Сучаснi технологii заготiвлi i якостi силосу в залежностi вiд рiзних факторiв

МРЖНРЖСТЕРСТВО АГРАРНОРЗ ПОЛРЖТИКИ УКРАРЗНИ

СУМСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

Кафедра технологii кормiв i годiвлi тварин

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з годiвлi сiльськогосподарських тварин

на тему: тАЮСучаснi технологii заготiвлi i якостi силосу в залежностi вiд рiзних факторiвтАЭ

Суми - 2010


Змiст

Вступ

1. Технiка силосування кормiв

1.1 Пiдготовка силосних споруд

1.2 Регулювання вологостi силосованоi маси

1.3 Технологiчнi процеси заготiвлi силосу та iх механiзацiя

2. Бактерiальнi препарати у консервуваннi кормiв

3. Сучаснi технологii силосування у полiмернi мiшки

3.1 Технологiя "силосування у рукав"

3.2 Силосування в тюки й рулони

4. Якiсть заготовленого силосу

4.1 Самозiгрiвання силосу

4.2 Вибiр правильного консерванту

5. Розрахункова частина курсового проекту

5.1 Розрахунок рiчноi потреби в кормах для корiв

5.2 Розрахунок рiчноi потреби в кормах для молодняку

5.3 Розрахунок потреби в кормах для свиней

5.4 Визначення потреби в земельнiй площi для виробництва кормiв

Висновок

Список використаноi лiтератури


Вступ

Годiвля i вирiшальним чинником, який впливаi на продуктивнiсть тварин. Максимальне виявлення генетичного потенцiалу продуктивностi тварин за рахунок збалансованоi рацiональноi годiвлi залежить головним чином вiд правильноi науково обТСрунтованоi органiзацii кормовоi бази тваринництва.

На жаль, в Украiнi до питань укрiплення кормовоi бази тваринництва значно ослабнув iнтерес, скорочення посiвних площ пiд кормовi культури привела до значного дефiциту кормiв i, як наслiдок, до зменшення поголiв'я тварин i до iх низькоi продуктивностi.

Вiдновлення втрачених позицiй у галузi тваринництва неможливе без укрiплення кормовоi бази будь-якого господарства незалежно вiд форми господарювання.

Проблема збiльшення виробництва кормiв у рiзних природно-економiчних умовах краiни вирiшуiться по-рiзному. Проте для всiх зон найважливiше значення маi застосування таких способiв заготiвлi i зберiгання кормiв, за яких забезпечуiться найбiльш повне збереження iх фiзiологiчно-корисних властивостей при мiнiмальних затратах працi i матерiальних засобiв.

З цiii точки зору економiчно вигiдним i силосування. При цьому способi заготiвлi найкраще зберiгаiться вiтамiнна цiннiсть силосованих рослин.

Добре вкритий силос зберiгаiться тривалий час без iстотних змiн. Його можна згодовувати тваринам у будь-яку пору року.

Силосування можна провести з меншими затратами працi порiвняно з iншими способами заготiвлi кормiв. Майже всi операцii по силосуванню виконуються машинами.

Перелiченi переваги силосу роблять цей спосiб зберiгання кормiв найбiльш поширеними у рiзних природно-економiчних зонах нашоi краiни. Проте iнтенсифiкацiя тваринництва, пiдвищення продуктивностi худоби i збiльшення ii кiлькостi потребують ще бiльшого обсягу заготiвлi повноцiнного силосу. Особливу увагу слiд придiляти його якостi, тому що при порушеннях технологiчного процесу i недостатньому врахуваннi особливостей силосноi сировини якiсть силосу буваi незадовiльною. Згодовування надмiрно кислого силосу, з поганим спiввiдношенням у ньому органiчних кислот, а iнколи i просто гнилого чи заплiснявiлого призводить до зниження продуктивностi тварин i часто спричиняi захворювання, особливо телят i вагiтних маток.

Зрозумiло, що вказанi переваги силосування рослин мають мiсце при одержаннi доброякiсного силосу. Тому треба бути достатньо обiзнаним з процесами силосування.


1. Технiка силосування кормiв

Щоб одержати силос доброi якостi i зменшити втрати поживних речовин в процесi закладання, бродiння i зберiгання кормiв, слiд суворо дотримуватись основних правил технiки силосування.

Якiсть силосу залежить вiд здатностi рослин до силосування, закладання рослинноi маси з оптимальною вологiстю, достатнього подрiбнення, швидкого безперервного завантаження силосних споруд, ущiльнення, рацiонального використання силосних споруд, своiчасного вкриття [3].

1.1 Пiдготовка силосних споруд

Кожну силосну споруду вiдразу пiсля виймання з неi силосу слiд очистити вiд залишкiв корму, землi, води тощо. Територiю навкруги споруд також очищають вiд бур'янiв, залишкiв минулорiчного силосу.

Перед початком силосування стiни та дно силососховища ще раз ретельно очищають вiд залишкiв корму, плiсенi, павутиння, ремонтують стiни, дно i при потребi покривають iх бiтумом. Усувають пошкодження, якi можуть стати причиною проникнення повiтря i води у силоснi споруди.

Дезiнфiкують силососховища обприскуванням свiжо гашеним вапном або опилюванням сухим пухким вапном зволожених стiн та дна [5].

1.2 Регулювання вологостi силосованоi маси

Кожний вид силосованоi маси маi оптимальну вологiсть, яка забезпечуi бiльш iнтенсивний процес молочнокислого бродiння, добру якiсть корму, найменшi втрати поживних речовин при силосуваннi.

Так, наприклад, оптимальна вологiсть для кукурудзи 70-75%, злакових дрiбностебельних - 65-70, бобових трав - 60-65, для добре подрiбнених качанiв кукурудзи - 53-60%. А добре подрiбнена i ущiльнена комбiнована маса, з якоi виготовляють силос для свиней, силосуiться навiть при воло гостi нижче 58%.

Як дуже висока, так i низька (нижче оптимальноi) вологiсть для силосноi маси небажанi. При високiй вологостi втрачаiться багато соку, а в ньому розчиннi цукор та iншi поживнi речовини. Це знижуi поживнiсть корму i порушуi бродiння. змiнюються i умови консервування, а замiсть нього засмоктуiться повiтря.

Встановлено, втрати поживних речовин силосу за рахунок витiкання соку досягають 5 i бiльше процентiв вiд закладеноi сировини. Крiм того при високiй вологостi силосованих рослин утворюiться деяка кiлькiсть масляноi кислоти, що погiршуi його якiсть та поiдання тваринами.

При низькiй вологостi силосна маса. особливо крупно подрiбнена, погано ущiльнюiться в негерметичних умовах дуже розiгрiваiться та плiснявii. Внаслiдок чого перетравнiсть протеiну корму знижуiться майже вдвiчi.

Тому, щоб одержати добрий корм i запобiгти зайвим витратам поживних речовин, вологiсть силосноi маси слiд регулювати. Це роблять короткочасним пров'ялюванням дуже вологих кормiв, додаванням сухих кормiв до вологих у вiдповiдних спiввiдношеннях для одержання сумiшi оптимальноi вологостi. До сухих кормiв iнколи додають воду [3].

1.3 Технологiчнi процеси заготiвлi силосу та iх механiзацiя

Процес силосування складаiться з таких технологiчних операцiй:

- скошування,

- подрiбнення маси,

- навантаження ii на транспортнi засоби,

- транспортування,

- закладання в сховище з одночасним ущiльненням,

- герметизацiя сховища.

До заготiвлi силосу слiд ретельно готуватися, тобто, перш за все пiдготувати технiку, щоб не сталося так, що силососховище завантажують протягом 2-3 а то й бiльше тижнiв. Оптимальний строк завантаження силосноi траншеi 5 днiв. Збирання кукурудзи чи iншоi силосноi культури повинне проводитися в стислi строки на сучасних комбайнах з якiсним подрiбненням сировини [1].

На жаль, бiльшiсть господарств у сучасних умовах заготiвлю силосу проводять довго, тому строки заготiвлi затягуються. Отже, слiд зважити на сам процес завантаження траншей. Перед завантаженням силосних траншей iх очищають, на дно кладуть шар соломи завтовшки 30-50 см. Завантаження силосноi маси розпочинають з торцевоi сторони, протилежноi до майданчика завантаження. Транспортнi засоби повиннi розвантажуватися на майданчику, потiм маса, що силосуiться, подаiться в траншею бульдозерами. Це запобiгаi забрудненню маси землею, яка звтАЩязуi багато кислот, в результатi чого уповiльнюiться пiдкислення сировини. Завантаження силосноi маси в траншеi проводять пiд ухилом, завдяки чому вона якомога менше пiддаiться ферментацii [1].

Вiд самого початку завантаження траншеi укладену масу ущiльнюють для забезпечення швидкого створення анаеробних умов та рацiонального використання силосноi споруди. Якщо зелена маса, що силосуiться, маi вологiсть до 75%, ii безперервно ущiльнюють вiд початку заготiвлi до кiнця завантаження силосноi траншеi. Завантаження силосноi маси в траншеi проводять пiд ухилом, завдяки чому вона якомога менше пiддаiться ферментацii.

Подрiбнену силосну масу, ретельно розрiвнюють та ущiльнюють важкими гусеничними тракторами. Старанно ущiльнена маса не пружинить i на нiй чiтко видно слiди гусениць трактора. Слiд пам'ятати, що вiд якостi ущiльнення залежить i якiсть силосу та його зберiгання.

В погано ущiльненiй масi залишаiться багато повiтря (кисню), що сприяi розвитку небажаних процесiв бродiння та призводить до значних втрат поживних речовин корму. Така маса дуже розiгрiваiться (iнколи до 60 i бiльше градусiв), вона "горить", втрачаi зелений колiр, темнii i замiсть фруктового набуваi досить приiмного запаху випеченого хлiба. Це часто дезорiiнтуi при визначеннi якостi такого корму, бо в горiлому силосi повнiстю втрачаiться каротин, перетравнiсть протеiну знижуiться вдвiчi i майже повнiстю руйнуються амiнокислоти, внаслiдок чого у силосi пiдвищуiться вмiст амiаку [2].

Погано ущiльнена маса даi також велику усадку, що призводить до утворення зазорiв бiля стiн силосноi споруди, куди проникаi повiтря та атмосфернi опади. Внаслiдок цього збiльшуiться псування силосу.

Ущiльнювати корм слiд рiвномiрно по всiй силоснiй спорудi, особливо ретельно бiля стiн, де силосна маса гiрше осiдаi та швидше псуiться.

ВаПiсля завершення силосування силосну масу необхiдно щоденно додатково ущiльнювати протягом не менше 3-4 годин, особливо слiд звертати увагу на ущiльнення маси бiля стiн траншеi.

Силос повинен бути вкритий негайно пiсля закладання та до ущiльнення поверхневого шару - не пiзнiше як через добу.

З метою зменшення втрат поживних речовин пiсля завершення процесiв закладання поверхню силосу слiд ретельно iзолювати вiд зовнiшнього середовища з використанням повiтро- i водонепроникноi плiвок. В практицi силосування використовують в основному полiетиленовi свiтлонепроникнi плiвки завтовшки 0.15 тАФ 0.20 мм. Плiвки такоi товщини не рвуться при вкриваннi силосу, стiйкi до дii прямих сонячних променiв i низьких температур. Економiчно доцiльними i широкоформатнi плiвки з шириною 8-12 м. При iх використаннi зменшуються затрати працi на вкриття силосу i досягаiться кращий захист силосноi маси вiд доступу повiтря. Такi полотна плiвок недоцiльно перекривати накладанням краю однiii на край другоi: доцiльнiше склеiти iх клейкими плiвками або наплавити та якiсно закрiпити бiля стiн траншеi. Для цього деревтАЩяною лопатою плiвку закладають мiж стiною траншеi та масою сировини, а мiсце зтАЩiднання засипають ТСрунтом i ущiльнюють. Плiвку присипають по всiй поверхнi шаром глинистого ТСрунту завтовшки 8-10 см, тирсою чи торфом тАФ 20-25 см; зверху прикладають тюками соломи. Проте бiльш якiсне укриття силосу досягаiться при використаннi мiшкiв з пiском, що запобiгаi псуванню поверхнi плiвки гризунами та гарантуi якiсну iзоляцiю та зберiгання маси вiд промерзання взимку. Для захисту плiвки вiд пошкодження гризунами ii поверхню присипають негашеним вапном шаром до 2 см.

Запiзнення iз укриттям силосу на 3 днi збiльшуi втрати корму при силосуваннi на 7-10% за рахунок розiгрiвання всiii силосованоi маси та псування поверхневого шару.

Вкриття повинно бути водо- i повiтронепроникним. У погано вкритому силосi вiдбуваiться процес аерацii. Силос при цьому розiгрiваiться, втрачаiться каротин, знижуiться перетравнiсть протеiну.

З проникненням повiтря у силосi починають розвиватися плiсенi, якi розкислюють силос. У свою чергу такий корм стаi добрим середовищем для гнильних бактерiй [3].


2. Бактерiальнi препарати у консервуваннi кормiв

Використання консервантiв визнано ефективним способом заготiвлi соковитих кормiв, який даi змогу у 2-3 рази зменшити втрати врожаю кормових культур (особливо у процесi збирання й силосування iх у перiоди з нетиповими погодно-клiматичними умовами) та забезпечити високу якiсть кормiв. За рахунок використання консервантiв досягаiться пiдвищення виходу кормiв на рiк до 15-20 % порiвняно iз звичайним силосуванням. Один кiлограм будь-якого консерванту в середньому додатково забезпечуi збереження в силосi близько 10 к. о. та 1 кг протеiну, за рахунок яких можна додатково одержати 6-10 кг молока або 1,5-2 кг приросту живоi маси тварин [7].

Свiтова практика i передовий досвiд свiдчать про те, що стимулювання молочнокислого бродiння у силосованiй масi за допомогою бiологiчних консервантiв i ефективний i безпечний спосiб направленого регулювання мiкробiологiчних i бiохiмiчних процесiв, а забезпечення направленоi ферментацii дозволяi отримати силос бiльш високоi якостi.

Корм заготовлений з використанням бiологiчних консервантiв не вражаiться грибками, не загниваiться, соковитий, добре поiдаiться тваринами, також полiпшуiться склад органiчних кислот, зменшуються втрати сухоi речовини. Вiдмiчено зменшення угару у верхньому шарi i збiльшення збереження кормових одиниць.

Бiологiчнi консерванти виробляються двох видiв, якi вiдрiзняються по способах внесення:

- пряме внесення консерванту у рослинну масу безпосередньо пiд час трамбування у силососховищi;

- внесення консерванту у рослинну масу через дозатори, встановленi на кормозбиральних комбайнах [10].

силос корм тварина консервування


3. Сучаснi технологii силосування у полiмернi мiшки

Технологiя заготiвлi кормiв у полiмернi мiшки маi ряд переваг у порiвняння з традицiйним використанням силосних ям, траншей, курганiв i т.п.

Перш за все, це якiсть i збереженiсть кормiв, iх поживна цiннiсть. Зберiгання консервованих кормiв у полiмерних мiшках дозволяi звести до мiнiмуму (1-3%) втрати кормiв вiд контакту з вологою та киснем. У силосних ямах такi втрати досягають 10-40% [6].

3.1 Технологiя "силосування у рукав"

Корм для силосування транспортуiться до ротопресу-ущильнювачу i розвантажуiться на закладочний стiл. Силосну масу також можна подавати порцiями за допомогою ковша. Завантажена маса на конвеiрi пересуваiться до пресовочного ротору. Ротор проштовхуi корм через стальний тунель у полiмерний мiшок. При цьому силосована маса пресуiться. Пiсля того як мiшок повнiстю заповнюiться, його зразу ж герметизують. Герметизацiя мiшкiв з двох сторiн виключаi проникнення в середину маси повiтря. Кисень, який знаходиться у мiшках, використовуiться у реакцii окислення i ферментацii молочноi кислоти [3].

Полiмернi мiшки захищенi вiд сонця спецiально розробленим стабiлiзатором. Ультрафiолетовий стабiлiзатор зупиняi дiю сонячних променiв на пластик, чим забезпечуi гарантоване зберiгання корму до 2 рокiв.

Переваги даноi технологii у порiвняннi з традицiйною заготiвлею силосу у ями та траншеi:

- висока якiсть i поживна цiннiсть корму. Заготовлена силосна маса залишаiться свiжою та придатною для згодовування протягом всього перiоду зберiгання.

- втрати корму пiд час заготiвлi i зберiгання зведенi до мiнiмуму (1-3% вiд загальноi кiлькостi). Дана технологiя дозволяi уникнути псування корму через доступ повiтря, надлишковоi вологи i т. п.

- дана технологiя дозволяi заготовляти силос у будь-якому зручному мiсцi. РДдина умова тАУ наявнiсть рiвноi площадки. У кожному мiшку помiщаiться 250-300 т корму (у залежностi вiд довжини мiшка та рослинноi сировини).

- висока продуктивнiсть силосного преса тАУ дозволяi закладати до 100 т силосованоi маси за годину. Можливiсть заготiвлi за будь-якоi погоди [3].

3.2 Силосування в тюки й рулони

Така технологiя передбачаi менше капiталовкладень. Причому цi капiталовкладення не прикрiпленi до постiйного мiсця. Затрати працi на збирання i закладку силосу не значною мiрою знижуються, але при годiвлi тАУ зростають. Останнi значно залежать вiд вмiсту сухоi речовини у силосному матерiалi. Що вiн вищий, то вища щiльнiсть сухоi речовини у рулонах, менше рулонiв потрiбно на одиницю сухоi речовини, а отже й нижчi затрати працi i витрата плiвки для обгортання [3].

За ринкових умов силос i предметом торгiвлi, який необхiдно перевозити. Найзручнiше це робити в упакованих рулонах i тюках.

ВаСучасними технологiями, за яких рулони i тюки обгортають у кiлька шарiв полiетиленовими плiвками, якi в достатнiй мiрi повiтронепроникнi i на внутрiшнiй сторонi мають прилипаючу поверхню, можна досягати герметичностi. Не залишаiться i порожнин мiж рулоном i плiвкою. Працюють iз плiвками товщиною близько 0,025 мм i розтягуванням iх до 70%. Непроникнiсть обгортки тим вища, чим ширшi полотна плiвки.

ВаНепроникнiсть плiвки дуже залежить вiд температури повiтря. Що бiльше рулони нагрiваються на сонцi, то вища iхня проникнiсть для газiв, бо рiзнi кольори плiвок по рiзному абсорбують теплове випромiнювання. Та й температури в рулонах сильно рiзняться. Плiвки темного кольору бiльше нагрiваються, що пiдвищуi iхню повiтропроникнiсть. Тому кращi плiвки бiлого або ясно-зеленого кольору.

Досвiд показуi, що, як правило, 6 тАУ ти шарове обгортання рулонiв i достатнiм для герметизацii. За дуже високих вимог до якостi силосу або при частому пересуваннi запакованих рулонiв потрiбно 8 шарiв плiвок. Обгортання слiд проводити максимум протягом 2-х годин пiсля пресування рулонiв. Дуже ефективно працюють машини, якi проводять пресування й обгортання в одному робочому процесi.

На практицi поширене силосування в тюках, обгорнутих плiвкою, щiльнiсть пресування в яких звичайно вища, нiж у рулонах. У великих господарствах тюки, як правило, складають у штабелi, якi вкривають силосною плiвкою. Штабелюють до трьох тюкiв - один над iншим. Через те, що мiж тюками залишаються повiтрянi канали, бiльшi штабелi варто так роздiлити плiвками, щоб при вивантаженнi вiдкритий сегмент був використаний протягом 14 днiв [3].


4. Якiсть заготовленого силосу

Якiсть заготовленого силосу багато чому визначаi ефективнiсть роботи тваринницьких господарств. Поряд з показниками вмiсту енергii в кормi вирiшальну роль вiдiграi аеробна стабiльнiсть кукурудзяного силосу. При цьому постiйно виникають проблеми iз самозiгрiванням корму i його плiснявiнням з наступним зниженням якостi та навiть повним псуванням.

Силосна кукурудза належить до групи кормових рослин, котрi добре силосуються. Вона мiстить багато цукрiв, надходить з поля практично без забруднень, при цьому на поверхнi листкiв цiii культури вже перебуваi велика кiлькiсть епiфiтноi мiкрофлори. Але високий вмiст цукрiв створюi поживне середовище для небажаних гнилiсних мiкроорганiзмiв: цвiлi, дрiжджiв. Як тiльки активуiться робота цих мiкроорганiзмiв, можна з упевненiстю очiкувати самозiгрiвання i плiснявiння силосу [1].

4.1 Самозiгрiвання силосу

Зiгрiвання силосу i зовнiшньою ознакою псування корму. У процесi обмiну речовин дрiжджi розкладають цукор i молочну кислоту до вуглекислого газу й води з видiленням тепла. При цьому спостерiгаються такi небажанi ефекти, як масовi втрати поживностi й сухих речовин корму, низьке споживання силосу та збiльшення його кислотностi. Цвiлевi гриби також i причиною втрат корму у виглядi гнильних залишкiв.

Сьогоднi основною проблемою фермерських господарств i зниження надоiв молока, котре повтАЩязане з погiршенням здоровтАЩя тварин. При цьому рiчнi витрати на лiкування захворювань, що викликанi низькою якiстю силосу, можуть перевищувати кiлька тисяч гривень.

Рiвень потенцiйноi небезпеки, що виникаi при згодовуваннi такого силосу, найчастiше недооцiнюють. Зiпсованi корми мiстять не тiльки недостатню кiлькiсть поживних речовин i гiрше поiдаються, а й мають у своiму складi небезпечний коктейль з рiзноманiтних продуктiв обмiну (мiкотоксини) дрiжджiв i цвiлi.

Саме мiкотоксини ослаблюють iмунну систему тварин, через що також спостерiгаiться рiзке зниження iхньоi продуктивностi. Причому дiагностика захворювань набагато ускладнюiться. Як правило, основними симптомами i зниження апетиту тварин, мастити, порушення обмiну речовин i роботи статевоi системи.

РЖнтенсивний перебiг процесiв самозiгрiвання бiльшою мiрою проявляiться саме в курудзяному силосi, що мiстить велику кiлькiсть поживних речовин та енергii. Погане ущiльнення субстрату, недостатня iзоляцiя сховищ, неправильний пiдхiд при заборi корму тощо сприяють активiзацii цих гiдролiтичних процесiв. Чим ретельнiше були виконанi всi операцii при заготiвлi корму, тим краще. Особливо критично до питань заготiвлi корму слiд пiдходити в тих випадках, коли самозiгрiвання силосу стаi постiйним явищем. Тут потрiбно виявити слабкi мiсця в загальному технологiчному ланцюжку виробництва й виключити iх подальше виникнення. Небезпека виникнення самозiгрiвання повтАЩязана ще й з тим, що не завжди вдаiться додержувати величини тижневого вiдбору корму на рiвнi 2тАУ3 м. Навiть проведення таких заходiв, як обробка поверхнi зрiзу пропiоновою кислотою, не рятуi.

А от застосування бiологiчних консервантiв iз штамами гетероферментактивних молочнокислих бактерiй набуваi усе бiльшого поширення при заготiвлi обтАЩiмистих кормiв, адже консерванти протистоять розмноженню цвiлi та дрiжджiв [3].

4.2 Вибiр правильного консерванту

Консерванти стримують мiкробiологiчнi процеси бродiння. Для вибору правильного засобу треба чiтко визначити механiзм його дii (щодо силосноi кукурудзи це маi бути стабiлiзацiя аеробноi мiкрофлори) i сферу застосування (приготування рослинних кормiв). Однак варто врахувати, що не кожний продукт однаково пiдходить для будь-якоi культури, що заготовлюiться. Так, наприклад, штами молочнокислих бактерiй вiдрiзняються за типом бродiння субстрату: гетеро- або гомо ферментативнi культури. Гомоферментативнi молочно-кислi бактерii гiдролiзують цукри рослин виключно у молочну кислоту. Важливою вiдмiннiстю i той факт, що молочна кислота не дii проти грибiв i дрiжджiв, а навпаки тАФ слугуi вiдмiнним поживним середовищем для цих мiкроорганiзмiв.

Саме тому консерванти, що мiстять переважно гомоферментативнi молочнокислi бактерii, не тiльки не запобiгають ризику самозiгрiвання/плiснявiння кукурудзяного силосу, але навiть збiльшують його.

РЖнакшим i перебiг гетероферментативного типу бродiння. Молочнокислi бактерii цього типу розкладають рослиннi цукри не тiльки на молочну кислоту, а й на iншi компоненти, якi пригнiчують дiю дрiжджiв. Найбiльш вiдомими з них i оцтова кислота й пропiленглiколь. Цей керований тип бродiння не приводить до надмiрного розкладання цукрiв, а також полiпшуi смаковi якостi заготовленного силосу.

Механiзм дii цих консервантiв простий: особлива комбiнацiя молочнокислих бактерiй типу Lactobacillus buchneri вноситься у рослинний субстрат, що силосуiться.

Збiльшення концентрацii iнгiбiторiв цвiлi та дрiжджiв полiпшуi аеробну стабiльнiсть кукурудзяного силосу, що в пiдсумку пiдвищуi вмiст енергii в кормi й збiльшуi його споживання. Для досягнення таких результатiв потрiбна також повна iзоляцiя сховища протягом 4тАУ6 тижнiв вiд дня його закриття. У цьому разi небезпека самозiгрiвання й наступного горiння силосу повнiстю виключаiться.

Кукурудзяний силос маi пiдвищену схильнiсть до самозiгрiвання. Тому бiологiчнi консерванти на основi гетероферментативних молочнокислих бактерiй забезпечують повну аеробну збереженiсть обробленого силосу. За допомогою цього можна запобiгти втратам i пiдвищити якiсть силосу [7].


5. Розрахункова частина курсового проекту

Завдання:

Середньорiчне поголiвтАЩя корiв тАУ 235 голiв

Середня жива маса 1 корови тАУ 500 кг

Середньорiчний надiй на корову тАУ 4100 кг

Середньорiчне поголiвтАЩя свиноматок тАУ 129 голiв, вiдлучення в 45 днiв

Скласти комбiкорми i рацiони:

а) Рацiон для бугайця при (вирощуваннi плiдника до 16 мiс. вiку, жива маса 380 кг) вiк 9 мiс.;

б) -//- на лiтнiй перiод;

в) Рацiон для ремонтноi свинки, жива маса 45 кг, середньодобовий прирiст 575 г на зимовий перiод;

г) -//- комбiкорм для цiii ж групи;

д) Рацiон для лактуючоi вiвцематки вовново-мтАЩясноi породи (друга половина лактацii), жива маса 50 кг на лiтнiй перiод;

е) Рацiон для лошат верховоi породи, вiк 11 мiс. (жеребчик 250 кг) на зиму.

Для визначення потреби в кормах необхiдно розрахувати середньорiчне поголiвтАЩя тварин. У цей розрахунок покладенi наступнi нормативи: вихiд телят на 100 корiв тАУ 90 голiв, щорiчне бракування корiв тАУ 40%, введення в основне стадо з групи нетелей 0,4 голови на 1 корову, падiж та вимушений забiй 0,1 голови молодняку в розрахунку на 1 корову.

1. Розрахунок структури стада ВРХ за кiлькiстю корiв 235 голiв

Група тваринСередньорiчне поголiвтАЩя тварин
у розрахунку на 1 корову, голВарiзних груп, гол
Корiв, всього1235
ВаВаВа у т.ч. дiйних0,82193
ВаВаВа сухостiйних0,1842
Приплiд:1,3306
ВаВаВа вiд корiв0,9212
ВаВаВа вiд нетелей0,494
Збереженiсть:
ВаВаВа теличок0,6141
ВаВаВа бичкiв0,6141
ТеличкиВа 0-6 мiс.0,371
ВаВаВа 6-12 мiс.0,371
ВаВаВа 12-18 мiс.0,371
Нетелi i телицi 18-24 мiс.0,371
НетелiВа 24-30 мiс.0,247
БичкиВа Ва0-6 мiс.0,371
ВаВаВа 6-12 мiс.0,371
ВаВаВа 12-18 мiс.0,371

Вместе с этим смотрят:


Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье


РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi


Автоматизация животноводства


Аграрна полiтика Бiлорусi


Агролесомелиорация пахотных склонов Поволжья на адаптивно-ландшафтной основе