Туристсько-рекреацiйний потенцiал Марокко

Сьогоднi тема туристсько-рекреацiйних ресурсiв Марокко i дуже актуальною, адже це одна з краiн Африки, яка займаi провiдне мiсце за кiлькiстю прийнятих туристiв. З давнiх-давен краiна приваблювала подорожуючих зi всього свiту, i в нашi днi Марокко маi доволi великий туристсько-рекреацiйний потенцiал, хоча тут не так яскраво представленi всi види ресурсiв. Для кожноi людини, яка працюi в галузi туризму, важливо спробувати оцiнити краiну навiть з такою базою туристичних ресурсiв, адже це розвиваi набутi знання i надаi нового досвiду.

Наша дiяльнiсть буде спрямована на дослiдження туристсько-рекреацiйного потенцiалу Марокко, саме воно стане обтАЩiктом нашого дослiдження.

Предметом дослiдження стануть природнi та iсторико-культурнi туристсько-рекреацiйнi ресурси, а також вiдповiдна iнфраструктура обраноi краiни.

Надзвичайно важливим для нас i досягти поставленоi мети тАУ дослiдити сучасний стан використання ресурсiв та показати iх роль у розвитку галузi туризму в Марокко. Одним iз поставлених завдань i прослiдкувати рiвень освоiностi, використання та популярностi таких важливих видiв природних рекреацiйних ресурсiв як бальнеологiчних, клiматичнi, воднi, бiотичнi та рельiф. Крiм того, ми поставили перед собою iнше важливе завдання тАУ дослiдити, якими iсторичними туристсько-рекреацiйними ресурсами володii Марокко, яким чином вони зараз використовуються i яку роль вiдiграють у залученнi туристiв. Серйозним завданням i прослiдкувати, як в краiнi розвинена вiдповiдна iнфраструктура, i яким чином це впливаi на сучасний стан туризму.

Робота викладена на 27 сторiнках тексту. Вона мiстить вступ, три роздiли, висновки та додатки.

1. Поняття про туристсько-рекреацiйний потенцiал

Дослiдження рекреацiйних проблем в сучасних умовах прискорили процес виявлення специфiчного об'iкта наукового пiзнання i формування на його основi предметноi сутностi новоi географiчноi дисциплiни тАУ рекреацiйноi географii.

Рекреацiйна географiя тАУ галузь географiчноi науки, яка вивчаi закономiрностi формування, функцiонування i поширення територiальних рекреацiйних систем, що складаються з природних i культурних комплексiв, iнженерних споруд, якi використовуються для рекреацii, а також iз обслуговуючого персоналу, органу управлiння та рекреантiв.

Рекреацiйна географiя займаiться дослiдженням територiй рекреацiйних систем, розробкою принципiв органiзацii рекреацiйного господарства та основ рекреацiйного природокористування.

Територiальна рекреацiйна система тАУ це географiчна система, яка складаiться iз взаiмопов'язаних пiдсистем: природних i культурних комплексiв, iнженерних споруд, обслуговуючого персоналу, органу управлiння i, нарештi, вiдпочиваючих (рекреантiв), характеризуiться функцiональною i територiальною цiлiснiстю[9, c.5].

Рекреацiйна географiя виявляi закономiрностi: формування, динамiки, розвитку, рiзноманiття, поширення територiально-рекреацiйних систем; iх морфологiчноi структури; територiальноi диференцiацii та iнтеграцii; внутрiшнiх взаiмозв'язкiв (структур), що обумовлюють цiлiснiсть ТРС; зв'язки мiж ТРС; взаiмодii ТРС з iншими географiчними системами; прогнозуi: спонтаннi (самовiльнi) i цiлеспрямованi дii; розробляi: систему методiв пiзнання.

Рекреацiйна географiя широко використовуi такi науковi методи, як iсторичний, порiвняльний, картографiчний, аналiтично-статистичний, експедицiйних дослiджень, математичного моделювання. Соцiальний характер предмета дослiдження обумовлюi застосування в рекреацiйнiй географii способiв i прийомiв, якi склалися в iнших суспiльних (балансовий, соцiологiчних дослiджень i т.д.) i медико-бiологiчних науках.

До основних понять рекреацiйноi географii належать перш за все такi, як вiльний час, вiдпочинок, рекреацiя i туризм.

Вiльний час тАУ необхiдна умова розвитку рекреацiйного процесу i i частиною неробочого (вiльного вiд виробничоi дiяльностi) часу.

Вiдпочиноквiдновлюi працездатнiсть людини, знижуi нервову i психiчну, а в людей фiзичноi працi тАУ i фiзичну втому. Вiдпочинок в широкому розумiннi слова тАУ це будь-яка людська дiяльнiсть, не спрямована на задоволення повсякденних потреб.

Рекреацiя тАУ це система заходiв, пов'язана з використанням вiльного часу людей для iх оздоровчоi, культурно-ознайомчоi i спортивноi дiяльностi на спецiалiзованих територiях, якi знаходяться поза iх постiйним помешканням. Розрiзняють рекреацiю короткотермiнову (з поверненням на ночiвлю в постiйне мiсце проживання) i тривалу[6, c.41].

Туризм тАУ це система вiдносин i явищ, якi i результатом використання людиною свого вiльного часу i повтАЩязанi з ii перемiщенням мiж мiсцем постiйного проживання i мiсцем проведення дозвiлля[1, c.74].

Необхiдною умовою розвитку рекреацii i наявнiсть рекреацiйного потенцiалу, який може оцiнюватися в рiзних масштабах: на рiвнi свiту, краiни, району i т.д.

Рекреацiйний потенцiал тАУ сукупнiсть природних, культурно-iсторичних i соцiально-економiчних передумов органiзацii рекреацiйноi дiяльностi на певнiй територii[6, c.46].

Важливою складовою частиною рекреацiйного потенцiалу i рекреацiйнi ресурси, пiд якими розумiють об'iкти i явища природного i антропогенного походження, якi використовуються для оздоровлення, вiдпочинку i туризму. Розрiзняють рекреацiйнi ресурси природнi (природно-територiальнi комплекси, iх компоненти i окремi властивостi) i культурно-iсторичнi (наприклад, пам'ятки iсторii, архiтектури, археологii, мистецтва, пам'ятки природи i iншi).

Рекреацiйна територiя тАУ територiя, що використовуiться для оздоровлення людей, масового вiдпочинку, туризму i екскурсiй. В залежностi вiд призначення видiляють двi групи рекреацiйних територiй: для короткочасноi (лiсопарки, зеленi зони, примiськi зони, воднi об'iкти i iн.) i тривалоi (приморськi райони, лiкувально-санаторнi курорти i курортнi райони, туристичнi комплекси) рекреацii[9, c.6].

Рекреацiйний об'iкт тАУ мiсце з обмеженою площею, яке використовуiться для вiдпочинку: озеро, лiсова поляна, пам'ятка природи i т.д. Наявнiсть достатньоi кiлькостi рекреацiйних об'iктiв визначаi рекреацiйну iмнiсть територii або акваторii[9, c.6].

Рекреацiйна iмнiсть тАУ здатнiсть територii, призначеноi для вiдпочинку, забезпечити деякiй кiлькостi вiдпочиваючих психофiзiологiчний комфорт i можливiсть спортивно-змiцнюючоi дiяльностi без деградацii природного середовища або антропокультурних комплексiв (сiльськогосподарських, iсторичних) i швидкого зношення спецiального обладнання[9, c.6].

Рекреацiйне навантаження тАУ ступiнь безпосередньоi дii людини на рослинний покрив. Рекреацiйне навантаження вiдбуваiться в результатi масового вiдвiдування населенням мiсць вiдпочинку i розвитку туризму. До основних рекреацiйних впливiв належать витоптування, ущiльнення ТСрунту i його забруднення, нищення фiтомаси, ii видалення. Рекреацiйне навантаження виражаiться в кiлькостi людей або людиноднiв на одиницю площi або рекреацiйний об'iкт за певний промiжок часу (звичайно день або рiк).

За суспiльною функцiiю i технологiiю видiляють лiкувальну, оздоровчу, спортивну i пiзнавальну рекреацiйну дiяльнiсть.

Лiкувально-курортна рекреацiя подiляiться за основними лiкувальними факторами: клiмат, мiнеральнi джерела, лiкувальнi грязi. У вiдповiдностi з ними вона подiляiться на такi групи: клiматолiкування, бальнеолiкування, грязелiкування. В залежностi вiд iх сполучення можуть бути видiленi: бальнео-грязелiкування, клiмато-грязелiкування, клiмато-бальнео-грязелiкування. Умови лiкувально-оздоровчоi рекреацii повиннi строго вiдповiдати медико-бiологiчним нормам.

Оздоровча i спортивна рекреацiя i найрiзноманiтнiшою. Великою популярнiстю у всьому свiтi користуiться купально-пляжний вiдпочинок. Вiдпочинок бiля i на водi включаi рiзнi рекреацiйнi заняття: купання, сонячнi ванни, прогулянки по березi, iгри в м'яч на пляжi, воднi лижi. Прогулянковий i промислово-прогулянковий вiдпочинок включаi такi заняття, як прогулянки на вiдкритому повiтрi, огляд краiвидiв, збирання грибiв i ягiд, морських молюскiв, коралiв i iнших дарiв природи. Маршрутний туризм часто ототожнюiться з туризмом взагалi. Вiн може бути спортивним i любительським. За характером перешкод вiн подiляiться на рiвнинний i гiрський.Великого розвитку набув водний туризм, як прогулянковий, так i спортивний. Цi види включають водно-моторний спорт, воднолижний спорт, греблю на каное, парусний спорт i т.д. Як правило, цi види туризму сполучаються з купально-пляжним туризмом на берегах морiв, озер i рiчок. До iнших видiв туризму долучаються пiдводний спортивний туризм, археологiчний пiдводний туризм, риболовний туризм, полювальний туризм, гiрськолижний туризм, альпiнiзм. Кожен з цих видiв маi своi особливостi i поширення в рiзних регiонах.

Пiзнавальна рекреацiя. Пiзнавальнi аспекти властивi значнiй частинi рекреацiйних занять. Однак видiляються суто пiзнавальнi рекреацiйнi заняття, пов'язанi з iнформацiйним "споживанням" культурних цiнностей, т.б. оглядом культурно-iсторичних пам'яток, архiтектурних ансамблiв, а також ознайомленням з новими районами, краiнами, iх етнографiiю, фольклором, природними явищами i господарськими об'iктами.

готельний рекреацiйний iнфраструктура марокко

Королiвство Марокко. Назва мiста походить вiд назви мiста Марракеш, що в перекладi з берберськоi означаi ВлприкрашенийВ».

Краiна на пiвночi Африки; межуi на сходi i пiвденно-сходi з Алжиром, пiвднi з Захiдною Сахарою, на пiвночi омиваiться Середземним морем, а захiдне узбережжя краiни омивають води Атлантичного океану. З пiвдня до Марокко примикаi територiя Захiдноi Сахари, в минулому iспанськоi провiнцii, яка в 1975 була роздiлена мiж Марокко i Мавританiiю, а в 1979 анексована Марокко. Площа 458730 км ².

2.1 Природнi рекреацiйнi ресурси

Рельiф Марокко. У складi Атлаських гiр видiляють три основнi хребти: на пiвднi тАУ Антиатлас (найвища точка 2360 м), який перетинаi центральну частину краiни; Високий Атлас з багатьма вершинами, що перевищують 3700 м (це найвищi гори Африки, розташованi на пiвнiч вiд гори Камерун); i на пiвночi тАУ Середнiй Атлас, у пiвнiчнiй частинi якого знаходяться порослi лiсом плато, а на висотах понад 1800 м розташовуються альпiйськi луки, використовуванi як пасовища. Атласькi гори дiлять територiю Марокко на вiдносно добре забезпечену опадами атлантичну зону на пiвнiчному заходi i заходi на пустельну сахарську тАУ на сходi i пiвденному сходi. Уздовж пiвнiчного узбережжя краiни на 200 км. простягаiться гiрський хребет Риф з висотами менш як 1500 м, який i своiрiдним бар'iром мiж узбережжям Середземного моря i центральними районами краiни. Мiж Рифом i Середнiм Атласом розташований гiрський прохiд Таза, що забезпечуi доступ з пiвнiчних районiв Марокко до Алжиру. Рiвна берегова лiнiя Атлантики вкрита здебiльшого пiщаними пляжами, роздiленими скелястими вiдслоненнями. У районi Рифу берег обривистий, з вузькою смужкою пляжiв.

Клiматкраiни. Марокко тАУ субтропiчна середземноморська краiна. На вiдмiну вiд Алжиру i Тунiсу, вона маi два морських ВлфасадуВ» тАУ атлантичний i середземноморський. Краiна найбiльш вiдкрита для морських впливiв, що робить чималий вплив на ii клiмат, викликаi його Влпом'якшенняВ» тАУ скорочуi температурнi контрасти, пiдвищуi вологiсть. Вздовж узбережжя Атлантики проходить холодну Канарську течiю, яка сприяi зниженню лiтнiх температур повiтря. Поняття Влхолодна течiяВ», звичайно, умовне, тому що середнi температури поверхневих горизонтiв води в лiтнiй час зазвичай перевищують 20В° C, а взимку становлять не менше 16-17В° C. У лiтнiй час над всiiю територiiю краiни стоiть спекотна суха погода. У зимовий час пануi притока морського вологого i щодо холодного повiтря, принесеного циклонами з заходу i пiвнiчного заходу. РЖнодi взимку в Марокко вторгаiться i жарке морське тропiчне повiтря з пiвдня, що викликаi великi контрасти погоди. Наприклад, в Касабланцi абсолютний максимум температур взимку складаi 36В° C, а абсолютний мiнiмум тАУ 3В° C. З вторгненням теплого морського повiтря взимку пов'язанi частi тумани на побережжi. У мiру просування з пiвночi на пiвдень клiмат поступово змiнюiться i кiлькiсть дощiв тАУ iстотний елемент середземноморського клiмату тАУ з наближенням до Сахари помiтно скорочуiться. РЖз заходу на схiд також спостерiгаiться помiтне зниження опадiв: якщо на заходi Марокко клiмат морський, то на сходi яскраво виражений континентальний.

Мiнеральнi ресурси краiни Марокко. Рiзноманiтна геологiчна будова територii Марокко, значна кiлькiсть стародавнiх кристалiчних i метаморфiзованих, а також вулканiчних порiд разом з вiдкладами стародавнiх морiв i лагун тАУ все це зумовило виняткове багатство краiни на кориснi копалини. В Анти-Атласi знаходяться пов'язанi з виходами найдавнiших порiд родовища жильного золота, руд марганцю, кобальту, нiкелю, мiдi тощо. Високий Атлас i центральна частина краiни i металогенiчними провiнцiями, пов'язаними з iнтрузивними породами, до яких належать родовища багатьох руд кольорових i рiдкiсних металiв (свинець, цинк, миш'як, вольфрам, молiбден тощо). У палеозойських осадових породах центральноi частини Марокко знайденi багатi родовища залiзних руд, а в мезозойських вiдкладеннях тАУ поклади марганцевих руд. У морських третинних вiдкладах на заходi краiни утворилися величезнi скупчення фосфоритiв i вторинних свинцево-цинкових руд. У передрифському прогинi i нафта, а на пiвнiчному сходi краiни знаходиться кам'яновугiльний басейн Джерада. У Марокко i великi родовища i таких цiнних нерудних копалин, як флюорит, графiт, слюда, азбест, багато мiнеральних солей. Значними i запаси будiвельних матерiалiв (глини, мерклi, будiвельного та облицювального камiння тощо). Запаси гiпсу, галiту та деяких iнших природних солей настiльки значнi, що iх обсяги назвати практично не можливо. Але геологiчнi особливостi територii Марокко викликають i несприятливi для людини явища тАУ пiдвищену сейсмiчнiсть. Щороку тут вiдбуваються рiзноi сили, а перiодично катастрофiчнi землетруси, подiбнi до агадирського 1960 р. (тисячi людей загинуло, мiсто було зруйноване).

Рослинний свiт представлений високогiрними альпiйськими луками, густими лiсами, степом по околицях Сахари та оазисами в пустелi. До середземноморських рiзновидiв рослинностi вiдносяться карликовий дуб, колючi чагарники, а також рiзнотрав'я (лаванда i материнка). Для Марокко характерний Маквiс тАУ низько стовбурове рiдколiсся з домiнуванням кам'яного i коркового дуба. У горах i на рiвнинах значнi площi зайнятi також лiсами з сосни алепськоi та ялiвцю.

У центральнiй частинi Рифу, на пiвночi Середнього i сходi Високого Атласу удосталь росте кедру атласького (Cedrus atlantica), який високо цiнуiться за свою запашну деревину. Ендемiчна для пiвденного заходу Марокко рослина, схожа на оливу, арганiя колюча (Argania spinosa), яка називаiться також залiзним деревом, даi плоди, з насiння яких отримують олiю. Пiвнiчно-схiднi степи на пiвнiчному сходi Марокко вкритi особливим рiзновидом ковилю пiд назвою альфа або еспарто (Stipa tenacissima); ця трава даi цiнне рослинне волокно, i ii спецiально заготовляють для виробництва високоякiсного паперу. У Марокко багато рослин, занесених з iнших регiонiв iз середземноморським клiматом, особливо евкалiптiв та кактусоподiбноi опунцii.

Тваринний свiт Марокко. Багато тварин, якi мешкали у Пiвнiчнiй Африцi в римську епоху, до нашого часу вимерли, у тому числi крокодил, бегемот, жирафа, буйвол, слон i лев. У пустельних областях Марокко водяться газелi i чимало рiзновидiв змiй, зокрема гадюковi. На плато Середнього Атласу зустрiчаються кабани, лисицi, рисi, шакали i безхвостi макаки, а у високогiртАЩях Високого Атласу тАУ гривастий баран (Ammotragus). Конi були завезенi в краiну приблизно у 1600 р. до н.е., а одногорбi верблюди (дромедари) з'явилися тут з iсламськими завойовниками у VРЖРЖ ст. Марокко знаходиться на шляху сезонних перельотiв птахiв мiж РДвропою та Африкою. Тут часто можна побачити лелек i iхнi гнiзда. У сiльськогосподарських районах водяться сови, зозулi, сивоворонки й сороки, а на болотах тАУ чаплi. У горах нерiдко зустрiчаються мишоiди, грифи, беркути, яструби, шулiки, боривiтри i дербники.

Нацiональнi парки Марокко тАУ величезна рiзноманiтнiсть природи, яка вiдкриiться вашим очам. Тут водиться маса птахiв i ссавцiв, так що ви побачите справжнiй заповiдник дикого свiту.

Найвiдомiшими парками в Марокко i: Бiорезерв Боккойяс, Бiорезерв Мерджа Зерги, Сус-Маса, Тубкал.

Нацiональний парк Тубкал тАУ в горах Атласу, на пiвдень вiд мiста Марракеш. Створений у 1970 роцi, площа понад 65 тис. га. Охороняi природнi комплекси гiрських лiсiв з коркового i кам'яного дуба i лiванського кедра, заростей ялiвцю, тамариску i гiрських лукiв на схилах найвищоi вершини Атласького хребта тАУ гори Тубкаль (4165 м). У фаунi парку представленi муфлон, грiвiстий баран, гiрська газель, генет, шакал i дикий кiт, а також дрiбнi гризуни. З птахiв особливо рiзноманiтнi хижi (канюки, соколи, грифи, сорокопути та iншi). У заростях чагарникiв i на гiрських луках безлiч метеликiв, серед яких чимало рiдкiсних видiв. Свiт плазунiв представлений хамелеоном, ящiркою-шипохвостою i численними змiями.

У нацiональних парках Марокко проживаi понад двохсот видiв птахiв, включаючи фламiнго, дятлiв, качок, лелек, чапель рожевих, ржанок, лиска та iнших. У регiонах, де пiдтримуiться дика природа, мешкають також бiльше сотнi видiв ссавцiв, з яких 18 знаходяться пiд загрозою вимирання. Тут можна зустрiти леопарда, руду лисицю, шакала, iгипетську кобру та iнших.

2.2 РЖсторико-культурнi рекреацiйнiресурси Марокко

Рабат тАУ красиве просторе мiсто з тiнистими проспектами, зеленими оазисами паркiв i садiв, мальовничими кварталами i багатими пам'ятниками iсторii.

Вiд слова "рiбат", що означаi "укрiплений монастир", народилася назва столицi Марокко тАУ Рабат.

Розташований на узбережжi Атлантичного океану. Заснований у XII ст. Друге за чисельнiстю населення мiсто краiни. Але вiд села минулого тут збереглися спокiй i тиша. А вiд епохи Альмохадов залишилися величнi крiпоснi стiни кольору охри.

Першим ВлрозповiстьВ» свою iсторiю самий високий пам'ятник архiтектури Старого Рабату 69 метровий недобудований мiнарет Тур Хасан. Складова частина мечетi, яка за задумом султана Якуба аль-Мансура, повинна була стати другою за величиною в свiтi, Тур Хасан хоч i не був добудований, але уникнув долi гiгантськоi мечетi, витрати на яке заморозилося вiдразу пiсля смертi володаря, i остаточно припинилося пiсля землетрусу 1755 року, що зруйнував 360 кам'яних колон, якi пiдтримували його дах.

Неподалiк вiд мiнарету Тур Хасан, на центральнiй вулицi Старого Рабату, де також пiдносяться стiни найстаршоi мiськоi мечетi тАУ Джамаа Ахел Фез (1150р.), в мальовничому оточеннi садiв з численними джерелами з плаваючими черепахами i священним фонтаном, розташував своi шикарнi палати Королiвський палац, де колишнi i нинiшнiй король Марокко приймаi своiх вiрнопiдданих.

Медiна тАУ дуже приiмний куточок Старого мiста. Пройшовши через ворота фортецi, Ви потрапляiте зовсiм в iнший свiт. Тут на Вас чекають чистота, прохолода, доброзичливiсть людей. В кiнцi вулицi пiдноситься велика мечеть. Далi пiд очеретяним навiсом розкинувся сук. На скелястiй скелi височить Касба Удайя, величнi ворота якоi вражають своiю масивнiстю i гармонiйними пропорцiями.

Шеллi тАУ залишки першого поселення на територii Рабату. У древностi це було велике мiсто. Оточувала його стiна, вiдноситься до 144 р. н. е. Надгробок Абу Хасана, мiнарет, руiни Сала тАУ справжнi скарбницi архiтектури, а мавзолей Абу Хасана в центрi королiвського некрополя просто чудовий.

Мечеть Хасана (XII ст.), одна з найбiльших мечетей в мусульманському свiтi, тАУ головна визначна пам'ятка Рабату. Мавзолей Мухаммеда V тАУ символ краiни, мiсце паломництва i поклонiння марокканцiв.

Новий Рабат запрошуi туристiв для початку вiдвiдати найбагатший у Марокко Археологiчний Музей, що дозволяють пролити свiтло на багато перiодiв, якi залишили слiд в iсторii краiни.

До речi, це не iдиний музей Нового Рабату: у будiвлi Мiнiстерство пошти i телеграфу в 1970 роцi була заснована Мекка фiлателiстiв усього свiту тАУ Поштовий музей, серед експонатiв якого значиться марокканськi марки та конверти, старi телефоннi й телеграфнi апарати, машина Бодо, белiнографи, а також поштовi фургони.

Великою популярнiстю серед вiдпочиваючих з дiтьми користуiться, вiдкритий при Мiнiстерствi енергетики i розвiдки надр Музей природноi iсторii, в одному iз залiв якого виставлений, знайдений у 1979 роцi в горах Високого Атласу, скелет динозавра.

Касабланка тАУ своiрiдний символ сучасного Марокко. Касабланка тАУ мiсто авангарду i нових технологiй.

Мечеть Хасана II була побудована французом Мiшелем Пiнс, вiдкрилася в 1993 роцi. Це друга за величиною мечеть пiсля мусульманського храму в Меццi. Висота мiнарету тАУ 200 м. Всерединi мечеть прикрашена фресками i рiзьбленням по дереву. Мечеть Хасана II одна з небагатьох, куди пускають i людей iншоi вiри. У будiвлi храму також знаходяться Нацiональний музей i бiблiотека.

Махама ду Паша (Mahakma du Pacha) тАУ одне з найкрасивiших будiвель мiста тАУ палац правосуддя.

Парк Лiги Арабських Держав тАУ найбiльший парк мiста.

Археологiчний музей був побудований в 1932 роцi. Це один з кращих музеiв Марокко.

Площа Об'iднаних нацiй тАУ головна площа Касабланки. Почала формуватися площа перед Медiною досить давно, але сучаснi риси стала набувати в 1910 роцi, коли була зведена годинна башта. Кiлька наступних десятилiть площа облаштовувалась i обростала високими будинками, а в 1992 роцi була реконструйована i з тих пiр вигляд свiй не мiняла.

Площа Мухаммеда V тАУ найбiльша площа Касабланки. Тут багато дерев, фонтани, пiшохiднi дорiжки, красивi будiвлi в арабо-андалузькому стилi.

Маяк на мисi Ель Ханк (Pointe d'el Hank) дуже красивий. Вiн прикрашений розмальованою тканиною. Вiд маяка вiдкриваiться мальовничий вид на океан.

Також у мiстi можна вiдвiдати такi музеi як: археологiчний, поштовий та музей природних наук.

Марракеш тАУ серце Марокко.

Медiна тАУ старе мiсто, оточений крiпак стiною.

Сад Мажореля був створений в 20-х роках ХХ столiття художником Жаком Мажорелем. Тут можна побачити найбiльш рiдкiснi марокканськi рослини, а також завезенi з рiзних екзотичних куточкiв свiту: банановi дерева, пальми, гiгантськi бамбуки, всiлякi кактуси. Майстерня художника зараз перетворена на невеликий Музей мусульманського мистецтва. Сад вiдкритий з 9:00 до 12:00 та з 14:00 до 17:00 взимку, з 15:00 до 19:00 влiтку.

Кутубiя тАУ мечеть, символ Марракеша. Це справжнiй шедевр iспано-мавританськоi архiтектури ХРЖРЖ столiття. Мечеть оточуi сад з апельсиновими деревами.

Мавзолей Юсуфа, побудований в 1565 роцi, пiзнiше був перебудований i став головною школою вивчення Корану в Магрибi. Будiвля вражаi витонченiстю оздоблення тАУ надзвичайно красиво виглядаi поiднання мозаiки, мармуру та кедрового дерева. У внутрiшньому дворику знаходиться фонтан з бiлого мармуру.

Палац Бахiя був побудований в 19 столiттi. Ранiше вiн служив резиденцiiю Бу Ахмеда, великого вiзира султана Мулли Аль Хасана. У палацi жили 4 його дружини i 24 наложницi. Вiдкрито палац з 8:30 до 11:45 i з 14:30 до 17:45.

Площа Джамаа-Ель-ФНА знаходиться в центрi Медiни. Вона занесена до списку культурноi спадщини ЮНЕСКО. Тут збираються акробати, танцюристи, заклинателi змiй, тлумачi Корану i знахарi, розповiдачi казок, ворожки. Увечерi площа перетворюiться на величезний ресторан пiд вiдкритим небом: тут граi музика, готуiться м'ясо i рис.

Музеi:Берта Флiнта, iсламського мистецтва, музей Марракешу та Дар сi Саiд.

Мавзолей Мулай РЖсмаiла знаходиться на площi Лалла Аоуда в Мекнесi, його внутрiшнiй дворик прикрашений мозаiкою, фонтанами, вирiзаним стелею з кедра, пiдлога встелена мавзолею розкiшними килимами. Мавзолей вiдкритий щодня, крiм п'ятницi, з 9:00 до 12:00 i з 15:00 до 18:00.

Беб Мансоур тАУ дуже красивi ворота, що ведуть до Медiни.

Ель Хдiм тАУ центральна площа Медiни. Тут грають вуличнi музиканти, виступають дресирувальники змiй i факiри.

Музей марокканського мистецтва представляi експозицiю, присвячену мистецтву Мекнес.

Фес був заснований в 789 роцi. Пiсля того, як Марокко отримала незалежнiсть в1956 роцi, мiсто стало одним з великих економiчних i культурних центрiв краiни.

Всього в Фесi 800 мечетей.

Карауiн (859 р.) тАУ найбiльша мечеть Пiвнiчноi Африки, в нiй мiститься до 22000 чоловiк.

УМузеi марокканського мистецтва можна побачити мiсцевi давнину i твори художнiх ремесел.

Фес ель-Балi тАУ Старе мiсто. Це один з найбiльших середньовiчних мiст в свiтi, його ворота i стiни i зразками стародавнього мистецтва та охороняються спецiальними законами.

Також варто подивитися медресе Ат-Тарiн (1323-1325 рр.), Медресе Бу-РЖнан, палац Дараль-Махзен.

Мусульманський Унiверситет Карауiн був заснований в 859 роцi, це провiдний навчальний центр Пiвнiчноi Африки.

3. Туристична iнфраструктура

У Марокко туризм i другим важливим джерелом отримання валюти. У перiод 1987тАУ1992 рр. кiлькiсть iноземних туристiв збiльшилася удвiчi, досягнувши цифри 3,2 млн. осiб; бiльша частина iх приiжджаi до Марокко з Францii. Розвиток туризму змiнив зовнiшнiй вигляд Феса, Марракеша i ряду iнших, дрiбнiших мiст, таких, наприклад, як Варзазат, де були побудованi великi сучаснi готельнi комплекси.

Чудовi пляжi, снiги Високого Атласу, кедровi лiси i вiчнозеленi дiброви в Середньому Атласi, мальовнича ущелина рiчки Рдат, численнi пам'ятники культури, арабськi кiннi змагання iз стрiляниною з рушниць, а також прекраснi сувенiри приваблюють туристiв до Марокко. Розвитку туризму в краiнi сприяi м'який клiмат з великою кiлькiстю сонячних днiв, рiзноманiтнiсть природних умов i ландшафтiв, що дозволяють займатися рiзними видами спорту, полюванням i риболовлею. У Марокко можна видiлити такi зони туризму: середземноморська зона курортного приморського туризму (Танжер, Тетуан, Ель-Хосейма та iн); мiсто Агадир з прилеглою територiiю тАУ важливий центр курортного приморського туризму; район так званих iмперських мiст (Рабат, Фес, Мекнес, Марракеш) з численними пам'ятниками iсторii та архiтектури; Касабланка тАУ дiлова столиця Марокко i найбiльше мiсто краiни, а також руiни що знаходиться поруч мiста Анфи; курортна смуга на березi Атлантики з центрами туризму в мiстах Темара i Мохаммед; зона за Атласькими горами, прилегла до Сахари (мiста Загора i Варзазат з прекрасними фортецями-кастами). Краiна маi у своiму розпорядженнi широку мережу готелiв п'яти категорiй, туристичних комплексiв, кемпiнгiв, пляжних будиночкiв. У серединi 1990-х рокiв у краiнi налiчувалося близько 1100 готелiв рiзного типу. Поряд зi спорудами готелiв екстра-класу для багатих туристiв будуються готелi-мотелi, кемпiнги, розрахованi на масовий туризм.

3.1 Готельне господарство

Хороший готель тАУ це одна з головних складових вдалого вiдпочинку. При виборi готелю в Марокко необхiдно звернути увагу на кiлькiсть зiрок. Чим iх бiльше, тим вище клас готелю. Готелi Марокко (5*) вiдрiзнятимуться вiд (3*) готелiв не тiльки на вигляд, але i по внутрiшньому впорядкуванню, рiвню сервiсу, оснащенiстю номерiв.

Також доречним буде звернути увагу на склад вiдпочиваючих. Всi готелi Марокко можна роздiлити на групи: молодiжнi, для вiдпочинку з дiтьми, для спокiйного вiдпочинку, вiдпочинок класу de luxe. Наприклад, немолодiй парi навряд чи сподобаiться наявнiсть дискотек i галасливих компанiй по сусiдству. Для них бiльш вiдповiдним буде невеликий готель iз зручним сервiсом, лiкувальними програмами, релакс-басейнами або просто релакс-зонами, куди не пускають дiтей. Любителям комфорту можна порадити шукати недавно побудованi будiвлi.

Новi готелi Марокко вiдповiдають сучаснiй якостi використовуваних матерiалiв, свiжим ремонтом i меблями.

Якщо вiддавати перевагу найвищому рiвню обслуговування, то слiд вибрати вiдпочинок класу de luxe. Кращi готелi Марокко нададуть бездоганний сервiс i розкiшну обстановку, сучаснi SPA-центри, в яких працюють знаменитi майстри масажу, салони краси, тенiснi корти, тренажернi зали, шикарнi бутiки i ресторани, а також iгровi зали тАУ бiльярд, боулiнг, настiльний тенiс.

Цiни в готелях Марокко залежать вiд рiзних чинникiв: iх ВлзоряностiВ», типу номера, мiсце розташування, наявностi послуг, якi включенi у вартiсть.

Готелi Марокко цiлеспрямовано змагаються один з одним за розкiшшю iнтер'iрiв та сервiсу. Територiя будь-якого чотиризiркового готелю тАФ оаза у тропiчнiй спецi, ресторани з рiзними кухнями свiту, бари, басейни i тренажернi зали. П'ятизiрковi готелi нерiдко селяться в колишнiх палацах. Але належний рiвень комфорту, однак без схiдних розкошiв, гарантують i тризiрковi готелi. Марокко пропонуi вiдпочинок на усi смаки.

Готелi Рабату:RabatHilton(5*) розташований в мальовничому районi. У готелi 191 стандартний номер, 27 стАЩютiв. Готель i великим дiловим i бiзнес-центром столицi королiвства. Тут створенi iдеальнi умови для дiлових людей, якi приiжджають в Марокко з усього свiту. У готелi проводять зустрiчi, семiнари, конференцii найбiльшi свiтовi компанii. Дiловi центри готелю мають у своiму розпорядженнi всi сучаснi засоби дiловодства та зв'язку. StGermainEnlaye(4*) розташований в 10 км вiд Рабату i 80 км вiд Касабланки, на березi океану, в парку на територii 10000 м². У номерах, стАЩютах i апартаментах i система обiгрiву, ванна кiмната i туалет, телефон, супутникове телебачення, великий балкон. У стАЩютах i мiнi-бари. Три ресторани з iвропейською та схiдною кухнею, музичний салон, бар.

Готелi Агадиру: RoyalAtlas(5*) розташований в центрi мiста на першiй береговiй лiнii на пляжi Агадiра. Будiвля готелю побудована у формi пiдкови, сучасне i оригiнальне, з прекрасним садом i найдорожчими породами пальм. TafouktBeach (5*) розташований на прекрасному березi океану i маi свiй приватний пiщаний пляж, 10 хв. до центру мiста i в самому центрi курортноi зони. 155 номерiв в 2-х поверхових бунгало i в новому 3-х поверховому корпусi. Великий басейн декорований пiратським кораблем. Протягом усього дня розважальнi програми. AmadilBeach (4*) розташований на березi океану, в безпосереднiй близькостi вiд пiшохiдноi зони курорту. 312 стандартних номерiв i 14 стАЩютiв розташованi в 4-х поверховому сучасному будинку з 3-ма панорамними лiфтами. У просторому холi готелю розташувалися магазини, кiоски, 3 ресторани: мiжнародний, марокканський, рибний, iталiйський бар, бар з живою музикою, бар з кращими марокканськими та французькими винами, бар бiля басейну i снек-бар на пляжi, розважальний центр Alcazar тАУ вечеря з фольклорним i мiжнародним шоу, нiчний клуб, шоу-програми. Anezi(4*) розташований в центрi туристичноi зони, 300 м вiд пляжу. Tagadirt(3*) побудований на територii великого парку (3 гектари), оточений пишним садом. AeganaAgadir(3*) повнiстю реконструйований 6-ти поверховий корпус оточений прекрасним парком з екзотичними деревами i квiтучими чагарниками. Туристи користуються мiським пляжем. Нiчний клуб тАУ щодня.

Готелi Касабланки:LeRoyalMansour (5*) кращий готель в центрi мiста, 159 стандартних люкс-номерiв. RiadSalam(5*) розташований на узбережжi Corniche, 5 км вiд центру. В готелi: 140 стандартних номерiв, 12 стАЩютiв. ElKandara(4*) розташований в новiй частинi мiста. В готелi 340 стандартних номерiв, 11 стАЩютiв. RamadaLesAlmohades(4*) розташований в декiлькох хвилинах iзди вiд пляжу, полiв для гри в гольф i тенiсного клубу. Вiн пропонуi зручнi номери в центрi Касабланки. Гостей очiкують лаундж, пiано-бар i патiо в саду. Насолоджуйтеся стравами iнтернацiональноi i мiсцевоi кухнi. Для зручностi гостей на стiйцi реiстрацii надаються сейфи. Гостi можуть також скористатися послугами нянi, прокату автомобiлiв, обмiну iноземноi валюти i пральнi. В готелi приймаються всi основнi платiжнi картки. Agiad(3*) розташований в центрi дiлового району Касабланки готель маi в своiму розпорядженнi усiм необхiдним для приiмного вiдпочинку або ведення бiзнесу.

Готелi Марракешу:KenziMenaraPalace(5*) розташовуiться у власному великому парку i побудований в традицiйному арабо-мавританському стилi. KenziSemiramis(5*) був повнiстю реконструйований у 1996 роцi. Розташований на площi чотири гектари в тихому, затишному мiсцi, пальмовому оазисi Маракешу. Басейн готелю оточений екзотичним садом. У готелi 181 номер i стАЩюти. Номери просторi, мають балкони, що виходять в сад. В готелi: 4 ресторани (марокканський, iвропейський, iталiйський ресторан бiля басейну). В саду готелю тАУ комфортний бар. Oudaya(4*) розташований в центрi мiста. Виконаний у традицiйному марокканському стилi, в декiлькох хвилинах ходьби вiд головноi вулицi Маракеша тАУ авеню Мохамеда V, неподалiк вiд ж / д та автобусноi станцiй. 77 номерiв (кондицiонер, телефон, ванна). У готелi ресторан з iнтернацiональною кухнею, марокканський ресторан з прекрасним панорамним видом на гори Атлас, басейн, бари, численнi магазини. GoldenTulipFarah(4*) цей сучасний готель розташований в житловому районi Марракеша, всього в 10 хвилинах ходьби вiд Медини. Усi номери повнiстю обладнанi, декорованi яскравими квiтами i обставленi деревтАЩяними меблями. HotelAli(3*) розташований дуже вдало, близько вiд центру мiста.

Готелi Фесу:Nouzna(5*) розташований поруч з центром мiста. В готелi: 59 номерiв, 1 стАЩют, 2 ресторани з iвропейською i мiсцевою кухнею, бар, панорамне кафе на терасi 7-го поверху, нiчний клуб. MoulaYacoub (4*) маi архiтектуру, якiсно виконану в сучасних марокканських традицiях. Керiвництво готелю високого рiвня, весь персонал маi медичну освiту, забезпечений сучасним медичним обладнанням. РД термальне джерело. FesInn(3*) знаходиться в центрi м. Фес, у Новому мiстi, в 10 хвилинах вiд Старого мiста тАУ Медiна, де розташована бiльшiсть пам'яток древнього мiста. Комфортабельний готель побудований в марокканському стилi, що поiднуi арт-деко та арабо-маврiканскiй стиль. Добре обладнаний готель з невеликим красивим садом i фонтанами пропонуi туристам якiсний сервiс i всi сучаснi умови для гарного вiдпочинку.

Готелi Ес-Севейри:RiadAlMadina(4*) розташований в Мединi мiста, в центрi його стародавньоi частини. Оформлений декорацiiю ХVI-XVIII столiття. Прекрасний внутрiшнiй дворик, салон-бар в стилi султанськоi кiмнати вiдпочинку. У готелi 27 кiмнат i 3 стАЩюти в стилi iстинно мавританського стародавнього султанату. Пропонуiться як родзинка короткочасного вiдпочинку пiд час подорожi по краiнi. РД кафе-ресторан i сауна. RyadMogador(4*) розташований при в'iздi в мiсто Ес-Сувейра, в 300 метрах вiд узбережжя. Дуже тихе i спокiйне мiсце. В готелi: 140 номерiв, 16 стАЩютiв, в центральнiй частинi красивий басейн i Андалузький сад. VillaMaroc(3*) розташований в центрi мiста. В готелi тАУ 7 стандартних номерiв, 6 стАЩютiв, 2 апартаменти.

3.2 Санаторно-курортне господарство

Вiдпочинок в санаторiях Марокко називають лiкуванням без лiкарень. Лiкування в санаторiях краiни проводять на сучасному рiвнi, використовують найновiшi методики фармацевтики та фiтотерапii, бальнеологii та фiзiотерапii, пропонують широкий спектр оздоровчих процедур. Це найбiльш великий i глибокий вид лiкування, який сприяi не тiльки боротьбi з хворобою, а й змiцненню iмунiтету, загального фiзичного i психiчного стану людини, змученого хронiчними хворобами, втомою i несприятливою екологiчною ситуацiiю в мiстах.

Вiдпочинок в санаторiях Марокко i лiкування з використанням природних факторiв у данiй мiсцевостi вiдомо давно. У кращих санаторiях Марок

Вместе с этим смотрят:

Multiple negation

РЖндустрiальна спадщина Украiни

Адаптивная физическая культура как наука

Аквааеробiка

Аналiз транспортного забезпечення турiв