та духовнi багатства. (принаймнi так вважають комунiсти )

РЖдеологiя

Проаналiзуiмо доповiдь Першого секретаря ЦК Компартii Украiни П.М. Симоненка на обтАЩiднаному Пленумi ЦК i ЦКК Компартii Украiни 15 квiтня 1993 року.

В цiй доповiдi було визначено що, Комунiсти тАФ проти реставрацii капiталiзму, проти того, щоб ринковi реформи здiйснювалися за рахунок пограбування i знедолення трудящих, вели до вiдродження системи експлуатацii, супроводжувались цiлеспрямованим зруйнуванням народного господарства. Народу не потрiбнi ВлреформиВ», якi штовхають мiльйони людей у безодню, а краiну тАФ до катастрофи.

Також не можливо не помiтити рядки про те , що Розробка конкретних заходiв щодо подолання економiчноi кризи, стабiлiзацii народного господарства i, передусiм, фiнансово-кредитноi системи тАФ першочергове завдання вiдроджуваноi Компартii, ii Центрального Комiтету.

Життя все бiльше переконуi, що зруйнування Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк було не лише наругою над волею величезноi бiльшостi радянського народу, в тому числi й народу Украiни. Це тАФ трагедiя, масштаби якоi нашi люди ще тiльки починають усвiдомлювати.

Комунiсти вважають одним з найважливiших своiх завдань активно протидiяти будь-яким спробам зруйнувати Спiвдружнiсть Незалежних Держав, посварити братнi народи, звести стiну мiж ними. Вони будуть всiляко сприяти вiдродженню i змiцненню союзу народiв нових незалежних держав, що утворилися на територii СРСР, i передусiм, перетворенню Спiвдружностi в ефективно дiючу спiльнiсть. Серйозним кроком на цьому шляху було б утворення Економiчного союзу краiн Спiвдружностi, про що домовились глави держав СНД на недавнiй зустрiчi в Москвi.

Нажаль, i обТСрунтованi побоювання, що й ця домовленiсть залишиться добрим побажанням. Чи не i заява керiвникiв Украiни про участь в Економiчному союзi черговою полiтичною грою для прикриття полiтики т. зв. Влекономiчного нацiоналiзмуВ»? (Так вважаi КПУ)

Отже в цiй доповiдi ми чiтко бачимо те, що КПУ проти ринкових реформ (але ж час не стоiть на мiсцi, не можна повернути минуле, без втрати справжнього, КПУ обережно, без прямоi на те вказiвки хоче повернути Украiни до часiв УРСР, виглядаi це дещо неправильно)

Проаналiзуiмо програму КПУ.

Одразу ж першим пунктом бачимо: Соцiалiзм - наша мета, як вже згадувалось:

пропонувалося:

o Скасування приватноi власностi

o Замiна капiталiстичних пiдприiмств кооперативами

o Створення комун

o Створення державноi системи соцiального забезпечення.

Важко не помiтити як КПУ проти приватноi власностi, але чому, чи не i це бажанням зробити власнiсть державною, i в цей же час мати вiльний доступ до багатств краiни (Просто якiсь царськi часи хочуть повернути комунiсти ) але як вже згадувалось, час не стоiть на мiсцi, i треба жити з ногою в часi, i реально оцiнювати можливостi i бажання суспiльства, а не викладати образ утопiчноi держави на паперi.

На пiдтвердження того , що комунiсти хочуть повернути суспiльство у минуле можуть свiдчити такi рядки з програми:

Перша в iсторii краiна соцiалiзму тАФ Союз Радянських Соцiалiстичних Республiк тАФ працею i генiiм народу, керованого створеною В.РЖ.Ленiним партiiю, була перетворена на могутню свiтову державу. Склалася нова iсторична спiльнiсть тАФ радянський народ. Братерська сiмтАЩя рiвноправних народiв не знала мiжнацiонального розбрату.

Переваги соцiалiзму, мiць радянського ладу, дружби вiльних народiв переконливо пiдтвердила Перемога радянського народу у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi над фашизмом. Самовiдданими зусиллями радянських людей, без будь-якоi допомоги ззовнi, при запеклiй протидii свiту капiталу, всього за 4тАФ5 рокiв, було вiдбудоване зруйноване в ходi вiйни народне господарство. Наша краiна вийшла на передовi рубежi в розвитку iндустрii, науки i культури. Великий Жовтень став переломним рубежем у долi украiнського народу, який вперше став господарем своii краiни, справжнiм субтАЩiктом iсторичного процесу.

Важко не помiтити те як КПУ вихваляi СРСР, його дiяльнiсть, i яке прагнення КПУ побудувати щось на кшталт СРСР.

Так, перемога над фашизмом це добре, але чи була ця перемога комунiстiв, чи ця перемога належала мiльйонам погублених сiмей, пролитоi кровi простих громадян, Важко провести порiвняння мiж комунiзмом i фашизмом ( якщо тiльки вiдданiсть людей при комунiзмi ) Чи був комунiзм краще фашизму важко сказати, оскiльки як вiдомо, скiльки людей тАУ стiльки думок, але злочини СРСР якi зараз так жваво обговорюються РДвропою, i за якi збираються судити комунiстiв наштовхують на думку, що рiзниця мiж фашизмом i комунiзмом надто не помiтна.

Всi цi помилки майже визнали самi комунiсти:

Не завжди форми i методи соцiалiстичного будiвництва, що були продиктованi вимушено форсованим характером становлення нового суспiльного ладу, необхiднiстю змiцнення обороноздатностi краiни, вiдповiдали природi соцiалiзму. Не обiйшлося при цьому без помилок i прорахункiв, проявiв субтАЩiктивiзму i волюнтаризму. Партiя комунiстiв обтАЩiктивно оцiнюi i велич, i трагiзм пройденого шляху. КПРС за своiю iнiцiативою засудила явища, що суперечать сутi соцiалiзму. Найважливiше завдання ми бачимо у створеннi умов, котрi виключають iх надалi.

КПУ у своi програмi визначила також, що

Саме при соцiалiзмi вiдбуваiться докорiнна змiна характеру продуктивноi працi, послiдовне перетворення ii у працю здебiльшого iнтелектуальну. Головною умовою та метою виробництва стаi всебiчний розвиток особи, забезпечення рiвня ii освiти, виховання, соцiального захисту, що вiдповiдаi сучасним вимогам, тощо.

Змiнюються мотиви та стимули до працi тАФ iз способу здобування засобiв до iснування праця поступово перетворюiться на природний спосiб iснування людини, стаi його життiвою потребою. Замiсть неекономного виробництва та споживання, притаманного капiталiзму, утверджуiться принцип заощадження та рацiонального використання ресурсiв.

Хотiлося б вiдзначити i те, що КПУ бореться проти будь-яких форм експлуатацii людини людиною, нацiонального гноблення, сприймаi комунiзм як природно-iсторичний процес розвитку свiтовоi цивiлiзацii i обтАЩiктивну умову соцiального прогресу, як прийдешнi всього людства. (Але iсторiя людства не знаi часу, коли не було експлуатацii людини людиною, людина живе в природному свiтiтАж)

Дуже цiкавий абзац, де КПУ визначила, що вона i партiя авангардного типу, що прагне бути силою, котра завжди спонукаi до руху вперед, застосовуi рiзноманiтнi форми i методи полiтичноi боротьби. Роботу партiя веде, як i вчив В.РЖ. Ленiн, там, де i маси, тАФ у трудових колективах, територiальних та iнших обтАЩiднаннях трудящих. Запоруку своii перемоги вона бачить в органiзованих дiях мас.

Тобто ми бачимо неузгодженiсть iдеi до тексту програми. КПУ весь час нагадуi про СРСР, i цей же час спонукаi до руху вперед, але який може бути рух вперед з Влповернутою назад головоюВ»

Але при цьому КПУ визначаi, що Комунiсти дають собi звiт у тому, що було б утопiiю намагатися реанiмувати систему соцiально-економiчних та iнших вiдносин, що iснували в iнших умовах, при iнших принципах i рiвнi органiзацii виробництва та розподiлу, iншiй соцiально-класовiй структурi суспiльства, iншому рiвнi свiдомостi. Явна неузгодженiсть.

Важливого значення Компартiя надаi широкому використанню досягнень науково-технiчного прогресу, новiтнiх технологiй, iнформатики, розвитку сучасноi сфери обслуговування. В центрi ii уваги постiйно перебуватимуть питання пiдвищення добробуту трудящих, розвитку iх творчих здiбностей.

Компартiя добиватиметься:

У полiтичнiй сферi: вирiшальноi участi в управлiннi справами держави i суспiльства робiтникiв, селян, трудовоi iнтелiгенцii, вiйськовослужбовцiв, молодi, ветеранiв, жiнок, фактично вiдлучених зараз вiд цього; прийняття з цiiю метою нових виборчих законiв, що нададуть полiтичнi i виборчi права трудовим колективам, а також правових актiв, якi передбачатимуть передачу Радам депутатiв трудящих вирiшення всiх питань життя суспiльства в центрi i на мiсцях, скликання при необхiдностi ЗтАЩiзду Рад депутатiв трудящих усiх рiвнiв, надання радам робiтникiв на пiдприiмствах статусу основи формування системи Радянськоi влади, чiткий розподiл компетенцii i вiдповiдальностi центральних i регiональних органiв у здiйсненнi функцiй державноi влади при безумовному збереженнi iдностi i цiлiсностi краiни, недопущеннi протиставлення одних регiонiв iншим; скасування iнституту президентства; усунення бюрократизму iз апарату управлiння, лiквiдацii пiльг i привiлеiв, якi вiн встиг собi установити, викорiнення корумпованостi, а також спрощення й iстотного здешевлення управлiнських структур; вiдновлення системи дiйового народного контролю; конституцiйного закрiплення влади трудящих, правових засад радянського соцiалiстичного ладу, соцiально-економiчних прав та свобод громадян, передусiм найбiльших соцiальних завоювань нашого народу тАФ гарантованих прав на працю i на вiдпочинок, охорону материнства i дитинства, на соцiальне забезпечення, безплатну освiту, медичне обслуговування i житло, права вiльно обирати мову навчання i спiлкування, доступу .до багатств культури; придушення злочинностi та корупцii в усiх iх проявах, змiцнення в iнтересах трудящих правових засад державного i суспiльного життя, здiйснення практичних заходiв для створення високоефективного правосуддя, змiцнення законностi i правопорядку в краiнi, гарантування громадянам особистоi безпеки, надiйноi охорони iх життя, майна, здоровтАЩя, честi i гiдностi.

КПУ визначаi перед собою також такi завдання :

тАФ зупинити капiталiзацiю, вiдновити соцiалiзм та радянську форму народовладдя, зберегти соцiальнi завоювання народу, закласти мiцну основу для вiдродження братерського Союзу народiв.

Отже:

сама iдеологiя КПУ, обмежуiться тАЬПлатформою КПУ на виборах до Верховноi Радий. Згiдно Платформи, КПУ зможе тАЬпротягом 1,5-2 рокiв стабiлiзувати соцiально-економiчну i полiтичну ситуацiю в республiцi, зупинити падiння виробництва i зубожiння народу, а в наступнi 2 роки, при збереженнi регулюючоi ролi держави, завершити в основному глибшi економiчнi реформи, забезпечити цивiлiзоване впровадження соцiально орiiнтованих ринкових вiдносин, наступальний розвиток економiки i вийти на основнi показники життiвого рiвня 1990 року тАЭ. Для цього комунiсти пропонують цiлий комплекс економiчних, правових та адмiнiстративних заходiв:

В· вiдновлення керованостi економiки на основi економiчних методiв;

В· перехiд на лiмiтований розподiл мiнiмуму товарiв першоi необхiдностi;

В· забезпечення всiм громадянам мiнiмального прожиткового мiнiмуму;

В· припинення обвальноi приватизацii;

В· припинення спекулятивно-лихварськоi дiяльностi посередницьких, комерцiйних структур;

В· вирiшити гострi проблеми в базових галузях -- енергетицi, вугiльнiй промисловостi, металургii;

В· забезпечити на дiлi прiоритетну увагу до розвитку сiльського господарства i всього агропромислового комплексу;

В· усунути штучно зведенi кордони мiж краiнами СНД;

В· надання росiйськiй мовi (поряд з украiнською) статусу другоi державноi мови;

В· збереження Рад народних депутатiв -- виразника демократичних традицiй нашого народу тАЭ.

Також в Платформi зазначаiться, що тАЬКомпартiя послiдовно виступаi за здiйснення своii програмноi мети -- вiдродження на принципово нових i виключно добровiльних засадах союзу братнiх народiв незалежних держав, якi утворились на територii СРСРтАЭ.

Однак найголовнiшим в програмi i пункт, що визначаi ставлення КПУ до форм власностi. тАЬГарантувати рiвноправне функцiонування рiзних форм власностi i господарювання на селi, включаючи колективнi селянськi та фермерськi господарства -- без застосування найманоi працi, не допустити примусовоi тАЬдеколективiзацii тАЭ -- розгону колгоспiв i радгоспiв тАЭ 5). З вище наведеного бачимо: керiвництво Компартii -- це нова генерацiя професiйних полiтикiв, якi не сприймають архаiчних закликiв до класовоi боротьби, диктатури пролетарiату та соцiальноi революцii. тАЬНовi комунiсти тАЭ i, до певноi мiри, респектабельними полiтиками, якi, загалом, вписуються до сучасноi украiнськоi полiтичноi системи. Вiд державноi власностi КПУ перейшла до тАЬгарантованого рiвноправного функцiонування рiзних форм власностi тАЭ, вiд революцii та класовоi боротьби до тАЬмирних революцiйних форм протесту тАЭ. Останнi допомогло комунiстам на виборах.

Сьогоднi тАФ це iдино можливий шлях виходу iз кризи, забезпечення гiдного життя людей працi. (РЖз програми КПУ )

Висновок щодо iдеологii комунiстiв

Суть комунiстичного режиму можна описати певним набором характерних рис, однiiю з яких i керiвництво, яке здiйснюiться однiiю партiiю, що керуiться комунiстичною iдеологiiю. Влада зосереджуiться в руках невеликоi групи партiйних лiдерiв, якi за таких умов постають над законом, понад те тАФ вони самi i тим законом. Партiя контролюi державу такою мiрою, що рiзниця мiж партiiю i державою зникаi, власне, партiя i держава стають одним цiлим. Крiм того, партiя-держава повнiстю контролюi населення разом з усiма його сферами тАФ i суспiльноi, i приватноi життiдiяльностi.

За таких умов полiтичний плюралiзм постаi максимально спрощеним, будь-яка опозицiя, як i всi спроби незалежних само органiзацiй, суворо караються. З iншого боку, всiляко схвалюiться масовий вступ до лав партii, а iнколи навiть вiн здiйснюiться насильницьким шляхом.

Для посилення свого контролю над суспiльством i попередження будь-яких дiй, що виходять за рамки цього контролю, комунiстичнi режими посилюють штат внутрiшнiх правоохоронних органiв до абсурдних масштабiв, у всi прошарки населення впроваджують розгалужену мережу iнформаторiв i заохочують практику наклепiв. Кiлькiсть правоохоронних структур i секретних iнформаторiв у рiзних краiнах була рiзною, але iхня чисельнiсть завжди була набагато бiльшою, нiж у будь-якiй не комунiстичнiй державi.

Засоби масовоi комунiкацii повнiстю полiтизуi i контролюi партiя-держава, вона застосовуi надзвичайно жорстку цензуру, нiвелюi право на доступ до iнформацii, вiльноi преси просто не iснуi. РЖнформацiя про свiт i все, що в ньому вiдбуваiться, подаiться лише з позицiй, вигiдних партii-державi, таким чином, викривляючи свiтогляд переважноi бiльшостi народонаселення краiни.

Здiйснюiться нацiоналiзацiя економiки, що i незмiнною рисою комунiстичного керiвництва i результатом iдеологii, накладаiться обмеження на приватну власнiсть та iндивiдуальну економiчну дiяльнiсть. У результатi громадяни потрапляють у залежнiсть вiд партii-держави, яка стаi iдиним монополiстом працi i iдиним джерелом прибутку.

Суд над комунiзмом

ВлКомунiстичну iдеологiю необхiдно засудити назавждиВ» У цьому переконанi органiзатори мiжнародноi конференцii ВлВiд комунiзму до демократii тАУ через Мiжнародний суд.

Голова оргкомiтету переконаний, що суд громадськостi над злочинами комунiзму зробити легко i суспiльство вже давно готове до цього. А ось щоб зробити суд на державному чи мiжнародному рiвнi тАУ необхiдно, щоб уряди краiн були готовi розробити нову законодавчу базу. ВлПотрiбно не допустити повернення комунiстiв, адже ця загроза не зникаi. РЖ комунiсти в своiх програмах вiдверто пишуть, що вони пiдуть ленiнським шляхом. А цей шлях пролягаi по трупам мiльйонiв людейВ» , додав РЖгор Лiсодiд Голова оргкомiтету.

Рональд Расiнскас, виконавчий директор ВлМiжнародноi комiсii з оцiнки злочинiв радянського та нацистського окупацiйних режимiвВ», запропонував визнати iдеологiю комунiстiв злочинною ВлРЖсторiя завжди була, i i буде сферою манiпуляцiй субтАЩiктивних оцiнок та iнтерпретацiйВ». Вiн порiвняв два тоталiтарнi режими тАУ комунiстичний та фашистський тАУ та ставлення до них литовцiв та iвреiв . Пан Расiнскас запропонував розширити концепцiю геноциду i прийняти юридичнi рамки, де злочини комунiстичного режиму визначатимуться як злочини мiжнародного масштабу.

Самi ж комунiсти на все це вiдповiдають таким чином:

РЖз доповiдi Першого секретаря ЦК Компартii Украiни П.М. Симоненка на обтАЩiднаному Пленумi ЦК i ЦКК Компартii Украiни 15 квiтня 1993 року

Трудящi повиннi знати: нiчого спiльного з дiйснiстю не мають твердження наших полiтичних противникiв про те, що комунiсти нiбито прагнуть вiдновити так звану командно-адмiнiстративну систему, вiдродити тоталiтарну диктатуру; що вони виступають проти глибоких перетворень в суспiльствi, продиктованих життям; що метою комунiстiв i реанiмацiя Влколонiального статусуВ» Украiни, що вони i ворогами ii незалежностi.

Звiсно як i iншi полiтичнi сили комунiсти не приймають звинувачення у свою сторону, ще бiльше тАУ звинувачують усi iншi полiтичнi сили, це природно, i в наш час не здаiться дивним.

Нацизм краще вiдомий за комунiзм тому, що союзнi сили широко вiдкрили дверi Влсхованок iз трупамиВ» i тому, що багато захiдноiвропейських народiв пережили його на власному досвiдi ( тут слiд зауважити, що багато сучасних украiнських громадян (переважно росiян ) були пересланi в Украiну у другiй половинi ХХ ст. Це призвело з одного боку до того, що вони не мають нiякоi iсторичноi пам'ятi про подii в Украiнi, не постраждали вiд комунiзму так сильно, як постраждали украiнцi. З iншого боку, маючи певну користь вiд комунiстичноi системи, вони не можуть скласти антикомунiстичний союз з украiнцями.)

Головним злочинним проявом комунiзму була його iдеологiя та пропагандистська машина, що ii створювала. Саме вона пустила найглибшi корiння, призвела до найтрагiчнiшого наслiдку тАУ створила радянську людину, ВлсовкаВ» . Наявнiсть цього нового типу людини в сучаснiй Украiнi i головним гальмом ii суспiльнотАУполiтичного та культурного розвитку. ВлСовокВ» не здатен сприймати нового, ненавидить тих, хто думаi iнакше, схильний до отарного iнстинкту, слiпiй покорi вожаку тАУ комунiзму.

За приблизними пiдрахунками, кiлькiсть людей, знищених комунiстичними режимами в рiзних краiнах, становить: Радянський Союз тАФ 20 млн. жертв, Китай тАФ 65 млн., ВтАЩiтнам тАФ 1 млн., Пiвнiчна Корея тАФ 2 млн., Кампучiя тАФ 2 млн., Схiдна РДвропа тАФ 1 млн., Латинська Америка тАФ 150 тис., Африка тАФ 1,7 млн., Афганiстан тАФ 1,5 млн.

Висновок

Найпершi комунiсти приймали утопiчний свiтогляд за iдею. Завжди комунiсти мрiяли про безкласовий стан суспiльства, про те як суспiльство буде власником усього майна, але як бачимо це лише прикриття справжнього жорстокого обличчя комунiзму. Марксисти вважали перехiд до соцiалiзму можливим лише через революцiю, думаю це вагомий аргумент, аби намагатись не допустити до влади комунiстiв.

Комунiстична партiя Украiни проти реставрацii капiталiзму. Комунiсти проти приватноi власностi, але ж де взяти стимул до роботи у громадян, якщо немаi приватноi власностi, можна тiльки змусити, а це вже прояви тоталiтаризму.

КПУ вважаi можливим змiнити мотиви до працi тАУ iз способiв здобування засобiв для iснування на природний спосiб iснування. Не надто вiдчуваiться рiзниця мiж цими двома способами.

Зараз достеменно зтАЩясовано, що злочинне обличчя комунiстичних режимiв нiяк не може бути результатом обставин, а i наслiдком добре продуманоi полiтики, розробленоi засновниками таких режимiв ще до того, як вони здобули владу. РЖсторичнi комунiстичнi лiдери нiколи не приховували своiх поглядiв i цiлей, таких, як диктатура пролетарiату, знищення полiтичних опонентiв i категорiй населення, якi не вiдповiдали новiй моделi суспiльства. Комунiстична iдеологiя, не залежно вiд мiсця i часу застосування, завжди призводила до масового терору, злочинiв i широкомасштабних порушень прав людини. Аналiзуючи наслiдки застосування цiii iдеологii, не можна iгнорувати iхню подiбнiсть з наслiдками застосування iншоi iдеологii ХХ столiття тАФ нацизму.

Так, звiсно, комунiсти визнають злочини попередникiв, i переконують у тому, що помилки врахованi, i надалi вони будуть намагатись не повторити жахливi злочини, але звiдки гарантii, що цi злочини не повторяться, якщо комунiсти прямо заявляють, що iдуть шляхом Ленiна, а цей шлях, як вже зазначалось вкритий кровтАЩю мiльйонiв жертв комунiстичного ладу.

Самi ж комунiсти мають таку вiдповiдь:

Поразка соцiалiстичних сил, Компартii, за нашим переконанням, не i свiдченням неспроможностi iдеологii комунiзму, нездiйсненностi соцiалiстичноi iдеi, як це намагаються довести нашi полiтичнi противники, ренегати всiх мастей. Насправдi, краху зазнали вульгаризованi i догматизованi начотниками вiд марксизму уявлення про соцiалiзм, до того ж скомпрометованi тяжкими прорахунками i збоченнями, трагiчними помилками, що мали мiсце при здiйсненнi першоi в iсторii людства спроби побудувати реальне соцiалiстичне суспiльство.

Лiтература

комунiзм iдеологiя полiтична

1.Бiлоус А.О. Полiтичнi обтАЩiднання Украiни. тАФ К., 1993. тАФ 108 с.

2.Лиховид О.М. Полiтичний компас виборця / КВУ. тАФ Херсон, 2003. тАФ 52 с.

3.Полiтичнi партii в Украiнi. тАФ К.: ЦВК, 2001. тАФ 360 с.

4.ВлДеньВ» №194

5.Статут Комунiстичноi партii Украiни

6.Доповiдь першого секретаря ЦК Компартii Украiни П. М. Симоненка на обтАЩiднаному пленумi ЦК i ЦКК Компартii Украiни 15 квiтня 1993 року

7.Програма Комунiстичноi партii Украiни

8.http://" onclick="return false">

Размещено на http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

"Держава" Платона

Presidential еlections in the USA

РЖсторiя i теорiя полiтичних партiй

Анализ "пурпурной революции" в Ираке

Анализ агитационных печатных материалов на муниципальных выборах