Сучасний стан туристичноi галузi Республiки Словенiя

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

Нацiональний педагогiчний унiверситет iменi М.П.Драгоманова

РЖнститут природничо-географiчноi освiти та екологii

Кафедра економiчноi i соцiальноi географii

Сучасний стан туристичноi галузi Республiки Словенiя

Курсова робота

студента 29-Т групи

Кудояра РДвгена Олеговича

Науковий керiвник тАУ

кандидат географiчних наук, доцент

Мозговий Артем Анатолiйович

Киiв-2010

План

Вступ

Роздiл 1. Загальнi вiдомостi про краiну

Роздiл 2. Природно-рекреацiйнi умови та ресурси краiни

Роздiл 3. Природоохороннi територii краiни

Роздiл 4. РЖсторико-культурнi рекреацiйнi ресурси

Роздiл 5. Соцiально-економiчнi умови

Роздiл 6. Характеристика рекреацiйно-туристичноi галузi

Роздiл 7. Рекреацiйно-туристичне районування територii краiни

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Словенiя тАУ це краiна з двохмiльйонним населенням, що зберегла впродовж 1500 рокiв свою iндивiдуальну культуру i iсторичнi пам'ятники. Це стародавнi i вiчно молодi мiста, це вражаючий своiю неповторною красою ландшафт. Здаiться, що краiна тягнеться на трьох рiвнях: над нею пiдносяться величнi Юлiйськi Альпи, в серединi пролягаi величезна територiя з лiсами i рiчками, що створюi фантастичний пейзаж, пiд нею тАУ цiлий пiдземний свiт: 15000 печер, деякi з яких всесвiтньо вiдомi.

Словенiя тАУ гостинна краiна з дивовижно доброзичливою атмосферою, вiдкрита для туристiв. Опинившись на будь-якому з курортiв, вже на другий день свого перебування, Ви вiдчуватимете себе як удома, настiльки близькi нам мова, культура i звичаi цiii краiни. Словенiя приваблива для туристiв, що цiнують дбайливе вiдношення до своiх витокiв, iсторii. Стародавнi замки i середньовiчнi вулицi невеликих мiст зберегли минулу чарiвнiсть. Любителям архiтектури буде цiкаво оцiнити особливостi готики i бароко цiii частини iвропейського континенту. В сiльськiй частинi краiни збереглося багато монастирiв i храмiв, побудованих на горбах, що грали ранiше не тiльки релiгiйну, але й оборонну роль.

Словенiя тАУ унiкально красива краiна. Снiжнi Альпiйськi вершини, лiсистi гори, долини з садами i виноградниками, широкi рiвнини, приморський ландшафт i побережжя Адрiатичного моря тАУ рiзноманiтнiсть словенських пейзажiв вражаi. Ще бiльш дивовижно, як все тут близько тАУ до будь-якого мiсця можна добратися за годину тАУ якщо рахувати з Любляни. РЖ на цiй крихiтнiй дiлянцi сушi (i моря!) красива, первозданна природа гармонiйно зливаiться з свiтом iвропейськоi цивiлiзацii тАУ старовинними замками, церквами, iсторичними мiстами i селами.

Все це i зумовлюi важливiсть дослiдження i актуальнiсть дослiдження Словенii, як однiii з краiн Пiвденноi-Схiдноi РДвропи.

Отже, актуальнiсть дослiдження даноi проблеми, а саме розробка краiнознавчоi характеристики Словенii, полягаi в необхiдностi вивчення i систематизування вiдомого матерiалу.

Об'iктом дослiдження роботи i Республiка Словенiя.

Предметом дослiдження роботи i туристично-рекреацiйнi ресурси, чинники формування та сучасний стан туристичнii галузi Республiки Словенiя.

Мета роботи полягаi в дослiдженнi туристичного потенцiалу Словенii.

Завдання роботи:

- дослiдити природно-рекреацiйнi ресурси краiни;

- оцiнити iсторико-культурнi ресурси;

- оцiнити соцiально-економiчнi умови Словенii;

- охарактеризувати рекреацiйно-туристичну галузь Словенii;

-дослiдити рекреацiйно-туристичнi райони краiни.

РОЗДРЖЛ 1. Загальнi вiдомостi про краiну

рекреацiйна туристична словенiя

Словенiя знаходиться в Пiвденнiй РДвропi, на пiвнiч вiд Балканського Пiвострова. На пiвночi межуi з Австрiiю (330 км), iз заходу з РЖталiiю (232 км), iз пiвнiчного сходу з Угорщиною (102 км) i на пiвднi з Хорватiiю (670 км). Бiльшу частину територii краiни займають гори, за винятком малоi смуги узбережжя над Трiiстською Затокою (Адрiатичне Море). Найвища вершина Словенii тАУ Трiглав (2864 м над р. м.), вона знаходиться в Юлiйських Альпах, якi простягаються вздовж кордону з РЖталiiю та Австрiiю. У пiвденно-захiднiй частинi краiни простягаiться плоскогiртАЩя Крас. Схiдна частина розташована скраю Великоi Угорськоi Низовини. Природною окрасою Словенii i лiси, якi займають приблизно 50% поверхнi краiни. Чисельними i також нацiональнi парки i заповiдники. Словенii належить невелика частина Адрiатичного Моря завдовжки 47 км. Найбiльшими рiчками в краiнi i: Сава, Драва, Мура, Соча. Площа краiни становить 20,3 тис. км2. Словенiя подiлена на 136 регiонiв разом з 11 мiськими округами (Целii, Копер, Крань, Любляна, Марiбор, Мурска Собота, Нова ТРорiца, Ново Место, Птуй, Словень Градец, Веленi). Столицею краiни i Любляна (267 тис. мешканцiв, мiське населення 323 тис., 1993), iншi бiльшi мiста (1992): Марiбор (104 тис.), Крань (72,8 тис.), Птуй(68,8тис.),Целi(66,4тис.)

Грошова одиниця: з 01.01.2008 тАУ РДвро тВм. Державна мова: словенська. Нацiональне свято: 25.06 тАУ Нацiональний День Державностi. Конституцiя ухвалена в 1991 роцi.

Населення:1932917(2002). Середня густота населення: 93 чол./км² Природний прирiст: 0,14% (2002).

Етнiчний склад: словенцi (88%), хорвати (3%), серби (2%), босняки (1%),угорцi (0,4%) та iншi (5,6%) (1991). Вiросповiдання: католики (70,8%), лютерани (1%), мусульмани (1%) атеiсти (4,3%) та iншi (22,9%).Полiтичний устрiй: багатопартiйна республiка з двопалатним парламентом.

Географiчне положення

Регiон, до якого входить Словенiя маi досить вигiдне економiко-географiчне положення, зумовлене розташуванням на шляхах iз Пiвденно-Захiдноi Азii до Центральноi РДвропи. Держави регiону межують iз краiнами Схiдноi, Пiвденноi та Захiдноi РДвропи, а також Пiвденно-Захiдноi Азii. Омиваються морями Атлантики (Чорним, Адрiатичним), а через Середземне море мають вихiд до транспортних шляхiв в Атлантичному океанi. Ускладнюi економiко-географiчне положення регiону високий рiвень гористостi територii (Карпатськi та Балканськi гори) i розташування ii в зонi молодоi альпiйськоi складчастостi. Це i передумовами високоi сейсмiчностi територii. На особливостi полiтико-географiчного положення району негативно впливають непоодинокi релiгiйно-етнiчнi конфлiкти. Всi краiни регiону мають перехiдну економiку. Входять до ООН.

Словенiя (Slovenija), Республiка Словенiя (Republika Slovenija) на заходi граничить з РЖталiiю i на пiвночi з Австрiiю. Вихiд до Адрiатичного моря в районi Трiiстськоi затоки. Краiна розташована в пiвденно-схiднiй частинi РДвропи на пiвнiчному заходi Балканського пiвострова. На пiвденному заходi омиваiться Адрiатичним морем. Довжина береговоi лiнii 46 км. Словенiя маi кордони з РЖталiiю, Австрiiю, Угорщиною i Хорватiiю. На пiвнiчному заходi i пiвночi краiни розташованi хребти Схiдних Альп, утворюючи природний кордон з Австрiiю. Високогiр'я поступово переходить в невисокi гори i горби, порослi хвойними i листяними лiсами, а потiм i в родючi долини рiчок.

Сусiдами Словенii i також Угорщина i Хорватiя.

РЖсторична довiдка краiни

Територiя Словенii в давнину була заселена кельто-iллiрiйськими племенами; в РЖ ст. до н.е. захоплена Римом (пiддалася сильнiй романiзацii), в 6-7 ст. заселена слов'янами тАУ словенками (займали територiю значно обширнiшу, нiж територiя сучасноi Словенii). В 7 ст. утворилася ранньофеодальна держава тАУ Карантанiя, що потрапила близько 745 р. в залежнiсть вiд Баварii (в цей же час почало насильно розповсюджуватися християнство нiмецькими мiсiонерами), потiм (788) тАУ вiд Франкськоi держави; з ii розпадом (843) тАУ у складi Схiдно-Франкського королiвства (пiзнiше тАУ Нiмеччина). 9-11 ст.ст. тАУ час остаточного встановлення феодальних вiдносин (феодали були нiмцями, селяни тАУ головним чином словенцями), нiмецькоi колонiзацii словенських земель, особливо iнтенсивноi в 11-13 ст.ст.

У 11-13 ст.ст. на територii, заселенiй словенцями, утворився ряд феодальних князiвств, що входили до складу "Священноi Римськоi iмперii": Карiнтiя, Штiрiя, Крайна (основна територiя сучасноi Словенii), Горiца, РЖстрiя. В 1282 захоплення словенських земель почали Габсбурги, що поширили до початку 16 ст. свою владу на всi словенськi землi; Словенiя опинилася у складi багатонацiональноi Австрiйськоi монархii.

У XIV ст. в пiвденнослов'янськi землi вторгнулися турки-османи. В 1389 р. вони завдали дуже важкоi поразки сербсько-боснiйським вiйськам на Косовому полi. Ця битва залишилася в пам'ятi пiвденних слов'ян як загальнонародна трагедiя.

У XV тАУ на початку XVI ст. турки-османи стали вторгатися в хорватськi, словенськi, угорськi землi. Вони захопили пiвденну Угорщину i частину хорватських земель. Угорське дворянство вимушене було просити допомоги в Габсбургiв. В результатi Угорщина, а разом з нею i хорватськi землi ввiйшли на початку XVI ст. до складу Австрiйськоi монархii.

Посилення феодального гнiту в XV-XVI ст. привело до селянських повстань в захiдних пiвденнослов'янських землях. В 1515 р. спалахнуло повстання словенських селян, що висунули гасло боротьби за "стару правду", що означало практично вiдмiну феодальних повинностей селян. В 1573 р. вiдбулося найбiльше повстання хорватських селян пiд керiвництвом Матiя Губеца, до якого приiдналися i словенськi селяни. Декiлька локальних селянських виступiв вiдбулося в пiвденних словенських землях в першiй половинi XVII ст.

Зростання мiст i розвиток раннього капiталiзму в словенських землях послужили основою для поширення там в XVI ст. iдей реформацii. Словенськi протестанти, i перш за все iх глава Прiмож Трубар, видали першi книги на словенськiй мовi, створили першу словенську граматику, поклавши тим самим початок формуванню словенськоi лiтературноi мови. В Хорватii через нерозвиненiсть мiст реформацiю пiдтримали тiльки деякi земельнi магнати, тому плоди ii тут були менш значнi, нiж у словенських землях. Перемога контрреформацii на початку XVII ст. означала перемогу феодалiзму над паростками капiталiстичних вiдносин.

В 1809-1814 рр. велика частина територii Словенii (з Любляною) входила до складу РЖллiрiйських провiнцiй, залежних вiд наполеонiвськоi Францii. Лiквiдацiя феодальних вiдносин пiсля Революцii 1848-1849 рр. вiдкрила шлях швидкому розвитку капiталiзму в словенських землях; вже до середини 19 ст. вони за рiвнем розвитку промисловостi значно перевершували iншi пiвденнослов'янськi територii. В 50-60-тi рр. посилюiться нацiональний рух; в кiнцi 60-х рр. вiн розпався на два табори: старословенцiв, що дотримувалися принципу безумовноi вiрностi Габсбургам i католицизму, i младословенцiв, якими була знову висунута програма Об'iднаноi Словенii i багато хто з яких виявився прихильником пiвденнослов'янських i всеслов'янських iдей.

У роки першоi свiтовоi вiйни Сербiя i Чорногорiя билися на сторонi Антанти, тодi як пiвденнi слов'яни Австрiйськiй монархii були примушенi воювати на сторонi Австро-Угорщини i Нiмеччини. В 1915 р. Сербiя i Чорногорiя були окупованi Австро-Угорщиною.

У кiнцi 1918 р. було утворено королiвство сербiв, хорватiв, словенiв (з 1929 р. тАУ Югославiя).

До новоi багатонацiональноi держави увiйшли переважно вiдсталi аграрнi областi зi значними пережитками добуржуазних вiдносин. Значна маса селянства страждала вiд браку землi, борговоi кабали, напiвфеодальних або архаiчних форм експлуатацii, в багатьох районах краiни гостро стояла необхiднiсть аграрноi реформи i лiквiдацii пережиткових соцiальних структур в селi. Суперечностi, зумовленi незавершенiстю буржуазно-демократичного перевороту, переплiталися з рiзко позначеними суспiльними конфлiктами, що породжувалися самим капiталiстичним розвитком, який в умовах вiдсталостi вiдрiзнявся найбiльш застiйними формами i грубими методами експлуатацii. За рiвнем економiчного розвитку i умовами життя народу краiна перебувала на одному з останнiх мiсць в РДвропi. Влада в новiй державi опинилася в руках пануючих класiв; домiнуюче становище в нiй зайняла великосербська буржуазiя i вiйськово-чиновницька бюрократiя на чолi з династiiю Карагеоргiiвичiв. Полiтика буржуазно-монархiчного режиму була направлена на придушення протесту пригноблюваних мас. Одночасно великосербська правляча верхiвка майже iз самого початку стала на шлях шовiнiстичного диктату вiдносно несербських народiв i нацiональностей краiни, що складали близько половини населення. В 1919-1920 рр. в краiнi розвернувся широкий революцiйний рух.

Реакцiйний репресивний режим не мiг, проте, розв'язати гострих соцiальних, полiтичних, нацiональних проблем краiни. Полiтика нацiональноi нерiвностi i придушення викликала незадоволенiсть i протест навiть серед буржуазii несербських народiв i нацiональностей, особливо в Хорватii. Прагнучи утримати своi позицii, великосербська правляча верхiвка на чолi з королем Олександром вчинила 6 сiчня 1929 р. державний переворот. Конституцiя 1921 р. була вiдмiнена, скупщина розпущена, всi полiтичнi партii забороненi, в краiнi встановлена вiйськово-монархiчна диктатура. Але банкрутство вiдкрито диктаторських методiв примусило уряд пiти на полiтичнi маневри: в 1931 р. король "дарував" нову конституцiю.

Посилився вплив КПЮ, значно активiзувалася ii дiяльнiсть. В 1937 роцi було утворено нове керiвництво КПЮ на чолi з Й. Броз Тiто.

Оголосивши на початку другоi свiтовоi вiйни про нейтралiтет, уряд Югославii пiд тиском гiтлерiвськiй Нiмеччинi пiдписав, проте, 25 березня 1941 р. протокол про приiднання до Троiстого пакту (Нiмеччина, РЖталiя, Японiя). Група проанглiйськи налаштованих вiйськових 27 березня провела переворот. Новий уряд, що орiiнтувався на Англiю, пiдписав 5 квiтня 1941 р. Договiр про дружбу i ненапад з СРСР. 6 квiтня Югославiя пiддалася нападу гiтлерiвськоi Нiмеччини, до якоi приiдналися фашистськi режими РЖталii i Угорщини. В ходi звiльнення в краiнi утвердилася нова держава, що була своiрiдною формою соцiалiзму на чолi з КПЮ. 29 листопаду 1945 р. Засновницька скупщина одноголосно проголосила створення Федеральноi Народноi Республiки Югославii (ФНРЮ). Прийнята в 1946 р. конституцiя проголошувала ФНРЮ союзною державою з шести народних республiк.

Свiй шлях до незалежностi Словенiя почала ранiше iнших югославських республiк. 2 липня 1990 р. словенська Скупщина (парламент) прийняла Декларацiю про суверенiтет без яких-небудь консультацiй i узгоджень з федеральними властями, а 23 грудня 1990 р. в новонародженiй державi був проведений плебiсцит, на якому 88,5% населення висловилося за повне вiддiлення вiд Югославii.. А 27 червня в краiну були введенi вiйська ЮНА нiбито "для захисту словенськоi частини югославських кордонiв з РЖталiiю, Австрiiю i Угорщиною". Словенцi сформували загони самооборони, якi оголосили федеральним силам справжню партизанську вiйну. Цей конфлiкт, який тепер називають "малою вiйною", тривав 10 днiв. В ходi бойових дiй загинуло 35 вiйськовослужбовцiв югославськоi армii i три словенцi. 7 жовтня 1991 р. Словенiя остаточно пiдтвердила свою незалежнiсть. Не дивлячись на жорстокий опiр керiвництва iРЮ (працюючоi вже без представникiв Словенii i Хорватii), на своiму рiшеннi настояла. 26 грудня республiка вперше святкувала офiцiйний День незалежностi. А вже в сiчнi 1992 року була визнана багатьма краiнами (включаючи всiх членiв РДС).

Сучасний державний устрiй i форма правлiння

Сучасна словенська державнiсть виникла у результатi розпаду Соцiалiстичноi Федеративноi Республiки Югославii. 23 грудня 1991 р. парламент прийняв Конституцiю Республiки Словенiя.

За змiстом Конституцii, у Словенii прийнято змiшану республiканську форму державного правлiння.

Реально iснуi двопалатний парламент. Нижньою палатою i Скупщина, до складу якоi входить 90 депутатiв, обраних шляхом загальних i прямих виборiв строком на чотири роки. При цьому в Конституцii застережено, що iталiйська та угорська етнiчнi громади мають право обирати по одному депутату. Скупщина маi пiдтвердити обрання депутатiв.

Головною функцiiю Скупщини i законотворчiсть. Правом законодавчоi iнiцiативи у Скупщинi надiленi депутати. Уряд, а також не менше, нiж п'ять тисяч виборцiв (народна законодавча iнiцiатива). Роль верхньоi палати парламенту виконуi Нацiональна Рада, яка згiдно зi ст. 96 Конституцii "представляi соцiальнi, економiчнi, професiйнi та мiсцевi iнтереси". Вибори радникiв Нацiональноi Ради вiдбуваються по-рiзному i залежно вiд курii, яку вони представляють. Однак практично завжди вони мають непрямий характер. Кожен iз радникiв обираiться строком на п'ять рокiв. Главою держави i Президент, якого обирають шляхом загальних i прямих виборiв строком на п'ять рокiв. Одна i та сама особа може бути обрана щонайбiльше на два строки поспiль. Якщо пiд час виконання своiх повноважень Президент дii всупереч Конституцii або серйозно порушуi закон, за поданням Скупщини вiн може стати перед Конституцiйним Судом. Останнiй, визнавши таке подання обТСрунтованим, може прийняти рiшення голосами двох третин вiд усiх суддiв Конституцiйного Суду про усунення Президента з поста. Повноваження Президента i досить вузькими i подiбнi до тих, якими надiленi глави держав за умов парламентарних форм правлiння. Разом з тим, у Конституцii не передбачене контрасигнування актiв Президента з боку Уряду. За формою державного устрою Словенiя i унiтарною державою. З метою урядування державна територiя подiлена на мунiципалiтети. Представницьким органом мiсцевого самоврядування в кожному мунiципалiтетi i мунiципальна рада, яку обираi населення вiдповiдноi одиницi строком на чотири роки. Населення ж обираi мера, який головуi в радi. Виконавчим органом i мунiципальне правлiння, членiв якого обираi мунiципальна рада.

РОЗДРЖЛ 2. Природнi умови та ресурси

Краiни Пiвденно-Схiдноi РДвропи багатi на найрiзноманiтнiшi ландшафти помiрного i субтропiчного поясiв, характернi для гiрських, горбкуватих i рiвнинних зон. Розташованi вони в безпосереднiй близькостi один вiд одного й утворюють мозаiку ТСрунтiв, гiдрологiчних умов i рослинностi. Найважливiшi особливостi природних умов пов'язанi з будовою земноi поверхнi, де майже 70 % територii зайнято горами.

Природнi показники Словенii

Таблиця 1

Краiна

Площа, км²

Протяжнiсть кордонiв, км

Використання земель, %

Площа зрошуваних земель, км²

Абсолютнi висоти, м

загальна

суходолу

внутрiшнiх вод

сухопутних