Побудова i принцип роботи телефонних апаратiв

Побудова i принцип роботи телефонних апаратiв ТМЗК

1. Функцiональна схема ТА

У телефонних апаратах (ТА) можна видiлити п'ять основних функцiональних блокiв (рис. 1): дзвiнок, важiльний перемикач, розмовна схема, номеронабирач, мiкротелефон-на трубка, що мiстить передавач (мiкрофон) i приймач (телефон).

Рисунок 1 тАУ Функцiональна схема ТА

Структурна схема, за якою будуються простi електроннi ТА, наведена на рис. 2.

Рисунок 2 тАУ Структурна схема ТА

1) мiкрофонний пiдсилювач; 2) протимiсцева схема;

3) телефонний пiдсилювач

Електронний ТА складаiться з таких основних вузлiв.

Викличний пристрiй тАУ призначений для прийому сигналу виклику абонента АТС i перетворення його на звуковi коливання (дзвiнок або зумер).

РД можливiсть регулювання гучностi або повного вiдключення викличного пристрою. Зумер сучасного електронного ТА виконаний у виглядi генератора звукових сигналiв i мiнiатюрного гучномовця.

Дiодний мiст тАУ виключаi вплив полярностi напруги лiнii на полярнiсть ТА i дозволяi пiдключати лiнiю до апарата, незважаючи на полярнiсть проводiв.

Мiкроперемикач SP (важiльний перемикач) вiдключаi схему ТА вiд лiнii АТС, коли трубка на важелi.

Електронний номеронабирач складаiться з iнтегральноi схеми номеро-набирача (РЖСНН), а також зовнiшнiх часозадавальних i допомiжних елементiв. РЖСНН може виконувати такi функцii:

тАв опитування клавiатури;

тАв формування сигналу набору номера, що керуi роботою iмпульсного ключа;

тАв формування сигналу вiдключення розмовноi схеми на час набору номера за допомогою розмовного ключа, запам'ятовування останнього або декiлькох номерiв, що набираються, i iхнiй автоматичний набiр;

тАв програмування частоти iмпульсiв кодового посилання, значення iмпульсного коефiцiiнта, тривалостi мiжцифровоi паузи;

тАв вироблення звукових i вiзуальних сигналiв пiдтвердження натискання клавiшi;

тАв управлiння контролером iндикатора;

тАв управлiння додатковим запам'ятовувальним пристроiм.

Часозадавальнi елементи генератора визначають частоту внутрiшнього генератора РЖСНН, вiд якоi залежать усi часовi параметри сигналiв, вироблюваних мiкросхемою.

Схема ВлвiдбiйВ» здiйснюi початкову установку РЖСНН.

Схема живлення РЖСНН тАУ забезпечуi живлення мiкросхем номiнальною напругою пiд час набору номера й пiдтримки живлення вбудованого оперативного запам'ятовувального пристрою (ОЗП) мiкросхеми при покладенiй на важiль трубцi.

Клавiатура i джерелом сигналу для РЖСНН. Вона побудована за координатною схемою, де X тАУ координата стовпчика, Y тАУ координата рядка. При натисканнi клавiшi вiдповiднi стовпчики й рядки замикаються мiж собою або на загальний провiд. Найчастiше використовуються клавiатури з такою органiзацiiю: 3x4, 2x7.

РЖмпульсний ключ (РЖК) тАУ здiйснюi безпосередньо набiр номера шляхiв замикання й розмикання лiнii АТС, тобто формуi тоновий (пауза) безтоновий (iмпульс) посилання.

Розмовний ключ (РК) тАУ вiдключаi розмовну схему на час проходження iмпульсiв набору номера, що усуваi неприiмнi клацання у трубцi ТА.

Елементи комутацii РЖК i РК мають забезпечувати:

тАв комутацiю постiйноi напруги до 72 В при iндуктивному навантаженнi;

тАв комутацiю струму до 100 мА;

тАв витримувати вплив напруги до 220 В тривалiстю до 10 мс (якщо трубка знiмаiться пiд час надходження викличного сигналу).

Необхiдно пам'ятати, що в деяких iмпортних ТА елементи комутацii розрахованi на напругу телефонного кола 48 В, а не 60 В, як у нашiй краiнi, що може привести до виведення iх з ладу.

Мiкрофон ВМ тАУ перетворить звуковi коливання на електричнi. У конкретному ТА може стояти вугiльний, конденсаторний, електретний, п'iзоелектричний, електродинамiчний або електромагнiтний мiкрофон.

Мiкрофонний пiдсилювач тАУ пiдсилюi сигнал мiкрофона ВМ.

Телефон BF тАУ перетворить електричнi коливання у звуковi. У конкретному ТА може стояти електродинамiчний, електромагнiтний або п'iзоелектричний перетворювач.

Телефонний пiдсилювач тАУ пiдсилюi мовний сигнал до рiвня нормальноi чутностi i погоджуi опiр лiнii з опором телефонного капсуля.

Протимiсцева схема тАУ усуваi мiсцевий ефект, тобто надлишкове прослуховування в трубцi телефону власного голосу.

2. Принцип роботи ТА

При зняттi трубки важiльний перемикач SB пiдключаi ТА до лiнii АТС. Внаслiдок утворення подiльника напруга на затискачах лiнii знижуiться до Uta. = 5-15 В. При цьому схема ВлвiдбiйВ» внаслiдок подачi напруги Uta у схему ТА здiйснюi початкову установку РЖСНН (режим готовностi до набору номера).

У режимi готовностi до набору номера РЖСНН виробляi сигнали управлiння РЖК i РК. При цьому РЖК розмикаiться (закриваiться), а РК замикаiться й пiдключаi розмовну схему, що складаiться з мiкрофонного i телефонного пiдсилювачiв та протимiсцевоi схеми, до телефонноi лiнii. Внаслiдок у трубцi прослуховуiться вiдповiдь станцii (гудок).

По закiнченнi набору РК знову пiдключаi розмовну систему, i в трубцi чутнi тональнi посилання АТС, що свiдчать про закiнчення процесу з'iднання та надходження на лiнiю викликуваного абонента посилань викличного сигналу. При зняттi абонентом трубки ви почуiте його голос.

По закiнченнi розмови трубка укладаiться на важiль. Важiльний перемикач SB розмикаi коло, i схема ТА переходить у черговий режим.

У цьому режимi схема живлення мiкросхеми забезпечуi пiдживлення ОЗП мiкросхеми НН, в якому зберiгаiться останнiй набраний номер. Схема ВлвiдбiйВ» забороняi набiр номера з клавiатури з метою збереження останнього набраного номера, а викличний пристрiй готовий до прийому сигналiв виклику АТС. При надходженнi сигналу виклику вiд АТС, викличний пристрiй виробляi звуковi сигнали, якi iнформують вас про виклик iншим абонентом. До зняття трубки схема ТА перебуваi в черговому режимi. При зняттi трубки мiкросхема НН установлюiться у вихiдний стан, з тiiю лише рiзницею, що замiсть вiдповiдi станцii (гудка) ви почуiте голос виклику вас абонента.

При короткочасному натисканнi на важiльний перемикач або натисканнi кнопки ВлвiдбiйВ» на набiрному полi клавiатури за допомогою схеми ВлвiдбiйВ» ТА переводиться у вихiдний стан.

3. Електроннi викличнi пристроi

Рисунок 3 тАУ Функцiональна схема генератора звуку

З появою спецiалiзованих iнтегральних схем (РЖС) дзвiнкiв розроблювачi ТА, позбувшись громiздких i важких електромеханiчних дзвiнкiв, одержали можливiсть створювати дуже компактнi ТА. Для повноi сумiсностi з телефонною лiнiiю РЖС дзвiнкiв повиннi мiстити п'ять основних функцiональних вузлiв: випрямляч, антидодзвiнну систему, схему звукового генератора, вихiдний пiдсилювач потужностi й стабiлiзатор напруги (рис. 3). РЖС дзвiнкiв мають стiйко працювати в широкому дiапазонi напруг телефонних лiнiй. Для перетворення змiнного сигналу виклику на постiйну напругу живлення РЖС на ii входi вмикаiться мостовий випрямляч, який крiм цього забезпечуi однакову полярнiсть подаваноi напруги. Навiсний конденсатор С1 перешкоджаi протiканню постiйного струму лiнii по колу дзвiнка, пропускаючи тiльки змiнний сигнал виклику, а резистор R1 обмежуi споживаний струм. Для захисту РЖС вiд короткочасних перешкод, що виникають пiд час набору номера, використовуiться антидодзвiнна схема, що складаiться, як правило, з вбудованого в РЖС стабiлiтрона й навiсного конденсатора С Випрямлену напругу перед подачею на звуковий генератор i вихiдний пiдсилювач потужностi необхiдно стабiлiзувати. При цьому вiдхилення напруги телефонноi лiнii не позначатимуться на звучаннi дзвiнка.

Генератор звуку тАУ це пристрiй, який виробляi електричний сигнал, що потiм перетвориться на чутний звук. Звуковi генератори можуть бути простими й багатотональними, деякi з них можуть навiть вiдтворювати короткi уривки мелодiй. Сигнал зi звукового генератора надходить на вихiдний пiдсилювач потужностi, а потiм тАУ на п'iзоелектричний перетворювач (гучномовець), у якому виникають механiчнi коливання, що породжують чутний звук. Для регулювання гучностi дзвiнка в схему вводиться змiнний резистор.

Електроннi номеронабирачi. Зараз розробленi й широко використовуються спецiалiзованi РЖС для iмпульсного та частотного способу набору номера. Електронний iмпульсний номеронабирач маi виконувати двi основнi функцii: переривати струм у лiнii з потрiбною частотою i на певнi iнтервали h часу, а також вiдключати приймач телефону пiд час набору номера. РК вiдключаi розмовну систему вiд загального проводу пiд час проходження посилок набору номера, що усуваi неприiмнi клацання в телефонiй трубцi пiд час набору номера. У ТА РЖК вмикаiться послiдовно з навантаженням, як така може бути використана розмовна частина ТА або в ТА вищого класу тАУ резистор опором 130 тАУ 160 Ом. У першому випадку РЖК комутуi розмовну частину, у другому тАУ розмовна частина на час набору вiдключаiться, а навантаженням РЖК i резистор.

Пристрiй найпростiшоi РЖС iмпульсного номеронабирача наведений на рис. 4. РЖС мiстить п'ять основних вузлiв: декодер клавiатури, ОЗП, генератор, схему управлiння й вихiдних формувачiв.

Кнопкова клавiатура виробляi сигнал вибору рядка й вибору стовпчика. Поiднання цих сигналiв однозначно визначаiться натиснутою клавiшею. Логiчнi рiвнi рядкового i стовпчикового сигналiв перетворяться схемою декодера на двiйковий код для кожноi натиснутоi клавiшi. Цi данi заносяться в ОЗП, оскiльки ви можете натискати на клавiшi набагато швидше, нiж РЖС виробляi iмпульси набору.

Для повноi iмiтацii iмпульсного набору до складу РЖСНН включенi два каскади формувача, якi або керують роботою iмпульсного i розмовного ключiв, або виконують iхню роль i являють собою напiвпровiдниковi ключi на транзисторах. Схема управлiння координуi роботу окремих вузлiв iмпульсного НН: декодера клавiатури, ОЗП i вихiдних формувачiв. Основними сигналами, якi надходять на схему управлiння, i: утримання лiнii (HOLD), трубка знята, повторний набiр, мiжцифровий iнтервал i параметри iмпульсiв.

Рисунок 4 тАУ Пристрiй РЖС iмпульсного НН

Сигнал HOLD забороняi генерацiю iмпульсiв набору. При цьому лiнiя спецiальним пристроiм, що не входить до складу даноi РЖС, утримуiться в навантаженому станi навiть при покладенiй на важiль трубцi. Сигнал Влтрубка знятаВ» повiдомляi номеронабирач, що телефон пiдключений до лiнii. Цей сигнал iнодi називаiться запитом виклику. Сигнал на входi повторного набору викликаi з ОЗП останнiй набраний номер. Вiдповiдним сигналом на входi мiжцифрового iнтервалу (МЦРЖ) можна встановити тривалiсть паузи мiж набором окремих цифр у номерi. РЖ нарештi, сигналом Влпараметри iмпульсiвВ» можна встановити необхiдний iмпульсний коефiцiiнт для набiрних iмпульсiв.

РЖснуi досить багато РЖС для частотного (тонального) способу набору номера, так званих РЖС DTMF-номеронабирачiв. Внутрiшня структура типовоi РЖС DTMF НН показана на рис. 5. Всi РЖС DTMF-номеронабирачiв мiстять як мiнiмум п'ять функцiональних вузлiв: декодер клавiатури, з`iднаний з генератором iмпульсiв, цифро-аналоговi фiльтри вищих (стовпчикових) i нижчих (рядкових) частот, суматор i вихiдний пiдсилювач.

Для того щоб частоти сигналiв були постiйними, необхiдний високостабiльний генератор, сигналом якого синхронiзуватиметься РЖС НН. Генератор виробляi сигнал зi стабiльною частотою, обумовленою використовуваним кварцовим резонатором. Рядковi й стовпчиковi логiчнi сигнали надходять iз клавiатури на схему декодера клавiатури генератора iмпульсiв. У ньому вiдбуваiться розподiл частоти сигналу генератора та виробляються прямокутнi iмпульси з частотами, необхiдними для синтезу тональних сигналiв рядкiв i стовпчикiв. При цьому всi сформованi сигнали i суто цифровими. Для iхнього перетворення на аналогову форму використовуються цифро-аналоговi фiльтри, у яких спочатку формуiться аналогова напруга, що схiдчасто змiнюiться, а потiм за допомогою смугових фiльтрiв заглушуються небажанi гармонiки основного тонального сигналу.

Рисунок 5 тАУ DTMF-номеронабирач

У суматорi вiдбуваiться об'iднання стовпових i рядкових сигналiв, комбiнацiя яких надходить на вихiдний пiдсилювач. Цей пiдсилювач пiдвищуi потужнiсть DTMF-сигналу до необхiдного рiвня i погоджуi вихiд розглянутоi РЖС iз входом розмовноi схеми. Через розмовну схему DTMF-сигнал надходить у телефонну мережу. Вихiдний управляючий сигнал вiдключення приймача виробляiться при кожному натисканнi на клавiшу. У протилежному випадку при наборi номера тональнi сигнали будуть голосно чутнi в приймачi. Але, хоча приймач i вiдключаються, DTMF-сигнали в ньому все-таки прослуховуються, що дозволяi контролювати роботу номеронабирача. Деякi iнтегральнi схеми номеронабирачiв можуть працювати i у тональному, i в iмпульсному режимi залежно вiд положення вiдповiдного перемикача (режим набору тон./iмп.), що встановлюiться в ТА. Постiйна напруга живлення для РЖС номеронабирача забезпечуiться або спецiальним випрямлячем, розташованим на друкованiй платi розмовноi схеми, або вбудованим стабiлiзатором, або стабiлiзатором, що входить до складу розмовноi схеми.

4. Електроннi розмовнi схеми

Щоб замiнити традицiйну розмовну схему з телефонним трансформатором, ця РЖС маi пiдсилювати та передавати в лiнiю мовний сигнал, забезпечувати необхiдний рiвень мiсцевого ефекту, транслювати в лiнiю сигнали номеронабирача й iмiтувати постiйне навантаження для лiнii незалежно вiд розкиду параметрiв останньоi. Спрощена блок-схема розмовноi РЖС наведена на рис. 6.

Стабiлiзатор напруги, що входить до складу РЖС, виробляi власну стабiльну напругу для живлення пiдсилювачiв, використовуючи телефонну лiнiю. У нього i додатковий зовнiшнiй вихiд, напругу з якого можна використовувати для живлення сумiсноi РЖС DTMF-номеронабирача. Для забезпечення стiйкостi стабiлiзатора вмикаiться коригувальний конденсатор. РЖнтерфейс забезпечуi постiйний робочий струм лiнii, необхiдний для нормальноi роботи телефону в складi мережi. Величина цього струму визначаiться навiсним резистором i конденсатором.

З усiх пiдсилювачiв, що входять до складу РЖС, можна видiлити два основнi: пiдсилювачi мiкрофона (At) i пiдсилювач телефону (Аг). Пiдсилювачi не тiльки пiдвищують рiвнi сигналiв, але й здiйснюють пiдсумовування деяких з них. Сигнал з мiкрофона надходить на пiдсилювач At. Невелика частина посиленого сигналу подаiться на пiдсилювач мiсцевого ефекту (As), у той час як основна його частина надходить на керувальний вхiд стабiлiзатора, викликаючи модуляцiю споживаного ним струму. Саме в такий спосiб мовний сигнал вводиться в телефонну лiнiю. Сигнал мiсцевого ефекту надходить на найпростiший суматор на резисторах (який iнодi називають регулятором мiсцевого ефекту), на другий вхiд якого подаiться прийнятий мовний сигнал з лiнii, пiсля чого через роздiловий конденсатор вони разом потрапляють на вхiд пiдсилювача приймача Аг. Пiдсилювач постiйного струму, що називаiться коригувальним пiдсилювачем (Ае), використовуiться для пiдстроювання напруги на мiкрофонi при змiнах постiйноi напруги в лiнii (тобто при змiнах ii довжини). Така корекцiя дозволяi компенсувати втрати мовного сигналу в лiнii. Хоча разом з розмовною РЖС найчастiше використовуються вугiльнi мiкрофони, вона добре працюi i з електретними, i з електродинамiчними. Оскiльки вихiдний опiр електретного мiкрофона дуже великий, а електродинамiчного тАУмалий, мiж ними та входом РЖС вмикаються рiзнi елементи, що узгоджуються мiж собою.

Сигнал вiдключення приймача (телефону), що виробляiться номеронабирачем, використовуiться розмовною схемою для вiдключення як телефону, так i мiкрофона безконтактними перемикачами, позначеними на схемi як "вiдкл". Однак при вiдповiдному настроюваннi регулятора мiсцевого ефекту тональнi сигнали набору все-таки прослуховуються в телефонi.

До складу бiльшостi розмовних схем входять додатковi вузли, що забезпечують iхню спiльну роботу з iмпульсним або DTMF-номеронабирачем. Якщо увiмкнено DTMF-режим, генерування схемою номеронабирача тональнi сигнали надходять на вхiд пiдсилювача номеронабирача (Aj). Пiсля посилення вони подаються безпосередньо в телефонну лiнiю.

телефонний апарат номеронабирач пiдсилювач голосний

Рисунок 6 тАУ Блок-схема розмовноi РЖС

5. Телефони з голосним зв'язком

Електроннi телефони з голосним зв'язком (надалi тАУ гучномовнi телефони) призначенi в основному для дiлових переговорiв i зручнi для тих, хто багато часу проводить за телефоном. Через те що мiкрофон i гучномовець розташованi в корпусi ТА, можна говорити й чути спiврозмовника з будь-якого мiсця в кiмнатi. При цьому група людей може слухати i брати участь у загальнiй розмовi.

У звичайному телефонi обидва абоненти мають можливiсть розмовляти одночасно, при цьому передача розмови вiдбуваiться в обох напрямках. Гучномовнi електроннi телефони мають працювати в напiвдуплексному режимi тАУ у кожний конкретний момент часу може говорити тiльки одна сторона. Це пов'язано з так званим ефектом зворотного зв'язка.

Акустичний сигнал, випромiнюваний гучномовцем, вiльно поширюiться в навколишньому просторi. Цей досить голосний звук сприймаiться мiкрофоном, розташованим поблизу, пiдсилюiться вбудованим пiдсилювачем i знову надходить на гучномовець. На деяких частотах звукового спектра зворотний зв'язок стаi позитивним, що призводить до самозбудження й появи в гучномовцi голосного свисту.

У слухавцi такий зворотний зв'язок не виникаi, оскiльки проникнення звуку з телефонного капсуля в мiкрофон незначне. Крiм того, голова абонента, що говорить, вiдiграi роль своiрiдного екрана на шляху звукових сигналiв вiд телефонного капсуля до мiкрофона. У гучномовних апаратах маi бути присутня спецiальна схема, що визначаi, з якого боку надходить мовний сигнал, i вiдключаi пiдсилювач зустрiчного сигналу, коли гучномовний телефон приймаi сигнал, ця схема вiдключаi передавальну частину телефону та навпаки.

У наш час у гучномовних телефонах використовуються спецiалiзованi РЖС, якi мiстять декiлька додаткових вузлiв порiвняно з РЖС стандартних електронних розмовних систем (рис. 7). Оскiльки абонент може перебувати досить далеко вiд апарата, що входить до складу РЖС-пiдсилювач передавача повинен бути досить чутливим i мати автоматичне регулювання посилення, а пiдсилювач потужностi приймача повинен забезпечувати достатню гучнiсть звукового сигналу. Вона зазвичай iстотно перевищуi ту, яку можуть розвивати звичайнi телефоннi РЖС, тому для посилення вихiдного сигналу гучномовного телефону використовуються або пiдсилювачi на дискретних елементах, або спецiалiзованi РЖС.

Рисунок 7 тАУ Гучномовний телефон

Детекторна схема визначаi наявнiсть переданого або прийнятого мовного сигналу, порiвнюi iхнiй рiвень з рiвнем шуму та визначаi, в якому режимi передачi або прийому маi працювати гучномовний телефон. Вихiднi сигнали детектора мовного сигналу та детектора шуму надходять на перемикач прийом/передача, що керуi атенюаторами переданого i прийнятого сигналiв. Атенюатори тАУ пристроi, якi використовуються для зменшення рiвнiв сигналiв. Вони перемикаються протифазно: якщо один з них вимкнений, iнший у цей час увiмкнений i навпаки.

РЖС гучномовного телефону через внутрiшнiй узгоджуючий каскад пiдключаiться до телефонноi лiнii. Таким чином, по сутi ця схема являi собою керований голосом пiдсилювач.

Функцiональнi можливостi електронних телефонiв постiйно розширюються. Дуже часто в них вбудовують багатоелементнi алфавiтно-цифровi свiтлодiоднi або рiдкокристалiчнi iндикатори (LCD) вiдображення iнформацii, наприклад номер, що набираiться, статус лiнii, дата, час, тривалiсть розмови тощо. Низька споживана потужнiсть, тривалий термiн служби i простота виготовлення зробили LCD найпоширенiшим типом дисплея, застосовуваним у рiзних абонентських пристроях.

Управлiння дисплеiм здiйснюiться мiкропроцесором (МП) (рис. 8). Вiн також обробляi сигнали, що надходять з клавiатури тАУ звичайнi цифровi та будь-якi iншi символьнi й керувальнi клавiшi. При цьому кожне натискання на клавiшу спочатку обробляiться МП, а лише потiм передаiться схемi номеронабирача. У цьому випадку значно спрощуiться введення та зберiгання телефонних номерiв, причому разом з номерами можна ввести iмена, адреси й iншу, пов'язану з ними iнформацiю.

Рисунок 8 тАУ Схема управлiння дисплеiм

Для нормальноi роботи МП зазвичай необхiднi два рiзновиди запам'ятовуючих пристроiв. Один з них тАУ оперативний запам'ятовувальний пристрiй (ОЗП) використовуiться для зберiгання iнформацii, що вводиться (телефонний номер, iм'я та iн.) i як часовий регiстр даних, необхiдний для роботи будь-якого МП. Живлення ОЗП зазвичай здiйснюiться вiд акумулятора, встановленого в телефонi. Крiм того, для МП потрiбна програма тАУ набiр iнструкцiй, якi вiн виконуi пiд час роботи. Саме вони визначають те, як МП маi реагувати на натискання клавiшi, пiдняття i опускання трубки, зниження напруги живлення i тощо. Цi iнструкцii незмiннi тАУ вони зберiгаються в постiйному запамтАЩятовувальному пристроi (ПЗП) телефону. У деяких МП запам'ятовувальнi пристроi вбудовуються безпосередньо в його корпус. Залежно вiд стану телефону й натискання на клавiшi МП посилаi тi або iншi сигнали на схему управлiння LCD, якi у свою чергу, виробляi керувальнi сигнали, що подаються безпосередньо на iндикатор. У деяких МП схема управлiння LCD вбудовуiться в його корпус.

На базi МП у телефонi можуть бути реалiзованi календар, годинник, таймер тривалостi розмови, часу очiкування дзвiнка, автоматичний визначник номера (АВН) абонента, що зателефонував. Остання функцiя може бути реалiзована тiльки в тому випадку, якщо на телефоннiй станцii, що вас обслуговуi, i спецiальне обладнання. МП може також використовуватися для обмеження часу й кiлькостi розмов з даного телефону, ведення журналу реiстрацii дзвiнкiв, автодозвону й управлiння автовiдповiдачем. Телефони, у яких використовуються МП, часто називають iнтелектуальними телефонами.

Усi додатковi вузли телефону споживають помiтну потужнiсть. Багато мiкропроцесорiв, запам'ятовувальних пристроiв, дисплеiв не може надiйно працювати при струмах i напругах, характерних для бiльшостi телефонних лiнiй. Тому деякi електроннi телефони комплектуються зовнiшнiм джерелом живлення. Це джерело дозволяi знизити струм, споживаний ТА вiд телефонноi лiнii.

Вместе с этим смотрят:

GPS-навигация

IP-телефония. Особенности цифровой офисной связи

РЖсторiя диктофону

РЖсторiя звтАЩязку та його розвиток

Автоматизация электротельфера