Проект волоконно-оптичноi системи передачi

Курсова робота

По дисциплинi

Монтаж, обслуговування та ремонт станцiйного обладнання

електрозвтАЩязку

Проект волоконно-оптичноi системи передачi

Носач Олексiй Олегович

Вступ

Свiт телекомунiкацiй i передачi даних стикаiться з динамiчно зростаючим попитом на частотнi ресурси. Ця тенденцiя в основному пов'язана зi збiльшенням кiлькостi користувачiв Internet i також зi зростаючим взаiмодiiю мiжнародних операторiв i збiльшенням обсягiв переданоi iнформацii. Смуга пропускання в розрахунку на одного користувача стрiмко збiльшуiться. Тому постачальники зв'язку при побудовi сучасних iнформацiйних мереж використовують волоконно-оптичнi кабельнi системи найбiльш часто. Це стосуiться як побудови протяжних телекомунiкацiйних магiстралей, так i локальних обчислювальних мереж. Оптичне волокно (ВВ) в даний час вважаiться найдосконалiшою фiзичним середовищем для передачi iнформацii, а також самоi перспективним середовищем для передачi великих потокiв iнформацii на значнi вiдстанi. Сьогоднi волоконна оптика застосовуiться практично у всiх завданнях, пов'язаних з передачею iнформацii. Широкомасштабне використання волоконно-оптичних лiнiй зв'язку (ВОЛЗ) почалося приблизно 40 рокiв тому, коли прогрес в технологii виготовлення волокна дозволив будувати лiнii великоi протяжностi. Зараз обсяги iнсталяцiй ВОЛЗ значно зросли. У мiжрегiональному масштабi слiд видiлити будiвництво волоконно-оптичних мереж синхронноi цифровоi iiрархii (SDH). Стрiмко входять в наше життя волоконно-оптичнi iнтерфейси в локальних i регiональних мережах Ethernet, FDDI, Fast Ethernet, Gigabit Ethernet, ATM.

В даний час по всьому свiту постачальники послуг зв'язку прокладають за рiк десятки тисяч кiлометрiв волоконно-оптичних кабелiв пiд землею, по дну океанiв, рiчок, на ЛЕП, в тунелях i колекторах. Безлiч компанiй, у тому числi найбiльшi: IBM, Lucent Technologies, Nortel, Corning, Alcoa Fujikura, Siemens, Pirelli ведуть iнтенсивнi дослiдження в областi волоконно-оптичних технологiй. До числа найбiльш прогресивних можна вiднести технологiю надщiльного хвильового мультиплексування по довжинi хвилi DWDM (Dense Wavelength Division Multiplexing), що дозволяi значно збiльшити пропускну здатнiсть iснуючих волоконно-оптичних магiстралей.

В Украiнi в останнi пiвтора-два роки обласнi дирекцii ВАТ "Укртелеком", оператори корпоративних i вiдомчих мереж почали впроваджувати технологiю xDSL, пiдвищуючи якiсть послуг. Поява на ринку телекомунiкацiй великого вибору цифрового обладнання на базi сучасних технологiй поставив перед операторами проблеми сумiсностi вже наявноi апаратури з знову купуiться, а також завдання оптимального проектування нових цифрових мереж. Триваючий процес розширення спектру послуг, включення абонентiв у локальнi, корпоративнi мережi (наприклад, SOHO - домашнiй офiс) вимагаi збiльшення швидкостi не тiльки висхiдних, але i спадних потокiв iнформацii вiд абонентiв. Тому поряд iз зростанням попиту на апаратуру ADSL буде збiльшуватися потреба в модемах iз симетричною передачею HDSL технологii. Такий прогноз пiдтверджуiться i тим, що частка iх продажу лише за 2000 рiк у загальному обсязi реалiзацii DSL обладнання зросла з 10-15 до 70-80%.

1. Загальний роздiл

1.1 Переваги волоконнотАУоптичних систем передачi

Волоконно-оптичнi лiнii зв'язку в порiвняннi зi звичайними кабельними лiнiями мають наступнi переваги: - Висока перешкодостiйкiсть, нечутливiсть до зовнiшнiх електромагнiтних полiв i практично вiдсутнiсть перехресних перешкод мiж окремими волокнами, укладеними разом в кабель. - Значно бiльша широкополосность. - Мала маса i габаритнi розмiри. Що зменшуi вартiсть i час прокладання оптичного кабелю.- Повна електрична iзоляцiя мiж входом i виходом системи зв'язку, тому не потрiбно загальне заземлення передавача i приймача. Можна робити ремонт оптичного кабелю, не вимикаючи обладнання.- Вiдсутнiсть коротких замикань, внаслiдок чого волоконнi свiтловоди можуть бути використанi для перетину небезпечних зон без боязнi коротких замикань, що i причиною пожежi в зонах з горючими та легкозаймистими середовищами. - Потенцiйно низька вартiсть. Хоча волоконнi свiтловоди виготовляються з ультра чистого скла, що маi домiшки менше нiж кiлька частин на мiльйон, при масовому виробництвi iх вартiсть не велика. Крiм того, у виробництвi свiтловодiв не використовуються такi дорогi метали, як мiдь i свинець, запаси яких на Землi обмеженi. Вартiсть же електричних лiнiй коаксiальних кабелiв i хвилеводiв постiйно збiльшуiться як з дефiцитом мiдi, так i з подорожчанням енергетичних витрат на виробництво мiдi i алюмiнiю. У свiтi вирiс величезний прогрес у розвитку волоконно-оптичних лiнiй зв'язку (ВОЛЗ). В даний час волоконно-оптичнi кабелi та системи передачi для них, випускаються багатьма краiнами свiту. ВаОсобливу увагу у нас i за кордоном придiляiться створенню i впровадженню одномодових систем передачi по оптичних кабелiв, якi розглядаються як найбiльш перспективний напрямок розвитку технiки зв'язку. Перевагою одномодових систем i можливiсть передачi великого потоку iнформацii на необхiднi вiдстанi при великих довжинах регенерацiйних дiлянок. Вже зараз i волоконно-оптичнi лiнii на велику кiлькiсть каналiв з довжиною регенерацiйноi дiлянки 100 .150 км. Останнiм часом в США щорiчно виготовляiться по 1,6 млн. Км. оптичних волокон, причому 80% з них - у одномодовом варiантi. ВаНабули широкого застосування сучаснi вiтчизнянi волоконно-оптичнi кабелi другого поколiння, випуск яких освоiний вiтчизняноi кабельноi промисловiстю до них, належать кабелi типу: ОКК тАУ для мiських телефонних мереж;

ОКЗ - для внутрiшньозонових; ОКЛ - для магiстральних мереж зв'язку; ВаВолоконно-оптичнi системи передачi застосовуються на всiх дiлянках первинноi мережi ВСР для магiстральноi, зоновоi та мiсцевого зв'язку. Вимоги, якi пред'являються до таких систем передачi, вiдрiзняються числом каналiв, параметрами i технiко-економiчними показниками.

На магiстральноi та зонових мережах застосовуються цифровi волоконно-оптичнi системи передачi, на мiсцевих мережах для органiзацii з'iднувальних лiнiй мiж АТС також застосовуються цифровi волоконно-оптичнi системи передачi, а на абонентському дiлянцi мережi можуть використовуватися як аналоговi (наприклад, для органiзацii каналу телебачення), так i цифровi системи передачi.

2. Спецiальний роздiл

2.1 Вибiр траси прокладання кабельноi магiстралi

Згiдно завдання до курсового проекту необхiдно побудувати волоконно-оптичну систему передачi мiж мiстами Житомир-Хмельницький.

Вимоги до вибору траси:

- мiнiмальна подовженiсть

- мiнiмальна кiлькiсть наземних та пiдземних перешкод

- мiнiмальна кiлькiсть перетинiв з рiчками(водними перешкодами) та залiзничними шляхами

Розглянемо 2 можливих варiанти прокладки кабельноi магiстралi.

У РЖ варiантi кабельна магiстраль проходить через населеннi пункти: Чуднов, Любар, Старокостянтинiв, Красилiв.

У РЖРЖ варiантi кабельна магiстраль проходить через населеннi пункти: Бердичiв, Бродецьке, Калинiвка, Летичiв.

Порiвняльну характеристику обох варiантiв трас зводимо в таблицю 1.

При виборi траси кабельноi магiстралi повиннi забезпечуватися мiнiмальнi значення: протяжностi траси, об'iму будiвельних робiт, числа наземних та пiдземних перетинiв, вартiсть будiвництва, об'iму ручних робiт. Необхiдно також враховувати питання зручностi експлуатацii. Переходи через воднi перешкоди обирають в тих мiсцях, де рiчка маi найменшу ширину. На територii мiст i населених пунктiв кабель повинен прокладатися пiд тротуарами або в телефоннiй каналiзацii.

Таблиця 1- Порiвняльна характеристика варiантiв траси

Найменування

1 варiант

2 варiант

1. Протяжнiсть траси, км

2. Кiлькiсть населених пунктiв, шт.

3. Кiлькiсть переходiв через автомобiльнi шляхи шт.

4. Кiлькiсть переходiв через залiзницi, шт.

5. Кiлькiсть перетинiв з рiчками, шт.

185 км

224 км

Вместе с этим смотрят:

GPS-навигация

IP-телефония. Особенности цифровой офисной связи

РЖсторiя звтАЩязку та його розвиток

Автоматика, телемеханика и связь

Анализ режимов автоматического управления