Воображение и креативная функция мышления

Мiсце та значення металургiйного комплексу в економiцi краiни

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Загальна характеристика та структура металургiйного комплексу Украiни

1.1 Сутнiсть та значення чорноi металургii

1.2 Сутнiсть та значення кольоровоi металургii

Роздiл 2. Регiональний розвиток металургiйного комплексу в краiнi

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Обрана тема i актуальною i важливою складовою економiчноi дiяльностi будь якоi держави свiту, звiсно Украiна не i виключенням. Продукцiя металургiйного комплексу i основою iндустрiалiзацii нацiональноi економiчноi системи загалом. Металургiйний комплекс забезпечуi виробництво таких конструкцiйних матерiалiв, як чавун, сталь, прокат, катанка, видобуток i виплавку алюмiнiю, золота, титану, марганцю, нiкелю, ртутi тощо. На базi конструкцiйних матерiалiв металургiйного комплексу розвиваiться машинобудування, капiтальне будiвництво, транспорт та iншi галузi базових i соцiальних виробництв. Металургiйний комплекс Украiни представлено пiдприiмствами чорноi та кольоровоi металургii. Чорнiй металургii належить одне з провiдних мiсць у сучаснiй економiцi Украiни. За даними 2005 року, на неi, припадало 27,3 % вартостi продукцii основних галузей промисловостi краiни. В металургii значно розвинуте комбiнування виробництва, на ii вiдходах працюють виробництво будiвельних матерiалiв, мiнеральних добрив тощо. Металургiя i потужним фактором формування територiальних промислових комплексiв. Серед краiн Схiдноi та Центральноi РДвропи Украiна володii чи не найбiльшим потенцiалом чорноi металургii. Нинi в Украiнi налiчуiться 50 основних пiдприiмств чорноi металургii, в складi яких 14 металургiйнi комбiнати i заводи, 3 феросплавнi заводи, 16 коксохiмiчнi заводи, 6 трубнi заводи, 8 гiрничо-збагачувальнi комбiнати i 3 основних заводи металоконструкцiй. Украiна практично успадкувала металургiйне виробництво, яке розвивали Росiя i Радянський Союз. Найбiльшими металургiйними комбiнатами Украiни, потужнiсть яких становить 5 млн. т. i бiльше металу за рiк, i ВлАзовстальВ», ВлЗапорiжстальВ» та ВлКриворiжстальВ». Головним видобутком коксу i Донецький металургiйний пiдрайон. Вiн даi бiльше половини всього його випуску в краiнi. Практично весь металургiйний комплекс Украiни зосереджений в Донецькiй, Днiпропетровськiй, Луганськiй, Запорiзькiй областях, де сформувався один з найбiльших металургiйних районiв свiту.

Сприятливi природнi умови, достатнi сировиннi, енергетичнi ресурси не потребували великих капiтальних вкладень для розвитку металургii. Практично Украiна забезпечувала виробництво дешевого металу, що зумовлювало розвиток виробництв напiвфабрикатноi продукцii загалом. У подiлi працi серед краiн колишнього Радянського Союзу Украiна була постачальником напiвфабрикатних та комплектуючих виробiв переважно для пiдприiмств Росii. З розвитком металургii стимулювалося виробництво паливно-енергетичних ресурсiв i вiдповiдноi iнфраструктури. Внаслiдок такоi iнвестицiйноi полiтики в Украiнi сформувався комплекс напiвфабрикатних виробництв i не набув розвитку комплекс виробництв продукцii кiнцевого споживання, зокрема соцiальних, наукомiстких, iнвестицiйних тощо. Промисловiсть Украiни та металургiйний комплекс були тiсно привтАЩязанi до пiдприiмств iз виробництва кiнцевих товарiв Росii та iнших республiк, що таiло небезпеку кризи за певних економiчних змiн в радянськiй системi.

Така проблема виникла з розпадом полiтичноi й економiчноi радянськоi системи. Наприклад, Росiя пiсля розтАЩiднання намагалася стримувати економiчнi контакти деяких своiх пiдприiмств, галузей, зокрема Газпрому, з металургiйними пiдприiмствами Украiни, оскiльки украiнськi труби великого дiаметру на росiйському ринку були дешевшими вiд росiйських. Це призвело до рiзкого спаду обсягiв виплавки металу, випуску труб рiзного дiаметру, прокату та iнших металевих виробiв на металургiйних пiдприiмствах Украiни, стримувало просування украiнських металургiйних товарiв i встановлення високого ввiзного мита та низькоi квоти. Високе мито робить украiнськi товари не конкурентноспроможними, а низькi квоти спричиняють зниження обсягiв виробництва. У структурi промисловоi продукцii Украiни продукцiя металургii становить 25%, з яких продукцiя чорноi металургii-23%, кольоровоi-2% . Це найвища частка серед галузей промисловоi продукцii. За складом металургiйний комплекс подiляють на чорну та кольорову металургiю.

Роздiл 1. Загальна характеристика та структура металургiйного комплексу Украiни

В основних напрямках економiчного та соцiального розвитку Украiни видiляiться необхiднiсть збiльшення кiлькостi, та покращення якостi металiв.

РЖсторiя людського товариства невiдривно повтАЩязана з розвитком та виробництвом металiв. Ще тисячолiття назад, людина навчилась добувати та використовувати самороднi метали, а потiм сплави мiдi, бронзи та залiза. До кiнця ХVIII ст. було вiдомо бiля двадцяти, а до кiнця ХРЖХ ст. - при мiрно птАЩятдесят металiв. Згiдно промисловоi класифiкацii метали подiляють на двi основнi групи: чорнi та кольоровi. В давнину залiзо добували в спецiальних плавильних ямах (сиродутних горнах). Поступово горн вдосконалився та перетворився в невелику пiч шахтного типу (домницю). В ХIV ст. був знайдений спосiб переробки чавуну в ковке залiзо (кричний процес). Також було знайдено двухстадiйний спосiб добування залiза, зберiгши свою перевагу до недавнього часу та ставший основою металургiйних схем виробництва сталi. Згодом конструкцiя змiнилась, поступово перетворилась на доменну пiч. Найбiльш важливе вдосконалення в металургii чавуну та сталi вiдбулося в перiод ХVIII-XIX ст., змiна вугiлля коксом (1735 р.), паровi повiтрянi машини (кiнець ХVIII ст.), нагрiв дуття (1828р.) привели до великих змiн в доменному процесi. Проблема переробки чавуну на ливарну сталь була вирiшена Бесемером в 1856р. В 1864р. П.Мартеном був розроблений спосiб виробництва сталi в регiнетативнiй вiдображувальнiй печi (мартенiвський процес).

В кiнцi XIX ст. виник новий комплекс металургii - виробництво якiсних сталей в електричних печах. На сьогоднi ший час у виробництвi сталi переважають киснево-конверторний та електросталеплавильний способи.

Металургiйний комплекс Украiни представлено пiдприiмствами чорноi та кольоровоi металургii. Металургiя i галуззю спецiалiзацii нашоi краiни в територiальному подiлi працi краiн СНД, РДвропи та на свiтовiй аренi. Металургiя i потужнiм фактором формування територiальних промислових комплексiв. В мiсцях розмiщення ii основних пiдприiмств зосереджуiться важке машинобудування, коксохiмiя, виробництво вогнетривких матерiалiв, формуються крупнi транспортнi вузли. Розвитком i розмiщенням металургiя орiiнтуiться на схiд Украiни, де сформувалися унiкальнi природнi умови для розвитку цього комплексу. Тут знаходяться найкрупнiшi, що мають значення, паливно-сировиннi бази чорноi металургii тАУ Донецький камтАЩяновугiльний, коксовими марками вугiлля, Криворiзький залiзорудний i Приднiпровський марганцеворудний басейни, значнi поклади вапнякiв, доломiтiв, вогнетривких глин. Залiзорудна база чорноi металургii Украiни представлена Криворiзьким i Кременчуцьким басейнами, Бiлозерським i Кременчуцьким родовищами. В Украiнi iз рiдкiсних металiв, якi використовуються в чорнiй металургii як легуючi добавки для надання сталi певних якостей, i родовища титану та хрому.

Кольорова металургiя Украiни розвиваiться на основi розробки родовищ сировинних ресурсiв тАУ алюмiнiю, магнiю, руд титану, цирконiю, нiкелю, ртутi та iншi, алюмiнiiва промисловiсть використовуi в якостi сировини боксити, запаси котрих на територii Украiни незначнi. Промислове значення мають родовища Смiлянське i Високопiльське .

В розмiщеннi пiдприiмств кольоровоi металургii в Украiнi видiляються два основних райони. У Донецькому районi знаходиться Микитiвський ртутний комбiнат, Костянтинiвський цинковий завод, Артемiвський завод по обробцi металiв, який випускаi латунь, латунний i мiдний прокат, а також Свердловський завод алюмiнiiвого прокату.

Стратегiчними напрямками розвитку металургiйного комплексу Украiни маi стати пiдвищення технiчного рiвня сталеплавильного, прокату, трубного, i метисного виробництва для забезпечення полiпшення якiсних i сортаментних показникiв готовоi металопродукцii з метою задоволення потреб власних метало споживаючих галузей i пiдвищення ефективностi експортного потенцiалу.

1.1 Сутнiсть та значення чорноi металургii

Комплекс чорноi металургii i однiiю з провiдних галузей промисловостi Украiни. За оцiнками експертiв, чорна металургiя i галуззю спецiалiзацii Украiни в загальному подiлi працi краiн Схiдноi та Центральноi РДвропи. За обсягом виробництва чорних металiв серед краiн Захiдноi РДвропи Украiна поступаiться лише Нiмеччинi. У структурi украiнського експорту чорнi метали посiдають провiдне мiсце.

Комплекс виробництв чорноi металургii охоплюi:

- видобуток залiзноi, марганцевоi руд, вапнякiв, глин, коксiвного вугiлля, флюсiв;

- збагачення руд, виробництво агломерату, коксу;

- виплавка чавуну, сталi, виробництво прокату, катанки, труб;

- виробництво феросплавiв, виплавку електросталi та сплавiв, виробництво профiльного прокату, порошковоi металургii;

- використання вiдходiв металургii: виробництво будiвельних матерiалiв, азотних добрив, пластмас та iн.

До металургiйного комплексу належать виробництво гiрничого та металургiйного устаткування, вогнетривiв, цементу тощо.

Територiальна органiзацiя чорноi металургii залежить вiд багатьох економiчних i природних факторiв. У розташуваннi пiдприiмств чорноi металургii особливо велику роль вiдiграють сировина й паливо, на якi припадаi приблизно 85-90% витрат. Бiльшiсть центрiв чорноi металургii формувалась у межах вугiльних басейнiв.

Протягом останнiх десятирiч посилилась орiiнтацiя на сировину, причому на великi родовища, бо завод потужнiстю 5-6 млн. т. чавуну на рiк, розрахований на 40 рокiв роботи, повинен мати рудну базу не менше за 0,5 млрд. т. РЖстотне значення маi районотвiрна функцiя чорноi металургii. До типових супутникiв належать теплова енергетика, метало мiстке машинобудування, хiмiчна промисловiсть.

Поступово змiнилася структура (технологiя) виробництва сталi. До найбiльш передових i поширених методiв виробництва сталi належать киснево-конвертерний, електросталеплавильний i метод прямого вiдновлення залiза. впроваджуiться порошкова металургiя, а також, технологiя одержання залiза з руд за методом прямого вiдновлення тАУ безкоксова (або бездомна) металургiя. Металiзованi окатишi мають високий вiдсоток вмiсту залiза, i на iхнiй основi можливе пряме вiдновлення, обмиваючи доменнi печi. Запровадження розливання сталi (у низцi краiн воно становить 10-20% виробництва) з бiгом часу зробить зайвими прокатнi стани, блюмiнги й слябiнги.

Надзвичайно важливою передмовою розвитку чорноi металургii i забезпеченiсть необхiдними запасами залiзних руд. Загальнi ресурси залiзних руд у свiтi наближаються до 1трлн т., але було висунутi новi вимоги до концентрацii запасiв, до особливостей iхнього економiко-географiчного розташування, до можливостей вiдкритого видобутку. Змiнюються вимоги й до якостi руди.

Перевага вiддаiться великим за покладами, але бiдним за вмiстом залiза родовищам, наприклад в Росii або родовища у США, Канадi, Австралii. Нерiвномiрнiсть забезпечення рудною сировиною i важливою передумовою географiчного подiлу працi у чорнiй та кольоровiй металургii.

Украiна експортуi 45 млн. т. руди i займаi сьоме мiсце в свiтi пiсля РЖндii, Росii, США та Китаю. 90% залiзноi рули транспортуiться морем. РД великi територiальнi вiдмiнностi мiж видобутком залiзноi руди та центрами чорноi металургii, хоча чорна металургiя належить до матерiаломiстких галузей промисловостi. Швецiя видобуваi 7% руди, а виплавляi 1% чавуну та 1,5% сталi. Натомiсть Англiя, США, Нiмеччина мають набагато бiльшу питому вагу за виплавлянням металу, нiж за видобутком залiзноi руди. Це зумовлено не тiльки рiзною забезпеченiстю iх залiзною рудою та коксiвним вугiллям, але й рiзним ступенем розвитку в них машинобудування й споживання металу.

Найпоширенiша форма органiзацii виробництва в чорнiй металургii тАУ комбiнати. Особливо ефективне тут комбiнування металургiйноi переробки з коксуванням вугiлля. Бiльшiсть коксу випускають металургiйнi комбiнати з повним циклом виробництва. Сучаснi металургiйнi комбiнати за внутрiшнiми технологiчними звтАЩязками належать до пiдприiмств металургiйно-енергохiмiчного профiлю.

Крiм пiдприiмств повного циклу в чорнiй металургii i такi, що спецiалiзуються на виплавленi чавуну i сталi або тiльки сталi й прокату. Пiдприiмства, якi не мають чавунного виробництва, належать до переробноi металургii. Особливе мiсце займають пiдприiмства, що виробляють феросплави, окремо видiляються Влмала металургiяВ», яка органiзована на великих машинобудiвних пiдприiмствах i спецiалiзуiться на виплавленi сталi й прокату.

Металургiя повного циклу, переробна й Влмала металургiяВ» значно вiдрiзняються мiж собою за розмiщенням.

При розмiщеннi металургii повного циклу визначальним чинником i сировина i паливо. Якi за часткою витрат на виплавляння чавуну становлять 30-850%, у тому числi 50% витрат припадаi на кокс. Для виплавляння 1т чавуну потрiбно 1,2 - 1,5т вугiлля, 1,5 т залiзноi руди, понад 0,5т флюсованих вапнякiв i 30м води. Поiднання транспортно-географiчного розмiщення сировинних i паливних баз, джерел водопостачання та допомiжних матерiалiв забезпечуi ефективне функцiонування металургiйного пiдприiмства.

У переробнiй металургii використовують переважно металевий брухт. Орiiнтуючись на джерела вторинноi сировини, вона тяжii до мiсць споживання готовоi продукцii. Застосування найновiших технологiй у металургiйних цехах машинобудiвних пiдприiмств робить iх незалежними вiд паливного чинника. ВлМала металургiяВ» орiiнтуiться на винятково великi машинобудiвнi центри, що спецiалiзуються на виробництвi металургiйноi продукцii.

Специфiчнi риси розмiщення характернi для металургiйних пiдприiмств, що виробляють феросплави (сплави залiза з леговими металами) та електросталi, котрi виплавляють як у доменних печах, так i електротермiчним способом вiдповiдно на металургiйних комбiнатах повного циклу або на переробних заводах. Дешева енергiя i наявнiсть легуючих металiв тАУ основний чинник розмiщення спецiалiзованих заводiв. Виробництво електросталей зорiiнтоване на райони з достатньою кiлькiстю електроенергii та металевого брухту.

Як видно з таблицi 1.1 технiчний рiвень металургiйного виробництва в краiнi ще невисокий . Так, частка виробництва електросталi й конверторноi сталi становить 60% вiд загального виплавку, тодi як у краiнах Вл сiмки В» - 100% . частка прокату у виплавцi сталi за останнi десятирiччя зросла i становить понад 77%, а в Японii, Францii, ФРН тАУ понад 80% .

Таблиця 1.1

Виробництво продукцii чорноi металургii в Украiнi по роках

Украiна повнiстю забезпечуi себе власною залiзною рудою, коксом, iншими допомiжними матерiалами та неповнiстю марганцем. Загальнi запаси залiзних руд становлять 27,4 млрд. т i складаються з багатих залiзистих кварцитiв (1,9 млрд. т ), бiдних (24,1 млрд. т) i бурих залiзнякiв (1,4 млрд. т) в Украiнi видобуто 69,5млн. т залiзноi i марганцевоi руди. Бiльшiсть залiзноi руди Кривбасу (75%) видобуваiться вiдкритим способом. Крiм багатих залiзних руд iз вмiстом залiза 50-60%, тут освоюються великi запаси порiвняно бiдних руд i залiзних кварцитiв iз вмiстом залiза 28-35%. РЗх збагачують на Пiвденному, Криворiзькому, Центральному та РЖнгулецькому гiрничо-збагачувальних комбiнатах. Збагачена залiзна руда перетворюiться на концентрат iз вмiстом залiза до 62% i надходить на агломерацiйнi фабрики, а з них тАУ у домени. Понад 20млн т збагаченоi залiзноi руди поставляiться на металургiйнi заводи iвропейськоi частини Росii, в Словаччину, Угорщину, Польщу.

Сучасний рiвень розвитку чорноi металургii забезпечуi власнi потреби Украiни, а також може задовольнити потреби ряду економiчних районiв iвропейськоi частини Росii, Молдови, Бiлорусi та iнших зарубiжних краiн. Дiапазон виробництва готовоi продукцii досить широкий i дозволяi переважно потреб машинобудування й металообробноi промисловостi Украiни.

Металургiйнi заводи Украiни розмiщенi в Донецькому i Приднiпровському економiчних районах, де вони зосередженi у трьох галузевих районах чорноi металургii тАУ Приднiпровському, Донецькому та Приазовському. Експорт украiнськоi продукцii чорноi металургii до краiн колишнього Союзу повтАЩязаний з певними труднощами, хоч для вирiшення цiii проблеми створено мiжнародне обтАЩiднання вугiлля i металу Украiни, Росii та СНД. Крiм того, ряд краiн-монополiстiв металургiйноi промисловостi перешкоджають виходу Украiни на мiжнародний ринок, ведуть проти неi антидемпiнгову полiтику, обмежують величину квот на продаж металу.

Основнi завдання розвитку чорноi металургii краiни тАУ реконструкцiя металургiйних комбiнатiв, перегляд структури на користь рентабельнiших виробництв, докорiнне полiпшення якостi та збiльшення обсягiв виробництва металопродукцii, нових видiв продукцii, особливо легованоi та iнших видiв сталi, пропорцiйне спiввiдношення мiж виробництвом сталi i прокату, зменшення обсягiв випуску висококремнiiвоi сталi, яка не вiдповiдаi свiтовим стандартам, оскiльки швидко пiддаiться корозii.

Потрiбно розвивати й удосконалювати киснево-конверторний процес, збiльшувати частку агломерату та окоткiв у залiзоруднiй частинi шахти при виплавляннi переробного чавуну, реконструйовувати й модернiзувати устаткування, iнтенсифiкувати технологiчнi процеси, механiзувати й автоматизувати iх, полiпшити технологii прокату i труб, особливо обласних, придатних для глибокого бурiння нафти та природного горючого газу, спецiальних видiв труб, у т. ч. багатошарових для газопроводiв, освiти випуск нових марок феросплавiв, пiдвищити якiсть металопродукцii i розширити ii сортамент.

Поки що недостатнiми i обсяги виробництва термозагартованого, а також сортового конструкцiйного прокату. Мають бути розширений випуск i сортамент полегшених балок та швелерiв, складних за розмiром спецiальних профiлiв для машинобудування, застосування яких даi змогу значно зекономити метал.

Сучасному машинобудуванню Украiни особливо потрiбнi холоднокатаний металевий прокат, гнутi профiлi, прокат з антикорозiйним покриттям, стальна холоднокатана стрiчка, високоякiснi метизи, порошки з легових сталей i сплавiв, а також металокерамiки.

Останнiми роками у свiтовiй практицi склалися тенденцiя будiвництва невеликих заводiв з неповним циклом потужнiстю 50 -500 тис. т, оснащених електропечами, машинами неперервного розливу сталi i сортовими станами. Такi заводи i перспективними в Украiнi (подiбний завод дii у м. Васильковi Киiвськiй областi), оскiльки працюють на ресурсах металевого брухту i задовольняють попит споживачiв на рiзнi ефективнi види прокату.

Згiдно з розробленою ВлКонцепцiiю розвитку гiрничо-металургiйного комплексу Украiни на перiод до 2010 рокуВ», видобуток залiзноi руди маi становити 70 млн. т, передбачуiться пiдвищення вмiсту залiза в концентратi, зменшення енерговитрат. Дещо збiльшиться виробництво коксу, чавуну i сталi з 2000 руку. Буде виведено з експлуатацii деякi застарiлi потужностi, впроваджено безперервну розливку сталi, а також нержавiючоi листовоi i трансформаторноi сталi, нафтопровiдних труб малого дiаметра.

Удвiчi зросте виробництво труб великого дiаметра переважно для експортних потреб. З цiiю метою на заводах iм. К. Лiбкхента i iм. Комiнтерну в Днiпропетровську буде створено виробництво труб нафтового сортаменту та оцинкованих водогазопровiдних труб, на Харцизькому заводi тАУ труб середнього дiаметра iз зовнiшнiм полiетиленовим покриттям для магiстральних газопроводiв.

Разом з тим у чорнiй металургii знизилися темпи зростання продуктивностi працi (в гiрничодобувному виробництвi), що повтАЩязано з поглибленням гiрничих робiт, збiльшенням гiрничого тиску, повiльними темпами технiчного переоснащення пiдприiмств. Упродовж певного перiоду в чорнiй металургii спостерiгаiться систематичне зниження капiтальних вкладень та основних виробничих фондiв, зумовлене погiршенням природних умов видобутку рудноi i нерудноi сировини, експлуатацiiю родовищ з низьким вмiстом залiза в рудах i збiльшенням собiвартостi основних виробничих фондiв, що повтАЩязано з охороною навколишнього середовища. Успiшне розвтАЩязання цих проблем маi велике економiчне й соцiальне значення.

1.2 Сутнiсть та значення кольоровоi металургii

Кольорова металургiя включаi видобуток, збагачення, металургiйну переробку кольорових руд, дорогоцiнних i рiдкiсних металiв, у тому числi виробництво сплавiв, прокату кольорових металiв, переробку втор сировини i видобуток кольорових каменiв. Через нестачу покладiв рiзних руд кольорових металiв кольорова металургiя Украiни розвинена слабше нiж чорна, i представлена окремими галузями. Провiдними галузями кольоровоi металургii в Украiнi i алюмiнiiва, цинкова, магнiiва, титанова, ртутна, феронiкелева.

Новi й новiтнi галузi промисловостi тАУ передусiм машинобудування тАУ неможливо уявити без кольорових металiв. Це, в першу чергу, радiотехнiчна, електротехнiчна, авiацiйна промисловiсть, електронiка. Кольоровi метали поширенi i в старих галузях машинобудування, i в побутi; мають вони й стратегiчне значення. Отже, кольоровi метали надзвичайно потрiбнi для високо розвинутого народного господарства.

Характерними для кольоровоi металургii i комплексне використання рудноi сировини та висока здатнiсть ii комбiнуватися з iншими галузями промисловостi. Однак руд кольорових металiв на планетi мало й подiленнi вони за територiiю дуже нерiвномiрно. Лише США та Росiя задовольняють своi потреби у кольорових металах за рахунок розробки власних родовищ, а решта краiн тiiю чи iншою мiрою залежать вiд iмпортноi мiнеральноi сировини.

Руди кольорових металiв мають низку особливостей. З одного боку, вони вирiзняються надзвичайно рiзноманiтним комплексним складом: часто-густо з руд кольорових металiв можна одержати кiлька супутнiх корисних компонентiв (золото, срiбло, кобальт, вольфрам, Арсен, сiрку тощо). Другою особливiстю i порiвняно низький вiдсоток корисноi речовини в рудi, що рiдко перевищуi 5 -10%. Рудам кольорових металiв властива складна форма залягання.

Такi фактори накладають свiй вiдбиток на розвиток й розмiщення галузей кольоровоi металургii. Руди кольорових металiв здебiльшого розташованi в краiнах, що розвиваються, а для виробництва треба чимало енергii, що продукуiться у промислово розвинутих краiнах. Це порушуi рiвновагу в розвитку кольоровоi металургii у свiтi. Пiд час розмiщення пiдприiмств кольоровоi металургii необхiдно врахувати як сировинний фактор на стадii видобутку та збагачення, так i енергетичний пiд час виплавки металу. Територiально цi двi стадii рiдко збiгаються. Глиноземнi заводи, центри первинноi виплавки мiдi, свинцево-цинковi виробництва орiiнтуються на родовища, а виплавка металу здiйснюiться порч енергетичноi бази.

Це спрямовуiться технологiчними особливостями виробництва кольорових металiв. Для одержання 1 т чорноi мiдi треба 100 т руди, 800 кВт год. електроенергii, 2 т палива, 500м води. Натомiсть продукування цинку, алюмiнiю характеризуiться високою електромiсткiстю: на 1 т алюмiнiю йде 2 т глинозему, близько 18 тис. кВт год. електроенергii, 120м води, 0,2 т палива. Тому алюмiнiiвi й електролiтичнi цинковi заводи розташовуються бiля потужних енергетичних джерел.

Для зниження собiвартостi виробництва алюмiнiю, наприклад доцiльно поiднувати його з випуском соди, поташу, цементу, а титано-магнiiве виробництво з випуском титанових бiлил, смол, соляноi кислоти, хлору.

Розмiщення пiдприiмств кольоровоi металургii залежить вiд сировинного та енергетичного чинникiв. До джерел сировинного та енергетичного чинникiв. До джерел сировини тяжiють пiдприiмства з вт плавлення ртутi, нiкелю, рiдкiсних металiв. Алюмiнiiве, титано-магнiiве i цинкове виробництво розмiщують у мiсцях отримання дешевоi електроенергii.

Поiднання родовищ мiнеральноi сировини та енергii особливо сприятливе для пiдприiмств кольоровоi металургii, але таке трапляiться вкрай рiдко. Низький вмiст корисноi речовини у рудах кольорових металiв призводить до того, що порожню породу при перевезеннях припадаi 80-90%. Отже, переробляти руди кольорових металiв на великiй вiдстанi вiд iхнiх родовищ нерентабельно. Тому руди збагачуються на мiсцi видобутку, а чорновий метал виплавляiться або там само, або у районах з дешевою електроенергiiю чи паливом. Рафiнування тАУ одержання чистого металу тАУ здiйснюiться у промислове розвинутих краiнах.

Отож, первiсна переробка або збагачення руд кольорових металiв здiйснюiться у краiнах, що розвиваються, а вторинна переробка або одержання готового металу зосереджена у промислово розвинутих краiнах. Щоправда, протягом останнiх рокiв у низцi краiн, що розвиваються створюiться власна переробна промисловiсть.

Кольорова металургiя як багатогалузева промисловiсть включаi: основнi кольоровi метали (алюмiнiй, мiдь, свинець, цинк, олово, ртуть, сурму), шляхетнi (золото, срiбло, платину), легуючi (хром, титан, нiкель, кобальт, вольфрам, молiбден, ванадiй, тантал, нiобiй), рiдкi й розпорошенi метали (кадмiй, iндiй, телур, галiй, селен, германiй, цирконiй тощо).

В Украiнi набуло розвитку виробництво рiдкiсних металiв на базi найбiльшого в РДвропi родовища рiдкiсних металiв та супутнiх iм рiдкiсноземельних елементiв. На базi родовища працюi Верхньоднiпровський гiрничо-металургiйний комбiнат. Вiн до теперiшнього часу зберiгаi монопольне становище за поставками цирконового, рутилового та iльменiтового концентратiв i сполук цирконiю.

Налагоджено виробництво кольорових металiв тАУ цирконiю, кобальту, нiобiю. На черзi й наше золото. Поклади золотоносних руд геологи знайшли, для збiльшення виробництва кольорових металiв на дiючих виробничих потужностях потрiбно створити потужностi з випуску нових видiв продукцii, якi ранiше не вироблялись в Украiнi.

У структурi виробництва кольорових металiв Украiни провiдне мiсце посiдаi алюмiнiiва промисловiсть, яка охоплюi виробництво глинозему та алюмiнiю.

Алюмiнiй належить до найбiльш легких i ВлмолодихВ» металiв. Промислове виробництво алюмiнiю почалось пiсля 1886 р., коли було вiдкрито електролiзний спосiб розщеплення глинозему на кисень та алюмiнiй. Доти вiн належав до коштовних металiв i був дорожчим за золото. Таку розкiш, як алюмiнiiвi ТСудзики, могли дозволити собi лише дуже заможнi вельможi, а алюмiнiiвими ложками користувалися тiльки короннi особи. 1855р. на Всесвiтнiй виставцi у Парижi показували зливок алюмiнiю з пишною назвою Влсрiбло з глиниВ».

Фiзико-хiмiчнi властивостi алюмiнiю широко використовуються у промисловостi. У свiтовому виробництвi вiдомо понад 500 тис. виробiв з алюмiнiю та його сплавiв. Алюмiнiй займаi помiтне мiсце в електротехнiцi, чорнiй металургii, авiабудуваннi, електропромисловостi, електронiцi, харчовiй, вiйськовiй та багатьох iнших галузях промисловостi, а також у побутi. У земнiй корi алюмiнiю майже у 4 рази бiльше, нiж залiза, у 55 разiв бiльше, нiж свинцю, у 100 разiв бiльше, нiж золота. У природi алюмiнiй тАУ найпоширенiший метал, проте промислова концентрацiя глинозему зустрiчаiться рiдко.

У структурi виробництва кольорових металiв Украiни провiдне мiсце посiдаi алюмiнiiва промисловiсть, яка охоплю виробництво глинозему та алюмiнiю. Випуск цiii продукцii становить майже 20% усього виробництва кольоровоi металургii у державi. Поряд з основною продукцiiю алюмiнiiва промисловiсть випускаi кристалiчний кремнiй, алюмiнiiво-кремнiiвi сплави (силумiни), содовi продукти, мiнеральнi добрива, цемент, оксид ванадiю, металевий галiй. Основною алюмiнiiвою рудою i боксити, запаси яких в Украiнi невеликi. Промислове значення мають Високопiльське i Смiлянське родовища. Перспективними i родовища бокситiв на пiвднi Днiпропетровськоi областi, в Карпатах, ПриазовтАЩi. Алюмiнiiвою сировиною i також нефелiни, алунiти, каолiни та глини, запаси яких практично невичерпанi. В Украiнi i значнi запаси нефелiнових порiд, що можуть бути сировинною базою великоi алюмiнiiвоi промисловостi.

Крiм алюмiнiю, з нефелi нових порiд можна одержувати содопродукти, скло, цементнi та iншi продукти. Все це робить можливим, з точки зору сировинних ресурсiв, створення в ПриазовтАЩi новоi алюмiнiiвоi промисловостi.

У свiтi видiляють 4 бокситових провiнцii: Середземноморську, Гвiнейську, Австралiйську та Карибську . Родовища бокситiв i приблизно у 40 краiнах свiту. Проте вони дуже нерiвномiрно подiленi по територii планети. Найпотужнiшi ресурси бокситiв мають Папуа-Нова Гвiнея, Австралiя, Бразилiя, Камерун, Ямайка, РЖндiя, Росiя, Казахстан, Гайана, Супiнам, Китай, США, на якi припадаi 9/10 свiтовоi сировини.

З алунiтiв економiчно вигiдно одержувати алюмiнiй лише за умови комплексного використання i в Закарпатськiй областi.

Алюмiнiiва промисловiсть Украiни маi новий великий глиноземний завод, збудований у Миколаiвi, який працюi на бокситах Гвiнеi, Запорiзький завод i завод алюмiнiiвих сплавiв у Свердловську.

Мiделиварна промисловiсть. Мiдь належить до важких металiв i вiдома здавна. Ще першi цивiлiзацii вiдомi Влбронзова добаВ». Бурхливий розвиток мiделиварноi промисловостi починаiться зi зростанням електроенергетики. Тому найбiльшим споживачем мiдi i електротехнiчна промисловiсть. Мiдi i ii з цинком (латунь), оловом (бронза) застосовуються у багатьох галузях народного господарства.

Мiдi у природi порiвняно багато. Понад 240 мiнералiв мiстять мiдь, проте тiльки 18 мають промислове значення. Власне, мiдь у рудi рiдко перевищуi 1-2% (у давнину розроблялися мiднi руди з умiстом мiдi до 20%), i тому цi руди потребують збагачення.

Понад 50 держав маi мiдну руду. Видiляють 4 мiдних пояси: Урало-Казахстанський (Росiя й Казахстан), Тихоокеанський (Китай, США, Мексика, Чилi, Перу), Австралiйський та район Великих Африканських розломiв (Заiр, Замбiя, ПАР).

Виробництво мiдi складаiться зi збагачення, випалу зi спiканням концентрату, литва та бесемерування. Це й зумовлюi розмiщення пiдприiмств з видобутку, виробництва та споживання мiдi.

Виробництво мiдi потребуi великоi кiлькостi тепла й енергii i тому воно орiiнтоване на паливно-енергетичну промисловiсть в основному економiчно розвинених краiн: США, Японii, ФРН, Канади, Росii. Хоча високий попит на цей метал дав змогу розширити його виробництво в Чилi, Китаi та Польщi. Крiм того, мiдь вiдiграi величезну роль у найновiтнiших галузях машинобудування, якi розвинутi виключно в iндустрiальнiй групi краiн. Це Велика Британiя, Францiя, РЖталiя та iншi держави, якi не мають мiдноi руди, проте ведуть перед у споживаннi мiдi.

Свинцево-цинкова промисловiсть. Свинець i цинк належать до важких металiв синювато-бiлого кольору. Свинець тАУ мтАЩякий, плавиться при температурi 327Ċ, а цинк тАУ крихкий метал, плавиться при температурi 419Ċ. Свинець i цинк легко сплавляються з iншими металами.

Цi властивостi свинцю й цинку широко використовуються у народному господарствi. Свинець застосовуiться в електротехнiчнiй промисловостi (виробництво кабелю), акумуляторному виробництвi, виробництвi фарб (свинцевi бiлила), медичнiй промисловостi, вiйськовiй технiцi (шрапнель, осердя в кулях), виготовленнi контейнерiв д

Вместе с этим смотрят:

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

Economy in South Korea

РЖсторiя Оренбурзького краю. Оренбурзький край до початку росiйськоi колонiзацii

РЖсторiя сiл (Грабовець, Бiлоскiрка, Козiвка)

РЖсторико-краiзнавче дослiдження мiста Рiвне