Економiчна ефективнiсть виробництва картоплi та шляхи ii пiдвищення на прикладi ТОВ "Прогрес" с.Авдiiвка, Сосницького району

Чернiгiвський державний iнститут економiки i управлiння

Кафедра економiки сiльського господарства та аграрного менеджменту

Дипломна робота

на тему: "Економiчна ефективнiсть виробництва картоплi та шляхи ii пiдвищення на прикладi ТОВ "Прогрес" с.Авдiiвка, Сосницького району"

Чернiгiв 2009 р

Реферат

Дипломна робота на тему: "Економiчна ефективнiсть виробництва картоплi та шляхи ii пiдвищення на прикладi ТОВ "Прогрес" с.Авдiiвка, Сосницького району"

Дипломна робота написана на ___ сторiнках машинописного тексту, вмiщуi 18 таблиць, 4 малюнкiв, 56 джерел лiтератури.

ОбтАЩiктом дослiдження i ТОВ "Прогрес" Сосницького району.

Мета роботи тАУ пошук, аналiз, запровадження шляхiв пiдвищення економiчноi ефективностi вирощування картоплi.

Методи дослiдження - iндексний, факторний, нормативний, графiчний, порiвняльний.

Розробленi, запропонованi i економiчно обТСрунтованi агрозаходи по органiзацii та пiдвищенню економiчноi ефективностi вирощуванням картоплi у ТОВ "Прогрес" , а саме:

- вплив ефективностi попередника на урожайнiсть картоплi та родючiсть грунтiв;

- вапнування кислих грунтiв;

- сортононовлення;

- застосування мiнеральних добрив.

Здiйснення вказаних агрозаходiв при вирощуванi картоплi дасть змогу пiдвищити прибуток на 17377,3 грн. на гектар, на всю площу 121641,1 грн. Рiвень рентабельностi при цьому зросте на 292%

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Народногосподарське значення, розмiщення та стан виробництва картоплi в Украiнi

1.1 Народногосподарське значення картоплi

1.2 Сучасний стан розвитку картоплярства

1.3 Суть категорii собiвартiсть та ii визначення для виробництва картоплi

Роздiл 2. Стан сiльськогосподарського виробництва в ТОВ "Прогрес"

2.1 Природноклiматичнi умови та розмiщення пiдприiмства

2.2 Забезпеченiсть основними виробничими ресурсами та рiвень iх використання

2.3. Економiчна ефективнiсть сiльськогосподарського виробництва

2.4 Економiчна характеристика виробництва картоплi в господарствi

Роздiл 3. Шляхи пiдвищення економiчноi ефективностi вирощування картоплi

3.1 Вплив попередника на урожай картоплi та родючiсть грунту

3.2 Удосконалення агротехнiчних заходiв вирощуваня картоплi та показники iх ефективностi

3.3 Значення сорту в пiдвищенi продуктивностi рослин картоплi

3.4 Загальна економiчна ефективнiсть вiд запропонованих заходiв при вирощуваннi картоплi

Висновки i пропозицii

Список використаноi лiтератури

народногосподарський картопля агротехнiчний вирощування

Вступ

Однiiю з провiдних у сiльськогосподарському виробництвi i галузь картоплярство. Адже недарма в народi картоплярство називають другим хлiбом. Вуглеводи картоплi i iстотним джерелом енергii для людського органiзму; бiлок за своiми якостями еквiвалентний бiлку молока, яiць та яловичини i перевищуi якiсть його у хлiбних злакiв, соi, бобiв. Картопля тАУ своiрiдний регулятор травлення, що полiпшуi засвоiння та пiдвищуi бiологiчну цiннiсть iнших продуктiв. РЗi споживання зумовлене не лише смаковими якостями бульб, а й народними традицiями. Подiбно до хлiба картопля нiколи не приiдаiться. В Украiнi з неi готують понад 500 страв. Вона також широко використовуiться в дiiтичному харчуваннi.

Серед сiльськогосподарських культур важко знайти таку , яка могла б зрiвнятись з картоплею за унiверсальнiстю використання. Окрiм харчових цiлей вона використовуiться для виробництва крохмалю, спирту. Науковообгрунтована норма споживання картоплi встановлена-135 кг однiiю людиною в рiк,а реальне споживання населенням Украiни становить 116-130 кг. Сучаснi обсяги виробництва картоплi в Украiнi протягом останнiх птАЩяти рокiв коливаються в межах 17-18 млн. тонн на рiк, що при нинiшнiй структурi споживання цiлком достатньо для задоволення внутрiшнього попиту.

Протягом останнiх рокiв роль картоплi у задоволеннi харчових потреб значно зросла. Картоплю можна вирощувати в будь-яких грунтово-клiматичних зонах Украiни - вiд Полiсся до Степу.

Картоплярство - традицiйна галузь сiльськогосподарського виробництва Чернiгiвщини. Питома вага областi у виробництвi i реалiзацii картоплi в Украiнi складаi 25-30%.

Особистi пiдсобнi господарства значно краще використовують наданi iм землi. Нинi господарства громадян стали основними виробниками картоплi, овочiв, та iншоi продукцii. Суттiвий недолiк полягаi у тому, що, не дозволяi розширити при необхiдностi посiвнi площi, та виконати окремi технологiчнi операцii. Крiм того, в них не ведуть облiк виробничих витрат i невизначають собiвартiсть, в наслiдок чого вiдсутня база формування цiни i досить часто картоплю реалiзують за цiною, яка не забезпечуi навiть простого вiдтворення виробництва i робочоi сили.

Метою даноi дипломноi роботи i проведення аналiзу ефективностi виробництва картоплi та шляхи ii пiдвищення.

Виходячи з мети,задачами дипломноi роботи будуть:

-дослiдження теоретичних основ розвитку картоплярства.

-аналiз сучасного стану виробництва картоплi в господарствi,

-шляхи пiдвищення економiчноi ефективностi виробництва картоплi.

Для виконання поставлених завдань нами були застосованi такi методи дослiдження:

1.ВаВаВаВаВаВа монографiчний тАУ при викладеннi першого роздiлу;

2.ВаВаВаВаВаВа абстрактно-логiчний тАУ при викладеннi всiii дипломноi роботи;

3.ВаВаВаВаВаВа порiвняльний тАУ при порiвняннi даних 2008 року з попереднiми роками;

4.ВаВаВаВаВаВа графiчний тАУ при зображеннi точки беззбитковостi;

5.ВаВаВаВаВаВа факторний тАУ для визначення впливу факторiв на прибуток.

Теоретично-методологiчну основу написання дипломноi роботи складають законодавчi та нормативнi акти, що стосуються питань виробництва картоплi, пiдручники, статтi вчених-економiстiв, матерiали перiодичного друку, рiчна звiтнiсть господарства та iншi джерела iнформацii.

Дипломна робота складаiться з трьох роздiлiв, вступу та висновкiв i пропозицiй та перелiку використаноi лiтератури.

Роздiл 1. Народногосподарське значення, розмiщення та стан виробництва картоплi в Украiнi

1.1 Народногосподарське значення картоплi

Картопля тАФ одна з найважливiших сiльськогосподарських культур рiзноманiтного використання. Загальна площа пiд нею в Украiнi становить близько 1.5 млн. га.

Картопля тАФ один з основних продуктiв харчування, ii також широко використовують на корм худобi та в промисловостi. Цiннiсть цiii культури визначаiться змiстом у бульбах крохмалю, бiлка, вiтамiнiв, амiнокислот i мiнеральних солей.

Значення картоплi як важливоi культури у сiльськогосподарському виробництвi академiк Д.М. Прянишников охарактеризував так: "Вирощувати картоплю на полях тАФ це те ж саме, що одержувати три колоси там, де ранiше рiс один" [ 10, с. 5 ].

Щодо унiверсальностi використання з картоплею не може зрiвнятися жодна iнша сiльськогосподарська культура.

Бульби, якi вирощують для харчових цiлей, повиннi мiстити багато крохмалю, бiлка, а також мати гладеньку, шкiрку та неглибокi вiчка. Вмiст крохмалю в бульбах становить 14тАФ25 %, а в окремих сортiв досягаi ЗО %. Сирого протеiну мiститься в середньому до 2 %.

Кормова картопля, крiм високого вмiсту крохмалю, маi пiдвищений вмiст протеiну. Для технiчноi переробки використовують лише висококрохмалистi сорти.

Особливе значення у харчуваннi людини маi бiлок картоплi. Хоч у формi бiлка мiститься лише 40тАФ60 % загального азоту бульб, поживнiсть iх досить висока. Бiлок картоплi за бiологiчною цiннiстю стоiть значно вище бiлка iнших сiльськогосподарських культур, у тому числi й пшеницi.

За кiлькiстю поживних речовин, якi можна одержати з одиницi площi, серед сiльськогосподарських культур, що в нас вирощуються, картоплi належить одне з перших мiсць. Поживних речовин з 1 га вона даi в 2-4 рази бiльше, нiж жито або ячмiнь. Якщо повноцiннiсть молочного бiлка прийняти за 100, то бiлок мтАЩяса становить 90, картоплi-80, пшеницi-50 i овочiв-25%. РЖз девтАЩяти незамiнних для людини амiнокислот у картоплi виявлено вiсiм. Крiм того, за вмiстом метiонiну картопляний бiлок переважаi горох i боби, а за вмiстом лiзину тАФ зерновi культури. [ 6, с. 31-32 ].

Кориснi для людини i мiнеральнi речовини, що мiстяться у бульбах. Зокрема зола ii складаiться з таких основних елементiв: калiю (67тАФ70 %), фосфору (7тАФ10), магнiю i кальцiю (6 %).

Цiннiсть картоплi як продукту харчування визначаiться також високим вмiстом вiтамiнiв, особливо вiтамiну С.

При споживаннi на добу 300 г картоплi органiзм людини забезпечуiться майже на 50 % добовоi норми у вiтамiнi С, 10-15 - у вiтамiнi ВРЖ (аневринi), 15- РР (нiацинi), 56тАФ В2 (рибофлавiнi) i 1-2 %- у вiтамiнi А (каротинi). У зварених незабаром пiсля збирання восени бульбах мiститься до 16 % вiтамiну С. Взимку картопля i одним з основних вiтамiнних продуктiв. У достиглих свiжозiбраних бульбах мiститься 20тАФ40 г вiтамiну С на 100 г сироi речовини.

В картоплi у значних кiлькостях i також алкалоiд соланiн. Сам по собi вiн отруйний (бульби, якi мiстять близько 20 мг% соланiну, для харчування використовувати не можна), проте надаi м'якушу спецiального смаку i при допустимих нормах збуджуюче дii на органiзм та полiпшуi апетит [ 10, с. 6-8].

Дослiдники дiйшли висновку, що норма споживання картоплi, на одну дорослу людину за рiк маi становити у середньому 135 кг. У рiзних природно-економiчних зонах цей показник неоднаковий. Реальне споживання в Украiнi споживання картоплi на душу населення коливаiться в межах 116-130 кг. Сьогоднi помiтна тенденцiя до зниження споживання картоплi в картоплесiйних районах i збiльшення там, де ранiше ii вирощували мало. Це пояснюють передусiм використанням поливних земель для вирощування картоплi в пiвденних районах, а також полiпшенням постачання ii з середньоi смуги [ 8, с. 74-75].

Серед сiльськогосподарських культур картопля маi найбiльший ареал поширення, ii з успiхом вирощують майже в усiх грунтово-клiматичних зонах нашоi краiни, починаючи вiд Крайньоi Пiвночi i кiнчаючи самими пiвденними районами Украiни. В Украiнi картоплю вирощують в усiх областях i районах.

Жоден продукт харчування не знаходить такого найрiзноманiтнiшого застосування в кулiнарii, як картопля. Вiдомо бiльше 500 страв, що приготовляють з неi. Картоплю споживають у печеному, вареному, тушкованому та смаженому виглядi. З неi готують супи, борщi, чiпси. Використовують як гарнiр до м'ясних i рибних страв. З крохмалю картоплi готують рiзнi дiiтичнi страви тАФ фруктовi та молочнi киселi тощо [9, с. 13 ].

Картопля тАФ цiнний продукт харчування людини. Калорiйнiсть ii становить 70тАФ80 кал на 100 г спожитоi порцii.

У загальнiй кiлькостi калорiй ,що iх одержуi людина при споживаннi кортоплi , 96% дають вуглеводи , 2,7-бiлки i 1,3% - жири.

Поживна цiннiсть картоплi , як i iнших продуктiв , визначаiться кiлькiстю й спiввiдношенням у бульбах органiчних та мiнеральних речовин, необхiдних органiзму. При порiвняльнiй оцiнцi основних харчових продуктiв якi ми найчастiше вживаiмо, за енергетичною цiннiстю картопля посiдаi перше мiсце пiсля м'яса , хлiба та макаронних виробiв .За цим показником вона наближаiться до житнього хлiба.

Картопля належить до цiнних кормових культур для всiх видiв сiльськогосподарських тварин. Бульби згодовують великiй рогатiй худобi (молокогiнний корм для годiвлi дiйних корiв), використовують для вiдгодiвлi свиней. Картопля i також цiнним кормом для птицi [9, с. 14-17].

З 1 га картоплi при врожаi 175 ц можна одержати 5250 кормових одиниць i близько 960 кормових одиниць з 80 ц картоплиння. За кiлькiстю кормових одиниць, якi можна одержати з 1 га, картопля поступаiться тiльки цукровим бурякам i кукурудзi.

Поживнiсть 1 кг кормовоi картоплi становить 0,30 кормовоi одиницi, 16г перетравного протеiну, 0,12тАФкальцiю, 0,7 г фосфору. За кiлькiстю поживних речовин картопля переважаi бiльшiсть коренебульбоплодiв. Так 1 ц моркви даi 14 кормових одиниць, бруквитАФ13, кормових бурякiв тАФ 12, турнепсу тАФ 9 кормових одиниць [ 11, с. 5-8 ].

Протеiн картоплi iдеально збалансований за амiнокислотами, тому рацiони ,до яких входить картопля, забезпечують високу продуктивнiсть великоi рогатоi худоби i свиней.

За даними академiка Д. М. Прянишникова, на виробництво одного пуда свинини витрачаiться близько 10 пудiв картоплi. Якщо виростити на 1 га 15 т картоплi i згодувати ii свиням при невеликому додаваннi зерна до рацiону, можна одержати 1,5 т свинини [ 10, с. 8].

Вважають, що за кiлькiстю засвоiних поживних речовин 3 кг картоплi дорiвнюють 1 кг зерна. Поiдаючи 3 ц картоплi, корови дають 1 ц молока, або 4,5 кг вершкового масла.

В перiод вiдгодiвлi свиней вiд 90 до 150 кг живоi маси питома вага картоплi в рацiонi становить не менше 75 % вiд загальноi кiлькостi кормiв (за кормовими одиницями). Картоплю використовують на корм худобi у свiжому, вареному i запареному виглядi. Для кормових цiлей можна переробляти бульби у борошно i виготовляти з нього брикети. Цiннiсть картоплi як кормовоi культури ще i в тому, що згодовувати ii можна протягом усього року, а силосування i приготування брикетiв даi змогу використовувати ii запаси протягом декiлькох рокiв.

Картопля i цiнною високоврожайною кормовою культурою для птицi, яка за кiлькiстю кормових одиниць з гектара площi набагато перевищуi деякi зерновi культури.

Картоплю для птицi краще згодовувати у вареному виглядi , оскiльки перетравнiсть поживних речовин при цьому полiпшуiться та запобiгаiться отруiння алкалоiдом соланiнам, який при варiннi переходить у воду.

Концентрованим кормом для птицi i суха картопля. РЗi виготовляють у виглядi пластiвцiв, стружки, крупи чи скибок, якi перед згодовуванням подрiбнюють.

Корисним i поживним для птицi кормом i картопляний силос.

Винятково велике значення маi картопля як сировина для промисловостi. З неi виготовляють крохмаль, клей, патоку, спирт, глюкозу тощо. На заводах i фабриках з продуктi переробки картоплi виготовляють кiнематографiчну плiвку, цiннi лаки, каучук, духи, сагову крупу, картопляну крупу, смажену, хрумтячу i сушену картоплю, крекери, рiзноманiтнi лiки та iншi вироби.

Близько 70 % усього крохмалю, що виробляiться тепер, одержують з картоплi. Крохмаль з картоплi, крiм використання для продовольчих цiлей, широко застосовують у рiзних галузях промисловостi: текстильнiй, консервнiй, м'ясо-молочнiй, паперовiй, хiмiчнiй та iп.

Крохмаль використовують при виготовленнi рiзних киселiв, соусiв, пiдливок, борошнистих кондитерських виробiв, ковбас, сосисок i ряду iнших продуктiв.

Ще Гiпократ писав, що людина маi шукати i вiднайти лiки вiд усiх хвороб у продуктах харчування. Одним з таких продуктiв харчування , який мiстить лiки вiд десяткiв, а то й сотень хвороб, i картопля.

З лiкувальною метою використовуються майже всi органи цiii рослини: стебла з листками, бульби, квiтки, квiтковий пилок.

Найширшого застосування у практицi лiкування рiзних хвороб набули бульби. Це справдi невичерпне джерело дiiтичних поживних речовин, вiтамiнiв, макро- й мiкроелементiв, незамiнних амiнокислот, що в поiднаннi зумовлюi iхнi цiлющi властивостi. Так вiтамiни , якi мiстяться у бульбах картоплi широко застосовуються для профiлактики та лiкування рiзних хвороб.

У текстильнiй промисловостi широко використовують крохмаль при виготовленнi пряжi, тканин, трикотажу, штучного шовкового волокна, а також у паперовiй та деревообробнiй промисловостi, у виробництвi фармацевтичних i косметичних виробiв. Крохмаль i його похiднi продукти використовують при бурiннi свердловин для нафти, очищеннi i збагаченнi руди, при виготовленнi ливарних форм, у виробництвi будiвельних конструкцiй i органiчних кислот. Рiзноманiтне застосування знаходить крохмаль у хiмiчнiй промисловостi, особливо при виробництвi синтетичних матерiалiв i виробiв з них.

Картопляна патока i цiнною сировиною для виробництва кондитерських виробiв (цукерок i карамелей). Патоку та глюкозу використовують при виробництвi хлiбобулочних виробiв, консервованих компотiв, сокiв i соусiв, варення, морозива, лiкеру i вин, газованих напоiв i сиропiв [ 21, с. 35].

Картоплю використовують для виготовлення спирту. Його широко застосовують у парфумернiй та в рiзних галузях легкоi промисловостi: виробництво бутилового спирту, лакiв, глiцерину, молочноi кислоти та iн.

З 1 т картоплi мають бiльше 9,5 дкл спирту-сирцю. За виходом спирту з 1 га картопля переважаi зерновi культури в 3тАФ4 рази. З 1т картоплi можна одержати 140 кг сухого крохмалю, 100 кг декстрину або 15тАФ17 кг синтетичного каучуку.

Вiдходи технiчноi переробки картоплi, зокрема бадди, використовують на корм худобi. З 1 т переробленоi картоплi одержують 1,7тАФ1,8 т барди, 1 дкл якоi мiстить 0,5 корковоi одиницi.

Сушiння картоплi даi можливiсть рiзко скоротити втрати, якi бувають при зберiганнi ii. Сушену картоплю можна зберiгати без втрат харчовоi цiнностi протягом багатьох рокiв. Цей спосiб зберiгання даi величезну економiю при транспортуваннi картоплi, особливо на великi вiдстанi .

РЖснують також сучаснi методи промисловоi переробки картоплi з метою використання ii для харчування людей. Галузь промисловостi, яка займаiться виробництвом готових до вживання продуктiв харчування з урахуванням постiйно зростаючого попиту, невпинно розширюiться. Нинi асортимент таких продуктiв дуже великий i рiзноманiтний. РЗх можна роздiлити на чотири групи:швидкозамороженi-гарнiрна картопля, палички, биточки i котлети, вареники з картоплею, галушки та iн.; сушенi-сухе картопляне пюре у виглядi крупки, пластiвцiв, гранул i порошку; обжаренi тАУхрустка картопля, крекери, чипси, снеки, палички тощо. На основi картоплi виготовляють також концентрати для приготування безалкогольних напоiв, а також квасу.

Висушена картопля за вмiстом поживних речовин наближаiться до зернових продуктiв, а за кiлькiстю крохмалю навiть переважаi iх. За кормовою цiннiстю висушену картоплю прирiвнюють до ячменю [22, с. 128].

Картопля потребуi старанного обробiтку. Пiд неi проводять глибоку оранку грунту, вносять багато добрив i систематично здiйснюють догляд за рослинами, розпушуючи та очищаючи, грунт вiд бур'янiв. У зв'язку з цим вона i одним з кращих попередникiв для озимоi i яроi пшеницi, жита, ячменю, капусти, моркви,буряка та багатьох iнших культур.

Особливо важлива роль картоплi у польових i овочевих сiвозмiнах примiських господарств, якi зобов'язанi у великих кiлькостях постачати населенню мiст i великих iндустрiальних центрiв ранню картоплю. У багатьох примiських зонах республiки ранньостиглi сорти вже в кiнцi червня або на початку липня можуть звiльняти поле для посiву на ньому пiсляжнивних чи озимих культур [ 32 с. 32 ].

1.2 Сучасний стан розвитку картоплярства

В Украiнi виробництво картоплi i одним iз прiорiтетних напрямкiв аграрного сектора. Найбiльша частка посiвних площ пiд картоплiю зосереджена в полiськiй ( 43,6 % загальноi площi посадки ) та лiсостеповiй зонi (36,8 % ).

Протягом останнiх рокiв роль картоплi у задоволеннi харчових потреб населення Украiни значно зросла, оскiльки при зниженнi рiвня зростання цiн на такi товари, як риба, мтАЩясо- i молокопродукти пiдвищуiться попит на хлiбопродукти та картоплю. В Украiнi у 1997 роцi розпочалося вiдродження картоплепереробноi промисловостi. Так у 1997 роцi почали свою дiяльнiсть заводи по виготовленню чiпсiв ТВМП "Украiнська мова" i "Агроком", будуються пiдприiмства по переробцi картоплi в Чернiгiвський областi. Також i необхiднiсть у виробництвi картоплi спецiалiзованих сортiв для переробки на крохмаль та для Макдональдс тощо [4, с. 34-35 ].

В Украiнi галузь картоплярства, як i в деяких картоплесiйних районах СНД (Бiлорусь, Росiя), маi свою специфiку, повтАЩязану iз зосередженням виробництва в рiзних категорiях господарств, насамперед в особистих пiдсобних господарствах населення ( частка особистих пiдсобних господарств у валовому зборi картоплi склала у 2009 роцi 98,5% ) .

Понад 1,5 млн.га. картоплi висаджують в Украiнi в останнi птАЩять рокiв, а середня урожайнiсть становить 118 ц/га, причому в 2007 роцi склала 82,7ц/га (середнiй свiтовий урожай 152ц/га ). В Росiйськiй Федерацii картоплю вирощують на площi яка дорiвнюi 3,2 млн.га, валовий збiр становить 33,6 млн.т при середнiй урожайностi 10,4 т/га, а у Белорусi площа посадки коливаiться вiд 660 до 725 тис.га, валовий збiр становить 6,9 тАУ 10,9 млн.т [1, с. 5 ], [3, с. 4 ].

В Сосницькому районi у 2009 роцi було засаджено бiля 30 га, урожайнiсть склала 281,9 ц/га, валовий збiр становив 797,3 тонн. Використовуючи напрацьованi позитивнi тенденцii в галузi картоплярства та враховуючи "Програму ринкових перетворень i стабiлiзацii роботи АПК Чернiгiвськоi областi на 2000-2007 роки ", прогнозуiться отримати валовий збiр картоплi у всiх категорiях господарств в обсягах 1545 тис.тонн, в тому числi 4,0 тис.тонн елiти i 6 тис.тонн насiнневоi картоплi 1-3 репродукцii.

Обсяг продукцii сiльського господарства в усiх категорiях господарств за 8 мiсяцiв 2009 р., проти сiчня-серпня 2008 р., скоротився на 3,4%, у т.ч. в агропiдприiмствах тАУ на 3,0%, у господарствах населення тАУ на 3,7%. Причина тАУ зменшення виробництва продукцii рослинництва.

Скорочення обсягiв виробництва продукцii становить 7,2%, у т.ч. в аграрних пiдприiмствах тАУ на 10,0%, у господарствах населення тАУ на 5,2%. Данi щодо збирання врожаю станом на 31 серпня 2008 р. порiвняно з 01.09. 2007 р. наведено у таблицi 1.2.1.

Табл.1.2.1 Збирання врожаю основних сiльськогосподарських культур у 2007 р.
С/г культури	Валовий збiр			Зiбрана площа			Урожайнiсть
	тис.т	2008 р. до 2007 р.		тис.га	2008 р. до 2007 р.		ц з 1 га	2008 р. (+/-) до 2007 р.
		+/-	у %		+/-	у %
Зерновi та зернобобовi культури (без кукурудзи)	22537,8	-5679,3	79,9	11153,9	-502,2	95,7	20,2	-4,0
у т.ч. пшениця (озима та яра)	14532,1	150,7	101,0	5927,6	552,3	110,3	24,5	-2,3
ячмiнь (озимий та )	6297,8	-5448,8	53,6	4068,2	-1065,2	79,2	15,5	-7,4
жито озиме	591,3	13,1	102,3	334,1	12,8	104,0	17,7	-0,3
овес	580,9	-7,1	98,8	351,3	35,4	111,2	16,6	-2,1
гречка	97,9	-7,6	92,8	116,2	1,9	101,7	8,4	-0,8
зернобобовi культури	373,2	-365,6	50,5	300,9	-41,2	88,0	12,4	-9,2
Цукровi буряки (фабричнi)	8,9	-32,8	21,4	0,3	-1,5	16,7	278	37
Соняшник¹	272,5	245,2	у 10,0 р.б.	251,8	232,8	у 13,3 р.б.	10,8	-3,7
Картопля	9541,7	-204,1	97,9	781,3	-17,4	97,8	122	0
Овочi вiдкритого ТСрунту	2859,3	-288,7	90,8	217,5	1,5	100,7	131	-15
Плоди та ягоди	657,3	196,4	142,6	95,8	3,3	103,6	68,6	18,9

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi

Автоматизация животноводства

Аграрна полiтика Бiлорусi

Аграрная сфера России и сельское хозяйство