Галузевий огляд економiки США

Комплексна краiнознавча характеристика США

4 липня 1776 року була пiдписана Декларацiя незалежностi, а у 1783 роцi 13 колишнiх британських колонiй обтАЩiдналися в державу США, яка за перше столiття свого iснування збiльшила власну територiю у 10 разiв.

Сьогоднi площа США становить 9,4 млн. км² (4 мiсце у свiтi), а наявне населення налiчуi 285 млн. осiб (3 мiсце у свiтi). Державний устрiй тАУ федеративна президентська республiка. Складаiться вона з 50 штатiв та 1 федерального округу Колумбiя (мiсто Вашингтон з передмiстями).

85% державноi територii та 99,5% населення припадаi на 48 так званих Влсумiжних штатiвВ». Конфiгурацiя основноi територii (тобто Влсумiжних штатiвВ») нагадуi прямокутник розмiрами 4500 км (iз заходу на схiд) на 2500 км (з пiвночi на пiвдень). Вiдстань вiд Влсумiжних штатiвВ» до Аляски (по лiнii Сiетл тАУ Анкорiдж) становить 2600 км, а до Гавайських островiв (Сан-Франциско тАУ Гонолулу) перевищуi 3900 км. Аляска та Гавайi стали штатами у 1959 роцi. У невизначеному станi зараз знаходиться Пуерто-Рiко, оскiльки це анi колонiя, анi штат, а Влдержава, що вiльно приiдналасяВ».

Незважаючи на гiгантськi розмiри державноi територii, сухопутних сусiдiв у США лише два тАУ Канада i Мексика. В геополiтичному чи суто вiйськовому вiдношеннi цi держави нiколи не становили загрози.

Економiсти часто кажуть, що Влколи Сполученi Штати чхають, то у решти свiту зтАЩявляiться нежитьВ». Пояснюiться це тим, що США тАУ це наддержава, на яку припадаi птАЩята частина свiтового ВНП. США очолюi Пiвнiчноамериканське ядро ВлцентруВ» свiтового господарства та регiональне iнтеграцiйне угруповання NAFTA. За iндексом розвитку людського потенцiалу (РЖРЛП) США подiляi з Японiiю 3-4 мiсце в свiтi.

ВНП становить 23120 $ на особу за рiк. Це майже вдвiчi бiльше, нiж у таких високорозвинених краiнах, як РЖзраiль або РЖспанiя, втричi бiльше тАУ нiж у середньорозвиненiй Саудiвськiй Аравii, та в 330 разiв бiльше вiд показника Мозамбiку. При цьому соцiальнi протирiччя всерединi США набагато гострiшi, нiж в краiнах Захiдноi РДвропи або Японii (найгiршими i умови життя афроамериканцiв та нелегальних мiгрантiв з Латинськоi Америки).

США тАУ перша у свiтi постiндустрiальна краiна. Вона стiйко тримаi першiсть за рiвнем продуктивностi працi, розвитком наукових дослiджень i наукомiстких галузей, i лiдером у космiчних технологiях i вiйськовому виробництвi. ⅔ ВВП США створюiться сервiсними галузями, особливого значення останнiм часом набули iнформацiйнi послуги.

Природно-ресурсний потенцiал

Територiя США вiдзначаiться великою розмаiтiстю природних умов. В цiлому вони сприятливi для життя i господарськоi дiяльностi людини. Переважаi помiрний i субтропiчний клiмат. Але зустрiчаються й екстремальнi умови (наприклад, у Долинi Смертi або високих широтах Аляски) та негативнi явища (висока сейсмiчнiсть тихоокеанського узбережжя, торнадо у пiвденно-схiднiй частинi краiни тощо).

Надра США багатi на рiзноманiтнi кориснi копалини: паливнi, металоруднi, неруднi тощо. Свiтове значення мають поклади камтАЩяного вугiлля (Аппалачi i Скелястi гори), нафти i природного газу (Галф i шельф Мексиканськоi затоки, Калiфорнiя та Аляска[1]
), бiтумiнозних сланцiв.

Краiна маi значнi поклади залiзноi, мiдноi, свинцево-цинковоi, урановоi та iнших руд. Розвiданi чималi запаси благородних металiв (за видобутком золота тАУ 2 мiсце в свiтi, срiбла тАУ 7-е). Серед нерудних мiнеральних ресурсiв слiд вiдзначити фосфорити, самородну сiрку i калiйнi солi Пiвдня США.

Сiльськогосподарському виробництву сприяють величезнi розмiри земельного фонду краiни. Великi та Центральнi рiвнини майже iдеальнi для розвитку багатьох галузей рослинництва i тваринництва завдяки родючим каштановим ТСрунтам i природним кормовим угiддям пiвнiчноамериканських степiв тАУ прерiй. Субтропiчнi червоноземи посушливих пiвденно-захiдних штатiв непогано вiдгукуються на зрошення.

Загалом США володiють найбiльшим у свiтi масивом рiллi (186 млн. га), але при цьому показник розораностi територii порiвняно невисокий тАУ 20,3% (для порiвняння: в Украiнi розоранiсть становить 57,5%). За сумарною площею лукiв i пасовищ США займають 3-е мiсце в свiтi (пiсля Австралii та Китаю). Частина земель внаслiдок неправильноi експлуатацii на початкових етапах освоiння територii краiни була виведена з обiгу (бедленди). Зараз агрокультура i бiльш досконалою, що веде до поступового зростання природноi родючостi ТСрунтiв та повiльного збiльшення вмiсту гумусу.

Великi озера i найбiльшим резервуаром прiсноi води на Землi. До речi, у транспортному вiдношеннi вони вдало повтАЩязанi через глибоководний шлях Святого Лаврентiя, Ерi-канал та басейн Мiссiсiпi з рiзними частинами Атлантичного океану. Рiчки, що стiкають iз схилiв Кордильiр та Аппалачiв, багатi на гiдроенергiю. Найкращi можливостi для розвитку гiдроелектроенергетики мають рiчки Колорадо, Колумбiя, Сакраменто, Сан-Хоакiн, Теннессi.

4-е мiсце в свiтi займаi США за розмiрами лiсовкритоi площi (пiсля Росii, Канади, Бразилii), показник лiсистостi територii тАУ 32,3%.

США володii найбiльшою в свiтi морською економiчною зоною, що багата на мiнеральнi, рибнi та iншi ресурси.

Населення

Орiiнтовно 30-35 тис. рокiв тому через перешийок, що зтАЩiднував Пiвнiчну Америку з РДвразiiю вiдбулося заселення Захiдноi пiвкулi монголоiдними племенами. Цi групи переселенцiв з часом еволюцiонували в нинiшнiх алеутiв, ескiмосiв та iндiанцiв. На момент ВлвiдкриттяВ»[2]
Америки Христофором Колумбом автохтонне населення територii США перевищувало 2 млн. осiб.

Перше постiйне поселення iвропейцiв (iспанцiв) на сучаснiй територii США зтАЩявилося на початку ХVРЖ столiття у Сент-Огастинi (Флорида). Однак воно не вiдiграло помiтноi ролi у формуваннi новоi нацii, на вiдмiну вiд поселень, що зтАЩявилися далi на пiвнiч уздовж Атлантичного узбережжя, де переважали британськi переселенцi.

РЖсторiя формування етносу Вламериканцi СШАВ» тАУ тривала i складна. Процес не закiнчився i сьогоднi. Виняткова роль в ньому належала i продовжуi належати iммiграцii.

Корiнне (iндiанське, алеутське, ескiмоське, гавайське) населення складаi лише 3%. Вiдносини мiж iвропейськими переселенцями i корiнними американцями вiдзначалися складним поiднанням спiвробiтництва i протистояння. Окремi регiони мали досвiд торговельних стосункiв i певноi соцiальноi взаiмодii з мiсцевим населенням, однак найчастiше при розбудовi нових поселень аборигенiв примусово витiсняли з iхнiх земель за допомогою зброi.

Видiляють три етапи iммiграцii, в якiй спочатку переважали iвропейцi (англiйцi, iрландцi[3]
, шотландцi, валлiйцi, нiмцi, iталiйцi, греки тощо), якi швидко перемiшувалися[4]
мiж собою та уже в другому поколiннi вважали себе Влстовiдсотковими американцямиВ» (янкi).

Афроамериканцi (9,6% сучасного населення) зтАЩявилися внаслiдок работоргiвлi. Таким чином культурнi, релiгiйнi та мовнi вiдмiнностi у структурi населення доповнилися расовими.

З кiнця ХРЖХ столiття серед мiгрантiв зтАЩявилися словтАЩяни (чехи, поляки, росiяни, украiнцi[5]
тощо); а у другiй половинi ХХ столiття намiтилося переважання вихiдцiв з краiн Латинськоi Америки (так званих ВлiспаномовнихВ», особливо мексиканцiв) та Азii (корейцiв, китайцiв, втАЩiтнамцiв). Латиноамериканцi та азiати намагаються селитися компактними групами у великих мiстах i зберiгати свою етнiчну вiдокремленiсть.

Сучасна iммiграцiя маi характер Влвiдпливу умiвВ», за рахунок чого в США сформувався великий трудовий та iнтелектуальний потенцiал.

У культурi США синтезувалися англiйська мова i культура з цивiлiзацiйною спадщиною переселенцiв з iнших краiн. За своiм характером це переважно мiська, стандартизована i технiзована Влмасова культураВ». РЖ хоча вплив американськоi культури в свiтi значний, в iнших краiнах ii сприймають не елiтнi, а пересiчнi верстви населення.

Бюро цензiв США давно вiдмовилося вiд дихотомii Влмiське тАУ сiльськеВ» населення на користь Влметрополiтенське тАУ неметрополiтенськеВ». Процеси урбанiзацii (суб- та рур-) плавно переросли в контрурбанiзацiю. Нове американське мiсто тАУ це така групова форма розселення (мiська агломерацiя або мегаполiс), що здатна поiднувати переваги технологiчноi цивiлiзацii з чистотою природного середовища передмiсть.

Метрополiтенське населення США (тобто мешканцi мiських агломерацiй i мегаполiсiв) становить 77%. Неметрополiтенське тАУ вiдповiдно 23%. При цьому в сiльському господарствi зайнято лише 2,5% економiчно активного населення. Отже, поняття Влсiльське населенняВ», Влсiльськi поселенняВ» та навiть Влсiльська мiсцевiстьВ» втратили в США своi початкове значення. Фактично в США i лише поняття Влфермерське населенняВ».

Найбiльшi мiськi агломерацii США: Нью-Йорк (19,7 млн. мешканцiв), Лос-Анджелес (15,1 млн.), Чикаго (8,4 млн.), Вашингтон (7,0 млн.), Сан-Франциско (6,4 млн.), Фiладельфiя (5,9 млн.), Бостон (5,5 млн.), Детройт (5,3 млн.), Даллас (4,2 млн.), ХтАЩюстон (4,0 млн.), Маямi (3,3 млн.), Атланта (3,1 млн.) тощо. Загалом в США 53 мiськi агломерацii з населенням бiльше 1 мiльйона осiб. Частина агломерацiй зрослася мiж собою, утворивши мегаполiси Босваш (50 млн. мешканцiв), Чипiттс (35 млн. осiб) та Сан-Сан (близько 30 млн.).

Очiкувана тривалiсть життя населення тАУ 76 рокiв. Тип природного вiдтворення тАУ перший. Демографiчна формула краiни: 15 тАУ 9 = 6тА°. Активно вiдбуваiться процес Влпостарiння населенняВ». У статевiй структурi переважають жiнки.

Середня густота населення США невелика тАУ 28 осiб/км², адже Гiрськi штати i Великi рiвнини i слабкозаселеними (5-10 осiб/км²), а на Алясцi взагалi густота населення падаi до 0,4 особи/км². Водночас Пiвнiчний Схiд краiни вiдзначаiться зростанням показника до 325 осiб/км². Дуже щiльно заселенi Гавайi (400 осiб/км²) та Калiфорнiйське узбережжя Тихого океану (300 осiб/км²).

В останнi пiвстолiття бiльше половини приросту населення припадаi на Калiфорнiю, Техас i Флориду (так званий Влсонячний поясВ»). Зменшуiться населення в 4-ох штатах (Айова, Пiвнiчна Дакота, Захiдна Вiрджинiя, Вайомiнг) та у федеральному окрузi Колумбiя. ЗтАЩявився навiть термiн Влморозний поясВ» (на противагу ВлсонячномуВ»). Цi процеси повтАЩязанi з внутрiшньою мiграцiiю економiчно активного населення внаслiдок структурноi перебудови господарства пiсля набуття краiною постiндустрiального статусу.

ГАЛУЗЕВИЙ ОГЛЯД ЕКОНОМРЖКИ

Найважливiшими складовими господарства США з другоi половини ХХ столiття стали науковi дослiдження i вiйськово-промисловий комплекс. Науковi дослiдження на ⅔ здiйснюються лабораторiями корпорацiй, решта подiляiться порiвну мiж урядовими закладами й унiверситетами. Надання рiзноманiтних послуг (iнформацiйних, лiцензiйних, фiнансових, освiтнiх, медичних, туристичних, транспортних) дозволяi краiнi компенсувати постiйне негативне сальдо торгового балансу.

Гiрничо-видобувна промисловiсть стала надiйним фундаментом економiки США. За видобутком нафти (350 млн. тон на рiк), природного газу (550 млрд. м³), вугiлля (930 млн. тон) тАУ краiна займаi другi мiсця в свiтi. Якщо нафту i природний газ США при цьому iмпортують, то 70 млн. тон камтАЩяного вугiлля щорiчно експортуiться.

Важливим i дуже вдалим виявилося поiднання аппалачського вугiлля iз залiзною рудою Великих озер. За видобутком залiзноi руди (62 млн. тон на рiк) США займаi 5 мiсце в свiтi, але старi родовища в районi озера Верхнього майже повнiстю вiдпрацьованi, доводиться видобувати бiднi руди (таконiти), тому краiна поступово перетворюiться на iмпортера залiзноi руди.

Загалом США займають 1 мiсце в свiтi за вартiстю мiнеральноi сировини, яку вони видобувають самостiйно, але, водночас тАУ тримають 1 мiсце i по вартостi iмпорту мiнеральноi сировини. Цей несподiваний факт пояснюiться як величезними потребами найпотужнiшоi в свiтi нацiональноi економiки, так i бажанням заощаджувати власнi ресурси та можливiстю отримувати дешевшу продукцiю з iнших краiн.

Енергетика США тАУ найпотужнiша у свiтi. В ПЕБ краiни переважаi нафта (40%). Природний газ (25%) вже випереджаi вугiлля (23%). Гiдро-, атомна, геотермальна, сонячна, вiтрова та iнша енергiя сумарно становлять 12% ПЕБ. КамтАЩяне i буре вугiлля переважно спалюiться на ТЕС, природний газ використовуiться у комунально-побутовому секторi, нафтопродукти тАУ як пальне для двигунiв внутрiшнього згоряння.

Продукування електроенергii в США становить 28% вiд свiтового. Японiя та Росiя, якi займають 2-е i 3-е мiсця вiдповiдно, поступаються США за валовим показником в 4 рази. Щоправда, по виробництву електроенергii на душу населення США займаi 6 мiсце в свiтi. Частка АЕС в електроенергетичному балансi краiни досить висока тАУ 22%, розмiщуються АЕС поблизу мегаполiсiв, в долинi Теннессi та у Флоридi (тяжiння до споживача, особливо при нестачi iнших енергоресурсiв). США iмпортуi електроенергiю з Канади.

Обробна промисловiсть i основою матерiального виробництва США. Майже 5% вартостi ii продукцii припадаi на металургiйний комплекс, в якому панують ВлЮнайтед стейтс стiл корпорейшенВ» та ВлБетлехем стiлВ». Цi двi компанii створили 2 провiдних райони чорноi металургii: Приозерний згiдно старих принципiв розмiщення (орiiнтацiя на власну залiзну руду i вугiлля) та вiдносно новий Атлантичний (орiiнтацiя на порти i дешеву довiзну руду, а останнiм часом тАУ iмпортнi чавун i металобрухт).

ВлСталевою столицеюВ» США вважають Пiттсбург (мiсце для його заснування обрав свого часу 20-рiчний офiцер Дж. Вашингтон). Видатними центрами чорноi металургii i також Клiвленд, Чикаго, Мiлуокi, Буффало. Порiвняно новi центри тАУ Фiладельфiя, Балтiмор, Бетлехем, Портсмут. Саме у Бетлехемi функцiонуi найпотужнiший та найсучаснiший металургiйний комбiнат.

Потужностi чорноi металургii краiни використовуються зараз лише наполовину. У Приозерному районi навiть виник феномен Влмiст-привидiвВ» (Янгстаун, Джеймстаун), виробнича база яких трималася виключно на металургii й ВлзгорнуласяВ», не витримавши канадськоi i японськоi конкуренцii та структурноi перебудови власноi економiки. Тим не менше, США виплавляють 100 млн. тон сталi на рiк та займають за цим показником 3-е мiсце в свiтi пiсля Китаю та Японii. РЖще 15-20 млн. тон якiсноi сортовоi сталi США щорiчно iмпортують.

Важливими конструкцiйними матерiалами сучасноi економiки i кольоровi метали. На США припадаi ¼ свiтовоi виплавки алюмiнiю. Найбiльшою компанiiю в цiй галузi i АЛКОА (ВлАлюмiнiум Компанi оф АмерикаВ»), ii штаб-квартира знаходиться у Пiттсбурзi. США також займаi 1 е мiсце в свiтi за виплавкою рафiнованоi мiдi й свинцю, 2-е тАУ за виплавкою цинку i т.д. Бiльшiсть центрiв кольоровоi металургii (Колумбiя-Фолс, Спокан, Анаконда, Солт-Лейк-Сiтi, Сан-Маньюел) знаходиться у штатах Гiрського Заходу, що пояснюiться наявнiстю тут як сировини, так i дешевоi гiдроелектроенергii гiрських рiчок.

Частка машинобудування в структурi обробноi промисловостi становить 40%. В ньому iстотно переважаi транспортне машинобудування.

Унiкальну роль в iсторii господарства США та у формуваннi Вламериканського способу життяВ» вiдiграло автомобiлебудування. За кiлькiстю випущених автомобiлiв з 1979 року США поступаiться Японii, але за iх вартiстю залишаiться свiтовим лiдером. Американською Влавтомобiльною столицеюВ» являiться мiсто Детройт, в якому знаходяться штаб-квартири i головнi виробництва корпорацiй ВлДженерал МоторзВ», ВлФорд МоторВ» i ВлДаймлер-КрайслерВ». Вiдповiдно серед штатiв беззаперечним лiдером автомобiлебудування i Мiчиган.

Загалом у США функцiонуi 58 автозаводiв; найбiльше (35) iх належить ВлДженерал МоторзВ» (моделi ВлШевролеВ», ВлПонтiакВ», ВлОлдсмобiльВ», ВлБьюiкВ», ВлКадиллакВ»), у ВлФорд МоторВ» 8 заводiв (ця ТНК бiльше автомобiлiв виробляi за межами США), у ВлКрайслерВ» тАУ 6 заводiв, ВлАмерикан МоторзВ» маi 1 пiдприiмство. 8 автозаводiв на територii США належить iноземному капiталу (ВлНiссанВ», ВлХондаВ», ВлМаздаВ»).

В останнiй чвертi ХХ столiття лiдерами машинобудування США стали авiацiйна та ракетно-космiчна промисловiсть. Лiтаки у вартостi експорту США стабiльно займають 1 мiсце. ВлАвiацiйною столицеюВ» США i мiсто Сiетл. В ньому розташованi штаб-квартири корпорацiй ВлБоiнгВ» i ВлСiкорськiВ». ВлБоiнгВ» тАУ видатний виробник не тiльки пасажирських лiтакiв, стратегiчних бомбардувальникiв, але й мiжконтинентальних балiстичних ракет, космiчних кораблiв, супутникiв тощо. ВлСiкорськiВ» тАУ свiтовий лiдер у виробництвi гвинтокрилiв.

ВлМакдоннел-ДугласВ» маi виробничi потужностi у мiстах Лос-Анджелес, Лонг-Бiч, Сан-Дiiго, Денвер, Сент-Луiс. Основна спецiалiзацiя корпорацii тАУ транспортнi й пасажирськi лiтаки.

Корпорацiя ВлЛокхiдВ» (штаб-квартира в мiстi Атланта) прославилася технологiями ВлСтелсВ» (лiтаки-невидимки). Бiльшiсть ii замовлень тАУ вiйськовi.

Взагалi у розмiщеннi вiйськових замовлень та у розвитку найновiших технологiй в останнi роки лiдирують захiднi штати. Цьому посприяла наявнiсть тут вiльних земель для будiвництва виробничих обтАЩiктiв i випробувальних полiгонiв, невисока густота населення та успiшний досвiд iнтеграцii науки та виробництва, результатом якого стало створення першого в свiтi технополiсу[6]
ВлSilicon ValleyВ» (ВлСилiконова долинаВ»).

Найбiльшим центром суднобудування США i Ньюпорт-Ньюс на узбережжi Атлантичного океану. На рiчковому суднобудуваннi спецiалiзуiться Буффало. Загалом ця галузь не витримуi конкуренцii з Японiiю та Пiвденною Кореiю. На тихоокеанському узбережжi ВлвиживаiВ» тiльки судноремонт.

Принципу наукомiсткостi пiдпорядковуiться розмiщення пiдприiмств електротехнiчноi та електронноi промисловостi.

Тяжiння до iнтелектуального потенцiалу Гарварда i Массачусетського технологiчного iнституту призвело до концентрацii виробництва електронiки у трикутнику ВлБостон тАУ Нью-Йорк тАУ ЧикагоВ». Свiтовими лiдерами у виробництвi комптАЩютерiв стали РЖВМ та ВлХтАЩюлетт-ПаккардВ». Не менш вiдомий i такий виробник оргтехнiки як ВлКсероксВ». Оптико-механiчною столицею США стало мiсто Рочестер (штаб-квартира ВлРЖстмен КодакВ»).

Вiд звичайноi лампочки до ядерного реактору тАУ ось спектр продукцii гiгантiв електротехнiки ВлДженерал електрикВ» (штаб-квартира у Бостонi) та ВлВестiнгауз електрикВ» (штаб-квартира у Пiттсбурзi). Жорсткi вимоги до якостi трудових ресурсiв привели до розташування iх заводiв у межах мегаполiсiв Босваш i Чипiттс. Ця ж тенденцiя стосуiться пiдприiмств корпорацii ВлВеllВ» тАУ крупного виробника контрольно-вимiрювальноi апаратури, оптико-волоконних систем i свiтового лiдера процесу дротовоi телефонiзацii.

Найбiльший у свiтi виробник напiвпровiдникiв корпорацiя ВлРЖнтелВ» зосередила своi пiдприiмства у мегаполiсi Сан-Сан (мiста Сан-Франциско, Сан-Хосе, Лос-Анджелес, Сан-Бернардiно).

Важливими центрами важкого машинобудування (випуск будiвельного та гiрничошахтного обладнання), верстатобудування i робототехнiки стали Чикаго, Клiвленд, Детройт, Мiлуокi, Балтiмор.

Частка хiмiчноi промисловостi становить 20%. У ii розмiщеннi вiдчуваiться перевага Пiвдня, особливо у нафтохiмii. Такi гiганти як ВлЕкссон МобiлВ» ВлТексакоВ» i ВлШевронВ» мають штаб-квартири у ХтАЩюстонi, що i зробило його Влхiмiчною столицеюВ» краiни. Збереглася тонка хiмiя у Нью-Йорку та Фiладельфii (ВлДюпонВ») завдяки орiiнтацii ii Влверхнiх поверхiвВ» на споживача, а також кооперацiйним звтАЩязкам внаслiдок ВлвсеiдностiВ» та широких можливостей утилiзацii вiдходiв iнших галузей промисловостi. Лос-Анджелес, Нью-Йорк, Атланта, Новий Орлеан i ХтАЩюстон лiдирують у хiмiко-фармацевтичнiй галузi.

Свiтовими лiдерами в сiльськогосподарськiй хiмii (продукування мiнеральних добрив, пестицидiв, гербiцидiв, кормових добавок) i американськi корпорацii ВлМонсантоВ», ВлЮнiон карбайдВ», ВлДоу кемiклВ» тощо.

Частка харчовоi промисловостi у загальнiй вартостi виробленоi продукцii становить 15%. На розмiщення харчовоi промисловостi найбiльше впливаi споживчий ринок (населення мегаполiсiв) та дещо меншою мiрою тАУ сировиннi зони. Майже 60% виробництва зосереджено на Пiвночi. Серед окремих компанiй за вартiстю виробленоi продукцii лiдирують ВлCoca-ColaВ» i ВлПепсiкоВ». Практично не поступаiться ним виробник морозива ВлBen & Jerry′sВ».

Але в структурi харчового комплексу США все ж таки переважаi мтАЩясна промисловiсть. РЗi найстарiшим та найзначнiшим центром i Чикаго (в ньому зосередженi пiдприiмства таких гiгантiв мтАЩясопереробки як ВлАрморВ» i ВлЕсмаркВ»).

Нью-Йорк, Новий Орлеан, Сан-Франциско тАУ важливi центри цукроварiння, яке орiiнтуiться на довiзну сировину.

Тютюнова промисловiсть тяжii до сировинних можливостей пiвденних штатiв, особливо Вiрджинii та Захiдноi Вiрджинii.

В структурi легкоi промисловостi переважаi текстильна, особливо виробництво бавовняних тканин. Ця галузь зародилася ще у ХРЖХ столiттi в Новiй Англii, але у першiй половинi ХХ столiття вiдбулася Влвтеча на ПiвденьВ» тАУ перемiщення галузi на Аппалачський Пiдмонт, де були бавовна, дешевi робочi руки i не було профспiлок. Там зосереджено й килимове виробництво.

Швейна i трикотажна промисловiсть тяжiють до споживача, тому iх найзначнiшi центри тАУ це Нью-Йорк (взагалi найбiльший центр легкоi промисловостi свiту), Чикаго, Фiладельфiя, Детройт тощо. Шкiряно-взуттiвi пiдприiмства також розмiщуються переважно на Пiвнiчному Сходi та у ПриозертАЩi.

Загалом американцi надають перевагу iвропейському одягу i взуттю, але свiй внесок у свiтову моду все ж зробили: мова йде про джинси. Фiрма ВлЛiвас Страус i К^оВ» (штаб-квартира у Сан-Франциско) з 1850 року без змiн випускаi найуспiшнiшу модель джинсiв Вл501В». У 1889 роцi зтАЩявилася вiдома торгова марка ВлLeeВ». 1947 року на ринок вийшов ВлWranglerВ» тАУ символ Дикого Заходу, улюбленi джинси ВлкрутихВ» ковбоiв i рейнджерiв.

Свiтову славу також маi виробник стильного спортивного одягу ВлNikeВ».

Лiсова та деревообробна промисловiсть i матерiаломiсткою галуззю. На власнiй сировинi працюють пiдприiмства тихоокеанського Пiвнiчного Заходу (Сiетл, Такома, Портленд, Юджин). На iмпортну бразильську або африканську деревину зорiiнтованi пiдприiмства пiвденноатлантичних штатiв (Чарлстон, Саванна, Мейкон, Джексонвiлл).

Меблева промисловiсть зосереджуiться у мiських агломерацiях i мегаполiсах (вплив фактору споживача). Найбiльшими центрами стали Нью-Йорк, Фiладельфiя, Чикаго, Мiннеаполiс тАУ Сент-Пол, Сан-Франциско, Лос-Анджелес.

Полiграфiчна промисловiсть також i прерогативою надвеликих мiст, в нiй домiнують Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Вашингтон.

Сiльське господарство

америка промисловiсть мiгрант

В ньому зайнято лише 2,5% економiчно активного населення, але обсяги сiльськогосподарського виробництва й експорту i найбiльшими у свiтi. На експорт йде ⅓ виробленоi рослинницькоi продукцii та десята частина тваринницькоi. ¾ сiльськогосподарських угiдь знаходиться у приватнiй власностi (Вламериканський шляхВ» розвитку капiталiзму). Державi належать переважно малопродуктивнi землi на Заходi.

Аграрнi кризи перевиробництва в США вже давно стали хронiчними. Жорстка конкуренцiя привела до того, що у 50-х роках минулого столiття був здiйснений перехiд на Влмашинну стадiюВ» сiльськогосподарського виробництва. За продуктивнiстю працi з американськими фермерами можуть зрiвнятися лише голландськi й данськi фермери. Американськi ферми вiдрiзняються глибокою спецiалiзацiiю, високою товарнiстю виробництва i найлiпшою в свiтi технiчною озброiнiстю працi.

В структурi вартостi продукцii сiльського господарства США явно переважаi тваринництво. В структурi сiльськогосподарських угiдь переважають пасовища i сiножатi. Рiлля i багаторiчнi насадження займають лише птАЩяту частину територii краiни. Зрошуiться десята частина рiллi (18,1 млн. га тАУ 3 мiсце в свiтi пiсля Китаю та РЖндii) тАУ це найцiннiшi землi для рослинництва поруч з угiддями Центральних i Великих рiвнин.

⅔ посiвних площ зайнятi зерновими. Рекорд валових зборiв становить 350 млн. тон. Головна зернова культура тАУ кукурудза (250 млн. тон), яка широко використовуiться для виробництва комбiкормiв. Допомiжна роль вiдводиться пшеницi (⅔ врожаю експортуiться), у посушливих районах тАУ сорго, на зрошуваних землях тАУ рису.

Унiверсальною культурою пiсля Влзеленоi революцiiВ» в США стала соя: вона водночас i кормова (фуражна), i технiчна (олiйна), i власне продовольча.

Серед технiчних культур провiдними i бавовник, тютюн, арахiс, соняшник, цукровий буряк i цукрова тростина.

Цiкаво, що овочiвництво i картоплярство, садiвництво i виноградарство в США не концентруються у так званих Влпримiських зонахВ» (екологiчний чинник: передмiстя найбiльш забрудненi). Половину вартостi продукцii садiвництва, овочiвництва i виноградарства дають штати Калiфорнiя, Флорида i Гавайi, якi мають найбiльш сприятливi для цього природнi умови. Висока щiльнiсть i якiсть автошляхiв при наявностi величезного парку спецтранспорту ВлзнiмаiВ» проблему нетранспортабельностi тiii сiльськогосподарськоi продукцii, що легко псуiться (це зауваження стосуiться i тваринництва).

У територiальнiй структурi рослинництва простежуються наступнi елементи: кукурудзяна смуга (вона поступово трансформуiться у кукурудзяно-соiву), бавовницька (розпадаiться на окремi ареали) та овочево-садiвницька (в останнiх двох смугах додатковою культурою i рис на зрошеннi).

Тваринництво США зорiiнтовано на внутрiшнiй ринок (крiм птахiвництва). За поголiвтАЩям ВРХ США займаi 2 мiсце в свiтi (пiсля РЖндii), але i беззаперечним лiдером у виробництвi мтАЩяса (20% вiд свiтового). Найбiльше виробляiться яловичини (переважно на природних кормових угiддях). Свинарство тяжii до кукурудзяно-соiвоi смуги (¼ свинини виробляi штат Айова) та ii комбiкормового потенцiалу. Птахiвництво теж найбiльше розвинуто на Пiвночi, хоча намiтився деякий Влзсув на пiвденьВ». Вiвчарство зосереджуiться у штатах Гiрського Заходу, але не забезпечуi й половини потреб краiни у вовнi.

Найбiльшим поголiвтАЩям видiляiться Техас (ВлковбойськийВ» штат), тут концентруiться майже 10% поголiвтАЩя худоби краiни. ПоголiвтАЩям корiв (вiдповiдно i обсягами виробництва молока) видiляються штати Вiсконсiн, Нью-Йорк i Калiфорнiя.

У територiальнiй структурi тваринництва чiтко видiляються 2 молочнi (пiвнiчна i захiдна) та 2 мтАЩяснi (свинарська i скотарська) смуги, а також вiвчарська у Гiрських штатах та оленярська на Алясцi.

Важливою галуззю господарства США i рибальство. Бiльшу роль вiдiграють рибнi порти Тихого океану (Сiетл, Сьюард, Такома). Обсяги вилову становлять 5,6 млн. тон на рiк (6 мiсце в свiтi), але це не задовольняi потреб краiни. Значна кiлькiсть морепродуктiв докуповуiться.

Вместе с этим смотрят:

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

Economy in South Korea

РЖсторiя Оренбурзького краю. Оренбурзький край до початку росiйськоi колонiзацii

РЖсторiя сiл (Грабовець, Бiлоскiрка, Козiвка)

РЖсторико-краiзнавче дослiдження мiста Рiвне