Канада

Канада

канада лiсопаперовий промисловiсть економiка

Канада тАУ гiгантська краiна, що i другою в свiтi за площею (10 млн. км²), при цьому чисельнiсть ii населення складаi лише 29,1 млн. осiб (клас середнiх краiн).Ва Густота населення становить заледве 3 особи/км². Кордильiрськi високогiртАЩя, тундра Пiвнiчноi Канади i острови Канадського Арктичного архiпелагу тАУ практично безлюднi. Щоправда в долинi рiчки Святого Лаврентiя густота населення може сягати 200 осiб/км².

Омиваiться територiя краiни трьома океанами i маi найдовшу в свiтi берегову лiнiю, що дорiвнюi трьом екваторам. При цьому Канада вiдокремлена вiд РДвропи й Азii та маi сухопутний кордон лише з однiiю державою тАУ США. Цей кордон не охороняiться.

Символом Канади, що зображений на державному прапорi, став лист канадського цукрового клена.

Форма правлiння Канади тАУ держава в складi британськоi Спiвдружностi нацiй; це означаi, що формально головою держави виступаi британська королева, яка за поданням канадського парламенту призначаi генерал-губернатора з повноваженнями президента у парламентськiй республiцi. Форма адмiнiстративно-територiального устрою тАУ федерацiя (10 провiнцiй, що i субтАЩiктами федерацii, i 3 територii, що пiдпорядковуються федеральному мiнiстерству у справах Пiвночi). В Канадi дii феномен Влподвiйного громадянстваВ» тАУ спочатку провiнцiйного, а потiм тАУ загальнодержавного.

Назву Канадi (дослiвний переклад з мови iрокезiв Влце наше селоВ») дав вiдомий французький моряк Жак Картьi. Ця iсторична постать дуже популярна в краiнi, канадцi досить гучно святкують рiчницi його плавання по рiчцi Святого Лаврентiя. Саме пiсля експедицii Картьi краiна стала вiдома свiту.

Канада входить до Влвеликоi сiмкиВ» та займаi 7 мiсце в свiтi за сумарним обсягом ВНП (при такiй невеликiй кiлькостi населення!). Середня тривалiсть життя тАУ 77,4 роки. Згiдно з комплексною багатофакторною оцiнкою ООН Канада займаi 1-е мiсце в свiтi за якiстю життя. Зокрема iндекс розвитку людського потенцiалу (РЖРЛП) стабiльно i найвищим у свiтi (зараз тАУ 0,950; для порiвняння у США тАУ 0,937; а в Украiнi тАУ 0,842). РЖ хоча, скажiмо, населення США номiнально i багатшим, при цьому в Канадi вода i повiтря чистiшi, рiвень злочинностi менший та й цiни значно нижчi. Пенсiонери США i Великобританii iз задоволенням переселяються жити в Канаду.

85% канадцiв живуть пiвденнiше широти Киiва. Найбiльше мiсто краiни тАУ 4-мiльйонне Торонто розташовуiться на широтi Сочi, а 3,5-мiльйонний Монреаль, як i федеральна столиця Оттава тАУ на широтi Сiмферополя. Отже Канада не така вже й Влкраiна снiгiв та кригиВ», як схарактеризував ii великий Вольтер, вiдмовляючи уряд Францii воювати з Великобританiiю через Канаду. Але авторитет Вольтера був непохитним, таким чином з 1763 року Канада стала колонiiю Великобританii.

Дiйсно, деякi контрасти канадськоi територii i просто вражаючими: наприклад, в Монреалi колiбрi i пiвнiчне сяйво можна бачити одночасно (треба врахувати специфiку розташування Пiвнiчного магнiтного полюсу поблизу острова Еллеф-Рiнгнес Канадського Арктичного архiпелагу).

До контрастiв природи додаються тi, що створенi людиною. Про пiвденну частину Канади (де живуть колiбрi й росте виноград) можна сказати, що вона перенаселена. 160-кiлометрова смуга вздовж кордону iз США концентруi практично все населення краiни. У надзвичайно багатих на природнi ресурси (дешева гiдроенергiя, лiс, нафта, природний газ, уран, залiзна i мiдно-нiкелева руди, золото, срiбло, бiологiчнi ресурси Свiтового океану тощо) регiонах Середньоi i Пiвнiчноi Канади мешкаi лише 1,5% населення.

На Пiвночi Канади iснують переважно невеликi поселення при шахтах i рудниках, де дуже ефективно, мiнiмальною кiлькiстю робочих рук з високою продуктивнiстю працi розробляються природнi багатства.

Високою продуктивнiстю працi вiдзначаiться й сiльське господарство. Фермерське населення краiни становить менше 3%, але виробляi 50-60 млн. тон зерна щорiчно (обсяги спiвставнi iз Францiiю та бiльшi за украiнськi).

Рiвень урбанiзацii тАУ 77%. Жителi сiльськоi мiсцевостi часто зайнятi несiльськогосподарськими заняттями (видобувна промисловiсть, мала гiдроенергетика, заготiвля деревини тощо). Внаслiдок субурбанiзацii утворилися мiськi агломерацii Торонто, Монреаля, Ванкувера й Оттави. Рурбанiзацiя веде до швидкого зростання Канадського мегаполiсу по лiнii Уiнсор тАУ Квебек (на дiлянцi Торонто тАУ Оттава тАУ Монреаль вiн вже сформувався).

Специфiчною рисою економiки Канади i ii сильна залежнiсть вiд iноземного капiталу (головним чином тАУ iз США). Можливо, корiння цiii залежностi тАУ в колонiальному минулому (спочатку французькому, а потiм тАУ британському), у переселеннi ВллоялiстiвВ» iз США пiд час iхньоi вiйни за незалежнiсть.

Лише у 1867 роцi Канада отримала статус першого британського домiнiону, 1931 року краiна отримала фактичну самостiйнiсть, а юридично оформила свою незалежнiсть у 1947 роцi, коли був прийнятий ВлАкт про канадське громадянствоВ». У 1949 роцi до складу Канади ввiйшов колишнiй британський домiнiон Ньюфаундленд, так остаточно сформувалася нинiшня державна територiя.

Канада тАУ багатонацiональна краiна, iнколи ii навiть називають Влкраiною нацiональних меншинВ». Твердження цiлком слушне, адже навiть найбiльший етнос тАУ англоканадцi тАУ i нацiональною меншиною, оскiльки його частка становить менше 45%. Англоканадцi переважно протестанти. На другий за значенням етнос тАУ франко-канадцiв тАУ припадаi 31% населення (у провiнцii Квебек тАУ всi 80%), хоча саме французи першими розпочинали колонiзацiю Канади ще у ХVРЖРЖ столiттi. Франко-канадцi тривалий час жили без допомоги метрополii, тому лише завдяки вищiй народжуваностi збереглися як етнос (Влвиграли вiйну колискамиВ»). Франко-канадцi майже виключно католики.

У Канадi двi офiцiйнi мови тАУ англiйська та французька (точнiше тАУ пiвнiчний дiалект старофранцузькоi). Сучаснi iммiгранти асимiлюються переважно як англоканадцi.

РЖммiгранти становлять птАЩяту частину населення, серед них нараховуiться по 1 млн. осiб нiмецького та iталiйського походження, близько 900 тис. осiб украiнського походження. Украiнцi проживають переважно в сiльськiй мiсцевостi Степових провiнцiй та мiстах Онтарiо.

Украiнцi вiдiграють значну роль в економiчному i полiтичному життi краiни (хазяiн хокейноi команди ВлОттава СенаторзВ» Юджин Мельник тАУ мiльярдер, найкращим генерал-губернатором в iсторii краiни вважаiться Рамон Гнатишин i т.д.). Також згадаймо, що Канада (разом з Польщею) серед перших визнала незалежнiсть Украiни.

Корiнне населення (близько 0,6 млн.) тАУ теж неоднорiдне: одну групу утворюють iндiанськi народи, iншу тАУ ескiмоси. До речi, в Канадi не було такого масового винищення мiсцевого населення, як в США.

Всi вiдзначають, що в Канадi завдяки ii багатонацiональностi та полiконфесiйностi бiльше культури, лояльностi, толерантностi та менше агресii, грубощiв i насильства, нiж у сусiднiх США. Якщо головнi персонажi iсторii США тАУ ковбоi i гангстери, а Украiни тАУ козаки (тобто сильнi особистостi, що дозволяють собi нехтувати законами), то в Канадi це вояжери (торговцi, що скуповували хутро в аборигенiв). ВлКанада тАУ це неамериканська Америка. Канадцi бiльшi iвропейцi нiж янкiВ», тАУ такi слова можна часто почути у Пiвнiчнiй Америцi.

Господарство

Канада тАУ високорозвинена iндустрiальна краiна. ВНП на душу населення становить 20320 $ на рiк. РЖ хоча в структурi зайнятостi промисловiсть поступилася сервiсним галузям, вiдчуваiться ii переважання в експортi, тому Канада лишаiться iндустрiальною.

Промисловiсть розвиваiться виключно на власнiй сировиннiй базi. Фундаментом канадськоi iндустрii i один з найпотужнiших у свiтi паливно-енергетичних комплексiв. Фахiвцi вважають, що економiчний успiх краiни повтАЩязаний iз споживанням великоi кiлькостi енергii. Дешева електроенергiя дала змогу ВлоблагородитиВ» експорт: замiсть лiсу вивозити целюлозу i папiр, замiсть рудних концентратiв тАУ кольоровi метали. Крiм того, значна частина електроенергii продаiться в США (енергосистеми двох краiн обтАЩiднанi мiж собою).

За виробництвом електроенергii на душу населення Канада поступаiться в свiтi лише Норвегii, а сумарний (валовий) показник у неi 5-й в свiтi. В структурi паливно-енергетичного балансу (ПЕБ) на гiдроенергiю припадаi 30%, а в структурi електроенергетичного балансу (ЕЕБ) тАУ навiть 65% (це найдешевша електроенергiя). 20% виробляють ТЕС на камтАЩяному вугiллi, ще 15% електроенергii виробляiться на АЕС (Канада навiть розробила власний ядерний реактор).

Чудово забезпечена Канада нафтою i природним газом (провiнцii Альберта, Саскачеван i Британська Колумбiя). Краiна експортуi значну кiлькiсть вуглеводнiв до США. Починаючи з 80-х рокiв минулого столiття значно збiльшився видобуток камтАЩяного вугiлля в Британськiй Колумбii (цьому сприяв японський попит), пiсля цього частка схiдних шахт (у Новiй Шотландii) впала до 10%.

Загалом, гiрничо-видобувна промисловiсть тАУ одна з ключових в економiцi Канади. 80% ii продукцii експортуiться. При цьому бiльшiсть дiючих гiрничозаводських центрiв розташовуiться в пiвденнiй частинi краiни, де кращi клiматичнi умови i створена гарна транспортна iнфраструктура. В провiнцii Онтарiо видобуваються мiдно-нiкелевi та урановi руди; Квебек славний залiзною (Фермон) та мiдною (Норанда) рудами; Саскачеван тАУ калiйними солями та урановими рудами (найбiльшi в свiтi родовища Кi-Лейк та Сiгар-Лейк); Британська Колумбiя тАУ свинцево-цинковими рудами. Свiтове значення мають поклади залiзноi руди в провiнцii Ньюфаундленд (пiвострiв Лабрадор).

Така розмаiта структура природно-ресурсного потенцiалу краiни призвела до безпосереднього звтАЩязку обробноi промисловостi з добувними галузями, а також сiльським та лiсовим господарством.

На машинобудування припадаi дещо менше 30% вартостi виробленоi промисловоi продукцii. Чiльна роль належить транспортному машинобудуванню, де пануi американський та японський капiтал (ВлДженерал МоторзВ», ВлФордВ», ВлКрайслерВ», ВлНiссанВ», ВлХондаВ»). Автомобiлебудування сконцентровано в провiнцiях Онтарiо та Квебек, сiльськогосподарське машинобудування тАУ в степових провiнцiях (Манiтоба, Саскачеван, Альберта). Канада виробляi також залiзничнi вагони i тепловози, лiтаки i кораблi, але мiжнародною спецiалiзацiiю стали лише снiгоходи.

В Канадi розвинуто виробництво енергосилового обладнання для електростанцiй, широко представлений випуск гiрничошахтного обладнання, технiки для лiсорозробок та целюлозно-паперовоi промисловостi. Практично вiдсутнi в краiнi верстатобудування. Така специфiка свiдчить про обслуговування виключно внутрiшнiх потреб краiни. В мiжнародному подiлi працi машинобудування Канади участi практично не бере.

В металургiйному комплексi краiни переважаi кольорова металургiя. Виключно на власнiй сировинi працюють мiдно-нiкелевi i свинцево-цинковi комбiнати (мiсця в свiтовiй iiрархii: нiкель тАУ 1-е; цинк тАУ 3-е; рафiнована мiдь тАУ 4-е; свинець тАУ 6-е). На iмпортнiй сировинi працюi лише алюмiнiiва промисловiсть (7% свiтовоi виплавки, 3-е мiсце). Готова продукцiя кольоровоi металургii майже повнiстю експортуiться, сама Канада здатна спожити не бiльше 5% виплавлених металiв. Чорна металургiя стабiлiзувала виробництво на рiвнi 14,5 млн. тон сталi (13 мiсце в свiтi). Найбiльший центр тАУ м. Гамiльтон.

Хiмiчна промисловiсть краiни дуже диверсифiкована, в ii структурi представленi як основна хiмiя (особливо виробництво мiнеральних добрив), так i органiчний синтез (особливо виробництво високополiмерних сполук i синтетичного каучуку, фармацевтичних препаратiв тощо), що спираються на потужну власну нафтохiмiю i гiрничо-хiмiчну промисловiсть.

Найбiльшими центрами хiмiчноi галузi i Монреаль, Ванкувер, Калгарi та Едмонтон. В мiжнародному подiлi працi Канада помiтно видiляiться обсягами виробництва й експорту мiнеральних добрив (3-е мiсце в свiтi), а по калiйним добривам взагалi займаi 1-е мiсце (40% свiтового виробництва). Центри продукування добрив тАУ Монреаль, Торонто, Нiагара-Фолс, Кiтченер.

Лiсопаперова промисловiсть використовуi надзвичайно багатi власнi лiсовi ресурси. За сумарними заготовками деревини Канада займаi 5-е мiсце в свiтi, але за виробництвом пиломатерiалiв i паперу тАУ 3-е мiсце, а за обсягами та вартiстю експорту Канада поза конкуренцiiю. Загалом в краiнi 34 заводи виробляють целюлозу, 76 тАУ папiр i картон. Бiльшiсть цих заводiв концентруiться поблизу каскадiв ГЕС на рiчцi Святого Лаврентiя та ii притокiв. Особливо вiдомий канадський газетний папiр (36,2% свiтового виробництва). У захiднiй частинi краiни переважають лiсопильнi пiдприiмства (iх продукцiя майже повнiстю експортуiться в Японiю).

В Канадi склався потужний АПК, з яким повтАЩязано близько 15% економiчно активного населення. Частка сiльського господарства в ньому невелика, майже 70% вартостi продукцii АПК дають переробнi галузi, зокрема харчова промисловiсть.

Канадське сiльське господарство характеризуiться високим рiвнем механiзацii, товарностi i спецiалiзацii. Канада забезпечуi себе основними видами продовольства та майже половину виробленоi сiльськогосподарськоi продукцii вивозить на свiтовий ринок. В структурi вартостi виробленоi продукцii сiльського господарства переважаi тваринництво, хоча експортний потенцiал складаiться бiльше за рахунок рослинництва (особливо зернових культур i картоплi).

Середнiй розмiр ферми тАУ 250 га. ⅔ ферм знаходяться у приватнiй власностi самих фермерiв, решта тАУ орендованi. За спецiалiзацiiю переважають зерновi, мтАЩяснi i молочнi ферми.

Найкращi сiльськогосподарськi угiддя Канади знаходяться в Степових провiнцiях (Манiтоба, Саскачеван, Альберта), вони й створюють головний сiльськогосподарський район з потужним зерновим господарством, пасовищним мтАЩясним скотарством та мтАЩясо-вовняним вiвчарством. Сiльське господарство провiнцiй Онтарiо i Квебек спецiалiзуiться на кормових культурах, молочному скотарствi, свинарствi й садiвництвi. Нова Шотландiя, Нiагарський регiон та субтропiчна частина Британськоi Колумбii славляться виробництвом винограду, фруктiв, ягiд, овочiв. Спецiалiзацiя острова Принца Едуарда тАУ виробництво насiннiвоi картоплi. Ще Канада вiдома вирощуванням такоi олiйноi культури як льон-кучерявець тАУ чверть свiтового виробництва.

Краiна з такою величезною територiiю та залежнiстю вiд сировинного експорту потребуi потужного розвитку транспорту. Природнi умови Канади не дуже сприятливi для транспортного будiвництва (складний рельiф, значнi воднi перешкоди, важкi клiматичнi умови, багаторiчна мерзлота), але цiною надзусиль була створена сучасна транспортна система, що цiлком вiдповiдаi потребам нацiональноi економiки. Велику роль в нiй вiдiграють двi трансканадських залiзницi та одна трансканадська автострада, довжина кожноi з них перевищуi 8 тис. км.

Для звтАЩязку з необжитими районами збудовано шосе ВлМаккензiВ» та ще тисячi кiлометрiв автострад за програмою ВлДороги до ресурсiвВ». У пасажироперевезеннях лiдирують автотранспорт i авiацiя. Навiть у маленьких поселеннях Середньоi i Пiвнiчноi Канади функцiонують аеропорти. У вантажоперевезеннях з автотранспортом серйозно конкурують водний i трубопровiдний транспорт.

Мережа трубопроводiв зтАЩiднуi нафтогазовi промисли провiнцii Альберта iз споживачами в серединi краiни (трансканадськi нафтопровiд i газопровiд довжиною у 3,5 тис. км тАУ до Монреаля) та за кордоном (нафтопровiд ВлТранмаунтiнВ» та калiфорнiйський газопровiд, що перетинають Кордильiри на шляху до тихоокеанських штатiв США).

Виключне значення у зовнiшнiх вантажоперевезеннях належить водному транспорту. Найбiльшi порти Канади тАУ Ванкувер i Монреаль (останнiй завдяки реконструкцii глибоководного шляху Святого Лаврентiя приймаi океанськi кораблi, хоча вiдстань вiд Монреаля до Атлантики становить 1600 км).

Економiчнi райони

Територiальнi вiдмiнностi у поiднаннi рiзноманiтних природних особливостей ландшафтiв i галузей господарства в Канадi дуже значнi. Нагадаiмо, що краiна строката не тiльки в етнiчному вiдношеннi. Природнi зони теж варiюють вiд майже субтропiкiв пiвденно-захiдноi частини краiни до полярних пустель. Склад тваринного свiту змiнюiться вiд пуми i колiбрi до бiлого ведмедя. Освоiння територii змiнюiться вiд iнтенсивноi експлуатацii й перенавантаження на Пiвденному Сходi тАУ до незайманих просторiв Канадськоi Арктики. Отже, без районування нiяк не обiйтися.

В територiальнiй структурi господарства Канади представленi 5 економiчних районiв (4 зрiлих райони з чiтко оформленою спецiалiзацiiю та 5-й район тАУ пiонерного освоiння з величезними резервними територiями). В силу федеративного устрою Канади в ii економiчному районуваннi доводиться враховувати адмiнiстративно-територiальний подiл. Провiнцii фактично розглядаються як пiдрайони.

Центральний економiчний район (або Промисловий Центр) маi у складi двi найрозвинутiшi провiнцii краiни тАУ Онтарiо та Квебек. Район займаi 26% територii Канади, але мешкаi тут 62% населення i виробляiться 63% ВНП. Його частка у продукцii обробноi промисловостi ще вища тАУ 75%.

Центральний район являi собою iндустрiальне серце краiни, тут сконцентрована половина виплавки кольорових i чорних металiв, виробляiться 90% всiii продукцii машинобудування (при цьому 100% канадських автомобiлiв), випускаiться 60% продукцii легкоi промисловостi тощо.

Високий рiвень економiчного розвитку значною мiрою повтАЩязаний з вигодами суспiльно-географiчного положення тАУ сусiдство iз США та наявнiсть глибоководного шляху рiчкою Святого Лаврентiя (функцiонуi з 1959 року для доставки лабрадорськоi залiзноi руди в США), яким океанськi лайнери пiднiмаються вгору по течii, минаючи порти Атлантичних провiнцiй.

Центральний район фактично складаiться з двох пiдрайонiв з дещо вiдмiнними економiчними структурами i складними протирiччями. Онтарiо тАУ це ядро формування англо-канадськоi нацii, а Квебек тАУ франко-канадськоi.

Онтарiо тАУ найбiльша провiнцiя Канади за чисельнiстю населення i промисловим потенцiалом. Пiвденна частина пiдрайону глибоко вклинюiться в промислову смугу США. Тут найсприятливiшi природнi умови для розвитку виноградарства й виноробства, туризму тощо (Нiагарський водоспад). Найбiльшим мiстом Канади i столиця Онтарiо тАУ Торонто (украiнська дiаспора становить 250 тис. осiб). Торонто тАУ канадський лiдер не тiльки у високотехнологiчнiй промисловостi, але й у транспортних звтАЩязках, науцi, освiтi, культурi й спортi. Мiсто маi також потужну харчову (мтАЩясопереробну, фруктоовочеконсервну) i легку (швейну, трикотажну) промисловiсть.

Опорний каркас територii цього пiдрайону складають також Гамiльтон (найбiльший центр чорноi металургii), Уiнсор, Ошава i Оквiлл (канадськi сусiди Детройта тАУ значнi центри автомобiлебудування). На кордонi Онтарiо з Квебеком знаходиться канадська столиця Оттава (точне машинобудування, целюлозно-паперова промисловiсть i полiграфiя).

Квебек тАУ дещо бiльший за площею, але за чисельнiстю населення поступаiться Онтарiо. Бiльшiсть мешканцiв сконцентровано в пiвденнiй частинi пiдрайону. Ландшафти Квебеку настiльки рiзноманiтнi i привабливi, що в Канадi ця провiнцiя отримала неофiцiйну назву ВлLa Belle ProvinceВ» (ВлПрекрасна провiнцiяВ»). Квебек вже тричi проводив референдум з приводу виходу iз складу федерацii та отримання незалежностi.

45% населення Квебеку сконцентровано в Монреалi, головному фiнансово-дiловому центрi Канади, який по своiму значенню для краiни i аналогом Нью-Йорку (хоча за архiтектурний стиль його називають Влдругим ПарижемВ»). Монреаль видiляiться деревообробною i целюлозно-паперовою промисловiстю, нафтопереробкою i фармацевтикою, шкiряно-взуттiвою, текстильною, швейною i харчовою промисловiстю. З галузей машинобудування в Монреалi представленi судно- й автомобiлебудування, електронiка та авiакосмiчне виробництво.

Дуже цiкавим i мiсто Квебек (700 тис. осiб) тАУ столиця провiнцii. В ньому зберiгся цiлий район середньовiчноi забудови тАУ Латинський квартал, а також стара фортеця. Квебек приваблюi шалену кiлькiсть американських туристiв тАУ як ВлдешевийВ» спосiб познайомитися з РДвропою, не перетинаючи океан. В мiстi представленi лише пiдприiмства легкоi i харчовоi промисловостi, якi не заважають розвитку iндустрii туризму.

Потужнi пiдприiмства кольоровоi металургii вiдсунутi на периферiю пiдрайону тАУ до ГЕС, якi утворюють декiлька каскадiв. Надлишок електроенергii продаiться до США.

Степовий район (Манiтоба, Саскачеван, Альберта) i переважно ресурсно-сiльськогосподарським. Це тАУ житниця Канади, але водночас i надзвичайно важливий район гiрничо-видобувноi промисловостi (тут видобуваiться 90% канадських нафти i газу та 100% калiйних солей, камтАЩяне вугiлля i уранова руда). При 17% населення тут виробляiться 18% ВНП краiни.

Манiтоба тАУ це Влхлiбний кошик КанадиВ» (пшениця, ячмiнь i кукурудза). Кожен 10-й мешканець провiнцii маi украiнське корiння. Перед провiнцiйним парламентом стоять памтАЩятники Т. Шевченку i Л. Украiнцi. Столиця Манiтоби тАУ Вiннiпег (650 тис. населення). Це мiсто називають Влворотами на захiдВ» або Влворотами у прерiiВ». Вiннiпег маi найбiльший у Канадi ринок зерна та розгалужену харчову промисловiсть (мтАЩясну, олiйну, борошномельну) i сiльськогосподарське машинобудування.

На загальному лiсо-сiльськогосподарському фонi у пiвнiчнiй частинi провiнцii видiляiться один з найбiльших в свiтi центрiв виплавки нiкелю тАУ мiсто Томпсон. Саме в провiнцii Манiтоба на узбережжi Гудзоновоi затоки знаходиться iдиний канадський порт у Пiвнiчному Льодовитому океанi тАУ Черчiлл. До нього пiдведена залiзниця для вивозу пшеницi i нiкелю. Арктична навiгацiя триваi всього 3 мiсяцi на рiк.

Саскачеван тАУ провiнцiя пшеницi й урану. Сiльськогосподарською спецiалiзацiiю нагадуi Манiтобу. Свiтове значення маi видобуток урановоi руди та калiйних солей. Столиця провiнцii тАУ невелике мiсто Реджайна, вiдоме своiми сiльськогосподарськими виставками. Найбiльшим промисловим центром i мiсто Саскатун (сiльськогосподарське машинобудування), також в ньому знаходиться Украiнський музей Канади.

Альберта тАУ найбагатша провiнцiя Канади i найдинамiчнiша за темпами соцiально-економiчного розвитку. Образ провiнцii тАУ Влнафтовi вишки серед полiвВ». Видобуваiться в Альбертi 85% канадськоi нафти. Розпочато також видобуток камтАЩяного вугiлля, яке йде на експорт в Японiю через тихоокеанськi порти. Зберiгають своi значення зернове господарство i пасовищне тваринництво.

В Альбертi чiтко видiляються 2 мiста-лiдера: столиця провiнцii тАУ Едмонтон (850 тис.) та неофiцiйна Влнафтова столицяВ» Канади тАУ Калгарi (650 тис.). Багатство тут бтАЩi в очi на кожному кроцi, центральна частина Калгарi з найсучаснiшими хмарочосами маi такий вигляд, що навiть голлiвудськi кiнематографiсти приiжджають сюди знiмати фантастичнi фiльми про майбутнi.

Едмонтон став своiрiдними Влворотами на пiвнiчВ», як головний органiзуючий центр в освоiннi природних ресурсiв Пiвнiчноi Канади.

Далекий Захiд (Британська Колумбiя) тАУ це Влтихоокеанський фасадВ» Канади та ii аванпорт для наступу в Азiйсько-Тихоокеанському регiонi. При 12% населення район виробляi 12% ВНП краiни. Серед провiнцiй тАУ Британська Колумбiя третя за значенням пiсля Онтарiо i Квебеку.

Цiкаво, що природний бартАЩiр Скелястих гiр дещо iзолював цей економiчний район вiд iншоi територii Канади. В економiчних звтАЩязках Далекий Захiд бiльше зорiiнтований на Японiю i США. В населеннi помiтним i азiйський елемент: 10% становлять китайцi, ВлЧайна-тауниВ» i у всiх портових мiстах.

В Британськiй Колумбii розвинута гiдроенергетика, а на ii базi тАУ алюмiнiiва промисловiсть. Велике значення мають лiсова, деревообробна i целюлозно-паперова промисловiсть. Зростають обсяги видобутку камтАЩяного вугiлля.

Але ⅔ населення i промислового потенцiалу району зосереджено у пiвденно-захiднiй субтропiчнiй частинi Британськоi Колумбii.

На островi Ванкувер знаходиться невелика, але дуже симпатична столиця провiнцii тАУ м. Вiкторiя, що потопаi в субтропiчних квiтах, а за архiтектурою вважаiться найбiльш Вланглiйським мiстом КанадиВ» (настiльки англiйським, що його уподобали пенсiонери з Великобританii).

Навпроти Вiкторii тАУ на материку в гирлi рiчки Фрейзер розташовуiться третi за люднiстю мiсто краiни (1,8 млн. мешканцiв) та ii головний порт (50 млн. тон вантажiв на рiк) тАУ Ванкувер. Це кiнцевий пункт трансканадських залiзниць i загальнодержавноi шосейноi дороги. Мiсто i великим центром суднобудування i рибопереробки. Ведеться вилов цiнних лососевих порiд i палтусу.

Ванкувер i одним з лiдерiв рейтингу найкращих для проживання мiст свiту. Мешканцi Ванкуверу 10 мiсяцiв на рiк купаються в океанi та, водночас, цiлорiчно катаються на лижах тАУ гiрськолижнi курорти в годинi iзди електричкою. А ще Ванкувер прославився тим, що саме тут у 1971 роцi було створено екологiчну органiзацiю ВлГрiнпiсВ» та проведено ii першу акцiю тАУ протест проти ядерних випробувань США на Алясцi.

Через складний рельiф для сiльського господарства придатнi лише 5% територii економiчного району, але сприятливий клiмат дозволяi спецiалiзуватися на садiвництвi (грушi, вишнi, абрикоси, персики) та виноградарствi. Вздовж узбережжя простягаiться сiльськогосподарська смуга, яку назвали Влфруктовим кошиком КанадиВ». Тваринництво представлене молочним скотарством.

Атлантичний (Приатлантичний) район маi в своiму складi 4 приморськi провiнцii (Ньюфаундленд, Принца Едуарда, Нова Шотландiя, Нью-Брансуiк) з найбiльш давньою iвропейською колонiзацiiю. При 9% населення економiчний район виробляi лише 6% ВВП краiни та маi найвищий рiвень безробiття в краiнi й постiйне вiдтАЩiмне сальдо мiграцiй. Певну ВлвiдповiдальнiстьВ» за такi показники несе суспiльно-географiчне положення: район надто глибоко вдаiться в Атлантичний океан (вiн розташовуiться на пiвостровах Лабрадор i Нова Шотландiя та групi островiв тАУ Принца Едуарда, Мадлен, Кейп-Бретон, Ньюфаундленд, Сейбл та iнших). Внаслiдок цього звтАЩязки свiту iз Центральною Канадою здiйснюються в обхiд Атлантичного економiчного району: або через глибоководний шлях Святого Лаврентiя, або через порти США (наприклад, Нью-Йорк Ерi-каналом дуже зручно зтАЩiднуiться з системою Великих озер).

Нью-Брансуiк цiкавий тим, що майже 40% населення тут становлять франко-канадцi. Розвинутi такi галузi господарства як гiрничо-видобувна промисловiсть (полiметалiчнi руди) i кольорова металургiя на базi власноi дешевоi електроенергii АЕС та каскаду ГЕС. Представлене рибальство (у виловах переважаi оселедець) та iншi морськi промисли (заготiвля омарiв, крабiв) у знаменитiй затоцi Фандi. В сiльському господарствi провiнцiя спецiалiзуiться на свинарствi i картоплярствi. Великих мiст немаi. Столиця Нью-Брансуiка тАУ мiсто Фредерiктон налiчуi всього 50 тис. мешканцiв.

Нова Шотландiя тАУ одна з перших колонiй Пiвнiчноi Америки, заснована ще за дорученням шотландського короля Якова VРЖ. Тому i сьогоднi 11% населення складають ВлчистокровнiВ» шотландцi.

Столиця провiнцii Галiфакс тАУ iдине велике мiсто у всьому Атлантичному районi, але воно навiть не входить до ВлдесяткиВ» найбiльш людних канадських мiст. Галiфакс тАУ досить важливий порт i крупний центр суднобудування, а також вiйськовоi промисловостi. Гiрничо-видобувна промисловiсть представлена низкою камтАЩяновугiльних шахт.

Сiльське господарство провiнцii маi примiське спрямування (молочне скотарство, свинарство, птахiвництво, садiвництво, овочiвництво). Високими врожаями яблук славиться долина рiчки Аннаполiс.

Ньюфаундленд тАУ ВлновачокВ» федерацii Канада (з 1949 р.). Крiм однойменного острову провiнцiя включаi в себе частину пiвострова Лабрадор. Ньюфаундленд тАУ найбiднiша провiнцiя Канади. Тривалий час господарство трималося виключно на рибальствi (вилов трiски на знаменитiй ньюфаундлендськiй банцi ведеться з ХV столiття) та рибоконсервнiй промисловостi. В Канадi набули поширення анекдоти про простачкiв-ВлньюфiВ» (як в Росii про чукчiв).

Сiльське господарство провiнцii традицiйно спецiалiзуiться на пасовищному тваринництвi (мтАЩясне скотарство, мтАЩясо-вовняне вiвчарство). Розвиток целюлозно-паперовоi промисловостi та розробка азбестових родовищ сприяють економiчному пожвавленню цього типово депресивного пiдрайону та диверсифiкацii його виробничого комплексу.

Острiв Принца Едуарда тАУ найменша за площею провiнцiя, але густозаселена. Провiднi галузi економiки тАУ сiльське господарство i туризм. Сiльське господарство острова вiдоме на весь свiт найкрупнiшою картоплею. 15 краiн купують ii як насiннiву. А ще цей Влкартопляний острiвВ» щорiчно приймаi на своiх пляжах близько 0,5 млн. вiдпочивальникiв iз США i Канади.

Пiвнiчний район (Юкон, Пiвнiчно-Захiднi територii, Нунавут) займаi 40% територii краiни. На площi майже у 4 млн. км² мешкаi ледве 100 тис. осiб (0,3% населення Канади). Поки що тут сформувалися лише певнi осередки господарського освоiння (частка у ВНП краiни становить 1%).

В структурi економiки Пiвнiчного району гiпертрофоване значення маi гiрничо-видобувна промисловiсть (полiметалiчнi руди, срiбло, золото, платина). Автохтонне населення займаiться мисливством i рибальством та вважаi, що канадська Пiвнiч ВлперенаселенаВ». Парламент Канади пiдтримуi вимоги корiнних мешканцiв (зокрема був заборонений проект ВлАрктiк ПайлотВ» з видобутку й вивозу шельфовоi нафти, оскiльки це могло нанести непоправну шкоду тендiтним арктичним екосистемам i традицiйному господарству. ВлНовому КувейтуВ» так i не судилося зтАЩявитися на картi).

Вместе с этим смотрят:

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

Economy in South Korea

РЖсторiя Оренбурзького краю. Оренбурзький край до початку росiйськоi колонiзацii

РЖсторiя сiл (Грабовець, Бiлоскiрка, Козiвка)

РЖсторико-краiзнавче дослiдження мiста Рiвне