Залучення iноземних iнвестицiй для створення готельно-ресторанного комплексу в м. Львовi в свiтлi пiдготовки до РДвро-2012

Дипломна робота

Змiст

Вступ

1. Теоретичнi основи iнвестування

1.1 Необхiднiсть залучення, види , форми i структура iноземних iнвестицiй.

1.2 Створення сприятливого iнвестицiйного клiмату напередоднi Чемпiонату РДвропи з футболу.

1.3 Бiзнес-план iнвестицiйного проекту, суть, методологiя розробки.

2. Аналiз ринку надання готельних послуг у м. Львовi

2.1 Мережа готелiв мiста Львова та перспективи конкуренцii в умовах пiдготовки до чемпiонату РДвропи

2.2 Аналiз присутностi iноземних готельних мереж в Украiнi

3. Бiзнес-план створення готельного-ресторанного комплексу в м. Львовi

3.1 Опис проекту, оцiнка його конкурентоздатностi

3.2 Витратна частина проекту

3.3 Прибутковiсть проекту та оцiнка ризикiв

Висновки

Список використаноi лiтератури

Вступ

Напередоднi органiзацii проведення фiнальноi частини Чемпiонату РДвропи з футболу 2012 роцi виникаi гостра потреба в розвитку iнфраструктури мiст Украiни, в тому числi i Львова. Необхiдно перш за все збудувати новi дороги та провести ремонт та розширення дiючих, реконструювати та збiльшити потужнiсть аеропортiв, побудувати новi стадiони та новi комфортабельнi готелi.

На будiвництво нових готелiв та реконструкцiю старих необхiдно iнвестувати мiльярди iвро, яких в державному бюджетi Украiни та вiтчизняних iнвесторiв просто немаi. РЗх в повному обсязi спроможнi надати тiльки закордоннi iнвестори, тому тема дипломноi роботи i дуже актуальною.

Предметом дослiдження i iнвестицii: iх економiчний змiст та шляхи залучення, механiзми та порядок iнвестування, контролю за його впровадженням та дотриманням iнвестицiйних проектiв.

Метою дипломною роботи i шляхом складання бiзнес-плану iнвестицiйного проекту створення в м. Львовi готельно-ресторанного комплексу за допомогою залучення iноземних iнвестицiй.

Виходячи з мети дипломноi роботи поставлено такi завдання:

1. Вивчити методологiю створення iнвестицiйного бiзнес-плану.

2. Вивчити та проаналiзувати ринок готельних послуг м. Львова, визначити основнi напряму розвитку пропозицii готельних закладiв.

3. Проаналiзувати присутнiсть iноземних операторiв готельного бiзнесу на рику Украiни та Львова.

4. Розробити фiнансовий та виробничiй плани готельного комплексу.

5. Визначити та провести оцiнку ризикiв iнвестування в готельно-ресторанний комплекс в м. Львовi, вказати можливi шляхи iх попередження та подолання.

В дослiдженнi використовувалися метод наукового аналiзу (пiд час вивчення ринку туристичних послуг) та синтезу (пiд час вибору оптимальноi ринковоi нiшi та цiльових споживачiв послуг готелю). Також в дипломнiй роботi використаний метод узагальнення.

Основним джерелом матерiал для дослiдження послужили засоби масовоi iнформацii: газетнi та журнальнi статтi, вiтчизняна методична лiтература та рекламнi матерiали.

iнвестицiя iноземний чемпiонат готельний бiзнес план

Роздiл 1. Теоретичнi основи iнвестування

1.1 Необхiднiсть залучення, види, форми i структура iноземних iнвестицiй

Розвиток i посилення ефективностi господарювання виробничих пiдприiмств Украiни значною мiрою залежить вiд загально державного iнвестицiйного потенцiалу , який формуiться з рахунок рiзних фiнансових джерел , у тiм числi iноземних iнвестицiй .За кризового стану бiльшостi вiтчизняних пiдприiмств та органiзацiй , за браком власних iнвестицiйних ресурсiв та iнтенсивною iнтернацiоналiзацiiю виробничо-господарських систем обтАЩiктивно необхiдним стаi все ширше залучення iноземних iнвестицiй. Останнi використовуються для фiнансовоi пiдтримки вiтчизняних товаровиробникiв та iнших субтАЩiктiв господарювання , запровадження нових технологiй , нарощування експортного потенцiалу , структурноi перебудови економiки.

РЖноземне iнвестування може здiйснюватися в рiзних формах залежно вiд типу iнвестора , його мети та ступеня ризику , на який вiн готовий .Основними типами прямих iноземних iнвестицiй зазвичай бувають : а) створення спiльних пiдприiмств; б) започаткування дiяльностi дочiрнiх пiдприiмств; в) укладання лiцензiйних угод з вiтчизняними фiрмами; г) придбання неконтрольних пакетiв акцiй вiтчизняних фiрм-емiтентiв;

д) купiвля контрольних пакетiв акцiй у пiдприiмств , що iх випускають i реалiзують .

Спiльнi пiдприiмства створюються та управляються спiльно iноземними iнвестицiями й мiсцевими парламентами. У ролi останнiх виступають найчастiше приватнi фiрми ,але такими можуть iнколи бути й державнi пiдприiмства . Кiлька iноземних iнвестицiй з рiзних краiн можуть створити спiльне пiдприiмство в третiй краiнi з метою зменшення стартових iнвестицiйних витрат. Спiльнi пiдприiмства дають змогу зарубiжним iнвесторам мати бiльшу нiшу на мiсцевому ринку з меншим пiдприiмницьким ризиком, нiж за прямоi купiвлi мiсцевоi фiрми на аукцiонi або створення дочiрнього пiдприiмства.

Створення власних дочiрнiх пiдприiмств як варiант вкладення капiталу i найбiльш ризикованим i звтАЩязаним iз найбiльшими зобовтАЩязаннями з боку iноземного iнвестора. Такий варiант, як право, застосовуiться в краiнi, на ринках котроi можна досягнути найбiльшого потенцiалу для отримання прибутку ( доходу ).

Лiцензiйну угоду мiсцева фiрма укладаi здебiльшого з вiдповiдною транснацiональною корпорацiiю .

Вiдповiдно до лiцензiйноi угоди остання передаi право на використання новоi технологii мiсцевiй фiрмi , яка стаi вiдповiдальною за маркетинг i виробництво певного товару . Така угода даi iноземному партнеру можливiсть виходити на ринок з мiнiмальним пiдприiмницьким ризиком . Крiм того , iноземнi iнвестори можуть придбати акцii мiсцевоi фiрми , з якою укладено лiцензiйну угоду .

Придбання неконтрольних пакетiв акцiй мiсцевих фiрм здiйснюiться iноземним iнвестором через пряму купiвлю на мiсцевому фондовому ринку . Оскiльки iноземнi партнери внаслiдок придбання такоi кiлькостi акцiй не набувають права контролювати дiяльнiсть мiсцевоi фiрми , то такi iнвестицii заведено називати , як ми вже зазначали , портфельними ( пасивними ).

Таким способом iнвестування використовуiться переважно в процесi приватизацii мiсцевих пiдприiмств або обмiну боргiв приватних чи державних субтАЩiктiв господарювання на iхнi акцii .

Контрольнi пакети акцiй мiсцевих фiрм iноземнi iнвестори можуть придбати рiзними способами ( прямою купiвлею , у процесi приватизацii , обмiну боргiв на акцii тощо ). Цей варiант iнвестування вiтчизняних фiрм ( пiдприiмств , органiзацiй ) надаi право контролювання iхньоi дiяльностi . Водночас вiн передбачаi бiльшiсть зобовтАЩязань iноземного iнвестора i тривалiший час для одержання очiкуваних прибуткiв . Проте така форма iнвестування забезпечуi значнi вигоди мiсцевим пiдприiмства : прискорюi оновлення номенклатури продукцii , що виробляiться , допомагаi покривати борги за комунальнi послуги тощо .

Дуже важливим для iноземних iнвесторiв i встановлення ступеня привабливостi iнвестування в мiсцевiй фiрмi . Потенцiйнi iноземнi iнвестори , коли приймають рiшення про доцiльнiсть iнвестицiй у тiй чи тiй краiнi , звертають увагу на наявнiсть достатнiх ознак привабливостi iнвестування . До таких ознак належать :

1. характеристика мiсцевого ринку ;

2. доступнiсть ринку з погляду сприятливого законодавчого середовища;

3. наявнiсть у достатнiй кiлькостi квалiфiкованоi робочоi сили , ii реальна вартiсть i продуктивнiсть ;

4. ступiнь валютного ризику ;

5. можливiсть репатрiацii капiталу ;

6. стан захисту iнтелектуальноi власностi ( ця ознака i прiоритетною , особливо для динамiчних галузей - виробництва комптАЩютерiв );

7. торгова полiтика , яка iстотно впливаi на вартiсть i масштаби експорту та iмпорту певноi продукцii ;

8. мiра державного регулювання економiки , що i важливим для захисту iнтересiв вибiрникiв i споживачiв , а також для сприяння припливу iноземних iнвестицiй ;

9. наявнiсть або можливiсть запровадження податкових та iнших пiльг , що стимулюють активне залучення iноземних iнвестицiй ;

Види iноземних iнвестицiй :

1) будь-якi види цiнних паперiв , корпоративних прав у конвертованiй валютi ;

2) будь-яке рухоме i нерухоме майно та майновi права ;

3) валюта Украiни ;

4) iноземна валюта ;

5) Грошовi вимоги та вимоги виконання договiрних зобовтАЩязань , що гарантованi вiдповiдними банками , у конвертованiй валютi ;

6) Права iнтелектуальноi власностi , вартiсть яких у конвертованiй валютi вiдповiдно пiдтверджено ;

7) Право на здiйснення господарськоi дiяльностi;

8) РЖншi цiнностi ;

Форми iноземних iнвестицiй :

1) Придбання прав на використання природних ресурсiв i на користування землею ;

2) Придбання iнших майнових прав ;

3) РЖншi форми за договорами з вiтчизняними пiдприiмцями ;

4) Придбання нерухомого чи рухомого майна , або окремих видiв цiнних паперiв ;

5) Створення пiдприiмств , що повнiстю належать iноземним iнвесторам , або придбання у власнiсть дiючих пiдприiмств повнiстю ;

6) Пайова участь у спiльних пiдприiмствах , або придбання частки дiючих пiдприiмств ;

7) Полiтична стабiльнiсть , яка в кiнцевому пiдсумку i найважливiшою ознакою для прийняття рiшення про доцiльнiсть iнвестування , оскiльки зарубiжнi iнвестори просто не будуть ризикувати своiми капiталами в нестабiльному полiтичному середовищi ;

8) Сприятливий економiчний клiмат , пiдтримування низького й передбачуваного рiвня iнфляцii ;

9) Достатнiй розвиток iнфраструктури виробництва та ринку , наявнiсть або можливiсть створення зон вiльноi торгiвлi .

За останнi кiлька рокiв помiтно змiнилася галузева структура iноземних iнвестицiй в Украiну . Якщо 1994 р. iхня питома вага у виробничих галузях становила 92,9% загального обсягу, то 1999 р. - приблизно 80% . При цьому в промисловостi Украiни вини знизилась з 52,5 до 35% . У 3 рази скоротилися iноземнi iнвестицii в чорну та кольорову металургiю ( з 7,5 до 2,5% ); у 2,5 рази - у легку промисловiсть ( з 5,6 до 2,2% ); в 1,7 рази - у машинобудування i металообробку ( з 17,3 до 10,0% ). Водночас обсяг прямих iноземних iнвестицiй збiльшився в торгiвлю ( з 22,2 до 34,8% ), невиробничу сферу в цiлому ( з 7,1 до 20% ), у тiм числi в охорону здоровтАЩя - у понад 50 разi .

Законодавче регулювання iноземних iнвестицiй у нацiональну економiку здiйснюiться кiлькома законами Украiни , ухваленими протягом 1991-1996 рр. Верховною Радою , i декретом Кабiнету Мiнiстрiв Украiни .

Закон Украiни тАЬПро захист iноземних iнвестицiй на УкраiнiтАЭ 1991 р. передбачаi , що :

а) iнвестицii , прибутки , законнi права та iнтереси iноземних iнвесторiв захищаються законами Украiни ;

б) держава не може реквiзувати iноземнi iнвестицii за винятком випадкiв стихiйного лиха ;

в) iноземним iнвесторам гарантуiться можливiсть переказу за кордон iхнiх прибуткiв та iнших сум , отриманих на законних пiдставах .

Нацiональний режим iнвестицiйноi та iншоi господарськоi дiяльностi щодо iноземних iнвестицiй встан6овлено Законом Украiни тАЬПро iноземнi iнвестицiiтАЭ ( 1992 р. ). Цим законом передбачено , що :

1) iноземнi iнвестицii в Украiнi не пiдлягають нацiоналiзацii ;

2) iноземнi iнвестори мають гарантii на 10 р. на випадок змiн законодавства Украiни про iноземнi iнвестицii ;

3) встановлюiться низка податкових пiльг для пiдприiмств з iноземними iнвестицiями.

1.2 Створення сприятливого iнвестицiйного клiмату напередоднi Чемпiонату РДвропи з футболу

РЖнвестицiйний клiмат держави тАФ це сукупнiсть полiтичних, правових, економiчних та соцiальних умов, що забезпечують та сприяють iнвестицiйнiй дiяльностi вiтчизняних та закордонних iнвесторiв. Сприятливий iнвестицiйний клiмат маi забезпечити захист iнвестора вiд iнвестицiйних ризикiв. Враховуючи стан економiчного потенцiалу й обмеженi внутрiшнi iнвестицiйнi можливостi впродовж всього перiоду трансформацii економiки, украiнська держава намагаiться створити сприятливi рамковi умови для розвитку iнвестицiйноi сфери. Здiйснено перехiд до управлiння iнвестицiями на базi ринкових вiдносин. Формуiться багато секторна система капiтального будiвництва. Лiквiдованi будiвельнi мiнiстерства.

Розукрупненi та приватизуються будiвельнi органiзацii. У макроекономiчнiй полiтицi наголос робиться на створеннi передумов зростання iнвестицiй тАФ послаблення iнфляцii, забезпечення оптимальних процентiв за депозитами i вкладеннями, зниження вiдсоткових ставок за кредитами, скорочення заборгованостi та зростання споживчого попиту населення.

До чинникiв, що забезпечують подолання або зниження ризикiв для iнвесторiв в Украiнi, належать:

1) рiвень розвитку продуктивних сил та стан ринку iнвестицiй;

2) правове поле держави (законодавча база);

3) полiтична воля усiх гiлок влади;

4) стан фiнансово-кредитноi системи;

5) статус iноземного iнвестора;

6) iнвестицiйна активнiсть населення.

За умов пiдготовки краiни до ВлРДвро тАУ 2012В» важливе значення маi державна пiдтримка реалiзацii iнвестицiйних проектiв розвитку прiоритетних iнфраструктурних проектiв виробництв, а також впровадження економiчних регуляторiв активiзацii внутрiшньоi iнвестицiйноi активностi.

Рiвень розвитку продуктивних сил держави тАФ один з найважливiших чинникiв, що впливаi на покращення iнвестицiйного клiмату. Оскiльки основнi джерела iнвестицiй формуються у виробництвi, то велике значення маi зростання ВВП та нацiонального доходу, що спрямовуються на нагромадження.

Важливим чинником, що впливаi на iнвестицiйний клiмат, i рiвень розвитку iнвестицiйноi сфери, особливо активних ii елементiв тАФ пiдприiмств i органiзацiй будiвельного комплексу.

Будiвель нi пiдприiмства Украiни на сьогоднiшнiй день вже майже повнiстю оновили основнi виробничi за рахунок власних коштiв, а також тАУ за рахунок кредиту та лiзингу.

Одним з найважливiших чинникiв покращення iнвестицiйного клiмату в Украiнi i створення адекватного ринковiй економiцi правового поля, яке цiлком залежить вiд полiтичноi волi законодавчоi та виконавчоi гiлок влади, а також позицii мiсцевих органiв влади.

Так, наприклад, реалiзацiя угоди про вiльну торгiвлю мiж Украiною та РФ дозволила вести торгiвлю з Росiiю без стягування ПДВ, що значно покращило iнвестицiйний клiмат.

Загальне правове поле iнвестицiйноi дiяльностi регулюiться законами, бiльшiсть з яких прийнятi ще в 1991 р.

Закон "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" визначаi рiвнiсть суб'iктiв цiii дiяльностi (вiтчизняних та iноземних), гарантii прав власностi, право представництва, реiстрацiйний порядок органiзацii дiяльностi. В законi передбаченi податковi, митнi норми регулювання, експортно-iмпортнi квоти.

Розрахунки мiж суб'iктами iнвестицiйноi дiяльностi (резидентами i нерезидентами) здiйснюються згiдно з Законом "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi".

В Законi "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" зафiксованi державнi гарантii прав iнвестора. Передусiм передбачено стабiльнiсть умов дiяльностi iнвесторiв внаслiдок змiни законодавства впродовж 10 рокiв, вiдшкодування збиткiв, що спричинили iнвестору державнi органи та iн. Закон Украiни "Про iноземнi iнвестицii" (березень 1992 р., його дiю припинено 19.03.1996 р.) був визнаний одним з найкращих у краiнах колишнього Радянського Союзу щодо заохочення прямих iноземних iнвестицiй. Вiн надавав значнi гарантii, права та пiльги iноземним iнвесторам.

Розпорядженням Президента Украiни 20.05.97 р. створено Палату незалежних експертiв з питань iноземних iнвестицiй. Затверджено перелiк суперечок, з якими iнвестори можуть звертатись до Палати, в тому числi про нечесну конкуренцiю, одностороннi невиконання домовленостей, розголошення конфiденцiйноi iнформацii тощо.

Сьогоднi статус iноземного iнвестора в Украiнi визначаiться Законом "Про режим iноземного iнвестування", який був прийнятий в березнi 1996 р.

Останнi пiльги iноземним iнвесторам скасованi новою редакцiiю законiв про ПДВ та оподаткування прибутку, що передбачають оподаткування iноземних iнвестицiй на загальних засадах.

Закон "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" визначаi дозволенi банкам види операцiй, пов'язаних з iнвестицiйною дiяльнiстю: фiнансування реальних iнвестицiй за дорученням iх власникiв або розпорядникiв, випуск цiнних паперiв, iх придбання та продаж; лiзинговi, факторинговi та довiрчi операцii. Законом забороняiться дiяльнiсть банку як iнвестора в виробничiй сферi, в законопроектi новоi редакцii цього закону передбачаються суттiвi змiни щодо активiзацii iнвестицiйноi дiяльностi банкiв.

Важливе значення маi Указ Президента "Про заходи щодо реформування iнвестицiйноi полiтики в Украiнi", в якому надавались доручення Кабiнету Мiнiстрiв щодо впровадження в практику нового порядку визначення амортизацii, норм амортизацiйних вiдрахувань, вiднесення амортизацiйних вiдрахувань на витрати виробництва (обiгу), використання прискореноi амортизацii основних фондiв. Указ Президента "Про невiдкладнi заходи щодо стимулювання iнвестицiйноi дiяльностi в Украiнi" зумовлюi:

тАФ необхiднiсть приватизацii об'iктiв незавершеного будiвництва одночасно з приватизацiiю земельних дiлянок;

тАФ спрощення системи отримання дозволiв на проведення проектно-розвiдувальних робiт;

тАФ звiльнення компанiй, що споруджують об'iкти за рахунок бюджету, вiд сплати земельного податку.

Важливу роль у формуваннi сприятливого iнвестицiйного клiмату в Украiнi вiдiграють фондовий ринок, фiнансово-кредитна система, залучення iноземного капiталу, iнвестицiйна активнiсть населення, структурно-iнновацiйна перебудова економiки та iншi чинники.

Залучення iноземного капiталу.

РЖснуi багато шляхiв залучення iноземного капiталу для iнвестування в iнфраструктурнi проекти, повтАЩязанi iз пiдготовкою до ВлРДвро тАУ 2012В». Найважливiшi з них:

тАФ прямi iнвестицii через створення пiдприiмств з iноземним капiталом, в тому числi спiльних пiдприiмств;

тАФ портфельнi iнвестицii шляхом продажу iноземним резидентам i нерезидентам цiнних паперiв;

тАФ кредити, позики та Гранти мiжнародних фiнансових iнституцiй, краiн, державних установ, мiжнародних фондiв, експортних агентств, банкiв тощо.

Державна полiтика щодо залучення iноземного капiталу здiйснюiться

Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни спiльно з НБУ i регулюiться Верховною Радою Украiни.

Створена певна кiлькiсть державних iнституцiй, що безпосередньо займаються залученням iноземних iнвестицiй в Украiну:

Украiнська державна кредитно-iнвестицiйна компанiя;

Нацiональне агентство Украiни по реконструкцii i розвитку;

Державний iнвестицiйно-клiринговий комiтет;

Палата незалежних експертiв з питань iнвестицiй;

Консультативна рада з питань iноземних iнвестицiй в Украiну;

Валютно-кредитна рада Кабiнету Мiнiстрiв;

Координацiйна рада з питань iнвестицiйно-клiрингового спiвробiтництва.

В липнi 1996 р. Указом Президента було створено Нацiональне агентство Украiни по реконструкцii i розвитку, завданням якого i участь в формуваннi державноi полiтики при взаiмодii з мiжнародними фiнансовими органiзацiями i закладами для залучення кредитiв, грантiв, мiжнародноi гуманiтарноi i технiчноi допомоги, iноземних iнвестицiй. Згiдно з Положенням про Агентство, воно маi статус мiнiстерства i повинно здiйснювати контроль за ефективнiстю використання коштiв, що надходять з-за кордону.

Державний iнвестицiйно-клiринговий комiтет та Координацiйна рада з питань iнвестицiйно-клiрингового спiвробiтництва розглядають питання, пов'язанi з залученням фiнансових i iнвестицiйних ресурсiв в рамках iнвестицiйно-клiрингових вiдносин.

Палата незалежних експертiв з питань iноземних iнвестицiй функцiонуi згiдно з Положенням i i постiйно дiючим консультативно-дорадчим органом при Президентовi Украiни, метою якого i запобiгання конфлiктiв мiж iноземними iнвесторами i органами виконавчоi влади.

Консультативна рада з питань iноземних iнвестицiй створена при Президентовi для розробки i реалiзацii державноi полiтики по залученню i використанню iноземних iнвестицiй.

Рiшення про надання державних гарантiй при залученнi iноземних кредитiв приймаi валютно-кредитна Рада Кабiнету Мiнiстрiв Украiни.

Взагалi дiяльнiсть iноземних iнвесторiв в Украiнi регулюiться близько 70 нормативними актами рiзного рiвня, якими iноземному iнвестору досить важко керуватися в зв'язку з неоднозначнiстю положень. Крiм цього, до дiючого Законодавства постiйно вносяться змiни i доповнення, якi часто значно погiршують iснуючi положення та умови дiяльностi iноземних iнвесторiв. З метою усунення цих недолiк доцiльно було б, з одного боку, прийняття нових законодавчих актiв або змiн i доповнень до вже дiючих, а з другого боку тАФ усунення протирiч та неоднозначних положень в уже дiючих законодавчих та нормативних актах.

В загальному на державному рiвнi вже зроблено все можливе для залучення iноземних iнвестицiй в проекти повтАЩязанi iз проведення ВлРДвро тАУ 2012В» на територii Украiни. Решта тАУ справа органiв мiсцевоi влади. Найбiльше проблемних питань iз цим виникаi саме в м. Львовi. На сьогоднi iснуi ряд проблем, якi потрiбно вирiшити мiсцевiй владi Львова для залучення iнвестицiй в регiон, а саме:

1. Визначитися iз забудовником та iнвесторами нового стадiону у Львовi;

2. Розробити та впровадити план забудови мiста Львова;

3. Пролобiювати у Верховнiй Радi розширення меж мiста;

4. Визначитись iз реконструкцiiю аеропорту.

Та вирiшити ще багато iнших, якi стримують вiтчизняних та iноземних iнвесторiв вiд вкладання коштiв у Львiв.

1.3 Бiзнес-план iнвестицiйного проекту. Суть, методологiя розробки

Виникнення будь-якоi пiдприiмницькоi iдеi ставить багато рiзноманiтних запитань: хто виступаi як конкретнi споживачi, яким i ринок продукту пiдприiмства, якi кошти необхiднi для реалiзацii проекту, чи виправдовуi себе проект економiчно тощо. Задля отримання вiдповiдей на цi запитання й складаiться бiзнес-план.

Бiзнес-план тАФ це письмовий документ, в якому викладено сутнiсть пiдприiмницькоi iдеi, шляхи й засоби ii реалiзацii та охарактеризовано ринковi, виробничi, органiзацiйнi та фiнансовi аспекти майбутнього бiзнесу, а також особливостi управлiння ним. Бiзнес-план пiдсумовуi дiловi можливостi та перспективи, пояснюi, як цi можливостi можуть бути реалiзованi iснуючою командою менеджерiв [34].

У бiзнес-планi формулюються перспективи та поточнi цiлi реалiзацii iдеi, оцiнюються сильнi й слабкi сторони бiзнесу, наводяться результати аналiзу ринку та його особливостей, викладаються подробицi функцiонування пiдприiмства за цих умов, визначаються обсяги фiнансових i матерiальних ресурсiв для реалiзацii проекту.

Бiзнес-план даi можливiсть визначити життiздатнiсть фiрми за умов конкуренцii, прогнозуi процеси розвитку виробництва, конкретизуi шляхи досягнення мети i подолання перешкод, i чинником, що стимулюi iнтереси потенцiйних iнвесторiв у iхнiх пошуках вкладання коштiв у розвиток виробництва.

У ринковiй системi господарювання бiзнес-план виконуi двi найважливiшi функцii:

1) зовнiшню тАФ ознайомити рiзних представникiв дiлового свiту iз сутнiстю та основними аспектами реалiзацii конкретноi пiдприiмницькоi iдеi;

2) внутрiшню (життiво важливу для дiяльностi самого пiдприiмства) тАФ опрацювати механiзм самоорганiзацii, тобто цiлiсну, комплексну систему управлiння реалiзацiiю пiдприiмницького проекту.

Традицiйно бiзнес-план розглядаiться як iнструмент залучення необхiдних для реалiзацii проекту фiнансових ресурсiв. Зовнiшнi iнвестори та кредитори нiколи не вкладатимуть грошi в бiзнес, якщо не ознайомляться з ретельно пiдготовленим бiзнес-планом. Такий план маi переконати потенцiйних iнвесторiв у тому, що пiдприiмницький проект маi чiтко визначену стратегiю успiху та заслуговуi на фiнансову пiдтримку.

Не менш важливою i i внутрiшня функцiя бiзнес-плану, в межах якоi можна видiлити два напрямки його застосування:

1) як iнструменту стратегiчного планування та оперативного управлiння дiяльнiстю пiдприiмства. Розробка бiзнес-плану вимагаi визначення не тiльки стратегiчних напрямкiв i цiлей дiяльностi, а й оперативних дiй для досягнення таких. Тобто бiзнес-план i основою поточного планування всiх аспектiв дiяльностi пiдприiмства, вiн сприяi глибшому усвiдомленню працiвниками особистих завдань, пов'язаних зi спiльним для них бiзнесом;

2) як механiзму аналiзу, контролю й оцiнки дiяльностi пiдприiмства. Бiзнес-план даi змогу аналiзувати, контролювати й оцiнювати успiшнiсть дiяльностi в процесi реалiзацii пiдприiмницького проекту, виявляти вiдхилення вiд плану та своiчасно коригувати напрямки розвитку бiзнесу.

Таким чином, в умовах ринковоi системи господарювання бiзнес-план тАФ це активний робочий iнструмент управлiння, вiдправний пункт усiii плановоi та виконавчоi дiяльностi пiдприiмства; це документ, який визначаi оптимальнi за часом i найменш ризикованi шляхи реалiзацii пiдприiмницького проекту.

Ступiнь деталiзацii бiзнес-плану залежить вiд характеристики фiрми незалежно вiд того, належить вона до сфери послуг чи до виробничоi сфери. Специфiка бiзнес-плану полягаi в тому, що це комплексний документ, який вiдображаi всi основнi аспекти пiдприiмницького проекту. В ньому розглядаiться широке коло проблем, на якi може натрапити пiдприiмець i визначаються способи iх розв'язання. Водночас слiд зазначити, що принципи управлiння за допомогою бiзнес-плану передбачають необхiднiсть урахування в процесi розробки конкретного бiзнес-плану багатьох специфiчних для даного пiдприiмницького проекту факторiв. Вiдтак з'являiться можливiсть класифiкувати бiзнес-плани за певними ознаками:

1) за сферою бiзнесу (виробництво, будiвництво, роздрiбна та оптова торгiвля, надання послуг, посередницька дiяльнiсть тощо);

2) за масштабами бiзнесу (великий, середнiй, малий);

3) за характеристиками продукту бiзнесу (традицiйний, принципово новий, виробничо-технiчного чи споживчого призначення).

У межах кожноi класифiкацiйноi ознаки можна виокремлювати й розробляти: а) повний бiзнес-план комерцiйноi iдеi або iнвестицiйного проекту (для потенцiйних партнерiв та iнвесторiв); б) бiзнес-план фiрми (для ради директорiв або зборiв акцiонерiв): в) бiзнес-план структурного пiдроздiлу (для вищого керiвництва фiрми). Можуть також складатися спецiальнi (скороченi) бiзнес-плани для певного кола заiнтересованих осiб, а також бiзнес-плани розвитку конкретного регiону для органiв iз бюджетними повноваженнями.

Сьогоднi вже очевидно, що без бiзнес-плану не можна управляти виробничою дiяльнiстю. Складання бiзнес-плану тАФ нагальна потреба, продиктована виробничою дiяльнiстю. Робота над планом тАФ це робота над органiзацiiю виробничоi дiяльностi. Запорукою успiху пiдприiмницькоi дiяльностi i успiшний початок справи. Процес складання бiзнес-плану i специфiчним у кожному конкретному випадку. Тому практично неможливо дати якусь унiверсальну (стандартну) схему його розробки.

Найбiльш складною i процедура опрацювання бiзнес-плану для започаткування нового бiзнесу. Узагальнення пiдприiмницького досвiду даi змогу видiлити в процесi розробки такого бiзнес-плану три стадii: початкову, пiдготовчу, основну.

Якщо йдеться про розробку бiзнес-плану для розширення вже наявного бiзнесу, то необхiднiсть у початковiй стадii вiдпадаi. ОбТСрунтовуючи проект удосконалення дiяльностi пiдприiмства, теж можна обмежитися лише основною стадiiю. Розглянемо докладнiше кожну зi стадiй розробки бiзнес-плану.

Початкова стадiя. Опрацювання бiзнес-плану для заснування нового бiзнесу починаiться з розробки концепцii, тобто тих принципових рiшень, якi закладаються в його основу. У межах роботи над концепцiiю майбутнього бiзнесу:

1) здiйснюiться пошук пiдприiмницькоi iдеi;

2) вибираiться сфера дiяльностi;

3) обТСрунтовуiться доцiльна форма органiзацii бiзнесу;

4) приймаiться рiшення щодо способу започаткування бiзнесу.

Найвiдповiдальнiшим етапом, вiд якого багато в чому залежать усi iншi рiшення щодо створення бiзнесу, i пошук iдеi майбутнього бiзнесу. Джерелами таких iдей найчастiше бувають: вивчення запитiв i побажань споживачiв; критичний аналiз товарiв, якi випускають iншi фiрми; бесiди з продавцями торговельних закладiв; вивчення технiчноi лiтератури та патентноi iнформацii; результати власних дослiджень i розробок. Для пошуку пiдприiмницьких iдей використовуються рiзноманiтнi методи ("мозкового штурму", конференцii iдей, "колективного блокнота", контрольних запитань, фокальних об'iктiв тощо).

Вибiр сфери пiдприiмницькоi дiяльностi (виробництво, оптова торгiвля, роздрiбна торгiвля, послуги, будiвництво, фiнансова дiяльнiсть тощо) вiдбуваiться з урахуванням:

1) сутi та спрямованостi самоi iдеi майбутнього бiзнесу;

2) особистих факторiв (власний практичний досвiд та потенцiал, наявнiсть вiдповiдноi освiти та знань, вiдповiднiсть сфери бiзнесу iнтересам i вподобанням самого пiдприiмця);

3) зовнiшнiх факторiв (реальна економiчна ситуацiя, законодавче забороненi сфери й види дiяльностi, необхiднiсть лiцензування дiяльностi, державнi прiоритети в розвитку окремих галузей, сучаснi й майбутнi потреби споживачiв, ступiнь конкуренцii в галузi, стадii життiвого циклу виробiв, наявнiсть необхiдних ресурсiв, iншi специфiчнi зовнiшнi фактори).

Будь-яка пiдприiмницька дiяльнiсть вiдбуваiться в межах певноi органiзацiйноi форми. Процедура вибору органiзацiйно-правовоi форми бiзнесу передбачаi:

1) визначення форм органiзацii бiзнесу, якi вiдповiдають законодавству Украiни;

2) визначення особливостей, переваг i недолiкiв кожноi з цих форм;

3) визначення критерiiв вибору форми органiзацii бiзнесу (ступiнь вiдповiдальностi, ситуацiя з податками, обсяг фiнансових потреб для започаткування бiзнесу, ступiнь контролю за фiрмою, можливiсть залучення iнших власникiв, наявнiсть управлiнських здiбностей у пiдприiмця, можливiсть зростання бiзнесу в майбутньому чи простота його лiквiдацii);

4) безпосереднiй вибiр форми органiзацii бiзнесу.

До основних питань опрацювання концепцii майбутнього бiзнесу належить також вибiр способу започаткування бiзнесу. Традицiйно розглядають три основнi способи започаткування бiзнесу:

1) створення нового пiдприiмства "з нуля";

2) придбання фiрми, що вже iснуi;

3) придбання франшизи, тобто лiцензii, яка надаi пiдприiмцевi (фiрмi) право на продаж (виробництво, заняття певною дiяльнiстю) товарiв чи послуг, у великоi фiрми, яка вже добре вiдома споживачам.

Пiдготовча стадiя. Наявнiсть концепцii власноi справи ставить перед пiдприiмцем велику кiлькiсть цiлком конкретних запитань. Чим його бiзнес вiдрiзнятиметься вiд бiзнесу конкурентiв? Що сприятиме або заважатиме його становленню та розвитку? На якi конкурентнi переваги слiд орiiнтуватися? Якими мають бути програма дiй та прiоритети дiяльностi майбутнього бiзнесу? Отримати вiдповiдi на них тАФ це завдання пiдготовчоi стадii розробки бiзнес-плану. Вiдтак на пiдготовчiй стадii:

1) збираiться та аналiзуiться маркетингова, виробнича, фiнансова й загальноекономiчна iнформацiя про майбутнiй бiзнес (процес формування iнформацiйного поля бiзнес-плану). Чим бiльше iнформацii буде зiбрано, тим бiльш обТСрунтованими будуть наступнi розрахунки;

2) з'ясовуються сприятливi можливостi та загрози розвитку бiзнесу в зовнiшньому середовищi. Для вивчення факторiв зовнiшнього середовища всю iх сукупнiсть, як правило, подiляють на три групи: загальноекономiчнi фактори, галузевi фактори, конкуренти;

3) оцiнюються сильнi та слабкi сторони фiрми. Сильнi сторони фiрми тАФ це ii особливi, унiкальнi або принаймнi оригiнальнi способи конкурентноi боротьби. Слабкi сторони тАФ це те, в чому фiрма вiдстаi вiд конкурентiв;

4) визначаiться мiсiя фiрми, тобто головне призначення, специфiчна роль, особливий шлях у бiзнесi, що вiдрiзнятимуть ii вiд конкурентiв;

5) формулюються конкретнi цiлi дiяльностi фiрми, тобто чiтко визначаiться те, чого фiрма хоче досягти за певний промiжок часу;

6) аналiзуються стратегiчнi альтернативи та вибираiться стратегiя дiяльностi фiрми. Вибираючи стратегiю, пiдприiмець, як правило, орiiнтуiться на одну з можливих типових стратегiй бiзнесу: контроль за витратами, диференцiацiю; фокусування.

Основна стадiя тАФ це безпосереднi опрацювання бiзнес-плану. Головна мета цiii стадii тАФ довести економiчну доцiльнiсть створення даного бiзнесу, переконливо показати, як саме грошi чи iншi ресурси потенцiйного iнвестора забезпечать йому очiкуваний зиск. РЖнвестор маi побачити прибуток не пiсля, а до того, як вкладе грошi в запропонований проект. Звичайно, зробити це можна за допомогою ретельно пiдготовленого бiзнес-плану. При цьому сформульованi на початковiй i пiдготовчiй стадiях концепцiя, мiсiя, цiлi та стратегiя майбутнього бiзнесу утворюють "каркас" бiзнес-плану, визначають його спрямованiсть, логiку побудови i змiст вiдповiдних роздiлiв.

Бiльшiсть пiдприiмцiв опрацьовують бiзнес-плани для залучення iнвесторiв до фiнансування свого проекту. Найскладнiшою TJ найбiльш повною щодо висвiтлення питань i процедура розробки бiзнес-плану для виробничоi дiяльностi. Тому далi розглядатимемо структуру, змiст та методику розробки бiзнес-плану, орiiнтованого на залучення iнвестицiй у виробничу дiяльнiсть, у структур якого, як правило, видiляють такi складовi.

1. Титульний аркуш.

2. Змiст бiзнес-плану.

3. Резюме.

4. Галузь, фiрма та ii продукцiя (послуги).

4.1. Поточна ситуацiя i тенденцii розвитку галузi.

4.2. Опис продукту (послуги) фiрми.

4.3. Патенти, товарнi знаки, iншi права власностi.

4.4. Стратегiя зростання фiрми.

5. Дослiдження ринку.

5.1. Загальна характеристика ринку продукту.

5.2. Цiльовий ринок бiзнесу.

5.3. Мiсцезнаходження фiрми.

5.4. Оцiнка впливу зовнiшнiх чинникiв.

6. Маркетинг-план.

6.1. Стратегiя маркетингу.

6.2. Передбачуванi обсяги продажу.

7. Виробничий план.

7.1. Основнi виробничi операцii.

7.2. Машини й устаткування.

7.3. Сировина, матерiали та комплектуючi вироби.

7.4. Виробничi й невиробничi примiщення.

8. Органiзацiйний план.

8.1. Форма органiзацii бiзнесу.

8.2. Потреба в персоналi.

8.3. Власники бiзнесу й команда менеджерiв.

8.4. Органiзацiйна схема управлiння.

8.5. Кадрова полiтика та стратегiя.

9. Оцiнка ризикiв.

9.1. Типи можливих ризикiв.

9.2. Способи реагування на загрози для бiзнесу.

10. Фiнансовий план.

10.1. Прибутки i збитки.

10.2. План руху готiвки.

10.3. Плановий баланс.

10.4. Фiнансовi коефiцiiнти.

11. Додатки.

Зазначена структура i лише приблизною схемою бiзнес-плану. Конкретний бiзнес-план може бути i не таким докладним. Але тут указанi тi основнi роздiли, якi необхiдно включити до бiзнес-плану, орiiнтованого на залучення iнвестицiй у виробничу дiяльнiсть.

Багато хто з пiдприiмцiв помилково вважаi, що структура бiзнес-плану й послiдовнiсть його розробки тАФ одне й те саме, що завжди i якась позицiя, з котроi треба починати. Такий хибний погляд на логiку розробки бiзнес-плану пiдтримуiться iснуванням програмних продуктiв iз жорсткою структурою, якi задають одну-iдину послiдовнiсть дiй. Але, як свiдчить практика, щодо бiзнес-плану це зовсiм не так. Наприклад, популярне гасло: "Хочеш створити бiзнес тАФ починай з маркетингу" не завжди ефективне для фiрми малого бiзнесу. Малi фiрми, як правило, добре знають свiй ринок, використовуючи маркетинг за фактом. Спецiальнi маркетинговi дослiдження можуть i не дати таким фiрмам додатковоi корисноi iнформацii.

Водночас можна стверджувати, що процес розробки бiзнес-плану маi внутрiшню логiку, яка заважаi пiдприiмцевi "перескочити" через ключовi етапи цього процесу. Наприклад, неможливо дослiджувати ринок майбутнього бiзнесу, не визначивши спочатку, який конкретно продукт чи послуга будуть

Вместе с этим смотрят:

Advertising in the trade market

PR в банковской системе

PR как технология эффективного управления фирмой

PR-анализ фирмы

PR-сопровождение запуска безрецептурного препарата в аптечной сети