Природнi ресурси Миколаiвськоi областi

КУРСОВА РОБОТА

На тему:

ВлПРИРОДНО-РЕКРЕАЦРЖЙНИЙ ПОТЕНЦРЖАЛ МИКОЛАРЗВСЬКОРЗ ОБЛАСТРЖ ТА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ У ТУРИЗМРЖВ»

Киiв тАУ 2009

Вступ

Актуальнiсть теми. Впродовж останньоi чвертi ХХ ст. туризм став однiiю з провiдних галузей свiтовоi економiки. Його потенцiйний вплив на соцiально-економiчний розвиток свiту, довкiлля та людей набуваi таких масштабiв що можна говорити про Влтуристичну революцiюВ». За даними Всесвiтньоi туристичноi органiзацii (ВТО) у 2007 р. чисельнiсть iноземних туристiв склала 900 млн., а доходи вiд туризму тАУ 18,6 млрд. доларiв. Згiдно з прогнозами експертiв ВТО, обсяги мiжнародного туризму зростатимуть щороку в середньому на 4%. У 2010 р. прогнозуiться 1,006 млрд. учасникiв мiжнародних подорожей, а у 2020 р. тАУ 1,561 млрд. Доходи ж вiд туризму за цей перiод мають збiльшитись у 4 рази. Якщо ж до результатiв мiжнародного туризму додати ще й обсяги внутрiшнього туризму, то показники зростуть щонайменше втричi. Це дозволяi говорити про туризм як прiоритетну галузь свiтового господарства ХХРЖ ст.

НевiдтАЩiмною складовою свiтового туристичного процесу i вiтчизняна туристична галузь. Тому прогнози експертiв ВТО щодо розвитку туризму в свiтi повною мiрою стосуються Украiни. Адже вона володii значними рекреацiйно-туристичними ресурсами, маi досить розвинену транспортну мережу, вигiдне географiчне положення тощо.

Нацiональний туристичний ринок Украiни i ринком краiни перехiдноi економiки з середнiм рiвнем соцiально-економiчного розвитку, що формуi ринковi структури та iндустрiю туризму вiдповiдно до iвропейських стандартiв. Сучасний етап характеризуiться вiдносно незначною участю у свiтовому туристичному обмiнi i переважанням експорту туристичних послуг.

Ринок туристичних послуг в Украiнi ще остаточно не сформувався, оскiльки економiка краiни знаходиться в станi постiйного реформування, що позначаiться на розвитку туристичноi галузi.

Розвиток нацiонального ринку туристичних послуг Украiна ТСрунтуiться на ii туристко-ресурсному потенцiалi. Мотивацiйними цiнностями для розвитку внутрiшнього та iноземного туризму залишаiться класичне поiднання природних i культурно-iсторичних ресурсiв, посилене етнорелiгiйною самобутнiстю регiонiв краiни.

Загалом за 2007 р. кiлькiсть туристiв, якi були обслугованi субтАЩiктами туристичноi дiяльностi Украiни складаi 2,864 млн. ос., а кiлькiсть iноземних туристiв на територii Украiни за 2007 р. складаi 372,5 тис. ос. (порiвняно з попереднiм роком 299 тис. ос.). Це свiдчить про те, що Украiна все бiльше i бiльше користуiться популярнiстю на свiтовому туристичному ринку. Отже, з урахуванням цих чинникiв в Украiнi прийнято державну програму розвитку туризму до 2010 р., в якiй зазначаiться, що туризм набуваi прiоритетностi в розвитку культури та економiки незалежноi Украiни.

Сучасний розвиток туризму в Миколаiвськiй обл. i складовою процесу вiдновлення i збереження природно-рекреацiйних ресурсiв Украiни.

Його проблеми та перспективи iстотним чином позначаються на загальному станi природних ресурсiв краiни. Цим i визначаiться вибiр теми курсовоi роботи.

ОбтАЩiктом дослiдження i природно-рекреацiйний потенцiал Миколаiвськоi обл. та його використання у туризмi.

Географiчнi рамки курсовоi роботи обмежуються сучасною територiiю Миколаiвськоi обл.

Хронологiчнi рамки курсовоi роботи охоплюють перiод вiд середини XVIII сторiччя до сучасного часу.

Джерельна база. У процесi написання курсовоi роботи автором було опрацьовано близько 30 джерел. Насамперед це такi багатотомнi академiчнi видання як: ВлГеографiчна енциклопедiя УкраiниВ» та ВлРЖсторiя мiст i сiл Украiнськоi РСРВ».

Природа краю описана у працях таких авторiв, як Козявкiн А.П., Шкварець В.П. та Мельник М.Ф.

Складним був збiр лiтератури, що стосуiться стану та розвитку туризму в регiонi. При вирiшеннi цiii проблеми автор курсовоi роботи скористалася iнформацiiю викладеною у статистичному бюлетенi ВлТуризм в УкраiнiВ» та на сайтах всесвiтньоi комптАЩютерноi мережi РЖнтернет .

Значну кiлькiсть iнформацii автор знайшла у виданнях туристично-екскурсiйного характеру, а саме в проспектах, путiвниках, буклетахВа тощо.

Метою курсовоi роботи i всебiчне дослiдження природно-рекреацiйного потенцiалу Миколаiвськоi обл. та його використання у туризмi. Для досягнення мети автор ставить перед собою наступнi завдання:

В· дати загальну характеристику регiону;

В· описати природно-рекреацiйнi ресурси Миколаiвськоi обл.;

В· проаналiзувати сучасний стан i перспективи розвитку туризму в Миколаiвськiй обл.

Структура курсовоi роботи складаiться iз вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаноi лiтератури, джерел та додаткiв.

1. Загальна характеристика Миколаiвськоi областi

Перш нiж проаналiзувати туристичнi ресурси краю необхiдно дати загальну характеристику областi.

Фiзико-географiчна характеристика областi. Миколаiвська обл. була створена 22 вересня 1937 р. Вона розташована на пiвднi Украiни, в межах басейну рiчки Пiвденний Буг, i займаi площу понад 24,6 тис. км (4,1% територii Украiни). На заходi вона межуi з Одеською, на пiвночi тАУ з Кiровоградською, на сходi тАУ з Херсонською та Днiпропетровською областями, а на пiвднi омиваiться Чорним морем (Додаток 1).

Рельiф областi являi собою рiвнину, нахилену у пiвденному напрямi. Бiльша частина областi лежить у межах Причорноморськоi низовини. На пiвночi простягаються Подiльська височина (правобережжя Пiвденного Бугу) та Приднiпровська височина (лiвобережжя Пiвденного Бугу). Глибоко в суходiл врiзаються Днiпровсько-Бузький, Березанський, Тилiгульський та Анджигольський лимани. До територii областi належать острiв Березань й Кiнбурська коса.

Область розташована в межах двох фiзико-географiчних зон лiсостеповоi (Кривоозерський i захiдна половина Первомайського району) i степовоi (решта територii). Ландшафти представленi заплавними комплексами (заплавнi лiси й луки), дiлянками пiщаного степу, вапняковими степами, прибережно-водними комплексами, наскельними дiбровами, камтАЩянистими степами тощо.

Лiсистiсть областi складаi 3,9%. По районах вона досить неоднорiдна й коливаiться вiд 2% у Березанському районi до 6,3% у Вознесенському. Всi лiси вiднесенi до першоi групи. Лiси виконують захиснi, серед яких протиерозiйнi, водоохороннi та санiтарно-гiгiiнiчнi функцii. На схилах в верхiвтАЩях рiчкових долин i балках зростають байрачнi лiси, в яких переважають дуб, клени татарський i гостролистий, втАЩяз, липа, груша, яблуня, в чагарниковому ярусi тАУ бересклет, крушина, терен, глiд, шипшина. Трапляються заплавнi лiси.

Клiмат областi помiрно континентальний з мтАЩякою малоснiжною зимою та спекотним посушливим лiтом, що супроводжуiться суховiями i пиловими бурями. Пересiчна температура сiчня становить тАУ 4iС, липня тАУ +27iС. Зима малоснiжна, порiвняно тепла. Максимум опадiв випадаi влiтку, переважно у виглядi злив. Море у купальний сезон (червень-серпень) прогрiваiться бiля берега до +24iС.

Воднi ресурси. Головна водна артерiя Миколаiвщини тАУ Пiвденний Буг, що посiдаi третi мiсце серед украiнських рiчок за своiми розмiрами, довжиною 257 км у межах областi. Друга по довжинi рiка областi тАУ РЖнгул (179 км), упадаi в Пiвденний Буг у межах Миколаiва. Усього по територii областi протiкаi 85 рiчок, завдовжки 10 км кожна.

Озера областi майже всi солонi, найбiльше серед них тАУ Бейкуський лиман. Миколаiвська обл. на пiвднi займаi кiлька сотень кiлометрiв береговоi лiнii Чорного моря i його лиманiв. Узбережжя Чорного моря розрiзане Днiпровсько-Бузьким, Тилiгульським i Бережанським лиманами.

ТРрунти. Серед зональних типiв ТСрунтiв переважають чорноземи звичайнi середньо гумуснi та мало гумуснi (на пiвночi), чорноземи пiвденнi мало гумуснi, каштановi i темно-каштановi слабо солонцюватi (на крайньому пiвднi), алювiальнi лучнi (у заплавах) та лучнi осолодiлi (у подах). Майже всю територiю Миколаiвськоi обл. розорано.

Кориснi копалини представленi головним чином нерудним комплексом. На пiвнiчному заходi розробляiться родовище нiкелю, на пiвночi i родовища уранових руд. Видобуток гранiту проводився у 18 великих родовищах. Разом iз гранiтами зустрiчаються гнейси, кварцити й польовий шпат. Миколаiвщина маi великi запаси будiвельних матерiалiв: каменю будiвельного понад 627 млн. куб. м, гранiтiв iз широкою гамою кольорiв i високих декоративних якостей 51,3 млн. куб. м, цементноi сировини 60,7 млн. т, глиняно-черепичноi сировини 48,1 млн. куб. м, будiвельного пiску 123,7 млн. т. Промислове значення мають також поклади вапнякiв 16,4 млн. т, каолiну 113,6 млн. куб. м i т.п.

Рослиннiсть. У пiвнiчнiй та пiвнiчно-захiднiй частинах областi на звичайних чорноземах ростуть: типчак, ковила, калерiя i велика кiлькiсть степового рiзнотравтАЩя як перекотиполе, адонiс, в значних кiлькостi кореневище, а також злаки, особливо степовий стоколос та iншi сухолюбнi злаки.

Тваринний свiт. Найбiльш характернi види для цiii територii i: заiць-русак (170 тис.), лиса (4 тис.), кабан (1,5 тис.), iнотовидна собака, косулi та куницi. З птахiв зустрiчаються перепел, жайворонок, сiра курiпка, кулик та журавель.

Адмiнiстративний подiл. Центром областi i м. Миколаiв. До складу областi входять: 19 районiв, 5 мiст обласного пiдпорядкування (Миколаiв, Вознесенськ, Очакiв, Первомайськ., Южноукраiнськ), 4 мiста районного пiдпорядкування (Баштанка, Нова Одеса, Новий Буг, Снiгурiвка), 17 сел. Та 894 смт.

Населення Миколаiвськоi обл. складаi 1 265 тис. ос. Пересiчна густота населення складаi 54,1 ос. на кв. км. Бiльша кiлькiсть населення проживаi у мiстах (838,8 тис. ос.). Кiлькiсть чоловiкiв становить 588 тис., жiнок тАУ 676,5 тис. У нацiональному складi населення переважають украiнцi (79%) та росiяни (16%), iншi нацiональностi становлять 5%. Основна частина трудових ресурсiв зайнята у галузях матерiального виробництва (68,5%), з них бл. 39,3% тАУ у сiльському господарствi.

Промисловiсть. Однiiю з провiдних галузей промисловостi i машино-суднобудування. Одним з найбiльших заводiв, який випускаi обладнання й устаткування для суднобудiвних пiдприiмств та енергетики i науково-виробниче обтАЩiднання ВлЗоря тАУ МашпроектВ». Виробництвом електроенергii в Миколаiвськiй областi займаiться найбiльша на пiвднi Украiни ВлПiвденно-Украiнська атомна електростанцiяВ» (поблизу м. Южноукраiнськ) та вiтровi електростанцii поблизу миса Аджигол.

Найбiльшi пiдприiмства з легкоi промисловостi це: Вознесенське шкiряна обтАЩiднання (ВОЗКО), Миколаiвське трикотажне обтАЩiднання, Миколаiвська швейна фiрма ВлЕвiсВ», заводи ВлНектарВ», ВлЯнтарВ», ВлСандораВ».

Харчову промисловiсть Миколаiвськоi обл. складають: Первомайський, Миколаiвський мтАЩясокомбiнати, Вознесенська продовольча компанiя та Миколаiвський птахокомбiнат. Серед багатьох молокопереробних пiдприiмств найбiльш вiдомий Первомайський молочно тАУ консервний комбiнат. У м. Очаковi знаходяться важливi пiдприiмства по переробцi риби та морепродуктiв це рибо тАУ консервний завод та мiдiйно-устричний комбiнат. А у м. Первомайськ та в с. Засiлля дiють цукровi заводи.

Сiльське господарство складаiться з двох виробничих напрямкiв: рослинництво та тваринництво. У Миколаiвськiй обл. цi два напрямки добре розвинутi. Провiдна галузь тваринництва тАУ скотарство, яке маi молочно тАУ мтАЩясний напрямок. Традицiйнi виробництва тАУ свинарство та вiвчарство. В примiських районах добре розвинене птахiвництво.

У рослинництвi переважають посiви зернових культур. Серед них провiдне мiсце належить озимiй пшеницi, ячменю та кукурудзi. Друге мiсце посiдають кормовi культури: люцерна, еспарцет, сорго, силос, кормовi буряки та iн. Також велике значення мають технiчнi культури.

Транспортна система. Транспорт областi складаiться з усiх iснуючих галузей: залiзничноi, автомобiльноi, морськоi, рiчковоi, трубопровiдноi, електронноi та повiтряноi. Найважливiше мiсце належить залiзничному та автомобiльному транспорту.

Залiзничний транспорт.Загальна протяжнiсть залiзничних шляхiв становить 766 км. Найважливiшi вантажi це сiльськогосподарськi продукти, металевi вироби, будiвельнi матерiали, нафтопродукти. Важливими залiзничними станцiями i Миколаiв, Первомайськ тАУ на тАУ Бузi, Колосiвка, Снiгурiвка, Вознесенськ.

Автотранспорт виконуi основну частину внутрiшнiх перевезень сiльськогосподарськоi продукцii, будiвельних матерiалiв та iн. Всi головнi автомобiльнi шляхи транзитнi. Миколаiвщину перетинають три автодороги мiжнародного значення тАУ Ренi (Одеська обл.) тАУ Ростов тАУ на тАУ Дону (Росiя), Харкiв тАУ Полтава тАУ Кишинiв (Молдова) та Одеса тАУ Киiв тАУ Санкт-Петербург (Росiя). Загальна довжина автошляхiв складаi майже 5 тис. км.

Трубопровiдний транспорт. Через територiю Миколаiвськоi обл. проходять: нафтопровiд Кременчук тАУ Снiгурiвка тАУ Одеса, газопровiд Шебелинка тАУ Одеса та амiакопровiд Тальяттi (Росiя) тАУ Горлiвка тАУ Южний.

Морський транспорт. Переважну частину морських вантажiв складають гiрничоруднi матерiали, металевi вироби, промисловi товари. Головнi порти тАУ Миколаiв та Очакiв.

Рiчковий транспорт через незначну протяжнiсть судно плавчих рiчкових артерiй виконуi лише пасажирськi перевезення. Рiчковi порти тАУ Миколаiв, Вознесенськ.

Електронний транспорт. Лiнii електромереж повтАЩязують обтАЩiкти енергетики Миколаiвщини з iншими в iдину енергосистему краiни. Найбiльш потужнi лiнii електромереж сполучають Пiвденно-Украiнську АЕС з обтАЩiктами енергетики Миколаiва, Кривого Рогу, Одеси, Херсона.

Отже, проаналiзувавши фiзико-географiчне розташування та соцiально-економiчну систему Миколаiвськоi обл. можна зазначити, що у регiонi i всi умови для розвитку туристичноi галузi.

миколаiвський рекреацiйний туризм ресурс

2. Природно-рекреацiйнi ресурси Миколаiвськоi областi та iх задiяння у системi туристично-екскурсiйного обслуговування

Украiна маi значнi туристичнi ресурси для задоволення потреб вiтчизняних та iноземних туристiв в оздоровленнi, вiдпочинку й пiзнаннi iсторii та культури краю.

Пiд туристичними ресурсами спецiалiсти розумiють закономiрнi поiднання компонентiв природи та iсторико-культурних цiнностей, якi виступають як умова задоволення рекреацiйних i пiзнавальних потреб людини. Специфiчними характерними властивостями туристичних ресурсiв i такi категорii як цiлiснiсть, динамiзм, мiсткiсть, надiйнiсть, привабливiсть.

Загалом весь комплекс туристичних ресурсiв можна подiлити на три групи: природнi ресурси, iсторико-культурнi та соцiально тАУ економiчнi.

Природно-рекреацiйнi ресурси тАУ це природнi та природно-технiчнi геосистеми, тiла, явища природи, що мають комфортнi властивостi для органiзацii рекреацiйноi дiяльностi протягом певного часу або на постiйнiй основi. Вони подiляються на: клiматичнi, воднi, мiнеральнi джерела та лiкувальнi грязi, рельiф, печери, рослинний i тваринний свiт, нацiональнi парки й заповiдники, мальовничi краiвиди, унiкальнi природнi обтАЩiкти тощо.

Рекреацiйнi ресурси Украiни розподiленi територiально не рiвномiрно. Видiляють декiлька основних рекреацiйних районiв, в яких сконцентрована основна частина даних ресурсiв. Це Карпатський i Пiвденний райони, до складу якого входить Миколаiвська обл. й про чиi природно-рекреацiйнi ресурси далi йтиме мова.

Потенцiал природно-рекреацiйних ресурсiв Миколаiвськоi обл. становить 5,9% вiд територii областi i 2,9% вiд територii Украiни.

Отже, розглянемо основнi природно-рекреацiйнi ресурси Миколаiвськоi обл., що покликанi задовольняти потреби вiтчизняних та iноземних туристiв у вiдпочинку та оздоровленнi.

Клiмат помiрно континентальний з мтАЩякою малоснiжною зимою i жарким посушливим лiтом. Пересiчна температура сiчня становить -4iС (iз висотою снiгового покриву в 9тАУ11 см, при чому снiг вкриваi землю у серединi грудня i тане на початку березня), липня тАУ +27iС. Перiод з температурою понад +10iС становить 180тАУ185 днiв, а тривалiсть без морозного перiоду (не нижче 6iС) коливаiться вiд 200тАУ210 днiв. Рiчна кiлькiсть опадiв тАУ вiд 300тАУ330 мм на пiвдень до 450 мм на пiвночi. Середня кiлькiсть днiв з опадами становить 5тАУ9 на мiсяць. Максимум випадаi влiтку, переважно у виглядi злив. З несприятливих клiматичних явищ на територii областi спостерiгаються суховii (у теплий перiод року тАУ 15тАУ20 днiв), пиловi бурi (вiд 5 на заходi до 9 днiв на сходi), посухи (вересень-жовтень), град (4 днi). Пiвнiчна частина Миколаiвськоi обл. належить до посушливоi, дуже теплоi, пiвденна тАУ до дуже посушливоi, помiрно жаркоi з мтАЩякою зимою. Море у купальний сезон (червень-серпень) прогрiваiться бiля берега до +24iС. Дii 6 метеостанцiй (Первомайськ, Вознесенськ, Баштанка, Миколаiв, Березанка, Очакiв).

Клiматичнi умови, що склалися на територii областi, можуть використовуватися як у оздоровчих цiлях (лiкування органiв дихання, загальне оздоровлення органiзму тощо), так i для задоволення рекреацiйних потреб населення.

Воднi ресурси. На територii областi тАУ 85 рiчок завдовжки понад 10 км. Основна рiчка тАУ Пiвденний Буг з притоками РЖнгулом, Кодимою, Чичиклiiю, Синюхою, Мертвоводом, Гнилим Яланцем. Рiчки: РЖнгулець з притоками Висунь (басейн Днiпра), Березань (впадаi в Березанський лиман, басейн Чорного моря). Пересiчна густота рiчковоi сiтки 0,1тАУ0,2 км/кв. км. Рiчки живляться снiговими (80%) та пiдземними (понад 10%) водами. Пiвденний Буг судноплавний вiд м. Вознесенська до гирла. РД солонi озера (Бейкуський лиман). У межах областi споруджено 128 ставкiв i 12 невеликих водосховищ (загальна площа водного дзеркала 13182 га), якi використовують для зрошування i рибництва.

Головна рiчка, яку можна використовувати для активного туризму, i Пiвденний Буг. Його довжина дорiвнюi 800 км. В мiсцi виходу на поверхню пiвденних вiдрогiв Украiнського кристалiчного щита утворилися вiдомi каньйони не тiльки Бугу, а й його приток. Русла Бугу та його приток перетинають виходи рiзних за стiйкiстю гiрських порiд, через що в них утворюються численнi пороги i перекати. Цi рiки дають можливiсть проходити маршрути до 2тАУ3 категорii складностi.

Важливе значення у природно-рекреацiйних ресурсах вiдiграють лимани Миколаiвськоi обл.

Тилiгулський лиман маi довжину 60 км, ширину тАУ 4,5. Максимальна глибина становить 21 м, а прозорiсть води тАУ до 7 м. Це найглибший i найпрозорiший лиман цього регiону, який вiддiлений вiд моря широким пiщаним пересипом.

Як унiкальний природний комплекс Тилiгульський лиман включено до перелiку водно-болотяних угiдь, що мають мiжнародне значення, головним чином, як середовище iснування водоплавних птахiв.

Туристична iнфраструктура на берегах лиману вiдсутня, тому навiть влiтку кiлькiсть вiдпочиваючих незначна.

Тилiгульський лиман, як i бiльша кiлькiсть лиманiв Причорноморського регiону, володii великою кiлькiстю запасiв лiкувальних грязей. Тут цi запаси досягають вiдмiтки у 14 млн. т (це найбiльше родовище серед краiн СНД).

Бiля сел. Калинiвка знаходиться база для полетiв на дельтапланi та паропланi. Також лиман пристосований для картингу, а його схили тАУ прогулянки на гiрському велосипедi.

Днiпровсько-Бузький лиман тАУ прiсноводний лиман, який з пiвденноi частини омиваiться Чорним морем. Вiн складаiться з витягнутого в субширотному напрямку Днiпровського лиману (довжина 55 км, ширина до 17 км), а також вузького (завширшки вiд 5 до 11 км) та колiнчастого Бузького лиману, витягнутого в субмеридiальному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина становить 6тАУ7 м, найбiльша тАУ 12 м. З Чорним морем лиман з'iднуiться протокою завширшки 3,6 км (мiж Очаковським мисом та Кiнбурською косою). Пiвденне узбережжя низьке, пiщане, а пiвнiчне маi високi обриви (до 20тАУ35 м), складенi з глинисто-пiщаних порiд, на окремих дiлянках зустрiчаються пiщано-мушлевi коси. Дно бiля кос пiщане, на глибинi вкрито суглинисто-пiщаними мулами.

Днiпровсько-Бузький лиман маi важливе рекреацiйне значення, адже тут дуже сприятливi умови для цього.

Також не можна не згадати про рекреацiйнi властивостi Чорного моря, що омиваi Миколаiвську обл. з пiвдня.

До Чорного моря потрапляi вода лиманiв та мiлководних заток, якi мають значну кiлькiсть солей натрiю, калiю, магнiю. Також присутнi поклади лiкувальних грязей.

Щодо рекреацii, то кориснi клiматичнi умови, наявнiсть пiщаних пляжiв, краiвид Миколаiвських берегiв, а також згадуванi лiкувальнi грязi i причиною того, що протягом лiтнього сезону сюди навiдуються близько 4 млн. ос., що дуже сприятливо для розвитку туристичноi iнфраструктури в даному регiонi.

Воднi ресурси на територii областi дають можливiсть для розвитку оздоровчого туризму (лiкування органiв шлунково-кишкового тракту, захворювань шкiри, опорно-рухового апарату), спортивних видiв туризму (яхтинг, воднi лижi, дайвiнг, рафтинг), задоволення потреб населення у вiдпочинку (органiзацiя круiзiв).

Лiси. Загальна площа лiсiв Миколаiвськоi обл. становить 127,4 тис. га (3,9% територii областi). По районах вона досить не однорiдна й коливаiться вiд 2% у Березанському районi до 6,3% у Вознесенському. Всi лiси вiднесенi до лiсiв першоi групи. В породному складi переважають твердолистянi (68,2%) i хвойнi породи (33%). Для вiковоi структури характерне переважання молоднякiв i середньовiкових насаджень, стиглi та перестоянi площi складають всього 1,8%. Лiси виконують захиснi, серед яких протиерозiйнi, водоохороннi та санiтарно-гiгiiнiчнi функцii. На схилах у верхiвтАЩях рiчкових долин i балках зростають байрачнi лiси, в яких переважають дуб, клени татарський i гостролистий, втАЩяз, липа, груша, яблуня, в чагарниковому ярусi тАУ бересклет, крушина, терен, глiд, шипшина. Трапляються заплавнi лiси.

Особливо цiнними для вiдпочинку та рекреацii i лiсовi масиви та урочища природно-заповiдного фонду, якi виконують оздоровчi функцii. Хоча по площi зайнятоi лiсами область посiдаi лише передостаннi мiсце в Украiнi, на Миколаiвщинi нараховуiться 14 значних лiсових масивiв, переважно дiбров.

Природно-заповiдний фонд. В областi iснуi 89 територiй та обтАЩiктiв природно-заповiдного фонду (загальна площа становить 14,7 тис. га): частина Чорноморського бiосферного заповiдника, 26 заказникiв (у т. ч. лiсовий Рацинська Дача), 30 памтАЩяток природи (у т. ч. ботанiчне урочище Степок), 19 паркiв-памтАЩяток садово-паркового мистецтва (у т.ч. Мостовський), 13 заповiдних урочищ, Миколаiвський зоопарк.

Чорноморськiй бiосферний заповiдник.Як самостiйний природоохоронний i науково-дослiдницький заклад заповiдник iснуi з 1933 р., але лише в 1983 р. вiн отримуi статус державного бiосферного заповiдника. Його площа дорiвнюi 87348 га. До його складу на правах заповiдного ядра включений Чорноморський державний заповiдник площею 57084 га i на правах буферноi зони тАУ Ягорлицький державний орнiтологiчний заказник площею 30300 га. Навколо заповiдних дiлянок, а також навколо берега заповiдноi частини Тендрiвськоi затоки створенi охороннi зони загальною площею 11011 га.

Клiмат цiii зони теплий, але, незважаючи на приморське положення, континентальний i сухий. Вiн характеризуiться вiдносно низькою вологiстю повiтря, незначною кiлькiстю опадiв i вiдносно великою добовою та рiчною амплiтудою коливань температури повiтря. Середньорiчна температура складаi +11iС.

Заповiдна акваторiя у 5 разiв перевищуi по своiму розмiру заповiдну територiю. Тендрiвська та Ягорлицька затоки завдяки особливостям iх гiдрологiчного, гiдрохiмiчного та гiдробiологiчного режимiв i унiкальними водоймами пiвнiчно-захiдноi частини Чорного моря. Вони мають велике значення для вiдтворення основних промислових видiв риб, а багатi кормом мiлководдя використовуються великою кiлькiстю зимуючих водно-болотяних птахiв.

Флора окремих заповiдних дiлянок дуже рiзноманiтна. Особливий iнтерес викликаi колкова рослиннiсть на територii Нижньоднiпровських пiскiв. Тут зустрiчаiться цiлий комплекс пiвнiчних дерев'янистих i травтАЩянистих видiв. Колкова рослиннiсть представлена формацiями дуба черешчатого, берези днiпровськоi, рiдко береста. В пiдлiску зазвичай зустрiчаються бузина чорна, крушина ломка, жостер, терен степовий, iнодi бересклет iвропейський, барбарис звичайний. В деяких мiсцях старi дуби увитi диким виноградом та хмелем. ТравтАЩянистий ярус дубових кiлкiв складають ефемери пролiска двулиста, чистяка весняного, купиру лiсового та дубравного. Тут зустрiчаiться ландиш лiсовий, купена пахуча, чiна лiсова та iншi лiсовi види.

В степових западинах формуiться рослиннiсть лугового типу, представлена формацiями освяницi гладенькоi, вiйника наземного, полевицi пiщаноi з великими домiшками ксеромезофiтного рiзнотравтАЩя.

Заповiдний режим протягом декiлькох десятирiч сприяв збереженню на територii заповiдника багатоi та цiкавоi за складом фауни безхребетних тварин. По неповним даним тут налiчуiться бiля 4 тис. видiв комах, бiля 30 видiв павукiв, 25 видiв наземних молюскiв i бiля 100 видiв клiщiв, що паразитують на хребетних тваринах.

Взагалi у Чорноморському державному заповiднику велика кiлькiсть рiдкiсних представникiв тваринного свiту, деякi з них занесенi до Червоноi книги Украiни.

Чорноморський бiосферний заповiдник використовуiться в сферi туризму, по територii усього заповiдника прокладенi екологiчнi стежки.

Також на територii Миколаiвськоi обл. розташований ще один обтАЩiкт, який входить до природно-заповiдного фонду Украiни, це РДланецький степ. Вiнпризначений для збереження та вiдтворення степових природних комплексiв Правобережноi Украiни. Вiн був органiзований для охорони найбiльшоi у Пiвнiчно-Захiдному ПричорномортАЩi дiлянки цiлинного степу й i першим, i поки що iдиним, степовим заповiдником у Правобережнiй Украiнi. Його мета тАУ збереження та вiдновлення типчако-ковилового степу, не представленого на iнших заповiдних територiях Украiни.

Територiя заповiдника являi собою яружно-балковий комплекс, який включаi нижню частину кiлькох великих балок, що належать до гiдрографiчноi мережi рiчки Громоклii тАУ лiвоi притоки РЖнгулу. Днища цих балок широкi й вирiвнянi, а схили порiзанi рiзними за розмiрами, переважно сильно задернованими ярами. Специфiчною особливiстю рельiфу РДланецького степу i обмаль вододiльних дiлянок, якi були розоранi на початку ХХ ст. Вододiльнi дiлянки територii заповiдника були порушенi надмiрним випасом, картАЩiрними розробками вапняку та лiсомелiорацiiю напередоднi заповiдання.

Клiмат на територii заповiдника помiрно континентальний з теплим тривалим лiтом, малоснiжною зимою, дефiцитом вологи, частими посухами та суховiями.

Незважаючи на вiдносно невеликi розмiри (2000 га), територiя заповiдника вiдзначаiться значними ландшафтним рiзноманiттям, що й зумовлюi багатство його рослинного та тваринного свiту.

За складом i територiальним розподiлом рослинностi заповiдник РДланецький степ помiтно вiдрiзняiться вiд iнших степових заповiдникiв Украiни насамперед тим, що в ньому майже половину площi займають перелоги рiзного вiку. Через це одним з основних завдань заповiдника поряд з охороною дiлянок цiлинного степу, i вiдновлення природноi рослинностi на трансформованих дiлянках.

Водночас природна рослиннiсть заповiдника i надзвичайно багатою i рiзноманiтною. Вона представлена переважно справжнiми степами рiзних варiантiв та iх камтАЩянистими рiзновидами, а також лучно-степовими, лучними, лучно-болотними та оригiнальними чагарниково-деревними комплексами. Тут охороняiться 5 степових рослинних угруповань, занесених до Зеленоi книги Украiни: формацii ковили Лессiнга, ковили украiнськоi, ковили волосистоi, ковили найкрасивiшоi, ковили вузьколистоi.

У флорi заповiдника нараховуiться 423 види судинних рослин, серед яких переважають степовi та лучно-степовi види. РЖз несу динних рослин у заповiднику зареiстровано 5 видiв мохоподiбних, водоростей тАУ 29, лишайникiв тАУ 14. Тут зростаi також 17 видiв грибiв.

До Червоноi книги Украiни занесено 17 видiв рослин, 7 видiв рослин, поширених у заповiднику, занесенi до РДвропейського червоного перелiку (гвоздика ланцетна, смiлка пiвденнобузька, карагана скiфська, перлiвка золото лускова та iн.).

Щодо фауни цiii територii, то загальна кiлькiсть зареiстрованих у заповiднику видiв хребетних тварин становить 181 вид: 13 видiв земноводних, 4 тАУ плазунiв, 142 тАУ птахiв, 22 тАУ ссавцiв. З них 20 видiв включено до ВлчервонихВ» перелiкiв рiзного рiвня (полози та жовточеревий, шпак рожевий, канюк степовий, лелека чорний, сорокопуд сiрий, борсук тощо).

Серед птахiв i мешканцi вiдкритих просторiв та деревно-чагарникових заростей, види-синантропи, а також види, що живляться у степу. Домiнують жайворонок польовий та щеврик польовий, численними i чекан лучний, славка сiра, вiвсянка садова, припутень та iн., трапляються сиворакша, камтАЩянка-танцюристка, шпак рожевий та лежень. Ще одна особливiсть тваринного свiту заповiдника полягаi у значному поширеннi тут хижих птахiв, насамперед дрiбних соколiв, лунiв, сов. З iнших рiдкiсних видiв тут зустрiчаються змiiiд та орел-карлик.

Серед ссавцiв переважають дрiбнi гризуни. З хижих ссавцiв переважаi лисиця, зустрiчаiться ласка, тхiр степовий, iнколи заходить вовк. З диких копитних в заповiднику мешкаi козуля, зустрiчаiться дикий кабан.

Загалом на територii заповiдника мешкають 11 видiв тварин, занесених до РДвропейського червоного списку, 71 вид тварин, занесених до Червоноi книги Украiни.

У заповiднику створена одна екологiчна стежка довжиною 1,2 км, маршрут якоi проходить бiля вольiру зоопарку. Вiдвiдувачi мають нагоду ознайомитися з iсторiiю появи заповiдника, його рослинним i тваринним свiтом, побачити на власнi очi спосiб життя мешканцiв вольiру. Маршрут по стежцi дii з початку квiтня до середини жовтня.

Ще одним обтАЩiктом, який входить до заповiдних природних обтАЩiктiв i регiональний ландшафтний парк тАУ ВлГранiтно-Степове ПобужжяВ».

Гранiтно-Степове Побужжя тАУ залишок вiдрогу могутнiх колись гiр, котрi бiльш як на 1000 км з пiвнiчного заходу на пiвденний схiд перетинали територiю нинiшньоi Украiни (вiд Словечансько-Овручського кряжу до Приазовськоi височини). Вiд них унаслiдок безжального i тривалого руйнування залишилося лише корiння, представлене твердими кристалiчними породами, що складають у виглядi Украiнського щита фундамент сучасноi поверхнi землi. Протягом 60 мiльйонiв рокiв тут не було моря, iснували континентальнi умови (що сприяло iнтенсивному бiологiчному видоутворенню).

Мiсцева флора налiчуi бiльш як 800 видiв судинних рослин, з яких близько 100 занесено до Червоноi книги Украiни та РДвропейського червоного списку. Крiм типового рiзнотравтАЩя (лучного, наскального тощо), тут незвичайно багато ендемiкiв та релiктiв iз далекого геологiчного минулого. Бо ж цей регiон i одним iз центрiв флористичного розмаiття i, загалом, формування степового краю.

Тваринний свiт налiчуi 186 видiв, з яких 50 належать до Червоноi книги.

Природне (водночас iсторичне) урочище Бузький Гард, яке входить до складу парку, i памтАЩяткою iсторичного ландшафту вiльностей Запорозькоi Сiчi, першоi козацькоi республiки. На сьогоднi це останнi автентичнi краiвиди володiнь славного Вiйська Запорозького, своiрiдний оберiг козацькоi старовини та бувальщини, нацiональна святиня.

Гранiтно-Степове Побужжя маi унiкальний рекреацiйно-оздоровчий потенцiал. Тут зосередженi значнi запаси лiкувальних радонових вод. Уже багато рокiв Бузькi пороги i Меккою водних туристiв. В урочищi Протiч розташована одна з найкращих у РДвропi трас водного слалому. Прямовистi скелi каньйону тАУ улюблене мiсце змагань скелелазiв.

Кiнбурнська коса тАУ унiкальна територiя, що не маi аналогiв в Украiнi. Пiвострiв, що обмиваiться з пiвночi Днiпровсько-Бузьким лиманом, iз заходу тАУ Чорним морем, з пiвдня Ягорлицькою затокою (Додаток 2). Загальна довжина береговоi лiнii становить 71 км. Лiсовi масиви тАУ залишки геродотiвськоi Гiлеi чергуються з дiлянками недоторканого степу. На десятках дрiбних озер i заток збираються до пiвмiльйона водоплавних птахiв. Тiльки тут можна побачити унiкальне поле диких орхiдей. Тут розташований регiональний ландшафтний парк ВлКiнбурнська косаВ» i три невеликих населених пункти (Покрова, Василiвка, Покровське) з населенням 800 ос. Активно розвиваiться ВлзеленийВ» туризм.

Таким чином, Миколаiвська обл. володii достатньою кiлькiстю цiнних рекреацiйних ресурсiв, якi дозволяють задовольнити культурно-естетичнi потреби вiтчизняних та iноземних туристiв, сприяють iхньому оздоровленню та вiдпочинку.

3. Аналiз сучасного стану та перспективи розвитку туризму миколаiвськоi областi

Аналiз сучасного стану туризму в Миколаiвськiй обл. свiдчить про те, що вона i невiдтАЩiмною складовою туристичноi гiлки Украiни, оскiльки володii багатьма перерахованими ресурсами, i маi зручне положення для розвитку туризму.

У Миколаiвськiй обл. за даними Управлiння лiцензування та контролю за туристичною дiяльнiстю працюють 63 субтАЩiкти туристичноi дiяльностi, з них туроператорiв тАУ 10, турагентiв тАУ 53.

Кiлькiсть туристiв, якi вiдвiдали Миколаiвську обл. та прирiст туристичних потокiв можна прослiдкувати нижче (Таблиця 1).

Таблиця 1. Туристи, якi були обслугованi суб'iктами туристичноi дiяльностi Миколаiвськоi обл.

	2005 р.	2006 р.	2007 р.
Кiлькiсть туристiв, обслуговуваних суб'iктами туристичноi дiяльностi.	53802 ос.	48689 ос.	58082 ос.
Кiлькiсть iноземних туристiв, обслуговуваних суб'iктами туристичноi дiяльностi.	8282 ос.	4134 ос.	6422 ос.
Кiлькiсть туристiв тАУ громадян Украiни, якi виiжджали за кордон, обслуговуваних суб'iктами туристичноi дiяльностi.	3188 ос.	5508 ос.	6860 ос.

Вместе с этим смотрят:

Multiple negation

РЖндустрiальна спадщина Украiни

Адаптивная физическая культура как наука

Аквааеробiка

Аналiз транспортного забезпечення турiв