П'iр Луiджи Нервi

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

НУ ВлЛьвiвська полiтехнiкаВ»

РЕФЕРАТ

П'iр Луiджи Нервi

Виконав ст. гр. АР тАУ 48

Бубнов О. Ю.

Викладач Щербаков Г. В.

Львiв тАУ 2010р.

П'iр Луiджи Нервi. Бiографiя (1891-1979)

П'iр Луiджi Нервi поiднував у собi глибокi знання iнженера конструктора з творчою фантазiiю архiтектора.

Великопролiтнi покриття з армоцемента - матерiалу, iм дослiдженого i розробленого, отримали загальне визнання i принесли йому всесвiтню популярнiсть.

П'iр Луiджi Нервi народився 21 червня 1891 року в маленькому мiстечку Сондрiо на пiвночi РЖталii. У 1913 роцi вiн закiнчив iнженерний факультет Болонського унiверситету, отримавши звання цивiльного iнженера. Вiдразу ж пiсля закiнчення унiверситету Нервi поступив на роботу в одне з найбiльш вiдомих у той час в РЖталii конструкторських бюро ВлСуспiльство залiзобетонних конструкцiйВ», що мало вiддiлення в Болоньi i у Флоренцii. Ця робота була перервана з 1915 по 1919 рiк службою у вiйськово-iнженерних вiйськах.

Пiсля вiйни Нервi вiдновив свою дiяльнiсть у Флорентiйському вiддiленнi товариства вже не тiльки в якостi проектувальника, але i керiвника робiт. Економiчна криза i фашистська диктатура зумовили особливостi розвитку iталiйськоi архiтектури в цей перiод. Завданi першою свiтовою вiйною руйнування поставили перед РЖталiiю, як i перед iншими учасниками вiйни-краiнами, завдання вiдновного будiвництва. Однак ця задача виявилася не пiд силу правлячiй буржуазii i залишилася невиконаною. У той час як у багатьох захiдноiвропейських краiнах йшло iнтенсивне будiвництво на базi новоi технiки, в РЖталii споруджувалися лише окремi житловi будинки по замовленнях приватних власникiв.

Це незначне за масштабами будiвництво здiйснювалося головним чином за проектами представникiв РЖталiйськоi академiчноi школи, творчiсть яких зводилося до модернiзацii архаiчних форм минулого. Умови роботи для молодих будiвельникiв були в той час надзвичайно складнi. У цiй обстановцi i почав свою роботу молодий iнженер Нервi. Вже тодi вiн поiднував вiльне володiння математичним розрахунком з iнтуiцiiю талановитого будiвельника. Нервi скоро став добрим проектувальником залiзобетонних конструкцiй i побачив, що можливостi цього матерiалу допускають новий пiдхiд до iх проектування.

Вiн зрозумiв, що залiзобетон внаслiдок своiх пластичних властивостей вiдкриваi можливостi особливо широкого його використання в статично невизначених системах, що може привести до створення нових конструктивних i архiтектурних форм. До часу початку роботи Нервi в областi залiзобетонних конструкцiй було вже чимало зроблено i в теорii розрахунку, i в практицi застосування залiзобетону. РЖ архiтектори, i iнженери знали, що цей будiвельний матерiал, здатний приймати будь-яку задану форму, ще мiстить нерозкритi можливостi.

Той факт, що Нервi, як вiн сам зiзнаiться, дiзнався про конструкцii елiнгiв в Орлi, як i про дiяльнiсть Перре, Майара i Фрейсiне лише наприкiнцi 1930-х рокiв, можна пояснити тiльки крайньою полiтичною i культурною iзоляцiiю фашистськоi РЖталii. Ця обставина, а також слабкiсть матерiально-технiчноi будiвельноi бази у цiй краiнi були, мабуть, причиною того, що новi iдеi в архiтектурi поширилися тут значно пiзнiше, нiж в iнших iвропейських краiнах. Тiльки в серединi 1920-х рокiв в РЖталii виник органiзований рух у пошуках так званоi новоi архiтектури, серед прихильникiв якого опинився i Нервi.

До цього часу Нервi вже розумiв, що здiйснення його творчих задумiв ускладнюiться через його положення рядового проектувальника в конструкторському бюро. Йому потрiбна була не тiльки повна свобода у проектуваннi споруд, але i можливiсть участi у здiйсненнi проектiв в натурi, а також звiльнення вiд необхiдностi пiдкорятися вимогам пiдрядника. У 1928 роцi Нервi розлучаiться зi своiю службою в ВлТовариствi залiзобетонних конструкцiйВ» i створюi фiрму залiзобетонних конструкцiй ВлРЖнженери Нервi i НеббiозiВ» у Римi, що проiснувала до 1932 року. Тут вiн здiйснював своi творчi задуми, якi в мiру зростання його популярностi ставали все бiльш i бiльш смiливими. Тепер Нервi проектував i зводив своi новi конструкцii незалежно вiд пiдрядчика, так як ця фiрма не тiльки проектувала, але й здiйснювала будiвництво.

Вiн отримав можливiсть ретельно вивчати властивостi залiзобетону в процесi виконання робiт. За безпосередньоi участi Нервi будуються великi споруди, як, наприклад, кiнотеатр i фунiкулер на вулицi Рима в Неаполi, будiвлi банкiв у Барi та iнших мiстах, фабрика i туберкульозний санаторiй в Лечче, заводи в Римi та iн. У цей перiод формуються i теоретичнi погляди Нервi , удосконалюiться його творчий метод. Пiсля будiвництва у Флоренцii спортивного стадiону на 35 тисяч осiб в 1929 - 1932 роках iм'я Нервi стаi широко вiдомим серед архiтектурноi та iнженерноi громадськостi багатьох краiн. Будiвництво флорентiйського стадiону закiнчувала вже нова фiрма ВлТовариство iнженерiв Нервi i БартолiВ» у Римi. Ця фiрма, iснуюча i понинi, звела безлiч об'iктiв за участю самого Нервi. З цього часу Нервi патентуi кожну свою пропозицiю, проект, нововведення i, отримавши патент, прагне максимально використати наданi iм переваги. Вiн застосовуi патент навiть тодi, коли доцiльнiсть цього викликаi сумнiв.

Середина 1930-х - початок 1940-х рокiв в iталiйськiй архiтектурi характеризуiться закликом фашистського уряду до будiвництва помпезних споруд перебiльшених розмiрiв, до вiдродження давнiх традицiй iмператорського Риму, до створення ВлсередземноморськоiВ» архiтектури. Як i багато будiвельникiв РЖталii того перiоду, Нервi не уникнув захоплення гiпертрофованими формами, зайвоi параднiстю будiвель. Так, в його проектi башти ВлМонументу прапораВ» на пагорбi Марiо в Римi (1932) намiчалася висота споруди триста метрiв. Низ башти повинен був бути облицьований бiлим мармуром, верх вежi передбачалося зробити зi сталi. Не уникнув вiн i модного тодi захоплення круглими формами. У 1934 роцi вiн спроектував круглий у планi особняк.

Його проект павiльйону iталiйськоi культури для виставки 1942 року в Римi представляв собою величезний круглий зал дiаметром 252 метрiв з перекриттям на однiй центральнiй опорi (1940). У 1942 роцi Нервi, прагнучи показати можливостi армоцемента, розрахував склепiнчасту покриття прольотом триста метрiв з хвилястих армоцементних плит. Наприкiнцi 1944 року вiн отримав патент на цю конструкцiю. Тенденцiя до перебiльшених розмiрiв у Нервi збереглася i надалi; ii можна простежити в багатьох його спорудах пiслявоiнного перiоду. У 1943-1945 роки активнiсть практичноi дiяльностi Нервi не скiльки не знижуiться, так як вiн працюi в основному над книгою ВлБудiвництво - мистецтво чи наука?В». У цiй книзi Нервi пiдсумовуi досвiд попередньоi роботи, визначаi своi погляди на мистецтво i на будiвництво в цiлому, робить спробу визначити мiсце математичних розрахункiв у створеннi споруди, вiдстоюi свою точку зору на роль iнтуiцii в проектуваннi i т.п. Пiсля другоi свiтовоi вiйни перед РЖталiiю знову постала проблема вiдновного будiвництва.

Повалення фашизму сприяло проникненню до РЖталii тих напрямiв Влновоi архiтектуриВ», якi пропагували вирiшальне значення новоi будiвельноi технiки та функцiональних потреб. Будучи новатором у галузi створення просторових покриттiв, Нервi не тiльки опинився в числi прихильникiв Влновоi архiтектуриВ», але i багато в чому сприяв ii поширенню та розвитку в РЖталii. Вiдразу ж пiсля закiнчення вiйни знову розгорнулася його активна дiяльнiсть. Тепер вiн, працюючи все в тiй же будiвельнiй фiрмi ВлРЖнженери Нервi i БартолiВ», взяв участь у вiдновному будiвництвi. Початку роботи Нервi з вивчення армоцемента передувала багаторiчна практика зведення залiзобетонних споруд, здiйснених фiрмою ВлНерви i БартолiВ».

Спостереження за роботою залiзобетону пiд навантаженням дозволило Нервi добре вивчити собi його позитивнi i негативнi властивостi. У 1946 роцi цемент був вперше застосований в будiвництвi. Фiрма ВлНерви i БартолiВ» побудувала експериментальну будiвлю - невеликий склад з листiв армоцемента товщиною всього три сантиметри. У 1948 роцi Нервi приступив до проектування i будiвництва ряду виставкових залiв для Палацу виставки в Туринi. Вiн отримав можливiсть всебiчно показати новi конструкцii, створенi ним iз збiрних армоцементних елементiв. Система опор та покриття головного виставкового залу - нове i смiливе за своiм задумом конструктивно-просторове рiшення. Коли Нервi представив свiй проект на затвердження, замовники запитали його, на яке споруду вiн мiг би послатися як на приклад того, на що подiбна здiйснена iдея. Послатися не було на що, але замовник, який виявився в даному випадку достатньо рiшучим, пiшов на ризик i не прогадав. Перекриття вийшло витонченим i легким, а його опорна частина конструктивно логiчна й зрозумiла, незважаючи на потужнi перетини ii елементiв. З цього часу до слави Нервi як конструктора додалася ще слава архiтектора. Будiвництво цього покриття блискуче довело високi будiвельнi якостi армоцемента.

Легкий i красивий iнтер'iр, викликаний самою конструкцiiю, i рацiональнiсть рiшення в цiлому зумовили високi художнi якостi споруди. Зведення комплексу Туринськоi промисловоi виставки дало великий досвiд для подальшого застосування армоцемента i принесло Нервi всесвiтнi визнання. У 1949 роцi незабаром пiсля спорудження Туринськоi виставки Нервi побудував плавальний басейн Морськоi академii в Лiворно. Тут склепiнчасте покриття, утворене збiрними армоцементними хвилеподiбними елементами такого ж типу, як i в залi в Туринi, тiльки вони зiгнутi по довжинi для освiтлення склепiнчастоi поверхнi. Нерви прославився i як талановитий педагог.

Вже в 1947 роцi вiн керував кафедрою конструкцiй на архiтектурному факультетi унiверситету в Римi. У 1950-1952 роках вiн багато працював в Латинськiй Америцi, веде курс архiтектурних конструкцiй на архiтектурному факультетi унiверситету в Буенос-Айресi, читаi лекцii в Монтевiдео, в СанПаулу. У 1950 роцi в Сан-Паулу йому присудили вчену ступiнь доктора архiтектури. Вiн обирався членом рiзноманiтних архiтектурних об'iднань i товариств: СРЖАМ, об'iднання iнженерiв i технiкiв РЖталii, ради найбiльшоi житлово-будiвельноi монополii РЖна-Каза i багатьох iнших. У 1954 роцi Нервi брав участь в будiвництвi будiвлi ЮНЕСКО i в проектуваннi одного з варiантiв будiвлi Виставки науки i технiки в Парижi. У 1956 роцi фiрма ВлНерви i БартолiВ» спроектувала тринадцятиповерхову будiвлю фiрми ВлГальбанiВ» в Мiланi. Вибране Нервi спiввiдношення мiж висотою i кроком хвилi i армування верхнiх i нижнiх дiлянок балкового покриття додатковими стрижнями дозволили йому застосовувати товщину армоцементних збiрних елементiв, рiвну лише трьом сантиметрам при прольотах до п'ятнадцяти метрiв.

У комплексi спортивних споруд, здiйснених в Римi для Всесвiтньоi спортивноi олiмпiади 1960 року, найбiльш яскраво виявленi технiчнi, просторовi i художнi можливостi тонкостiнних конструкцiй з збiрних армоцементних елементiв. Вдале поiднання потужних несучих опор з монолiтного залiзобетону з куполами з найтонших збiрних армоцементних шкаралуп, органiчне злиття конструктивних i функцiональних вимог i блискуча технiка виконання визначили успiх цих будiвель.

Нервi вважав, що архiтектор - це майстер-будiвельник, який може знайти в конструкцii необхiднi кошти, для того щоб створити справжнiй витвiр мистецтва.

У комплексi спортивних будiвель Римськоi олiмпiади найбiльш вдалий Малий палац спорту - Палаццетто, розрахований на чотири тисячi глядачiв. Дiйсно, архiтектор Аннiбале Вiтеллоццi - автор архiтектурного задуму будiвлi - i Нервi - автор його конструкцiй - досягли тут органiчного злиття конструктивних, функцiональних та естетичних вимог. У цiй будiвлi архiтектурно виявлено роль кожного конструктивного елемента. У 1960 роцi Нервi за рекомендацiiю Королiвського товариства англiйських архiтекторiв була присуджена золота медаль за досягнення в галузi архiтектури. Естетика залiзобетонних конструкцiй - iстотна ланка у творчостi Нервi. Образна виразнiсть будiвлi ЮНЕСКО в Парижi та хмарочоса Пiреллi в Мiланi у великiй мiрi залежать вiд застосованих iм конструкцiй. У 1961 роцi в своiй доповiдi на VI Мiжнародному конгресi архiтекторiв у Лондонi Нервi говорив: ВлЯкщо б на початку столiття хто-небудь захотiв спорудити позбавлену облицювання бетонну стiну, таку, як зовнiшнi стiни будiвлi ЮНЕСКО в Парижi, то, крiм ворожого ставлення до свого революцiйного задумом з боку замовникiв, мiсцевоi влади та громадськоi думки, вiн повинен був би подолати ще багато дрiбних технiчних труднощiв в практичному здiйсненнi проекту.

Поступове усунення цих ускладнень в процесi вдосконалення будiвельноi технiки дозволяi нам тепер отримати задовiльнi результати В».

Одна з найцiкавiших споруд, що займають значне мiсце в сучасному зарубiжному зодчествi, - тридцятидвоповерхова адмiнiстративна будiвля фiрми ВлПiреллiВ», побудована Нервi в 1955 - 1959 роках у спiвдружностi з групою архiтекторiв у Мiланi. Висота будiвлi - сто двадцять чотири метри.

Головнi конструктивнi складностi при виборi несучоi схеми даноi будiвлi визначалися не тiльки його великою висотою. Вони ще поглиблювалися вкрай невигiдним планом майданчика - вузьким i витягнутим. У планi будинок являi собою довгий прямокутник зi скошеними кутами. Несуча конструкцiя його складаiться з чотирьох масивних по перерiзу i поступово стоншених догори колон, розмiщених попарно поперек будiвлi й подiляють ii на три вiдсiки. Перекриття - монолiтна плита з залiзобетонною попередньо напруженою двотавровою балкою. Зовнiшнi стiни хмарочоса майже повнiстю заскленi. Незвичайна форма будiвлi, обрана авторами, не тiльки виявилася зручною у функцiональному сенсi, але i володii вiдмiнними художнiми якостями. Величезний хмарочос виглядаi витончено пропорцiйним, i його обриси дуже витонченi. У цi роки Нервi запрошують i в iншi краiни. Фiрма ВлРЖнженери Нервi i БартолiВ» отримуi величезну кiлькiсть замовлень, веде велике будiвництво Все частiше Нервi працюi разом зi своiм сином - архiтектором Антонiо Нервi.

Майже одночасно вiн проектуi для США i для Австралii У 1961 роцi вiн спiльно з Антонiо проектуi клуб iподрому Лiбертi в Белл-парку у Фiладельфii. Перша побудована в Нью-Йорку за проектом Нервi будiвля - автобусна станцiя на двiстi машин. Вона вступила в дiю в сiчнi 1963 року. Прийняте Нервi конструктивне рiшення вiдповiдаi технiчним i функцiональним вимогам i надаi будiвлi вельми оригiнальний зовнiшнiй вигляд На початку 1960-х рокiв Нервi спроектував разом з сином будiвлю церкви для Австралii в Нью-Норс. РЗх спiвавторами були iнженер Франческо Вакхiнi i архiтектор Карло Ванноно.

Ця велика споруда являi собою в планi рiвностороннiй трикутник з довжиною сторони дев'яносто метрiв Конструкцiя купола близька до нездiйсненого проекту покриття, представленому Нервi на конкурс ВлНацiонального центру промисловостi i технiкиВ» в Парижi Це збiрно-монолiтний купол системи Нервi. Величезнi заскленi поверхнi бiчних стiн церкви повиннi були бути прикрашенi вiтражами.

Одна з блискучих споруд Нервi, що представляi великий iнтерес, - створена ним у 1961 роцi у спiвавторствi з Антонiо Нервi будинок Палацу працi в Турiнi. Вона будувалася за проектом, який отримав перше мiсце на конкурсi.

РЖнша робота Нервi, виконана iм у спiвдружностi з фахiвцем в областi металевих конструкцiй - Джино Килимi, - покриття паперовоi фабрики Бурга в Мантуi, закiнчене в 1962. Спiльно з iншим iталiйським архiтектором Луiджi Мореттi Нервi проектував фiнансовий центр у Монреалi (Канада). Будинок цей складаiться з трьох органiчно пов'язаних мiж собою птАЩятидесятиповерхових веж. Конструктивне рiшення, як завжди у Нервi, абсолютно нове i оригiнальне.

Основна несуча конструкцiя веж складаiться з чотирьох потужних кутових колон i чотирьох колон, що утворюють жорсткий хрестоподiбний залiзобетонний сердечник в центрi башти. У 1966 роцi в центрi Сiднея на площi Австралiя-сквер почалося будiвництво iншого висотного конторського будинку, в проектуваннi конструкцiй якого взяв участь Нервi. Це кругла в планi птАЩятидесятиповерхова башта дiаметром трохи бiльше сорока метрiв i висотою сто вiсiмдесят три метри У будiвлi знайшли застосування збiрно-монолiтнi конструкцii системи Нервi. Зовнiшнi колони монтуються зi збiрних тонкостiнних елементiв, що i одночасно опалубкою для монолiтного залiзобетону. Спiльна робота збiрноi i монолiтноi частин досягаiться, як звичайно в Нервi випусками арматури пiдвiконнi панелi, за iдеiю Нервi складенi з двох частин по висотi, перекриття над двома поверхами виконанi за його системою.

Нервi - майстер конструкцiй, бiльшiсть яких виконано iм з армоцемента. При цьому особливiсть його творчостi полягаi в тому, що, використовуючи цей метод, вiн досяг великоi досконалостi в рiзноманiтностi форм, створюваних шляхом збирання окремих елементiв. Вiн довiв своiми роботами, що армоцементнi, переважно збiрно-монолiтнi, конструкцii не тiльки економiчнi, але можуть бути й художньо повноцiнними. Будiвлi Нервi вiдiграли значну роль у розвитку конструктивних i архiтектурних форм нашого часу. Вони i зараз продовжують впливати на архiтекторiв i конструкторiв рiзних краiн.

Нервi помер в 1979 роцi.

Великi проекти

1948-50 Виставковий зал у Туринi

1953-57 Будiвля ЮНЕСО в Парижi

1956-60 Башта Пiреллi в Мiланi

1957-59 Олiмпiйський стадiон в Римi

1959-61 Фiнансовий центр в Монреалi

1961-62 Автобусний вокзал iм. Джорджа Вашингтона до Нью-Йорку

1962-69 Хмарочос на площi Австралii в Сiднеi

1970 Собор Дiви Марii в Сан-Франциско

1971 Рiчмонд-Колiзеум

1971 Аудiторiум iм. Павла VI у Ватиканi

Найважливiшi споруди

Стадiон Артемiо Франки у Флоренцii (1932)

Будiвля ЮНЕСКО в Парижi (1957)

Олiмпiйський стадiон в Римi (1959)

Башта Пiреллi в Мiланi (1960)

Фiнансовий центр в Монреалi (1961)

Хмарочос на площi Австралii в Сiднеi (1969)

Собор Дiви Марii в Сан-Франциско (1970)

Рiчмонд-Колiзеум (1971)

Науковi працi

ВлБудiвництво - мистецтво чи наука?В» (1945)

ВлБудувати правильноВ» (1955)

Реалiзованi проекти

Однiiю з найкращих робiт Нервi (спiльно з А. Вiтеллоццi) i будiвля стадiону Малого палацу спорту в Римi (1956-1957), розрахованого на чотири тисячi глядачiв. Ця кругла в планi споруда перекрита куполом дiаметром 60 м, пiднятим над землею на похилих Y-образних опорах, якi не тiльки забезпечують статичнiсть конструкцii, але i створюють тектонiчну систему, виключно легку i виразну. Сам купол виконаний з тонких замонолiченних на мiсцi збiрних елементiв, конструктивнi ребра яких, переплiтаючись, забезпечують необхiдну твердiсть i одночасно створюють своiрiдну естетично пророблену декоративну форму. Цей прийом особливо характерний для споруд Нервi, який завжди прагне виявити новi конструктивнi можливостi в самих просторових i структурних формах, знайти новi резерви мiцностi у використаннi рiзних складчастих, ребристих шкаралуп, тонких склепiнь-оболонок двоякоi кривизни i куполiв рiзних обрисiв.

33-поверховий хмарочос фiрми Пiреллi, побудований у 1958-1960 рр. главою мiланськоi архiтектурноi школи архiтектором Джiо Понтi (р. 1891) спiльно з П. Л. Нервi. Будiвля маi незвичайну форму прямокутника зi скошеними кутами, що додають всiй спорудi характер особливоi легкостi та аеродинамiчностi. Незважаючи на свою добiрнiсть, архiтектура хмарочоса Пiреллi трiшки суха i вiдрiзняiться тiii строгiстю, яка характерна взагалi для робiт мiланських архiтекторiв.

Значною подiiю в архiтектурi пiслявоiнного перiоду було будiвництво у 1953-1958 рр. будiвлi ЮНЕСКО в Парижi за проектом Марселя Брейер (р. 1902), Бернара Зерфюса (р. 1911) i П. Л. Нервi. Комплекс складаiться з трьох корпусiв. Восьмиповерховий головний корпус, в якому розташованi адмiнiстративнi примiщення, вирiшений в планi у виглядi трилисника; вiн спираiться на два ряди вiдкритих залiзобетонних опор змiнного перерiзу. Застосована оригiнальна конструкцiя, трапецiiподiбнi в планi корпуси, в яких розмiщенi зали засiдань. Вона являi собою поiднання рамноi i складчастоi конструкцii i, залишена вiдкритою, створюi новiтнiй iнтер'iр залу пленарних засiдань. Третiй корпус (прямокутний в планi) призначений для постiйних представництв. У комплекс будинку ЮНЕСКО включено також японський садок, створений за проектом РЖ. НОГУЧРЖ. Однак у цiлому будiвля ЮНЕСКО не i новим словом у розвитку сучасноi архiтектури. Його значення скорiше в своiрiдному пiдведеннi пiдсумкiв певного етапу в розвитку новоi архiтектури, показi рiзноманiття та можливостей розроблених в нiй конструктивних, функцiональних i художнiх прийомiв.

Рiчмонд-Колiзеум (англ. Richmond Coliseum, в дослiвному перекладi ВлКолiзей РiчмондаВ») - спортивний комплекс у Рiчмондi, штат Вiрджинiя, США. Мiсце проведення рiзних спортивних заходiв та концертiв.

Комплекс спроектований П'iр Луiджi Нервi, вiдкритий в 1971 роцi i вмiщуi 13,500 глядачiв. У 1997 роцi в комплексi сталася пожежа, але його наслiдки усунутi.

Комплекс був (з 1967 по 1976 роки) домашнiм майданчиком для клубу Американськоi Баскетбольноi Асоцiацii Вiргiнiя Сквайрес.

До 2006 року був найбiльшою спортивною ареною штату Вiргiнiя.

Стадiон Артемiо Франко у Флоренцii (1932)

Стадiон Артемiо Франко - футбольний стадiон у Флоренцii, РЖталiя. В даний час i домашнiм стадiоном футбольного клубу ВлФiорентинаВ».

Стадiон заснований у 1931 роцi та вмiщуi 47,282 людини. Це одне з найбiльш значущих архiтектурних споруд XX столiття в мiстi.

У стадiон вбудована бетонна башта висотою в 70 метрiв, на якiй майорить флагшток. Ця башта носить iм'я ВлМарафонська ВежаВ».

Спочатку стадiон носив назву ВлКомуналеВ», але був перейменований на честь колишнього президента Федерацii футболу РЖталii Артемiо Франко в 1991 роцi.

Стадiон пiддався реконструкцii напередоднi чемпiонату свiту 1990 року; були прибранi бiговi дорiжки та збiльшено кiлькiсть сидячих мiсць.

Офiцiйний рекорд вiдвiдуваностi був встановлений 25 листопада 1984 в матчi Серii А мiж ВлФiорентиноюВ» i мiланським ВлРЖнтеромВ» i склав 58,271 глядачiв.

нервi архiтектурний будiвля

Лiтература

1. " onclick="return false">

2. " onclick="return false">

3. " onclick="return false">

4. Е. К. Иванова, Р. А. Кацнельсон, ВлПьер Луиджи НервиВ», Издательство: Стройиздат, 1968 г., 128 стр.

Вместе с этим смотрят:

Амурський мiст

Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"

Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома

Архитектура в коммуникативном аспекте

Архитектура зданий и сооружений