Географiчна характеристика Мексики
План
Вступ
Державний устрiй Мексики
Географiчне положення краiни
Природа Мексики
Економiка
Культура Мексики
Релiгiя
РЖсторiя
Населення краiни
Висновок
Використана лiтература
Вступ
Що зазвичай люди уявляють собi, коли чують слово ''Мексика''?
Чоловiкiв у пончо i крислатих капелюхах, погонi, перестрiлки, переходи через кордон - все те, що являють собою бойовики та вестерни.
Або ж нереальну життя ''мильних опер''.
А мiж тим Мексика це краiна з цiкавою iсторiiю, багатим культурним спадком, зi складною i неоднозначно розвиваiться економiкою i полiтикою; зi своiми особливими традицiями.
Я вибрав для своii роботи саме цю чудову краiну, щоб самому краще пiзнати ii i помiняти усталенi стереотипи в iнших.
Державний устрiй Мексики
Мексика (iсп. México), офiцiйна назва Мексиканськi Сполученi-з'iднанi Штати - держава в Пiвнiчнiй Америцi, що межуi на пiвночi з США, на пiвденно-сходi - з Белiзом та Гватемалою, на пiвнiчно-заходi омиваiться водами Калiфорнiйського затоки i Тихого океану, на сходi - водами Мексиканськоi затоки i Карибського моря.
Мексика - федеративна республiка. Дiюча конституцiя прийнята 5 лютого 1917. Глава держави i уряду - президент, який призначаi вищих державних службовцiв, губернаторiв штатiв i Федерального округу, вирiшуi всi найважливiшi питання внутрiшньоi та зовнiшньоi полiтики i i головнокомандуючим збройними силами.
Вищим органом законодавчоi влади i парламент. Вiн називаiться Нацiональним конгресом i складаiться з двох палат: сенату, що обираiться населенням на 6 рокiв (два сенатори вiд кожного штату i Федерального округу) i палати депутатiв, що обираiться населенням на 3 роки. Виборчим правом володiють всi громадяни, якi досягли 18-рiчного вiку. Уряд складаiться з президента, мiнiстрiв, генерального прокурора i керiвникiв 4 департаментiв. географiчний державний демографiчний мексика
У перервах мiж сесiями Нацiонального конгресу дii Постiйна комiсiя у складi 29 членiв. З них 15 i депутатами i 14 - сенаторами, якi призначаються вiдповiдними палатами на останньому засiданнi сесii перед розпуском. Члени парламенту не можуть бути переобранi безпосередньо на наступний термiн.
Кожен штат маi свою конституцiю i однопалатний конгрес (Законодавчi збори), виконавчi органи на чолi з губернатором i суди.
Судову систему очолюi Верховний суд, члени якого призначаються президентом довiчно i затверджуються сенатом. РД також окружнi, об'iднанi та районнi суди.
Останнi роки були насиченi великою кiлькiстю полiтичних i економiчних подiй в життi Мексики. Так, у 2000 роцi найбiльш важливою полiтичною подiiю стали вибори президента краiни. У результатi напруженоi полiтичноi боротьби президентом став кандидат вiд Партii нацiональноi дii В. Фокс. Таким чином, з обранням президентом Мексики кандидата вiд опозицiйноi партii, завершився 71-рiчний етап керiвництва краiною революцiйно-iнституцiйноi партii. В даний час президентом краiни i Фелiпе Кальдерон (обраний в 2006 р.)
Мексика маi достатньо потужнi збройнi сили. Влада веде досить активну зовнiшню полiтику, полягаi в цiлому рядi мiжнародних i регiональних органiзацiях. Зокрема активно працюi в економiчнiй i соцiальнiй радi ООН, в ЮНЕСКО, ФАО, МОП та iнших спецiалiзованих установах ООН. Зовнiшня полiтика Мексики традицiйно спрямована на змiцнення полiтичноi та економiчноi незалежностi краiни, особливо вiд пiвнiчного сусiда.
Географiчне положення краiни
Мексика - одна з найбiльших держав Латинськоi Америки. Його територiя дорiвнюi 1958200 квадратних кiлометрiв. По територii серед краiн захiдноi пiвкулi Мексика займаi п'яте мiсце. Мексика i самоi пiвнiчноi з краiн Латинськоi Америки i найбiльш населеноi з iспаномовних краiн.
Краiна омиваiться Тихим i Атлантичним океанами. На пiвночi краiна межуi з США, на пiвденно-сходi - з Белiзом та Гватемалою.
Мексика - краiна гориста, бiльше 50% ii територii розташовано вище 1000 метрiв над рiвнем моря. РДдина рiвнина - пiвострiв Юкатан, вузькi низовини тягнуться також вздовж океанських узбереж. Хребти Мексиканськоi нагiр'я, Сьiрра-Мадре i Поперечноi Вулканiчноi Сьiрри з безлiччю дiючих вулканiв, у т.ч. найвишчi точка краiни - Орiсаба (5700 м.), Попокатепетль (5452 м.) та iн. Вулканiчна активнiсть досить висока, також частi землетруси.
Воднi ресурси розподiленi вкрай нерiвномiрно, що спiльно з iншими чинниками створюi труднощi для ведення сiльського господарства. Багато районiв Мексики потребують зрошення.
Мексика займаi одне з перших мiсць у свiтi серед промислово розвинених краiн за запасами цiлого ряду цiнних копалин. Зокрема, краiна маi великi ресурси графiту, флюориту, сурми, ртутi. Крiм того, в надрах краiни знаходяться нафту, природний газ, вугiлля, руди чорних i кольорових металiв, гiрничо-хiмiчна сировина. Нафтогазоноснi басейни розташованi в районi Примексиканська западини.
Значнi запаси вуглеводневоi сировини зосередженi також в акваторii Мексиканськоi затоки. За запасами нафти Мексика займаi друге мiсце в Латинськiй Америцi пiсля Венесуели. Вугiльнi запаси оцiнюють в розмiрi 12 млрд. тонн i перебувають вони в основному в штатi Коауiла (басейн Сабiнас). РД також родовища свинцево-цинкових руд. При iх переробцi в промислових кiлькостях отримують золото, сурму, срiбло. Родовища власне срiбних руд у районi Пачука дають близько 20% усього видобутку срiбла. РД значнi запаси плавикового шпату, менше значення мають родовища урану, азбесту, каолiну, фосфатноi сировини, солi, слюди, тальку i т.п.
Переважання гiрського рельiфу зумовлюють велику рiзноманiтнiсть, а нерiдко i мозаiчнiсть клiматичних умов. Клiмат субтропiчний на пiвночi, тропiчний на пiвднi.
Природа Мексики
Мексика - це нi з чим незрiвнянна мозаiка екосистем: адже мова йде про краiну, що займаi четверте мiсце у свiтi з бiологiчного розмаiття. У Мексицi iснуi 58 нацiональних паркiв i заповiдникiв бiосфери, не рахуючи безлiчi прекрасних куточкiв природи.
На великому центральному плоскогiр'i розташованi однi з найвищих вершин континенту. Кожну зиму десятки мiльйонiв королiвських метеликiв прилiтають до Мексики, рятуючись вiд пiвнiчних холодiв. Дозволено вiдвiдування лише одного з iхнiх заповiдникiв, що знаходиться в околицях Сiтакуаро (штат Мiчоакан).
Пiвдень Мексики - найбiльший район тропiчних лiсiв на пiвнiч вiд Амазонки. Там Весь пiвострiв Юкатан - справжнi диво природи. Тропiчнi лiси i пасовища пiдступають впритул до Карибського моря, тут знаходиться другий за величиною в свiтi кораловий риф.
Економiка
Будучи протягом 300 рокiв iспанськоi колонiiю, Мексика була для РЖспанii дешевим джерелом сировини i ринком збуту товарiв. Така полiтика збагатила дуже невелику за чисельнiстю мексиканську елiту, що складалася з iспанцiв i креолiв (мексиканцiв iспанського походження), але перешкоджала економiчному розвитку. Економiка базувалася в основному на вирощуваннi кукурудзи, бобових, чилiйського червоного перцю i розведеннi великоi рогатоi худоби для внутрiшнього споживання, на видобутку срiбла i iншоi мiнеральноi сировини, а також вирощуваннi тютюну на експорт. Вона у великiй мiрi залежала вiд використання працi мiсцевого населення, що складався в основному з iндiанцiв (пiзнiше метисiв). Вiйни за незалежнiсть (1810-1821) i що послiдувала за ними нестабiльнiсть розорили краiну i загальмували iнвестицiйний процес. В кiнцi 19 ст. диктатор Порфiрiо Дiас (правив у 1876-1910) використовував марнотратнi фiнансовi стимули, щоб залучити iноземних iнвесторiв, якi приступили до освоiння родовищ нафти Мексики i побудували залiзницi, шосе, портовi споруди, телеграфнi лiнii та системи лiнiй електропередач. Це викликало бурхливий економiчний розвиток i зростання середнього класу, який обурювався наданням iноземцям бiльш сприятливих умов. Оскiльки обсяг виробництва кави, бавовни, цукровоi тростини i мексиканськоi пеньки зростав за рахунок скорочення натурального сiльського господарства, бiльшiсть селян постраждали, так як землi, що належали iх громадi, так званi "ехiдос", були зайнятi приватними землевласниками, i вони були змушенi працювати на плантацiях , якi спецiалiзувалися на вирощуваннi експортних культур, або всi разом залишати землю. Рух за повернення землi селянам i проти економiчного панування iноземцiв призвело до спалаху революцii 1910, яка повалила Дiаса.
Новий уряд вжив активнi дii по "мексиконiзацii" економiки. У 1930-i роки президент Ласаро Карденас нацiоналiзував залiзницi краiни, експропрiював 17 iноземних компанiй, якi контролювали нафтову про-промисловiсть, i здiйснив велику земельну реформу.
Пiд час Другоi свiтовоi вiйни уряд приступив до створення вiтчизняноi промисловостi для замiни iмпорту - ця концепцiя широко поширилася по всьому захiдному пiвкулi в результатi Великоi Депресii. Ця стратегiя будувалася на створеннi протекцiонiстських бар'iрiв для заохочення "зароджуються вiтчизняних галузей промисловостi", якi б змогли виробляти товари, якi ранiше купувалися за кордоном. До iнших стимулiв розвитку пiдприiмництва ставилися податковi пiльги, позики з низькими вiдсотками, дешева електроенергiя, слухняне профспiлковий рух i будiвництво великоi мережi шосейних дорiг i залiзниць, аеропортiв i споруд зв'язку. Така полiтика викликала "економiчне диво", яке проявилося у високих темпах економiчного зростання.
Ситуацiя в економiцi Мексики на початку 1970-х рокiв стала полiпшуватися завдяки вiдкриттю "Петролеос мехiканос" ("Пемекс"), державною нафтовою компанiiю, великих нафтових родовищ в Табаско, Чiапас i в затоцi Кампече, проте незабаром виявилася нездатною обслуговувати величезний зовнiшнiй борг, коли цiни на нафту почали падати в перiод економiчного спаду 1981-1982. Екстренi позики, наданi США i мiжнародними фiнансовими органiзацiями, що супроводжувалися рiзким знецiненням песо i полiтикою сувороi економii, врятували краiну вiд банкрутства.
У 90-i роки в краiнi почався економiчний спад. Роздутий торговий дефiцит, величезний зовнiшнiй борг i збiльшення грошовоi маси призвели до знецiнення песо. Потiм почався перiод оздоровлення мексиканськоi економiки, який, втiм, тривав недовго.
В даний час Мексика займаi 13-е мiсце в свiтi по ВВП. Вiн становить 1 108 млрд. дол., або 8 тисяч дол. на душу населення.
Промисловiсть краiни зосереджена головним чином у зонi з 80-кiлометровим радiусом вiд мiста Мехiко й у мiстах Монтеррей i Гвадалахара. Видобуток нафти зосереджений на схiдному узбережжi вiд Тампiко до Вiлья-Ермоса, на морських бурових установках у затоцi Кампече. Бiльшiсть ферм з розведення великоi рогатоi худоби знаходиться в пiвнiчних i центральних штатах, у них зосереджена i велика частина iнших корисних копалин. Малорентабельним виробництво кукурудзи, бобових, гарбуза, баклажанiв i чилiйських червоних перцiв розмiщено по всiй краiнi, за винятком тих районiв, де цьому перешкоджають клiмат i природна рослиннiсть (пiвнiчнi райони пустель i лiсу в Табаско, Юкатанi i Чьяпас) чи територiя (скелястi гiрськi долини Захiдноi -Мадре). Мотики i плуги, запряженi буйволами, все ще широко використовуються мало рента кабельнi селянськими господарствами, якi рiдко можуть дозволити собi використовувати бiльш передову сiльськогосподарську технiку, що застосовуiться великими землевласниками. Товарне сiльське господарство найбiльш розвиненим i механiзованим у районах на пiвночi вiд долини Мехiко i на пiвнiчно-захiдних схилах i в долинах Захiдноi Сьiрри-Мадре, особливо в штатах Сiналоа i Сонора, де вирощуються, в основному на експорт, фрукти й овочi, якi ростуть в умовах помiрного клiматичного поясу, зокрема помiдори i динi. Товарнi тропiчнi культури вирощуються на центральному узбережжi i на пiвднi: цукровий очерет - на рiвнинах, кава - у гiрських районах, мексиканська пенька на Юкатанi, а банани, манго, гуаява, папайя й ананаси в рядi iнших районiв.
У 1998 в Мексицi майже 38 млн. чоловiк знаходилося в працездатному вiцi, з них майже 5% не працювали i ще 35% працювали неповний робочий день. Проблема влаштування на роботу стимулюi величезну мiграцiю населення в мiсто Мехiко, столицi штатiв i в США. За оцiнками, чисельнiсть людей, якi в 1990-i роки мiгрували в пошуках роботи, склала 14 млн. чоловiк.
До найважливiших сiльськогосподарських культур вiдносяться пшениця, рис, ячмiнь, маiс i сорго. До iнших важливих експортних культур вiдносяться фрукти й овочi, особливо помiдори, апельсини, манго, банани, а також кави.
Розведення великоi рогатоi худоби в Мексицi зосереджено в пiвнiчно-центральному регiонi, який експортуi велику кiлькiсть голiв рогатоi худоби в США. Яловичина i молочнi продукти для урбанiзованих районiв Мексики в основному надходили з приморського району Мексиканськоi затоки, де розводять велику рогату худобу породи зебу. Велике значення в тваринництвi краiни мають також конi, мули, осли, вiвцi, кози i свинi. Обсяг своii продукцii тваринництва вiдповiдаi внутрiшнiм потребам краiни в яловичинi, свининi, свiжому молоцi, птаху i яйцях, але сухе молоко iмпортуiться.
Лiси Мексики були вирубанi на паливо чи для ведення землеробства. З 1940-х рокiв стала здiйснюватися програма вiдновлення лiсiв шляхом створення нацiональних лiсопаркiв. У 1990 виробництво круглого лiсу складало 22,2 млн. кубометрiв. 70% деревини використовувалося як паливо. За обсягом виробництва i цiнностi сосна перевершувала майже в 10 разiв всi iншi породи дерев, такi, як червоне дерево, рожеве дерево, кампешевого дерево, свiтле червоне дерево, капок i фустиком, в основному на перешийку Теуантепек i пiвостровi Юкатан. До iнших видiв продукцii лiсовоi промисловостi вiдносяться чiклi з саподiлового дерева, бiтум, канiфоль i деревне вугiлля.
Шахти i нафтовi поля Мексики, якi колись належали головним чином корпорацiям США, тепер в основному нацiоналiзованi. Мексика i одним з основних свiтових виробникiв срiбла (2536 т у 1996) i плавикового шпату (480 тис. т в 1997), а також головним постачальником сурми, кадмiю, марганцю, ртутi i цинку. У 1997 р. було вироблено 170 тис. т свинцю, 360 тис. т мiдi i 2,3 млн. т сiрки, а також велика кiлькiсть золота, молiбдену, вольфраму, олова, вiсмуту, урану, бариту i високоякiсного коксiвного вугiлля.
РД три головних гiрничодобувних району. На пiвночi Нижня Калiфорнiя i штати Сонора, Сiналоа, Чiуауа, Коауiла, Нуево-Леон, Ду-рангу i Сакатекас багатi срiблом, мiддю, вугiллям, золотом, залiзною рудою, цинком, свинцем, молiбденом, баритом, плавиковий шпат, ураном i вольфрамом. На узбережжi Мексиканськоi затоки, штати Веракрус, Табаско i Кампече виробляють сiрку, алюмiнiй i марганець. Значна кiлькiсть золота, марганцю, плавикового шпату, свинцю i цинку краiни добуваiться в захiдно-центральних штатах Халiско, Герреро, Агуаскальентес, Гуанахуато, РЖдальго i Сан-Луiс-Потосi.
Культура Мексики
Дiйсними пам'ятниками старовини в Мексицi i пiрамiди. РЗх у краiнi багато, але доступнi для огляду лише деякi. Багато пiрамiди похованi пiд культурним шаром i покритi густою тропiчною рослиннiстю, так що представляють собою просто зеленi пагорби. Бiльшiсть пiрамiд - багатошаровi споруди: Кiна знаходиться всерединi, а над нею iснують декiлька пiзнiших надбудов i облицювань.
Найбiльш вiдомими i, ймовiрно, найбiльш древнiми, i пiрамiди Теотiуакана, неподалiк вiд Мехiко. Теотiуакан (в перекладi означаi Влмiсце, де люди спiлкуються з богамиВ») - самий древнiй i загадковий з усiх вiдкритих мiст до-класичнiй Америки. За часiв Стародавнього Риму вiн налiчував 200 тис. жителiв. До кiнця першого тисячолiття нашоi ери мiсто спорожнiло, його храми i будинки були зруйнованi. Збереглися двi найбiльшi пiрамiди - пiрамiда Сонця i пiрамiда Мiсяця, а також храм найпопулярнiшого з мексиканських богiв - Кетцалькоатля, що уособлював добре i свiтле начало. Причин загибелi стародавнього мiста i того, хто i коли збудував його i зберiг найбiльшi пiрамiди, не знаi нiхто.
Ацтеки не сумнiвалися в тому, що це могли зробити тiльки боги. А на вершинi пiрамiди Мiсяця, як вважають, вiдбуваiться очищення людини вiд грiхiв. Ще одна вражаюча група пiрамiд - пiрамiди Мiтла i Монте-Альбана - знаходиться поблизу мiста Оахаки. Стародавнi сапотекскi мiста отримали особливо пишний розвиток в IV-VII столiттях, але до 1400 року колишня столиця сапотекiв Монте-Альбана перетворилася на величезний цвинтар з дуже багатими похованнями. Скарби, виявленi вже в ХХ столiттi в похованнi, i однiiю з найбагатших археологiчних знахiдок свiту. Деякi з цих скарбiв - ацтекськi золотi прикраси, що зображують бога смертi, сонце, гру в м'яч i iншi, демонструються в музеi мiста Оахаки.
Найбiльша за обсягом пiрамiда з усiх вiдомих на землi знаходиться в мiстi Чолуле, в 100 км вiд мексиканськоi столицi. Сьогоднi ця пiрамiда являi собою пагорб, порослий лiсом, на вершинi якого височii католицький храм. Таким чином iспанцi позначили свою перевагу над стародавньою iндiанський цивiлiзацiiю.
Численнi храми-пiрамiди i священнi колодязi, в якi iндiанцi кидали золотi прикраси, iснують i на рiвнинах пiвострова Юкатан, де розвивалася цивiлiзацiя iндiанцiв племенi майя. Вони створили iiроглiфiчну писемнiсть, досягли великих успiхiв у будiвельному мистецтвi, розвинули прикладну математику i астрономiю. Занепад цiii цивiлiзацii розпочався тисячу рокiв тому, задовго до появи iспанцiв. Спорожнiли храми, заростi колодязi - цивiлiзацiя зникла, але нащадки майя i сьогоднi живуть на землi Юкатана, зберiгаючи древнi традицii i вiру в своiх богiв.
На Юкатан iснують розвалини (руiни) декiлькох древнiх мiст-держав. Серед них вiдомi пiрамiди в Паленке i стародавня обсерваторiя в Чичен-РЖце.
Релiгiя
Мексика i свiтською державою. Церква в краiнi вiдокремлена вiд держави i не маi того полiтичного впливу, який у неi було пiсля захоплення територii краiни iспанськими конквiстадорам, нав'язати краiнi католицизм i знищили язичницьке поклонiння iндiйцiв численним богам, зокрема, Богу Сонця. У державних установах краiни заборонена будь-яка релiгiйна пропаганда, оскiльки iсторично склалося так, що духовенство сильно роз'iднана, а саме з його релiгiйного середовища вийшло багато iдеологи, якi сьогоднi очолюють рiзнi полiтичнi рухи.
Бiльшiсть населення Мексики сповiдуi католицизм, посилено нагромаджувався протягом тривалого часу португальськими колонiзаторами. Сьогоднi католиками номiнально вважають себе приблизно близько 89% населення, протестантiв налiчуiться 6%, а до iнших конфесiй зараховують себе 5% вiруючих. Зокрема, в Мексицi довiльно багато мусульман, близько пiвтора вiдсотка iудеiв, i православнi християни. Разом з тим сучасним мексиканцям не дуже властива релiгiйнiсть, однак, бiльшiсть все ж дотримуiться релiгiйнi звичаi i традицii.
Звернення iндiанцiв у католицтво здiйснювалося мiсiонерами - членами рiзних чернечих орденiв. В основному це були представники орденiв домiнiканцiв, францисканцiв, iзуiтiв та iнших. Разом з тим насильницьке насадження католицизму i поширення iнших релiгiй не змогли повнiстю викорiнити стародавнiх вiрувань iндiанцiв: землеробськi культи, вiру в рiзних духiв тощо. У краiнi можна зустрiти афрохрiстанскi культи, якi склалися в колонiальний перiод. РЗх послiдовниками i вивезенi з Африки раби. Зокрема, сьогоднi афроамериканцi шанують Христа, дiву Марiю, продовжуючи поклонятися своiм африканським божествам, якi придбали своiх християнських двiйникiв.
РЖсторiя
На територii сучасноi Мексики знаходилися однi з найбiльш розвинених цивiлiзацiй Захiдноi пiвкулi. Першою цивiлiзацiiю була держава ольмекiв, що проiснувало з 1500 по 600 рiк до н.е. Культура майя досягла свого розквiту бiля VI столiття н.е. Ще однiiю цивiлiзацiiю була держава войовничих тольтекiв, що виникло в Х столiттi в центрi сучасноi Мексики. У XI столiттi тольтеки були витiсненi плем'ям чичимекiв, яких у свою чергу витiснили прийшли з пiвночi племена нахуатланiв, найпотужнiшим серед яких було плем'я ацтекiв або Мексика. РЖмперiя ацтекiв виникла в другiй чвертi XIV столiття i до XV столiття була наймогутнiшою державним утворенням у центральнiй i пiвденнiй Мексицi.
Першим iвропейцем, що прийшли на територiю Мексики, був iспанський мореплавець Франсисько Фернандес де Кордоба, в 1517 роцi вiдкрив на Юкатанi стародавнi поселення майя. Через рiк Хуан де Грiхава, який очолював експедицiю на схiдному березi Мексики, принiс повiдомлення про iснування багатоi iмперii ацтекiв.
В 1519 роцi великий озброiний загiн пiд керiвництвом Хернандо Кортеса почав бойовi дii проти ацтекiв. У 1535 роцi впала столиця ацтекiв, i Мексика стала iспанською колонiiю. На початку XIX столiття, коли вiйська Наполеона окупували РЖспанiю, в Мексицi розпочалася визвольна вiйна, що закiнчилася в липнi 1821 року утворення незалежноi Мексиканськоi iмперii. У 1823 роцi краiна була проголошена республiкою. У 1836 роцi Мексика втратила територii Калiфорнii i Техасу, що оголосили себе незалежними республiками, а пiсля вiйни зi Сполученими Штатами (1846-1848) - землi на пiвнiч вiд Рiо-Гранде.
У 1917 роцi пiсля кривавих подiй мексиканськоi революцii була прийнята нова конституцiя, яка призвела до значних полiтичних реформ. З 1929 року в краiнi при владi перебуваi Конституцiйна революцiйна партiя. 1 сiчня 1994 Мексика спiльно з США i Канадою стала членом найбiльшоi зони вiльноi торгiвлi НАФТА, в цей же день почалися активнi бойовi дii в штатi Чьяпас, де так звана Запатiстска нацiональна визвольна армiя захопила кiлька мiст, вимагаючи проведення кардинальних полiтичних реформ в краiнi. Мексика i членом ООН, МВФ, ГАТТ, НАФТА, Органiзацii американських держав.
Населення краiни
В останнi десятилiття Мексика переживаi справжнiй демографiчноi-ний Вриваючи. Середньорiчнi темпи приросту населення коливаються мiж 4-5 вiдсотками. У 1970 роцi населення краiни становило близько 50 мiльйонiв, на початку 90-х - бiльше 50, а в останнi роки населення краiни вже перевищила 97 мiльйонiв. Мексика вiдноситься до найбiльш молодим краiнам свiту - бiльше половини мешканцiв становлять особи, якi не досягли 20-рiчного вiку. Особливiстю мексиканськоi демографii i зосередження основноi маси населення в ii центральних гiрських районах. Це пояснюiться, перш за все, тим, що тут сконцентрованi головнi промисловi центри краiни.
У цiлому для населення Мексики характерний високий рiвень рухливостi, який пов'язаний з економiчним чинником. Значне число жителiв сiльських районiв мiгруi по територii краiни в пошуках сезонноi зайнятостi. Десятки тисяч мексиканцiв щороку перетинають кордон з США, багато хто з них це роблять нелегально, що негативно позначаiться на стосунках двох краiн.
За нацiональною ознакою населення Мексики надзвичайно багато-лико. РЖсторично воно сформувалося з трьох основних етнiчних груп: корiнних жителiв - iндiйцiв, вихiдцiв з краiн РДвропи (головним чином iспанцiв) i привезених з Африки негрiв-рабiв. У Мексицi можна зустрiти також нащадкiв переселенцiв з Азii - РЖндii, Китаю, Японii. Протягом столiть бiле населення змiшувалося з мiсцевими iндiанцями, в результатi чого утворився значний шар метисiв.
В даний час iндiанське населення краiни в чистому виглядi не пре-тi не перевищуi 8-9 вiдсоткiв вiд загального числа жителiв краiни. Бiльшiсть з них проживаi в центральних i пiвденних штатах. Це вихiдцi з племен ацтекiв, отомi, майя, цоцiлi, мiштекiв, сапотекiв. Прямi нащадки iвропейцiв, в тому числi недавно приiхали з РДвропи, i iншi бiлi складають не бiльше 15 вiдсоткiв всього населення. Понад три чвертi мексиканцiв - метиси.
У краiнi i досить рiзноманiтна колонiя iноземцiв, Перше мiсце за чисельнiстю серед них займають американцi - iх бiльше 100 тисяч. Приблизно наполовину менше iспанцiв, близько 10 тисяч нiмцiв, приблизно стiльки ж гватемальцiв, багато вихiдцiв з iнших краiн Центральноi Америки Карибського басейну. У Мексицi можна зустрiти французiв, iталiйцiв, полякiв, арабiв, росiян, украiнцiв i представникiв багатьох iнших народiв свiту.
Але разом з тим, незважаючи на рiзноманiтний етнiчний склад населення, прийнято говорити про iснування мексиканськоi нацii, що визначаiться наявнiстю нацiональних особливостей характеру i способу життя мексиканцiв. При цьому не слiд забувати про корiння походження тiii чи iншоi людини, а також про його соцiальному станi. Разом з тим серед характерних нацiональних рис мексиканцiв видiляються такi, як чутливiсть до власного авторитету, скритнiсть, безтурботнiсть, прагнення до вираження щирого щастя, недбалiсть у побутi. Цi риси зберiгаються у мексиканцiв, навiть якщо вони протягом тривалого часу живуть в iншому суспiльствi.
Разом з тим в рисах характеру мексиканцiв можна помiтити багато суперечливостi. Наприклад, iм властива вiдчуженiсть i в той же час товариськiсть, скритнiсть i щирiсть, волелюбнiсть i чиношанування, повагу до традицiй i авантюризм. Романтизм i мрiйливiсть поiднуються в мексиканця з пiдвищеною емоцiйнiстю, запальнiстю i азартно. Одночасно iм властивий патрiотизм i самовiдданiсть при захистi нацiональних iнтересiв. Всi цi якостi добре уживаються з надмiрним романтизмом i мрiйливiстю, з пiдвищеною емоцiйнiстю, запальнiстю i азартно. За певних обставин мексиканець може поiднувати поряд з амбiтнiстю i лицемiрство. Дуже часто нацiоналiзм набуваi у деяких мексиканцiв-метисiв гiпертрофованих форм, зокрема вони можуть так бачити в бiлу людину ворога i вважають за благо обдурити його як у великому, так i в малому.
Недовiра до людини iншоi нацiональностi, бажання приховати справжнi почуття у мексиканцiв часто поiднуються з показною ввiчливiстю, i крайньоi необов'язковiстю. Цi риси характеру зазвичай властивi народам, якi довгий час були в залежностi. У манерi спiлкування мексиканцiв можна помiтити яскраво вираженi елементи недовiри, якi вони намагаються приховувати перед людьми вище iх по положенню (перед господарем), а в спiлкуваннi з рiвними собi вони часто виявляють невмотивовану пiдозрiлiсть. Цi риси характеру i наслiдком багатовiкового колонiального минулого, а також сусiдства з сильним пiвнiчним сусiдом - американцями, якi завжди зневажливо i зверхньо ставилися до мексиканцiв, А тi, у свою чергу, з одного боку, ненавидять "грiнго", а з iншого - схиляються перед iх багатством i впевненiстю в собi.
Вiдчуженiсть i замкнутiсть мексиканцiв добре уживаiться з товариськiстю. Як i бiльшiсть латиноамериканцiв, вони легко i швидко вступають в контакт i переходять на дружню ногу з вподобаними ним людьми. Вони люблять i цiнують гумор i жарти, з величезним iнтересом слухають рiзнi веселi iсторii та анекдоти. Однак часто товариськiсть зовсiм не означаi вiдкритiсть, Мексиканцi потайливi за характером, дуже не люблять, коли iм лiзуть у душу, вважаючи, що всi особистi переживання - це прерогатива iх приватного життя. Вони, як i американцi, вважають, що надмiрна вiдвертiсть - це прояв слабкостi.
Висновок
Мексика - унiкальна i дивовижна краiна з багатющою iсторiiю стародавнiх цивiлiзацiй майя та ацтекiв.
Мексика - це сонце i синi море, кристально бiлi пляжi i високi гори, вулкани i джунглi.
Мексика - це краiна чудових, всесвiтньо вiдомих курортiв. Мексика - це кухня, що славиться своiми традицiями в усьому свiтi.
Мексика - це вражаюче розмаiття, яке важко собi уявити заздалегiдь: тут i мiста-мегаполiси й будiвлi часiв iспанськоi колонiзацii, ультрасучаснi готелi i археологiчнi пам'ятники найдавнiших iндiанських культур, розкiшнi пляжi i заснiженi вулкани, посушливий пiвнiч i розцвiтають навеснi долини, пустелi i потопаi в зеленi тропiчнi лiси.
Гордiсть Мексики - столиця краiни Мехiко, великий мегаполiс, де втiлилися багата культура i iсторiя краiни, зосередилися сучаснi фiнансовi центри. Мехiко-Сiтi заснований в 1325 р. iндiанцями-ацтеками на мiсцi, де за легендою, боги повелiли ацтекам заснувати столицю на одному з островiв озера Тескоко, де вони побачать орла, який пожираi змiю, сидячи на кактусi. Мехiко називають Влмузеiм пiд вiдкритим небомВ» за багатство iсторичних пам'яток i музеiв, яких тут налiчуiться величезна кiлькiсть.
Використана лiтература
1. РЖнтернет енциклопедiя ''Кругосвет''(http://krugosvet.ru)
2. Максименко Л.М. Мексика. - М.: Думка, 1983.
3. Краiни свiту (Короткий економiко-полiтичний довiдник).
4. Хеммiнг Дж. Завоювання iмперii iнкiв. Прокляття зниклоi цивiлiзацii. - М.: 2007.
5. Сайт http://" onclick="return false">
Вместе с этим смотрят:
32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)
Economy in South Korea
РЖсторiя Оренбурзького краю. Оренбурзький край до початку росiйськоi колонiзацii
РЖсторiя сiл (Грабовець, Бiлоскiрка, Козiвка)
РЖсторико-краiзнавче дослiдження мiста Рiвне